04 листопада 2025 року № 320/22239/25
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого-судді Леонтовича А.М., при секретарі судового засідання Фастівщук А.Г.,
за участю:
представників:
позивача - Бондаренко Г.П.,
відповідача - Лобкарьова М.Г., Марєєва А.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “ДМС-ТРЕЙД» до Енергетичної митниці Державної митної служби України про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
I. Зміст позовних вимог
До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “ДМС-ТРЕЙД» з позовом до Енергетичної митниці Державної митної служби України, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Енергетичної митниці від 14.04.2025 №UА903000202510;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Енергетичної митниці від 14.04.2025 №UА903000202511.
II. Позиція позивача та заперечення відповідача
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на думку позивача відповідачем протиправно застосовано ставку податку у розмірі 20 відсотків з операцій позивача з постачання на митну територію України та ввезення на митну територію України товару зп кодом УКТЗЕД 2901 10 00 10 "бутан ізобутан" замість ставки податку у розмірі 7 відсотків.
Також, позивач зазначає, що митним органом у порушення норм Митного законодавства протиправно збільшено митну вартість товару ввезеного позивачем на митну територію України, що призвело до винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.
Відповідачем подано відзив на позовну заяву у якому він заперечує проти задоволення позовних вимог та вважає їх необґрунтованими та такими у задоволенні яких належить відмовити.
III. Процесуальні дії у справі
01.05.2025 позивач звернувся до Київського окружного адміністративного суду.
За результатом автоматизованого розподілу, справу передано на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Леонтовичу А.М.
09.05.2025 ухвалою Київського окружного адміністративного суду у справі було відкрито загальне позовне провадження, розпочата підготовка справи до судового розгляду та призначено підготовче засідання на 09.06.2025 року о 14.30 год.
23.05.2025 від представника відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву.
27.05.2025 від позивача до суду надійшла відповідь на відзив.
06.06.2025 від представника відповідача до суду надійшли додаткові пояснення.
09.06.2025 в судове засідання з'явились сторони, дослідивши матеріали справи, вислухавши думку сторін, суд на місці ухвалив, клопотання позивача задовольнити, відкласти розгляд справи для надання додаткових доказів та пояснень у справі на 15.07.2025 о 14:00.
18.06.2025 від представника відповідача до суду надійшли заперечення на відповідь на відзив.
02.07.2025 від представника позивача до суду надійшли додаткові пояснення.
15.07.2025 в судове засідання сторони не з'явились, від сторін до початку розгляду справи надійшли клопотання про закриття підготовчого провадження та призначення розгляду справи по суті. Враховуючи викладене, керуючись приписами частини четвертої статті 229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Перевіривши матеріали справи, з'ясувавши обставини того, чи повідомлені сторони належним чином, суд на місці ухвалив, закрити підготовче засідання та призначити розгляд справи по суті справи на 04.09.2025 року на 14:00.
04.09.2025 у зв'язку з сигналом повітряної тривоги судом оголошено перерву до 16.09.2025 до 14:00.
16.09.2025 в судове засідання з'явились сторони, дослідивши матеріали справи, вислухавши думку сторін, суд на місці ухвалив, клопотання позивача задовольнити, відкласти розгляд справи для надання додаткових доказів та пояснень у справі на 15.07.2025 о 14:00.
15.07.2025 в судове засідання з'явились сторони, дослідивши матеріали справи, вислухавши думку сторін, суд на місці ухвалив оголосити перерву до 23.10.2025 до 15:30.
21.10.2025 від представника позивача до суду надійшло клопотання про долучення доказів понесених судових витрат.
22.10.2025 від представника відповідача до суду надійшло клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги.
23.10.2025 в судове засідання з'явились сторони, суд вислухав сторін, дослідив матеріали справи та оголосив перерву до 04.11.2025року.
04.11.2025 в судове засідання з'явились сторони, дослідивши матеріали справи, вислухавши думку сторін, судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення.
IV. Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини
У травні - червні 2022р. на адресу ТОВ «Торговий дiм «ДМС-ТРЕЙД» було ввезено та оформлено Енергетичною митницею в режимі імпорту товар скраплений вуглеводневий газ (Бутан) (далі - товар), код згідно УКТЗЕД 2901100010.
Даний товар було імпортовано на підставі зовнішньоекономічного договору від 28.03.2022р. №28/03/2022, укладеного між ТОВ «Торговий дiм «ДМС-ТРЕЙД» та компанією SIA «Lat Chem», Латвія, та додаткових угод до даного договору №4 від 27.04.2022р. та №7 від 04.05.2022р.
При здійсненні декларування товару розрахунок ПДВ було проведено на підставі норм чинного законодавства, яке діяло на той час, за ставкою 7%, товар було оформлено Енергетичною митницею без зауважень.
На підставі плану-графіку документальних перевірок на ІІІ квартал 2024 року, затвердженого наказом Держмитслужби від 14.06.2024 №762, відповідно до наказу Енергетичної митниці від 13.09.2024 №121 проведено документальну планову виїзну перевірку дотримання ТОВ «Торговий дiм ДМС-ТРЕЙД» (код ЄДРПОУ 39773110) вимог законодавства України з питань митної справи за період з 11.10.2021 по 30.08.2024 року тривалістю 30 робочих днів з 27 вересня 2024 року згідно затвердженої вказаним наказом Енергетичної митниці Програми документальної планової виїзної перевірки.
За результатами проведення перевірки було складено Акт від 25.03.2025 року № 7/25/7.6-19/39773110 «Про результати документальної планової виїзної перевірки дотримання ТОВ «Торговий дiм «ДМС-ТРЕЙД» (код ЄДРПОУ 39773110) вимог законодавства України з питань митної справи за період з 11.10.2021 по 30.08.2024 року» (далі - Акт перевірки).
Відповідачем в Акті перевірки зазначено про необхідність застосування до товару за кодом УКТЗЕД 2901100010 ставки податку на додану вартість 20% з посиланням на лист Держмитслужби №15/15-04-01/7/3103 від 01.09.2022 року та Висновок науково-правової експертизи інституту Держави i права iменi В.М. Корецького НАН України №126/175-е. На підставі наведеного відповідач вважає, що позивачем занижено податкове зобов'язання по сплатi ПДВ на суму 1 357 510,09 грн.
Крім того, в Акті перевірки зазначено зазначено, що у 2023 році за вищевказаними митними деклараціями митним постом «Західний» Енергетичної митниці було здійснено перевірку правильності нарахування митних платежів, за результатами якої по деяким митним деклараціям було виявлено заниження позивачем митної вартості через неповне врахування транспортних витрат, у зв'язку з чим було складено протоколи про порушення митних правил: №0108/90300/23 від 25.07.2023р., №0109/90300/23 від 25.07.2023р., №0110/90300/23 від 26.07.2023р. №0111/90300/23 від 26.07.2023р., №0123/90300/23 від 02.08.2023р., №0128/90300/23 від 07.08.2023р., №0129/90300/23 від 07.08.2023р., №0130/90300/23 від 07.08.2023р., №0131/90300/23 від 07.08.2023р.
Відповідно до інформації, викладеної в Акті перевірки, за її результатами встановлено наступні порушення ТОВ «Торговий дiм «ДМС-ТРЕЙД»:
- вимог частини 3 статтi 75 МКУ, пункту 4 частини першої cтатті 266 МКУ, пункту 187.8. статті 187 ПКУ, пункту 194.1 статті 194 ПКУ, в результатi чого занижено податкове зобов'язання по сплатi ПДВ на суму 1357510,09 грн. по 15 МД. - вимог пункту 2 частини 3 cтатті 75 МКУ, частини 2 статті 52 МКУ, частини 10 cтатті 58 МКУ, пункту 190.1 статті 190 ПКУ, пункту 1 частини 1 cтатті 279 МКУ, в результаті чого по 66 МД занижена сплата митних платежів на суму 154 966,21 грн. (спеціальне мито - 15 303,03 гpн., ПДВ - 139 663,18 грн.).
- вимог пункту 2 частини 3 cтатті 75, частини 2 cтатті 52, частини 5 статті 58 МКУ, пункту 190.1 статті 190 ПКУ, в результатi чого занижено податкове зобов'язання по сплатi ПДВ на загальну суму 5217,01 грн. по 3 МД.
02 квітня 2025 року ТОВ «Торговий дiм «ДМС-ТРЕЙД» (далі - позивач) направило до Енергетичної митниці (далі - відповідач) заперечення до Акту перевірки №0204/25 (вх. Енергетичної митниці № 1764/13 від 02.04.2025).
Позивач в запереченнях до Акту перевірки повідомляв про бажання взяти участь у розгляді цих заперечень за участю представника підприємства та у зв'язку з цим, просив повідомити його про час і місце розгляду заперечень в порядку та строки визначені чинним законодавством України.
04.04.2025 року позивачем було отримало лист від Енергетичної митниці № 7.6-3/19-02/13/1499 від 03.04.2025р., в якому визначено датою розгляду заперечень до Акта перевірки 08.04.2025 о 14.00.
Представник позивача - директор С.Б. Семко - звернулася до відповідача з листом №0404/1 від 04.04.2025, в якому просила відкласти розгляд заперечень до Акта перевірки у зв'язку з її перебуванням у відрядженні з 07.04.2025 по 09.04.2025 в м. Кропивницький та повідомити про наступну дату розгляду заперечень в порядку та строки, визначені чинним законодавством України.
07.04.2025 року позивач отримав лист від відповідача №7.6-3/19-02/13/1564, згідно якого останній повідомив про граничний термін розгляду заперечень, який припадає на 09.04.2025р. Інформації про відкладення розгляду справи даний лист не містив.
09.04.2025р. позивач отримав лист від відповідача №7.6-3/19-02/13/1600 «Про результати розгляду заперечень ТОВ "ТД "ДМС-ТРЕЙД" на акт від 25.03.2025 №7/25/7.6-19/39773110», підписаний заступником начальника митниці.
Згідно даного листа за результатами розгляду заперечень на Акт перевірки відповідач прийшов до висновків про наявність двох з трьох вказаних в Акті перевірки порушень митного законодавства позивачем, а саме:
1) вимог частини 3 статті 75 МКУ, пункту 4 частини першої статті 266 МКУ, пункту 187.8. статті 187 ПКУ, пункту 194.1 статті 194 ПКУ, в результаті чого занижено податкове зобов'язання по сплаті ПДВ на суму 1 357 510,09 грн. по 15 МД (перелік МД наведено в пункті 3.2.1 акту перевірки та додатку № 3 до акту перевірки, який є його невід'ємною частиною);
2) вимог пункту 2 частини 3 статті 75 МКУ, частини 2 статті 52 МКУ, частини 10 статті 58 МКУ, пункту 190.1 статті 190 ПКУ, пункту 1 частини 1 статті 279 МКУ, в результаті чого по 66 МД занижена сплата митних платежів на суму 154 966,21 грн. (спеціальне мито - 15 303,03 грн, ПДВ - 139 663,18 грн). Перелік МД наведено в пункті 3.2.2 акту перевірки та додатку № 4 та № 5 акту перевірки, який є його невід'ємною частиною.
23.04.2025 року позивач отримав два податкові повідомлення-рішення Енергетичної митниці:
- від 14.04.2025 № UА903000202510 на суму грошового зобов'язання по сплаті ПДВ 1497173,27 грн. та по сплаті штрафних санкцій 374293,32 грн. (далі - ППР №UА903000202510);
- від 14.04.2025 № UА903000202511 на суму грошового зобов'язання по сплаті спеціального мита 15303,03 грн. (далі - ППР №UА903000202511).
З вказаними податковими повідомленнями-рішеннями позивач категорично не погоджується, вважає їх протиправними та такими що підлягають скасуванню, у зв'язку із чим звернувся з адміністративним позовом до суду.
V. Норми права
Питання сплати податків регулюється Податковим кодексом України, Законами України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» від 15.03.2022 № 2120-ІХ (далі - Закон № 2120), «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства на період дії воєнного стану» від 24.03.2022 № 2142-ІХ ( далі - Закон № 2142), «Про внесення змін до розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо ставок акцизного податку на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану» від 21.09.2022 № 2618-ІХ ( далі - Закон № 2618).
Законами України № 2120 та № 2142 внесено зміни до розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі - ПК України), спеціальною нормою, доповнено підрозділ 2 розділу ХХ «Перехідні положення» пунктом 82 наступного змісту:
« 82. Тимчасово, на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану, операції з постачання на митній території України та ввезення на митну територію України бензинів моторних, важких дистилятів та скрапленого газу, що класифікуються за кодами УКТ ЗЕД, визначеними підпунктом 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 цього ПКУ, на які згідно з пунктом 41 підрозділу 5 цього розділу встановлено ставку акцизного податку у розмірі 0,00 євро за 1000 літрів, а також нафти або нафтопродуктів сирих, одержаних з бітумінозних порід (мінералів), що класифікуються за кодами УКТ ЗЕД 2709 00 10 00 та 2709 00 90 00, оподатковуються за ставкою у розмірі 7 відсотків».
Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів (ГС) 2017 року і затверджена Законом України від 04 червня 2020 року «Про Митний тариф України», гази нафтові та інші вуглеводні в газоподібному стані класифікуються у товарній позиції 2711.
УКТ ЗЕД товарів систематизовано за розділами, групами, товарними позиціями, товарними підпозиціями, найменування і цифрові коди яких уніфіковано з Гармонізованою системою опису та кодування товарів.
Для докладнішої товарної класифікації використовується сьомий, восьмий, дев'ятий та десятий знаки цифрового коду. Структура десяти знакового цифрового кодового позначення товарів в УКТ ЗЕД включає код групи (перші два знаки), товарної позиції (перші чотири знаки), товарної підпозиції (перші шість знаків), товарної категорії (перші вісім знаків), товарної підкатегорії (десять знаків) (стаття 67 МКУ).
Відповідно до чинної УКТ ЗЕД гази нафтові та інші вуглеводні в газоподібному стані класифікуються у товарній позиції 2711 у групі 27 - «Палива мінеральні; нафта і продукти її перегонки; бітумінозні речовини; воски мінеральні».
У межах цієї товарної позиції 2711 гази нафтові та інші вуглеводні в газоподібному стані поділяються на скраплені (зріджені) та інші. Для таких газів як етан, етилен, пропен, бутани, бутени відповідно до найменувань товарних групувань товарної позиції 2711 та пояснень до неї встановлені обмеження щодо їх чистоти.
У пункті IV пояснень до товарної позиції 2711 зазначено, що до неї включається бутан, що містить не менш як 95% н-бутану та менш як 95 % ізо-бутану.
Бутани та ізобутани чистотою більше 95% н-бутану чи ізо-бутану незалежно від його фізичного стану класифікуються у 29 групі УКТ ЗЕД як вуглеводні ациклічні (2901), яка включає бутан та ізобутан які класифікуються за кодом 2901 10 00 10.
В свою чергу, товар н-бутан (є ізомером бутану), який оформлений за митними деклараціями, був класифікований позивачем саме за кодом УКТ ЗЕД 2901 10 00 10, а відноситься до ациклічних вуглеводнів, одночасно класифікуючись в залежності від хімічного молекулярного складу та його чистоти на насичені ациклічні вуглеводні та ненасичені ациклічні вуглеводні.
Разом з цим, відповідно до пункту 82 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України, тимчасово, на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану, операції з постачання на митній території України та ввезення на митну територію України бензинів моторних, важких дистилятів та скрапленого газу, що класифікується за кодами УКТЗЕД визначеними підпунктом 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 цього Кодексу, на які згідно з пунктом 41 підрозділу 5 цього розділу встановлено ставку акцизного податку у розмірі 0,00 євро за 1000 літрів, а також нафти або нафтопродуктів сирих, одержаних з бітумінозних порід (мінералів), що класифікуються за кодами УКТЗЕД 2709 00 10 00 та 2709 00 90 00, оподатковуються за ставкою у розмірі 7 відсотків.
Згідно з підпунктом (а) пунктом 1 примітки до групи 29 Закону України «Про митний тариф України», до товарних позицій цієї групи включаються окремі органічні сполуки визначеного хімічного складу, які містять або не містять домішок.
Згідно з частиною 2 статті 1 МКУ що відносини, пов'язані із справлянням митних платежів, регулюються МКУ, ПКУ та іншими законами України з питань оподаткування.
Правила оподаткування митними платежами товарів, що переміщуються через митний кордон України регламентовані статтею 270 МКУ.
Частиною 2 статті 270 МКУ визначено, що правила оподаткування товарів, що переміщуються через митний кордон України, іншими (крім мита) митними платежами встановлюються ПКУ з урахуванням особливостей, що визначаються МКУ.
Згідно п. 4 частини першої ст. 289 МКУ обов'язок із сплати митних платежів виникає після завершення митного оформлення товарів та їх випуску, якщо внаслідок перевірки митної декларації чи за результатами документальної перевірки митний орган самостійно визначає платнику податків додаткові податкові зобов'язання.
Умови поміщення товарів у митний режим імпорту регламентовано статтею 75 МКУ.
Згідно з п. 2 ч. 3 ст. 75 МКУ для поміщення товарів у митний режим імпорту особа, на яку покладається дотримання вимог митного режиму, повинна сплатити митні платежі, якими відповідно до законів України обкладаються товари під час ввезення на митну територію України в режимі імпорту.
Відповідно до пункту 27 частини один ст.4 МКУ митні платежі: а) мито; б) акцизний податок із ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції); в) податок на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів (продукції).
Об'єкт та база оподаткування митними платежами під час переміщення товарів через митний кордон України визначаються відповідно до МКУ, ПКУ та інших законів України (ч. 1 ст. 294 МКУ).
Порядок нарахування митних платежів регламентовано статтею 295 МКУ.
Відповідно до част. 3 ст. 295 МКУ для цілей нарахування митних платежів застосовуються ставки, що діють на день подання митному органу митної декларації на товари, а в разі якщо митне оформлення здійснюється без подання митної декларації, - на день його здійснення.
Згідно пункту 4 частини 1 статті 266 МКУ декларант зобов'язаний у випадках, визначених МКУ та ПКУ, сплатити митні платежі або забезпечити їх сплату відповідно до розділу X МКУ.
Відповідно до пункту 187.8 статті 187 ПКУ, датою виникнення податкових зобов'язань з ПДВ у разі ввезення товарів на митну територію України є дата подання митної декларації для митного оформлення.
Відповідно до п.п. «а» п. 193.1 ст. 193 ПКУ ставка податку встановлюється від бази оподаткування у розмірі 20 відсотків.
Згідно ч. 1 статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Відповідно до ч. 4 ст. 58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.
Пункти 5 та 6 ч. 10 ст. 58 МК України встановлюють, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: - витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; - витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;
Згідно ст. 1 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» транспортно-експедиторська діяльність - підприємницька діяльність із надання транспортно-експедиторських послуг з організації та забезпечення перевезень експортних, імпортних, транзитних або інших вантажів.
У відповідності до ст. 8 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» експедитори надають клієнтам послуги відповідно до вимог законодавства України та держав, територією яких транспортуються вантажі, згідно з переліком послуг, визначеним у правилах здійснення транспортно-експедиторської діяльності, а також інші послуги, визначені за домовленістю сторін у договорі транспортного експедирування.
Транспортно-експедиторські послуги надаються клієнту при експорті з України, імпорті в Україну, транзиті територією України чи іншими державами, внутрішніх перевезеннях територією України.
Експедитори за дорученням клієнтів:
- забезпечують оптимальне транспортне обслуговування, а також організовують перевезення вантажів різними видами транспорту територією України та іноземних держав відповідно до договорів (контрактів), згідно з якими сторони мають право використовувати відомі міжнародні звичаї, рекомендації, правила міжнародних органів та організацій, якщо це не заборонено прямо або у виключній формі цим та іншими законами України;
- фрахтують національні, іноземні судна та залучають інші транспортні засоби і забезпечують їх подачу в порти, на залізничні станції, склади, термінали або інші об'єкти для своєчасного відправлення вантажів;
- здійснюють роботи, пов'язані з прийманням, накопиченням, подрібненням, доробкою, сортуванням, складуванням, зберіганням, перевезенням вантажів;
- ведуть облік надходження та відправлення вантажів з портів, залізничних станцій, складів, терміналів або інших об'єктів;
- організовують охорону вантажів під час їх перевезення, перевалки та зберігання;
- організовують експертизу вантажів;
- здійснюють оформлення товарно-транспортної документації та її розсилання за належністю;
- надають в установленому законодавством порядку учасникам транспортно-експедиторської діяльності заявки на відправлення вантажів та наряди на відвантаження;
- забезпечують виконання комплексу заходів з відправлення вантажів, що надійшли в некондиційному стані, з браком, у пошкодженій, неміцній, нестандартній упаковці або такій, що не відповідає вимогам перевізників;
- здійснюють страхування вантажів та своєї відповідальності;
- забезпечують підготовку та додаткове обладнання транспортних засобів і вантажів згідно з вимогами нормативно-правових актів щодо діяльності відповідного виду транспорту;
- забезпечують оптимізацію руху матеріальних потоків від вантажовідправника до вантажоодержувача з метою досягнення мінімального рівня витрат;
- здійснюють розрахунки з портами, транспортними організаціями за перевезення, перевалку, зберігання вантажів;
- оформляють документи та організовують роботи відповідно до митних, карантинних та санітарних вимог;
- надають підготовлений транспорт, який має додаткове обладнання згідно з вимогами, передбаченими законодавством;
- надають інші допоміжні та супутні перевезенням транспортно-експедиторські послуги, що передбачені договором транспортного експедирування і не суперечать законодавству.
VI. Оцінка суду
Щодо позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Енергетичної митниці від 14.04.2025 №UА903000202510 в частині збільшення грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на суму 1 357 510,09 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на суму 339 377,52 грн., суд зазначає таке.
Судом встановлено, що Товариством «ДМС - ТРЕЙД» ввезено на митну територію України товар та самостійно задекларовано за кодом УКТЗЕД 2901100010 з найменуванням товару «Скраплений вуглеводневий газ - Бутан» в рамках контракту від 28.03.2022 № 28/03/2022 та доповненням до контракту від 27.04.2022 № 4, укладеного між продавцем SIA «Lat Chem» (Латвія) та покупцем ТОВ «ТД «ДМС-ТРЕЙД» по 15 МД типу ІМ 40 ДЕ:
від 21.05.2022 №UA903050/2022/6474,
від 21.05.2022 №UA903050/2022/6479,
від 24.05.2022 №UA903050/2022/6722,
від 26.05.2022 №UA903050/2022/7039,
від 26.05.2022 №UA903050/2022/7060,
від 26.05.2022 №UA903050/2022/7061,
від 26.05.2022 №UA903050/2022/7114,
від 28.05.2022 №UA903050/2022/7308,
від 31.05.2022 №UA903050/2022/7759,
від 31.05.2022 №UA903050/2022/7761,
від 31.05.2022 №UA903050/2022/7762,
від 01.06.2022 №UA903050/2022/7874,
від 01.06.2022 №UA903050/2022/7875,
від 03.06.2022 №UA903050/2022/3422,
від 04.06.2022 №UA903050/2022/8328,
За вищевказаними митними деклараціями було здійснено митне оформлення товару «скраплений вуглеводний газ - бутан» із застосуванням ставки податку на додану вартість 7 відсотків на загальну суму податку на додану вартість склала 730 966,93 грн.
Питання сплати податків регулюється Податковим кодексом України, Законами України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» від 15.03.2022 № 2120-ІХ (далі - Закон № 2120), «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства на період дії воєнного стану» від 24.03.2022 № 2142-ІХ ( далі - Закон № 2142), «Про внесення змін до розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо ставок акцизного податку на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану» від 21.09.2022 № 2618-ІХ ( далі - Закон № 2618).
Законодавцем було впроваджено низку податкових пільг на період дії в Україні військового стану щодо сплати податку на додану вартість та акцизного податку.
Законами України № 2120 та № 2142 внесено зміни до розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі - ПК України), спеціальною нормою, доповнено підрозділ 2 розділу ХХ «Перехідні положення» пунктом 82 наступного змісту:
« 82. Тимчасово, на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану, операції з постачання на митній території України та ввезення на митну територію України бензинів моторних, важких дистилятів та скрапленого газу, що класифікуються за кодами УКТ ЗЕД, визначеними підпунктом 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 цього ПКУ, на які згідно з пунктом 41 підрозділу 5 цього розділу встановлено ставку акцизного податку у розмірі 0,00 євро за 1000 літрів, а також нафти або нафтопродуктів сирих, одержаних з бітумінозних порід (мінералів), що класифікуються за кодами УКТ ЗЕД 2709 00 10 00 та 2709 00 90 00, оподатковуються за ставкою у розмірі 7 відсотків».
Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів (ГС) 2017 року і затверджена Законом України від 04 червня 2020 року «Про Митний тариф України», гази нафтові та інші вуглеводні в газоподібному стані класифікуються у товарній позиції 2711.
УКТ ЗЕД товарів систематизовано за розділами, групами, товарними позиціями, товарними підпозиціями, найменування і цифрові коди яких уніфіковано з Гармонізованою системою опису та кодування товарів.
Для докладнішої товарної класифікації використовується сьомий, восьмий, дев'ятий та десятий знаки цифрового коду. Структура десятизнакового цифрового кодового позначення товарів в УКТ ЗЕД включає код групи (перші два знаки), товарної позиції (перші чотири знаки), товарної підпозиції (перші шість знаків), товарної категорії (перші вісім знаків), товарної підкатегорії (десять знаків) (стаття 67 МКУ).
Відповідно до чинної УКТ ЗЕД гази нафтові та інші вуглеводні в газоподібному стані класифікуються у товарній позиції 2711 у групі 27 - «Палива мінеральні; нафта і продукти її перегонки; бітумінозні речовини; воски мінеральні».
У межах цієї товарної позиції 2711 гази нафтові та інші вуглеводні в газоподібному стані поділяються на скраплені (зріджені) та інші. Для таких газів як етан, етилен, пропен, бутани, бутени відповідно до найменувань товарних групувань товарної позиції 2711 та пояснень до неї встановлені обмеження щодо їх чистоти.
Зокрема, у пункті IV пояснень до товарної позиції 2711 зазначено, що до неї включається бутан, що містить не менш як 95% н-бутану та менш як 95 % ізо-бутану.
Бутани та ізобутани чистотою більше 95% н-бутану чи ізо-бутану незалежно від його фізичного стану класифікуються у 29 групі УКТ ЗЕД як вуглеводні ациклічні (2901), яка включає бутан та ізобутан які класифікуються за кодом 2901 10 00 10.
В свою чергу, товар н-бутан (є ізомером бутану), який оформлений за митними деклараціями, був класифікований позивачем саме за кодом УКТ ЗЕД 2901 10 00 10, а відноситься до ациклічних вуглеводнів, одночасно класифікуючись в залежності від хімічного молекулярного складу та його чистоти на насичені ациклічні вуглеводні та ненасичені ациклічні вуглеводні.
Насичені ациклічні вуглеводні утворюють гомологічний ряд, який може бути представлений загальною формулою (СnН2n+2), а ненасичені вуглеводні містять на два, чотири, шість і т.д. атомів водню менше, ніж насичені ациклічні вуглеводні, які мають те ж саме число атомів вуглецю. Це свідчить про наявність подвійних або потрійних зв'язків.
Разом з цим, відповідно до пункту 82 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України, тимчасово, на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану, операції з постачання на митній території України та ввезення на митну територію України бензинів моторних, важких дистилятів та скрапленого газу, що класифікується за кодами УКТЗЕД визначеними підпунктом 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 цього Кодексу, на які згідно з пунктом 41 підрозділу 5 цього розділу встановлено ставку акцизного податку у розмірі 0,00 євро за 1000 літрів, а також нафти або нафтопродуктів сирих, одержаних з бітумінозних порід (мінералів), що класифікуються за кодами УКТЗЕД 2709 00 10 00 та 2709 00 90 00, оподатковуються за ставкою у розмірі 7 відсотків.
Таким чином, з аналізу зазначеної норми, вбачається, що ставка у розмірі 7 відсотків за видом платежу 29 застосовується у разі наявності сукупності усіх умов, а саме:
- ввезення або постачання на митну територію України у період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану;
- ввезення або постачання на митну територію України саме бензинів моторних, важких дистилятів та скрапленого газу;
- дані товари повинні класифікуватися за кодами УКТЗЕД визначеними підпунктом 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 Податкового кодексу України;
- на дані товари згідно з пунктом 41 підрозділу 5 розділу ХХ Податкового кодексу України встановлено ставку акцизного податку у розмірі 0,00 євро за 1000 літрів;
- або це нафта або нафтопродукти сирі, одержані з бітумінознихпорід (мінералів), що класифікуються за кодами УКТЗЕД 2709 00 10 00 та 2709 00 90 00.
Тобто, однією з основних умов для застосування оподакування ПДВ за ставкою 7 % є ідентифікування спірного товару як бензин моторний, важкий дистилят або скраплений газ.
Паспорта якості надані до МД під час митного оформлення товару підтверджують правильність визначення коду - 2901 10 00 10, оскільки вміст нормального бутану складає вище 98%.
При цьому, код УКТ ЗЕД заявлено декларантом самостійно, застосований код підтверджує наданими до митного оформлення документами підтверджуючими товар бутан.
Правильність визначення коду товару не оспорюється сторонами, оскільки згідно з поясненнями УКТ ЗЕД до товарної позиції 2901, ациклічні вуглеводні являють собою сполуки, що містять лише вуглець і водень та не мають кілець у своїй структурі. Усі ці насичені вуглеводні не розчинні у воді. За нормальних температури і тиску такі вуглеводні, які містять до чотирьох атомів вуглецю, є газоподібними; вуглеводні, які містять від п'яти до п'ятнадцяти атомів вуглецю, є рідкими; вуглеводні з великим числом атомів вуглецю є, як правило, твердими.
Згідно з підпунктом (а) пунктом 1 примітки до групи 29 Закону України «Про митний тариф України», до товарних позицій цієї групи включаються окремі органічні сполуки визначеного хімічного складу, які містять або не містять домішок.
Так у товарній позиції 2901 взагалі відсутня деталізація газоподібних вуглеводнів ациклічних на скраплені (зріджені) та інші.
Щодо скрапленого газу, слід зазначити, що товарна позиція згідно з УКТЗЕД 2711 - це гази нафтові та інші вуглеводні в газоподібному стані, які поділяються на скраплені (зріджені) та інші. До цієї товарної позиції включаються сирі газоподібні вуглеводні, добуті у вигляді природних газів, або з нафти, або одержані хімічним шляхом.
Ці вуглеводні є газоподібними за температури 15° С та за тиску 1013 мбар (101,3 кПа). Вони можуть знаходитися під тиском у рідкому вигляді в металевих контейнерах і, з дотриманням заходів безпеки, вони часто обробляються шляхом додання до них невеликих кількостей сильнозапашних речовин, що дозволяють виявити виток.
Крім того, згідно листа Держаної митної служби України від 01.09.2022 № 15/15-04-01/7/3103 (вх. ЕМ від 01.09.2022 № 4040/4-15) для товару «Бутан, ізобутан», що класифікується за кодом УКТЗЕД 2901 10 00 10, ставка податку на додану вартість складає 20 відсотків.
Згідно з частиною 2 статті 1 МКУ що відносини, пов'язані із справлянням митних платежів, регулюються МКУ, ПКУ та іншими законами України з питань оподаткування.
Правила оподаткування митними платежами товарів, що переміщуються через митний кордон України регламентовані статтею 270 МКУ.
Частиною 2 статті 270 МКУ визначено, що правила оподаткування товарів, що переміщуються через митний кордон України, іншими (крім мита) митними платежами встановлюються ПКУ з урахуванням особливостей, що визначаються МКУ.
Згідно п. 4 частини першої ст. 289 МКУ обов'язок із сплати митних платежів виникає після завершення митного оформлення товарів та їх випуску, якщо внаслідок перевірки митної декларації чи за результатами документальної перевірки митний орган самостійно визначає платнику податків додаткові податкові зобов'язання.
Умови поміщення товарів у митний режим імпорту регламентовано статтею 75 МКУ.
Згідно з п. 2 ч. 3 ст. 75 МКУ для поміщення товарів у митний режим імпорту особа, на яку покладається дотримання вимог митного режиму, повинна сплатити митні платежі, якими відповідно до законів України обкладаються товари під час ввезення на митну територію України в режимі імпорту.
Відповідно до пункту 27 частини один ст.4 МКУ митні платежі: а) мито; б) акцизний податок із ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції); в) податок на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів (продукції).
Об'єкт та база оподаткування митними платежами під час переміщення товарів через митний кордон України визначаються відповідно до МКУ, ПКУ та інших законів України (ч. 1 ст. 294 МКУ).
Порядок нарахування митних платежів регламентовано статтею 295 МКУ.
Відповідно до част. 3 ст. 295 МКУ для цілей нарахування митних платежів застосовуються ставки, що діють на день подання митному органу митної декларації на товари, а в разі якщо митне оформлення здійснюється без подання митної декларації, - на день його здійснення.
Згідно пункту 4 частини 1 статті 266 МКУ декларант зобов'язаний у випадках, визначених МКУ та ПКУ, сплатити митні платежі або забезпечити їх сплату відповідно до розділу X МКУ.
Відповідно до пункту 187.8 статті 187 ПКУ, датою виникнення податкових зобов'язань з ПДВ у разі ввезення товарів на митну територію України є дата подання митної декларації для митного оформлення.
Відповідно до п.п. «а» п. 193.1 ст. 193 ПКУ ставка податку встановлюється від бази оподаткування у розмірі 20 відсотків.
Отже, судом встановлено, що згідно паспортів якості наданих до МД під час митного оформлення товару нормального бутану складає вище 98%.
Таким чином, оскільки згідно пункту IV пояснень до товарної позиції 2711, бутани та ізобутани чистотою більше 95% н-бутану чи ізо-бутану незалежно від його фізичного стану класифікуються у 29 групі УКТ ЗЕД як вуглеводні ациклічні (2901), яка включає бутан та ізобутан які класифікуються за кодом 2901 10 00 10, відповідачем правомірно було застосовано ставку податку у розмірі 20 відсотків з операцій позивача з постачання на митну територію України та ввезення на митну територію України товару за кодом УКТЗЕД 2901 10 00 10 "бутан ізобутан".
З огляду на зазначене суд вважає, що відповідачем правомірно прийняте податкове повідомлення-рішення від 14.04.2025 №UА903000202510 в частині збільшення грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на суму 1 357 510,09 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на суму 339 377,52 грн.
Щодо правомірності податкового повідомлення-рішення Енергетичної митниці Державної митної служби України від 14.04.2025 №UА903000202510 в частині збільшення грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на суму 139 663,18 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на суму 34 915,80 грн., а також відносно податкового повідомлення-рішення відповідача від 14.04.2025 №UА903000202511, суд зазначає таке.
Спірні податкові повідомлення у зазначеній частині винесені на підставі порушень викладених в Акті перевірки, що полягають у заниженні на думку митного органу митної вартості, через не врахування повної вартості транспортних витрат позивачем.
Згідно ч.1 статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Відповідно до ч. 4 ст. 58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.
Пункти 5 та 6 ч. 10 ст. 58 МК України встановлюють, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: - витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; - витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;
Судом встановлено, що вартість транспортно-експедиційних послуг по перевезенню вантажу визначена згідно договірних відносин між позивачем та підприємствами, переліченими в Акті - ППФ «Енерго-Сервiс» (код ЄДРПОУ 41642158); ТОВ «Інвіс» (код ЄДРПОУ 30778974); ТОВ «Кайзер-Транс» (код ЄДРПОУ 44292335); ТОВ «Спецконтроль Механiзацiя» (код ЄДРПОУ 43993587); ФОП ОСОБА_1 (ІК: НОМЕР_1 ); ТОВ «Квалi Тек Транс» (код ЄДРПОУ 42424780); ПП «Васко» (код ЄДРПОУ 19423588) (далі - перевізники).
Згідно ст. 1 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» транспортно-експедиторська діяльність - підприємницька діяльність із надання транспортно-експедиторських послуг з організації та забезпечення перевезень експортних, імпортних, транзитних або інших вантажів.
Судом встановлено, що з Актів наданих послуг вбачається, що деякі перевізники розподіляли послуги на ті, що надані за кордоном і ті, що надані та митній території України, а інші зазначали всі види послуг під однією назвою - послуги з перевезення вантажу або транспортні послуги.
Транспортні витрати, які повинні бути включені відповідно до ч.10 ст. 58 МК України до складу митної вартості, перевізниками зазначалися в Довідках про транспортні витрати або окремих рахунках, які вони надавали позивачу для пред'явлення в Енергетичну митницю.
Так судом встановлено, що ТОВ «Спецконтроль Механiзацiя» (код ЄДРПОУ 43993587) згідно договору перевезення вантажів №25/07/2022ТЗ від 22.07.2022р. може надавати як по різному, так і в сукупності такі послуги: а. Перевезення експортних, імпортних, транзитних або інших вантажів автомобільним, морським, авіа- та/або залізничним транспортом на території України та/або за її межами. б. Інші послуги, які стосуються вантажу та передбачені Законом України «Про транспортно-експедиторську діяльність» від 1 липня 2004 року №1955-IV, іншими нормативно-правовими актами.
На підтвердження вартості перевезення товару, оформленого за митною декларацією від 21.08.2022 №UA903030/2022/1780, ТОВ «Спецконтроль Механiзацiя» надало довідку №19/08/22-1 від 19.08.2022р. про вартість транспортних послуг за маршрутом Мажейкяй (Литва) - пункт пропуску Ягодин на суму 1750 євро, що згідно курсі НБУ на дату перевезення склало 65130,98 грн. Дана довідка підтверджує вартість послуг, які є транспортними витратами, передбаченими ч. 10 ст. 58 МК України.
В Акті здачі-приймання робіт (послуг) №172 від 23.09.2022р., підписаному між позивачем та ТОВ «Спецконтроль Механiзацiя», вказано загальну вартість міжнародних транспортних послуг у сумі 130261,95 грн., яка згідно п. 2.2. вищевказаного договору перевезення вантажів включала перевезення вантажу та інші послуги, які пов'язані із перевезенням вантажу (п. 2.2.1), подачу під завантаження в установлені місце та час технічно придатного транспортного засобу (п. 2.2.3.), тобто подача під завантаження автомобільного транспорту та переміщення товару з місця завантаження до пункту пропуску на кордоні передбачає рух автомобіля з України в Литву і назад - тобто 65130,98 Х2 = 130261,95 грн.
Відносно ТОВ «Квалi Тек Транс» (код ЄДРПОУ 42424780) встановлено, що дане підприємство для підтвердження транспортних витрат на маршруті м. Петркув-Трибунальський (Польща) - п/п Ягодин (Україна), які включалися до митної вартості товару відповідно до ч.10 ст. 58 МК України, надало рахунок на оплату №86 від 01.08.2024р. на суму 20700,00 грн.
В Акті наданих послуг №85 від 01.08.2024р. вказано загальну вартість транспортних послуг 21200,00 грн. з урахування 500,00 грн. вартості простою транспортного засобу № КА8261КЕ / АА3612ХG у пункті пропуску «Ягодин», про що вказано в Калькуляції транспортування вантажу до акту надання послуг №85 вiд 01серпня 2024р.
ПП «Васко» (код ЄДРПОУ 19423588) для підтвердження транспортних витрат на маршруті м. Мажейкяй (Литва) - п/п Ягодин (Україна), які включалися до митної вартості товару відповідно до ч.10 ст. 58 МК України, надало рахунок на оплату №198 від 16.11.2022р. на суму 64375,00 грн.
В Акті здачі-приймання робіт (послуг) №399 від 17.11.2022р. зазначена загальна вартість наданих транспортних послуг на вищевказаному маршруті - 69 375,00 грн. Дана вартість включає подачу порожнього транспортного засобу під завантаження з м. Ківерці (Україна) до м. Мажейкяй (Литва). Це підтверджується заявкою на перевезення від 13.11.2022р. до договору 81- тр вiд 25.05.2022р надання транспортних послуг, та самим цим договором, а саме п. 2.1., де зазначено обов'язком виконавця забезпечити своєчасне подання автотранспорту, придатного для перевезення вантажу.
Стосовно транспортних послуг, наданих ТОВ «ІНВІС» встановлено, що згідно Генерального договору надання транспортних послуг №06/12/21-СГ від 06.12.2021р. Пунктом 1.3. даного договору передбачено, що пiд «транспортними послугами» в даному Договорi Сторони розумiють - господарську діяльність Виконавця з надання Замовнику послуг перевезення вантажiв автомобiльним транспортом та/або надання допоміжних послуг, пов'язаних з органiзацiєю перевезення вантажiв - транспортна експедицiя. Згідно п 3.1.3. договору Виконавець зобов'язаний подати транспортний засiб пiд завантаження у погоджений Сторонами термін та пункт навантаження. Пунктом 1.4. передбачено, що транспортнi послyги надаються вiдповiдно до заявки Замовника. В доданих позивачем листах-заявках для найму транспорту (додаються) вказана загальна вартість послуг міжнародного перевезення та конкретний перелік цих послуг, наприклад: 1) подача порожнього транспортного засобу пiд завантаження; 2) транспортні витрати для завантаженого ТЗ за маршрутом - згiдно з довiдками або iншими документами вiд перевiзника; 3) тариф з п/п до місця вивантаження.
Таким чином, вартість послуг в довідках про транспортні витрати та рахунках, наданих ТОВ «ІНВІС», менша, ніж в Актах наданих послуг, оскільки стосується лише витрат з місць завантаження товарів за межами України до митного кордону України, як це передбачено п. 10 ст. 58 МК України.
Аналогічна ситуація з ТОВ «Кайзер-Транс» (код ЄДРПОУ 44292335), ФОП ОСОБА_2 (ІК: НОМЕР_1 ) та ППФ «Енерго-Сервiс» (код ЄДРПОУ 41642158).
Отже, перевізниками, як надавачами транспортно-експедиційних послуг, самостійно визначалася загальна вартість всіх наданих транспортних послуг, які, крім іншого, включали транспортування оцінюваних товарів до місця ввезення на митну територію України та навантаження, обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до місця ввезення на митну територію України. Така загальна вартість вказана в Актах наданих послуг, підготовлених перевізниками.
Таким чином, судом встановлено, що декларантом для підтвердження митної вартості товару в частині транспортних витрат було надано довідки про транспортні витрати у яких була зазначена вартість транспортних послуг в частині їх надання до місця ввезення на митну територію України.
Разом із тим, відповідачем в ході проведення перевірки не розглянуто належним чином на не здійснено аналізу пояснень та документів щодо транспортних витрат, поданих позивачем під час перевірки стосовно поставок, перелічених в Акті перевірки.
За встановлених обставин, суд вважає, що відповідачем безпідставно не була врахована інформація надана позивачем у довідках про транспортні витрати до митного оформлення, яка відповідала вимогам п. 10 ст. 58 МК України, що призвело до помилкового віднесення вартості витрат вказаних в Актах наданих послуг, оскільки такі акти включали повну вартість транспортних витрат перевізників без відокремлення їх надання до місця ввезення на митну територію України.
Суд зазначає, що у зв'язку із врахуваннями митним органом транспортних витрат за митними деклараціями позивача у повному обсязі у супереч положень п. 10 ст. 58 МК України, які передбачають врахування таких витрат пов'язаних із досталенням лише до кордону України відповідачем протиправно протиправно збільшено грошове зобов'язання за платежем податок на додану вартість на суму 139 663,18 та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на суму 34 915,80 грн., а також зі спеціального мита у сумі 15303,03 грн.
За наведених обставин суд вважає обґрунтованими позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Енергетичної митниці Державної митної служби України від 14.04.2025 №UА903000202510 в частині збільшення грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на суму 139 663,18 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на суму 34 915,80 грн., а також визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Енергетичної митниці Державної митної служби України від 14.04.2025 №UА903000202511.
Беручи до уваги наведене суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
VIІ. Висновок суду
Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною першою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до частини другої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (частини перша та друга статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України).
Частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до статей 9, 77 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду доказів на підтвердження правомірності своїх дій.
Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову частково.
VIІI. Розподіл судових витрат
Відповідно до ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Судом встановлено, що позивачем сплачено судового збору 22641,24 грн.
Ціна позову становить (1 497 173,27 грн. + 374 293,23 грн. + 15 303,03 грн.) = 1 886 769,62 грн.
Сума задоволених позовних вимог складає (15 303,03 грн. + 139 663,18 грн. + 34 915,80 грн.) = 189 882,01 грн., що становить 10 відсотків ціни позову.
Оскільки адміністративний позов підлягає задоволенню частково, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача 10 відсотків витрат по сплаті судового збору, пропорційно до задоволених вимог.
Стосовно вирішення питання про стягнення витрат на правову допомогу, суд зазначає наступне.
Позивачем визначено суму витрат на правову допомогу у розмірі 70 000,00 грн.
Згідно ч.1 ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до п.1 ч.3 ст.132 КАС України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, серед іншого, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до приписів ст.134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Як вбачається з аналізу наведених правових норм, документально підтверджені судові витрати підлягають компенсації стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень. При цьому, склад та розміри витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.
Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 21.03.2018 у справі №815/4300/17, від 11.04.2018 у справі №814/698/16.
Також, суд зазначає, що розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Суд наголошує на тому, що належним доказом для відшкодування витрат на правову допомогу є документи якими підтверджується понесення витрат таку допомогу надано.
Згідно пункту 4 частини першої статті першої Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність від 05.07.2012 №5076-VI договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Статтею 19 цього ж Закону визначено такі види адвокатської діяльності, як: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Тобто, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо, а договір про надання правової допомоги укладається на такі види адвокатської діяльності як захист, представництво та інші види адвокатської діяльності.
Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (пункт 9 частини першої статті 1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність від 05.07.2012 №5076-VI ).
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність від 05.07.2012 №5076-VI ).
Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Суд наголошує на тому, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі/West Alliance Limited проти України, заява N19336/04).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Лавентс проти Латвії зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 24.01.2019 у справі №910/15944/17.
На підтвердження наявності у позивача витрат на професійну правничу допомогу до матеріалів справи долучено:
Належним чином засвідчена копії: ордеру серії АІ №1884619; додаткової угоди №1 від 23.04.2025р. до Договору №22/03/2023 про надання правничої допомоги від 22.03.2023р.; рахунку-фактури №04/07/2025 від 04.07.2025р.; платіжної інструкції № 695 від 09.07.2025р.; рахунку-фактури №21/10/2025 від 21.10.2025р.; платіжної інструкції № 1229 від 21.10.2025р.; договору на послуги з письмового перекладу №01-05/25 від 01.05.2025р.; рахунку на оплату №41 від 07.05.2025р.; акту наданих послуг №41 від 07.05.2025р.; платіжної інструкції № 465 від 09.05.2025р.
Суд проаналізувавши надані документи та враховуючи обґрунтованість позовних вимог у даній справі зазначає, що витрати на правову допомогу підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача пропорційно до задоволених вимог у розмірі 10 відсотків, що становить 7000,00 грн.
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністратиний позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Енергетичної митниці Державної митної служби України (код ЄДРПОУ: 44029610, місцезнаходження: 04215, м. Київ, вул. Світлицького, 28А) від 14.04.2025 №UА903000202510 в частині збільшення грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на суму 139 663,18 (сто тридцять дев'ять тисяч шістсот шістдесят три) грн. 18 коп. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на суму 34 915,80 (тридцять чотири тисячі дев'ятсот п'ятнадцять) грн. 80 коп.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Енергетичної митниці Державної митної служби України (код ЄДРПОУ: 44029610, місцезнаходження: 04215, м. Київ, вул. Світлицького, 28А) від 14.04.2025 №UА903000202511.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Енергетичної митниці Державної митної служби України (код ЄДРПОУ: 44029610, місцезнаходження: 04215, м. Київ, вул. Світлицького, 28А) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “ДМС-ТРЕЙД» (код ЄДРПОУ: 39773110, місцезнаходження: 02132, м. Київ, вул. Дніпровська Набережна, буд. 26-Ж, приміщення 1) витрати, пов'язані зі сплатою судового збору, у розмірі 2264,12 (дві тисячі двісті шістдесят чотири) грн. 12 коп.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Енергетичної митниці Державної митної служби України (код ЄДРПОУ: 44029610, місцезнаходження: 04215, м. Київ, вул. Світлицького, 28А) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “ДМС-ТРЕЙД» (код ЄДРПОУ: 39773110, місцезнаходження: 02132, м. Київ, вул. Дніпровська Набережна, буд. 26-Ж, приміщення 1) витрати на правову допомогу у розмірі 7000,00 (сім тисяч) грн. 00 коп.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Леонтович А.М.
Дата виготовлення і підписання повного тексту рішення - 11 листопада 2025 р.