ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"11" листопада 2025 р. справа № 300/3751/24
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Скільського І.І., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач) в інтересах якої діє адвокат Окуневич М.В. (далі - представник позивача) звернулася до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (далі - відповідач) в якому просить:
- визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області оформленої листом від 26.04.2024 у дорахування стажу ОСОБА_1 ;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області дорахувати ОСОБА_1 з 30.12.2010 по 12.03.2024 в подвійному розмірі, відповідно до ст.60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та перерахувати розмір пенсії з 14.11.2023.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що позивач 28.03.2024 зверталась до пенсійного органу із проханням зарахувати у подвійному розмірі до її страхового стажу період роботи у закладі надання психіатричної допомоги з 30.12.2010 по 12.03.2024, відповідно до ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення», у зв'язку із незарахуванням даного стажу при призначенні пенсії та подальших перерахунках. Однак, пенсійним органом було відмовлено позивачу у здійсненні даного перерахунку, оскільки чинне законодавство не передбачає зарахування стажу роботи у психіатричних закладах у подвійному розмірі після 01.01.2004. Позивач такі дії відповідача вважає протиправними, у зв'язку із чим звернулася до суду з даним адміністративним позовом.
Івано-Франківський окружний адміністративний суд відкрив провадження у цій адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) (а.с.24-25).
Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області скористалось правом на подання відзиву на позовну заяву. У відзиві представник відповідача просила у задоволенні позовних вимог відмовити. Зазначає, що із заявою про перерахунок пенсії передбаченою Порядком № 22-1 ОСОБА_1 не зверталася, відповідно рішення про відмову в перерахунку пенсії Головним управлінням не приймалось. Водночас, ОСОБА_1 , направила до Головного управління письмову заяву від 28.03.2024 (письмове звернення) згідно Закону України “Про звернення громадян» від 02.10.1996 №393/96-ВР в якому просила перерахувати розмір пенсії, та дорахувати стаж з 30.12.2010 по 12.03.2024 в подвійному розмірі, відповідно до ст. 60 Закону України “Про пенсійне забезпечення». За результатами розгляду заяви (письмового звернення) від 28.03.2024 надано відповідь №4553-3144/Л-02/8-0900/24 від 26.04.2024. Таким чином, відповідь Головного управління №4553-3144/Л-02/8-0900/24 від 26.04.2024 носить інформаційний характер та не являється рішенням про відмову у проведенні перерахунку пенсії. Також зазначила про те, що пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 1 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років. Оскільки, Закон №1058 набрав чинності 01.01.2004, то в подвійному розмірі на підставі ст. 60 Закону №1788-ХІТ підлягають зарахуванню періоди роботи до 01.01.2004. З огляду на викладене вказує на те що пенсійним органом під час призначення пенсії з 14.02.2020 та при проведенні масового перерахунку по стажу з 01.04.2022, та з 01.04.2024 правомірно враховано стаж, з 30.12.2010 року по 29.02.2024 в одинарному розмірі (а.с.28-33).
Розглянувши матеріали адміністративної справи в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, дослідивши і оцінивши докази, судом встановлено наступне.
Позивач знаходиться на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області та отримує пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 з 14.02.2020.
Відповідно до записів трудової книжки серії НОМЕР_1 від 13.12.1985, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 30.12.2010 - прийнята на роботу молодшою сестрою-ванщицею психіатричного (туберкульозному) відділення №6 Обласної психіатричної лікарні №2; з 04.10.2013 - переведена на посаду інструктора з праці психіатричного (туберкульозному) відділення №6; з 01.11.2016 - переведена на посаду молодшої медсестри з догляду за хворими психіатричного (туберкульозному) відділення №6; з 01.04.2017 переведена на посаду молодшою медсестрею (санітаркою палатною) психіатричного відділення сестринського догляду №5; з 02.01.2019 - переведена на посаду молодшої медичної сестри з догляду за хворими психіатричного відділення сестринського догляду №5; 17.10.2019 - Обласна психіатрична лікарня №2 реорганізована в комунальне некомерційне підприємство «Івано-Франківський спеціальний заклад надання психіатричної допомоги Івано-Франківської обласної ради; з 08.04.2020 - переведена на посаду сестри-господині психіатричного відділення сестринського догляду №5; з 01.10.2021 переведена молодшою медичною сестрою з догляду за хворими психіатричного відділення ПЗМХ; з 01.09.2023 прийнята на посаду молодшої медичної сестри з догляду за хворими психіатричного відділення ПЗМХ №2.1, пост №1 (а.с.16-17).
Згідно довідки від 12.03.2024 №4401, виданої КНП “Прикарпатський обласний клінічний центр психічного здоров'я Івано-Франківської обласної ради», ОСОБА_1 з 30.12.2010 по теперішній час (по день видачі довідки) працює в КНП “Прикарпатський обласний клінічний центр психічного здоров'я Івано-Франківської обласної ради», на підтвердження права на подвоєння стажу згідно зі статтею 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (а.с.5).
ОСОБА_1 звернулася до ГУ ПФУ в Івано-Франківській області із заявою від 28.03.2024, в якій просила перерахувати розмір її пенсії, врахувавши до стажу період з 30.12.2024 по 12.03.2024 в подвійному розмірі відповідно до статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (а.с.6).
Листом №4553-3144/Л-02/8-0900/24 від 26.04.2024 ГУ ПФУ в Івано-Франківській області повідомило позивача про відсутність підстав для перерахунку пенсії із врахуванням до стажу період з 30.12.2024 по 12.03.2024 в подвійному розмірі відповідно до статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» так як робота у психіатричних закладах охорони здоров'я зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі тільки до 01.01.2004. Також у листі відповідач зазначив про те, шо позивачем порушено умови подання до пенсійного органу заяви про перерахунок пенсії. (а.с.7-9).
Вирішуючи даний спір, суд виходив з таких фактичних обставин справи та норм права.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Стаття 55 Конституції України гарантує кожному право на захист своїх прав і свобод у суді, а також на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян, є Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон України №1058).
Відповідно до ст. 24 Закону України №1058, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Закон України №1058 набрав чинності 1 січня 2004 року. До цього моменту пенсійні відносини врегульовувалися Законом України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-ХІІ (далі - Закон України №1788).
Відповідно до ст. 62 Закону України №1788, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Судом встановлено, що відповідно до копії трудової книжки серії НОМЕР_1 від 13.12.1985 (а.с.16-17), ОСОБА_1 , з 30.12.2010 працює у КНП “Прикарпатський обласний клінічний центр психічного здоров'я Івано-Франківської обласної ради» на різних посадах (інструктор з праці, санітарка, молодша медична сестра).
Також відповідно до довідки КНП “Прикарпатський обласний клінічний центр психічного здоров'я Івано-Франківської обласної ради» від 12.03.2024 №4401, ОСОБА_1 з 30.12.2010 по теперішній час працює в КНП “Прикарпатський обласний клінічний центр психічного здоров'я Івано-Франківської обласної ради» (а.с.5). Як зазначено в довідці, робота за цей період дає право на подвоєння стажу згідно зі статтею 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення". Згідно із ст. 60 Закону України №1788 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров'я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров'я, у патолого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров'я, а також у психіатричних закладах охорони здоров'я зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про психіатричну допомогу», психіатрична допомога - комплекс спеціальних заходів, спрямованих на обстеження стану психічного здоров'я осіб на підставах та в порядку, передбачених цим Законом та іншими законами України, профілактику, діагностику психічних розладів, лікування, нагляд, догляд, медичну та психологічну реабілітацію осіб, які страждають на психічні розлади, у тому числі внаслідок вживання психоактивних речовин.
Фахівець - медичний працівник (лікар, медична сестра, фельдшер), психолог, соціальний працівник та інший працівник, який має відповідну освіту та спеціальну кваліфікацію і бере участь у наданні психіатричної допомоги.
Заклад з надання психіатричної допомоги - психіатричний, наркологічний чи інший спеціалізований заклад охорони здоров'я, центр, відділення, кабінет тощо, інші заклади та установи будь-якої форми власності, діяльність яких пов'язана з наданням психіатричної допомоги.
Амбулаторна психіатрична допомога - психіатрична допомога, що включає в себе обстеження стану психічного здоров'я осіб на підставах та в порядку, передбачених цим Законом та іншими законами, профілактику, діагностику психічних розладів, лікування, нагляд, догляд, медико-соціальну реабілітацію осіб, які страждають на психічні розлади, в амбулаторних умовах;
Стаціонарна психіатрична допомога - психіатрична допомога, що включає в себе обстеження стану психічного здоров'я осіб на підставах та в порядку, передбачених цим Законом та іншими законами, діагностику психічних розладів, лікування, нагляд, догляд, медико-соціальну реабілітацію осіб, які страждають на психічні розлади, і надається в стаціонарних умовах понад 24 години підряд.
Обласна психіатрична лікарня №2, яка згодом реорганізована в Івано-Франківський спеціальний заклад надання психіатричної допомоги Івано-Франківської обласної ради та віддалений структурний підрозділ №2 КНП “Прикарпатський обласний клінічний центр психічного здоров'я Івано-Франківської обласної ради» є лікарняним закладом, призначеним для надання психіатричної допомоги в розумінні статті 60 Закону України №1788.
Окрім цього, суд зазначає, що робота позивача у психіатричному закладі у спірний період відповідачем не спростовується.
Щодо посилань відповідача на неможливість зарахування до страхового стажу у подвійному розмірі періоду роботи позивача у психіатричному закладі після 01.01.2004, суд зазначає, що ст. 60 Закону України №1788 є чинною по теперішній час. Стаття 24 Закону України №1058 не скасовує ст. 60 Закону України №1788 та не зупиняє її дію.
Відповідно до ст. 22 Конституції України, конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Відповідні правові висновки викладені Верховним Судом у постановах від 22.12.2021 у справі №688/2916/17, від 27.02.2020 у справі №462/1713/17, від 23.01.2019 у справі №485/103/17 та від 04.12.2019 у справі №689/872/17, які були враховані судом при вирішенні спірних правовідносин.
Суд також зазначає, що у постанові від 03.11.2021 у справі №360/3611/20, Велика Палата Верховного Суду, визначаючи співвідношення між Законом №1058 та Законом №1788 вказала, що Конституція України не передбачає можливості надання певному закону вищої юридичної сили щодо інших законів, або можливості передбачити законом заборону законодавцю приймати інші закони, що регулюють однопредметні відносини. Крім того, Закон №1788 був прийнятий раніше за Закон №1058.
Окрім того, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що якби законодавець мав намір обмежити сферу застосування Закону України «Про пенсійне забезпечення», то він мав би виключити із Закону України «Про пенсійне забезпечення» усі інші положення, чого зроблено не було.
Отже, незарахування відповідачем до стажу позивача у подвійному розмірі періоду роботи в психіатричному закладі охорони здоров'я з 30.12.2010 не ґрунтується на вимогах чинного законодавства України та є протиправним.
Разом із тим, порядок звернення за призначенням (перерахунком) пенсії визначено статтею 44 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», згідно з частиною 1 якої звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи. Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії визначається правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.
Так, Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 (далі Порядок №22-1).
Відповідно до п.1.1 Порядку №22-1, заява про призначення, перерахунок, поновлення, продовження пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший (Заява про призначення/перерахунок пенсії - додаток 1); заява про припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, продовження виплати пенсії за довіреністю, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім'ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплату пенсії за шість місяців наперед у зв'язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання (Заява про виплату пенсії - додаток 2); заява про працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов'язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (додаток 3); заява про виплату недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера (додаток 4); заява про припинення виплати пенсії у зв'язку з тимчасовим проживанням за кордоном (додаток 9) подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію).
Згідно п. 4.1 зазначеного Порядку орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 2).
Заяви про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії й поновлення виплати раніше призначеної пенсії приймаються органом, що призначає пенсію, за наявності в особи всіх необхідних документів.
Відповідно до п. 4.3 Порядку №22-1 не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.
Також частиною п'ятою статті 45 Закону № 1058-IV встановлено, що документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.
Між тим, суд звертає увагу, що Верховний Суд у постанові від 23.09.2024 по справі №620/2027/23 сформував висновок, що доступ до соціальних прав є важливим аспектом забезпечення гідного життя громадян. У цьому контексті можливість подання заяви у довільній формі є ключовим елементом, що спрощує процес отримання пенсійного забезпечення та сприяє реалізації такого конституційного права.
Також релевантними та застосовними до спірних правовідносин є висновки, де Верховний Суд, вирішуючи питання правомірності нерозгляду органом пенсійного фонду заяви, форма якої не відповідає тій, яка встановлена Порядком №22-1, у постанові від 27 листопада 2019 року у справі №748/696/17 вказав, що важливим при вирішенні спірних правовідносин є зміст зазначеної заяви, який очевидно дає змогу оцінити намір заявника.
На цій підставі Суд дійшов висновку про протиправну бездіяльність органу пенсійного фонду і вказав, що відмовивши позивачу в розгляді його заяви по суті, відповідач допустив надмірний формалізм, наслідком чого стало порушення прав та інтересів позивача як пенсіонера (соціальної групи населення, яка навпаки потребує особливої уваги з боку держави в частині дотримання конституційних гарантій у частині соціального захисту).
Аналогічний підхід до вирішення подібних правовідносин застосований Верховним Судом у постановах від 30.05.2018 у справі №537/3480/17, від 27.11.2019 у справі №748/696/17, від 26.02.2020 у справі №541/543/17-а, від 16.12.2021 у справі №500/1879/20, від 09.08.2023 у справі №520/5045/2020 та від 23.09.2024 у справі №620/2027/23.
Так, у даному випадку зі змісту заяви позивача від 28.03.2024 встановлено, що ОСОБА_1 просила пенсійний орган перерахувати розмір її пенсії, врахувавши до стажу період з 30.12.2024 по 12.03.2024 в подвійному розмірі відповідно до статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Окрім того, позивач у заяві зазначила про те, вказаний період підтверджується записами трудової книжки, уточнюючою пільговою довідкою, які містяться в матеріалах пенсійної справи. Крім того, до заяви ОСОБА_1 долучила оригінал довідки від 12.03.2024 №4401 (про що сам відповідач зазначає у своєму листі), яка видана КНП “Прикарпатський обласний клінічний центр психічного здоров'я Івано-Франківської обласної ради». Також у заяві позивач просить пенсійний орган про прийняте рішення повідомити письмово.
При цьому, жодного посилання на Закон України «Про звернення громадян» у заяві не міститься.
З огляду на наведене, суд відхиляє як безпідставні доводи відповідача про те, що позивач звертався із заявою про перерахунок пенсії у формі, яка не відповідає Порядку №22-1, оскільки зміст поданої заяви очевидно дає змогу оцінити намір заявника, а відповідач мав можливість прийняти рішення по суті порушеного позивачем питання.
Окрім того, суд звертає увагу, що відповідно до частини 4 статті 42 Закону № 1058, у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, перерахунок пенсії проводиться з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої обчислена пенсія.
Таким чином, для зарахування до стажу періоду роботи, зокрема з 30.12.2010 по 12.03.2024 (тобто по дату видачі довідки від 12.03.2024 №4401) правових підстав немає, так як перерахунок по стажу проводиться не раніше ніж через 24 місяці після призначення (попереднього перерахунку) з урахуванням ч. 4 ст. 42 Закону 1058. Оскільки стаж пораховано по 29.02.2024, то право на зарахування до страхового стажу періоду роботи з 01.03.2024 позивач набуде не раніше 01.03.2026.
Відповідно до частин першої та другої статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Європейський Суд з прав людини в своєму рішенні «Великода проти України» від 03 червня 2014 року зазначив, що законодавчі норми можуть змінюватися, передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист.
При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.
Згідно з частиною 4 статі 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35, частиною другою статті 38, частиною третьою статті 42 і частиною п'ятою статті 48 цього Закону, провадиться в такі строки: у разі виникнення права на підвищення пенсії з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа; у разі настання обставин, які тягнуть за собою зменшення пенсії, - з першого числа місяця, в якому настали ці обставини, якщо вони мали місце до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо вони мали місце після 15 числа.
Як встановлено судом та не заперечується сторонами, позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області із відповідною заявою 28.03.2024.
Таким чином, застосовуючи механізм захисту порушеного права та його ефективного відновлення, керуючись повноваженнями, наданими частиною 2 статті 9, частинами 2, 3 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, з врахуванням змісту заявлених вимог, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню, а належним способом захисту відновлення порушених прав позивача є зобов'язання відповідача здійснити з 01.04.2024 (а не з 14.11.2023, як того просить позивач) перерахунок та виплату позивачу пенсії із зарахуванням при розрахунку розміру пенсії, відповідно до статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до його страхового стажу періодів роботи з 30.12.2010 по 29.02.2024 (а не по 12.03.2024, як просить позивач) у КНП “Прикарпатський обласний клінічний центр психічного здоров'я Івано-Франківської обласної ради» в подвійному розмірі.
Решта доводів відповідача на спірні правовідносини не впливають та висновків суду по суті спору не змінюють.
За таких обставин, суд вважає адміністративний позов позивача обґрунтованим, а позовні вимоги підлягають до часткового задоволення.
Відповідно до частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому, суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Враховуючи те, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення, позивач підтвердила сплату судового збору у розмірі 968,96 гривень за подання даного адміністративного позову, суд робить висновок про стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача сплачений судовий збір у розмірі 800,00 гривень.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
позов задовольнити частково.
Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області у здійсненні перерахунку пенсії ОСОБА_1 , оформлену листом від 26.04.2024 за №4553-3144/Л-02/8-0900/24.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2024, зарахувавши до стажу період її роботи з 30.12.2010 по 29.02.2024 у Комунальному некомерційному підприємстві «Прикарпатський обласний клінічний центр психічного здоров'я Івано-Франківської обласної ради» в подвійному розмірі згідно ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
У задоволенні решти позовних вимог відмовити
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (ідентифікаційний код юридичної особи 20551088) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) сплачений судовий збір у розмірі 800 (вісімсот) гривень 00 копійок.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
позивач: ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ), адреса: АДРЕСА_1 ;
відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (ідентифікаційний код юридичної особи 20551088), адреса: вул. Січових Стрільців 15, м. Івано-Франківськ, 76018.
Суддя /підпис/ Скільський І.І.