10 листопада 2025 рокусправа № 380/7342/25
Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Братичак У.В., розглянувши в письмовому провадженні, у м. Львові, в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (місцезнаходження: пл. Народна, 4, м. Ужгород, 88008; код ЄДРПОУ 20453063), в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ПФУ в Закарпатській області №135050003566 від 23.08.2024 про відмову в призначенні позивачу пенсії за віком;
- зобов?язати Головне управління ПФУ в Закарпатській області зарахувати до загального страхового стажу позивачу період його роботи:
з 01.01.1992 по 23.10.2003 у НГВУ «Бахіловнафта» на посадах столяр, оператор підземного ремонту свердловин, оператор підтримки пластового тиску цеху підтримки пластового тиску, оператор по добуванню нафти і газу в управлінні добування нафти;
з 05.12.2005 по 18.04.2008, з 15.05.2008 по 30.09.2017 у АТ «Білоруське управління по підвищенню нафтовіддачі пластів і капітального ремонту свердловин» на посадах помічник бурильника експлуатаційного і розвідувального буріння свердловин та бурильник експлуатаційного і розвідувального буріння свердловин;
з 01.10.2017 по 15.03.2022 у ТОВ «РН-СЕРВІС» на посаді бурильник капітального ремонту свердловин;
- зобов?язати Головне управління ПФУ в Закарпатській області призначити та виплачувати позивачу з 15.08.2024 пенсію за віком відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV, а також дорахувати, виплатити недоплачені йому суми пенсії.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що 15.08.2024 він звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області зі заявою про призначення пенсії за віком та необхідними документами. Однак, рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області №135050003566 від 23.08.2024 йому відмовлено у призначенні пенсії за віком, з огляду на те, що до страхового стажу не зараховано періоди роботи на території російської федерації, оскільки з 01.01.2023 росія припинила участь в Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992, тобто до страхового стажу зараховуються періоди роботи (служби) на території рф по 31.12.1991.
Позивач вказує, що його страховий стаж підтверджується трудовою книжкою, а тому вважає таке рішення пенсійного органу протиправним та просить позов задовольнити в повному обсязі.
Ухвалою судді від 21.04.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити в задоволенні позову. Відзив обґрунтований тим, що ОСОБА_1 перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області та отримує пенсію за віком з 11.07.2019, яка була призначена згідно тимчасової Угоди між Урядом України і урядом російської федерації про гарантії прав громадян, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, які прирівняні до районів Крайньої Півночі. Стосовно позовної вимоги про зобов'язання зарахувати до загального страхового стажу періодів роботи позивача з 01.01.1992 по 23.10.2003 у НГВУ «Бахіловнафта», з 05.12.2005 по 18.04.2008, 3 15.05.2008 по 30.09.2017 у АТ «Білоруське управління по підвищенню нафтовіддачі пластів і капітального ремонту свердловин» та з 01.10.2017 по 15.03.2022 у ТОВ «РН-СЕРВІС» зазначає, що 23.12.2022 набрав чинності Закон України «Про зупинення дії та вихід з Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22 січня 1993 року» від 01.12.2022 №2783-IX.
Після зупинення дії Конвенція від 22.01.1993 року не застосовуватиметься у відносинах з російською федерацією. Таким чином, документи, видані компетентними органами росії приймаються на території України виключно за умови легалізації, в даному випадку, проставлення апостилю.
Жодних довідок, які б підтверджували вищевказані періоди роботи в російській федерації та були належним чином апостильовані позивачем не подавалось до органу пенсійного фонду, відтак просить відмовити в задоволенні позову.
Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є громадянином України, що підтверджується копією паспорта.
Згідно з записами трудової книжки НОМЕР_2 позивач в межах спірного періоду працював:
- з 10.03.1989 по 23.10.2003 у НГВУ «Бахіловнафта» на посадах столяр, оператор підземного ремонту свердловин, оператор підтримки пластового тиску цеху підтримки пластового тиску, оператор по добуванню нафти і газу в управлінні добування нафти;
- з 05.12.2005 по 18.04.2008 у AT «Білоруське управління по підвищенню нафтовіддачі пластів і капітального ремонту свердловин» (далі - AT «Білоруське УПНП і КРС») на посадах помічник бурильника експлуатаційного і розвідувального буріння свердловин та бурильник експлуатаційного і розвідувального буріння свердловин;
- з 15.05.2008 по 30.09.2017 у AT «Білоруське УПНП і КРС» на посаді бурильник експлуатаційного і розвідувального буріння свердловин;
- з 01.10.2017 по 15.03.2022 у ТОВ «РН-СЕРВІС» на посаді бурильник капітального ремонту свердловин 7-го розряду.
Позивач, після досягнення 60-річного віку 15.08.2024 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області зі заявою про перерахунок пенсії (перехід на пенсію по віку).
Вказана заява відповідно до екстериторіального розподілу єдиної черги завдань, розглядалася Головним управлінням Пенсійного фонду України в Закарпатській області.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області №135050003566 від 23.08.2024 відмовлено позивачу в перерахунку пенсії. Рішення про відмову в перерахунку пенсії обґрунтоване тим, що до страхового стажу зараховуються лише періоди роботи на території російської федерації до 01.01.1992, оскільки з 01.01.2023 російська федерація припинила участь в Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року.
Окрім цього, повідомлено, що заявник вже отримує пенсію по віку, із зниженням пенсійного віку.
Не погоджуючись з таким рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Вирішуючи даний спір суд застосовує такі норми права та виходить з таких мотивів.
Відповідно до ст.19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначаються Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09.07.2003 (далі - Закон № 1058-IV).
Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом (ч. 2 ст. 24 Закону № 1058-IV).
Судом встановлено, що спірними у цій справі є періоди роботи позивача на території російської федерації: з 01.01.1992 по 23.10.2003, з 05.12.2005 по 18.04.2008, з 15.05.2008 по 30.09.2017, з 01.10.2017 по 15.03.2022 та зарахування таких періодів до його страхового стажу.
Вирішуючи по суті існуючий спір суд першочергово звертає увагу на ту обставину, що оскільки трудовий стаж набутий позивачем на території російської федерації, тому при визначені права на пенсійне забезпечення суд відповідно до ч. 1, 2 ст. 4 Закону від 09.07.2003 за № 1058-IV вправі застосовувати міжнародні договори з пенсійного забезпечення, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Одним із міжнародних договорів з питань пенсійного забезпечення, який підписала Україна, стала багатостороння Угода про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних держав в галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року, зобов'язання за якою взяли на себе дев'ять держав - учасниць СНД, в тому числі Україна та російська федерація.
Так, відповідно до вимог статті 1 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення пенсійне забезпечення громадян держав-учасниць даної угоди та членів їх сімей проводиться по законодавству держави, на території якого вони проживають.
Статтею 6 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення встановлено, що призначення пенсій громадянам держав - учасниць Угоди проводиться за місцем проживання.
Згідно з абзацами 2, 3 статті 6 Угоди між Урядом України і урядом російської федерації «Про трудову діяльність і соціальний захист громадян України і росії, які працюють за межами кордонів своїх країн» від 14 січня 1993 року, трудовий стаж, включаючи стаж, який обчислюється у пільговому порядку, і стаж роботи за спеціальністю, набутий у зв'язку з трудовою діяльністю на територіях обох Сторін, взаємно визначається Сторонами. Обчислення стажу здійснюється згідно з законодавством Сторони, на території якої відбувалась трудова діяльність.
Положення цієї Угоди були чинними на момент роботи позивача у спірних періодах та на момент звернення позивача зі заявою про призначення йому пенсії (31.01.2023). Дія цієї Угоди припинена згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 639 від 24.06.2023.
Статтею 7 Угоди від 14 січня 1993 року визначено, що питання пенсійного забезпечення регулюються Угодою про гарантії прав громадян держав-учасниць співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року (далі - Угода про гарантії) та двосторонніми угодами в цій галузі.
Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 29.11.2022 № 1328 «Про вихід з Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення» Україна вийшла із такої годи. Постанова набрала чинності 02.12.2022.
Водночас, відповідно до п.2 ст.13 Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення, пенсійні права громадян держав-учасниць Співдружності, що виникли відповідно до положень цієї Угоди, не втрачають своєї сили і в разі виходу із Угоди держави-учасниці, на території якої вони проживають.
Отже, зі змісту наведеного слід враховувати, що положення відповідних міжнародних договорів розповсюджується також і на питання пов'язані із зарахуванням періодів роботи на території інших держав до страхового стажу та обчислення пенсій, пов'язаних із їх перерахунком. Діюче в Україні пенсійне законодавство передбачає, що у разі, якщо пенсія призначена на території України, а особа працювала на території російської федерації або на підприємстві зареєстрованому на території російської федерації після 13.03.1992, то цей стаж має враховуватись на території України як власний страховий (трудовий стаж), хоча пенсійні внески можуть сплачуватись в росії. Тобто існує гарантія врахування страхового стажу кожної із сторін при призначенні пенсії на її території без перерахування страхових внесків.
Вказане узгоджується з правовою позицією, викладеною в постановах Верховного Суду від 14 листопада 2019 року у справі №676/6166/16-а, від 16 квітня 2020 року у справі №555/2250/16-а від 17 червня 2020 року у справі №646/1911/17, від 21 лютого 2020 року у справі № 291/99/17 та від 06 липня 2020 року у справі № 345/9/17.
Відтак, при прийнятті рішення щодо зарахування чи відмови в зарахуванні страхового стажу певних періодів роботи, орган пенсійного фонду повинен враховувати норми законодавства України, в сукупності з нормами законів тієї країни, на території якої працювала в спірний період роботи особа, яка звернулась за призначенням пенсії або ж перерахунком пенсії.
Суд відмічає, що на час набуття позивачем трудового стажу у спірних періодах, вказані вище Угода були чинними для України, відтак підлягають застосуванню до даних правовідносин.
Окрім того, не зважаючи на вихід України з Угоди, пенсійні права громадян держав-учасниць Співдружності, що виникли відповідно до положень цієї Угоди, не втрачають своєї сили і в разі виходу із Угоди держави-учасниці, на території якої вони проживають (стаття 13 Угоди).
Такий висновок відповідає позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 28 січня 2025 року у справі №620/3530/22. Окрім цього, Верховним Судом у справі №620/3530/22 було сформовано наступний висновок: «… відсутність інформації про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду російської федерації та неможливість їх підтвердження не може бути підставою для відмови у зарахуванні до страхового стажу для призначення пенсії за віком стажу роботи, набутого на підприємствах російської федерації, який підтверджений належними доказами, зокрема записами трудової книжки».
Відповідний висновок також викладений в постанові Верховного Суду від 30.10.2025 у справі № 300/6020/23.
З огляду на що, суд критично оцінює доводи відповідача 1 про те, що до страхового стажу зараховуються періоди роботи (служби) на території рф лише по 31.12.1991.
За змістом статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» №1788-ХІІ від 05.11.1991 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 за № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок №637).
Пунктом 1 Порядку №637 передбачено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
З 29.07.1993 діє Інструкція про порядок ведення трудових книжок працівників, затверджена спільним наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 за №58 (далі - Інструкція №58).
Трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника (п. 1.1 Інструкції №58).
Отже, зміст наведених норм права свідчить, що основним документом на підтвердження пільгового стажу роботи є трудова книжка, та за відсутності останньої або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. Такими документами, зокрема, є архівні та уточнюючі довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання, тощо. Уточнюючі довідки мають подаватися у разі, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах.
Так, як встановлено судом вище з матеріалів справи, трудова книжка серії НОМЕР_2 , що належать громадянину України ОСОБА_1 , містить записи про спірні періоди роботи позивача на території рф, зокрема:
- з 10.03.1989 по 23.10.2003 у НГВУ «Бахіловнафта» на посадах столяр, оператор підземного ремонту свердловин, оператор підтримки пластового тиску цеху підтримки пластового тиску, оператор по добуванню нафти і газу в управлінні добування нафти;
- з 05.12.2005 по 18.04.2008 у AT «Білоруське управління по підвищенню нафтовіддачі пластів і капітального ремонту свердловин» (далі - AT «Білоруське УПНП і КРС») на посадах помічник бурильника експлуатаційного і розвідувального буріння свердловин та бурильник експлуатаційного і розвідувального буріння свердловин;
- з 15.05.2008 по 30.09.2017 у AT «Білоруське УПНП і КРС» на посаді бурильник експлуатаційного і розвідувального буріння свердловин;
- з 01.10.2017 по 15.03.2022 у ТОВ «РН-СЕРВІС» на посаді бурильник капітального ремонту свердловин 7-го розряду.
Автентичність записів трудової книжки відповідачем не оспорюється.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що вищевказані періоди роботи позивача є повністю підтвердженими, та підлягають зарахуванню до його страхового стажу.
Підсумовуючи вищенаведене, суд приходить висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області №135050003566 від 23.08.2024.
Таким чином, враховуючи встановлені вище обставини справи, суд зазначає, що спосіб відновлення порушеного права позивача має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Отже, обираючи належний та ефективний спосіб захисту порушеного права позивача, суд вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області №135050003566 від 15.08.2024 про відмову в перерахунку пенсії позивачу, а також зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області повторно розглянути заяву позивача від 23.08.2024 про призначення пенсії за віком, зарахувавши при цьому до його страхового стажу періоди роботи на території російської федерації: з 01.01.1992 по 23.10.2003, з 05.12.2005 по 18.04.2008, з 15.05.2008 по 30.09.2017, з 01.10.2017 по 15.03.2022.
Суд також дійшов висновку, що дії зобов'язального характеру повинне здійснити саме Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, як територіальний орган ПФУ, який у порядку екстериторіальності розглядав заяву позивача.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 08.02.2024 у справі № 500/1216/23.
При цьому, щодо позовних вимог про зобов?язання Головного управління ПФУ в Закарпатській області призначити та виплачувати позивачу з 15.08.2024 пенсію за віком, суд звертає увагу, що така вже призначена позивачу, із зниженням пенсійного віку, а тому підстави для її повторного призначення відсутні.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. А, згідно ч.1 ст.90 цього ж Кодексу, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Згідно з ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення позову.
Щодо судового збору, то відповідно до вимог ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України такий відшкодовується позивачу в повному обсязі.
Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, 262, 291 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області №135050003566 від 23.08.2024 про відмову в перерахунку пенсії ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (місцезнаходження: пл. Народна, 4, м. Ужгород, 88008; код ЄДРПОУ 20453063) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) від 15.08.2024 про призначення пенсії за віком, зарахувавши при цьому до його страхового стажу періоди роботи на території російської федерації: з 01.01.1992 по 23.10.2003, з 05.12.2005 по 18.04.2008, з 15.05.2008 по 30.09.2017, з 01.10.2017 по 15.03.2022.
У задоволенні інших позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (місцезнаходження: пл. Народна, 4, м. Ужгород, 88008; код ЄДРПОУ 20453063) сплачений судовий збір в сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
СуддяБратичак Уляна Володимирівна