10 листопада 2025 року м. Київ № 320/54089/24
Суддя Київського окружного адміністративного суду Лисенко В.І., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Київській області про визнання протиправним та скасування наказу,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Національної поліції в Київській області, у якому просить суд:
- визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Київській області «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників ГУ НП в Київській області» від 28.10.2024 №375.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірний наказ є протиправним, оскільки в його діях відсутній склад дисциплінарного правопорушення, а службове розслідування проведено не об'єктивно, неповно та упереджено. Звертає увагу суду на те, що під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія не врахувала характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, його особу, ступінь вини, обставини що пом'якшують відповідальність, попередню поведінку та ставлення до служби. Крім того, позивач стверджує, що зазначена в оскаржуваному наказі підстава для застосування дисциплінарного стягнення у вигляді попередження про неповну службову відповідність, не може бути застосована у межах спірних відносин у зв'язку з відсутністю проявів неналежного виконання ним своїх службових обов'язків. Позивач також наголошує про порушення строків здійснення службового розслідування, що є достатньою підставою для скасування спірного наказу.
Відповідач надав суду відзив, в якому заперечує проти задоволення позову та зазначає, що спірний наказ про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності був прийнятий на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством. Відповідач наголошує, що ним були дотримані строки проведення службового розслідування, визначені ст. 26 Дисциплінарного статуту Нацполіції.
Позивачем також подано до суду відповідь на відзив, в якому акцентовано увагу на протиправності рішення відповідача щодо прийняття спірного наказу, оскарження якого є предметом спірних правовідносин. Відповідач також вважає, що зібраними під час проведення службового розслідування матеріалами підтверджується обставини порушення позивачем службової дисципліни, у зв'язку з чим його правомірно притягнуто до відповідальності, а тому у задоволенні позову слід відмовити.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 25.11.2024 відкрито провадження у адміністративній справі, визначено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження та витребувано від відповідача докази.
На виконання вимог вищезазначеної ухвали суду відповідачем надано витребувані докази шляхом їх долучення в якості додатків до відзиву на позовну заяву.
Встановивши правові позиції сторін по справі та їх обґрунтування, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, оглянувши письмові докази, які були надані до матеріалів справи, судом встановлено наступне.
Позивач є громадянином України відповідно до наявної в матеріалах справи копії паспорта НОМЕР_1 , виданого 05.03.2002.
16.08.2024 капітана поліції ОСОБА_1 (0117966) призначено на посаду начальника сектору реагування патрульної поліції ВП № 1 (м. Вишневе) Бучанського РУП ГУНП в Київській області).
До керівництва Головного управління Національної поліції в Київській області надійшла доповідна записка “Про результати перевірки стану організації діяльності підрозділів реагування патрульної поліції ГУНП в Київській області» (НПУ № 80507-2024 від 13.09.2024) щодо можливих неправомірних дій окремих працівників територіальних (відокремлених) підрозділів (далі - ТВП) Головного управління Національної поліції в Київській області.
З метою перевірки інформації, викладеної у зазначеній доповідній записці на підставі наказу Головного управління від 23.09.2024 №1705 «Про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії» та наказу Головного управління від 07.10.2024 №1791 «Про продовження строків проведення службового розслідування» проведено службове розслідування.
За результатами проведеного вказаного службового розслідування встановлено наступне.
На виконання вимог наказу Національної поліції України від 15.08.2024 №876 старшими інспекторами з особливих доручень відділу моніторингу і контролю управління організації діяльності підрозділів реагування патрульної поліції Департаменту превентивної діяльності Національної поліції України майором поліції ОСОБА_2 та майором поліції ОСОБА_3 , в період з 16 до 25 серпня 2024 року здійснено перевірку ТВП ГУНП щодо стану організації діяльності підрозділів реагування патрульної поліції ТВП ГУНП (далі - ПРПП).
Під час перевірки Броварського районного управління поліції, Бориспільського районного управління поліції, Бучанського районного управління поліції та Фастівського районного управління поліції ГУНП виявлено недоліки та прорахунки в службовій діяльності, серед яких:
- відсутність належного контролю за роботою нарядів груп реагування патрульної поліції (далі - ГРПП), дотриманням стану адміністративно-правозастосовної діяльності, в тому числі, за допомогою можливостей системи ІПНП;
- нездійснення належного контролю оперативними черговими ТВІ ГУНП за виконанням завдань ГРПП, які направлялися диспетчерами на відпрацювання повідомлень;
- відсутність контролю за використанням поліцейськими ГРПП портативних відеореєстраторів; залучення поліцейських ГРПП до виконання завдань, що не належать до їх посадових обов?язків;
- порушення поліцейськими ГРПП вимог статті 35 Закону України «Про Національну поліцію» щодо підстав для зупинки транспортних засобів;
- незабезпечення поліцейськими ГРПП здійснення обов?язкової перевірки водіїв та транспортних засобів за інформаційними ресурсами системи ІПНП за допомогою логістичних пристроїв;
- порушення поліцейськими ГРПП заходів і мір особистої безпеки та інше.
Бучанське районне управління поліції ГУНП (далі - Бучанське РУП) має наступну чисельність штату:
загалом в ПРПП Бучанського РУП по штату - 196 працівників поліції, з них: начальник ВРПП - 1; заступник начальника ВРПП - 1; начальник СРПП - 7; старший інспектор - 19; інспектор - 76; поліцейський - 92. Некомплект - 56;
штат ВРПП Бучанського РУП налічує 30 посад, з яких: начальник ВРПП -
вакансія, заступник начальника ВРП, старший інспектор ВРПП - 4, інспектори - 12, поліцейські - 12. Некомплект складає 9 посад.
Службовим розслідуванням встановлено, що станом на 23.08.2024, із 21 працівника ВРПП за списком, три залучається до виконання завдань, що не належать до їх посадових обов?язків, а саме: старший інспектор ВРПП майор поліції ОСОБА_4 - відряджений до сектору логістики Бучанського РУП; поліцейський ВРПП рядовий поліції ОСОБА_5 - прес-секретар Бучанського РУП; поліцейський ВРПП капрал поліції ОСОБА_6 - відряджений до сектору адміністративної практики Бучанського РУП.
Також у ході перевірки встановлено, що незважаючи на те, що у ВРПП відсутня територія обслуговування (відсутні зони реагування) до патрулювання територіальних громад Бучанського району, щоденно, залучається наряди ГРПП «Акцент-21» та «Акцент-22», з числа наступних поліцейських ВРПП (навантаження зі складання адмінматеріалів у період з 01.02.2024 до 22.08.2024 (більше 6 місяців)): ОСОБА_7 - 66 адміністративних матеріалів (64 - у сфері безпеки дорожнього руху (далі - БДР), 2 - у сфері громадської безпеки (далі - ГБ)); ОСОБА_8 - 24 адміністративні матеріали (24 -БДР, 0 - ГБ); ОСОБА_9 - 30 адміністративних матеріалів (24 - БДР, 6 - ГБ); ОСОБА_10 - 49 адміністративних матеріалів (29 - БДР, 20 - ГБ); ОСОБА_11 - 80 адміністративних матеріалів (69 - БДР, 11 - ГБ); ОСОБА_12 - 84 адміністративні матеріали (73 - БДР, 11 - ГБ).
Вищезазначені поліцейські до відпрацювання повідомлень по спецлінії « 102» не залучаються, їх час несення служби постійно змінюється (з 05.00 до 16.00, з 08.00 до 20.00, з 10.00 до 18.00, з 08.00 до 18.00).
При цьому, нарядами ГРПП «Акцент-21» та «Акцент-22» в період з 01.02.2024 по 22.08.2024 виконано 266 службових завдань, з яких лише 50% відпрацьовані та підтверджені належним чином (рапорти з відповідною інформацією).
Водночас встановлено, що на території територіальних громад Бучанського району функціонують ПРПП, які безпосередньо здійснюють виїзди на заяви і повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події та мають зони оперативного реагування, зокрема:
- СРПП ВП № 1 (м. Вишневе). По штату - 34 (начальник СРП, старший інспектор - 3, інспектор - 12, поліцейський - 18). Некомплект - 9. В середньому на добу залучається - 3 ГРПП;
- СРПП ВП № 2 (м. Ірпінь). По штату - 36 (начальник СРПП, старший інспектор - 3, інспектор - 14, поліцейський - 18). Некомплект - 10. В середньому на добу залучається - 3 ГРН;
- СРПП ВП № 1 (м. Буча). По штату - 21 (начальник СРПП, старший інспектор - 2, інспектор - 7, поліцейський - 11). Некомплект - 6. В середньому на добу залучається - 2 ГРПП;
- СРПП ВП № 2 (смт Бородянка). По штату - 18 (начальник СРПП, старший інспектор - 1, інспектор - 10, поліцейський - 6). Некомплект - 3. В середньому на добу залучається - 2 ГРПП;
- СРПП ВП № 3 (смт Макарів). По штату - 19 (начальник СРПП, старший інспектор - 2, інспектор - 7, поліцейський - 9). Некомплект - 4. В середньому на добу залучається - 1 ГРПП;
- СРПП ВП №4 (с. Капітанівка). По штату - 19 (начальник СРПП, старший інспектор - 2, інспектор - 7, поліцейський - 9). Некомплект - 5. В середньому на добу залучається - 1 ГРПП;
- СРПП ВП № 5 (с. Чайки). По штату - 19 (начальник СРПП, старший інспектор - 2, інспектор - 7, поліцейський - 9). Некомплект - 9. В середньому на добу залучається - 1 ГРПП.
Враховуючи вказані обставини під час службового розслідування встановлені сумніви щодо доцільності функціонування (залучення для патрулювання) такої кількості інспекторів та поліцейських безпосередньо у ВРПП Бучанського РУП.
Окрім цього, 19.08.2024 перевіряючими в м. Вишневе по вул. Київська, 1/5 виявлено ГРПП «Акцент-113» ВП № 1 (м. Вишневе) Бучанського РУП у складі: поліцейського сектору реагування патрульної поліції відділу поліції № 2 (м.Вишневе) Бучанського РУП ГУНП в Київській області сержанта поліції Клімчука Дмитра Івановича (0171172), та поліцейського сектору реагування патрульної поліції відділу поліції (м.Вишневе) Бучанського РУП ГУНП в Київській області старшого сержанта поліції Яремко Олександра Анатолійовича (0038425) на службовому автомобілі Renault Duster номерний знак НОМЕР_2 (на синьому фоні), які перебували в режимі патрулювання.
Під час перевірки встановлено, що близько 12.43 автопатруль у порушення вимог частини 1 статті 35 Закону України «Про Національну поліцію» здійснив зупинку автомобіля марки Nissan Leaf н.3. НОМЕР_3 та впродовж семи хвилин поліцейські спілкувались з водієм, не виходячи зі службового автомобіля.
Згідно з даними системи ІПНП, 19.08.2024 стосовно водія автомобіля Nissan Leaf н.3. НОМЕР_4 будь-які адміністративні матеріали не складались.
На виконання вимог Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС України від 18.12.2018 №1026, старший сержант поліції Яремко О.А., сержант поліції Клімчук Д.І. отримали портативні відеореєстратори (бодікамери), що підтверджується записом у «Журналі отримання поліцейськими логічних пристроїв (службових планшетів), нагрудних камер відділу поліції №1 Бучанського РУП ГУНІ в Київській області» (інв. №3 від 22.05.2024), однак порушили вимоги пункту 5 розділу ІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомок, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС України 18 грудня 2018 року №1026, включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов?язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов?язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо).
Під час перегляду відеозапису з портативного відеореєстратора встановлено, що бодікамера у поліцейських під час зупинення транспортного засобу Nissan Leaf, який рухався в напрямку м. Боярка була вимкнена. Також спілкування з водієм автомобіля Nissan Leaf по вул. Європейська, біля АЗС «КЛО» на бодікамеру не здійснювалося.
Опитаний з даного приводу начальник сектору реагування патрульної поліції ВП №1 (м. Вишневе) Бучанського РУП ГУНІ в Київській області капітан поліції Устич Максим Васильович (0117966), 16.08.2024 призначено на посаду начальника сектору реагування патрульної поліції відділу поліції №1 Бучанського РУП ГУНП в Київській області.
27.09.2024 Устичу М.В. стало відомо про надходження доповідної записки щодо події, яка мала місце 19.08.2024 за участі поліцейських відділу поліції №1 Бучанського РУП ГУНП в Київській області сержанта поліції Климчука Дмитра Ігоровича та старшого сержанта поліції ОСОБА_13 .
Перед заступанням на добове чергування наряди поліції проходять інструктаж, який проводиться за участі відповідального та начальника відділу поліції № 1 Бучанського РУП ГУНП в Київській області, де наголошується на необхідності дотримання законності та службової дисципліни поліцейськими, неприпустимості порушень вимог чинного законодавства, зокрема Закону України « Про запобігання корупції».
Обставини, що пом?якшують та обтяжують відповідальність поліцейських, які порушили службову дисципліну під час проведення службового розслідування не встановлено, а причини і умови порушення останніх стало неналежне виконання організаційно розпорядчих документів та дотримання законодавства України, а також неналежний контроль за їх діяльністю керівництва та неналежна організації та проведення профілактичної роботи з боку управління превентивної діяльності ГУНП в Київській області.
Таким чином, на підставі аналізу матеріалів службового розслідування, зроблено висновок, що інформація за фактом можливих порушень службової дисципліни окремими працівниками ГУНП в Київській області, підтвердилась.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 13, 14, 19, 20, 26 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, дисциплінарна комісія зробила висновок, що інформація, викладена у доповідній записці «Про результати перевірки стану організації діяльності підрозділів реагування патрульної поліції ГУНП в Київській області» щодо можливих неправомірних дій окремих працівників територіальних (відокремлених) підрозділів ГУ НП в Київській області підтвердилась.
Прийнято рішення за порушення вимог пунктів 1, 2 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1, 2 частини 3 статті 1 та пункту 7 частини 1 статті 3 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» від 15.03.2018 за №2337-VIII, що виразилося у нездійсненні неналежного контролю за діями підлеглих працівників поліції, що призвело до порушення службової дисципліни та законодавства України, до начальника сектора реагування патрульної поліції відділу поліції №1 Бучанського РУП ГУНП в Київській області капітана поліції ОСОБА_1 (0117966), застосувати дисциплінарне стягнення у виді попередження про неповну службову відповідність.
28.10.2024 ГУНП в Київській області прийнято наказ № 375 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників ГУНП в Київській області», яким, зокрема, до ОСОБА_1 застосоване дисциплінарне стягнення у виді попередження про неповну службову відповідність.
Не погоджуючись з правомірністю прийняття відповідачем спірного наказу, позивач звернувся з даним позовом до суду, з приводу чого суд зазначає таке.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 6 ст. 43 Конституції України громадянам гарантований захист від незаконного звільнення.
Пунктом 4 ч. 1 ст. 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Отже, обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду.
Таким чином, у контексті спірних правовідносин суд повинен з'ясувати або спростувати наявність факту або обставин, які б свідчили про порушення прав, свобод чи інтересів позивача з боку відповідача - суб'єкта владних повноважень, створення перешкод для їх реалізації або наявність інших утисків прав та свобод позивача.
Разом з тим, суд враховує, що обсяг судового контролю в адміністративних справах, визначено частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, в якій зазначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Отже, суд повинен з'ясувати, чи були дії відповідача здійснені в межах повноважень, відповідно до закону та з дотриманням установленої процедури, а також, чи було його рішення прийнято на законних підставах.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 № 580-VIII.
Частиною 1 ст. 2 Закону № 580-VIII визначено, що завданнями поліції є надання поліцейських послуг у сферах: 1) забезпечення публічної безпеки і порядку; 2) охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави; 3) протидії злочинності; 4) надання в межах, визначених законом, послуг з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги.
Частиною 1 ст. 6 Закону № 580-VIII визначено, що поліція у своїй діяльності керується принципом верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Відповідно до ч. 1 ст. 17 та ч. 1 ст. 18 Закону № 580-VIII поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.
Згідно із п.1 ч.1 ст.18 Закону № 580-VIII поліцейський зобов'язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції та Присяги поліцейського, 2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини.
Особа, яка вступає на службу до поліції, складає Присягу на вірність Українському народові, текст якої наведено у ч.1 ст.64 Закону України "Про Національну поліцію", та скріплює її власноручним підписом. Присяга покладає на працівника поліції всю повноту відповідальності за виконання ним службових обов'язків.
Частинами 1 та 2 ст. 19 Закону № 580-VIII визначено, що у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» від 15 березня 2018 року 2337-VIII затверджено Дисциплінарний статут Національної поліції України.
Цей Статут визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження. Дія цього Статуту поширюється на поліцейських, осіб, які мають спеціальні звання Бюро економічної безпеки України, співробітників Служби судової охорони та осіб рядового і начальницького складу Державного бюро розслідувань, які повинні неухильно додержуватися його вимог.
Статтею 1 Дисциплінарного статуту передбачено, що службова дисципліна - це дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, присяги особи рядового і начальницького складу, наказів керівників. Службова дисципліна ґрунтується на створені необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов'язків, повазі до честі і гідності, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов'язків шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.
Частиною 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту визначено, що службова дисципліна, окрім іншого, зобов'язує особу рядового і начальницького складу: 1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; 2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов'язки; 3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; 4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; 5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов'язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника; 6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; 7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини; 8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку; 9) підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень; 10) берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів; 11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень; 12) дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення; 13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції; 14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп'яніння.
Статтею 11 Дисциплінарного статуту визначено, що за порушення службової дисципліни особи рядового і начальницького складу незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
Відповідно до статті 12 Дисциплінарного статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність особи рядового і начальницького складу, що полягає в порушені ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством, а також у вчинені дій, що підривають авторитет поліції.
Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до особи, вина якої у вчинені дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.
Частиною 3 ст. 13 Дисциплінарного статуту визначено, що до поліцейського можуть застосовуватися такі види дисциплінарного стягнень: зауваження; догана; сувора догана; попередження про неповну службову відповідність; пониження у спеціальному званні на один ступінь; звільнення з посади; звільнення із служби в поліції.
Згідно з статтею 13 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.
За приписами ч. 3 ст. 13 Дисциплінарного статуту передбачено, що до поліцейського можуть застосовуватися такі види дисциплінарного стягнень: зауваження; догана; сувора догана; попередження про неповну службову відповідність; пониження у спеціальному званні на один ступінь; звільнення з посади; звільнення із служби в поліції.
Частинами 1-3 ст. 14 Дисциплінарного статуту визначено, що службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.
Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.
Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Проведення службових розслідувань за фактом порушення поліцейським службової дисципліни здійснюють дисциплінарні комісії (ч.1 ст. 15 Дисциплінарного статуту).
Підставою для притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто невиконання або неналежне виконання ним своїх службових обов'язків.
Суд також враховує висновки Верховного Суду, викладені в постановах від 08.08.2019 у справі 804/3447/17, від 29.05.2018 у справі 800/508/17, від 02.10.2019 у справі 804/4096/17, згідно яких застосування дисциплінарного стягнення є заходом дисциплінарного впливу, його застосування здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахуванням усіх обставин вчинення дисциплінарного проступку та не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень.
Стосовно доводів позивача про порушення відповідачем процедури проведення службового розслідування суд не приймає до уваги, оскільки строки здійснення службового розслідування здійснено на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Законом України "Про Національну поліцію" та Дисциплінарним статутом Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 за №2337-VIII.
В обґрунтування вказаної позиції суд зазначає таке.
Відповідно до приписів ч. 3-6 Дисциплінарного статуту передбачено, що службове розслідування має бути завершене протягом 15 календарних днів з дня його призначення уповноваженим керівником. У разі потреби цей строк може бути продовжений керівником, який призначив службове розслідування, але не більш як на 15 календарних днів.
До строку проведення службового розслідування не зараховується документально підтверджений час перебування поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, у відрядженні чи на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я, розташованих на підконтрольних органам державної влади територіях.
Якщо протягом проведення службового розслідування поліцейським, стосовно якого призначено службове розслідування, вчинено інший дисциплінарний проступок, обставини його вчинення підлягають перевірці уповноваженою особою під час проведення такого службового розслідування.
За результатами службового розслідування уповноважена особа складає висновок. У разі проведення службового розслідування безпосередньо керівником, який його призначив, висновок не складається, а обставини вчинення дисциплінарного проступку відображаються в наказі про притягнення до дисциплінарної відповідальності або в довідці про відсутність в діях поліцейського ознак дисциплінарного проступку.
Службове розслідування вважається завершеним у день затвердження керівником, який призначив службове розслідування, чи особою, яка його заміщує, висновку за результатами службового розслідування.
Як встановлено судом вище, службове розслідування, зокрема, стосовно позивача, призначено наказом ГУ НП у Київській області від 23.09.2024 № 1705.
Метою вказаного службового розслідування слугувала повна, усебічна та об'єктивна перевірка відомостей, викладених у доповідній записці Департаменту превентивної діяльності Національної поліції України, у якому зазначено про можливі порушення службової дисципліни окремими працівниками ГУНІ в Київській області, відповідно до статей 14, 15 та 26 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року №2337-VIII, Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України та Положення про дисциплінарні комісії в Національній поліції України, затверджених наказом МВС від 07 листопада 2018 року №893.
Строк вказаного службового розслідування був продовжений терміном на 15 календарних днів на підставі наказу ГУ НП в Київській області від 07.10.2024 № 1791 з посиланням на те, що на час прийняття такого наказу в рамках проведення службового розслідування неможливо прийняти обгрунтоване рішення в 15-денний термін, оскільки виникла необхідність в одержанні додаткових пояснень, матеріалів та їх вчинення.
22.10.2024 р. за результатами проведеного службового розслідування відповідачем прийнято висновок, який затверджений начальником ГУ НП в Київській області, відповідно до якого вирішили закінчити службове розслідування за фактом порушень службової дисципліни працівниками ГУ НП у Київській області, встановлено порушення службової дисципліни та законодавства України у діях працівників поліції, у зв'язку з чим, зокрема, до капітана поліції ОСОБА_1 (0117966) застосувати дисциплінарне стягнення у виді попередження про неповну службову невідповідність.
Суд наголошує, що, відповідно до ч. 6 ст. 26 Дисциплінарного статуту, службове розслідування вважається завершеним у день затвердження керівником, який призначив службове розслідування, чи особою, яка його заміщує, висновку за результатами службового розслідування.
Отже, вищевказані дії відповідача жодним чином не суперечать вимогам ст. 26 Дисциплінарного статуту.
Належних доводів та доказів протилежного позивачем не наведено та не надано.
Крім того, як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, зі змісту вищевказаного висновку від 22.10.2024 р., складеного за результатами проведеного службового розслідування судом встановлено, що позивач з 01.02.2017 р. по час складання цього висновку мав чинне дисциплінарне стягнення у вигляді догани.
При цьому, суд вказує що, до поліцейського можуть застосовуватися такі види дисциплінарного стягнень: зауваження; догана; сувора догана; попередження про неповну службову відповідність; пониження у спеціальному званні на один ступінь; звільнення з посади; звільнення із служби в поліції (ч. 3 ст. 13 Дисциплінарного статуту).
У відповідності до ч.8 ст.19 Дисциплінарного статуту, під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
Згідно положень ч. 12 цієї ж статті, у разі притягнення до дисциплінарної відповідальності поліцейського, який має дисциплінарне стягнення і вчинив дисциплінарний проступок, дисциплінарне стягнення, що застосовується, повинно бути суворішим, ніж попереднє.
Відтак, суд дійшов висновку, що враховуючи чинність дії дисциплінарного стягнення у вигляді догани, застосованого до позивача з 01.02.2017 р., відповідачем правомірно було визначено дисциплінарне стягнення у вигляді попередження про неповну службову відповідність, оскільки здійснено з урахуванням характеру проступку, обставин, за яких він був вчинений, особи порушника, ступені його вини, обставин, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередньої поведінки поліцейського, його ставлення до служби.
Тобто, судом встановлено дотримання відповідачем вимог, передбачених ч. 8 ст. 19 Дисциплінарного статуту, при визначенні виду дисциплінарного стягнення стосовно ОСОБА_1 .
Позивач не заперечує стосовно тих обставин, встановлених під час службового розслідування.
Відтак, суд вважає, що матеріали, які зібрані дисциплінарною комісією у ході проведення службового розслідування містять достатньо доказів для підтвердження вчинення позивачем дисциплінарного проступку.
При цьому, доводи позивача з приводу порушення його права на участь у службовому розслідуванні не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи у суді.
Інші аргументи сторін не є суттєвими в межах цього спору та спростовуються наведеним.
Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що службовим розслідування підтверджено наявність в діях позивача дисциплінарного проступку, за вчинення якого стосовно нього застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді попередження про неповну службову відповідність.
Отже, суд дійшов висновку, що відповідач в межах обставин справи, які викладені в позові та досліджувалися безпосередньо судом, діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені законодавством України, а тому суд вказує на наявність підстав для відмови у задоволенні позовних вимог.
З огляду на вищенаведене, на думку суду, у спірних правовідносинах відповідач діяв у межах вимог ст. 19 Конституції України та ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, за якими органи державної влади та органи місцевого самоврядування, в тому числі, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також обґрунтовано.
Доказів, які б доводили обґрунтованість заявленого позову, суду не надано.
За визначенням ч. 1 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Достатніми, у розумінні ч. 1 ст. 76 КАС України, є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
За змістом ч. 2 вищезазначеної правової норми процесуального закону, питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Разом з тим частина перша статті 77 КАС України покладає на кожну сторону обов'язок довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов до висновку про залишення позовних вимог без задоволення.
Враховуючи висновки суду за наслідками вирішення справи, положення ст. ст. 139, 143 КАС України, у суду відсутні підстави для вирішення питання щодо розподілу судових витрат.
Керуючись статтями 2, 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Лисенко В.І.