10 листопада 2025 року м.Київ № 320/39685/25
Київський окружний адміністративний суд у складі судді Лисенко В.І., розглянувши в електронній формі у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Територіального управління Служби судової охорони у м. Києві та Київській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві та Київській області ЦМУ Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання протиправною та скасування постанови,
До Київського окружного адміністративного суду через підсистему "Електронний суд" звернулось Територіальне управління Служби судової охорони у м. Києві та Київській області з позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві та Київській області ЦМУ Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання протиправною та скасування постанови, у якому просить суд :
- визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Коломієць Інни Миколаївни від 01 серпня 2025 року у ВП № 77902382 про накладення штрафу на ТУ ССО у місті Києві та Київської області у розмірі 5100 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у провадженні відповідача перебуває виконавче провадження №77902382 з примусового виконання виконавчого листа №320/44652/23, виданого Київським окружним адміністративним судом. Державним виконавцем винесено постанову від 01.08.2025 про накладенні штрафу у розмірі 5100 грн за невиконання судового рішення без поважних причин. Позивач вважає оскаржувану постанову незаконною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки державним виконавцем не встановлені дійсні причини невиконання рішення суду, а саме відсутністю коштів та додаткових бюджетних асигнувань.
Ухвалою суду відкрито спрощене позовне провадження.
Відповідач повідомлявся про розгляд даної справи належним чином, проте заяви про визнання позову чи відзив на позовну заяву в строки, передбачені статтею 261 КАС України, до суду не надав.
Судом відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та, з урахуванням ст. 287 КАС України, призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження із викликом сторін.
Сторони у судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином. Представник позивача подала заяву про розгляд даної справи без її участі. Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання по справі не здійснюється.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, суд зазначає наступне.
У провадженні Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київської області перебуває виконавче провадження ВП №777902382 (далі - виконавче провадження) щодо примусового виконання виконавчого листа №320/44652/23, виданого Київським окружним адміністративним судом на виконання судового рішення від 14.11.2024 по справі №320/44652/23.
Постановою від 01.08.2025 (далі - спірна постанова) на ТУ ССО у м.Києві та Київській області накладено штраф у розмірі 5100 грн за невиконання рішення суду.
Позивач вважає спірну постанову протиправною, у зв'язку із чим звернувся до суду із даним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.
Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частин 5, 6 статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 1404-VIII), виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.
За рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню).
Згідно з частинами 1, 2 ст.63 Закону №1404-VIII за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником.
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Отже, з аналізу вказаних норм слідує, що Законом України «Про виконавче провадження» встановлено відповідальність боржника саме за невиконання судового рішення в строк, встановлений державним виконавцем.
Таким чином на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу, має бути встановленим факт виконання або невиконання боржником судового рішення у відповідний строк.
Системний аналіз вказаних норм права дає підстави вважати, що накладення штрафу за невиконання рішення, яке зобов'язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов'язання.
Застосування такого заходу реагування є обов'язком державного виконавця і направлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження.
При цьому, визначальною умовою для накладення зазначеного штрафу є невиконання судового рішення без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення.
У залежності від характеру правовідносин і змісту зобов'язання, примусове виконання якого відбувається у межах виконавчого провадження, поважними причинами можуть визнаватися такі обставини, які створили об'єктивні перешкоди для невиконання зобов'язання, і подолання яких для боржника було неможливим або ускладненим.
Отже, аналіз правових норм, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, дає підстави для висновку про те, що невиконання боржником рішення суду лише без поважних на те причин, тягне за собою певні наслідки, встановлені нормами Закону України "Про виконавче провадження". Тобто на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановленим факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин.
Поважними, в розумінні наведених норм Закону України «Про виконавче провадження», можуть вважатися об'єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення боржником та які не залежали від його власного волевиявлення.
Матеріалами справи підтверджується, що позивачем не було виконано рішення Київського окружного адміністративного суду по справі №320/44652/23.
Разом із тим, слід зазначити, що для застосування штрафних санкцій, визначених Законом України «Про виконавче провадження» суду необхідно встановити граничний строк виконання судового рішення боржником, який встановлено державним виконавцем та який передбачений Законом України «Про виконавче провадження».
Відповідно до ч. 6 ст. 26 Закону №1404 за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).
Саме після закінчення граничного строку у відповідача є право на прийняття відповідної постанови та накладення штрафу.
Разом із тим, судом враховується, що нормами пункту 10-2 розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1404, встановлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану, однак державним виконавцем було залишено поза увагою норми вказаного Закону.
Згідно із статтею 63 Закону України «Про виконавче провадження» за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Отже, тільки у разі невиконання без поважних причин, але із врахуванням граничних строків для добровільного виконання боржником рішення суду, виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу.
Враховуючи вказане вище, строки для добровільного виконання, з урахуванням пункту 10-2 розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1404 на час винесення спірної постанови не сплинули.
Разом із тим, державний виконавець не було враховано зазначені обставини, та передчасно винесено спірну постанову про накладення штрафу на позивача у розмірі 5100,00 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до статей 9, 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно зі статтею 90 цього Кодексу оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
При цьому в силу положень частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Проаналізувавши надані сторонами докази та норми чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що позивач надав належні та допустимі докази на підтвердження своєї позиції у справі, а відповідач, який є суб'єктом владних повноважень, свою позицію не довів та не обґрунтував.
Оцінивши докази які є у справі, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, правомірними та підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 139 КАС України, суд вважає за необхідне відшкодувати позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача суму судового, сплачену позивачем при зверненні до суду.
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Коломієць Інни Миколаївни від 01 серпня 2025 року у ВП № 77902382 про накладення штрафу на ТУ ССО у місті Києві та Київської області у розмірі 5100 грн.
Стягнути на користь Територіального управління Служби судової охорони у м.Києві та Київській області (код ЄДРПОУ - 43162533, вул.Білогородська, буд.13, м.Боярка, Київська область, 08153) за рахунок бюджетних асигнувань Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) (код ЄДРПОУ - 43315602, вул.Сверстюка, буд.15, м.Київ, 02022) суму судового збору у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення .
Суддя Лисенко В.І.