10 листопада 2025 рокусправа № 380/16392/25
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Мартинюка В.Я.
секретар судового засідання Клочко Н.С.
за участю:
представника позивача Щербина А.І. представника відповідача Бромберг О.Е.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Львові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Волиньхолдінг" до Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправною та скасування вимоги, -
Товариство з обмеженою відповідальністю "Волиньхолдінг" (далі - позивач) звернулося в суд з позовом до Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (далі - відповідач), в якому просить:
визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 08.05.2025 року № Ю203/33-00-07-01;
визнати протиправним та скасувати рішення від 28.07.2025 року №611/33-00-07-01 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним податковим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску.
В обґрунтування позову зазначає, що висновки акта перевірки не відповідають фактичним обставинам, суперечать нормам законодавства і прийняті на його підставі вимога та рішення також є неправомірними. Відповідач у наказі про до перевірку не посилається на конкретні фактичні обставини, які б потребували додаткового дослідження, у зв'язку з чим можна зробити висновок, що такі обставини відсутні. Сплачені ним страхові внески за договорами страхування працівників не є заробітною платою чи іншою заохочувальною, компенсаційною виплатою для цілей нарахування та сплати ЄСВ. Перелік №1170 поширюється виключно на виплати, які є базою нарахування ЄСВ. Тобто, цей перелік не міг бути застосованим до сум, на які і так, в силу невідповідності ч.5 ст.7 Закону про ЄСВ, не повинно нараховуватись ЄСВ. Відповідач не є податковим органом у розумінні ст.25 Закону про ЄСВ, який може приймати рішення до виконання платниками єдиного внеску та формувати вимогу про сплату недоїмки з єдиного внеску. Наказ про до перевірку не містить конкретних підстав для її проведення. Стверджує, що процедурні порушення призводять до неможливості визнання висновків акта перевірки та прийнятих на його підставі вимоги та рішення. Зазначає, що у нього взагалі не існувало обов'язку нараховувати ЄСВ на суми виплат із страхування, враховуючи те, що страхові внески, сплачені ним, не є базою нарахування ЄСВ. Вказує, що його внутрішніми документами страхові виплати не віднесено до компенсаційних чи заохочувальних виплат, а тому сплачені страхові суми не входять до структури фонду заробітної плати. Зазначає, що Інструкція №5 не може застосовуватись до спірних правовідносин. Відповідно, посилання відповідача на вказану Інструкцію є безпідставним, що підтверджує відсутність у нього обов'язку нараховувати ЄСВ на суми внесків за договорами страхування працівників.
Відповідач у відзиві зазначає, що обов'язку описувати усі фактичні обставини, які потребують дослідження, прямо у наказі нічим не передбачено. Такий «аргумент» позивача є абсолютно надуманим, власним міркуванням, яке не підкріплюється жодним посиланням на законодавство, а судова практика, яку наводить позивач є узагальненою позицією Верховного Суду стосовно процедурних порушень під час проведення перевірок. Правом на недопуск посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки позивач не скористався, жодних зауважень чи заперечень до Наказу про проведення перевірки, направлень на проведення перевірки не було. Таким чином, жодних підстав для визнання перевірки незаконною та скасування рішень, винесених за її результатами, не існує. Західне МУ ДПС по роботі з ВПП є територіальним органом ДПС - центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Виходячи із системного аналізу положень частини другої статті 21-1 Закону України "Про центральні органи виконавчої влади", враховуючи вказані вище Положення про ДПС та Положення про Управління ДПС, останнє є відокремленим підрозділом ДПС, яке хоч і утворене без статусу юридичної особи, однак є органом державної влади (податковим органом, органом стягнення). Внески сплачені ПрАТ "ВОЛИНЬХОЛДІНГ"- ''Страхувальником» по договорах Добровільного медичного страхування працівників і членів їхніх сімей не є базою нарахування ЄСВ, оскільки: 1) Відповідно до п.2 розділу II “Виплати які надаються в натуральній або грошовій формі» Переліку видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок вказаний: Платіж згідно з договорами добровільного медичного страхування працівників і членів їх сімей (затверджений Постановою від 22.12.2010 №1170) 2) згідно з п.3.5 розділу 3 Інструкції №5 віднесені до Інших виплат, що не належать до фонду оплати праці. Вищенаведене, при визначені бази нарахування ЄСВ, не стосується Добровільного страхування від нещасних випадків. Зазначені виплати не знайдемо й у Переліку видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 22 грудня 2010 року № 1170 «Про затвердження переліку видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».
У відповіді на відзив позивач зазначає, що за умови наявності сукупності усіх цих вимог, проведення перевірки на підставі підпункту 78.1.5. пункту 78.1 статті 78 ПКУ є правомірним. Водночас законодавець передбачає ще один спосіб захисту від зловживань посадовими особами податкового органу - обмежує предмет такої перевірки виключно питаннями, що стали предметом оскарження». Хоча перевірка на підставі підпункту 78.1.5 пункту 78 статті 78 Податкового кодексу України призначається окремим наказом, вона є похідною від первісної перевірки, адже її метою є додаткова перевірка висновків первісної перевірки. Той факт, що похідна (повторна) перевірка є невід'ємною частиною первісної перевірки зумовлює висновок, що скасування наказу про проведення первинної перевірки очевидно має безпосередній вплив на повторну перевірку. Відповідач прийняв Наказ на проведення позапланової перевірки за відсутності підстав для призначення такої перевірки, передбачених п.п. 78.1.5 п. 78.1 ст. 78 ПКУ, а тому такий наказ є протиправним, а проведена перевірка є незаконною.
Відповідач у додаткових поясненнях зазначив, що у разі існування необхідності дослідити обставини, які не були досліджені під час перевірки та зазначені у запереченнях, контролюючий орган має повне право виходити на повторну перевірку. Закон не містить вичерпного переліку таких обставин та обов'язку перелічувати їх у Наказі на перевірку. Довгострокове медичне страхуванням та страхування від нещасних випадків є різними класами (видами) страхування. Страхові внески підприємств на користь працівників, пов'язаних з добровільним страхування від нещасних випадків не знайдено й у Переліку видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 грудня 2010 року №1170 «Про затвердження переліку видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».
Представник позивача просить позов задовольнити з урахуванням наведених мотивів.
Представник відповідача проти позову заперечує, просить в його задоволенні відмовити повністю.
Ухвалою суду від 18.08.2025 року відкрито загальне позовне провадження.
Ухвалою суду занесеною до протоколу судового засідання від 08.09.2025 року продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів.
Ухвалою суду занесеною до протоколу судового засідання від 13.10.2025 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
Розглянувши матеріали справи та дослідивши докази, судом встановлено такі обставини.
На підставі наказу відповідача від 19.08.2024 року №191 було призначено документальну позапланову виїзну перевірку, яка проводилась з 20.08.2024 року по 07.11.2024 року.
Перевірку було зупинено з 23.08.2024 року на 30 робочих днів на підставі наказу відповідача від 22.08.2024 року №238.
Наказом Відповідача від 01.11.2024 року №254 строк проведення перевірки продовжено з 05.11.2024 року.
За результатами перевірки було складено акт від 14.11.2024 року №727/33-00-07-01/20134889 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ВОЛИНЬХОЛДІНГ».
Перевіркою встановлено порушення позивачем:
- п.185.1 ст. 185, п. 186.3 ст. 186, п. 187.1, п.187.8 ст. 187, п. 188.1 ст.188, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 63 530 298 грн., в т.ч. за квітень 2022 - 13647 013 грн.; травень 2022 - 22174 349 грн. квітень 2024- 21031 221 грн.; травень 2024 - 810 261 грн.; червень 2024 - 1 864 546 грн.; липень 2024 - 4 002 908 грн.;та завищення від'ємного значення з податку на додану вартість за вересень 2024 на 1 555 292 гривень.
- п.201.10 статті 201 Податкового кодексу України, підприємством не здійснено реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних протягом граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу на отримані послуги від нерезидентів, на загальну суму 6 298 256,75 грн. в тому числі в розрізі періодів, за серпень 2021 - 398 137,43 грн., за червень 2022 - 553 341,65 грн., за грудень 2021 - 188 765,40 грн., за лютий 2023 - 1 971 669,80 грн., за червень 2023 - 721 796,88 грн. та за червень 2024 - 1 864 545,60 грн.
- п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, ТОВ «ВОЛИНЬХОЛДІНГ» зареєстровано розрахунки коригування до податкових накладних з порушенням терміну реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних на загальну суму «-» 1 808 094,73 грн., в т.ч. ПДВ у сумі «-» 301 349,13 грн.;
- вимог п.3 ст.13 Закону України від 21.06.2018 №2473-VIII "Про валюту і валютні операції" в частині несвоєчасної поставки товару по імпорту, а саме: по авансовій оплаті 08.02.2024 в сумі 59371,50 дол. США граничний термін надходження. товару по імпорту - 05.08.2024, дата першого дня перевищення граничного строку розрахунків - 06.08.2024. Товар по імпорту на суму 59 371,50 дол. США по Контракту від 11.01.2024 №4571488849 надійшов на адресу ТОВ "ВОЛИНЬХОЛДІНГ" 27.09.2024 з порушенням граничних строків розрахунків (кількість днів прострочення - 53 дні) згідно з митною декларацією ІМ40ДЕ №24UA209230089829U0 від 27.09.2024 на загальну суму 118 743,00 дол. США.
- пп. 49.18.2 п.49.18 ст.49, п.2 ст.51, пп.14.1.180 п.14.1 ст.14, підпункту «б» п.176.2 ст.176 розділу IV Податкового кодексу України в частині порушенням термінів подання і повноти та достовірності відображення інформації в Податковому розрахунку за формою №1-ДФ(№4-ДФ), розділу ІІІ Порядку подання відомостей про виплачені доходи податковими агентами - Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, і сум утриманого з них податку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 №4, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30:01.2015 за №111/26556 із змінами та доповненнями, податковим агентом ТОВ "ВОЛИНЬХОЛДІНГ" у Податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, і сум утриманого з них податку (форма №1-ДФ (№4-ДФ)) за відповідні звітні періоди з 01.04.2021 по 30.09.2024, не відображені в повному обсязі суми доходів за ознакою доходу « 126», « 140», « 157», а саме: за 1 кв. 2022, 2 кв. 2022, 3 кв. 2022, що підтверджено уточнюючими відомостями.
- пунктів 1 та 2 частини 2 статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», порушено порядок нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування внаслідок заниження нарахування єдиного соціального внеску, що призвело до донарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на загальну суму 907635,94 грн.
- розділ VIII Порядку обліку платників і зборів, п.63.3 ст.63, пп.69.1 п.69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України, що призвело до не подання повідомлення про об'єкти оподаткування або об'єкти, пов'язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (ф.20-ОПП), по яких платник не звільняється від відповідальності передбаченої п.117.1 ст. 117 Податковим кодексом України по 4-х об?єктах оподаткування, а саме: про орендований транспортний засіб в юридичних осіб - 1 Повідомлення; про власні транспортні засоби - 2 Повідомлення; про власну земельну ділянку - 1 повідомлення по об'єкту за адресою Волинська обл., смт. Торчин, вул. І Франка, 4.
- пункту 46.1 ст.46, п.103.9 ст. 103. Податкового кодексу України, не подано додатки ПН до Податкових декларацій з податку на прибуток підприємства про виплачені доходи, утримані та перераховані до бюджету податки на доходи нерезидентів, якими отримано доходи із джерелом їх походження з України 3 квартали 2021 року, 2021 рік, 1 квартал 2022 року, півріччя 2022 року, три квартали 2022 року, 2022 рік.
- пункту 103.2, п.103.4, п.103.5 ст. 103, пп. 141.4.1, пп.141.42., пп.141.4.4 п.1414 ст. 141 Податкового кодексу України, в результаті чого не утримано і не внесено до бюджету податок на прибуток іноземних юридичних осіб в загальній сумі 84 822,41 грн.; в тому числі: за 2021 рік у сумі 84 822,41 грн.
Позивач не погодився з висновками Акта основної перевірки і подав заперечення від 28.11.2024 року за вих. №761/01-12 на акт перевірки.
Відповідач листом від 16.12.2024 року №4554/6/33-00-07-01 «Про надання відповіді на заперечення» надав відповідь, що, відповідно до вимог підп. 78.1.5 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України прийнято рішення про проведення документальної позапланової виїзної перевірки з питань, що стали предметом оскарження.
Наказом від 17.12.2024 року №300 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача було призначено на підставі пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, пп. 78.1.5 п.78.1 ст.78, п.82.2 ст.82 Податкового кодексу України документальну позапланову виїзну перевірку (доперевірку) з 14.01.2025 року тривалістю 15 робочих днів з питань, що стали предметом оскарження у зв?язку з наявністю обставин, що потребують додаткового дослідження, зазначених у Запереченні від 28.11.2024 року за вих. №761/01-12 на акт основної перевірки.
За результатами документальної позапланової виїзної перевірки було складено акт перевірки №122/33-00-07-01/20134889 від 07.04.2025 року.
Перевіркою встановлено порушення позивачем:
- пп. 14.1.36. п.14.1 ст.14, пп. 134.1.1 п.134.1 ст.134, п.135.1 ст. 135 Податкового кодексу України, МСБО 1 «Подання фінансової звітності», МСБО 12 «Податки на прибуток», виданий Радою з Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку (із змінами та доповненнями), в результаті чого підприємством занижено податок на прибуток на загальну суму 2 956 011 грн. в т. ч. 4 кв.2021 на суму 683 915 грн.; 4 кв.2023 на суму 2 272 097 грн..
- п. 185.1 ст. 185, п. 187.1, п. 187.8 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. 198.6, ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 3955,06 грн. за липень 2024 та завищення від?ємного значення з податку на додану вартість за вересень 2024 на 7 909 гривень;
- п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, ТОВ «ВОЛИНЬХОЛДІНГ» зареєстровано розрахунки коригування до податкових накладних з порушенням терміну реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних на загальну суму «-» 1459198,55 грн., в т.ч. ПДВ у сумі «-» 243199,76 грн.;
- вимог п.3 ст.13 Закону України від 21.06.2018 №2473-VIII "Про валюту і валютні операції" в частині несвоєчасної поставки товару по імпорту, а саме: по авансовій оплаті 08.02.2024 в сумі 59 371,50 дол. США граничний термін надходження товару по імпорту - 05.08.2024, дата першого дня перевищення граничного строку розрахунків - 06.08.2024. Товар по імпорту на суму 59 371,50 дол. США по Контракту від 11.01.2024 №4571488849 надійшов на адресу ТОВ "ВОЛИНЬХОЛДІНГ" 27.09.2024 з порушенням граничних строків розрахунків (кількість днів прострочення - 53 дні) згідно з митною декларацією ІМ40ДЕ №24UA209230089829U0 від 27.09.2024 на загальну суму 118 743,00 дол. США.
- пп. 49.18.2 п.49.18 ст.49, пункту 2 статті 51, пп. 14.1.180. п.14.1 ст.14, підпункту "б" пункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу України в частині достовірності відображення інформації в додатку за формою №1-ДФ (№4-ДФ) до податкового розрахунку, розділу ІІІ Порядку подання відомостей про виплачені доходи податковими агентами - Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого на користь платників податків, і сум утриманого з них податку, такі недостовірні відомості та помилки призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов?язань платника податку щодо доходів за ознакою « 126», « 140», « 157», що призвело до подання не в повному обсязі, з недостовірними відомостями податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків у 1 кв. 2022, 2 кв. 2022, 3 кв. 2022 року;
- пунктів 1 та 2 частини 2 статті 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов?язкове державне соціальне страхування", порушено порядок нарахування єдиного внеску на загальнообов?язкове державне соціальне страхування, внаслідок заниження нарахування єдиного соціального внеску, що призвело до донараховано єдиного внеску на загальнообов?язкове державне соціальне страхування на загальну суму 907 635,94 грн.
- Розділ VIII "Порядку обліку платників і зборів", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 №1588, п.63.3 статті 63, пл.69.1 п.69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України, що призвело до не подання (порушення термінів подання) повідомлення про об?єкти оподаткування або об?єкти, пов?язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (ф.20-ОПП), по яких платник не звільняється від відповідальності передбаченої п.117.1 ст.117 Податковим кодексом України по 4-х об?єктах оподаткування, а саме: про орендований транспортний засіб в юридичних осіб - 1 Повідомлення; про власні транспортні засоби - 2 Повідомлення; про власну земельну ділянку - 1 Повідомлення по об?єкту за адресою: Волинська обл., смт. Торчин, вул. І Франка, 4.
- пункту 46.1 ст.46, п.103.9 ст.103 Податкового кодексу України, не подано додатки ПН до Податкових декларацій з податку на прибуток підприємства про виплачені доходи, утримані та перераховані до бюджету податки на доходи нерезидентів, якими отримано доходи із джерелом їх походження з України 3 квартали 2021 року, 2021 рік, 1 квартал 2022, півріччя 2022 року, три квартали 2022 року, 2022 рік, 2021 рік, 1 квартал 2022 року, півріччя 2022 року, три квартали 2022 року, 2022 рік.
Зокрема, в акті перевірки №122/33-00-07-01/20134889 від 07.04.2025 року зазначено наступне:
«Перевіркою ТОВ "ВОЛИНЬХОЛДІНГ" встановлено, що первинними документами, відповідно до яких обліковуються суми на які нараховується єдиний внесок є зведені помісячні підсумкові відомості по нарахуванні заробітної плати, табель робочого часу, штатний розклад, накази на додаткову заробітну плату та інші компенсаційні та заохочувальні виплати, листки непрацездатності, цивільно-правові договори, розрахункові листки працівників, довідки МСЕК про встановлення групи інвалідності та відомості нарахування єдиного внеску на загальнообов?язкове державне соціальне страхування в розрізі видів оплати по підприємству. Перевіркою ведення обліку сум, на які нараховуються єдиний внесок ТОВ "ВОЛИНЬХОЛДІНГ" за період з 01.04.2021 року по 30.09.2024 року, порушень чинного законодавства не встановлено.
Достовірність відображення у звітності сум нарахованої заробітної плати, на які нараховується єдиний внесок. Відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов?язані зі збором та веденням обліку ЄСВ, регулюються Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов?язкове державне соціальне страхування». Відповідно до пункту 1 статті 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов?язкове державне соціальне страхування" платниками єдиного внеску є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установі організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами. Платник єдиного внеску зобов??язаний подавати звітність та сплачувати до податкового органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов?язкового державного соціального страхування. У разі надсилання звітності поштою вона вважається поданою в день отримання відділенням поштового зв?язку від платника єдиного внеску поштового відправлення із звітністю (п.4 частини другої статті 6 Закону України №2464-VI, із змінами та доповненнями).
Відповідно до п.16 ст.25 Закону 2464 строк давності щодо нарахування єдиного внеску на загальнообов?язкове державне соціальне страхування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується.
Перевіркою повноти відображення у звітності ТОВ "ВОЛИНЬХОЛДІНГ" сум нарахованої заробітної плати, та інших компенсаційні та заохочувальні виплати, на які нараховується єдиний внесок, встановлено порушення:
Згідно з абзацом першим пункту 1 частини першої статті 7 ЗУ "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов?язкове державне соціальне страхування" №2464-VI від 08 липня 2010 року єдиний внесок нараховується на суму нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці".
Статтею 1 розд. 1 Закону №108/95-ВР визначено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому вираженні, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.
У підпункті 5 пункту 3 розділу IV Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов?язкове державне соціальне страхування, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 20 квітня 2015 року №449, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 07 травня 2015 року за №508/26953, із змінами та доповненнями зазначається, визначення видів виплат, що відносяться до основної і додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат.
Єдиним нормативним документом, який розроблено відповідно до Закону України "Про оплату праці", що визначає складові фонду оплати праці, є Інструкція зі статистики заробітної плати, затверджена наказом Держкомстату від 13.01.2004 №5 (далі - Інструкція №5).
Обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування або які підтверджують нарахування виплат (доходу), на які нараховується єдиний внесок.
Добровільно страхування від нещасних випадків з АТ «СК» ІНГО» - «Страховик» від 31.12.2020 року, відповідно до якого:
Пунктом 6 Строк дії договору з 01.01.2021 по 31.12.2021 року; Пунктом 7 Предмет договору. Майнові інтереси Застрахованої особи що не суперечать закону і пов?язані із життям, здоров?ям та працездатність Застрахованої особи; Пунктом 8 Кількість застрахованих осіб; п.8.1 Застраховані особи що є штатними працівниками Страхувальника (віком від 18 до 72 років) та родичі, що є членами першого ступеня споріднення штатних працівників в кількості 690 осіб; Пунктом 8.2 Групи ризику Застрахованих осіб визначаються згідно правил по Додатку №2.1 або в додаткових угодах; Пунктом 8.3 Умови прийняття на страхування штатних працівників Страхувальника вказані в п. 1 Додатку №5; Пунктом 8.4 Умови прийняття на страхування родичів що є членами першого ступеня споріднення штатних працівників Страхувальника вказані в п.1 Додатку №6; Пунктом 15 Розмір та строки сплати страхової премії; П.15.1 Розмір по кожній застрахованій особі зазначено в Додатку №2.1 або додаткових угодах з додатками до них; П.15.2 Сплата проводиться в повному обсязі одноразово до 01 березня 2021 року; П.15.3 розмір страхової премії на 2021 рік за 690 осіб складає 828 099,48 грн. До договору Добровільного страхування від 31.12.2020 року №232240599.20 укладено 4 Додаткових угоди. Крім вищенаведеного ТОВ "ВОЛИНЬХОЛДІНГ" - "Страхувальника" у періоді що перевіряється в м.Києві укладались Договори з додатковими угодами по виду Добровільного страхування від нещасних випадків з АТ "СК"НГО"» - "Страховик" на кожен рік окремо, а саме, основні договори: від 31.12.2021 року №262200404.21; II.15.3 розмір страхової премії на 2023 рік за 607 особи складає 1539631,97 грн. до яких укладено ряд додаткових угод про страхування новоприйнятих працівників, відповідно до прийняття та звільнення працівників, змінювався перелік застрахованих осіб.
Зазначені виплати не знайдено й у Переліку видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок на загальнообов?язкове державне соціальне страхування, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 22 грудня 2010 року №1170 «Про затвердження переліку видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок на загальнообов?язкове державне соціальне страхування».
Враховуючи вищенаведене товариством ТОВ "ВОЛИНЬХОЛДІНГ", за період що перевіряється проведені виплати страхових внесків що мають індивідуальний характер - страхові премії на загальну суму 4249492,57 грн. Дані виплати проведені на підставі рахунків АТ "СК"ІНГО'" (щодо страхування від нещасних випадків), оплати підтверджені платіжними дорученнями та оборами рахунку по контрагенту АТ "СК" ІНГО"» які стосуються договорів добровільного страхування від нещасних випадків.
Страхові внески - "премії по Договорах Добровільного медичного страхування та Добровільного страхування від нещасних випадків товариством оподатковані податком на доходи фізичних осіб (з застосуванням вимог п.164.5 ст.164 ПКУ) та військовим збором пропорційно місячним виплатам, відображені по бухгалтерському обліку у зведених відомостях по заробітній платі з типом нарахувань "1788" - "Внески підприємство по страхуванню життя і в об?єднаній звітності - Додаток 4-ДФ відображені з ознакою доходу
"126". Однак суми внесків по страхуванню життя сплачених товариством страховику на користь працівників - індивідуально призначеної для такого платника податку, не включена товариством до бази нарахування єдиного внеску (з врахуванням максимальної величини бази нарахування ЄСВ), чим занижено базу нарахування для єдиного внеску на суму 4 216 780,72 грн., в тому числі 4 069 202,97 грн. на які нараховується ЄСВ у розмірі 22% та на суму 147 577,75 грн. для працюючих інвалідів на яку нараховується ЄСВ у розмірі 8,41%.
Відповідно до п.1 частини першої ст. 4 Закону №2464 платниками єдиного внеску на загальнообов?язкове державне соціальне страхування є роботодавці, зокрема, підприємства, установи та організації, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з ФОП, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок (частина друга ст.9 Закону №2464).
Перевіркою ТОВ "ВОЛИНЬХОЛДІНГ" встановлено порушення при визначенні бази нарахування єдиного внеску для нарахування ЄСВ у розмірі 22% та у розмірі 8,41% протягом періоду перевірки на заробітну плату працюючих інвалідів, на загальну суму 4 216 780,71 грн., занижено на суми страхових внесків підприємств на користь працівників, пов?язаних з Добровільним страхування від нещасних випадків (пов?язані із життям, здоров?ям та працездатність Застрахованої особи).
Розбіжність між даними перевірки та даними Таблиці 1. Звіту щодо сум заробітної плати, на які нараховується єдиний внесок, за період, що перевіряється, становить 4 216 780,71 грн., в наступних звітних місяцях: за квітень 2021 року на загальну суму 619274,39 грн., за травень 2021 року на суму 13763,76 грн., за листопад 2021 року на суму 57140,12 грн., за квітень 2022 року на суму 865306,86 грн., за травень 2022 року на суму 18381,81 грн., за лютий 2023 року на суму 35951,99 грн., за березень 2023 року на суму 988689,31 грн., за квітень 2023 року на суму 56588,2 грн., за червень 2023 року на суму 337448,04 грн., за лютий 2024 року на суму 1137678,30 грн., за червень 2024 року на суму 30809,53 грн., за липень 2024 року на суму 49081,48 грн., за серпень 2024 року на суму 6666,93 грн.
Перевіркою не встановлено сум грошового забезпечення військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби) осіб рядового і начальницького складу.
Вибірковою перевіркою особових рахунків працівників, яким проводилось нарахування сум додаткової бази нарахування єдиного внеску порушень не встановлено.
Перевіркою правильності нарахування єдиного внеску на суми заробітної плати, на які нараховується єдиний внесок, встановлено порушення. Перевіркою ТОВ "ВОЛИНЬХОЛДІНГ" у період з 01.04.2021 по 30.09.2024 року щодо правильності нарахування єдиного внеску встановлено порушення п.1. п.2 ч.2 ст.6 ЗУ "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов?язкове державне соціальне страхування №2464-VI від 08 липня 2010 року, а саме: встановлено заниження нарахування єдиного внеску на загальнообов?язкове державне соціальне страхування у розмірі 907 635,94 грн., на суми внесків страхування життя працівників.
Відповідно до пунктів 1 та 2 частини другої ст.6 Закону №2464 платник єдиного внеску зобов?язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок та вести облік виплат (доходу) застрахованої особи та нарахування єдиного внеску за кожним календарним місяцем і календарним роком.
Відповідно до частини другої ст.9 вищезазначеного Закону обчислення єдиного внеску здійснюється щомісяця на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування або які підтверджують нарахування виплат, на які нараховується єдиний внесок.
Перевіркою ТОВ "ВОЛИНЬХОЛДІНГ" за період що перевіряється щодо правильності нарахування єдиного внеску встановлено порушення п.1 ч.2 ст.6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов?язкове державне соціальне страхування" №2464-IV, а саме: у зв?язку із заниженням бази нарахування єдиного внеску товариством занижено нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 22% на суму 895224,65 грн. та у розмірі 8,41% для працюючих інвалідів на суму 12411,29 грн., що призводить до донарахування єдиного соціального внеску в сумі 907 635,94 грн., в т.ч. у наступних звітних періодах: за квітень 2021 року на загальну суму 133182,25 грн., за травень 2021 року на суму 3028,03 грн., за листопад 2021 року на суму 12570,83 грн., за квітень 2022 року на суму 185055,58 грн., за травень 2022 року на суму 4044,00 грн., за лютий 2023 року на суму 7909,44 грн., за березень 2023 року на суму 212470,30 грн., за квітень 2023 року на суму 12449,40 грн., за червень 2023 року на суму 74238,57 грн., за лютий 2024 року на суму 243644,81 грн., за червень 2024 року на суму 6778,10 грн., за липень 2024 року на суму 10797,93 грн., за серпень 2024 року на суму 1466,72 грн.».
Не погоджуючись з висновками Акта перевірки, позивач звернувся до відповідача із запереченнями від 22.04.2025 року №270/01-12 на Акт перевірки, за результатами розгляду яких відповідач листом від 06.05.2025 року №446/6/33-00-07-01 «Відповідь на розгляд заперечення» залишив висновки акта перевірки без змін та прийняв оскаржувану вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 08.05.2025 року № Ю203/33-00-07-01, відповідно до якої вимагає від позивача сплатити заборгованість (недоїмку, штрафи, пеню) в сумі 907635 грн. 94 коп.
Рішення від 08.05.2025 року №204/33-00-07-01 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним податковим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску позивачу було нараховано штрафні санкції у розмірі 453817 грн. 97 коп.
Надалі Позивач звернувся до Державної податкової служби України із скаргою від 23.05.2025 року на вказані вимогу та рішення.
Позивач отримав рішення Державної податкової служби України про продовження розгляду скарги від 11.06.2025 року №16807/6/99-00-06-02-01-06, яким строк розгляду Скарги було продовжено до 24.07.2025 року (включно).
Рішенням про результати розгляду скарги від 24.07.2025 року Державної податкової служби України вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 08.05.2025 року № Ю203/33-00-07-01, рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним податковим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 08.05.2025 року №Ю-204/33-00-07-01 скасовано та воно вважається відкликаним, скаргу задоволено частково, відповідача зобов'язано винести та направити нове рішення згідно вимог чинного законодавства.
Рішенням про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним податковим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску №611/33-00-07-01 від 28.07.2025 року на підставі п.3 ч.11 ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» до позивача застосовано штрафні санкції в розмірі 453817 грн. 97 коп.
Змістом спірних правовідносин є відповідність вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 08.05.2025 року № Ю203/33-00-07-01; рішення від 28.07.2025 року №611/33-00-07-01 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним податковим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску критеріям правомірності, передбаченим ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, судом враховано наступні обставини справи та норми чинного законодавства.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Основним нормативно-правовим актом, що визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку є Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 року № 2464-VI (з наступними змінами та доповненнями; далі - Закон №2464-VI).
Відповідно до п.2 ч.1 ст.1 Закону №2464-VI єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.4 Закону №2464-VI платниками єдиного внеску є роботодавці - підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.
Підпунктом 1 п.1 ч.1ст.7 цього Закону закріплено, що єдиний внесок нараховується для платників, зазначених, зокрема, у пункті 1 (крім абзацу 7) - на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.
Рішення, прийняті податковими органами та органами Пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції відповідно до цього Закону, є обов'язковими до виконання платниками єдиного внеску, посадовими особами і застрахованими особами (абзац перший ч.1 ст.25 Закону №2464-VI).
Відповідно до абзацу третього цієї норми у разі несплати або несвоєчасної сплати частини суми страхових внесків, що сплачується за рахунок коштів державного бюджету відповідно до Закону України "Про засади державної аграрної політики та державної політики сільського розвитку", положення цієї статті застосовуються виключно щодо суми страхових внесків, що має сплачуватися платником єдиного внеску.
У разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею (ч.2 ст.25 Закону №2464-VI).
Згідно з ч.1 ст.1 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.1995 №108/95-ВР (з наступними змінами та доповненнями; далі - Закон №108/95-ВР) заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
За змістом ч.1 ст.2 Закону №108/95-ВР основна заробітна плата це - винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов'язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.
Додаткова заробітна плата це - винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій (ч.2 ст.2 Закону №108/95-ВР).
Частиною третьою цієї норми передбачено інші заохочувальні та компенсаційні виплати. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.
За змістом підпункту 14.1.47 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (з наступними змінами та доповненнями; далі - ПК України), додаткові блага - кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов'язаний з виконанням обов'язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу).
Статтею 1 Закону України «Про страхування» від 18.11.2021 №1909-IX (з наступними змінами та доповненнями; далі - Закон №1909-IX) визначено, що страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.
Відповідно до ст.16 Закону №1909-IX договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.
З урахуванням наведених норм можна прийти до висновку, що фактично за договором страхування надається страхова послуга, яка за своєю суттю є фінансовою послугою у вигляді продажу юридично оформлених зобов'язань з надання страхового захисту, яку пропонують на ринку страховики потенційним страхувальникам.
Тобто за страхові платежі страхувальник набуває для застрахованої особи страховий захист, який є послугою і полягає у гарантії отримати часткове або повне відшкодування збитків при настанні страхової події.
Відтак, суд вважає, що позивачем правомірно не включено страхові суми сплачені до бази оподаткування єдиним соціальним внеском, оскільки сплата страхових платежів не залежить від виконання трудових функцій та досягнення трудових успіхів, є соціальною гарантією, не входить до структури заробітної плати та не є додатковим благом таких працівників, іншою заохочувальною чи компенсаційною виплатою, у тому числі в натуральній формі.
При цьому, посилання відповідача на Інструкцію зі статистики заробітної плати, затверджену наказом Держкомстату України від 13 січня 2004 року № 5 є безпідставними, оскільки пунктом 1.1 вказаної Інструкції визначено, що вона не застосовується для визначення складових фонду оплати праці, як бази (об'єкта) для нарахування внесків до фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Аналогічні правові висновки щодо застосування наведених норм у подібних правовідносинах були зроблені Верховним Судом у постанові від 27.07.2023 року, справа №826/3455/16.
Додатково слід зазначити, що в силу положень ч.5 ст.13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 2 червня 2016 року № 1402-VIII, з наступними змінами та доповненнями, висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.
Як наслідок, єдиний внесок та штрафні санкції, визначені спірними актами індивідуальної дії, розраховано не у відповідності до вимог чинного законодавства.
Щодо процедурних порушень, то суд зазначає таке.
Аргументи позивача щодо відсутності підстав для проведення перевірки у відповідності до підп.78.1.5 п.78.1 ст.78 ПК України, судом не беруться до уваги, оскільки не вказують на суттєві порушення при прийнятті спірного наказу, які б вплинули на права позивача, правильність висновків та обгрунтованість спірних актів індивідуальної дії.
Також, не можуть бути покладені в основу рішення суду аргументи позивача щодо відсутності повноважень відповідача через незазначення у Положенні про Західне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків, затвердженого Наказом ДПС України від 12.11.2020 року за №643, території, на яку такі повноваження поширюються, оскільки нормами чинного законодавства не встановлено зв'язку між наявністю повноважень у суб'єкта владних повноважень із зазначенням у його профільному положенні території, на яку ці повноваження поширюються.
При цьому, судом не беруться до уваги інші аргументи сторін, з огляду на встановлені обставини.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що оскаржувані вимога та рішення не відповідають критерію правомірності, передбаченому п.1 ч.2 ст.2 КАС України, а тому підлягають скасуванню.
Відтак, адміністративний позов підлягає задоволенню у повному обсязі.
Що стосується судового збору, то, у відповідності до вимог ст.139 КАС України, такий підлягає стягненню на користь позивача.
Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, підп.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 08.05.2025 року №-Ю 203/33-00-07-01 та рішення від 28.07.2025 року №611/33-00-07-01 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним податковим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску, прийняті Західним міжрегіональним управлінням Державної податкової служби України по роботі з великими платниками податків.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Західного міжрегіонального управління Державної податкової служби України по роботі з великими платниками податків (адреса: м.Львів, вул.Стрийська, 35, код ЄДРПОУ 44045187) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Волиньхолдінг" (адреса: Волинська область, смт.Торчин, вул.Івана Франка, 4, код ЄДРПОУ 20134889) сплаченого судового збору у сумі 20421 (двадцять тисяч чотириста двадцять одну) грн. 85 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення через Львівський оружний адміністративний суд, а у разі реєстрації офіційної електронної адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повне рішення складено 11 листопада 2025 року.
СуддяМартинюк Віталій Ярославович