11 листопада 2025 року м. Київ № 320/46672/23
Київський окружний адміністративний суд у складі судді Жукової Є.О. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників адміністративну справу
за позовом Спільного українсько - американського підприємства
«УкрКАРПАТОЙЛ ЛТД», як товариства з обмеженою
відповідальністю
до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі
з великими платника податків
про визнання протиправним та скасування
податкового повідомлення - рішення від 21.08.2023р.
№1734/Ж10/31-00-04-01-01-31.,
Спільне українсько - американське підприємство «УкрКАРПАТОЙЛ ЛТД», як товариство з обмеженою відповідальністю, (далі-позивач, ТОВ «СП «УКРКАРПАТОЙЛ ЛТД») звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 21.08.2023р. №1734/Ж10/31-00-04-01-01-31.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 08.01.2024р. відкрито провадження у справі № 320/46672/23, суд ухвалив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи. Даною ухвалою суд витребував від відповідача завірені належним чином копії: матеріалів проведеної перевірки позивача; обгрунтований та вмотивований розрахунок спірного податкового повідомлення - рішення; засвідчені належним чином у відповідності до вимог ст.94 КАС України усі письмові докази, які слугували підставою для прийняття відповідачем спірного податкового повідомлення - рішення.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач не погоджується із застосуванням до нього штрафних санкцій за порушення строків реєстрації в ЄРПН податкових накладних та зазначає наступне. Враховуючи визначення податкового правопорушення, встановленого п.109.1 статті 109 Податкового кодексу України, приймаючи до уваги факт відсутності протиправного діяння з боку ТОВ «СП «УкрКАРПАТОЙЛ ЛТД», наявність форс - мажорних обставин, сплив строків давності застосування штрафів за вчинення податкового правопорушення, наявність факту технічного збою в роботі програми, враховуючи висновки Верховного Суду, щодо застосування пункту 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України, приймаючи до уваги факт той факт, що ТОВ «СП «УкрКАРПАТОЙЛ ЛТД» податок на додану вартість за відповідні періоди був сплачений у встановлені чинним законодавством строки, відсутні підстави для притягнення до відповідальності у вигляді штрафу за порушення граничного строку реєстрації податкових накладних у періоді листопад 2017р. - вересень 2022р.
08 травня 2024р. відповідачем подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого проти задоволення позову заперечує у повному обсязі. В обґрунтування такої позиції зазначає, що податкові накладні позивача, які наведені в акті камеральної перевірки зареєстровані з порушенням строків реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН, які визначені у п.201.10 статті 201 ПК України, що є підставою для притягнення позивача до відповідальності, з підстав викладенх в акті перевірки.
З метою додержання розумного строку розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд визнав за можливе розгляд справи здійснювати за наявними матеріалами.
Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, відзив, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
Спільне українсько - американське підприємство «УкрКАРПАТОЙЛ ЛТД», як товариство з обмеженою відповідальністю (код ЄДРПОУ 23152126) зареєстровано в якості юридичної особи та перебуває на податковому обліку в Центральному міжрегіональному управлінні ДПС по роботі з великими платниками податків, є платником податку на додану вартість.
На підставі п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20 розділу І, п.75.1 статті 75 розділу ІІ Податкового кодексу України, у порядку визначеному пунктом 76.2 статті 76 розділу ІІ Податкового кодексу України, відповідачем проведена камеральна перевірка дотриманняпорядку реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних ТОВ «СП «УкрКАРПАТОЙЛ ЛТД» (код ЄДРПОУ 23152126).
За наслідками перевірки ТОВ «СП «УкрКАРПАТОЙЛ ЛТД» складено акт про результати камеріальної перевірки щодо дотримання порядку реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до таких накладних з податку на додану вартість в Єдиному реєстрі податкових накладних від 28.07.2023р. №1772/Ж5/31-00-04-01-01-26/23152126 (далі - Акт), у висновку якого встановлено порушення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування, термін, яких порушено наступних накладних:
податкова накладна №4 від 17.03.2022р., дата реєстрації - 07.09.2022р., граничний термін реєстрації - 15.07.2022р., кількість днів порушення граничного терміну - 54 дні, сума ПДВ -4 017 766, 27 грн.;
розрахунок коригування №2 від 31.03.2022р., дата реєстрації - 15.09.2022р., граничний термін реєстрації - 15.07.2022р., кількість днів порушення граничного терміну - 62 дні, сума ПДВ - 0,09 грн.;
податкова накладна №9 від 31.03.2022р., дата реєстрації - 12.09.2022р., граничний термін реєстрації - 15.07.2022р., кількість днів порушення граничного терміну - 59 днів, сума ПДВ - 6 097 700,00 грн.;
податкова накладна №1 від 06.04.2022р., дата реєстрації - 18.07.2022р., граничний термін реєстрації - 15.07.2022р., кількість днів порушення граничного терміну - 3 дні, сума ПДВ - 40 613,33 грн.;
податкова накладна №2 від 22.04.2022р., дата реєстрації - 07.09.2022р., граничний термін реєстрації - 15.07.2022р., кількість днів порушення граничного терміну - 54 дні, сума ПДВ - 1 467 372,77 грн.;
податкова накладна №5 від 30.04.2022р., дата реєстрації - 07.09.2022р., граничний термін реєстрації - 15.07.2022р., кількість днів порушення граничного терміну - 54 дні, сума ПДВ - 1 236 830,00 грн.;
податкова накладна №6 від 30.04.2022р., дата реєстрації - 07.09.2022р., граничний термін реєстрації - 15.07.2022р., кількість днів порушення граничного терміну - 54 дні, сума ПДВ - 6 435 005, 85 грн.;
податкова накладна №4 від 30.04.2022р., дата реєстрації - 07.09.2022р., граничний термін реєстрації - 14.07.2022р., кількість днів порушення граничного терміну - 54 дні, сума ПДВ - 1 248 192,53 грн.;
податкова накладна №1 від 31.05.2022р., дата реєстрації - 12.09.2022р., граничний термін реєстрації - 15.07.2022р., кількість днів порушення граничного терміну - 59 днів, сума ПДВ - 7 795 479,00 грн.;
розрахунок коригування №5 від 31.05.2022р., дата реєстрації - 15.09.2022р., граничний термін реєстрації - 14.07.2022р., кількість днів порушення граничного терміну - 62 дні, сума ПДВ - 0,62 грн.;
податкова накладна №3 від 30.06.2022р., дата реєстрації - 07.09.2022р., граничний термін реєстрації - 15.07.2022р., кількість днів порушення граничного терміну - 54 дні, сума ПДВ - 7 965 000, 00 грн.;
розрахунок коригування №6 від 30.09.2022р., дата реєстрації - 19.10.2022р., граничний термін реєстрації - 15.10.2022р., кількість днів порушення граничного терміну - 4 дні, сума ПДВ - 5 105 678, 68 грн.;
податкова накладна №1 від 30.09.2022р., дата реєстрації - 18.10.2022р., граничний термін реєстрації - 15.10.2022р., кількість днів порушення граничного терміну - 3 дні, сума ПДВ - 2 228, 24 грн.;
податкова накладна №4 від 30.09.2022р., дата реєстрації - 18.10.2022р., граничний термін реєстрації - 15.10.2022р., кількість днів порушення граничного терміну - 3 дні, сума ПДВ - 70 469, 46 грн.;
податкова накладна №2 від 30.09.2022р., дата реєстрації - 18.10.2022р., граничний термін реєстрації - 15.10.2022р., кількість днів порушення граничного терміну - 3 дні, сума ПДВ - 213, 26 грн.;
податкова накладна №3 від 30.09.2022р., дата реєстрації - 18.10.2022р., граничний термін реєстрації - 15.10.2022р., кількість днів порушення граничного терміну - 3 дні, сума ПДВ - 12 488 678,02 грн.;
податкова накладна №7 від 31.12.2022р., дата реєстрації - 16.01.2023р., граничний термін реєстрації - 15.01.2023р., кількість днів порушення граничного терміну - 1 день, сума ПДВ - 2 228,24 грн.;
податкова накладна №2 від 30.11.2017р., дата реєстрації - 19.12.2017р., граничний термін реєстрації - 15.12.2017р., кількість днів порушення граничного терміну - 4 дні, сума ПДВ - 1 342 412, 50 грн.;
податкова накладна №1 від 30.11.2017р., дата реєстрації - 19.12.2017р., граничний термін реєстрації - 15.12.2017р., кількість днів порушення граничного терміну - 4 дні, сума ПДВ - 1 588, 98 грн.;
податкова накладна №1 від 01.11.2019р., дата реєстрації - 13.12.2019р., граничний термін реєстрації - 30.11.2019р., кількість днів порушення граничного терміну - 13 днів, сума ПДВ - 3,14 грн.
Отримавши та ознайомившись з Актом, позивачем 14.08.2023р. подано заперечення від 09.08.2023р. №23-41.
На підставі висновків акту перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 21.08.2023р. №1734/Ж10/31-00-04-01-01-31, яким за порушення граничних строків реєстрації в ЄРПН податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, визначених статтею 201 Податкового кодексу України, та згідно з пунктом 1201.1 статті 1201 Податкового кодексу України за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних застосовано штраф у сумі 12 784 415, 45 грн.
06 вересня 2023 року позивачем подано скаргу до Державної податкової служби України на податкове повідомлення-рішення від 21.08.2023р. №1734/Ж10/31-00-04-01-01-31.
Рішенням Держаної податкової служби України від 07.11.2023р. №33377/6/99-00-06-03-01-06 податкове повідомлення-рішення від21.08.2023р. №1734/Ж10/31-00-04-01-01-31. залишено без змін, скаргу - без задоволення.
Не погоджуючись із оскаржуваним рішенням, ТОВ «СП «УКРКАРПАТОЙЛ ЛТД», звернулося до суду та просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 21.08.2023р. №1734/Ж10/31-00-04-01-01-31.
Оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд приходить до наступних висновків.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Правовідносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (ПК України).
Стаття 20 Податкового кодексу України визначає права контролюючого органу, зокрема, проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення; запитувати та вивчати під час проведення перевірок первинні документи, що використовуються в бухгалтерському обліку, регістри, фінансову, статистичну та іншу звітність, пов'язану з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, виконанням вимог законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи (пп. 20.1.4, 20.1.6 п. 20.1 ст. 20 ПК України).
Відповідно до статті 75 Податкового кодексу України (у редакції чинній на момент проведення камеральної перевірки позивача), контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Підпункт 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України передбачає, що камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.
Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.
Відповідно до пункту 76.1 статті 76 Податкового кодексу України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.
За приписами пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
При цьому відповідно до абзацу 4 цього ж пункту податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів / послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Згідно з абзацом 14 пункту 201.10 статті 201 ПК України реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:
- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;
- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;
- для зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, складених за операціями, визначеними пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 цього Кодексу, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені;
- для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).
У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.
Згідно з пунктом 120-1.1 статті 120 ПК України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість; податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою; податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами «а» - «г» цього пункту, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 і 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:
- 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;
- 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;
- 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;
- 40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;
- 50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 року №1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» на території України діяв карантин, який було відмінено 30 червня 2023 року постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 року № 651.
Законом України № 591-IX від 13.05.2020 “Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)», підрозділ 10 розділу ХХ Перехідних положень ПК України доповнено пунктом п. 521, яким передбачено, що за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій, зокрема, за порушення вимог законодавства в частині нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.
У подальшому Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» № 2260-IX від 12.05.2022, який набув чинності 27.05.2022, до пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень ПК України були внесені зміни, якими передбачено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у п. 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України.
Відповідно до абзаців 2, 3 п.п. 69.1 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ “Перехідних положень» ПК України, що у разі відсутності можливості у платника податків щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу своєчасно виконати свій обов'язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, такий платник податків звільняється від відповідальності, визначеної цим Кодексом, у межах діяльності, що проводиться через такі філії, представництва, відокремлені чи інші структурні підрозділи, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України.
Платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові зобов'язання щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов'язків, граничний термін виконання яких припадає на період з 24.02.2022 року до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування у ЄРПН до 15.07.2022, подання податкової звітності до 20.07.2022 та сплати податків і зборів до 31.07.2022р.
Підпунктом 69.2 п. 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України, з урахуванням змін, внесених Законом України від 12 травня 2022 року № 2260-ІХ (далі - Закону №2260 ІХ), який набрав чинності 27.05.2022, визначено, що у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок до платників податків застосовується відповідальність згідно з цим Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 цього Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності. При цьому вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), не застосовуються.
ПК України визначено обов'язок платника податку зареєструвати в ЄРПН податкові накладні/розрахунки коригування у строки, встановлені пунктом 201.10 статті 201 ПК України, та у разі порушення визначених законодавством граничних строків для такої реєстрації застосовуються штрафні санкції.
Відповідно до пункту 52-11 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень ПК України штрафні санкції не застосовуються за порушення строків реєстрації податкових накладних, передбачених пунктом 201.10 статті 201 ПК України, у період з 01.03.2020 по останній день календарного місяця, у якому закінчилась дія карантину.
Проте вказана норма припинила свою дію з 27.05.2022 на підставі Закону України №2260-IX від 12.05.2022, яким внесено зміни до пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень ПК України, та який набрав чинності з 27.05.2022.
Отже за змістом вищезазначених приписів:
- граничним терміном реєстрації податкових накладних, складених у період дії п. 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України щодо встановлення мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів), граничний термін реєстрації яких припадав на період до 24.02.2022, є 27.05.2022;
- граничним терміном реєстрації податкових накладних, граничний термін реєстрації яких припадав на період з 24.02.2022 по 27.05.2022 (дня набрання чинності Законом №2260-ІХ), є 15.07.2022 включно;
- граничні терміни реєстрації податкових накладних, складених після 27.05.2022 до 16.01.2023, визначаються у загальному порядку відповідно до абз. 14 п. 201.10 ст. 201 ПК України: для податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;
- граничні терміни реєстрації податкових накладних, складених починаючи з 16.01.2023, тобто тих, строк реєстрації яких припадає на період з дати набрання чинності Законом №2876-ІХ - для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до 5 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 18 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 18 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).
Як вбачається з позовної заяви, позивач зазначає, як доказ протиправності прийнятого рішення те, що відповідачем під час прийняття оспорюваного повідомлення - рішення не прийнято до уваги заперечення на Акт податкової перевірки, яке направлено у строки, відповідно до вимог ПК України.
З урахуванням цього, на думку суду, щодо певних дефектів у процедурі прийняття рішення Верховний Суд неодноразово зауважував на тому, що не применшуючи значення необхідності дотримання встановленої законодавством процедури ухвалення того чи іншого рішення, порушення такої процедури може бути підставою для скасування рішення суб'єкта владних повноважень лише за тієї умови, якщо воно вплинуло або могло вплинути на правомірність такого рішення.
Таку позицію викладено, до прикладу, у постанові Верховного Суду від 23 квітня 2020 року у справі № 813/1790/18. У цьому судовому рішенні Верховний Суд окреслив, що ключовим питанням при наданні оцінки процедурним порушенням, допущеним під час прийняття суб'єктом владних повноважень рішення, є співвідношення двох базових принципів права: "протиправні дії не тягнуть за собою правомірних наслідків" і, на противагу йому, принцип "формальне порушення процедури не може мати наслідком скасування правильного по суті рішення". Межею, що розділяє істотне (фундаментальне) порушення від неістотного, є встановлення такої обставини: чи могло бути іншим рішення суб'єкта владних повноважень за умови дотримання ним передбаченої законом процедури його прийняття.
Отже, не применшуючи важливості дотримання процедури прийняття рішень, саме по собі порушення процедури прийняття акта не повинно породжувати правових наслідків для його дійсності, крім випадків, прямо передбачених законом. При цьому слід враховувати й практику Європейського Суду з прав людини, за якою скасування акта адміністративного органу з одних лише формальних мотивів не буде забезпечувати дотримання балансу принципу правової стабільності та справедливості.
Стосовно порушень встановлених у Акті, то суд зазначає наступне.
Щодо податкових накладних від 30.11.2017р. №1,2 та від 01.11.2019р., суд зазначає наступне.
Згідно з п. 102.1 ст. 102 Податкового кодексу України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня - у разі проведення перевірки операції відповідно до статей 39 і 39-2 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
У разі виявлення за результатами перевірки порушень інших вимог податкового законодавства, безпосередньо не пов'язаних з декларуванням податкових зобов'язань платником податків, а також порушень вимог іншого, крім податкового, законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму штрафних санкцій (фінансових санкцій, штрафів) платника податків не пізніше 1095 дня з дня вчинення відповідного правопорушення.
Таким чином, статтею 102 ПК України, встановлено строки давності та їх застосування. Тобто, законодавцем встановлено строк давності, а саме 1095 днів, 2555 днів, а також правила його застосування (п.п. 102.1, 102.4, 102.5) або не застосування (п.п.102.2), зупинення відліку (п.п.102.2), або продовження (п.п.102.6).
Разом з тим, суд приймає до уваги, що Законом України від 17.03.2020 року № 533-ІХ "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (СОVID-19)", який набрав чинності 18.03.2020, до Податкового кодексу України внесено зміни. Зокрема, підрозділ 10 розділу XX "Перехідні положення" доповнено пунктами 52-1, 52-5. Згідно з нововведеним пунктом 52-2 законодавець установив мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18 березня по 31 травня 2020 року, крім документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 ПКУ.
Цим же пунктом встановлено, що на період з 18 березня по 31 травня 2020 року зупиняється перебіг строків давності, передбачених статтею 102 цього Кодексу.
Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 13.05.2020 №591-ІХ , який набрав чинності 29.05.2020 , у розділі ХХ "Перехідні положення" ПК України розділ 1 доповнено пунктами 12 і 13, зокрема, п. 52-2, згідно якого на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків давності, передбачених ст. 102 цього Кодексу.
В той же час, п. 102.9 ст.102 ПК України передбачено, що на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану, що вводиться в Україні, зупиняється перебіг строків, визначених цим Кодексом, іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Отже, Податковий кодекс України встановив зупинення перебігу усіх строків давності, встановлених статтею 102 цього Кодексу, на період з 18.03.2020 по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби.
Постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 №651 відмінено з 24 години 00 хвилин 30.06.2023 на всій території України карантин.
Разом з тим, до завершення карантину Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24.02.2022 в Україні введений воєнний стан, який на підставі Указів Президента України «Про продовження воєнного стану в Україні» продовжувався та станом на час розгляду справи триває.
Верховна Рада прийняла Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану» від 3 березня 2022 року №2118-ІХ, який доповнив підрозділ 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України пунктом 69, яким було встановлено, що податкові перевірки не розпочинаються, а розпочаті перевірки зупиняються.
Законом №2260-ІХ внесено зміни до п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, згідно з яким тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України.
Підпункт 69.9 викладено в редакції, яка передбачала, що для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім:
дотримання строків реєстрації податкових накладних, розрахунків коригування до них в Єдиному реєстрі податкових накладних, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу сплати податків та зборів платниками податків;
строків проведення камеральних перевірок, складення актів, подання та розгляду заперечень, визначення грошових зобов'язань, прийняття, надсилання та оскарження податкового повідомлення-рішення за результатами камеральних перевірок, нарахування пені;
строків проведення фактичних та документальних позапланових перевірок, складення актів, подання та розгляду заперечень, додаткових документів та пояснень, визначення грошових зобов'язань, прийняття, надсилання та оскарження податкового повідомлення-рішення, адміністративного арешту майна за результатами фактичних перевірок".
У подальшому пункт 102.9 статті 102 Податкового кодексу України виключено згідно із Законом України №3219-ІХ від 30.06.2023 «Про внесення змін до Податкового кодексу України № 3219-ІХ від 30.06.2023 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану».
Ураховуючи наведене, суд зазначає, що у зв'язку із внесенням змін вище переліченими Законами, Податковий кодекс України встановив зупинення перебігу усіх строків давності, встановлених статтею 102 Податкового кодексу України, на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, а з 17 березня 2022 року - на період дії правового режиму воєнного стану, який не завершився станом на час розгляду цієї справи.
З урахуванням цього, суд зазначає, що позивачем не наведено достатніх доказів, щодо поважності причин пропуску граничного терміну реєстрації податкових накладних від 30.11.2017р. №1, 2 та від 01.11.2019р., а тому у цій частині оскаржуване податкове повідомлення - рішення є правомірним та скасуванню не підлягає.
Щодо податкових накладних від 17.03.2022р. № 4, від 31.03.2022р. №9, від 06.04.2022р. №1, від 22.04.2022р. №2, від 30.04.2022р. № 4,5,6, від 31.05.2022р. №1, від 30.06.2022р. №3, та розрахунків коригування від 31.03.2022р. №2, від 31.05.2022р. № 5, суд зазначає наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, та не заперечується сторонами, податкова накладна № 4 від 17.03.2022р. відповідно до квитанції № 1 подана на реєстрацію 07.09.2022р. о 08:04:09, розрахунок коригування до податкової накладної №2 від 31.03.2022р. № 9, відповідно до квитанції №1, подана на реєстрацію 15.09.2022р. о 17:30:49, податкова накладна №9 від 31.03.2022р., відповідно до квитанції №1, подана на реєстрацію 12.09.2022р о 08:04:28, податкова накладна № 1 від 06.04.2022р., відповідно до квитанції № 1, подана на реєстрацію 18.07.2022р. о 08:06:07, податкова накладна №2 від 22.04.2022р., відповідно до квитанції №1, подана на реєстрацію 07.09.2022р. о 08:04:06, податкова накладна № 4 від 30.04.2022р., відповідно до квитанції 1, подана на реєстрацію 07.09.2022р. о 08:04:11, податкова накладна №5 від 30.04.2022р., відповідно до квитанції № 1, подана на реєстрацію 07.09.2022р. о 08:03:56, податкова накладна № 6 від 30.04.2022р., відповідно до квитанції № 1, подана на реєстрацію 07.09.2022р. о 08:03:41, податкова накладна №1 від 31.05.2022р., відповідно до квитанції № 1, подана на реєстрацію 12.09.2022р. о 08:05:20, розрахунок коригування до податкової накладної № 1 від 31.05.2022р. № 5, відповідно до квитанції № 1, поданий на реєстрацію 15.09.2022р. о 17:30:53, податкова накладна № 3 від 30.06.2022р., відповідно до квитанції №1, подана на реєстрацію 07.09.2022р. о 08:04:02.
Отже з урахуванням вищезазначених норм, суд доходить висновку, що позивачем пропущено граничний строк реєстрації податкових накладних.
Суд не бере до уваги посилання позивача на Порядок пітвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обовязків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69, підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, що затверджений наказом Міністерства фінансів України від 29.07.2022 № 225 та набув чинності з 06.09.2022р., оскільки позивачем не надано до матеріалів справи докази подачі заяви у строк не пізніше 30 вересня 2022 року про відсутність можливості виконання платником податків податкового обов'язку, як визначено пунктом 3 розділу ІІ даного Порядку.
З огляду на це, позивачем не наведено достатніх доказів, щодо поважності причин пропуску граничного терміну реєстрації податкових накладних від 17.03.2022р. № 4, від 31.03.2022р. №9, від 06.04.2022р. №1, від 22.04.2022р. №2, від 30.04.2022р. № 4,5,6, від 31.05.2022р. №1, від 30.06.2022р. №3, та розрахунків коригування від 31.03.2022р. №2, від 31.05.2022р. № 5, а тому у цій частині оскаржуване податкове повідомлення - рішення є правомірним та скасуванню не підлягає.
Щодо податкових накладних від 30.09.2022р. №1, від 30.09.2022р. №2, від 30.09.2022р. №3, від 30.09.2022р. №4., розрахунку коригування від 30.09.2022р. №6, суд зазначає наступне.
Згідно п. 5 Порядку № 1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування приймаються до Реєстру у разі дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192, пунктами 200-1.3, 200-1.9 статті 200-1 та пунктами 201.1, 201.10 і 201.16 статті 201 Кодексу, а також з урахуванням Законів України «Про електронні довірчі послуги, Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Реєстрації підлягають податкові накладні та/або розрахунки коригування (у тому числі ті, що не надаються отримувачу (покупцю) товарів/послуг, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, складені за операціями з постачання послуг нерезидентом) незалежно від суми податку на додану вартість в одній податковій накладній/розрахунку коригування.
Відповідно до п.п. 11-15 Порядку після накладення електронного цифрового підпису платник податку здійснює шифрування податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі та надсилає їх ДПС за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем з урахуванням вимог Законів України Про електронний цифровий підпис, Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Примірник податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі зберігається у платника податку.
Після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки податкової накладної.
За результатами перевірок, визначених п. 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).
Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДПС.
Системний аналіз норм податкового законодавства дає підстави для висновку, що реєстрація податкової накладної в ЄРПН у строки, встановлені пунктом 201.10 статті 201 ПК України є одним із елементів податкового обов'язку, який закріплений для усіх платників податків (продавців), незалежно від форм власності або специфіки діяльності. Тим самим у правовій державі закріплюється принцип рівності обов'язків таких суб'єктів господарювання перед державою та передбачуваності дій контролюючих органів за їх невиконання (неналежне або несвоєчасне виконання). Невиконання (неналежне або несвоєчасне виконання) такого обов'язку утворює склад податкового правопорушення.
Відповідно до пункту 109.1 статті 109 ПК України, податковим правопорушенням є протиправне, винне (у випадках, прямо передбачених цим Кодексом) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (в тому числі осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб'єктів у випадках, прямо передбачених цим Кодексом.
За усталеною практикою Верховного Суду (постанови від 23.07.2019 у справі №620/3609/18, від 14.08.2018 у справі №803/1583/17, від 30.01.2018 у справі № 815/2745/17, №816/390/17 від 02.07.2019 у справі № 2340/3802/18, від 20.08.2019 у справі № 1640/3125/18) вчинення платником податків всіх залежних від нього дій для своєчасної реєстрації податкової накладної, яка не відбулась внаслідок протиправної поведінки суб'єкта владних повноважень, від якого залежало забезпечення можливості належним чином виконати цей обов'язок, унеможливлює притягнення такого платника податків до відповідальності.
У постановах від 03.04.2020 (справа №160/5380/19), від 10.06.2019 (справа №802/1825/16-а) та від 12.07.2019 (справа №0940/1600/18) Верховний Суд вказав, що у процедурі внесення інформації (відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування) до ЄРПН є дві окремі стадії:
1) надання платником податку на додану вартість податкової накладної (розрахунку коригування);
2) прийняття/неприйняття податкової накладної (розрахунку коригування) та внесення відомостей щодо неї (нього) безпосередньо до ЄРПН.
Перша із цих стадій залежить від платника податку на додану вартість і є результатом його дій, тоді як друга - це результат виконання роботи програмного забезпечення, що контролюється ДФС, та/або безпосередніх дій працівників ДФС, на яку (які) платник податку не має впливу.
Встановлена нормою пункту 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України відповідальність платника податку на додану вартість за порушення граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу для реєстрації податкової накладної та /або розрахунку коригування до такої податкової накладної в ЄРПН, у вигляді накладення штрафу може застосовуватися в разі якщо платник податку не надав (не надіслав) податкову накладну (розрахунок коригування) ДПС у строк, встановлений цією статтею.
Враховуючи положення пункту 201.10 статті 201 ПК України, у разі відсутності у межах операційного дня надісланої контролюючим органом квитанції, що підтверджує прийняття податкової накладної або відмову у її прийнятті, така податкова накладна вважається зареєстрованою датою її надсилання.
Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 28.10.2020 у справі №620/817/19.
На підтвердження обставин до позовної заяви позивачем надано скріншот з комп'ютерної програми «M.E.DОС», зазначені роздруковані скріншоти файлів є належними та допустимими доказами, про що неодноразово зазначав Верховний Суд у висновках, викладених в постановах від 28.04.2020 у справі № 810/198/16, від 20.10.2020 у справі № 620/817/19, від 24.11.2021 у справі № 200/12604/19-а.
Щодо посилання відповідача, що у програмному комплексі «M.E.DOC», інформація, щодо дати та часу відправлення електронного звіту залежить від системних налаштувань дати та часу на комп'ютері або самому програмному продукті з якого проводиться відправлення документу та фіксується у програмному протоколі подій, суд зазначає наступне.
Верховний Суд у постанові від 22.11.2021 року по справі №160/10558/19 дійшов висновку про те, що при розгляді справ про застосування штрафних санкцій за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних принциповим є не дата фактичного надходження податкових накладних до Єдиного реєстру податкових накладних, а дата їх відправлення, виходячи з технічного способу реєстрації податкових накладних, тому скріншоти з програми «M.E.DOC» є належним засобом доказування.
Згідно з Інструкцією про застосування комп'ютерної програми "М.Е.DOC" (модуль "Звітність") податкові накладні створюються в комп'ютерній програмі і імпортуються в програму "М.Е.DOC" для їх перевірки, підписання та відправки на електронну адресу державної податкової служби.
В стовпці «Створено» вказується час та дата початку роботи над документом для його відправки на реєстрацію. Після цього ставиться печатка юридичної особи.
Для проставлення печатки застосовується сертифікат печатки, після чого натискається команда «Відправити» і звіт надсилається на поштову адресу Центрів обробки електронних звітів.
Положеннями пункту 7.2.6 вказаної Інструкції передбачено наявність «Протоколу роботи з документом», який містить всі записи про всі операції і події з документом з зазначенням дати та часу їх здійснення.
Функція цього протоколу «Очікується доставка» свідчить про те, що податкові накладні відправлені, очікується доставка до податкового органу, про факт якої буде свідчити квитанції №1, яка надсилається платнику податків не пізніше наступного дня.
Таким чином, долученими позивачем скриншотами сервісу електронного та протоколами з програмного забезпечення для подання звітності до контролюючих органів та обміну юридично значущими первинними документами між контрагентами в електронному вигляді підтверджується, що позивач своєчасно надіслав податкові накладні податкові накладні №1 від 30.09.2022р. №2 від 30.09.2022р., №3 від 30.09.2022р., №4 від 30.09.2022р., розрахунку коригування від 30.09.2022р. №6 - вчасно.
Водночас, відповідачем не надано суду доказів несправності засобів телекомунікаційного зв'язку платника податків чи інших доказів на підтвердження наявності вини позивача у порушенні граничного строку направлення на реєстрацію податкових накладних.
Щодо податкової накладної від 30.04.2022р. №9, податкової накладної №2 від 31.05.2022р., податкової накладної № 3 від 31.05.2022р., суд зазначає наступне.
Як, вбачається з матеріалів справи, та не заперечується сторонами, податкова накладна № 9 від 30.04.2022р., відповідно до квитанції № 1 від 31.05.2022р. подана на реєстрацію 15.07.2022р. о 13:57:28, податкова накладна №2 від 31.05.2022р., відповідно до квитанції №1, подана на реєстрацію 15.07.2022р. о 13:58:28, податкова накладна №3 від 31.05.2022р. подана на реєстрацію 15.07.2022р. о 13:58:28. З огляду на це, суд вважає помилковим твердження відповідача, стосовно порушення строків реєстрації податкових накладних, оскільки вони відповідно до норм ПК України на момент проведення перевірки, подані на реєстрацію вчасно.
Крім того, суд зазначає, що вказані накладні наявні в розрахунку до оспорюваного повідомлення - рішення, однак відсутні в акті перевірки, а тому відповідач протиправно притягнув до відповідальності позивача, за обставини, що не досліджувалися під час проведення перевірки.
Також, в акті перевірки визначено порушення граничних термінів подачі податкової накладної №7 від 31.12.2022р. дата реєстрації - 16.01.2023р., однак в розрахунку до податкового повідомлення-рішення, зазначене правопорушення відсутнє, а отже позивача не притягнуто до відповідальності.
Щодо тверджень позивача, стосовно того, що відповідно до декларацій, ним сплачені суми ПДВ за перевіряємий період, то немає підстав притягнення до відповідальності, суд зазначає, що ПК України не передбачено підстав для звільнення від застосування штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних у разі сплати податку на додану вартість до бюджету.
Несвоєчасна реєстрація податкових накладних є окремим обов'язком платника ПДВ, і за його порушення передбачена окрема фінансова відповідальність у вигляді штрафних санкцій, незалежно від факту сплати самого податкового зобов'язання.
З урахуванням вищезначених обставин, суд доходить висновку, що податкове повідомлення - рішення в частині нарахування штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування, податкової накладної №1 від 30.09.2022р. у розмірі 222,82 грн., податкової накладної №4 від 30.09.2022р. у розмірі 7 046,95 грн., податкової накладної №2 від 30.09.2022р. у розмірі 21,33грн., податкової накладної №3 від 30.09.2022р. у розмірі 1 248 867,80грн., розрахунку коригування від 30.09.2022р. №6 у розмірі 510 567,87грн., податкової накладної №9 від 30.04.2022р. у розмірі 21,33 грн., податкової накладної № 2 від 31.05.2022р. у розмірі 222,82 грн., податкової накладної №3 від 31.05.2022р. у розмірі 21,33 грн., є протиправним та таким, що прийнято в порушення вимог Податкового кодексу України, а тому підлягає скасуванню.
Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною другою статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Вимогами статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до положень статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З огляду на викладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Вирішуючи питання стосовно розподілу судових витрат, суд враховує наступне.
За правилами частин першої, третьої статті 139 Кодексу адмінінстративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Коексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
За подання даного адміністративного позову до суду позивачем було сплачено за реквізитами Київського окружного адміністративного суду судовий збір в розмірі 26 840,00 грн. згідно платіжної інструкції від 11.12.2023р. №1414.
За результатами розгляду справи суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовної вимоги та визнання протиправним та скасування спірного ппр в частині застосування штрафних санкцій в сумі 1 766 992, 25 грн., яка становить 15 відсотків від загальної суми застосованих цим податковим повідомленням-рішенням штрафних санкцій.
Враховуючи часткове задоволення позову, понесені позивачем судові витрати на сплату судового збору підлягають частковому відшкодуванню (пропорційно до розміру задоволених позовних вимог 15 %), а саме - 4 026,00 грн.
З огляду на викладене, понесені витрати зі сплати судового збору у зв'язку із розглядом справи підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача у відповідному співвідношенні до задоволених вимог у розмірі 4 026 грн. 00 коп.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Адміністративний позов Спільного українсько - американського підприємства «УкрКАРПАТОЙЛ ЛТД» задовольнити частково.
2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 21.08.2023р. №1734/Ж10/31-00-04-01-01-31 в частині застосування штрафних санкцій у сумі 1 766 992, 25 грн.
3. У задоволенні решти вимог - відмовити.
4. Стягнути на користь Спільного українсько - американського підприємства «УкрКАРПАТОЙЛ ЛТД» за рахунок бюджетних асигнувань Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків судовий збір у сумі 4 026,00 (чотири тисячі двадцять шість) гривень.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Жукова Є.О.