11 листопада 2025 року Київ № 320/47318/24
Київський окружний адміністративний суд у складі судді Скрипки І.М., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві та Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про визнання дій протиправними і скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі - відповідач 1) та до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (далі - відповідач 2).
Із урахуванням уточнення позовних вимог, просив суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві та Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області і скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області щодо відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області зарахувати до страхового стажу роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до положень пункту «б» частини першої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», періоди роботи з 17.08.1995 по 31.12.1998 та з 12.05.2003 по 19.09.2003;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області зарахувати до страхового стажу роботу в колгоспі імені Чапаєва у період з 07.08.1986 (уточнення, правильна дата 07.07.1986) по 21.11.1987 включно та період навчання у Державній гірничій академії з 01.09.1990 по 21.06.1995;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області повторно розглянути заяву позивача від 10.06.2024 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, та з урахуванням висновків суду ухвалити відповідне рішення про призначення пенсії з 10.06.2024.
На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що має право на зарахування до його страхового стажу періодів роботи, які дають право на призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до положень пункту «б» частини першої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», а саме: з 17.08.1995 по 31.12.1998 та з 12.05.2003 по 19.09.2003, а також на зарахування до страхового стажу період роботи в колгоспі імені Чапаєва з 07.07.1986 по 21.11.1987 включно та період навчання у Державній гірничій академії з 01.09.1990 по 21.06.1995, проте Головним управлінням Пенсійного фонду України в Миколаївській області безпідставно не зараховано до його страхового стажу названі періоди роботи та навчання, у зв'язку із чим прийнято рішення від 18.06.2024 № 262840021821 про відмову у призначенні пенсії. Позивач вказав, що названі періоди роботи підтверджуються належними та допустимими доказами, зокрема записами у трудовій книжці.
Ухвалою суду від 25.10.2024 відкрито спрощене позовне провадження у справі без проведення судового засідання.
Від відповідача 2 до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому просили суд відмовити у задоволенні позову. Надіслали також копії матеріалів відмовної пенсійної справи позивача.
Зазначили, що позивачем не надано довідки, що підтверджують пільговий характер роботи відповідно до пункту 20 Порядку № 637. Вказали, що до пільгового стажу зараховано періоди роботи за 1999-2001 та 2002-2003 роки за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування про спеціальний трудовий стаж. Крім того, до страхового стажу позивача не зараховано періоди роботи в колгоспі з 07.07.1986 по 20.11.1987, згідно з трудовою книжкою колгоспника НОМЕР_1 від 05.09.1987, оскільки відсутня інформація щодо встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві та його виконання (кількість відпрацьованих вихододнів). Також зазначили про незарахування і періоду навчання з 01.09.1990 по 21.06.1995 згідно з дипломом НОМЕР_2 від 27.06.1995 та додатком до диплому через зазначення прізвище українською мовою « ОСОБА_2 », що не відповідає паспортним даним особи « ОСОБА_3 ».
Отже, за наданими до заяви про призначення пенсії документами відповідачем 2 встановлено, що страховий стаж позивача склав 31 рік 04 місяці 03 дні (у тому числі додатково за повних 02 роки роботи за Списком № 1), страховий стаж, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах за Списком № 1 - 02 роки 08 місяців 0 днів (у тому числі стаж роботи на підземних роботах - 0 років 02 місяці 22 дні). Відтак, на переконання відповідача 2, позивачем не підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення, у зв'язку із чим рішення від 18.06.2024 № 262840021821 про відмову позивачу в призначенні пенсії за віком відповідно до пункту 1 частини другої статті 114 Закону № 1058, на думу відповідача 2 є правомірним та законним, прийнятим в межах, у спосіб та у відповідності до чинного законодавства України, у зв'язку із чим відсутні підстави для задоволення вимог позивача.
Від відповідача 1 до суду надійшли копії матеріалів пенсійної справи позивача разом із відзивом на позовну заяву, відповідно до якого просили суд відмовити у задоволенні позову. Стверджували відсутність підстав для визнання протиправними дій відповідача 1, оскільки рішення про відмову в призначенні пенсії ухвалено відповідачем 2 за принципом екстериторіальності.
Розглянувши подані документи та матеріали, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України та наділений адміністративною процесуальною дієздатністю, що підтверджено паспортом серії НОМЕР_3 .
10.06.2024 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві із заявою про призначенням пенсії за віком на пільгових умовах. У заяві наявна примітка позивача про неможливість надати довідку на підтвердження шкідливих умов праці, оскільки шахти знаходяться на непідконтрольній Україні території.
Із розписки-повідомлення встановлено, що до заяви додано наступний перелік документів: довідку про присвоєння ідентифікаційного номеру, заяву про призначення/перерахунок пенсії, паспорт, анкету опитування, військовий квиток, диплом про навчання, пам'ятку пенсіонера.
У розписці-повідомленні вказано про необхідність надання додаткових документів до 09.09.2024, а саме: довідки про шкідливі умови праці з додатками; довідку про стаж (роботи у колгоспі, вихододні встановлені та відпрацьовані); довідку про навчання на денній формі; довідку про заробітну плату до 01.07.2000 за 60 місяців та довідку про зміну назви організації.
Листом від 19.06.2024 № 2600-0211-8/123147 Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві повідомило позивача про рішення про відмову в призначенні пенсії.
Судом установлено, що заяву позивача було розглянуто за принципом екстериторіальності та рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області від 18.06.2024 № 262840021821 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. У рішенні зазначено, що дата народження позивача - ІНФОРМАЦІЯ_1 . Дата звернення до територіальних органів ПФУ - 10.06.2024. Вік заявника - 55 років. Страховий стаж особи становить 31 рік 04 місяці 03 дні (у т.ч. додатково за повних 02 роки роботи за Списком № 1). Пільговий стаж роботи за Списком № 1 становить 02 роки 08 місяців 0 днів (у т.ч. стаж роботи на підземних роботах - 0 років 02 місяці 22 дні).
За результатами розгляду поданих до заяви документів, до страхового стажу не зараховано періоди роботи: з 07.07.1986 по 20.11.1987, згідно з трудовою книжкою колгоспника НОМЕР_1 від 05.09.1987, оскільки відсутня інформація щодо встановлення мінімуму трудової участі в громадському господарстві та його виконання (кількість відпрацьованих вихододнів); навчання з 01.09.1990 по 21.06.1995, згідно з дипломом НОМЕР_2 від 27.06.1995 та додатком до диплому, оскільки зазначено прізвище українською мовою «Верютін», що не відповідає паспортним даним особи «Вєрютін»; довідки, підтверджуючі пільговий характер роботи, відповідно до пункту 20 Порядку № 637, не надано; до пільгового стажу зараховано періоди роботи протягом 1999-2001 року, 2002-2003 року за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб про спеціальний трудовий стаж. Заявник працює. На обліку в територіальних органах Пенсійного фонду України не перебуває та пенсію не отримує. Висновок: відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 1 частини другої статті 114 Закону № 1058-ІV, у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу в особливо шкідливих умовах та особливо важких умовах праці.
Як убачається з копії трудової книжки колгоспника НОМЕР_1 , позивач у період із 07.07.1986 по 20.11.1987 здійснював трудову діяльність у колгоспі імені Чапаєва Добропільського району Донецької області, був прийнятий у члени колгоспу; 07.07.1986 направлений на роботу механізатором; 11.02.1987 направлений на роботу водієм; 21.11.1987 призваний на дійсну військову службу в Радянській Армії.
Із записів трудової книжки та диплома НОМЕР_2 від 27.06.1995 встановлено, що у період з 01.09.1990 по 21.06.1995 позивач проходив навчання у Державній гірничій академії. Згідно з дипломом, рішенням державної екзаменаційної комісії від 21.06.1995 позивачу присвоєно кваліфікацію спеціаліста гірничого інженера-будівельника.
Крім того, за даними трудової книжки колгоспника НОМЕР_1 , з 17.08.1995 по 31.12.1998 позивач працював на різних посадах, у т.ч. мали місце переведення на різні шахти, а також у період з 12.05.2003 по 19.09.2003 відповідно, що підтверджено записами трудової книжки.
Спірними правовідносинами охоплюється період трудової діяльності позивача з 07.07.1986 по 20.11.1987 включно, з 17.08.1995 по 31.12.1998, з 12.05.2003 по 19.09.2003, а також період навчання у Державній гірничій академії з 01.09.1990 по 21.06.1995.
За правилами статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Не погоджуючись із діями відповідачів та рішенням про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах з підстав незарахування певних періодів роботи та навчання до страхового стажу, позивач звернувся з позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходив із такого.
Спірні правовідносини регулюються Законом України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Законом України від 05.11.1991 №1788-XII «Про пенсійне забезпечення», Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25.11.2005, Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх в разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Стаття 4 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058- IV) визначає складові законодавства про пенсійне забезпечення в Україні, яке базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, цього Закону, Закону про недержавне пенсійне забезпечення, законів, якими встановлюються умови пенсійного забезпечення, відміни від загальнообов'язкового державного пенсійного страхування та недержавного пенсійного забезпечення, міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення в Україні.
Законом, який відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій є Закон України від 05.11.1991 № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788-XII).
Пунктом «а» частини першої статті 13 Закону № 1788-XII передбачено, що а) працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1975 року народження і старші після досягнення ними такого віку:
45 років - по 31 березня 1970 року включно;
45 років 6 місяців - з 1 квітня 1970 року по 30 вересня 1970 року;
46 років - з 1 жовтня 1970 року по 31 березня 1971 року;
46 років 6 місяців - з 1 квітня 1971 року по 30 вересня 1971 року;
47 років - з 1 жовтня 1971 року по 31 березня 1972 року;
47 років 6 місяців - з 1 квітня 1972 року по 30 вересня 1972 року;
48 років - з 1 жовтня 1972 року по 31 березня 1973 року;
48 років 6 місяців - з 1 квітня 1973 року по 30 вересня 1973 року;
49 років - з 1 жовтня 1973 року по 31 березня 1974 року;
49 років 6 місяців - з 1 квітня 1974 року по 30 вересня 1974 року;
50 років - з 1 жовтня 1974 року по 31 грудня 1975 року.
За нормами статті 48 Кодексу законів про працю України та статті 62 Закону України від 05.11.1991 № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788-ХІІ), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Тобто, трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами тільки у випадках відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи.
Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Пунктами 1, 2, 3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (далі - Порядок № 637) визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставах інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі, коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється на підставі показань свідків.
За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження наявного трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які місять відомості про періоди роботи.
Абзацами 1-2 пункту 20 Порядку № 637 передбачено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Аналіз наведених норм права свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, а необхідність підтвердження трудового стажу на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами виникає виключно у разі відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній чи наявності неправильних чи неточних записів про періоди роботи.
Указаний висновок узгоджується з правовими позиціями Верховного Суду, викладеними у постановах від 05.12.2019 у справі № 235/805/17, від 06.12.2019 у справі № 663/686/16-а, від 06.12.2019 у справі № 500/1561/17, від 05.12.2019 у справі № 242/2536/16-а.
Відповідно до пункту 1.1 Інструкції про ведення трудових книжок, яка затверджена наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 № 58 (далі - Інструкція № 58), трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.
Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації (далі - підприємство) усіх форм власності або у фізичної особи понад п'ять днів, у тому числі осіб, які є співвласниками (власниками) підприємств, селянських (фермерських) господарств, сезонних і тимчасових працівників, а також позаштатних працівників за умови, якщо вони підлягають державному соціальному страхуванню.
За нормами пунктів 2.3, 2.4 Інструкції № 58 записи в трудовій книжці при звільненні або переведенні на іншу роботу повинні провадитись у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства і з посиланням на відповідну статтю, пункт закону.
Усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення удень звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).
Записи виконуються арабськими цифрами (число і місяць двозначними).
Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.
Суд уважає, що недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для посадової особи, яка допустила такі порушення, а не для особи, яка до таких порушень не мала будь-якого відношення.
Певні недоліки в заповненні трудової книжки не можуть слугувати беззаперечною підставою для відмови у зарахуванні вказаних період роботи до страхового стажу.
Законодавцем покладено обов'язок ведення трудових книжок на адміністрацію підприємств, тому її неналежне ведення не може позбавити позивача права на включення спірного періоду роботи до її страхового стажу і на отримання пенсії з його врахуванням.
Крім того, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.1993 № 301 «Про трудові книжки працівників», відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації. Недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для робітника, а отже, й не може впливати на його особисті права.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 06.02.2018 у справі № 677/277/17.
Відмовляючи у зарахуванні до страхового стажу позивача періоду його роботи, Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області в рішенні від 18.06.2024 вказує, що дата народження позивача - ІНФОРМАЦІЯ_1 . Дата звернення до територіальних органів ПФУ - 10.06.2024. Вік заявника - 55 років. Страховий стаж особи становить 31 рік 04 місяці 03 дні (у т.ч. додатково за повних 02 роки роботи за Списком № 1). Пільговий стаж роботи за Списком № 1 становить 02 роки 08 місяців 0 днів (у т.ч. стаж роботи на підземних роботах - 0 років 02 місяці 22 дні).
За результатами розгляду поданих до заяви документів, до страхового стажу не зараховано періоди: роботи з 07.07.1986 по 20.11.1987, згідно з трудовою книжкою колгоспника НОМЕР_1 від 05.09.1987, оскільки відсутня інформація щодо встановлення мінімуму трудової участі в громадському господарстві та його виконання (кількість відпрацьованих вихододнів); навчання з 01.09.1990 по 21.06.1995, згідно з дипломом НОМЕР_2 від 27.06.1995 та додатком до диплому, оскільки зазначено прізвище українською мовою «Верютін», що не відповідає паспортним даним особи «Вєрютін»; довідки, підтверджуючі пільговий характер роботи, відповідно до пункту 20 Порядку № 637, не надано; до пільгового стажу зараховано періоди роботи протягом 1999-2001 року, 2002-2003 року за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб про спеціальний трудовий стаж. Заявник працює. На обліку в територіальних органах Пенсійного фонду України не перебуває та пенсію не отримує. Висновок: відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 1 частини другої статті 114 Закону № 1058-ІV, у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу в особливо шкідливих умовах та особливо важких умовах праці.
За приписами пункту 1 частини другої статті 114 Закону України № 1058-IV, на пільгових умовах пенсія за віком призначається: 1) працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Станом на день звернення із заявою про призначення пенсії, вік позивача становив 55 років, що відповідачем 2 не заперечується.
Страховий стаж особи відповідно до оскаржуваного рішення - 31 рік 04 місяці 03 дні.
За підрахунками позивача, йому не зараховано 06 років 02 місяці 10 днів страхового стажу за період роботи з 07.07.1986 по 20.11.1987 роботи у колгоспі імені Чапаєва через відсутність інформації щодо кількості відпрацьованих вихододнів, його навчання у Державній гірничій академії з 01.09.1990 по 21.06.1995 через помилку у прізвищі при перекладі з російської на українську мову, а також не зараховано 03 роки 08 місяців 08 днів пільгового стажу за період роботи протягом 1995-1998 років та з 12.05.2003 по 19.09.2003.
Матеріали справи свідчать, що відповідно до трудової книжки колгоспника НОМЕР_1 позивач у період із 07.07.1986 по 20.11.1987 працював у колгоспі імені Чапаєва Добропільського району Донецької області, був прийнятий у члени колгоспу.
07.07.1986 позивач направлений на роботу в якості механізатора.
11.02.1987 направлений на роботу в якості водія.
21.11.1987 позивач призваний на дійсну військову службу в Радянській Армії.
Із записів трудової книжки та диплома НОМЕР_2 від 27.06.1995 також установлено, що у період з 01.09.1990 по 21.06.1995 позивач проходив навчання у Державній гірничій академії.
Згідно з дипломом, рішенням державної екзаменаційної комісії від 21.06.1995 позивачу присвоєно кваліфікацію спеціаліста гірничого інженера-будівельника.
Крім того, за даними трудової книжки, у період із 17.08.1995 по 31.12.1998 позивач працював на різних посадах, у т.ч. мали місце переведення на різні шахти, а також у період з 12.05.2003 по 19.09.2003 відповідно.
Позивач, звертаючись із заявою про призначенні пенсії, надав відповідачу, зокрема трудову книжку, достовірність записів у якій у суду сумніву не викликає.
Суд констатує, що трудова книжка позивача містить всі необхідні записи про роботу у спірні періоди, а також запис про навчання. Ці записи є належними та допустимими доказами підтвердження трудового стажу позивача, та свідчать про послідовність хронології подій періодів його роботи та навчання.
Відповідно до копії диплома НОМЕР_2 від 27.06.1995, дійсно має місце помилка у прізвищі позивача, де зазначено « ОСОБА_4 » на відміну від паспорта серії НОМЕР_3 , у якому прізвище «Вєрютін», натомість будь-яких належним та допустимих доказів того, що цей диплом виданий іншій особі, ніж позивачу, відповідачем суду не надано.
За вказаних обставин та підтверджуючих доказів, зокрема навчання позивача, що відображено й у трудовій книжці, суд визнає безпідставними та необґрунтованими доводи відповідача 2, викладені в рішенні про відмову у призначенні пенсії щодо відсутності зв'язку між прізвищами.
Дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази, судом установлено, що позивач дійсно працював у спірні періоди на відповідних посадах з 07.07.1986 по 20.11.1987 у колгоспі імені Чапаєва, з 17.08.1995 по 31.12.1998 та з 12.05.2003 по 19.09.2003 на шахтах, а також навчався у Державній гірничій академії з 01.09.1990 по 21.06.1995, що підтверджено записами трудової книжки та дипломом.
У свою чергу суд зазначає, що законодавцем покладено обов'язок ведення трудових книжок працівників на уповноваженого працівника підприємства, при цьому судом не встановлено недостовірності або інших ознак юридичної дефектності, будь-то наявність будь-яких виправлень, закреслювань, тощо у трудовій книжці позивача, тому її належить розглядати як належний та допустимий доказ у справі, і зазначена обставина не може позбавити позивача його конституційного права на соціальний захист та вирішення питання призначення пенсії.
Як указав Верховний Суд у постанові від 06.03.2018 по справі № 754/14898/15-а, підставою для призначення пенсії є наявність страхового стажу необхідного розміру, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки. Пенсійний орган не врахував, що не усі недоліки записів у трудовій книжці чи не зазначення підстави звільнення у трудовій книжці може бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів чи не зазначення підстави звільнення у трудовій книжці.
Окрім цього відповідачем 2 не вказано жодних інших підстав, за яких оформлення записів у трудовій книжці робить їх недійсними або сумнівними, а щодо розбіжностей у прізвищах у дипломі та паспорті суд, зазначає, що наявними у матеріалах справи доказами, такі розбіжності усунуто навчальним закладом, про що винесено відповідний наказ від 31.07.2024 № 797-с.
Крім того, у матеріалах справи містяться наступні підтверджуючі документи, а саме:
- архівна довідка трудового архіву Криворізької сільської ради Покровського району Донецької області від 24.07.2024 № 03.02-24/209, відповідно до якої у документах архівного фонду колгоспу імені Чапаєва Покровського (Добропільського) району Донецької області, в особових рахунках по відпрацьованих днях, позивач, 29.05.1969 р.н., має наступні відомості за 1987 рік; січень - 26 днів, лютий - 16, березень - 31, квітень - 31, травень - 22, червень - 21,5, липень - 14; у серпні 1986 року - 18 днів, а у 1987 році - 29 днів, у вересні 1986 року - 31 день, а у 1987 році - 25 днів, у жовтні 1986 року - 31 день, а у 1987 році - 62, у листопаді 1986 року - 23 дні, а у 1987 році - 26 днів, у грудні 1986 року - 27 днів, а у 1987 році - 0 днів;
- архівна довідка трудового архіву Криворізької сільської ради Покровського району Донецької області від 24.07.2024 № 03.02-24/210, відповідно до якої у документах архівного фонду колгоспу імені Чапаєва Покровського (Добропільського) району Донецької області, в особових рахунках по заробітній платі, позивач, 29.05.1969 р.н., має наступні відомості за 1987 рік; січень - 124,43, лютий - 82,95, березень - 105,58, квітень - 101,55, травень - 71,66, червень - 66,09, липень - 64,56; у серпні 1986 року - 257,33, а у 1987 році - 141,25, у вересні 1986 року - 240,41, а у 1987 році - 133,23, у жовтні 1986 року - 172,78, а у 1987 році - 328,86, у листопаді 1986 року - 124,43, а у 1987 році - 135,66, у грудні 1986 року - 124,43, а у 1987 році - 0;
- архівна довідка Національного технічного університету «Дніпровська політехніка» від 11.07.2024 № 20/331, відповідно до якої у матеріалах архіву Національного технічного університету «Дніпровська політехніка» значиться, що позивач ( ОСОБА_5 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , був зарахований в «Дніпропетровський гірничий інститут» на підготовче відділення (денна форма навчання) з 18.12.1989, спеціальність «Шахтне і підземне будівництво» (наказ 1682л від 19.12.1989). Із 01.08.1990 зарахований на 1 курс денного відділення шахтобудівного факультету, спеціальність «Шахтне і підземне будівництво» (наказ 1131л від 10.07.1990). Відрахований з гірничої академії з 30.06.1995 у зв'язку з закінченням навчання (наказ № 601л від 19.06.1995) та отримав диплом спеціаліста НОМЕР_2 , реєстраційний номер - 283. Рішенням державної екзаменаційної комісії від 21.06.1995 ОСОБА_1 присвоєно кваліфікацію спеціаліста гірничого інженера-будівельника. Підстава: особиста справа 8/6407 ОСОБА_1 ;
- довідка Національного технічного університету «Дніпровська політехніка» від 11.07.2024 № 20/331 про перейменування навчального закладу, де навчався позивач;
- наказ Національного технічного університету «Дніпровська політехніка» від 31.07.2024 № 797-с «Про встановлення факту належності документа про освіту», згідно з яким внесено зміни до наказу № 601л від 19.06.1995, відповідно до яких диплом спеціаліста за номером НОМЕР_2 реєстраційний номер 283 виданий на ім'я ОСОБА_6 , уважати виданим на ім'я ОСОБА_7 .
Таким чином, оскільки судом не встановлено недостовірності або неточності вказаних записів, зазначене не може бути підставою для незарахування спірних періодів роботи позивача до його страхового стажу. Відсутні й підстави для незарахування спірного періоду навчання позивача.
Інші доводи відповідача 2 не спростовують висновків суду.
Щодо позовних вимог у частині визнання протиправними дій відповідача 1, суд уважає за необхідне відмовити в їх задоволенні, оскільки з боку відповідача 1 судом не встановлено порушень прав позивача. Саме рішенням відповідача 2 було відмовлено в призначенні пенсії позивачу.
Щодо позовних вимог у частині зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області зарахувати до страхового стажу роботи ОСОБА_1 , що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до положень пункту «б» частини першої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», періоди роботи з 17.08.1995 по 31.12.1998 та з 12.05.2003 по 19.09.2003, суд уважає за необхідне їх задовольнити частково, оскільки з рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області від 18.06.2024 № 262840021821 про відмову у призначенні пенсії, убачається, що до пільгового стажу зараховано періоди роботи протягом 1999-2001 року, 2002-2003 року за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб про спеціальний трудовий стаж. Натомість, зазначені періоди роботи підтверджені записами трудової книжки позивача та відповідачем 2 не спростовано належними та допустимими доказами, що позивач у названі періоди трудової діяльності не здійснював.
У той же час, у пункті 2 прохальної частини клопотання про уточнення позовних вимог позивач посилався на пункт «б» частини першої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», який передбачає, що на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за Списком № 2, у той час як позовні вимоги обґрунтовано тим, що у період з 17.08.1995 по 31.12.1998 та з 12.05.2003 по 19.09.2003 працював на посадах, які згідно з Розділом 1 «Гірничі роботи» (код 10100000) постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 № 162, відносяться до Списку № 1.
Так, відповідно до Розділу 1 «Гірничі роботи» (код 10100000) постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 № 162 «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах», до Списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, належать:
- 10100000. Видобування корисних копалин. Геологорозвідувальні роботи. Будівництво, реконструкція, технічне переозброєння і капітальний ремонт шахт, рудників, копалень, метрополітенів, підземних каналів, тонелів та інших підземних споруд;
- 10101000. 1. Підземні роботи в шахтах, рудниках і копальнях на видобуванні корисних копалин, в геологорозвідці, на дренажних шахтах, на будівництві шахт, рудників, копалень;
- 1010100а: а) Всі робітники, зайняті повний робочий день на підземних роботах;
- 1010100б: б) Керівники і спеціалісти підземних дільниць;
- 1010100в: в) Керівники шахт, шахтоуправлінь на правах шахт, рудників і копалень;
- 1010100в-20735: Головні інженери;
- 1010100в-21611: Директори, начальники;
- 1010100г: г) Робітники, керівники, спеціалісти і службовці, зайняті на підземних роботах 50 процентів і більше робочого часу на рік (в обліковому періоді);
- 1010100г-23239: Майстри гірничі виробничих дільниць;
- 1010100г-23979: Начальники проходки шахт (гірничого цеху), їх заступники (помічники);
- 1010100д-20735: Головні інженери, їх заступники (помічники) по виробництву;
- 1010100д-24097: Начальники дільниць, їх заступники (помічники) та інші.
Як убачається із записів трудової книжки позивача, посади, які він обіймав у спірний період з 17.08.1995 по 31.12.1998 та з 12.05.2003 по 19.09.2003, належать до Списку № 1, що учасниками справи не заперечується.
У зв'язку із цим, суд відхиляє посилання позивача на норми права - пункт «б» частини першої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», оскільки цим пунктом врегульовано зайнятість працівників за Списком № 2, до яких позивач не належить, тож відсутні підстави для їх застосування.
Натомість застосуванню підлягає пункт «а» частини першої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Оскільки під час розгляду справи судом установлено порушення прав позивача оскаржуваним рішенням відповідача 2, яке підлягає скасуванню, тож необхідності у визнанні протиправними дій відповідача 2 суд не вбачає.
Із метою ефективного захисту прав позивача суд уважає за необхідне визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області від 18.06.2024 № 262840021821 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області зарахувати до страхового стажу роботи ОСОБА_1 , що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до положень пункту «а» частини першої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», періоди роботи з 17.08.1995 по 31.12.1998 та з 12.05.2003 по 19.09.2003, а також зарахувати до страхового стажу роботу ОСОБА_1 в колгоспі імені Чапаєва у період з 07.07.1986 по 20.11.1987 включно та період навчання у Державній гірничій академії з 01.09.1990 по 21.06.1995.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області повторно розглянути заяву позивача від 10.06.2024 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, та з урахуванням висновків суду ухвалити відповідне рішення про призначення пенсії з 10.06.2024, суд уважає за необхідне задовольнити її частково, з тих підстав, що суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених йому повноважень законодавцем, тобто у цьому конкретному випадку матиме місце у втручання в дискреційні повноваження відповідача 2.
Отже, з метою належного та ефективного захисту порушеного права, суд уважає за необхідне зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 10.06.2024 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, та з урахуванням висновків суду ухвалити відповідне рішення.
У силу вимог статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, сплачений позивачем судовий збір у розмірі 1211,20 грн підлягає відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, як суб'єкта владних повноважень, яким прийнято оскаржуване рішення.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 159, 162, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області від 18.06.2024 № 262840021821 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 .
Зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області зарахувати до страхового стажу роботи ОСОБА_1 , що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до положень пункту «а» частини першої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», періоди роботи з 17.08.1995 по 31.12.1998 та з 12.05.2003 по 19.09.2003.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області зарахувати до страхового стажу роботу ОСОБА_1 в колгоспі імені Чапаєва у період з 07.07.1986 по 20.11.1987 включно та період навчання у Державній гірничій академії з 01.09.1990 по 21.06.1995.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 10.06.2024 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, та з урахуванням висновків суду ухвалити відповідне рішення.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_4 ; місце проживання: АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень 0 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (код ЄДРПОУ: 13844159; місцезнаходження: 54020, Миколаївська область, м. Миколаїв, вул. Морехідна, буд. 1).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Скрипка І.М.