Справа № 420/33426/24
10 листопада 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Василяки Д.К., розглянувши в письмовому провадженні у порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Одеській області (вул. Академіка Філатова, 15а, м. Одеса, 65080, код ЄДРПОУ 40108740) про визнання протиправними дії, зобов'язання вчинити певні дії,-
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області, в якому позивач просить:
визнати протиправними дії Головного управління Національної поліції в Одеській області які виразились у відмові нарахування та виплати компенсації втрати частини доходів ОСОБА_1 за період з 01.11.2006 по 24.07.2024р.;
зобов'язати Головне управління Національної поліції в Одеській області здійснити нарахування та виплату компенсації втрати частини доходів ОСОБА_1 за період з 01.11.2006 по 24.07.2024р. від суми 1900,42 грн (одна тисяча дев'ятсот 42 коп.) у розмірі, який визначається відповідно до Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати та Порядку проведення компенсації громадянам втрати грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 року №159.
В обґрунтування позовних вимог, відповіді на відзив, та додаткових пояснень зазначено, що Наказом Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області від 26.08.2015 року № 608 о/с, мене, підполковника міліції ОСОБА_1 ( далі-позивач), на підставі підпункту «б» пункту 64 розділу VII Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого 29.07.1991 року постановою Кабінету Міністрів Української РСР №114,звільнено з органів внутрішніх справ України (копія витягу наказу додається). 24.07.2024р. на картку «Акцент-Банк», яка належить позивачу зарахована сума грошових коштів у розмірі 1900,42 грн. (одна тисяча дев'ятсот 42 коп.), яка нарахована та виплачена на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22.07.2020р. у справі №420/4526/20. 01.10.2024р. Позивач звернувся із заявою до Головного управління Національної поліції в Одеській області, у якої просив: «Нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (місце реєстрації АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) компенсацію втрати частини доходів грошового забезпечення за період з 01.11.2006 до 24.07.2024 року включно від суми 1900,42 грн. (одна тисяча дев'ятсот 42 коп.), яка стягнута на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22.07.2020 року у справі №420/4526/20» (копія заяви додається). 15.10.2024 року позивач отримав відповідь, за № Л-6580/1/кц, від Головного управління Національної поліції в Одеській області, в якої було зазначено: «Повідомляємо, що вказане питання не відноситься до компетенції ГУНП в Одеській області, так як ви не проходили службу в національної поліції.». Позивач вважає дії відповідача, які виразились у відмові нарахування та виплати компенсації втрати частини доходів за період з 01.11.2006 по 24.07.2024р. включно від суми 1900,42 грн. (одна тисяча дев'ятсот 42 коп.), яка нарахована та виплачена на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22.07.2020р. у справі №420/4526/20, протиправними, таким, що суперечить вимогам законів України та порушує Конституційні права, у зв'язку із чим звернувся до суду з даним позовом.
Ухвалою судді відкрито провадження по справі та вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Від відповідача надійшов відзив на позовну, пояснення в яких заперечував проти задоволення позовних вимог та зазначив, що ГУНП в Одеській області не є повним правонаступником ГУМВС України в Одеській області, а лише функціональним правонаступником. Тобто передано лише функції ГУМВС України в Одеській області. Зазначаємо, що документація ГУМВС України в Одеській області була передана до архіву МВС. Отже з зазначеного не вбачається повного правонаступництва а тому позовні вимоги не підлягають задоволенню. Крім того відповідач зазначає, що позивачу вже було нараховано та виплачено Ліквідаційною комісією ГУМВС України в Одеській області належні суми, а отже повторний їх розрахунок іншим органом який до позивача немає ніякого відношення є недоцільним.
Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд дійшов наступного: ОСОБА_1 працював начальником сектору кримінальної розвідки в УВП УБОЗ ГУМВС України в області.
Наказом Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області від 26.08.2015 року № 608 о/с, підполковника міліції ОСОБА_1 на підставі підпункту «б» пункту 64 розділу VII Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого 29.07.1991 року постановою Кабінету Міністрів Української РСР №114,звільнено з органів внутрішніх справ України.
24.07.2024р. на картку позивача зарахована сума грошових коштів у розмірі 1900,42 грн. (одна тисяча дев'ятсот 42 коп.), яка нарахована та виплачена на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22.07.2020р. у справі №420/4526/20.
20.09.2024р. Позивач отримав лист від Відділу координації пенсійних питань Міністерства внутрішніх справ України, в якої було зазначено: «Заявника інформуємо, що Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області припинено в результаті ліквідації 29.07.2024».
01.10.2024р. Позивач звернувся із заявою до Головного управління Національної поліції в Одеській області, у якої просив: «Нарахувати та виплатити мені, ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів грошового забезпечення за період з 01.11.2006 до 24.07.2024 року включно від суми 1900,42 грн (одна тисяча дев'ятсот 42 коп.), яка стягнута на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22.07.2020 року у справі №420/4526/20».
15.10.2024 року позивач отримав відповідь, за № Л-6580/1/кц, від Головного управління Національної поліції в Одеській області, в якої було зазначено: «Повідомляємо, що вказане питання не відноситься до компетенції ГУНП в Одеській області, так як ви не проходили службу в національної поліції.»
При цьому, відповідачем не нараховано та не виплачено позивачу компенсацію втрати частини доходів відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» та Порядку № 159, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом.
Відповідно до ч. 2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Основні засади державної політики соціального захисту поліцейських та членів їх сімей, визначені закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VIII (Далі - Закон № 580-VIII).
Статтями 59, 60 Закон №580-VIII служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень. Відносини, що виникають у зв'язку із вступом, проходженням та припиненням служби в поліції, регулюються цим Законом та іншими нормативно-правовими актами з питання проходження служби в поліції.
Статтею 62 Закону №580-VIII передбачено, що поліцейський своєчасно і в повному обсязі отримує грошове забезпечення та інші компенсаційні виплати відповідно до закону та інших нормативно- правових актів України, а також у повному обсязі користується гарантіями соціального та правового захисту, передбаченого цим законом та іншими актами законодавства.
Приписами ст. 94 Закону №580-VIII поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання. Порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України. Грошове забезпечення поліцейських індексується відповідно до закону.
Так, згідно зі ст.1 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» від 19 жовтня 2000 року №2050-III (далі по тексту - Закон №2050-ІІІ) підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Відповідно до ст. 2 Закону №2050-ІІІ компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.
Згідно зі ст. 3 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати», сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).
Статтею 4 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» визначено, що виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць, тобто виплата суми компенсації повинна була виплачена разом із грошовим забезпеченням.
Пунктом 2 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159 (далі по тексту - Порядок №159) передбачено, що компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів нарахованих громадянам за період, починаючи з 1 січня 2001 року.
Згідно з п.3 Порядку № 159, компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру: - пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, щомісячної державної грошової допомоги та компенсаційних виплат); - соціальні виплати (допомога сім'ям з дітьми, державна соціальна допомога інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам, допомога по безробіттю, матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, матеріальна допомога по безробіттю, допомога по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною), допомога по вагітності та пологах, щомісячна грошова сума в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, допомога дитині, яка народилася інвалідом внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання її матері під час вагітності, тощо); - стипендії; - заробітна плата (грошове забезпечення).
Відповідно до п. 4 Порядку №159 сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.
Тобто, компенсації підлягають нараховані грошові доходи, зазначені у п. 3 Порядку, разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру, у разі затримки їх виплати на один і більше календарних місяців.
Таким чином, компенсація нараховується та проводиться при виплаті доходу, тобто право на компенсацію позивач набуває в момент отримання доходу.
Отже, нарахування та виплата суми грошового забезпечення ставить первинною подією щодо компенсації втрати частини грошового забезпечення, яке нараховується та виплачується, відповідно, після та за результатом нарахування та виплати грошового забезпечення.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Наведений вище висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, яка була викладена в постановах від 10.07.2018 р. по справі №404/6317/16-а, від 25.10.2018 р. по справі №420/1410/17, від 10.02.2020 р. по справі №134/87/16-а, від 23.12.2020 року по справі №807/1525/16, від 04.03.2021 року по справі №520/34/17, від 01.04.2021 року по справі №120/4555/18-а.
Зважаючи, що на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду по справі № 420/4526/20 за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Головного управління МВС України в Одеській області (65080, м. Одеса, вул. Єврейська, 14; код ЄДРПОУ 08592268) про визнання протиправною відмови, зобов'язання вчинити дії.
Тобто позивачу була виплачена частина недоотриманого грошового забезпечення лише 24.07.2024 року.
За таких обставин з вини відповідача за період з 01.11.2006 позивачу не нараховувалось та не виплачувалось частина грошового забезпечення, а їх виплата здійснена лише 24.07.2025 року, на підставі рішення Одеського окружного адміністративного суду по справі № 420/4526/20.
Суд дійшов висновку задовольнити позов шляхом визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходів за період з 01.11.2006 року по 24.07.2024 року відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» від 19.10.2000 року № 2050-ІІІ та постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 159 «Про затвердження Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати». у зв'язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду по справі № 420/4526/20.
Щодо заперечень відповідача, що він не є належним відповідачем по справі та не є правонаступником ГУ МВС в Одеській області, то суд зазначає наступне.
02.07.2015 року прийнятий Закон України «Про Національну поліцію» №580-VIII, який набрав чинності 07.11.2015 року.
З прийняттям Закону України «Про Національну поліцію» з 07.11.2015 року втратив чинність Закон України «Про міліцію».
Відповідно до ст.1 Закону України «Про Національну поліцію» Національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
Згідно п.7 розділу XI Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про Національну поліцію» Кабінету Міністрів України в місячний строк передбачено було забезпечити створення центрального органу виконавчої влади поліції України та його територіальних органів.
Постановою КМУ від 16 вересня 2015 року №730 «Про утворення територіальних органів Національної поліції та ліквідацію територіальних органів Міністерства внутрішніх справ» постановлено ліквідувати як юридичні особи публічного права територіальні органи Міністерства внутрішніх справ України, в тому числі: Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області, та утворити територіальні органи Національної поліції, в тому числі Головне управління Національної поліції в Одеській області.
Статтею 104 ЦК України визначено, що юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.
Згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, щодо Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області (код ЄДРПОУ 08592268) містяться відомості - стан суб'єкта: припинено, дата запису: 29.07.2024 року, номер запису: 1005561110015034669, підстава: рішення щодо припинення.
Суд зазначає, що публічне правонаступництво органів державної влади є окремим, особливим видом правонаступництва, під таким терміном розуміється перехід в установлених законом випадках прав та обов'язків одного суб'єкта права іншому. При цьому обов'язок щодо відновлення порушених прав особи покладається на орган, компетентний відновити такі права. Такий підхід про перехід обов'язку відновити порушені права до правонаступника відповідає принципу верховенства права, оскільки метою правосуддя є ефективне поновлення порушених прав, свобод і законних інтересів. У спорах, які виникають з публічних правовідносин, де оскаржуються рішення (дії, бездіяльність) державного органу, пов'язані зі здійсненням функції від імені держави, стороною є сама держава в особі того чи іншого уповноваженого органу. Функції держави, які реалізовувалися ліквідованим органом, не можуть бути припинені та підлягають передачі іншому/іншим державному/державним органу/органам, за виключенням того випадку, коли держава відмовляється від таких функцій взагалі. Отже, правонаступництво у сфері управлінської діяльності органів державної влади (публічне правонаступництво) передбачає повне або часткове передання адміністративної компетенції одного суб'єкта владних повноважень (суб'єкта публічної адміністрації) іншому, чи внаслідок припинення первісного суб'єкта, або внаслідок повного чи часткового припинення його адміністративної компетенції.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 20 лютого 2019 року по справі №826/16659/15, від 13 березня 2019 року в справі №524/4478/17.
Повноваження відповідних державних органів не є статичними і можуть передаватися від одного органу до іншого у випадку зміни законодавства. Водночас такий перехід може не збігатися у часі з юридичним припиненням суб'єкта владних повноважень унаслідок реорганізації чи ліквідації. У зв'язку із цим Суд сформулював правовий висновок, відповідно до якого: якщо спір виник з приводу реалізації суб'єктом владних повноважень, що припиняється, його компетенції, підстави для правонаступництва виникають з моменту його вибуття з правовідносин, щодо яких виник спір, унаслідок, зокрема, передачі відповідним розпорядчим актом його адміністративної компетенції іншому/іншим суб'єкту/суб'єктам владних повноважень; - якщо спір виник у відносинах, що не пов'язані з реалізацією суб'єктом владних повноважень його компетенції, підстави для правонаступництва виникають з моменту припинення сторони - суб'єкта владних повноважень.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 11 лютого 2021 року по справі №826/9815/18.
Нормами статей 1, 2 Закону України від 20 грудня 1990 року №565-XII «Про міліцію» передбачалося, що міліція - це державний озброєний орган виконавчої влади, який захищає життя, здоров'я, права і свободи громадян, власність, природне середовище, інтереси суспільства і держави від протиправних посягань. Основними завданнями міліції було, з-поміж іншого: забезпечення особистої безпеки громадян, захист їх прав і свобод, законних інтересів; запобігання правопорушенням та їх припинення; охорона і забезпечення громадського порядку; виявлення кримінальних правопорушень.
Своєю чергою приписами статей 1, «Про Національну поліцію» визначено, що Національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку. Завданнями поліції є, зокрема, надання поліцейських послуг у сферах: забезпечення публічної безпеки і порядку; охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави; протидії злочинності.
Поряд із цим, згідно з Положенням про Міністерство внутрішніх справ України, затвердженим Постановою КМУ від 28 жовтня 2015 року №878, МВС України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується КМУ. МВС України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах: забезпечення охорони прав і свобод людини, інтересів суспільства і держави, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку, а також надання поліцейських послуг; захисту державного кордону та охорони суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні; цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності; міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів.
На підставі співставлення завдань та функцій трьох органів можна дійти висновку про те, що МВС України є органом влади, який формує державну політику у сфері, зокрема, забезпечення охорони прав і свобод людини, інтересів суспільства і держави, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку, а також надання поліцейських послуг. Разом із тим, реалізація державної політики у вказаній сфері відноситься до компетенції Національної поліції, а до цього відповідні завдання та функції держави покладалися на міліцію.
Така правова позиція також викладена у постанові Верховного Суду від 28 листопада 2023 року по справі № 806/2056/18.
Суд також враховує, що згідно п.10 ст.51 Бюджетного кодексу України у разі утворення державних органів у поточному бюджетному періоді забезпечення їх діяльності у цьому періоді здійснюється в межах видатків, передбачених державним органам, які ліквідуються або реорганізуються у зв'язку з утворенням таких нових державних органів. У разі ліквідації або реорганізації державних органів у поточному бюджетному періоді забезпечення їх діяльності у наступних бюджетних періодах до завершення процедур ліквідації або реорганізації здійснюється в межах видатків, передбачених новим державним органам, які визначені правонаступниками чи яким передаються функції органів, що ліквідуються або реорганізуються.
Враховуючи вищенаведене суд відхиляє заперечення відповідача щодо неналежного відповідача та відсутності правонаступництва.
Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
За таких обставин суд, за правилами, встановленими ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази, приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
Розподіл судових витрат зі сплати судового збору в порядку ст. 139 КАС України судом не здійснюється, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору.
Керуючись ст. ст. 2, 8-10, 14, 72-79, 90, 139, 242-246, 250, 257-262, пп. 15.5 п.15 розділу Перехідних положень КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Одеській області (вул. Академіка Філатова, 15а, м. Одеса, 65080, код ЄДРПОУ 40108740) про визнання протиправними дії, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити у повному обсязі.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Одеській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів за період з 01.11.2006 року по 24.07.2024 року відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» від 19.10.2000 року № 2050-ІІІ та постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 159 «Про затвердження Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати», у зв'язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду по справі № 420/4526/20
Зобов'язати Головне управління Національної поліції в Одеській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів за період з 01.11.2006 року по 24.07.2024 року відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» від 19.10.2000 року № 2050-ІІІ та постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 159 «Про затвердження Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати», у зв'язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду по справі № 420/4526/20.
Порядок і строки оскарження рішення визначаються ст.ст.293, 295 КАС України.
Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст.255 КАС України.
Суддя Д.К. Василяка