10 листопада 2025 рокусправа № 380/2544/25
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Сидор Н.Т., розглянувши у м. Львові у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії.
Підставою позову є протиправність, на думку позивача, рішення Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві від 04 грудня 2024 року №913220121338 щодо відмови ОСОБА_1 в переведенні на пенсію за віком згідно Закону України «Про державну службу».
В обґрунтування позовних вимог вказує, що оскільки, на дату набрання чинності Законом-889 (01.05.2016), позивач досягла віку 67 років (тобто більше віку визначеного ст.26 Закону-1058), набула загального страхового стажу понад 37 років (тобто більше мінімального страхового стажу визначеного ст.28 Закону-1058 /30 років для жінок/) в тому числі стажу роботи на посадах віднесених до категорій посад державної служби більше 20 років (має більше 34 років стажу держслужби), то вона має право на призначення їй пенсії за віком відповідно до Закону-889 у розмірі 60% заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, а тому 26.11.2024 позивач звернулася до територіального управління Пенсійного фонду України із заявою про переведення її на пенсію за віком по державній службі. Втім, рішенням від 04.12.2024 №913220121338 Головне управління Пенсійного фонду України у м. Києві відмовило позивачу у проведенні перерахунку пенсії. Не погоджуючи із таким рішенням, позивач звернулась до суду із цим позовом.
Щодо процесуальних дій, вчинених у зв'язку із розглядом цієї справи, суд зазначає, що ухвалою судді від 14.02.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідач подав відзив на позовну заяву, у якому проти задоволення позовних вимог заперечив. Вказує, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області з 27.08.2003 та раніше отримувала пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу» №3723-ХІІ від 16.12.1993. Зазначає, що необхідними документами для призначення пенсії державного службовця, в частині визначення розміру пенсійної виплати 60%, є довідки про заробітну плату встановленої форми. Позивачем до заяви про переведення на інший вид пенсії долучено видані Червоноградською районною державною адміністрацією Львівської області довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця від 06 листопада 2024 року за №132/04-10 та №131/04-10. Таким чином, позивачу відмовлено у переведенні на інший вид пенсії із врахуванням нових довідок про складові заробітної плати станом на день звернення, оскільки позивачу вже була призначена пенсія відповідно до Закону України «Про державну службу» №3723-ХІІ від 16.12.1993.
Всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги і відзив, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
Позивачу з 28.08.2023 призначено пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» №3723-ХІІ від 16.12.1993 на підставі довідок, виданих Радехівською районною державною адміністрацією Львівської області від 28.08.2003 №1.11-1901-1.
З 01.10.2017 Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області перевело позивача на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
26.11.2024 позивач звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області із заявою про перерахунок пенсії (переведення на інший вид пенсії), до якої долучила довідки Червоноградської районної державної адміністрації від 06.11.2024 №131/04-10 про інші складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорії посад державних службовців, та яка на дату виходу на пенсію не займала посаду в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, яку була класифіковано, або працювала у державних органах, які не провели класифікацію посад державної служби, станом на грудень 2023 року та від 06.11.2024 №132/04-10 про складові заробітної плати для державного службовця, який до 1 січня 20214 року працював та звільнився з державних органів, що провели класифікацію посад державної служби, посад якого не було класифіковано, або який працював у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавки за вислугу років) станом на 31.12.2023.
Головне управління Пенсійного фонду України у м. Києві 04.12.2024 розглянуло заяву позивача згідно з принципом екстериторіальності та прийняло рішення №913220121338 про відмову у переведенні з пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» із врахуванням нових довідок, оскільки позивачу була призначена пенсія згідно Закону України «Про державну службу» №3723-ХІІ від 16.12.1993.
Вважаючи таке рішення протиправним, позивач звернулась до суду із цим позовом.
Законом України від 10.12.2015 №889-VIII «Про державну службу» (далі - Закон №889-VIII) визначено принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях.
Статтею 90 Закону №889-VIII передбачено, що пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Разом з тим, згідно з пунктом 10 Прикінцевих положень Закону №889-VIII, державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Відповідно до пункту 12 Прикінцевих положень Закону №889-VIII, для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Статтею 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-ХІІ (далі - Закон №3723-ХІІ) передбачено, що на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (1058-15), за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (1058-15), у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
За наведеного правового регулювання, обов'язковою умовою для збереження у особи права на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ після 01.05.2016 є дотримання сукупності вимог, визначених частиною першою статті 37 Закону №3723-ХІІ і Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VIII, а саме щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби.
Подібних висновків щодо застосування зазначених норм матеріального права дійшов Верховний Суд у рішенні від 04.04.2018 у зразковій справі №822/524/18, а також у постановах від 01.12.2020 у справі №466/6057/17, від 16.12.2021 у справі №538/804/17, від 22.06.2021 у справі №308/67/17, від 29.09.2022 у справі №234/6967/17 та від 29.11.2022 у справі №431/991/17.
Із матеріалів справи встановлено, що Позивачу з 28.08.2023 призначено пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» №3723-ХІІ від 16.12.1993 на підставі довідок, виданих Радехівською районною державною адміністрацією Львівської області від 28.08.2003 №1.11-1901-1.
З 01.10.2017 Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області перевело позивача на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
26.11.2024 позивач звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області із заявою про перерахунок пенсії (переведення на інший вид пенсії).
До заяви позивач долучила довідки Червоноградської районної державної адміністрації від 06.11.2024 №131/04-10 про інші складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорії посад державних службовців, та яка на дату виходу на пенсію не займала посаду в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, яку була класифіковано, або працювала у державних органах, які не провели класифікацію посад державної служби, станом на грудень 2023 року та від 06.11.2024 №132/04-10 про складові заробітної плати для державного службовця, який до 1 січня 20214 року працював та звільнився з державних органів, що провели класифікацію посад державної служби, посад якого не було класифіковано, або який працював у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавки за вислугу років) станом на 31.12.2023.
Головне управління Пенсійного фонду України у м. Києві 04.12.2024 розглянуло заяву позивача згідно з принципом екстериторіальності та прийняло рішення №913220121338 про відмову у переведенні з пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» із врахуванням нових довідок, оскільки позивачу була призначена пенсія згідно Закону України «Про державну службу» №3723-ХІІ від 16.12.1993.
При цьому, відповідач покликається на положення постанови Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 №622 «Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб».
Відповідно до пунктів 3, 3-1 цього Порядку:
- право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723 за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону № 1058, з урахуванням стажу державної служби, передбаченого пунктом 2 цього Порядку, якщо до набрання чинності Законом № 889 не призначалася пенсія відповідно до Закону № 3723;
- державні службовці, які на день набрання чинності Законом № 889 займали посади державної служби та які пенсію, призначену відповідно до Закону № 3723, не отримували з дати призначення до дня набрання чинності Законом № 889, мають право на обчислення пенсії на умовах цього Порядку після звільнення з посади державної служби.
Суд відзначає, що Порядок №622 є підзаконним нормативно-правовим актом, прийнятим на підставі пунктів 10, 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII, а тому має відповідати положенням вказаного закону та конкретизувати його положення.
При цьому підзаконний нормативно-правовий акт не може суперечити закону, на виконання якого він прийнятий, та встановлювати обмеження для реалізації права, гарантованого відповідним законом.
Разом з тим крім умов, визначених пунктами 10, 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VIII, Порядок № 622 встановлює додаткову умову для призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ, а саме: якщо до набрання чинності Законом № 889 не призначалася пенсія відповідно до Закону № 3723.
В той же час ані Закон № 3723-ХІІ, ані Закон №889-VIII такої умови не містять.
Отже, сам лише факт призначення позивачу пенсії за віком державного службовця у 2003 році не може слугувати відмовою для переведення позивача на пенсію згідно з Законами №3723-ХІІ та №889-VIII.
З наведеного висновується, що позивач має право на переведення на інший вид пенсії - пенсію за віком відповідно до Закону №889-VIII.
Втім, суд зауважує, що спірним у межах цієї справи є не лише переведення на інший вид пенсії (пенсію за віком державного службовця), а переведення на пенсію за віком державного службовця із врахуванням довідок Червоноградської районної державної адміністрації від 06.11.2024 №131/04-10 та №132/04-10, які містять відомості про складові заробітної плати станом на грудень 2023 року.
Порядок видачі довідок для призначення пенсії державним службовцям врегульовано Порядком №622.
Пункт 4 Порядку №622 передбачає, що пенсія державним службовцям призначається з дати звернення, але не раніше дати виникнення права, в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та відповідного рангу за останнім місцем роботи на державній службі, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. При цьому:
посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років враховуються в розмірах, установлених на день звернення за призначенням пенсії за останньою займаною посадою державної служби (або прирівняною до неї у разі відсутності у державному органі відповідних посад державної служби);
розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за будь-які 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв починаючи з 1 травня 2016 року. Середньомісячна сума зазначених виплат за 60 календарних місяців визначається шляхом ділення загальної суми цих виплат на 60. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні;
у разі коли в осіб, зазначених в пункті 2 цього Порядку, станом на дату звернення немає 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією починаючи з 1 травня 2016 р., середньомісячна сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається шляхом ділення загальної суми таких виплат за наявні місяці роботи починаючи з 1 травня 2016 р. на кількість таких місяців. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні. При цьому для державних службовців, які звернулися за призначенням пенсії у травні 2016 р., а також для осіб, які не працювали починаючи з 1 травня 2016 р. на посадах державної служби, сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається з розрахунку таких виплат за травень 2016 р. як за повний місяць;
матеріальна допомога та виплати, які нараховуються за період, що перевищує календарний місяць, враховуються в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді.
За бажанням осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, і які на дату виходу на пенсію не перебувають на державній службі, розмір зазначених в абзацах третьому - п'ятому цього пункту виплат визначається в середніх розмірах, визначених законодавством, таких виплат за місяць, що передує місяцю звернення за призначенням пенсії за відповідною (прирівняною) посадою (посадами) за останнім місцем роботи на державній службі. Середньомісячна сума зазначених виплат за місяць визначається шляхом ділення загальної суми таких виплат за місяць на фактичну чисельність державних службовців за відповідною (прирівняною) посадою (посадами) за останнім місцем роботи на державній службі.
Визначення заробітної плати для призначення пенсії державним службовцям, які працювали в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, здійснюється з урахуванням положень пунктів 4-1 і 4-2 цього Порядку.
Втім, слід наголосити, що зазначені положення стосуються саме призначення пенсії за віком відповідно до Закону №889-VIII. Натомість, у спірних правовідносинах йдеться про повторне переведення особи на пенсію за віком державного службовця, з урахуванням того, що така пенсія їй вже призначалась у 2003 році.
Таким чином, долучаючи до заяви про переведення на пенсію за віком державного службовця довідки від 06.11.2024 №131/04-10 та №132/04-10 із відомостями про оновлене грошове забезпечення, позивач фактично просить про перерахунок колись призначеної їй пенсії.
Однак, стаття 37-1 Закону №3723-ХІІ, якою встановлювався порядок і умови перерахунку пенсій державних службовців втратила чинність у зв'язку із прийняттям Закону №889-VIII.
Отже, при переведенні позивача на пенсію відповідно до Закону №3723-ХІІ розрахунок пенсії має здійснюватись, виходячи з того розміру заробітної плати, що застосовувався при призначенні.
Врахування довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії від 06.11.2024 №131/04-10 та №132/04-10, виданих Червоноградською районною державною адміністрацією, при обчисленні розміру пенсійних виплат у разі переведення позивача на пенсію за віком відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ, призведе до фактичного перерахунку пенсії державного службовця в зв'язку із збільшенням розміру заробітної плати державних службовців, що суперечить вимогам чинного пенсійного законодавства.
З огляду на наведене, суд доходить висновку про те, що відповідач правомірно відмовив позивачу у переведенні з пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» із врахуванням нових довідок.
Відтак, суд не вбачає підстав для скасування такого рішення, а заявлені позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку (ч. 2 ст. 2 КАС України).
Під час судового розгляду справи судом не встановлено ознак протиправності рішення відповідача в контексті спірних правовідносин. Натомість, доводи позивача, зазначені у позовній заяві є безпідставними та ґрунтуються на неправильному тлумаченні норм чинного законодавства, а тому в задоволенні адміністративного позову слід відмовити в повному обсязі.
Відповідно до ст. 139 КАС України повернення судових витрат позивачу, якому відмовлено у задоволенні позову не передбачено.
Керуючись ст. ст. 2, 8-10, 14, 72-77, 90, 139, 242-246, 255, 293, 295 КАС України, суд
у задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, відмовити повністю.
Судові витрати покласти на позивача.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ).
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16; код ЄДРПОУ 42098368).
СуддяСидор Наталія Теодозіївна