11 листопада 2025 року Київ справа №320/23918/24
Київський окружний адміністративний суд у складі судді Скрипки І.М., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної установи «Головний медичний клінічний центр Міністерства внутрішніх справи України» про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду із позовом до Державної установи «Головний медичний центр Міністерства внутрішніх справи України».
Просив суд:
- визнати протиправною бездіяльність Центральної медичної (військово-лікарської) комісії Державної установи «Головний медичний центр Міністерства внутрішніх справ України» щодо нерозгляду його скарги від 21.03.2024 про перегляд постанови ВЛК, оформленої довідкою медичної (військово-лікарської) комісії від 23.02.2024;
- зобов'язати Центральну медичну (військово-лікарську) комісію Державної установи «Головний медичний центр Міністерства внутрішніх справ України» розглянути скаргу ОСОБА_1 від 21.03.2024 про перегляд постанови ВЛК, оформленої довідкою медичної (військово-лікарської) комісії від 23.02.2024, з урахуванням правової оцінки на підставі усіх медичних довідок доданих до даної скарги.
Ухвалою судді Балаклицького А.І. від 05.06.2024 позовну заяву залишено без руху. Встановлено позивачу десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали.
Ухвалою суду від 24.06.2024 відкрито провадження у справі, постановлено, що справа буде розглядатися одноособово суддею Балаклицьким А.І. за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Згідно із частиною першою статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України, справа, розгляд якої розпочато одним суддею, повинна бути розглянута цим самим суддею, за винятком випадків, які унеможливлюють участь судді у розгляді справи.
У силу вимог частини дев'ятої статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України, невирішені судові справи за вмотивованим розпорядженням керівника апарату суду, що додається до матеріалів справи, передаються для повторного автоматизованого розподілу справ виключно у разі, коли суддя не може продовжувати розгляд справи більше чотирнадцяти днів, що може перешкодити розгляду справи у строки, встановлені цим Кодексом.
На підставі протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями головуючим визначено суддю Скрипку І.М.
Ухвалою судді Скрипки І.М. від 08.11.2024 адміністративну справу прийнято до свого провадження. Постановлено, що справа розглядатиметься одноособово суддею Скрипкою І.М. за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що не зважаючи на тривале перебування позивача на стаціонарному лікуванні без позитивної динаміки, військово-лікарською комісією складено довідку, якою визнано його повністю здоровим та придатним до військової служби. Підкреслював, що у подальшому, через недбале ставлення лікарів до своїх обов'язків, складалися медичні висновки, які не відповідали дійсному стану його здоров'я. Вказав, що 21.01.2024 подав до ЦВЛК скаргу на постанову ВЛК від 23.02.2024, однак вважає, що така до цього часу не розглянута, оскільки згідно Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України №402 від 14.08.2008, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17.11.2008 за №1109/15800 (Положення №402), за результатами розгляду скарги на рішення ВЛК виноситься вмотивована постанова, а не лист.
Відповідач заперечував проти задоволення позову, надіслав відзив на позовну заяву, відповідно до якого у задоволенні позовних вимог просив відмовити. Стверджував, що скарга ОСОБА_1 розглянута в березні 2024 року, однак з огляду на відсутність підстав для задоволення вимог звернення, постанова не оформлювалась, а відповідь надано позивачу листом із детальним роз'ясненням.
Розглянувши подані документи та матеріали, з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
Згідно із довідкою М(ВЛ)К Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Запорізькій області» від 23.02.2024 № 261/С ОСОБА_1 було встановлено діагноз:
«Гіпертонічна хвороба І ст., ступінь 1, ризик 2. Минуча синоаурікулярна блокада ІІ ст., тип 1. Цукровий діабет, тип 2, легка форма, стадія компенсації. ЗЗТБ (19.09.2023) в правій легені у вигляді фіброзу та інтенсивних вогнищ після вилікувального туберкульозу легень. Вертеброгенна люмбалгія, хронічний рецидивуючий перебіг, стадія нестійкої ремісії на тлі початкових ознак остеохондрозу поперекового відділу хребта, нестабільності L2, L3, L4 без порушення статико-динамічної функції хребта. Хронічний простатит, стадія ремісії. Гонартроз правого колінного суглоба ІІ ст., розрив заднього рогу тіла медіального меніска. хондромаляція хрящів медіальних виростків ІІ ст., надколінника І-ІІ ст., без порушення функції суглоба. Атеросклеротичний стеноз загальної сонної артерії гемодинамічно незначний, Синдром вегетативної дисфункції.
Захворювання, ТАК, пов'язане з проходженням військової служби. На підставі статей 39-г, 38-г, 13-в, 2-г, 23-г, 64-г, 68-г, 61-в, 41-в, та графи ІІ ТДВ Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби «Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України», затвердженого наказом МО України № 402 від 14.08.2008 р., зі змінами. Придатний до військової служби».
21.03.2024 ОСОБА_1 звернувся до Центральної медичної (військово-лікарської) комісії Державної установи «Головний медичний клінічний центр Міністерства внутрішніх справи України» зі скаргою на постанову (довідку) медичної (військово-лікарської) комісії від 23.02.2024, в якій просив:
- скасувати постанову медичної (військово-лікарської) комісії від 23.02.2024, прийняту у формі довідки №261/С;
- призначити та провести повторний медичний огляд, враховуючи всі результати обстежень;
- винести постанову, якою визнати його обмежено придатним/непридатним для проходження військової служби у НГУ, Збройних Силах України чи інших військових формуваннях.
Листом Державної установи «Головний медичний клінічний центр Міністерства внутрішніх справи України» від 09.04.2024 № 33/4-П-133 ОСОБА_1 повідомлено про розгляд його звернення від 21.03.2024 та зазначено, що рішення комісії у довідці № 261/С від 23.02.2024, щодо ступеня придатності до військової служби, прийнято у відповідності до вимог Положення № 402.
Позивач вважає, що у цьому випадку має місце протиправна бездіяльність відповідача, яка полягає у нерозгляді його скарги та неприйнятті за результатами розгляду такої вмотивованого рішення, тому звернувся до суду.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами у справі, суд виходив із такого.
За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частинами першою та другою статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» №2232-ХІІ (Закон №2232-XII) визначено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
За правилами частини першої статті 2 Закону №2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Згідно із частинами першою та другою статті 70 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров'я» №2801-ХІІ військово-лікарська експертиза визначає придатність до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, встановлює причинний зв'язок захворювань, поранень і травм з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.
Військово-лікарська експертиза здійснюється військово-лікарськими комісіями, які створюються при територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, а також при закладах охорони здоров'я Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, за потреби інших органів або військових формувань сектору безпеки і оборони, визначених частиною другою статті 12 Закону України «Про національну безпеку України».
За змістом пункту 1.2 розділу І Положення №402 військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров'я до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, установлює причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.
Військово-лікарська експертиза - це:
медичний огляд призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців, які проходять базову військову службу); військовозобов'язаних, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військових навчальних закладах, військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти та закладах фахової передвищої військової освіти (далі - ВВНЗ), ліцеїстів військових (військово-морських, військово-спортивних) ліцеїв (далі - ліцеїсти); осіб, звільнених з військової служби;
визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ;
встановлення причинного зв'язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів, осіб, звільнених з військової служби, а також причинного зв'язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв), які призвели до смерті військовослужбовців, осіб, звільнених з військової служби.
Пунктом 2.1 розділу І Положення №402 передбачено, що для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі). Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК приймають постанови, які оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання штатної військово-лікарської комісії.
Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов'язкові до виконання. Постанови ВЛК можуть бути відмінені або скасовані штатними ВЛК.
Згідно із пунктом 2.2 розділу І, штатні ВЛК є військово-медичними установами. Вони мають гербову печатку, кутовий штамп та утримуються за окремим штатом. До штатних ВЛК належать: Центральна військово-лікарська комісія (ЦВЛК) та ВЛК регіону.
Підпунктом 2.3.3 пункту 2.3 розділу І Положення №402 визначено, що на ЦВЛК покладається організація військово-лікарської експертизи у Збройних Силах України, а також зокрема, організація медичного огляду призовників, кандидатів на навчання у ВВНЗ, військовослужбовців, громадян, які приймаються на військову службу за контрактом, військовозобов'язаних та резервістів (кандидатів у резервісти); аналіз та узагальнення результатів і досвіду роботи підпорядкованих ВЛК, здійснення контролю за роботою підпорядкованих ВЛК та надання їм методичної і практичної допомоги; прийняття та перегляд постанов ВЛК про ступінь придатності осіб, звільнених з військової служби, на період їх фактичного звільнення із Збройних Сил України.
На виконання підпункту 2.3.4 пункту 2.3 розділу І Положення №402, ЦВЛК має право, в тому числі: розглядати, переглядати, скасовувати, відміняти, затверджувати, не затверджувати, контролювати згідно з цим Положенням постанови будь-якої ВЛК (лікарсько-льотної комісії (далі - ЛЛК)) Збройних Сил України; надавати роз'яснення щодо формулювання постанов ВЛК (ЛЛК).
Підпунктом 2.3.5 пункту 2.3 розділу І Положення №402 передбачено право оскарження в судовому порядку рішень, постанов ЦВЛК.
Згідно із пунктом 3.3 розділу І Положення №402 скарги на дії (бездіяльність) чи постанови позаштатних ВЛК подаються до штатних ВЛК згідно з адміністративно-територіальними зонами відповідальності, наведеними у додатку 2 до наказу Міністерства оборони України № 608 від 16.11.2016 «Про затвердження адміністративно-територіальних зон відповідальності закладів охорони здоров'я Збройних Сил України за організацію медичного забезпечення».
Штатні ВЛК перевіряють відповідність прийнятих позаштатними ВЛК постанов встановленому діагнозу та вимогам цього Положення, на підставі доданих до звернення оригіналів медичних документів або належним чином завірених їх копій.
Скарги на дії (бездіяльність) чи постанови ВЛК районних (міських) ТЦК та СП подаються за підпорядкованістю до ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , обласних ТЦК та СП, ТЦК та СП Автономної Республіки Крим. У разі незгоди громадянина з рішенням ВЛК при районному (міському) ТЦК та СП на підставі його заяви громадянин направляється для проходження ВЛК при обласному (Київському та Севастопольському міських) ТЦК та СП.
Дії (бездіяльність), рішення, постанови, прийняті ВЛК обласних (Київського міського, ІНФОРМАЦІЯ_2 , ТЦК та СП Автономної Республіки Крим, оскаржуються в штатних ВЛК або у судовому порядку.
Дії (бездіяльність), рішення, прийняті за результатами розгляду звернень ВЛК регіону, оскаржуються в ЦВЛК.
Пунктом 3.4 розділу І Положення №402 встановлено, що у разі визнання штатною ВЛК заяви чи скарги щодо перегляду (відміни, скасування) постанови ВЛК обґрунтованою, ВЛК штатної ВЛК переглядає оскаржувану постанову ВЛК або приймає рішення про направлення на контрольне обстеження та медичний огляд ВЛК.
Таке рішення є обов'язковим до виконання та має бути реалізовано не пізніше ніж в місячний строк з дати прийняття.
У разі визнання штатною ВЛК звернення необґрунтованим, воно повертається заявнику (скаржнику) з відповідними роз'ясненнями, у строк, визначений Законом України «Про звернення громадян».
У разі прийняття рішення про направлення на контрольне обстеження та медичний огляд, військовослужбовці та інші особи, зазначені у пункті 1.2 глави 1 цього розділу, направляються для проходження медичного огляду до іншої ВЛК, ніж та, постанова якої оскаржується.
У разі якщо штатна ВЛК визнає постанову позаштатної ВЛК обґрунтованою або визначає відсутність підстав для направлення заявника на повторний (контрольний) медичний огляд ВЛК, штатна ВЛК надає заявнику відповідне роз'яснення, оформлене листом.
У відповідності до статті 19 Закону України «Про звернення громадян» органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, медіа, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень серед іншого зобов'язані: об'єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги, письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення. Тобто при розгляді скарги установа має перевірити та надати оцінку викладеним в ній обставинам, відповідно, надати відповідь по суті скарги.
Предметом цього спору є бездіяльність відповідача щодо нерозгляду скарги позивача на постанову, оформлену довідкою військово-лікарської комісії від 23.02.2024 за № 261/С.
Суд вважає помилковими твердження ОСОБА_1 про те, що за наслідками розгляду скарги ЦВЛК повинно прийняти виключно рішення, а не надати відповідь, оформлену листом, оскільки як випливає із аналізу Положення №402, за результатами розгляду скарги на постанову ВЛК, ЦВЛК переглядає оскаржувану постанову ВЛК або приймає рішення про направлення на контрольне обстеження та медичний огляд ВЛК у випадку визнання скарги щодо перегляду (відміни, скасування) постанови ВЛК обґрунтованою, а у випадку визнання звернення необґрунтованим, повертає його скаржнику з відповідними роз'ясненнями, у строк, визначений Законом України «Про звернення громадян».
У той же час, надаючи правову оцінку посиланням позивача на поверховість медичного обстеження, проведеного ВЛК без дослідження захворювань та індивідуального підходу до його хвороб, які залишені поза увагою ЦВЛК, суд вказує на наступне.
За змістом листа ДУ «Головний медичний клінічний центр Міністерства внутрішніх справи України» від 09.04.2024 № за № 33/4-П-133, яким розглянуто скаргу позивача, рішення комісії в довідці № 261/С від 23.02.2024 щодо ступеня придатності до військової служби, прийнято у відповідності до вимог Положення №402. Вказано, що розглядом документації наданою ОСОБА_1 та М(ВЛ) К, складеної за результатами медичного обстеження, встановлено, що рішення комісії в довідці № 261/С від 23.02.2024 щодо ступеня придатності до військової служби, прийнято у відповідності до вимог Положення №402. Медичні (військово-лікарські) комісії при прийнятті своїх рішень щодо ступеня придатності військовослужбовців до служби в мирний і воєнний час, зокрема за статтями (пунктами статей) додатку 1 до Положення, що передбачають індивідуально оцінку придатності (непридатності), керуються пунктами 20.3 та 20.4 глави 20 розділу ІІ зазначеного Положення. Проінформовано, що у разі погіршення стану здоров'я, після відповідного лікування він може пройти повторний медичний огляд М(ВЛК) за направленням з підрозділу за місце проходження служби.
При цьому, у довідці М(ВЛ)К Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Запорізькій області» від 23.02.2024 № 261/С вказано про відповідність стану здоров'я позивача вимогам статей 39-г, 38-г, 13-в, 2-г, 23-г, 64-г, 68-г, 61-в, 41-в, та графи ІІ ТДВ Розкладу хвороб.
Згідно із графою ІІ Розкладу хвороб станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби, служби у військовому резерві військової служби, який затверджений Додатком 1 до Положення №402:
пункт «г» статті 39 - гіпертонічна хвороба I стадії (придатні);
пункт «г» статті 39 - за наявності об'єктивних даних без серцевої недостатності (придатні);
пункт «в» статті 13 - хвороби ендокринної системи, розлади харчування та порушення обміну речовин (Е00-Е90), їх наслідки з незначними порушеннями функцій (придатність до військової служби або обмежена придатність визначається індивідуально);
пункт «г» статті 2 - залишкові зміни після вилікуваного туберкульозу різних локалізацій (придатні);
пункт «г» статті 23 - хвороби периферичної нервової системи G50-G75 (ураження черепних нервів, нервових корінців та сплетінь, полі-, мононейропатії, усі форми міастеній, міопатії, хвороби нервово-м'язового з'єднання та м'язів), M45 (дорсалгія, радикулопатія, цервікалгія, ішіас, люмбаго та інші) за наявності об'єктивних даних без порушень функцій (придатні);
пункт «г» статті 64 - хвороби хребта (дорсопатії) та їх наслідки М40-М54 (кіфоз і лордоз, сколіоз, остеохондроз хребта, спондилоліз, спондилолістез, ураження міжхребцевих дисків, інші дорсопатії) за наявності об'єктивних даних без порушень функцій (придатні);
пункт «г» статті 68 - хвороби чоловічих статевих органів N40-N51 (гіперплазія простати, аденома, фіброаденома та міома простати, запальні та інші хвороби простати, гідроцеле та сперматоцеле, перекручування яєчка, орхіт та епідидиміт, чоловіча безплідність, надмірна крайня плоть, фімоз і парафімоз, лейкоплакія статевого члена, баланопостит тощо) за наявності об'єктивних даних, без порушень функцій (придатні);
пункт «в» статті 61 - артрози та інші ураження суглобів М15-М19, М22-М25 (поліартроз, коксартроз, гонартроз, інші артрози, ураження надколінка, внутрішньосуглобові ураження коліна та інших суглобів); хвороби м'яких тканин М60-М79 (хвороби та ураження м'язів, синовіальної оболонки та сухожилків, бурсопатії, ентезопатії, ураження плеча); остеопатії і хондропатії М80-М94 (остеопороз кісток з патологічним або без патологічного перелому, остеомаляція у дорослих, уповільнене зрощення перелому, стресові переломи, фіброзна дисплазія кісток, остеомієліт, остеонекроз, хвороба Педжета, юнацькі остеохондрози кісток (крім хребта), інші остеохондропатії та ураження хряща) з незначними порушеннями функцій (придатність до військової служби або обмежена придатність визначається індивідуально);
пункт «в» статті 41 - цереброваскулярні хвороби I60-I69 (субарахноїдальний, внутрішньошлуночковий, внутрішньочерепний (не травматичний) крововилив, G45 транзиторні церебральні ішемічні напади і споріднені з ними синдроми, інфаркт головного мозку, інсульт (геморагічний, ішемічний), його наслідки, закупорка, стеноз, емболія, тромбоз, аневризма прецеребральних, базилярної, сонної, хребтової артерій; церебральний атеросклероз, гіпертензивна енцефалопатія, наслідки хірургічних втручань) з незначними порушеннями функцій (придатність до військової служби або обмежена придатність визначається індивідуально).
Дослідивши зміст довідки М(ВЛ)К Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Запорізькій області» від 23.02.2024 № 261/С, суд встановив, що серед хвороб ОСОБА_1 наявні такі, які дають право на визнання особи обмежено придатною до військової служби, однак така придатність визначається індивідуально.
За нормами пункту 20.4 глави 20 розділу II Положення №402 за статтями (пунктами статей) Розкладу хвороб, що передбачають індивідуальну оцінку непридатності до військової служби або обмежену придатність осіб, які пройшли медичний огляд за графами II, III, ВЛК приймає одну з таких постанов:
«непридатний до військової служби в мирний час, обмежено придатний у воєнний час»;
«обмежено придатний до військової служби».
За статтями (пунктами статей) Розкладу хвороб, що передбачають індивідуальну оцінку придатності або обмежену придатність до військової служби осіб, які пройшли медичний огляд за графами II, III, ВЛК приймає одну з таких постанов:
«обмежено придатний до військової служби»;
«придатний до військової служби».
У воєнний час за статтями (пунктами статей) Розкладу хвороб, що передбачають індивідуальну оцінку придатності або обмежену придатність до військової служби осіб, які пройшли медичний огляд за графами II, III, ВЛК приймає постанову «придатний до військової служби».
Разом із тим, у межах адміністративного процесу суд не вправі надавати оцінку професійним діям конкретних лікарів-членів ВЛК при застосуванні ними відповідних методів огляду позивача, дослідження медичної документації, визначенні діагнозів та відповідності їх конкретній статті Розкладу хвороб, оскільки це потребує спеціальних знань у медичній галузі. Надання оцінки діагнозу позивача на предмет того, чи підпадає він під дію статей Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступень придатності до військової служби, виходить за межі судового розгляду.
Такими дискреційним повноваженнями наділені ЦВЛК, зокрема, функцією з контролю за рішеннями ВЛК.
Так, Центральна ВЛК, яка має у штаті медичних працівників та як установа, наділена повноваженнями щодо розгляду, перегляду, скасування, затвердження, незатвердження та контролю за постановами будь-якої ВЛК (включно з їх переглядом по суті прийнятих діагнозів) - є єдиним компетентним суб'єктом владних повноважень, що контролює усі ВЛК та перевіряє прийняті ними рішення з метою захисту прав військовозобов'язаних, військовослужбовців та резервістів.
Поряд з цим, лист від 09.04.2024 № 33/4-П-133 не містить жодної оцінки доводів ОСОБА_1 , викладених у скарзі та наданих ним документів, як і оцінки відповідних спеціалістів Центральної ВЛК, наділених повноваженнями щодо спростування або підтвердження наданих позивачем документів.
Центральна ВЛК в силу своїх дискреційних повноважень повинна була надати оцінку та обґрунтовану відповідь стосовно правомірності висновку ВЛК з урахування обставин, викладених у скарзі позивача та наданих ним документів.
На необґрунтованості листа Центральної ВЛК у вигляді лише констатації правильності висновку ВЛК, зазначеного у рішенні останньої, без мотивації відмови в його перегляді, наголошував і Верховний Суд у постанові від 16.04.2025 у справі №160/31586/23.
За таких обставин суд вважає, що Центральна ВЛК повинна була розглянути скаргу позивача про перегляд постанови ВЛК в розрізі встановлених позивачу діагнозів у сукупності з обстеженнями та за результатами такого розгляду надати відповідь (висновок) про правомірність/неправомірність постанови ВЛК, а тому наявні підстави для задоволення позовних вимог із покладенням на відповідача обов'язку повторно розглянути заяву позивача та прийняти відповідне рішення з урахуванням вимог Положення №402.
Враховуючи встановлені судом обставини справи, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 159, 162, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Центральної медичної (військово-лікарської) комісії Державної установи «Головний медичний центр Міністерства внутрішніх справ України» щодо нездійснення у встановленому законом порядку розгляду скарги ОСОБА_1 від 21.03.2024 на постанову військово-лікарської комісії, оформленої довідкою медичної (військово-лікарської) комісії від 23.02.2024 №261/С.
Зобов'язати Центральну медичну (військово-лікарську) комісію Державної установи «Головний медичний центр Міністерства внутрішніх справ України» (код ЄДРПОУ: 08735882; місцезнаходження: 04116, м. Київ, вул. Бердичівська, буд. 1) повторно розглянути скаргу ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ; місце проживання: АДРЕСА_1 ) на постанову військово-лікарської комісії, оформленої у вигляді довідки медичної (військово-лікарської) комісії від 23.02.2024 №261/С, відповідно до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України №402 від 14.08.2008, з урахуванням висновків, викладених у цьому судовому рішенні.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Скрипка І.М.