про залишення позовної заяви без руху
11 листопада 2025 рокусправа № 380/22168/25
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Морська Галина Михайлівна розглянувши у м. Львові матеріали позову «Представництва «Кобра Інсталасьйонес і Сервісіос С.А.» до Головного управління Державної податкової служби у Львівській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення,-
«Представництво «Кобра Інсталасьйонес і Сервісіос С.А.» (далі - позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби у Львівській області (далі - відповідач 1), Державної податкової служби України (далі - відповідач 2), в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Львівській області №11588417/26579486 від 06.08.2024 про відмову у реєстрації податкової накладної за №1 від 31.10.2023 в Єдиному реєстрі податкових накладних;
- зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну «Представництва «Кобра Інсталасьйонес і Сервісіос С.А.» за №1 від 31.10.2023 в Єдиному реєстрі податкових накладних днем її подання.
Відповідно до ч. 1 ст. 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Позовна заява не відповідає вимогам КАС України, з огляду на наступне.
Згідно із частиною першою статті 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до частини другої статті 122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
За приписами частини третьої статті 122 КАС України, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов'язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень (ч.4 ст.122 КАС України).
Варто зауважити, що у постанові Верховного Суду від 02.07.2020 року у справі № 1.380.2019.006119 сформовано правовий висновок, відповідно до якого строк звернення до суду з позовом про визнання протиправним і скасування рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН з похідною вимогою про зобов'язання її зареєструвати, у разі, коли платником податків не використовувалася процедура адміністративного оскарження таких рішень як досудового порядку вирішення спору, визначається статтею 122 КАС України і становить шість місяців з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Тобто, у зазначені справі Верховний Суд дійшов висновку, що у справах за адміністративним позовом про оскарження рішення контролюючого органу про відмову в реєстрації податкової накладної застосовуються загальні строки звернення до суду, визначені нормами Кодексу адміністративного судочинства України, а не Податковим кодексом України.
Отже, строк звернення до суду з позовом про зобов'язання зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну, у разі, коли платником податків не використовувалася процедура адміністративного оскарження таких рішень як досудового порядку вирішення спору, визначається частиною другою статті 122 КАС України і становить шість місяців з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, а у випадку використання платником податків процедури адміністративного оскарження - підлягає застосуванню частина четверта статті 122 КАС України і становить три місяці з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги.
З матеріалів справи встановлено, що позивач оскаржує рішення комісії Головного управління ДПС у Львівській області від 06.08.2024 №11588417/26579486 про відмову в реєстрації податкової накладної №1 від 31.10.2023 в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Вказане рішення оскаржено "Представництво "Кобра Інсталасьйонес і Сервісіщс С.А." до ДПС України.
Рішенням ДПС України від 20.08.2024 скаргу залишено без задоволення, рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних без змін.
Отже, з позовною заявою про визнання протиправними та скасування спірного рішення про відмову в реєстрації податкової накладної позивач, повинен був звернутися протягом тримісячного строку з дня вручення скаржнику рішення за результатами розгляду його скарги.
Проте із даною позовною заявою позивач звернувся до суду лише 07.11.2025, тобто після спливу тримісячного строку для звернення до адміністративного суду.
Позивач, разом із позовною заявою подав заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду.
Обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку звернення до суду позивач посилається на відключення електроенергії внаслідок масових ракетних обстрілів критичної інфраструктури, яке зумовило неможливість постійного доступу до необхідних документів та порушення логістики.
З цього приводу суд відмічає, що у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі Закону України "Про правовий режим воєнного стану" Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/22 в Україні введений воєнний стан на 30 діб, строк дії якого був продовжений Указами Президента та діє зараз.
Так, Верховний Суд в ухвалі від 21.07.2022 у справі №127/2897/13-ц наголошує, що питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не може бути підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.
Також, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 02.12.2021 у справі № 640/20314/20, досліджуючи питання щодо поважності причин пропуску процесуального строку зазначив, що причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Тобто, поважними причинами можуть бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, при цьому такі обставини повинні бути підтверджені належним чином.
Поряд з цим, покликання позивача на тривалі відключення електроенергії в результаті яких підприємство не могло здійснювати свою діяльність у звичному режимі не можуть вважатись істотною перешкодою для своєчасного звернення до суду, оскільки такі аварійні відключення відбувалися згідно затвердженого графіку відключень та не мали постійного характеру. Позивачем не наведено об'єктивних підстав неможливості підготовки документів для подання позовної заяви у період подачі електроенергії.
Крім того, позивач зазначає, що здійснював господарську діяльність лише силами двох працівників, а відсутність інших співробітників унеможливлює оперативне реагування на юридичні виклики. Суд не приймає до уваги дані твердження позивача про поважність пропуску строку звернення до суду, оскільки відсутність достатньої кількості штатних працівників не може слугувати підставою для порушення порядку та строків ведення претензійно-позовної роботи на підприємстві.
Відтак, заява позивача про поновлення процесуального строку не містить жодних обставин, які підтверджені належними доказами, в обґрунтування поважності причин пропуску позивачем строків звернення до суду із цим позовом.
Наведені позивачем обставини щодо аварійних відключень електроенергії внаслідок ракетних обстрілів та наявність лише двох штатних працівників, як підстави пропуску строку звернення до суду, мають суб'єктивний характер та не позбавляли останнього можливості звернутись до суду з даним позовом у встановлені КАС України строки.
Таким чином, доводи позивача про поважність причини пропуску строку звернення до суду, які наведені у клопотанні про поновлення строку, є необґрунтованими.
Відповідно до частин першої та другої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху.
Таким чином, позивачу необхідно надати клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду з позовом з обґрунтуванням інших причин пропуску строку звернення та доказами на підтвердження поважності причин пропуску строку.
Згідно частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин, позовна заява відповідно до ч. 2 ст. 169 КАС України підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення її недоліків - десять днів з дня отримання даної ухвали.
Враховуючи викладені обставини, вбачаються підстави для залишення позову без руху з наданням позивачу строку для усунення недоліків, а саме:
- подання заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду із зазначенням обставин, які можуть бути враховані судом, як поважні для поновлення пропущеного строку із наданням відповідних доказів:
Керуючись ч. 1 ст. 169 КАС України,
Залишити позовну заяву без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Після усунення недоліків позовної заяви документи до суду направляти із вказівкою на номер справи 380/22168/25 та зазначенням прізвища судді, який прийняв ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
У разі невиконання цієї ухвали, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.
Ухвала окремо не оскаржується.
СуддяМорська Галина Михайлівна