ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
про залишення позовної заяви без руху
"10" листопада 2025 р. Справа № 300/8048/25
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Микитин Н.М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправним дії що відмови у призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» з 04.04.2025, зобов'язання здійснити призначення, обчислення та виплату пенсії державного службовця з 04.04.2025 на підставі Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2016 року №622 із урахуванням довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця від 04.04.2025 № 77 та довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця № 78 від 04.04.2025, з урахуванням виплачених сум.
Приписами пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Пунктом 4 частини 5 статті 160 КАС України встановлено, що в позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
За змістом пункту 5 частини 5 статті 160 КАС України, в позовній заяві поряд з іншим, зазначаються виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Суд зазначає, що позивачем в описовій і мотивувальній частинах позовної заяви зазначено, що ОСОБА_1 зверталась із заявою щодо призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу», до заяви додано довідки від 04.04.2025 № 77 та від 04.04.2025 №78. Однак, їй призначено пенсію за віком відповідно до Закону №ї 1058, а у призначенні пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» відмовлено.
Частиною 4 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Учасники справи зобов'язані подавати наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази (пункт 4 частини 5 статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України).
Згідно із частинами 1, 2, статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Проте, в порушення вищезазначених правових норм, доказів у підтвердження того, що позивач зверталась до відповідача із заявою щодо призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» та доказів відмови у призначенні пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу», не подано.
Відтак, вищенаведені недоліки необхідно усунути шляхом надання суду засвідчених належним чином копії доказів на підтвердження обставин що позивач зверталась до відповідача із заявою щодо призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» та доказів прийняття рішення щодо відмови у призначенні пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу».
Згідно частини 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI (надалі, також - Закон №3674-VI).
Відповідно до частини 2 статті 9 Закону України "Про судовий збір", суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Суд зазначає, що ОСОБА_1 в якості доказу сплати судового збору до позовної заяви долучено платіжне доручення № 4849-0693-6809-5293 від 16.10.2025 в сумі 1211,20 грн.
В той же час, вказане платіжне доручення № 4849-0693-6809-5293 від 16.10.2025 в сумі 1211,20 грн, за аналогічним номером, датою та розміром було подане позивачем до Івано-Франківського окружного адміністративного суду 20.10.2025 у справі 300/7585/25, що підтверджується довідкою відділу документального забезпечення - канцелярії Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 05.11.2025.
Відтак, відповідного зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України згідно платіжного доручення № 4849-0693-6809-5293 від 16.10.2025 на сумі 1211,20 грн, за подання позовної заяви по адміністративній справі №300/8048/25 не відбулося.
Додатково суд зазначає, що позивач не позбавлений права повернення сплаченого судового збору у справі 300/7585/25 на підставі поданої ним заяви, відповідно до частини 2 статті 7 Закону України "Про судовий збір".
За таких обставин, суд вважає, що вказане платіжне доручення № 4849-0693-6809-5293 від 16.10.2025 на сумі 1211,20 грн не є належним доказом сплати судового збору за поданням до суду даної позовної заяви, оскільки вказані кошти сплачені за подання іншого позову.
Таким чином, судом встановлено, що позивач до позовної заяви не додав документ про сплату судового збору або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
З урахуванням вимог частини 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суд зазначає наступне.
За змістом вимог частини 1 і 2 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI (надалі, також - Закон №3674-VI).
Згідно із статями 1 та 2 Закону України "Про судовий збір", судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Пунктом 1 частини 1 статті 3 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Згідно частини 1 статті 2 Закону України "Про судовий збір" платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
Зважаючи на предмет спору, суд зазначає, що звернена позивачем позовна вимога в даній справі носить немайновий характер.
Згідно із пунктом 1 частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Частиною 2 статті 4 зазначеного Закону встановлюються ставки судового збору, зокрема, за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" прожитковий мінімум на одну особу для працездатних осіб на 2025 рік становить 3028 грн.
Відтак, розмір судового збору за подання до суду адміністративного позову із заявленою позивачем позовною вимагаю немайнового характеру складає 1211,20 грн.
Таким чином, вищенаведений недолік необхідно усунути шляхом подання до суду документа про сплату судового збору у розмірі 1211,20 грн, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно положень частини 1 статті 9 Закону України "Про судовий збір" судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.
Суд зазначає, що інформація щодо платіжних реквізитів для перерахування судового збору міститься на офіційному веб-порталі "Судова влада" в розділі "Івано-Франківський окружний адміністративний суд".
Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам, визначеним статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
У зв'язку з вищевикладеним, згідно з вимогами статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовну заяву слід залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків.
На підставі наведеного, керуючись статтями 160, 161, 169, 241-243, 248, Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій - залишити без руху.
Надати позивачу десятиденний строк з дня вручення (отримання) копії цієї ухвали для усунення вказаних недоліків шляхом:
- подання до суду належним чином засвідчених відповідно до частини 5 статті 94 КАС України копій документів (у двох примірниках), на підтвердження обставин, а саме, що позивач зверталась до відповідача із заявою щодо призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» та доказів відмови у призначенні пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу».
- подання документа про сплату судового збору у розмірі 1211,20 грн, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Роз'яснити, що в разі неусунення недоліків у визначений строк позовна заява буде повернена.
Відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.
Суддя Микитин Н.М.