11 листопада 2025 року м. Київ справа №320/29430/23
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Горобцової Я.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом акціонерного товариства «Фармак» до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування рішення,
До Київського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Акціонерного товариства «Фармак» до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 14.06.2023 №1194/Ж10/31-00-04-03-04.
Ухвалою суду від 03.10.2023 відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Свої вимоги позивач мотивує відсутністю правових підстав для прийняття оскаржуваного рішення.
Заперечуючи проти заявлених позовних вимог відповідач, у наданому суду відзиві, наголошує на відсутності обставин порушення ним вимог законодавства у межах спірних правовідносин.
Такі доводи заперечені позивачем у наданій суду відповіді на відзив.
Оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд встановив таке.
Як вбачається з матеріалів справи, 22.05.2023 АТ «ФАРМАК» отримало від Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (далі - Контролюючий орган, Відповідач, ЦМУ ДПС) Акт від 17.05.2023 №943/Ж5/31-00-04-03-04/00481198 «Про результати камеральної перевірки AT «ФАРМАК»» (код ЄДРПОУ 00481198) з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету за березень 2023 року».
16.06.2023 товариство отримало податкове повідомлення-рішення контролюючого органу від 14.06.2023 №1194/Ж10/31-00-04-03-04, прийняте на підставі акту перевірки, яким зменшено суму бюджетного відшкодування АТ «ФАРМАК» з ПДВ на 392 560, 00 грн та застосовано штрафні санкції на суму 196 280, 00 грн.
Таке податкове повідомлення-рішення ґрунтується на висновку про порушення АТ «ФАРМАК» пункту 71 підрозділу 2 розділу XX «Перехідних положень», п. 185.1 ст. 185, п. 193.1 ст. 193 Податкового кодексу України (далі - ПК України).
Не погоджуючись з таким рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з такого.
Як вбачається з матеріалів справи, АТ «ФАРМАК» є виробником лікарських засобів, великим платником податків, в тому числі податку на додану вартість.
Товариство здійснює виробництво та реалізацію зареєстрованого згідно з реєстраційним посвідченням № UA/2318/01/01 та дозволеного до застосування в Україні лікарського засобу ФАРМАСУЛІН ® Н, розчин для ін'єкцій, 100 МО/мл, по 3 мл у картриджі, по 5 картриджів у блістері; по 1 блістеру в пачці з картону; по 5 мл або по 10 мл у флаконі; по 1 флакону в пачці з картону (далі лікарські засоби разом вказуються як ФАРМАСУЛІН), що підтверджується відомостями Державного реєстру лікарських засобів України (далі - ДРЛЗ).
Пунктом 185.1 статті 185 ПК України визначено об'єкт оподаткування ПДВ. Зокрема, згідно з цим пунктом, об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України.
Пунктом 193.1 статті 193 ПК України визначено розміри ставок ПДВ. Зокрема, передбачено, що ставки податку встановлюються від бази оподаткування в таких розмірах: а) 20 відсотків; б) 0 відсотків; в) 7 відсотків по операціях з: постачання на митній території України лікарських засобів, дозволених для виробництва і застосування в Україні та внесених до Державного реєстру лікарських засобів.
Пунктом 71 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України передбачено, що тимчасово, на період, що закінчується останнім календарним днем місяця, в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з ввезення на митну територію України та/або операції з постачання на митній території України товарів (у тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19), перелік яких визначено Кабінетом Міністрів України. Норми цього пункту застосовуються до операцій, здійснених починаючи з 17 березня 2020 року.
Із аналізу наведених положень ПК України вбачається, що операції платника ПДВ з постачання на митній території України лікарських засобів, дозволених для виробництва і застосування в Україні та внесених до Державного реєстру лікарських засобів, оподатковуються за ставкою 7%.
Разом із тим, в період з 17 березня 2020 року до останнього календарного дня місяця, в якому завершується дія карантину, пов'язаного з COVID-19, операції з постачання на митній території України лікарських засобів, що необхідні для протидії цій хворобі, перелік яких визначено Кабінетом Міністрів України, звільняються від оподаткування ПДВ.
Наведений Перелік лікарських засобів затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2020 №224.
Даний Перелік містить таблицю з назвою «Лікарські засоби, імунобіологічні препарати та харчові продукти для спеціальних медичних цілей, що необхідні для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», яка, у свою чергу, складається із чотирьох колонок, одна з яких визначає Міжнародне непатентоване найменування (МНН) (назва) лікарського засобу, назва групи препаратів та продуктів для спеціальних медичних цілей - «Insulin (short acting)».
Отже, лікарські засоби, які зареєстровані в Україні, та які відповідають наведеним у вищевказаній таблиці характеристикам, звільняються від оподаткування ПДВ на підставі пункту 71 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України.
В акті перевірки сформульовано висновок, який полягає у тому, що операції з продажу лікарських засобів ФАРМАСУЛІН мали оподатковуватись за ставкою 7% ПДВ і не підлягали звільненню від оподаткування на підставі пункту 71 підрозділу 2 розділу XX «Перехідних положень» ПК України та постанови Кабінету Міністрів України від 20.03.2020 №224 «Про затвердження переліку товарів (у тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, операції з ввезення яких на митну територію України та/або операції з постачання яких на митній території України звільняються від оподаткування податком на додану вартість».
Такий висновок ґрунтується на результатах співставлення МНН лікарського засобу ФАРМАСУЛІН, яке зазначене в Державному реєстрі лікарських засобів України: «Insulin (human)», із тим, яке зазначене в колонці «Міжнародне непатентоване найменування (назва) лікарського засобу, назва групи препаратів та продуктів для спеціальних медичних цілей» Переліку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2020 №224 (далі - Перелік): «Insulin (short acting)».
Таким чином, за наслідками буквального порівняння, виходячи з того, що ФАРМАСУЛІН має МНН «Insulin (human)», а не «Insulin (short acting)», контролюючий орган вважає, що ФАРМАСУЛІН не відповідає Переліку, а тому не підпадає під звільнення від оподаткування ПДВ, передбачене пунктом 71 підрозділу 2 розділу XX «Перехідних положень» ПК України. Відтак, за висновками відповідача, ФАРМАСУЛІН повинен був оподатковуватись за ставкою 7% ПДВ, а сума 298 713,00 грн (7% від загального обсягу реалізації ФАРМАСУЛІНУ) є податковим зобов'язанням товариства.
Разом з тим, на думку суду, Insulin (short acting), зазначений в Переліку, є вказівкою не на конкретне МНН лікарського засобу, а на групу препаратів - інсулінів короткої дії за анатомо-терапевтично-хімічною класифікацією. Про це свідчить, зокрема, назва колонки таблиці у Переліку, згідно з якої Перелік може містити не лише конкретне МНН лікарського засобу, а й загальну назву групи препаратів.
Згідно з ATX-класифікацією, ФАРМАСУЛІН має МНН: Insulin (human), і АТС (англійська абревіатура АТХ класифікації) код: А10АВ01.
АТХ код лікарського засобу А10АВ01, згідно з розшифровкою АТХ класифікації лікарських засобів, яка рекомендована ВООЗ, діє в Україні, і є загальнодоступною, означає, що даний лікарський засіб має МНН insulin (human) (код А10АВ01), відноситься до групи інсулінів та аналогів для ін'єкцій, швидкої дії (Insulins and analogues for injection, fast¬acting) (код A10AB), які, у свою чергу, відносяться до загальної групи інсулінів та їх аналогів (INSULINS AND ANALOGUES) (код А10А), що входять до складу протидіабетичних лікарських засобів (DRUGS USED IN DIABETES) (код A10).
Будь-який лікарський засіб з АТХ кодом А10АВ01, відноситься до групи інсулінів для ін'єкцій швидкої дії (у перекладі на англійську мову: short/fast acting), а « 01» в кінці коду вказує на те, що інсулін людський (human) (існують також інші: beef, pork, lispro, glulisine та інші), і є лише більшою деталізацією діючої речовини лікарського засобу.
Згідно з ATX-класифікацією, інсуліни не короткої дії відносяться до інших груп: А10АС (Insulins and analogues for injection, intermediate-acting); A10AD (Insulins and analogues for injection, intermediate- or long-acting combined with fast-acting); A10AE (Insulins and analogues for injection, long-acting); A10AF (Insulins and analogues for inhalation).
Оскільки ФАРМАСУЛІН не класифікується за групами А10АС, A10AD, A10AD, A10AF, відтак він відноситься до групи лікарський засобів з МНН Insulin (short acting), яка зазначена в Переліку.
Та обставина, що ФАРМАСУЛІН належить до групи препаратів Insulin (short acting) підтверджується Інструкцією для його медичного застосування, згідно з якою він є лікарським засобом з діючою речовиною інсулін людський біосинтетичний (ДНК-рекомбінантний). Відноситься до фармакотерапевтичної групи: «Протидіабетичні засоби. Препарати інсуліну. Інсуліни та аналоги короткої тривалості дії. Код ATX А10А В01». Має наступні фармакологічні властивості: є препаратом інсуліну короткої дії; основна дія інсуліну полягає у регулюванні метаболізму глюкози.
Отже, висновки, викладені в акті, не відповідають положенням постанови Кабінету Міністрів України від 20.03.2020 №224 та пункту 71 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України.
Суд також звертає увагу, що на запит позивача Міністерство охорони здоров'я України листом від 02.02.2022 №24-04/17/273/ЗПІ-22//433 надало копію відповіді цього Міністерства на звернення Державної митної служби України від 25.05.2021 №08-4/19-01/6/5358 щодо надання переліку препаратів інсуліну (Insulin (short acting)), що зареєстровані в Україні та які підпадають під дію постанови Кабінету Міністрів України від 20.03.2020 №224, а саме: лист Міністерства охорони здоров'я України від 06.08.2021 №24-04/23406/2-21 з доданим до нього переліком лікарських засобів, які відповідають МНН Insulin (short acting) (Перелік зареєстрованих в Україні лікарських засобів, які можуть бути віднесені до фармакотерапевтичної групи «Інсуліни та аналоги для ін'єкцій, швидкої дії»), в пункті 6 якого зазначено ЛЗ «Фармасулін ® Н», виробництва AT «ФАРМАК» (реєстраційне посвідчення UA/2318/01/01).
Отже, ще у серпні 2021 року Міністерство охорони здоров'я України роз'яснило та повідомило центральний орган виконавчої влади, який реалізує державну митну політику, що до МНН Insulin (short acting), зазначеного в Постанові Кабінету Міністрів України №224, відносяться зареєстровані в Україні лікарські засоби, які належать до фармакотерапевтичної групи «Інсуліни та аналоги для ін'єкцій, швидкої дії», в тому числі лікарський засіб ФАРМАСУЛІН.
Таким чином, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров'я, а також уповноважена цим Міністерством спеціалізована експертна організація, підтвердили, що лікарський засіб з назвою ФАРМАСУЛІН ® Н, виробництва AT «ФАРМАК», належить то Переліку товарів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2020 №224, як такий, що відноситься до групи препаратів Insulin (short acting).
Таким чином, AT «ФАРМАК», при постачанні лікарських засобів ФАРМАСУЛІН ® Н, розчин для ін'єкцій, 100 МО/мл, по 3 мл у картриджі, по 5 картриджів у блістері; по 1 блістеру в пачці з картону; по 5 мл або по 10 мл у флаконі; по 1 флакону в пачці з картону, відповідно до пункту 71 підрозділу 2 розділу XX «Перехідних положень» ПК України, протягом періоду, що закінчується останнім календарним днем місяця, в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), звільняється від оподаткування таких операцій податком на додану вартість.
Крім того, при вирішенні даної справи суд звертає увагу на таке.
Так, згідно з пп. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.
Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.
Відповідно до п. 76.1 ст. 76 ПК України, камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що камеральною перевіркою охоплюються лише ті показники документів, які належать до податкової звітності та мають значення для правильності обчислення платником об'єкта оподаткування та суми податку, що підлягає сплаті до бюджету. Фактично предмет камеральної перевірки передбачає встановлення повноти, своєчасності подання платником податкової звітності, перевірку правильності оформлення документів податкової звітності (повноти заповнення усіх необхідних реквізитів, чіткості їх заповнення тощо), перевірку правильності складення розрахунків за податковими платежами (арифметичний підрахунок остаточних сум податків, правильність відображення показників, необхідних для обчислення бази оподаткування).
Відповідно до положень пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, є предметом документальної перевірки.
Згідно з пп. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється, якщо: платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від'ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень. Документальна позапланова перевірка з підстав, визначених у цьому підпункті, проводиться виключно щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від'ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.
Пунктами 200.10, 200.11 статті 200 (розділу V) ПК України визначено, що у строк, передбачений абзацом першим пункту 76.3 статті 76 цього Кодексу, контролюючий орган проводить камеральну перевірку даних податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання).
Платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування відповідно до цієї статті та подали заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, отримують таке бюджетне відшкодування в разі узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки, а у випадках, визначених пунктом 200.11 цієї статті, - за результатами перевірки, зазначеної у такому пункті, що проводяться відповідно до цього Кодексу.
Контролюючий орган має право протягом 60 календарних днів, що настають за граничним строком подання податкової декларації, а в разі якщо така податкова декларація надана після закінчення граничного строку - за днем її фактичного подання провести документальну перевірку платника податку в разі, якщо розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено за рахунок від'ємного значення, сформованого за операціями: за періоди до 1 липня 2015 року, що не підтверджені документальними перевірками; з придбання товарів/послуг за період до 1 січня 2017 року у платників податку, що використовували спеціальний режим оподаткування, визначений відповідно до статті 209 цього Кодексу.
У визначені цим пунктом терміни проводяться також документальні перевірки, передбачені підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу.
Рішення про проведення документальної перевірки має бути прийнято не пізніше закінчення граничного строку проведення камеральної перевірки.
Отже, норми пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 та п. п. 200.10, 200.11 ст. 200 ПК України передбачають право контролюючого органу провести документальну позапланову перевірку декларації, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, виключно в межах якої може бути перевірена достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків.
Аналіз достовірності сформованих платником податків показників податкової звітності під час камеральної перевірки не здійснюється, а своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати податків може бути перевірена контролюючим органом в рамках проведення документальних перевірок у порядку, передбаченому статтями 77, 78 ПК України.
Між тим, у порушення наведених норм відповідач фактично в межах камеральної перевірки здійснив контроль повноти та достовірності нарахування та сплати податків Товариством за наслідками операцій щодо реалізації лікарського засобу ФАРМАСУЛІН ® Н, надавши оцінку правильності застосування ставки податку на такі операції (7% ПДВ чи звільнення від оподаткування), що не може охоплюватися предметом камеральної перевірки, оскільки належить до предмету документальної перевірки.
Це додатково до наведеного вище свідчить про те, що відповідач у межах спірних правовідносин, діяв не у спосіб, передбачений законом.
Відповідно до статті 244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема:
1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;
2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.
Відповідно до положень частин 1 та 2 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
За наслідком здійснення аналізу оскаржуваного рішення та дій на відповідність наведеним вище критеріям, суд, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень наведеного законодавства України, матеріалів справи, приходить до висновку про те, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню.
Згідно статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи зазначене, суд вважає необхідним стягнути на користь позивача понесені ним судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 8 832, 60 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 241-246, 250, 263 КАС України суд, -
Адміністративний позов акціонерного товариства «Фармак» до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 14.06.2023 №1194/Ж10/31-00-04-03-04.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на користь акціонерного товариства «Фармак» понесені останнім судові витрати у розмірі 8 832, 60 грн (вісім тисяч вісімсот тридцять дві гривні шістдесят копійок).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Я.В. Горобцова
Горобцова Я.В.