11 листопада 2025 рокусправа № 380/17900/25
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Грень Н.М. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просить:
- Визнати протиправною бездіяльність суб?єкта владних повноважень ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 , в повному розмірі індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 09.06.2025 відповідно до абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078;
- Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 нарахувати і виплатити ОСОБА_1 , індексацію - різницю грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 09.06.2025 у розмірі 3989,63 грн за кожен місяць, відповідно до абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що в порушення вимог абзацу 4 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078 “Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення», в період з 01.03.2018 по 09.06.2025 не виплачено різницю між сумою індексації належної до виплати в березні 2018 року і розміром підвищення грошового забезпечення в березні 2018 року. Вказав, що відповідно до абзацу 4 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078 якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу. Таким чином, з положень пункту 5 Порядку № 1078 слідує, що від розміру підвищення оплати праці у місяці, в якому воно відбулося, залежить можливість виплати особі індексації та порядок розрахунку її суми. Вважає, що дії відповідача щодо відмови у нарахуванні такої індексації є протиправними відтак позивач звернувся до суду із цим позовом.
Ухвалою від 03.09.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
На адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 72988 від 11.09.2025), у якому проти позову заперечив. Вказав, що базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення позивача у зв'язку із прийняттям Постанови № 704 є березень 2018 року, оскільки саме в цьому місяці відбулося підвищення розміру грошового забезпечення, за посадою, яку займав позивач. Нарахування здійснювалось з урахуванням абз. 4 п. 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078. Просив відмовити у задоволенні позову.
Суд дослідив матеріали справи, всебічно і повно з'ясував усі фактичні обставини, об'єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті та встановив таке.
ОСОБА_1 проходив військову службу за контрактом у ІНФОРМАЦІЯ_3 в період з 2014 року по 09.06.2025, перебуваючи на фінансовому забезпеченні у ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Позивач 03.07.2025 звернувся до відповідача із запитом, у якому просив надати інформації про виплачену позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2018р. по дату виключення із списків особового складу, із зазначенням застосованого базового місяця для розрахунку.
Листом від 10.07.2025. надано інформацію щодо виплачених ОСОБА_1 сум грошового забезпечення та його індексації за період з 01.01.2018р. по день виключення зі списків особового складу в 2025 році. Також, у відповідь на запит надано копію витягу з наказу, яким позивач був виключений зі списків особового складу частини та завірену копію повідомлення про нараховані та виплачені йому суми при звільненні зі служби.
Із довідок про нараховані суми грошового забезпечення ОСОБА_1 та його індексації за період з 01.01.2018р. по день виключення зі списків особового складу частини вбачається, що в порушення вимог абзацу 4 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078 “Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення», в період з 01.03.2018р. до дня виключення із списків особового складу ОСОБА_1 не було виплачено різницю між сумою індексації належної до виплати в березні 2018 року і розміром підвищення грошового забезпечення в березні 2018 року.
Вважаючи бездіяльність відповідача щодо не нарахування та не виплати різниці між сумою індексації грошового забезпечення, що склалась у місяці підвищення доходу та розміром підвищення грошового забезпечення у березні 2018 року, з урахуванням вимог абзацу четвертого пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення за період з 01.03.2018 до 09.06.2025 протиправною, позивач звернувся з цим позовом до суду.
При вирішенні спору по суті суд керується таким.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини другої статті 9 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-XII (далі - Закон України № 2011-XII) до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Для визначення правильності нарахування індексації грошового забезпечення необхідно керуватися положеннями абзаців третього-шостого пункту 5 Порядку №1078, якими врегульовано питання виплати суми індексації у місяці підвищення посадових окладів, а також виплати визначеної суми індексації до чергового підвищення тарифних ставок (окладів).
Сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу (абзац третій пункту 5 Порядку №1078).
Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу (абзац четвертий пункту 5 Порядку №1078).
У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру (абзац п'ятий пункту 5 Порядку №1078).
До чергового підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку (абзац шостий пункту 5 Порядку №1078).
Таким чином, якщо у місяці підвищення посадового окладу розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення, індексація не нараховується. Якщо ж розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, індексація у цьому місяці розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу. Зростання заробітної плати за рахунок інших її складових (без підвищення тарифних ставок (окладів)) не зменшує суму індексації на розмір підвищення заробітної плати. Проте у разі, коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.
Отже, для вирішення питання про наявність підстав для виплати індексації у місяці підвищення доходу необхідно враховувати розмір підвищення грошового доходу, що відбувся у зв'язку зі зміною посадових окладів, а також суму індексації у місяці підвищення грошового доходу (у березні 2018) з метою порівняння цих величин. Сума індексації у березні 2018 розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу з урахуванням положень абзацу четвертого пункту 5 Порядку №1078.
Разом з цим, суд звертає увагу на те, що відповідно до вимог Закону №1282-XII та Порядку №1078 обов'язок визначення розміру підвищення грошового доходу працівника та суми індексації, що склалася у місяці підвищення цього грошового доходу, а також встановлення факту перевищення розміру підвищення грошового доходу працівника над сумою індексації, що склалася у місяці його підвищення з метою вирішення питання про наявність підстав для виплати індексації у місяці підвищення доходу (базовому місяці) покладається безпосередньо на роботодавця.
Відповідач, здійснюючи нарахування та виплату позивачу індексації грошового забезпечення за період з березня 2018, фактично врахував лише норми абзаців першого, другого пункту 5 Порядку №1078, згідно з якими у разі підвищення тарифних ставок (окладів) значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків, а обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.
З урахуванням викладеного, суд вважає за необхідне визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо неврахування вимог абзаців третього-шостого пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 при нарахуванні індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 31.12.2022.
Як наслідок, необхідно зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 31.12.2022 - з урахуванням положень абзаців третього-шостого пункту 5 Порядку №1078.
Така ж позиція вказана у постанові Верховного Суду від 12.04.2023 у справі №420/6982/21.
При цьому, належним способом захисту прав позивача у даному випадку є зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за спірний період, а тому позовні вимоги в частині зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення в конкретній сумі не підлягають задоволенню.
Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 17.09.2020 по справі №420/1207/19.
Питання наявності факту перевищення індексом споживчих цін порогу індексації у взаємозв'язку з розміром грошового забезпечення, що має виплачуватись позивачу, належить до компетенції відповідача при нарахуванні та виплаті відповідних сум. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 23.09.2020 по справі №620/3282/18 та від 15.10.2020 по справі №240/11882/19.
Щодо нарахування індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2023 по 09.06.2025, суд зазначає наступне.
Якщо у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) сума цієї індексації нараховується, то абзац 6 пункту 5 Порядку №1078 додатково указує, що ця сума індексації-різниці виплачується до наступного підвищення тарифних ставок (окладів) і до неї надалі додається поточна індексація, яка складається, коли величина індексу споживчих цін перевищує поріг індексації у розмірі 103 відсотки.
Така позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.03.2023 у справі № 400/3826/21.
Відповідно до пункту 3 Прикінцевих положень Закону України «Про державний бюджет на 2023 рік» від 03.11.2022 № 2710-IX зупинено на 2023 рік дію, зокрема, Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» Зазначена норма набрала законної сили відповідно до пункту 1 Прикінцевих положень з 1 січня 2023 року.
Вказана норма Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» є чинною та неконституційною не визнавалася.
Статтею 39 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» від 09.11.2023 № 3460-IX визначено, що обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з 01 січня 2024 року. Отже, у 2024 році право на проведення індексації заробітної плати працівників поновлюється.
Відповідно до Порядку № 1078, підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін, що публікується Держстатом не пізніше 10 числа кожного місяця.
З січня по липень 2024 року права на поточну індексацію не виникало, оскільки приріст індексу споживчих цін (ІСЦ) не перевищував поріг індексації 103%, внаслідок чого підстав для нарахування та виплати позивачу «поточної» індексації грошового забезпечення у січні-квітні 2024 року не було.
Водночас, підстав для зупинення виплати індексації-різниці у 2024-2025 роках не виникало.
Таким чином, за період з 01.01.2024 по 09.06.2025 індексація з урахуванням абзаців 3-6 пункту 5 Порядку №1078 підлягала виплаті позивачу.
Висновки суду зі спірного питання узгоджуються з правовими висновками Верховного Суду, наведеними у постанові від 23.03.2023 по справі №400/3826/21 та від 03.04.2024 по справі №420/8564/22.
З огляду на викладене суд дійшов висновку про необхідність зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу спірні види грошового забезпечення за період із 01.03.2018 по 31.12.2022 та з 01.01.2024 по 09.06.2025 відповідно до абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078.
На підставі довідки щодо нарахованого грошового забезпечення суд встановив, що у період з 01.03.2018 по 09.06.2025 відповідач не нараховував і не виплачував позивачу цей вид індексації (індексацію-різницю). Вказаних обставин відповідач не заперечив.
Суд зазначає, що з огляду на абзац четвертий пункту 5 Порядку № 1078 позивач (військовослужбовець) має право на отримання суми індексації-різниці за умови, якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року.
Якщо ця умова наявна, то розмір належної індексації-різниці визначається як різниця між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу.
Отже, для застосування вищенаведених положень Порядку № 1078 та встановлення наявності/відсутності у позивача права на “індексацію-різницю», враховуючи висновки Верховного Суду, викладені у вищевказаних постановах, суд повинен встановити:
- розмір підвищення доходу позивача в березні 2018 року (А);
- суму можливої індексації грошового забезпечення позивача в березні 2018 року (Б);
- чи перевищує розмір підвищення доходу (А) суму можливої індексації (Б).
Розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) визначається як різниця між сумою грошового забезпечення в березні 2018 року та сумою грошового забезпечення в лютому 2018 року.
В обидві ці суми враховуються складові грошового забезпечення, які не мають разового характеру (речення другого абзацу п'ятого пункт 5 Порядку № 1078).
Сума можливої індексації грошового забезпечення в березні 2018 року (Б) визначається як результат множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, актуального для березня 2018 року, на величину приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, поділений на 100 відсотків (абзац п'ятий пункту 4 Порядку № 1078).
Якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року (Б), то це є підставою для нарахування й виплати позивачу індексації-різниці до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) або до дати звільнення зі служби.
Як уже було зазначено, у такому випадку відповідно до абзацу четвертого пункту 5 Порядку № 1078 сума індексації-різниці в березні 2018 року розраховується як різниця між сумою можливої індексації (Б) і розміром підвищення доходу (А).
З метою визначення у позивача права на “індексацію-різницю», суд на підставі довідки щодо нарахованого грошового забезпечення за період з 01.01.2018 по 09.06.2025 встановив, що грошове забезпечення позивача за лютий 2018 року склало 10943,35 грн., а за березень 2018 року - 9646,73 грн.
Таким чином, розмір підвищення доходу позивача в березні 2018 року становить 473,52 грн.
Визначаючи суму можливої індексації грошового забезпечення в березні 2018 року (як результат множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, актуального для березня 2018 року, на величину приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, поділений на 100 відсотків), позивач взяв за основу величину приросту індексу споживчих цін - 253,3%, правильність чого підтверджується листом Мінсоцполітики від 28.09.2021 № 5211/0/290-21/51.
У березні 2018 року прожитковий мінімум складав 1762,00 грн.
Відповідно до абзацу п'ятого пункту 4 Порядку № 1078 сума індексації за березень 2018 року розраховується як: прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01 березня 2018 року помножений на величину приросту індексу споживчих цін і поділена на 100%, тобто 1762,00 грн * 253,30% / 100% = 4463,15 грн.
Таким чином, сума можливої індексації грошового забезпечення позивача в березні 2018 року становить 4463,15 грн.
Отже, правильними є висновки позивача про те, що розмір підвищення доходу (А) 511,72 грн є меншим від суми можливої індексації в березні 2018 року (Б) = 4463,15 грн, а різниця між сумою можливої індексації (Б) і розміром підвищення доходу (А) дорівнює: 3989,63 грн (4463,15 грн - 473,52 грн).
Зважаючи на викладене, відповідач повинен був нараховувати та виплачувати позивачу індексацію-різницю в розмірі 3989,63 грн щомісячно, до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) або до дати звільнення зі служби, тобто в період з 01.03.2018 по 31.12.2022 та з 01.01.2024 по 09.06.2025.
Отже, бездіяльність відповідача щодо нарахування та виплати позивачу індексації-різниці в період з 01.03.2018 по 31.12.2022 та з 01.01.2024 по 09.06.2025 є протиправною.
Відповідно до вимог частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачем не подано належних доказів на підтвердження правомірності своїх дій, які є предметом оскарження.
Доводи відповідача про правомірність таких спростовано наведеним аналізом чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини. Тому такі доводи судом до уваги не беруться.
Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Даючи оцінку поведінці відповідача, яка зумовила звернення позивача до суду з даним позовом, суд дійшов висновку, що не нарахування та не виплата індексації грошового забезпечення позивачу за період з 01.03.2018 по 31.12.2022 та з 01.01.2024 по 09.06.2025 в повному розмірі свідчить про бездіяльність відповідача, яка не відповідає визначеним частиною другою статті 2 КАС України критеріям поведінки відповідача у спірних правовідносинах, тому таку бездіяльність слід визнати протиправною, задовольнивши першу позовну вимогу.
Друга позовна вимоги є похідною від першої, тому також підлягає до задоволення шляхом зобов'язання відповідача виплатити позивачу індексацію-різницю грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 31.12.2022 року та з 01.01.2024 року по 09.06.2025 у розмірі 3989,63 грн за кожен місяць, відповідно до абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, з урахуванням виплачених сум.
Оцінюючи зібрані у справі докази в сукупності та мотиви суду щодо кожної з позовних вимог, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити частково.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору і такий фактично не сплачувався, відсутні підстави для вирішення питання про відшкодування судового збору відповідно до статті 139 КАС України.
Керуючись ст.ст. 19, 22, 25,72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 293, 295 КАС України, суд
1.Позов ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса: АДРЕСА_2 ; ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії -задовольнити частково.
2. Визнати протиправною бездіяльність суб?єкта владних повноважень ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 , в повному розмірі індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 31.12.2022, та з 01.01.2024 по 09.06.2025 відповідно до абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078.
3. Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 нарахувати і виплатити ОСОБА_1 , індексацію - різницю грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 31.12.2022 та з 01.01.2024 по 09.06.2025 у розмірі 3989,63 грн за кожен місяць, відповідно до абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, з урахуванням раніше виплачених сум.
4.У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
5.Судові витрати розподілу не підлягають.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
СуддяГрень Наталія Михайлівна