10 листопада 2025 рокусправа № 380/5879/25
Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Братичак У.В., розглянувши в письмовому провадженні, у м. Львові, в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) звернувся з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) (місцезнаходження: АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ), в якій просить:
- визнати протиправними дії відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) у відношенні до ОСОБА_1 щодо невірного перерахунку та виплати грошового забезпечення за період з 30 січня 2020 року по 19 травня 2023 року;
- зобов'язати відповідача ІНФОРМАЦІЯ_2 (Військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити на користь позивача ОСОБА_1 грошове забезпечення за період з 01 лютого 2020 року по 19 травня 2023 року у сумі 382923,77 грн.
В обґрунтування цього позову позивач зазначив, що у період з 30 січня 2020 року по 19 травня 2023 року проходив військову службу у ІНФОРМАЦІЯ_3 (Військова частина НОМЕР_1 ). При нарахуванні грошового забезпечення та інших виплат за вказаний період відповідачем протиправно застосовано розрахункову величину - прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 01 січня 2018 року.
На виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 31.01.2025 у справі №380/23614/24 відповідачем після проведення перерахунку грошового забезпечення, виплачено позивачу лише 4152,30 грн. При цьому, у відповідь на адвокатський запит представника позивача, відповідач відмовився надати розрахунок суми грошового забезпечення на виконання судового рішення. Позивач вважає, що відповідач неналежним чином здійснив обчислення його грошового забезпечення, у зв'язку з чим значно занизив розмір доплати з 382923,77 грн, до 4152,30 грн.
Вважаючи у зв'язку із цим свої конституційні права та гарантії на належний соціальний захист порушеними та такими, що потребують захисту, позивач просить позовні вимоги задовольнити.
Ухвалою судді від 31.03.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Згідно з ухвалою про відкриття спрощеного позовного провадження, відповідачу встановлено п'ятнадцятиденний строк на подання відзиву з дати отримання ухвали про відкриття провадження. Однак, станом на момент розгляду цієї справи, жодних заяв по суті справи від відповідача на адресу суду не надходило. При цьому, суд враховує, що згідно ч.4 ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України, подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Відповідно до ч.6 ст.162 цього ж Кодексу, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Ухвалою від 20.10.2025 витребувано у ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) (місцезнаходження: АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ):
- детальний помісячний розрахунок сум, нарахованих та виплачених ОСОБА_1 на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 31 січня 2025 року у справі № 380/23614/24;
- інформацію з приводу того на яких посадах перебував ОСОБА_1 у період з 30 січня 2020 року до 19 травня 2023 року та зазначити тарифні розряди для кожної з таких посад, які передбачені додатком 1 до Постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704;
- інформацію щодо того, які військові звання були присвоєні ОСОБА_1 у період з 30 січня 2020 року до 19 травня 2023 року та зазначити тарифні розряди для кожного з таких військових звань, які передбачені додатком 14 до Постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704.
23.10.2025 до суду від відповідача надійшла витребувані судом документи.
Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
ОСОБА_1 проходив військову службу зокрема у спірний період у ІНФОРМАЦІЯ_3 (Військова частина НОМЕР_1 ), що не заперечується відповідачем.
Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 (по стройовій частині) № 270 від 24.09.2024 старшого лейтенанта ОСОБА_1 з 24 вересня 2024 виключено із списків особового складу частини та всіх видів забезпечення.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 31.01.2025 у справі №380/23614/24 визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 у період з 30.01.2020 по 19.05.2023 грошового забезпечення, а також інших похідних видів грошового забезпечення (щомісячних та одноразових) без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року. Зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_2 (Військова частина НОМЕР_1 ) здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату грошового забезпечення з 30.01.2020 по 19.05.2023, а також інших похідних видів грошового забезпечення (щомісячних та одноразових), шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого у 2020 році - Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» станом на 01.01.2020, у 2021 році - Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» станом на 01.01.2021, у 2022 році - Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022, у 2023 році - Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1 і 14 до постанови Кабінет Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 № 704, та провести його виплату з урахуванням раніше виплачених сум.
На виконання вищевказаного рішення суду відповідачем проведено перерахунок та виплату грошового забезпечення позивача та затверджено виплату, що підтверджується перерахунком грошового забезпечення ОСОБА_1 - рішення суду №380/23614/24 від 31.01.2025 за період 30.01.2020 - 19.05.2023.
З вказаного перерахунку слідує, що до проведення такого позивачу була встановлена премія за період з 30.01.2020 по 19.05.2023 в розмірі від 160% до 700%. Проте, внаслідок проведеного перерахунку позивачу зменшено відсотковий розмір премії за період з 30.01.2020 по 19.05.2023 і встановлено в розмірі від 10% до 390%.
Вважаючи такий розрахунок протиправним, позивач звернувся до суду з цим позовом.
При вирішенні спору по суті суд керується таким.
Згідно з статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-XII (далі - Закон №2011-XII) передбачено: соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі.
За приписами частини першої статті 9 Закону №2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Частинами другою, третьою статті 9 Закону №2011-XII встановлено: до складу грошового забезпечення входять посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення та індексація грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Правилами частини четвертої статті 9 Закону №2011-XII обумовлено, що грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Постановою Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 №704 (далі - Постанова №704), яка набрала чинності 01.03.2018, встановлено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.
Пунктом 4 Постанови №704 (в редакції на дату прийняття) встановлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Також додатки 1, 12, 13, 14 до Постанови №704 містять примітки, відповідно до яких, зокрема посадові оклади за розрядами тарифної сітки та оклади за військовим (спеціальним) званням визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.
Пунктом 5 Постанови №704 надано право керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання:
1) установлювати:
посадові оклади військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу, посади яких не передбачені цією постановою, у розмірах, визначених затвердженими цією постановою схемами, згідно з додатками 1-11 за аналогічними посадами;
посадові оклади заступникам керівників структурних підрозділів, посади яких не передбачені цією постановою, на 1-5 відсотків нижче від посадового окладу відповідного керівника;
надбавку за особливості проходження служби військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) та особам рядового і начальницького складу в розмірі до 100 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років.
Порядок та умови виплати такої надбавки визначати керівникам державних органів залежно від якості, складності, обсягу та важливості виконуваних обов'язків за посадою;
2) здійснювати преміювання військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу відповідно до їх особистого внеску в загальний результат служби у межах фонду преміювання, утвореного в розмірі не менш як 10 відсотків (для військовослужбовців розвідувальних органів - не менш як 30 відсотків) посадових окладів та економії фонду грошового забезпечення;
3) надавати один раз на рік військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань у розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення, та допомогу для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення.
Тобто, встановлення відсоткового значення додаткових складових грошового забезпечення є повноваженням відповідача.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 15.03.2018 року №200 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (зі змінами) та з метою визначення порядку й умов виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Національної гвардії України затверджено Інструкцію про порядок виплати грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні військовослужбовцям Національної гвардії України та іншим особам (далі - Інструкція).
Розділом XVII Інструкції визначено окремі питання преміювання осіб офіцерського складу, осіб рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом.
Відповідно до пункту 2 розділу XVII Інструкції розміри премії встановлюються за рішенням командувача Національної гвардії України з урахуванням наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Національної гвардії України, та особливостей проходження служби.
Згідно з пунктом 3 розділу XVII Інструкції виплата премії військовослужбовцям здійснюється щомісяця за попередній місяць під час виплати грошового забезпечення за поточний місяць на підставі наказу командира військової частини (командирам військових частин - наказу вищих командирів (начальників)), який видається до 05 числа місяця, що настає за місяцем преміювання. У разі переведення або звільнення військовослужбовців з військової служби - у місяці виключення зі списків особового складу в розмірі, що визначається пропорційно часу їх служби в поточному місяці.
Пунктом 4 розділу XVII Інструкції визначено, що командир військової частини має право позбавляти військовослужбовців премії повністю або зменшувати її розмір у межах показників, визначених у положенні про преміювання військовослужбовців військової частини. При цьому військовослужбовці можуть бути позбавлені премії в повному обсязі або її розмір може зменшуватися виключно за той календарний місяць, у якому вони допустили порушення (проступок) або стало відомо про порушення (проступок). Рішення про виплату премії, зменшення її розміру або позбавлення в повному розмірі оформлюється наказом командира військової частини на підставі поданих у встановленому порядку в кінці кожного місяця клопотань (рішень) безпосередніх командирів (начальників) про виплату (позбавлення повністю або частково) премії підлеглим військовослужбовцям. У рапортах з клопотанням про позбавлення премії (повністю або частково) зазначаються конкретні причини, які стали підставою для цього. Забороняється позбавляти премії військовослужбовців або зменшувати її розмір протягом кількох місяців за одне допущене порушення.
Відповідно до пункту 5 розділу XVII Інструкції премія військовослужбовцям виплачується з того дня, з якого вони стали до виконання обов'язків за посадами (у тому числі до тимчасового виконання обов'язків за посадами, до яких вони допущені наказами відповідних командирів (начальників)). Особам офіцерського складу, курсантам з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, що навчаються у військових навчальних закладах, премія виплачується з дня зарахування на навчання до дня його закінчення, а також за час перебування у відпустці, що надається після закінчення військового навчального закладу.
Згідно з пунктом 2 розділу XVII Інструкції премія не виплачується військовослужбовцям:
які звільняються з військової служби за службовою невідповідністю, у зв'язку з позбавленням військового звання в дисциплінарному порядку, у зв'язку з обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, у зв'язку з набранням законної сили судовим рішенням, відповідно до якого військовослужбовця притягнено до відповідальності за адміністративне корупційне правопорушення, у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем (з місяця, у якому надійшов витяг з наказу про звільнення);
у разі скоєння у військовій частині аварій, подій, пов'язаних із загибеллю людей з вини військовослужбовців під час виконання ними службових обов'язків, чи злочинів (командиру та іншим посадовим особам, які не вживали заходів для запобігання аваріям, подіям і злочинам).
Для врахування належної правової роботи складових оплати праці суд застосовує статтю 94 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України), згідно з якою заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства, установи, організації і максимальним розміром не обмежується.
Згідно з абзацом 3 статті 97 КЗпП України конкретні розміри тарифних ставок (окладів), відрядних розцінок, посадових окладів працівникам, а також надбавок, доплат, премій і винагород встановлюються роботодавцем з урахуванням вимог, передбачених частиною другою цієї статті.
Роботодавець (роботодавець - фізична особа) не має права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами, колективними договорами.
Оскільки спірними діями відповідача зменшено розмір вже виплаченої премії позивача у період, коли він припинив правовідносини служби у відповідача та за відсутності його попередження, вказане погіршує умови оплати вже виконаної ним роботи.
Суд зауважує, що право військової частини зменшувати розмір премії або ж позбавляти військовослужбовця премії вже після її виплати та звільнення військовослужбовця зі служби Інструкцією № 200 не передбачене.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 31.01.2025 у справі №380/23614/24, відповідачем зменшений відсотковий розмір премії позивача.
Так, судом встановлено, що в період проходження військової служби з 30.01.2020 по 19.05.2023 позивачу виплачувалась премія у розмірі від 160% до 700% (залежно від місяця служби).
Після перерахунку грошового забезпечення позивача за період з 30.01.2020 по 19.05.2023 на виконання рішення суду у справі від 31.01.2025 у справі №380/23614/24 відповідач зменшив її відсоткові розміри, а саме встановлена премія за період з 30.01.2020 по 19.05.2023 в розмірі від 10% до 390% (залежно від місяця служби).
Рішенням суду, що набрало законної сили, у вказаній вище судовій справі підтверджено порушення відповідачем права позивача у тому ж періоді на належне обчислення та розмір його грошового забезпечення під час проходження публічної служби.
За умов несення служби відповідач, як роботодавець, має обов'язок згідно зі саттею103 КЗпП України про нові або зміну діючих умов оплати праці в бік погіршення повідомити працівника не пізніш як за два місяці до їх запровадження або зміни.
Зменшення змінної частини винагороди, не повідомлене працівнику заздалегідь, свідчить про штучний характер такого зниження, що порушує принцип призначення преміювання саме за ті умови і результати роботи, що були враховані під час їх виплати працівнику (перегляд оцінки виконаної роботи).
Преміювання та виплата інших додаткових складових є правом роботодавця та визначення відсоткового їх значення саме в його дискреційних повноваженнях. Проте, якщо вони вчинені після припинення трудових (службових) правовідносин, перегляд їх розміру в бік зменшення має ознаки порушення принципу справедливості та безпідставного вручання в право особи на мирне володіння своїм майном.
Встановлені обставини свідчать, що спірне рішення прийняте без участі позивача щодо перегляду вже виплачених йому сум коштів заробітної плати, а мотиви відповідача щодо їх перегляду не стосуються перегляду виконаної позивачем роботи, її результатів, а виключно для штучного обчислення розміру оплати внаслідок необхідності приведення у відповідність до закону (для виконання рішення судів) розрахункової величини його посадового окладу, що, безумовно, впливає на обчислення інших, вже виплачених додаткових складових грошового забезпечення.
Законодавство України встановлює заборону приймати рішення з оплати праці, що погіршує умови, встановлені законодавством.
Умови оплати праці (у тому числі розмір тарифної ставки або окладу (посадового окладу), доплати, премії, надбавки, заохочувальні і компенсаційні виплати, оплата роботи в нічний та надурочний час, у святкові, неробочі та вихідні дні) відповідно до пункту 4 частини 4 статті 496 КЗпП України є істотними умовами трудового договору. Тому порушенням права на оплату праці вважатиметься не сама по собі зміна відсоткового значення додаткових складових грошового забезпечення, а саме зменшення розміру до виплати.
Отже, відповідач, зменшивши позивачу відсотковий розмір премії, не дотримався вказаних вимог законодавства, що призвело до погіршення умов вже оплаченої служби позивача, встановлених законодавством, а саме зменшення розміру грошового забезпечення позивача за виконувану ним роботу при відсутності змін до оцінки його досягнень за виконану роботу для преміювання.
Зміна відсоткового значення премії позивача має протиправний характер, оскільки в результаті щомісячна сума премії до виплати стала меншою фактично отриманої позивачем, що свідчить про необґрунтоване втручання відповідача у його право на мирне володіння своїм майном (коштами).
Приймаючи до уваги наведене, суд дійшов висновку, що зменшення позивачу відсоткового розміру премії під час перерахунку грошового забезпечення за період з 30.01.2020 по 19.05.2023, є протиправним.
Відповідно до п. 10 ч. 2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
За змістом ч. 2 ст. 9 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що належним і ефективним способом захисту порушених прав позивача є визнання протиправними дій відповідача щодо зменшення позивачу відсоткового розміру премії під час перерахунку його грошового забезпечення за період з 30.01.2020 по 19.05.2023 на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 31.01.2025 у справі №380/23614/24 та зобов'язання відповідача провести перерахунок позивачу складових його грошового забезпечення (щомісячних та одноразових) за період з 30.01.2020 по 19.05.2023, з урахуванням премій у належних відсоткових розмірах, установлених йому до проведення перерахунку на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 31.01.2025 у справі №380/23614/24, із застосуванням розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022 та 01.01.2023 відповідно та виплатити недоотримані суми грошового забезпечення.
Водночас, суд враховує, що обчислення грошового забезпечення військовослужбовців є дискреційними повноваженнями відповідача, а тому позовні вимоги про нарахування і виплату грошового забезпечення у конкретному грошовому виразі задоволенню не підлягають.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно з ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Щодо судового збору, то оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, тому відповідно до ст.139 КАС України, такий розподілу не підлягає.
Керуючись ст.ст.6-10, 14, 72-77, 90, 132, 159, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
позов задовольнити частково.
Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) щодо зменшення ОСОБА_1 відсоткового розміру премії під час перерахунку його грошового забезпечення за період з 30.01.2020 по 19.05.2023 на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 31.01.2025 у справі №380/23614/24.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 (Військова частина НОМЕР_1 ) (місцезнаходження: АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) провести перерахунок ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) складових його грошового забезпечення (щомісячних та одноразових) за період з 30.01.2020 по 19.05.2023, з урахуванням премій у належних відсоткових розмірах, установлених йому до проведення перерахунку на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 31.01.2025 у справі №380/23614/24, із застосуванням розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022 та 01.01.2023 відповідно та виплатити недоотримані суми грошового забезпечення.
У задоволенні інших позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Суддя Братичак Уляна Володимирівна