Рішення від 11.11.2025 по справі 320/39291/24

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2025 року справа № 320/39291/24

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Діски А. Б., розглянувши у спрощеному позовному провадженні в приміщенні суду в м. Києві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Служби Безпеки України в м. Києві та Київській області про визнання протиправними дій, зобов'язати вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Служби Безпеки України в м. Києві та Київській області (далі - відповідач), в якому просить:

1. Визнати протиправними дії управління Служби Безпеки України в м. Києві га Київській області щодо відмови Позивачу у підготовці і наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 для перерахунку його пенсії.

2. Зобов'язати управління Служби Безпеки України в м. Києві та Київській області провести перерахунок розміру грошового забезпечення, зазначеного в довідці для перерахунку пенсії позивача , з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом станом на 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб, оформити і надіслати до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві оновлену довідку про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2023, відповідно до ст. ст. 43, 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб, із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023 на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до вказаної постанови.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що дії відповідача щодо відмови у підготовці та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві довідки про розмір грошового забезпечення, за відповідною (аналогічною) посадою, виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2023 років відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, для проведення перерахунку з 01 лютого 2023 років основного розміру пенсії, на думку позивача, є протиправними.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи та проведення судового засідання.

Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача просив у задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на те, що ні положеннями ст. 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", ні будь-яким іншим чинним упродовж 2023 року та надалі законодавством України прямо не покладалося ні на КМУ, ні на органи судової влади обов'язку щодо застосування для визначення розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням, які є основою для обчислення усіх інших структурних елементів щомісячного грошового забезпечення військовослужбовців, саме прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, у зв'язку з чим застосування прожиткового мінімуму для працездатних осіб для визначення розміру грошового забезпечення вбачається правом, а не обов'язком.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Позивач перебуває на обліку у територіальному органі Пенсійного фонду України та отримує пенсію за вислугу років відповідно до вимог Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Позивач звернувся до відповідача із заявою, у якій просив надати довідку про розмір грошового забезпечення станом на 01 січня 2023 року.

Листом відповідач повідомив позивача про те, що відсутні підстави, відповідно до статті 43, 63 Закону, для складання оновлених довідок про розмір грошового забезпечення осіб, звільнених з військової служби для обчислення пенсії, станом на 01 січня 2023 року.

Вважаючи вказану відмову Головного управління Служби безпеки України у м. Києві та Київській області протиправною, а свої права порушеними, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

Варто зазначити, що представником відповідача подано клопотання про залучення до участі в справі в якості співвідповідачів - Кабінет Міністрів України, Пенсійний фонд України та Головне управління ПФУ в м. Києві, а також клопотання про заміну неналежного відповідача на належних - Кабінет Міністрів України, Пенсійний фонд України та Головне управління ПФУ в м. Києві.

Дослідивши вказані клопотання, суд зазначає наступне.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 48 КАС України якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача.

Вимогами ч. 4 ст. 48 КАС України визначено, що якщо позивач не згоден на заміну відповідача іншою особою, суд може залучити цю особу як другого відповідача. У разі відмови у задоволенні позову до такого відповідача понесені позивачем витрати відносяться на рахунок держави. За приписами ч. 5 ст. 48 КАС України під час вирішення питання про залучення співвідповідача чи заміну належного відповідача суд враховує, зокрема, чи знав або чи міг знати позивач до подання позову у справі про підставу для залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача.

Суд при вирішенні клопотання бере до уваги наступне.

Як вбачається з позовної заяви, позовних вимог до Кабінету Міністрів України, Пенсійного фонду України та Головного управління ПФУ в м. Києві позивачем не заявлено і в якості відповідачів Кабінет Міністрів України, Пенсійний фонд України та Головне управління ПФУ в м. Києві не зазначено.

У зв'язку з цим суд звертає увагу на те, що в силу положень останнього речення ч. 3 ст. 48 КАС України, а також враховуючи ч. 5 ст. 48 КАС України, співвідповідач за певних обставин може бути залучений у справі, однак, за заявою позивача. Відповідач не наділений правом такої ініціативи.

Слід додати, що відповідно до ч. 3 ст. 9 КАС України кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд. Відтак, саме позивач вирішує - які вимоги заявити та як їх обґрунтувати, самостійно керує своєю процесуальною поведінкою в цьому аспекті. Питання відповідності цих вимог законодавству та їх обґрунтованості надалі вирішується судом.

Суд зв'язаний предметом і обсягом заявлених вимог. Принцип диспозитивності покладає на суд обов'язок вирішувати лише ті питання, за вирішенням яких позивач звернувся до адміністративного суду (ч. 2 ст. 9 КАС України).

Враховуючи принцип диспозитивності, іншими словами - право позивача вибирати оптимальну міру поведінки, визначати відповідача, який на його думку порушив його права, позовні вимоги до нього, ухвалою від 29 серпня 2024 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі.

За таких обставин клопотання представника відповідача про залучення до участі в справі в якості відповідачів - Кабінет Міністрів України, Пенсійний фонд України та Головне управління ПФУ у Київській області у справі №320/39392/24 та про заміну неналежного відповідача є не обґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Також представником відповідача заявлено клопотання про залучення ГУ СБУ у м. Києві та Київській області як третьої особи. Проте, суд наголошує, що позовні вимоги заявлено саме до ГУ СБУ у м. Києві та Київській області, а тому підстав для зміни процесуального статусу ГУ СБУ у м. Києві та Київській області у даній справі у суду відсутні.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» №2262-ХІІ (далі - Закон № 2262-ХІІ) держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Згідно з статтею 43 Закону України № 2262-ХІІ пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статті 63 Закону України №2262-ХІІ перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку. Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону. Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій. Звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, яким присвоєні чергові військові (спеціальні) звання під час перебування їх у запасі або у відставці, раніше призначені їм пенсії з урахуванням нових присвоєних військових (спеціальних) звань не перераховуються.

Механізм проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону №2262-XII, визначений Порядком проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року №45 (далі - Порядок № 45), згідно із пунктом 1 якого пенсії, призначені відповідно до Закону №2262-ХІІ, у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, підставою для проведення перерахунку пенсії особам, які отримують пенсію за нормами Закону №2262-ХІІ, є зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, або введення для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, проведені на підставі рішення Кабінету Міністрів України, оскільки саме цьому органу законодавчо надано право на встановлення умов та порядку перерахунку пенсій, а також розмірів грошового забезпечення для такого перерахунку. Перерахунок пенсії здійснюється головними управліннями Пенсійного фонду після надходження від уповноваженого органу відповідної довідки та виключно з урахуванням тих складових грошового забезпечення, які вказані у такій довідці.

Постановою Кабінету Міністрів України №704 від 30 серпня 2017 року «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - постанова №704) встановлено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.

Пунктом 2 постанови №704 установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Також, додатки 1, 12, 13, 14 до постанови № 704 містять примітки, відповідно до яких, зокрема посадові оклади за розрядами тарифної сітки та оклади за військовим (спеціальним) званням визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.

21 лютого 2018 року Кабінет Міністрів України ухвалив постанову № 103, пунктом 6 якої внесено зміни до постанов Кабінету Міністрів України, що додаються. Зокрема, у постанові №704 пункт 4 викладено в такій редакції: 4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.

Отже, станом на 01 березня 2018 року пункт 4 постанови № 704 визначав, що при обчисленні розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу використовується такий показник як розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року.

Поряд з цим, Верховний Суд у подібних правовідносинах, зокрема, у постанові від 02.08.2022 у справі № 440/6017/21, вказав, що зазначення у пункті 4 постанови № 704 в формулі обрахунку розміру посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням базового державного соціального стандарту (прожиткового мінімуму для працездатних осіб) як розрахункової величини для їх визначення, не суперечить делегованим Уряду повноваженням щодо визначення розміру грошового забезпечення для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом № 2262-ХІІ. Однак, Кабінет Міністрів України не уповноважений та не вправі установлювати розрахункову величину для визначення посадових окладів із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який не відповідає нормативно-правовому акту вищої юридичної сили.

При цьому пунктом 8 Прикінцевих положень Закону України від 23.11.2018 № 2629-VIII "Про Державний бюджет України на 2019 рік" було установлено, що у 2019 році для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів як розрахункова величина застосовується прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений на 1 січня 2018 року.

У свою чергу, Закон України від 14.11.2019 № 294-IX «Про Державний бюджет України на 2020 рік» (далі - Закон № 294-IX), Закон України від 15.12.2020 №1082-ІХ «Про Державний бюджет України на 2021 рік», Закону України від 02.12.2021 №1928-ІХ «Про Державний бюджет України на 2022 рік», Закону України від 03.11.2022 року №2710-ІХ «Про Державний бюджет України на 2023 рік» таких застережень щодо застосування як розрахункової величини для визначення, зокрема грошового забезпечення, прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня 2018 року на 2022-2023 роки не містять.

Тобто положення пункту 4 постанови №704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів, розрахованих згідно з постановою №704, прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року до 01.01.2020 - набрання чинності Законом № 294-IX не входили в суперечність із актом вищої юридичної сили.

Так, частина третя статті 1-1 Закону №2262-XII містить безумовне застереження про те, що зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Верховний Суд неодноразово наголошував, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи, тобто згідно з правовою позицією Верховного Суду такі правові акти (як закони, так і підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними (постанови від 12.03.2019 у справі № 913/204/18, від 10.03.2020 у справі № 160/1088/19).

Отже, з огляду на визначені в частині третій статті 7 КАС України правила, а також враховуючи на те, що з 01.01.2020 положення пункту 4 постанови № 704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення посадових окладів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, згідно із якими прожитковий мінімум як базовий державний стандарт був змінений законодавцем на відповідний рік, у тому числі для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів, до спірних правовідносин підлягає застосуванню пункт 4 постанови №704 в частині, що не суперечить нормативно-правовому акту, який має вищу юридичну силу - Закону №1082-ІХ із використанням для визначення розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік).

Дана позиція суду узгоджується з постановою Верховного Суду від 12.09.2022 року по справі № 500/1813/21.

Враховуючи наведене суд зазначає, що через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, зокрема, згідно із Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік», у позивача виникло право на отримання довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії за 2023 рік за формою, що передбачена додатком 2 до Порядку № 45, з урахуванням оновлених даних про розмір посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, які визначаються шляхом застосування пункту 4 Постанови № 704 із використанням для їх визначення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на 2023 рік).

Відтак, відмовляючи позивачу в оформленні довідок про розмір грошового забезпечення відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону № 2262-XII, положень Постанови №704, виходячи із розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, для проведення перерахунку основного розміру його пенсії з 01.02.2023 (з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії), відповідач діяв неправомірно.

Такі дії відповідача не відповідають критеріям правомірності, визначеним ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв'язку з чим суд доходить висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, а належним та достатнім способом захисту прав позивача є визнання протиправними дій відповідача щодо відмови підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві оновлену довідку про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2023, у відповідності до вимог статей 43, 63 Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри посадового окладу та окладу за військове звання, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023 на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до Постанови №704, а також процентної надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення перерахунку основного розміру пенсії позивача з 01.02.2023, а також зобов'язати відповідача скласти та подати до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві нову довідку про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2023, у відповідності до вимог статей 43, 63 Закону України від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», статті 9 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-ХІІ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри посадового окладу та окладу за військове звання, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023 на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», а також процентної надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення перерахунку основного розміру пенсії з 01.02.2023.

Крім того, представником відповідача заявлено клопотання про винесення окремої ухвали у відношенні Кабінету Міністрів України щодо усунення причин і умов, які заважають підвищенню розміру грошового забезпечення військовослужбовців СБУ.

Проте, як встановлено судом, порушення прав позивача пов'язано із протиправною відмовою відповідача у видачі довідки. З огляду на викладене, суд не вбачає підстав для винесення окремої ухвали щодо Кабінету Міністрів України, а тому зазначене клопотання суд залишає без задоволення.

Враховуючи положення статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача суму судового збору, який був сплачений позивачем при подачі позову.

Керуючись статтями 2, 72-77, 139, 241-246, 251 Кодексу адміністративного судочинства України суд

ВИРІШИВ:

Відмовити в задоволенні клопотання відповідача про заміну неналежного відповідача, про залучення як відповідачів Кабінет Міністрів України, Пенсійний фонд України та Головне управління ПФУ в м. Києві та про залучення Головного управління Служби безпеки України у м. Києві та Київській області в якості третьої особи.

Відмовити в задоволенні клопотання відповідача про постановлення окремої ухвали у відношенні Кабінету Міністрів України.

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Служби Безпеки України в м. Києві та Київській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії - задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Служби безпеки України у м. Києві та Київській області щодо відмови у підготовці і наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві оновленої довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01 січня 2023 року у відповідності до вимог статей 43, 63 Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу та окладу за військове звання, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2023 року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до Постанови № 704, а також процентної надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення перерахунку основного розміру пенсії з 01 лютого 2023 року.

Зобов'язати Головне управління Служби безпеки України у м. Києві та Київській області (01010, м. Київ, пров. Аскольдів, буд. 3-А, код ЄДРПОУ 20001792) підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві оновлену довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , і.н. НОМЕР_1 ) станом на 01 січня 2023 року у відповідності до вимог статей 43, 63 Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», в якій на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» вказати розміри посадового окладу та окладу за військове звання, визначені шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2023 року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», а також процентної надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення перерахунку основного розміру пенсії з 01 лютого 2023 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Служби безпеки України у м. Києві та Київській області (01010, м. Київ, пров. Аскольдів, буд. 3-А, код ЄДРПОУ 20001792) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , і.н. НОМЕР_1 ) суму судового збору у розмірі 1211,20 грн.

Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Діска А.Б.

Попередній документ
131700826
Наступний документ
131700828
Інформація про рішення:
№ рішення: 131700827
№ справи: 320/39291/24
Дата рішення: 11.11.2025
Дата публікації: 13.11.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Київський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них; осіб, звільнених з публічної служби
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено склад суду (12.11.2025)
Дата надходження: 12.11.2025
Предмет позову: про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії