справа№380/13802/25
10 листопада 2025 року м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Коморного О.І., розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльності ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) та зобов'язання вчинити дії.
Обставини справи.
До Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 з вимогами:
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) щодо проведення перерахунку та виплати ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення за 2018-2019 роки, грошової компенсації за 35 календарних днів невикористаної щорічної основної відпустки за 2019 рік, грошової компенсації за 70 календарних днів невикористаної додаткової відпустки передбаченої для учасників бойових дій за 2015- 2019 роки, одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення нарахованої та виплаченої на виконання рішення Львівського окружного адміністративного від 24 вересня 2024 року у справі № 380/14057/22;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ) провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення за 2018-2019 роки, грошової компенсації за 35 календарних днів невикористаної щорічної основної відпустки за 2019 рік, грошової компенсації за 70 календарних днів невикористаної додаткової відпустки передбаченої для учасників бойових дій за 2015-2019 роки, одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення нарахованої та виплаченої на виконання рішення Львівського окружного адміністративного від 24 вересня 2024 року у справі № 380/14057/22.
В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначає, що проходив військову службу у Відповідача та був звільнений. Рішенням суду у справі № 380/14057/22, яке набрало законної сили, визнано протиправною бездіяльність Відповідача щодо не нарахування Позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 01.10.2019 та зобов'язано таку виплату здійснити. На виконання цього рішення Відповідач 08.04.2025 виплатив Позивачу 80 604,60 грн індексації.
Позивач вважає, що оскільки виплачена індексація є невід'ємною складовою грошового забезпечення, то Відповідач, отримавши судове рішення, мав би з власної ініціативи перерахувати усі інші виплати, розрахунковою базою для яких є місячне грошове забезпечення (допомога на оздоровлення, компенсація за відпустки, допомога при звільненні). Оскільки Відповідач цього не зробив, його бездіяльність є протиправною, а Позивач має право на судовий захист.
Ухвалою від 10 липня 2025 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
23 липня 2025 року до суду надійшов відзив Відповідача на позовну заяву. У відзиві Відповідач позовні вимоги не визнає та вважає їх безпідставними.
Свою позицію Відповідач обґрунтовує тим, що на час звільнення Позивача виплата грошового забезпечення здійснювалась на підставі Постанови КМУ №704 та Наказу МВС №558. Відповідач стверджує, що у визначеному цими актами переліку складових місячного грошового забезпечення (посадовий оклад, оклад за званням, надбавки, доплати, премії) індексація відсутня.
На думку Відповідача, індексація є окремим механізмом компенсації втрати купівельної спроможності (згідно із Законом №1282-XII) і не входить до складу грошового забезпечення для розрахунку одноразових виплат. Як доказ Відповідач наводить аргумент, що на індексацію грошового забезпечення не нараховується єдиний соціальний внесок (ЄСВ), на відміну від інших складових грошового забезпечення, що, на його думку, підтверджує різну правову природу цих виплат. Також у відзиві було заявлено клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін.
Суд, всебічно і повно з'ясував всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті та
ОСОБА_1 проходив військову службу в органах Державної прикордонної служби України.
Відповідно до витягу з наказу Голови Державної прикордонної служби України від 25.09.2019 № 972-ОС «Про особовий склад» звільнено з військової служби за підпунктом «в» (у зв'язку із скороченням штатів або проведення організаційних заходів - у разі неможливості їх використання на службі) пункту 2 частини шостої статті 26 Закону у запас по ІНФОРМАЦІЯ_1 генерал-майора ОСОБА_1 , начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Відповідно до витягу з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 від 01.10.2019 № 460-ОС «Про особовий склад» виключено із списку особового складу ІНФОРМАЦІЯ_3 (І категорії) та всіх видів забезпечення генерал-майора ОСОБА_1 , начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Відповідно до інформації, відображеній в архівних відомостях особистих карток грошового забезпечення та наданих відповідачем розрахунків слідує, що ОСОБА_1 (далі - Позивач) проходив військову службу та перебував на грошовому забезпеченні у період з березня 2018 року по жовтень 2019 року в ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ).
Упродовж проходження військової служби в ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) нарахування та виплата ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення проведена з порушенням Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078.
Вказане зумовило звернення Позивача до суду за захистом своїх прав.
Львівський окружний адміністративний суд рішенням від 24.09.2024 у справі №380/14057/22 визнав протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 01.10.2019 року включно, розрахованої як різниця між сумою індексації і розміром підвищення її доходу у березні 2018 року, відповідно до абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078.
Суд зобов'язав ІНФОРМАЦІЯ_2 здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 індексації-різниці грошового забезпечення у розмірі 4458,06 гривень в місяць за період з 01.03.2018 року по 01.10.2019 року включно, розрахованої як різниця між сумою індексації і розміром підвищення її доходу у березні 2018 року, відповідно до абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078.
Восьмий апеляційний адміністративний суд постановою від 19.03.2025 апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 залишив без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного від 24 вересня 2024 року у справі № 380/14057/22 - без змін.
08.04.2025 відповідач на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 24.09.2024 у справі № 380/14057/22 здійснив виплату ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення на загальну суму 80 604,60 гривень, що підтверджується випискою по надходженню по картці/рахунку Акціонерного товариства «Ощадбанк».
Під час проходження військової служби у ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ), позивачу проведено нарахування та виплату грошової допомоги на оздоровлення у червні 2018 року у розмірі 23 057,25 гривень, грошової допомоги на оздоровлення у червні 2019 року у розмірі 30 178,50 гривень, грошової компенсації за 35 календарних днів невикористаної щорічної основної відпустки за 2019 рік у жовтні 2019 року у розмірі 37 533,25 гривень, одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби у жовтні 2019 року у розмірі 467 766,75 гривень та грошової компенсації за 70 календарних днів невикористаної додаткової відпустки передбаченої для учасників бойових дій за 2015-2019 роки у грудні 2019 року у розмірі 70 415,50 гривень.
З урахуванням того, що під час проходження військової служби ОСОБА_1 не була нарахована та виплачена індексація грошового забезпечення, нарахування та виплата грошової допомоги на оздоровлення, грошової компенсації за невикористані календарні дні як щорічної основної так і додаткової відпустки та одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби, які нараховується з місячного грошового забезпечення, проведена без урахування у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення.
Позивач вказує бездіяльність відповідача є протиправною, а тому звернувся до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їхніх сімей визначені Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011-ХІІ).
Відповідно до абзацу першого пункту першого статті 9 Закону № 2011-ХІІ держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Частина друга цієї ж статті передбачає, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Відповідно до пункту 1 статті 10-1 Закону № 2011-XII, військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, надаються щорічні основні відпустки із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням грошової допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення.
Відповідно до абзацу 3 пункту 14 статті 10-1 Закону № 2011-XII у рік звільнення військовослужбовців зі служби у разі невикористання ними щорічної основної або додаткової відпустки їм виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, у тому числі військовослужбовцям-жінкам, які мають дітей.
Пунктом 2 статті 15 Закону № 2011-XII визначено, що військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які звільняються зі служби за станом здоров'я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» № 1282-XII, індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Статтею 18 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» від 05.10.2000 № 2017-ІІІ (далі - Закон № 2017-ІІІ) визначено право громадян на соціальні гарантії. Відповідно до вказаної статті, Законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема, щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.
Відповідно до статті 19 цього Закону, державні соціальні гарантії є обов'язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.
Індексація є частиною державної системи соціального захисту громадян, спрямованою на підтримання їх купівельної спроможності шляхом підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. При цьому проведення індексації у звязку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обовязковим для всіх юридичних осіб - роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи, в тому числі для військовослужбовців.
При вирішенні питання щодо індексації слід субсидіарно застосовувати положення спеціальних законів щодо механізму проведення індексації, її мети та правової природи (суті), зокрема Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії», Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», та Порядку проведення індексації грошових доходів населення № 1078.
Субсидіарне застосування зазначених норм права дає підстави для правового висновку, що індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, а її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня заробітної плати (грошового забезпечення) внаслідок її знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг, а тому вона має бути врахована у складі місячного грошового забезпечення, як розрахункової величини при нарахуванні та виплаті грошової допомоги на оздоровлення, грошової компенсації за невикористані календарні дні як щорічної основної так і додаткової відпустки, одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби.
У рішенні Конституційного Суду України від 15.10.2013 у справі № 9-рп/2013 щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України зазначено, що індексація заробітної плати як складова належної працівникові заробітної плати спрямована на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у зв'язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.
Так, Верховний Суд у постановах від 19 червня 2019 року у справі № 825/1987/17, від 20 листопада 2019 року у справі № 620/1892/19, від 05 лютого 2020 року у справі № 825/565/17 зазначив, що індексація грошового забезпечення, як складова грошового забезпечення військовослужбовців, є однією з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, а отже підлягає обов'язковому нарахуванню і виплаті.
Отже з вищенаведених норм законодавства, яким врегульовані спірні правовідносини, слідує, що індексація грошового забезпечення є складовою місячного грошового забезпечення військовослужбовця і повинна включатися до розрахунку грошової допомоги на оздоровлення, грошової компенсації за невикористані календарні дні як щорічної основної так і додаткової відпустки, одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби.
З огляду на те, що індексація грошового забезпечення під час проходження позивачем військової служби не була нарахована та виплачена, позивач має право на перерахунок грошової допомоги на оздоровлення, грошової компенсації за невикористані календарні дні щорічної основної відпустки, одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення.
У постанові від 21.12.2021 у справі № 820/3423/18, Верховний Суд визнав протиправними дії та зобов'язав відповідача здійснити перерахунок розміру одноразової грошової допомоги при звільненні ОСОБА_1 в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, розміру грошової допомоги на оздоровлення за 2016 рік, 2017 рік, розміру матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2017 рік з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди та індексації та здійснити виплату донарахованих сум даних додаткових видів грошового забезпечення.
Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (КАСУ), завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною другою статті 2 КАСУ визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи вчинені вони на підставі та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також обґрунтовано - тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення.
Відповідно до статті 9 КАСУ, розгляд справ здійснюється на засадах змагальності сторін.
Частина друга статті 77 КАСУ встановлює, що в адміністративних справах про протиправність бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності своєї бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, саме Відповідач (військова частина НОМЕР_1 ) повинен надати суду переконливі докази та правові аргументи, які б підтверджували, що його бездіяльність щодо неперерахунку виплат Позивачу (після виплати індексації за рішенням суду) була правомірною, як того вимагає частина друга статті 2 КАСУ.
Суд, керуючись статтею 90 КАСУ, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням. Суд не може взяти до уваги доводи Відповідача про те, що індексація не входить до складу грошового забезпечення, оскільки не перелічена у Постанові КМУ №704.
Індексація не є "окремою" компенсаційною виплатою у розумінні Відповідача, а є невід'ємною частиною грошового забезпечення, яку Відповідач був зобов'язаний нараховувати щомісяця, але протиправно не робив цього, що встановлено судовим рішенням у справі № 380/14057/22, яке набрало законної сили.
Факт виплати індексації лише у 2025 році на підставі рішення суду не змінює її правової природи. Ця виплата стосується періоду 2018-2019 років і є відновленням порушеного права Позивача на отримання повного розміру грошового забезпечення саме у ті місяці.
Доводи Відповідача щодо ненарахування ЄСВ на індексацію суд також відхиляє, оскільки особливості податкового адміністрування та сплати внесків (встановлені Постановою КМУ №1170) не змінюють правової природи грошового забезпечення у розумінні трудового та соціального законодавства (Законів № 2011-ХІІ та № 1282-XII).
Оскільки Позивач отримав повний обсяг свого грошового забезпечення (включно з індексацією) за 2018-2019 роки лише у 2025 році, то Відповідач, провівши виплату за судовим рішенням у справі № 380/14057/22, міг здійснити перерахунок усіх виплат, базою для яких є місячне грошове забезпечення, з урахуванням відновленого розміру цього забезпечення.
Відповідач не довів правомірності своїх дій у розумінні статті 77 КАСУ. Така бездіяльність Відповідача є протиправною, а позовні вимоги - обґрунтованими та такими, що підлягають повному задоволенню.
Щодо судових витрат, то Позивач звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 13 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» як учасник бойових дій.
Керуючись статтями 9, 72-77, 90, 139, 241-246, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) щодо проведення перерахунку та виплати ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення за 2018-2019 роки, грошової компенсації за 35 календарних днів невикористаної щорічної основної відпустки за 2019 рік, грошової компенсації за 70 календарних днів невикористаної додаткової відпустки передбаченої для учасників бойових дій за 2015- 2019 роки, одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення нарахованої та виплаченої на виконання рішення Львівського окружного адміністративного від 24 вересня 2024 року у справі № 380/14057/22.
3. Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ) ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) грошової допомоги на оздоровлення за 2018-2019 роки, грошової компенсації за 35 календарних днів невикористаної щорічної основної відпустки за 2019 рік, грошової компенсації за 70 календарних днів невикористаної додаткової відпустки передбаченої для учасників бойових дій за 2015-2019 роки, одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення нарахованої та виплаченої на виконання рішення Львівського окружного адміністративного від 24 вересня 2024 року у справі № 380/14057/22.
4. Судові витрати розподілу не підлягають.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складений 10 листопада 2025 року.
Суддя Коморний О.І.