11 листопада 2025 року Справа № 280/6833/25 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Семененко М.О., за участю секретаря судового засідання Тетерюк Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )
до Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_3 )
про визнання протиправними та скасування наказів в частині,
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 (далі - відповідач, ВЧ НОМЕР_2 ), в якій позивач просить суд:
визнати протиправним та скасувати п. 2.9, 4.1, 4.2, 4.3, 6, 7 наказу командира військової частини НОМЕР_2 (з основної діяльності) від 23.05.2025 №648 «Про результати службового розслідування за фактом безпідставного нарахування додаткової винагороди у військовій частині НОМЕР_4 », в частині, що стосується ОСОБА_1 ;
визнати протиправним та скасувати п. 9 наказу командира військової частини НОМЕР_2 (з адміністративно-господарської діяльності) від 28.05.2025 №672.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що за результатами проведення службового розслідування позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності за порушення вимог статей 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України затвердженого Законом України від 24 березня 1999 року № 551-XIV (далі - Дисциплінарний статут), а також статей 11,16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затверджений Законом України від 24.03.1999 № 548-XIV (далі - Статут), та накладено дисциплінарне стягнення, передбачене п. «б» статті 48 Дисциплінарного статуту, - «догана». Крім того, запропоновано позивачу в добровільному порядку повернути до каси військової частини надлишково виплачені кошти додаткової винагороди, податку на доходи фізичних осіб (далі також ПДФО) та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі також ЄСВ). Позивач зазначає, що відповідачем жодними належними та допустимим доказами не підтверджено правомірність спірного наказу, розрахунку сум відшкодування та ступеня провини. Стверджує, що подання командирами підрозділів ВЧ НОМЕР_4 на розгляд командира ВЧ НОМЕР_4 рапортів та підсумкових бойових донесень на виплату додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» (далі - Постанова №168), здійснено з дотриманням вимог чинного законодавства. З посиланням на норми проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 21.11.2017 №608, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.12.2017 за №1503/31371 (далі - Порядок №608), зазначає, що підстави для проведення службового розслідування якщо особу правопорушника не встановлено, але виявлено факт правопорушення, відсутні. Крім того, позивач вважає, що за надлишкові виплати під час виконання обов'язків військової служби або службових обов'язків не передбачена матеріальна відповідальність, адже в розумінні п. 4 ст. 1 Закону України Закону України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі» від 3 жовтня 2019 року № 160-IX (далі - Закон № 160-IX) визначений чіткий перелік способів завдання шкоди, до якого надлишкові виплати під час виконання обов'язків військової служби або службових обов'язків, не відноситься. З огляду на зазначене, позивач вважає, що службове розслідування проведено не об'єктивно, без повного та всебічного дослідження обставин, без додержання норм діючого законодавства України. Просить задовольнити позов.
Ухвалою суду від 11.08.2025 відкрито провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи; витребувано від ВЧ НОМЕР_2 докази по справі.
Представником відповідача подано витребувані докази та відзив на позовну заяву (вх.№46944 від 19.09.2025), в якому заперечує проти задоволення позовних вимог та зазначає, що в наслідок неналежного виконання своїх службових обов'язків позивач недбало віднісся до контролю та погодження наказів командира ВЧ НОМЕР_4 №374 від 07.08.2024, № 04 від 04.10.2024, що стало причиною протиправних дій у ВЧ НОМЕР_4 за фінансово-економічним напрямком, а саме: замах на надлишкову виплату додаткової винагороди військовослужбовцям, що сукупно становить 2 438 329,35 грн, але правопорушення не було доведено до кінця з причин, що не залежали від його волі, що могло привести до завдання прямої дійсної шкоди державі; та спричинення надлишкової виплати додаткової винагороди військовослужбовцям сукупно у розмірі 1 029 000,00 грн, що привело до завдання прямої дійсної шкоди державі, що підтверджується зібраними матеріалами в ході службового розслідування. Виходячи з матеріалів службового розслідування вина в завданні прямої дійсної шкоди позивачем виражається у формі службової недбалості. Своїми діями позивач, порушив вимоги: ст. 1, ст. 2, ст. 3, ст. 4 Дисциплінарного статуту, а також ст. 11, ст. 16 Статуту. Причинами та умовами, що сприяли правопорушенню є неналежне виконання службовою особою своїх службових обов'язків через несумлінне ставлення до них, що завдало тяжких наслідків охоронюваним законом правам, свободам та інтересам держави у наслідок недостатньої обізнаності з правових норм при визначенні підстав з нарахування додаткової винагороди. З огляду на вказане, вважає, що службове розслідування проведено без порушень Порядку № 608, а наказ, яким позивача притягнуто до відповідальності, є правомірним. Просить у задоволенні позову відмовити.
Представником відповідача подано заяву про поновлення процесуальних строків (вх.№51227 від 13.10.2025).
Ухвалою суду від 14.10.2025 визнано поважними причини пропуску строку подання відзиву на позовну заяву ВЧ НОМЕР_2 та поновлено такий строк, встановлено позивачу строк для подання відповіді на відзив на позовну заяву.
Позивач правом на подання відповіді на відзив на позовну заяву не скористався.
Дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, суд встановив такі обставини.
У період виникнення спірних правовідносин позивач перебував на військові службі за контрактом у ВЧ НОМЕР_4 з 24.02.2022, що підтверджується довідкою від 11.06.2025 №1564/3936, виданою ВЧ НОМЕР_4 .
На підставі наказу командира ВЧ НОМЕР_2 (з адміністративно-господарської діяльності) від 13 березня 2025 року № 302 "Про призначення службового розслідування за фактом безпідставного нарахування додаткової грошової винагороди у військовій частині НОМЕР_4 ", з урахуванням наказу командира ВЧ НОМЕР_2 (з адміністративно-господарської діяльності) від 29 березня 2025 року № 379 "Про продовження службового розслідування", наказу командира ВЧ НОМЕР_2 (з адміністративно-господарської діяльності) від 18 квітня 2025 року № 485 "Про продовження службового розслідування", з урахуванням статті 84 Дисциплінарного статуту, Порядку № 608, проведено службове розслідування з метою встановлення причин безпідставного нарахування додаткової винагороди за вересень 2024 року із розрахунку 100000,00 грн фінансово-економічною службою ВЧ НОМЕР_4 .
За результатами службового розслідування складено Акт проведення службового розслідування за фактом безпідставного нарахування додаткової грошової винагороди у ВЧ НОМЕР_4 від 11.05.2025 №17693 (далі - Акт).
За змістом Акту вбачається, що наказ про проведення даного службового розслідування видано на підставі рапорту начальника фінансово-економічної служби - головного бухгалтера ВЧ НОМЕР_2 від 19.12.2024 вх.№28954, за змістом якого під час проведення перевірки документів, що підтверджують участь військовослужбовців в бойових діях та є підставою для виплати додаткової грошової винагороди у розмірі 100 000,00 грн , дані до вищого штабу щодо кількості військовослужбовців, залучених до ведення бойових дій, надано невірно.
Службовим розслідуванням встановлено, що відповідно до наказів командира ВЧ НОМЕР_4 (з адміністративно-господарської діяльності) № 374 від 07.08.2024 та № 504 від 04.10.2024 визначені військовослужбовці, яким було нараховано додаткову винагороду в розмірі 100000 грн відповідно до Постанови №168, проте щодо таких військовослужбовців були відсутні відомості в журналах ведення бойових дій ВЧ НОМЕР_4 про безпосередню участь у бойових діях або виконанні завдання на лінії бойового зіткнення першого ешелону оборони, а виконувані підрозділами завдання відповідно до бойових розпоряджень підпадали під виплату "із розрахунку 30 000 гривень - військовослужбовцям, які виконують бойові (спеціальні) завдання згідно з бойовими наказами (розпорядженнями) (у розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань) із всебічного забезпечення діючих угруповань військ (сил) сил оборони держави безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій" відповідно до пункту 2 розділу XXXIV Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260 (далі - Порядок №260).
Так, серед перелічених військовослужбовців у додатку 2 до наказу командира ВЧ НОМЕР_4 (з адміністративно-господарської діяльності) № 374 від 07.08.2024 з періодами виконання цих задач зазначений військовослужбовець взводу зв'язку ВЧ НОМЕР_4 солдат ОСОБА_2 водій - лінійний наглядач відділення зв'язку взводу зв'язку ВЧ НОМЕР_4 , якому нараховано виплату додаткової винагороди із розрахунку 100000 грн за 31 день виконання завдань, проте, в журналах ведення бойових дій ВЧ НОМЕР_4 том 6 №48/дск з 06.07.2024 відомості про безпосередню участь військовослужбовців взводу зв'язку ВЧ НОМЕР_4 у бойових діях або виконанні завдань на лінії бойового зіткнення першого ешелону оборони відсутні. В бойовому розпорядженні командира ВЧ НОМЕР_4 № 1993/127дск від 30.06.2024, бойове розпорядженням командира ВЧ НОМЕР_4 від 30.06.2024 від 2009/127дск були визначені завдання взводу зв'язку - всебічне забезпечення підрозділів ВЧ НОМЕР_4 . Завдання брати безпосередню участь у бойових діях відсутні та будь-яких документальних підтверджень про участь у бойових зіткненнях, застосуванні зброї, виконання завдань на лінії зіткнення першого ешелону оборони не встановлено. Враховуючі підсумкове бойове донесення колишнього тимчасово виконуючого обов'язки командира взводу зв'язку ВЧ НОМЕР_4 № 110/дек від 02.08.2024 та журнал ведення бойових дій ВЧ НОМЕР_4 том 6 № 48/дск з 06.07.2024, вказані в рапорті на виплату додаткової винагороди завдання не відповідають переліку завдань, які дають підстави для виплати додаткової винагорода у розмірі 100000 грн, які чітко визначені наказом Міністерства оборони України 07 червня 2018 року № 260 (зі змінами), що є порушення фінансової та військової дисципліни. Різниця між коректним та некоректним нарахуванням сукупно складає 70000,00 грн, що є сумою посягання на нанесення матеріальної шкоди, яка могла бути нанесена державі з причин порушення законодавства (підрозділ 3.1 Акту).
Крім того, серед перелічених військовослужбовців у додатку 2 до наказу командира ВЧ НОМЕР_4 (з адміністративно-господарської діяльності) № 504 від 04.10.2024 перелічений особовий склад групи логістики ВЧ НОМЕР_4 , а саме: начальник служби лейтенант ОСОБА_3 - 30 днів; діловод старший солдат ОСОБА_4 - 30 днів; начальник служби капітан ОСОБА_5 - 26 днів; діловод старший солдат ОСОБА_6 - 30 днів; начальник служби молодший лейтенант ОСОБА_7 - 30 днів; діловод солдат ОСОБА_8 - 23 дня; начальник служби сержант ОСОБА_9 - 30 днів; начальник служби лейтенант ОСОБА_10 - 30 днів; діловод ст.солдат ОСОБА_11 - 30 днів; діловод ст.солдат ОСОБА_12 - 12 днів, яким нараховувалася додаткова винагорода в розмірі 100000 грн. Особовому складу групи логістики ВЧ НОМЕР_4 , не рахуючи начальника логістики ВЧ НОМЕР_4 , який не зазначений в цьому переліку, за вересень 2024 року, сукупно нараховано 903332,43 грн. В журналах ведення бойових дій ВЧ НОМЕР_4 том 7 №48/дск, розпочатий з 20.08.2024 по 11.11.2024, відомості про безпосередню участь військовослужбовців групи логістики ВЧ НОМЕР_4 у бойових діях або виконанні завдань на лінії бойового зіткнення першого ешелону оборони відсутні та будь-яких документальних підтверджень про участь у бойових зіткненнях, застосуванні зброї, виконання завдань на лінії зіткнення першого ешелону оборони не встановлено. У бойовому розпорядженні командира ВЧ НОМЕР_4 № 2913/127дск від 31.08.2024 були визначені завдання групі логістики - всебічне логістичне забезпечення підрозділів ВЧ НОМЕР_4 . Завдання брати безпосередню участь у бойових діях відсутні та будь-яких документальних підтверджень про участь у бойових зіткненнях, застосуванні зброї, виконання завдань на лінії зіткнення першого ешелону оборони не виявлено. Враховуючі підсумкове бойове донесення начальника логістики - заступника командира ВЧ НОМЕР_4 № 142дск від 01.10.2024 та журнал ведення бойових дій ВЧ НОМЕР_4 том 7 № 48/дск, розпочатий з 20.08.2024 по 11.11.2024, вказані в рапорті на виплату додаткової винагороди завдання не відповідають переліку завдань, які дають підстави для виплати додаткової винагороди у розмірі 100000 грн, які чітко визначені наказом Міністерства оборони України 07 червня 2018 року № 260 (зі змінами), що є порушення фінансової та військової дисципліни. Різниця між коректним та некоректним нарахуванням сукупно складає 632332,43 грн, що є сумою посягання на нанесення матеріальної шкоди, яка могла бути нанесена державі з причин порушення законодавства (підрозділ 3.11 Акту).
Крім того, серед перелічених військовослужбовців у додатку 2 до наказу командира ВЧ НОМЕР_4 (з адміністративно-господарської діяльності) № 504 від 04.10.2024 перелічений особовий склад управління та штабу ВЧ НОМЕР_4 , а саме: заступник командира батальйону з психологічної підтримки персоналу майор ОСОБА_13 - ІНФОРМАЦІЯ_1 лейтенант ОСОБА_14 - 30 днів; помічник військового капелана старший солдат ОСОБА_15 - 30 днів; офіцер сержант ОСОБА_16 - 30 днів; відповідальний виконавець старший солдат ОСОБА_17 - 3 дні; діловод старший солдат ОСОБА_18 - 30 днів; офіцер лейтенант ОСОБА_19 - 30 днів; офіцер молодший лейтенант ОСОБА_20 - 27 днів; офіцер молодший лейтенант ОСОБА_21 - 30 днів; офіцер лейтенант ОСОБА_22 - 22 дні; начальник зв'язку - начальник групи штаб сержант ОСОБА_23 - 30 днів; офіцер сержант ОСОБА_24 - 22 дні; помічник командира батальйону - начальник служби старший лейтенант ОСОБА_25 - 25 днів; начальник групи секретного документального забезпечення молодший сержант ОСОБА_26 - 30 днів; начальник інженерної служби капітан ОСОБА_27 - 30 днів; начальник служби радіаційного, хімічного, біологічного захисту старший лейтенант ОСОБА_28 - 13 днів; офіцер майор ОСОБА_29 - 27 днів; провідний бухгалтер старший сержант ОСОБА_30 - 30 днів; бухгалтер (2 категорії) старший солдат ОСОБА_31 - 30 днів; начальник логістики - заступник командира батальйону підполковник ОСОБА_32 - 29 днів; яким нараховувалася додаткова винагорода в розмірі 100000 грн. Особовому складу управління та штабу ВЧ НОМЕР_4 за вересень 2024 року сукупно нараховано 1 719 998,28 грн. В журналах ведення бойових дій ВЧ НОМЕР_4 том 7 № 48/дск, розпочатий з 20.08.2024 по 11.11.2024, відомості про безпосередню участь військовослужбовців управління та штабу ВЧ НОМЕР_4 у бойових діях або виконанні завдань на лінії бойового зіткнення першого ешелону оборони відсутні та будь-яких документальних підтверджень про участь у бойових зіткненнях, застосуванні зброї, виконання завдань на лінії зіткнення першого ешелону оборони не встановлено. У бойовому розпорядженні командира ВЧ НОМЕР_4 №2913/127дск від 31.08.2024 були визначені завдання особовому складу управління та штабу - всебічне забезпечення бойових дій ВЧ НОМЕР_4 . Завдання брати безпосередню участь у бойових діях відсутні та будь-яких документальних підтверджень про участь у бойових зіткненнях, застосуванні зброї, виконання завдань на лінії зіткнення першого ешелону оборони не виявлено. Враховуючі підсумкове бойове донесення тимчасово виконуючого обов'язки начальника штабу - заступника командира ВЧ НОМЕР_4 № 155дск від 01.10.2024 та журнал ведення бойових дій ВЧ НОМЕР_4 том 7 №48/дск, розпочатий з 20.08.2024 по 11.11.2024, вказані в рапорті на виплату додаткової винагороди завдання не відповідають переліку завдань, які дають підстави для виплати додаткової винагорода у розмірі 100000 грн, які чітко визначені наказом Міністерства оборони України 07 червня 2018 року № 260 (зі змінами), що є порушення фінансової та військової дисципліни. Різниця між коректним та некоректним нарахуванням сукупно складає 1 203 998,28 грн, що є сумою посягання на нанесення матеріальної шкоди, яка могла бути нанесена державі з причин порушення законодавства (підрозділ 3.12 Акту).
Крім того, серед перелічених військовослужбовців у додатку 2 до наказу командира ВЧ НОМЕР_4 (з адміністративно-господарської діяльності) № 504 від 04.10.2024 перелічений особовий склад взводу матеріально-технічного забезпечення ВЧ НОМЕР_4 , а саме: водій - заправник солдат ОСОБА_33 - 16 днів; водій солдат ОСОБА_34 - 30 днів; водій штаб сержант ОСОБА_35 - 30 днів; водій солдат ОСОБА_36 - 30 днів; водій солдат ОСОБА_37 - 30 днів; водій солдат ОСОБА_38 - 30 днів; начальник електростанції старший солдат ОСОБА_39 - 30 днів; водій - механік солдат ОСОБА_40 - 30 днів; старший кухар молодший сержант ОСОБА_41 - 30 днів; кухар солдат ОСОБА_42 - 30 днів; водій - електрик - оператор солдат ОСОБА_43 - 16 днів; начальник складу сержант ОСОБА_44 - 30 днів; начальник складу сержант ОСОБА_45 - 30 днів; начальник складу старший сержант ОСОБА_46 - 21 день; начальник складу штаб сержант ОСОБА_47 - 25 днів, яким нараховувалася додаткова винагорода в розмірі 100000 грн за вересень 2024 року в сукупному розмірі 1 359 998,64 грн. В журналах ведення бойових дій ВЧ НОМЕР_4 том 7 № 48/дск, розпочатий з 20.08.2024 по 11.11.2024, відомості про безпосередню участь військовослужбовців взводу матеріально-технічного забезпечення ВЧ НОМЕР_4 у бойових діях або виконанні завдань на лінії бойового зіткнення першого ешелону оборони відсутні та будь-яких документальних підтверджень про участь у бойових зіткненнях, застосуванні зброї, виконання завдань на лінії зіткнення першого ешелону оборони не виявлено. У бойовому розпорядженні командира ВЧ НОМЕР_4 № 2913/127дск від 31.08.2024 були визначені завдання особовому складу взводу матеріально-технічного забезпечення - всебічне забезпечення бойових дій ВЧ НОМЕР_4 . Завдання брати безпосередню участь у бойових діях відсутні та будь- яких документальних підтверджень про участь у бойових зіткненнях, застосуванні зброї, виконання завдань на лінії зіткнення першого ешелону оборони не встановлено. Враховуючі підсумкове бойове донесення командира взводу матеріально- технічного забезпечення ВЧ НОМЕР_4 № 143дск від 01.10.2024 та журнал ведення бойових дій ВЧ НОМЕР_4 том 7 № 48/дск, розпочатий з 20.08.2024 по 11.11.2024, вказані в рапорті на виплату додаткової винагороди завдання не відповідають переліку завдань, які дають підстави для виплати додаткової винагорода у розмірі 100000 грн, які чітко визначені наказом Міністерства оборони України 07 червня 2018 року № 260 (зі змінами), а підпадають під виплату додаткової винагороди із розрахунку 30 000 гривень, що є порушення фінансової та військової дисципліни. Загальна сума матеріальної шкоди в наслідок надлишкової виплати під час виконання обов'язків військової служби або службових обов'язків з урахуванням оподаткування та нарахувань на фонд оплати додаткової винагороди вищезазначеним військовослужбовцям взводу матеріально-технічного забезпечення ВЧ НОМЕР_4 склала 588000,00 грн (надлишково нарахована сума 420000,00 грн + зайво компенсований податок з доходів фізичних осіб (18%) 75600,00 грн + зайво перерахований єдиний соціальний внесок на загальнообов'язкове соціальне страхування (22%) 92400,00 грн). Загальна сума посягання на нанесення матеріальної шкоди, яка могла бути нанесена державі з причин порушення законодавства - різниця між коректним та некоректним нарахуванням, що сукупно складає 951 998,64 грн за вирахуванням суми нанесення матеріальної шкоди державі шляхом надлишкової виплати під час виконання обов'язків військової служби, а саме 420 000,00 грн, що становить 531 998,64 грн (підрозділ 3.13 Акту).
Крім того, серед перелічених військовослужбовців у додатку 2 до наказу командира ВЧ НОМЕР_4 (з адміністративно-господарської діяльності) № 504 від 04.10.2024 перелічений особовий склад медичного пункту ВЧ НОМЕР_4 , а саме: водій-санітар солдат ОСОБА_48 - 30 днів; водій- санітар солдат ОСОБА_49 - 30 днів, яким нараховувалася додаткова винагорода в розмірі 100000 грн за вересень 2024 року в сукупному розмірі 199 999,80 грн. У журналах ведення бойових дій ВЧ НОМЕР_4 том 7 № 48/дск, розпочатий з 20.08.2024 по 11.11.2024, відомості про безпосередню участь військовослужбовців медичного пункту ВЧ НОМЕР_4 у бойових діях або виконанні завдань на лінії бойового зіткнення першого ешелону оборони відсутні та будь-яких документальних підтверджень про участь у бойових зіткненнях, застосуванні зброї, виконання завдань на лінії зіткнення першого ешелону оборони не встановлено. У бойовому розпорядженні командира ВЧ НОМЕР_4 № 2913/127дск від 31.08.2024 були визначені завдання особовому складу медичного пункту - забезпечення медичної евакуації ВЧ НОМЕР_4 . Завдання брати безпосередню участь у бойових діях відсутні та будь-яких документальних підтверджень про участь у бойових зіткненнях, застосуванні зброї, виконання завдань на лінії зіткнення першого ешелону оборони не виявлено. Враховуючі підсумкове бойове донесення колишнього начальника медичної служби - начальника медичного пункту ВЧ НОМЕР_4 №143дск від 01.10.2024 та журнал ведення бойових дій ВЧ НОМЕР_4 том 7 № 48/дск, розпочатий з 20.08.2024 по 11.11.2024, вказані в рапорті на виплату додаткової винагороди завдання вказаним військовослужбовцям, які перебували на посадах водія - санітара медичного пункту ВЧ НОМЕР_4 , не відповідають переліку завдань, які дають підстави для виплати додаткової винагорода у розмірі 100000 грн, які чітко визначені наказом Міністерства оборони України 07 червня 2018 року № 260 та з урахуванням роз'яснення стосовно виплат додаткової винагороди департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України від 11.04.2023 № 423/1952, оскільки відповідно до військово облікової спеціальності 790037А/658 не відноситься до медичного персоналу медичних підрозділів та за змістом завдання, які він виконував, підпадає під виплату додаткової винагороди із розрахунку 30 000 гривень, що є порушення фінансової та військової дисципліни. Загальна сума матеріальної шкоди в наслідок надлишкові виплати під час виконання обов'язків військової служби або службових обов'язків з урахуванням оподаткування та нарахувань на фонд оплати додаткової винагороди вищезазначеним військовослужбовцям медичного пункту ВЧ НОМЕР_4 склала 196000,00 грн (надлишково нарахована сума 140000,00 грн + зайво компенсований податок з доходів фізичних осіб (18%) 25200,00 грн + зайво перерахований єдиний соціальний внесок на загальнообов'язкове соціальне страхування (22%) 30800,00 грн) (підпункт 3.14 Акту).
Крім того, серед перелічених військовослужбовців у додатку 2 до наказу командира ВЧ НОМЕР_4 (з адміністративно-господарської діяльності) № 504 від 04.10.2024 перелічений особовий склад взводу зв'язку ВЧ НОМЕР_4 , а саме: водій - електрик старший солдат ОСОБА_50 - 30 днів; водій - електрик старший сержант ОСОБА_51 - 30 днів; водій - лінійний наглядач солдат ОСОБА_2 - 15 днів, яким нараховувалася додаткова винагорода в розмірі 100000 грн за вересень 2024 року в сукупному розмірі 250 000,00 грн. В журналах ведення бойових дій ВЧ НОМЕР_4 том 7 № 48/дск, розпочатий з 20.08.2024 по 11.11.2024, відомості про безпосередню участь військовослужбовців взводу зв'язку ВЧ НОМЕР_4 у бойових діях або виконанні завдань на лінії бойового зіткнення першого ешелону оборони відсутні та будь-яких документальних підтверджень про участь у бойових зіткненнях, застосуванні зброї, виконання завдань на лінії зіткнення першого ешелону оборони не встановлено. У бойовому розпорядженні командира ВЧ НОМЕР_4 № 2913/127дск від 31.08.2024 були визначені завдання особовому складу взводу зв'язку - всебічне забезпечення зв'язком ВЧ НОМЕР_4 . Завдання брати безпосередню участь у бойових діях відсутні та будь-яких документальних підтверджень про участь у бойових зіткненнях, застосуванні зброї, виконання завдань на лінії зіткнення першого ешелону оборони не виявлено. Враховуючі підсумкове бойове донесення командира взводу матеріального забезпечення ВЧ НОМЕР_4 № 143дск від 01.10.2024 та журнал ведення бойових дій ВЧ НОМЕР_4 том 7 № 48/дск, розпочатий з 20.08.2024 по 11.11.2024, вказані в рапорті на виплату додаткової винагороди завдання не відповідають переліку завдань, які дають підстави для виплати додаткової винагорода у розмірі 100000 грн, які чітко визначені наказом Міністерства оборони України 07 червня 2018 року № 260 (зі змінами), що є порушення фінансової та військової дисципліни. Різниця між коректним та некоректним нарахуванням сукупно складає 175 000,00 грн, що сумою посягання на нанесення матеріальної шкоди, яка могла бути нанесена державі з причин порушення законодавства. Загальна сума матеріальної шкоди в наслідок надлишкові виплати під час виконання обов'язків військової служби або службових обов'язків з урахуванням оподаткування та нарахувань на фонд оплати додаткової винагороди вищезазначеним військовослужбовцям взводу матеріально-технічного забезпечення ВЧ НОМЕР_4 склала 245000,00 грн (надлишково нарахована сума 175000,00 грн + зайво компенсований податок з доходів фізичних осіб (18%) 31500,00 грн + зайво перерахований єдиний соціальний внесок на загальнообов'язкове соціальне страхування (22%) 38500,00 грн) (підрозділ 3.15 Акту).
Лейтенант ОСОБА_52 ЧАЙКА, начальник відділення персоналу штабу ВЧ НОМЕР_4 , який готував проєкти наказів та підписував додатки до наказів командира ВЧ НОМЕР_4 (з адміністративно-господарської діяльності) № 374 від 07.08.2024 та № 504 від 04.10.2024, у своєму поясненні зазначив, що контроль за правильністю нарахувань здійснювався відповідно до перевірки рапортів на відповідність наказам командира ВЧ НОМЕР_2 по стройовій частині, книзі обліку тимчасово відсутнього та прибулого до ВЧ НОМЕР_4 особового складу, з урахуванням дисциплінарних стягнень.
Заперечень відповідно до підстав, переліку особового складу в додатках до наказу на виплати додаткової винагороди лейтенантом ОСОБА_53 , начальником відділення персоналу штабу ВЧ НОМЕР_4 зроблено не було.
ОСОБА_54 ЧАЙКА начальник групи персоналу штабу ВЧ НОМЕР_4 на посаді начальника групи персоналу штабу ВЧ НОМЕР_4 відповідно до наказу командира ВЧ НОМЕР_4 від 21.07.2024 № 210, з 21.07.2024 року. Функціональні обов'язки начальника групи персоналу штабу ВЧ НОМЕР_4 , які підписані особисто лейтенантом ОСОБА_55 відсутні.
Згідно пункту 1.9 розділу 1 наказу Міністерства оборони України від 22.04.2021 №104 "Про внесення змін до наказу Міністерства оборони України від 22.05.2017 №280" начальник штабу, заступники (помічники) командира військової частини і начальники служб військової частини відповідають за своєчасне та правильне визначення потреби військової частини у коштах (за напрямами відповідальності), їх цільове, законне, ефективне використання та зобов'язані:
Начальник штабу військової частини чи інша посадова особа, яка очолює підрозділ з обліку особового складу, забезпечує:
підготовку проектів наказів командира військової частини щодо встановлення посадових окладів військовослужбовцям, тарифних ставок (розрядів) працівникам Збройних Сил України, оголошення вислуги років особовому складу, встановлення та виплату доплат, надбавок, винагород, одноразових видів грошового забезпечення та заробітної плати, преміювання військовослужбовців, працівників Збройних Сил України;
за правильність і своєчасність передачі штабом військової частини фінансовому органу довідок, витягів із наказів командира військової частини та інших документів, перевірку відповідності розрахунково-платіжних відомостей обліковому складу і штату (штатному розпису) військової частини начальник штабу чи інша посадова особа, яка очолює облік особового складу, несе відповідальність у встановленому законодавством порядку.
В наслідок неналежного виконання своїх службових обов'язків які перелічені вище, лейтенант ОСОБА_56 ЧАЙКА начальник групи персоналу штабу ВЧ НОМЕР_4 недбало віднісся до контролю та погодженню наказів командира ВЧ НОМЕР_4 (з адміністративно-господарської діяльності): № 374 від 07.08.2024, № 504 від 04.10.2024, що стало причиною протиправних дій у ВЧ НОМЕР_4 за фінансово-економічним напрямком, а саме:
замах на надлишкову виплату додаткової винагороди військовослужбовцям зазначеним в пунктах: 3.1; 3.11, 3.12, 3.13 цього акту службового розслідування, що сукупно становить 2 438 329,35 грн. але правопорушення не було доведено до кінця з причин, що не залежали від його волі, що могло привести до завдання прямої дійсної шкоди державі;
та спричинення надлишкової виплати додаткової винагороди військовослужбовцям зазначеним в пунктах: 3.13; 3.14; 3.15; даного акту службового розслідування сукупно становить 1 029 000,00 грн, що привело до завдання прямої дійсної шкоди державі, що підтверджується зібраними матеріалами в ході службового розслідування. Це підтверджується довідкою про вартісну оцінку завданої шкоди наданої фінансово - економічною службою ВЧ НОМЕР_2 .
Виходячи з матеріалів службового розслідування вина в завданні прямої дійсної шкоди лейтенантом ОСОБА_57 начальником групи персоналу штабу ВЧ НОМЕР_4 виражається у формі службової недбалості.
Своїми діями лейтенант ОСОБА_56 ЧАЙКА начальник групи персоналу штабу ВЧ НОМЕР_4 , порушив вимоги: ст. 1, ст. 2, ст. 3, ст. 4 Дисциплінарного статуту, а також ст. 11, ст. 16 Статуту.
Також вбачаються ознаки кримінального правопорушення, визначеного ч.1, 2 ст. 15, ч.1 ст. 28, ч. 2 ст. 367 Кримінального Кодексу України.
Причинами та умовами, що сприяли правопорушенню є неналежне виконання службовою особою своїх службових обов'язків через несумлінне ставлення до них, що завдало тяжких наслідків охоронюваним законом правам, свободам та інтересам держави у наслідок недостатньої обізнаності з правових норм при визначенні підстав з нарахування додаткової винагороди.
Пунктом 5.2.9 вищезазначеного Акту, за порушення вимог ст. 1, ст. 2, ст. 3, ст. 4 Дисциплінарного статуту, а також ст. 11, ст. 16 Статуту запропоновано накласти на позивача дисциплінарне стягнення, передбачене ст. 48 пункт "б" Дисциплінарного статуту, "догана".
З урахуванням пункту 5.4.1 Акту позивачу запропоновано в добровільному порядку повернути ВЧ НОМЕР_2 кошти у сумі 24 500, 00 грн.
З урахуванням пункту 5.4.2 Акту позивачу запропоновано в добровільному порядку повернути ВЧ НОМЕР_2 кошти у сумі 73 500, 00 грн.
З урахуванням пункту 5.4.3. Акту позивачу запропоновано в добровільному порядку повернути ВЧ НОМЕР_2 кошти у сумі 30 625, 00 грн.
Також, з урахуванням пункту 5.5. Акту у разі відмови здійснити добровільне повернення коштів вказано про необхідність видання проєкту наказу про притягнення, зокрема позивача, до матеріальної відповідальності на суму 128 625,00 грн.
23.05.2025 командиром ВЧ НОМЕР_2 винесено наказ № 648 “Про результати службового розслідування за фактами безпідставного нарахування додаткової грошової винагороди у військовій частині НОМЕР_4 », яким службове розслідування завершено (далі - Наказ № 648).
Відповідно до підпункту 2.9 пункту 2 Наказу № 648, наказано заступнику начальника штаба ВЧ НОМЕР_2 оголосити про притягнення до дисциплінарної відповідальності письмовим наказом, зокрема, ОСОБА_58 , начальника групи персоналу штабу ВЧ НОМЕР_4 , за порушення вимог статей 1 - 4 Дисциплінарного статуту, а також статей 11, 16 Статуту, притягнути до дисциплінарної відповідальності, передбаченої Дисциплінарним статутом пункт "б" статі 48 - "догана".
Згідно підпункту 4.1. пункту 4 Наказу № 648, за порушення статей 1-4 Дисциплінарного статуту, а також статей 11, 16 Статуту та вчинення протиправної поведінки у зв'язку із неналежним виконанням службових обов'язків в частині дотримання вимог чинною законодавства в наслідок чого здійснено надлишкову виплату додаткової винагороди військовослужбовцям що привело до завдання прямої дійсної шкоди державі по медичному пункту Військової частини НОМЕР_4 з урахуванням ПДФО та ЕСВ в склала 196 000,00 грн. З урахуванням ступеня вини і конкретних обставин завдання військовослужбовцями шкоди, позивачу в добровільному порядку запропоновано повернути кошти у сумі 24 500,00 грн. до каси Військової частини НОМЕР_2 .
Згідно підпункту 4.2 пункту 4 Наказу № 648 по взводу матеріально-технічного забезпечення ВЧ НОМЕР_4 з урахуванням ПДФО та ЕСВ склала 588 000,00 грн. З урахуванням ступеня вини і конкретних обставин завдання військовослужбовцями шкоди, позивачу в добровільному порядку запропоновано поверну чи кошти у сумі 73 500,00 грн. до каси Військової частини НОМЕР_2 .
Згідно підпункту 4.3 пункту 4 Наказу № 648 по взводу зв'язку ВЧ НОМЕР_4 з урахуванням ПДФО та ЕСВ склала 245 000,00 грн. З урахуванням ступеня вини і конкретних обставин завдання військовослужбовцями шкоди, позивачу в добровільному порядку запропоновано поверну чи кошти у сумі 30 625,00 грн. до каси Військової частини НОМЕР_2 .
Згідно пункту 6 Наказу № 648 у разі відмови від добровільною повернення вказаних коштів протягом 5 робочих днів з моменту ознайомлення з наказом про завершення службовою розслідування, заступнику начальника штабу Військової частини НОМЕР_2 майору ОСОБА_59 за погодженням з помічником командира з правової роботи начальником юридичної служби запропоновано додати проект наказу про притягнення до матеріальної відповідальності, в тому числі, лейтенанта ОСОБА_60 начальника групи пенс овалу штабу ВЧ НОМЕР_4 в сумі - 128 625,00 грн.
Пунктом 7 Наказу № 648, за порушення вимог статей 1-4 Дисциплінарного статуту, а також статей 11-16 Статуту, та за наявності ознаки вчинення кримінального правопорушення військовослужбовцями ВЧ НОМЕР_4 заступнику командира бригади з психологічної підтримки персоналу - начальнику відділення психологічної підтримки персоналу за погодженням з помічником командира з правової роботи - начальника юридичної служби ВЧ НОМЕР_2 направити до Державного бюро розслідувань повідомлення про кримінальні правопорушення відносно наступних військовослужбовців: лейтенанта медичної служби ОСОБА_61 , підполковника ОСОБА_62 , підполковника ОСОБА_63 , старшого лейтенанта ОСОБА_64 , старшого лейтенанта ОСОБА_65 , старшого лейтенанта ОСОБА_66 , молодшого лейтенанта ОСОБА_67 , майора ОСОБА_68 , старшого лейтенанта ОСОБА_69 , сержанта ОСОБА_70 , молодшого сержанта ОСОБА_71 , майора ОСОБА_72 .
Крім того, наказом командира ВЧ НОМЕР_2 (з адміністративно-господарської діяльності) №672 від 28.05.2025 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» (далі - наказ №672 від 28.05.2025), крім іншого, на лейтенанта ОСОБА_73 , начальника групи персоналу штабу ВЧ НОМЕР_4 , за порушення вимог статей 1 - 4 Дисциплінарного статуту, а також статей 11, 16 Статуту, накладено дисциплінарне стягнення, передбачене п. «б» статті 48 Дисциплінарного статуту - "догана" (пункт 9 наказу №672 від 28.05.2025).
Не погоджуючись з пунктами 2.9, 4.1, 4.2, 4.3, 6, 7 наказу № 648 від 23.05.2025 та п. 9 наказу №672 від 28.05.2025, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.
На виконання частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби здійснює Закон України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII (далі - Закон № 2232-XII).
Відповідно до статті 2 Закону № 2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Порядок проходження військової служби, права та обов'язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.
Законом України "Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України" від 24.03.1999 №548-XIV затверджено Статут, яким визначено загальні права та обов'язки військовослужбовців Збройних Сил України і їх взаємовідносини, обов'язки основних посадових осіб полку і його підрозділів, правила внутрішнього порядку у військовій частині та її підрозділах
Відповідно до статті 11 Статуту необхідність виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, а також завдань, визначених міжнародними зобов'язаннями України покладає на військовослужбовців такі обов'язки:
- свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок;
- бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим;
- беззастережно виконувати накази командирів (начальників) і захищати їх у бою, як святиню оберігати Бойовий Прапор своєї частини;
- постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, знати та виконувати свої обов'язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України;
- знати й утримувати в готовності до застосування закріплене озброєння, бойову та іншу техніку, берегти державне майно;
- дорожити бойовою славою Збройних Сил України та своєї військової частини, честю і гідністю військовослужбовця Збройних Сил України;
- поважати бойові та військові традиції, допомагати іншим військовослужбовцям, які перебувають у небезпеці, стримувати їх від вчинення протиправних дій, поважати честь і гідність кожної людини, не допускати порушень, пов'язаних із дискримінацією за ознакою статі, сексуальним домаганням, насильством за ознакою статі, правопорушень проти статевої свободи та статевої недоторканості;
- бути пильним, суворо зберігати державну таємницю;
- вести бойові дії ініціативно, наполегливо, до повного виконання поставленого завдання;
- виявляти повагу до командирів (начальників) і старших за військовим званням, сприяти їм у підтриманні порядку і дисципліни;
- додержуватися правил військового вітання, ввічливості й поведінки військовослужбовців, завжди бути одягненим за формою, чисто й охайно.
Згідно зі статтею 16 Статуту, кожний військовослужбовець зобов'язаний виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов'язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.
Стаття 26 Статуту визначає, що військовослужбовці залежно від характеру вчиненого правопорушення та провини несуть з урахуванням бойового імунітету, визначеного Законом України "Про оборону України" дисциплінарну, адміністративну, матеріальну, цивільно-правову та кримінальну відповідальність згідно із законом.
Законом України "Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України" від 24.03.1999 №551-XIV затверджено Дисциплінарний статут, який визначає сутність військової дисципліни, обов'язки військовослужбовців щодо її додержання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, права командирів щодо їх застосування, а також порядок подання і розгляду заяв, пропозицій та скарг.
Відповідно до статей 1 та 2 Дисциплінарного статуту, військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених статутами Збройних Сил України та іншим законодавством України. Військова дисципліна ґрунтується на усвідомленні військовослужбовцями свого військового обов'язку, відповідальності за захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, на їх вірності Військовій присязі.
Відповідно до статті 3 Дисциплінарного статуту військова дисципліна досягається шляхом:
виховання високих бойових і морально-психологічних якостей військовослужбовців на національно-історичних традиціях українського народу та традиціях Збройних Сил України, патріотизму, свідомого ставлення до виконання військового обов'язку, вірності Військовій присязі;
особистої відповідальності кожного військовослужбовця за дотримання Конституції та законів України, Військової присяги, виконання своїх обов'язків, вимог статутів Збройних Сил України;
формування правової культури військовослужбовців;
умілого поєднання повсякденної вимогливості командирів і начальників (далі - командири) до підлеглих без приниження їх особистої гідності, з дотриманням прав і свобод, постійної турботи про них та правильного застосування засобів переконання, примусу й громадського впливу колективу;
зразкового виконання командирами військового обов'язку, їх справедливого ставлення до підлеглих;
підтримання у військових з'єднаннях, частинах (підрозділах), закладах та установах необхідних матеріально-побутових умов, статутного порядку;
своєчасного і повного постачання військовослужбовців встановленими видами забезпечення;
чіткої організації і повного залучення особового складу до бойового навчання.
Згідно зі статтею 4 Дисциплінарного статуту, військова дисципліна зобов'язує кожного військовослужбовця, поміж іншим, додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів; поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків.
Відповідно до частини 5 Дисциплінарного статуту, за стан військової дисципліни у з'єднанні, військовій частині (підрозділі), закладі та установі відповідає командир. Інтереси захисту Вітчизни зобов'язують командира постійно підтримувати військову дисципліну, вимагати її додержання від підлеглих, не залишати поза увагою жодного дисциплінарного правопорушення…
..Стосовно кожного випадку правопорушення командир зобов'язаний прийняти рішення щодо необхідності притягнення винного до відповідальності залежно від обставин скоєння правопорушення, ступеня вини, попередньої поведінки порушника та розміру завданих державі та іншим особам збитків, а також з урахуванням бойового імунітету, визначеного Законом України "Про оборону України".
Згідно з частиною 1 статті 45 Дисциплінарного статуту, у разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов'язків, порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов'язки служби, а за необхідності - накласти дисциплінарне стягнення.
За вчинення адміністративних правопорушень військовослужбовці несуть дисциплінарну відповідальність за цим Статутом, за винятком випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення. За вчинення правопорушень, пов'язаних із корупцією, військовослужбовці несуть відповідальність згідно з Кодексом України про адміністративні правопорушення. У разі вчинення кримінального правопорушення військовослужбовець притягається до кримінальної відповідальності.
Відповідно до статті 48 Дисциплінарного статуту, на військовослужбовців можуть бути накладені такі дисциплінарні стягнення: а) зауваження; б) догана; в) сувора догана; г) позбавлення чергового звільнення з розташування військової частини чи з корабля на берег (стосовно військовослужбовців строкової військової служби та курсантів вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти); ґ) попередження про неповну службову відповідність (крім осіб рядового складу строкової військової служби); д) пониження в посаді; е) пониження у військовому званні на один ступінь (стосовно осіб сержантського (старшинського) та офіцерського складу); є) пониження у військовому званні з переведенням на нижчу посаду (стосовно військовослужбовців сержантського (старшинського) складу); ж) звільнення з військової служби через службову невідповідність (крім осіб, які проходять строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, а також військовозобов'язаних під час проходження навчальних (перевірочних) і спеціальних зборів та резервістів під час проходження підготовки та зборів).
Порядок накладення дисциплінарних стягнень встановлено статтями 83-95 Дисциплінарного статуту.
Згідно зі статтею 83 Дисциплінарного статуту, на військовослужбовця, який порушує військову дисципліну або громадський порядок, можуть бути накладені лише ті дисциплінарні стягнення, які визначені вказаним Статутом і відповідають військовому званню військовослужбовця та дисциплінарній владі командира, що вирішив накласти на винну особу дисциплінарне стягнення.
Частиною 1 статті 84 Дисциплінарного статуту передбачено, що прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування. Воно проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини.
Згідно статті 85 Дисциплінарного статуту службове розслідування призначається письмовим наказом командира (начальника), який прийняв рішення притягти військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності.
Відповідно до частини 8 статті 85 Дисциплінарного статуту, порядок проведення службового розслідування у Збройних Силах України визначається наказом Міністерства оборони України, в інших військових формуваннях, правоохоронних органах спеціального призначення - наказами державних органів, які мають у своєму підпорядкуванні військові формування, утворені відповідно до законів України, правоохоронних органів спеціального призначення, Державної спеціальної служби транспорту, Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України.
Якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир, який призначив службове розслідування, приймає рішення про притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності та визначає вид дисциплінарного стягнення. Під час накладення дисциплінарного стягнення та обрання його виду враховується: характер та обставини вчинення правопорушення, його наслідки, попередня поведінка військовослужбовця, а також тривалість військової служби та рівень знань про порядок служби (стаття 86 Дисциплінарного статуту).
Відповідно до статті 97 Дисциплінарного статуту, про накладені дисциплінарні стягнення військовослужбовцям може бути оголошено особисто, у письмовому наказі (розпорядженні), на нараді чи перед строєм військовослужбовців, які мають військові звання (обіймають посади) не нижче за військове звання (посаду) військовослужбовця, який вчинив правопорушення. Оголошувати про дисциплінарні стягнення командирам у присутності підлеглих заборонено.
Під час оголошення дисциплінарного стягнення до відома військовослужбовця доводять, в чому полягає порушення ним військової дисципліни чи громадського порядку (стаття 98 Дисциплінарного статуту).
Порядок, підстави та механізм проведення службового розслідування стосовно військовослужбовців Збройних Сил України, а також військовозобов'язаних та резервістів, які не виконали (неналежно виконали) свої службові обов'язки або вчинили правопорушення під час проходження служби (зборів), а також дії (бездіяльність) яких призвели до завдання шкоди державі, визначені Порядком № 608.
У п.2 розділу І Порядку №608 надано визначення службовому розслідуванню, згідно із яким, це комплекс заходів, які проводяться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, а також встановлення ступеня вини особи (осіб), чиї дії або бездіяльність стали причиною вчинення правопорушення.
Як передбачено п.7 розділу І Порядку №608, службове розслідування за фактами завданої шкоди державному майну, у тому числі військовому майну, майну, залученому під час мобілізації, а також грошовим коштам, проводиться з дотриманням вимог даного Порядку та положень Закону №160-ІХ.
Відповідно до абзацу 15 пункту 1 розділу ІІ Порядку № 608 службове розслідування може призначатись в разі невиконання або неналежного виконання військовослужбовцем службових обов'язків, перевищення своїх повноважень, що призвело до людських жертв або загрожувало життю і здоров'ю особового складу, цивільного населення чи заподіяло матеріальну або моральну шкоду.
Відповідно до пункту 1 розділу ІІІ Порядку № 608 рішення про призначення службового розслідування приймається командиром (начальником), який має право видавати письмові накази та накладати на підлеглого дисциплінарне стягнення. Інші посадові (службові) особи у разі необхідності звертаються за підпорядкованістю з клопотанням про призначення службового розслідування.
Як визначено п.п.1,3 розділу ІV Порядку №608, особи, які проводять службове розслідування, зобов'язані, зокрема, дотримуватися вимог законодавства України, вживати всіх передбачених законодавством заходів для всебічного, повного, своєчасного та об'єктивного розслідування обставин вчиненого правопорушення; виявляти (з'ясовувати) обставини, які підтверджують або спростовують інформацію щодо скоєння правопорушення, а також встановлювати обставини, які пом'якшують або обтяжують відповідальність правопорушника.
Військовослужбовець, стосовно якого проводиться службове розслідування, серед іншого, має право: знати підстави проведення службового розслідування; бути ознайомленим про свої права та обов'язки під час проведення службового розслідування; відмовитися давати будь-які пояснення щодо себе, членів своєї сім'ї чи близьких родичів, коло яких визначається законом; давати усні, письмові або за допомогою технічних засобів пояснення, подавати документи, які стосуються службового розслідування, вимагати опитування (додаткового опитування) осіб, які були присутні під час вчинення правопорушення або яким відомі обставини, що стосуються правопорушення; порушувати клопотання про витребування та долучення нових документів, видань, інших матеріальних носіїв інформації; висловлювати письмові зауваження та пропозиції щодо проведення службового розслідування, дій або бездіяльності посадових (службових) осіб, які його проводять; ознайомлюватися з актом службового розслідування (у частині, що його стосується) після розгляду командиром (начальником); оскаржувати рішення, прийняте за результатами службового розслідування, у строки та у порядку, визначені законодавством України.
Згідно з п.1 розділу VІ Порядку №608, за результатами розгляду акта та матеріалів службового розслідування, якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир (начальник) приймає рішення про притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності, визначає вид дисциплінарного стягнення та призначає особу, якій доручає підготувати проект відповідного наказу. Вид дисциплінарного стягнення визначається особисто службовою особою, яка призначила службове розслідування, в аркуші резолюції або на висновку за результатами службового розслідування або безпосередньо в наказі про притягнення до дисциплінарної відповідальності.
Аналіз наведених норм дозволяє дійти висновку, що кожен військовослужбовець зобов'язаний виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою, додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів, що становить сутність військової дисципліни.
Підставою для застосування до військовослужбовця дисциплінарного стягнення є вчинення дисциплінарного проступку, а саме невиконання (неналежне виконання) службових обов'язків або порушення військової дисципліни.
У разі проведення службового розслідування, зазначені обставини, як і причини та умови, що їх зумовили, а також ступінь вини військовослужбовця, з'ясовуються під час службового розслідування, за наслідками якого командир вирішує питання щодо наявності чи відсутності у діянні військовослужбовця складу дисциплінарного проступку, та, відповідно, вирішує питання щодо наявності чи відсутності підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, обґрунтовуючи при цьому своє рішення у відповідному наказі, у тому числі в частині обрання виду стягнення.
Крім того, з системного аналізу вищезазначених норм суд доходить висновку, що Порядком №608 не визначено обов'язку перед проведенням службового розслідування за фактами завдання матеріальної шкоди військовому майну (коштам) проводити попередню службову перевірку та встановлювати коло осіб, стосовно яких буде проводитися службове розслідування, а тому суд відхиляє доводи позивача про відсутність підстав для проведення службового розслідування у разі, якщо особу правопорушника не встановлено, але виявлено факт правопорушення.
Стосовно правової оцінки правильності та обґрунтованості рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності, Верховний Суд в постанові від 13.03.2025 у справі №400/2521/23 вказав, що така оцінка повинна фокусуватися насамперед на такому: чи прийнято рішення у межах повноважень, у порядку та спосіб, встановлені Конституцією та законами України; чи дійсно у діянні особи є склад дисциплінарного порушення; чи є встановлені законом підстави для застосування дисциплінарного стягнення; чи є застосований вид стягнення пропорційним (співмірним) із учиненим діянням.
Матеріалами справи підтверджується, що підставою для призначення службового розслідування став рапорт начальника фінансово-економічної служби - головного бухгалтера ВЧ НОМЕР_2 від 19.12.2024 вх.№28954, в якому повідомлено про те, що під час проведення перевірки документів, що підтверджують участь військовослужбовців в бойових діях та є підставою для виплати додаткової грошової винагороди у розмірі 100 000,00 грн, передбаченої Постановою №168, до вищого штабу надано дані щодо кількості військовослужбовців, залучених до ведення бойових дій, які не відповідають дійсності.
Службовим розслідуванням встановлено, що позивач, перебуваючи на посаді начальника групи персоналу штабу ВЧ НОМЕР_4 , підготував проєкти наказів з додатками №374 від 07.08.2024 та № 504 від 04.10.2024 про виплату додаткової винагороди, до яких були включені військовослужбовці підрозділів ВЧ НОМЕР_4 , яким було нараховано додаткову винагороду в розмірі 100000 грн відповідно до Постанови №168, проте щодо таких військовослужбовців були відсутні відомості в журналах ведення бойових дій ВЧ НОМЕР_4 про безпосередню участь у бойових діях або виконання завдань на лінії бойового зіткнення першого ешелону оборони. При цьому, виконувані відповідними підрозділами завдання відповідно до бойових розпоряджень командира ВЧ НОМЕР_4 підпадали під виплату додаткової винагороди в розмірі 30 000 гривень.
Суд зазначає, що відповідно до пункту 1.9 розділу 1 наказу Міністерства оборони України від 22.05.2017 №280 «Про організацію фінансового забезпечення військових частин, установ, організацій Збройних Сил України та Державної спеціальної служби транспорту» (зі змінами, електронний ресурс: ІНФОРМАЦІЯ_2 начальник штабу військової частини чи інша посадова особа, яка очолює підрозділ з обліку особового складу, забезпечує, крім іншого, підготовку проєктів наказів командира військової частини щодо встановлення посадових окладів військовослужбовцям, тарифних ставок (розрядів) працівникам Збройних Сил України, оголошення вислуги років особовому складу, встановлення та виплату доплат, надбавок, винагород, одноразових видів грошового забезпечення та заробітної плати, преміювання військовослужбовців, працівників Збройних Сил України.
За правильність і своєчасність передачі штабом військової частини фінансовому органу довідок, витягів із наказів командира військової частини та інших документів, перевірку відповідності розрахунково-платіжних відомостей обліковому складу і штату (штатному розпису) військової частини начальник штабу чи інша посадова особа, яка очолює облік особового складу, несе відповідальність у встановленому законодавством порядку.
Згідно з висновками службового розслідування, в наслідок неналежного виконання своїх службових обов'язків, перелічених вище, позивач недбало віднісся до контролю та погодженню наказів командира ВЧ НОМЕР_4 (з адміністративно-господарської діяльності): №374 від 07.08.2024 та № 504 від 04.10.2024, що стало причиною протиправних дій у ВЧ НОМЕР_4 за фінансово-економічним напрямком, а саме:
замах на надлишкову виплату додаткової винагороди військовослужбовцям зазначеним в пунктах: 3.1; 3.11, 3.12, 3.13 Акту службового розслідування, що сукупно становить 2 438 329,35 грн. але правопорушення не було доведено до кінця з причин, що не залежали від його волі, що могло привести до завдання прямої дійсної шкоди державі;
та спричинення надлишкової виплати додаткової винагороди військовослужбовцям зазначеним в пунктах: 3.13; 3.14; 3.15; Акту службового розслідування сукупно становить 1 029 000,00 грн, що привело до завдання прямої дійсної шкоди державі.
Виходячи з матеріалів службового розслідування вина в завданні прямої дійсної шкоди позивачем виражається у формі службової недбалості.
Позивач не заперечує, що ним підготовлені проєкти наказів №374 від 07.08.2024 та №04 від 04.10.2024 з додатками, до яких включені військовослужбовці на виплату підвищеної додаткової винагороди відповідно до Постанови №168, проте, вважає, що подання командирами підрозділів ВЧ НОМЕР_4 на розгляд командира ВЧ НОМЕР_4 рапортів та підсумкових бойових завдань здійснено з дотриманням вимог чинного законодавства.
Оцінюючі такі доводи, суд враховує, що Законом України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року №2011-XII (далі - Закон №2011-XII) визначено основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлено єдину систему їх соціального захисту, гарантовано військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та врегульовано відносини у цій галузі.
Відповідно до частини 1 статті 1-2 Закону №2011-XII військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.
Згідно з частинами 1, 3, 4 статті 2 Закону № 2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які проходять військову службу, є військовослужбовцями.
Згідно із частиною першою статті 9 Закону № 2011-ХІІ держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення (частина друга статті 9 Закону № 2011-ХІІ).
Кабінет Міністрів України прийняв постанову №704 від 30 серпня 2017 року "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (далі - постанова КМУ №704), яка набрала чинності з 01 березня 2018 року.
Пунктом 2 постанови КМУ №704 установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Пунктом 3 постанови КМУ №704 передбачено, що виплату грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснювати в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством фінансів, Міністерством інфраструктури, Міністерством юстиції, Службою безпеки, Управлінням державної охорони, розвідувальними органами, Адміністрацією Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації (далі - державні органи).
Пунктом 8 постанови КМУ №704 установлено, що умови грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються цією постановою та іншими актами Кабінету Міністрів України.
На виконання постанови КМУ №704 наказом Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року №260, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26 червня 2018 року за №745/32197, затверджено Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, який визначає механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України (надалі - Порядок №260), який застосовується з дня набрання чинності постановою КМУ №704.
Згідно з пунктом 2 розділу I Порядку №260 грошове забезпечення включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.
До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років.
До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади, пов'язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту; премія.
До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: винагороди (крім винагороди військовослужбовцям, які обіймають посади, пов'язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту), а також додаткова винагорода на період дії воєнного стану; допомоги.
Пунктом 8 розділу I Порядку №260 визначено, що грошове забезпечення виплачується в межах асигнувань, передбачених у кошторисі військової частини на грошове забезпечення військовослужбовців.
Грошове забезпечення виплачується:
щомісячні основні та додаткові види - в поточному місяці за минулий;
одноразові додаткові види - в місяці видання наказу про виплату або в наступному після місяця, в якому наказом оголошено про виплату (з урахуванням вимог Бюджетного кодексу України).
Грошове забезпечення виплачується за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні на підставі наказу командира (начальника, керівника) (далі - командир).
Грошове забезпечення командиру військової частини виплачується за місцем перебування на грошовому забезпеченні на підставі наказу вищого командира за підпорядкованістю.
Згідно з положеннями пункту 14 розділу I Порядку №260 грошове забезпечення, не виплачене своєчасно або виплачене в меншому, ніж належало, розмірі, виплачується за весь період, протягом якого військовослужбовець мав право на нього.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України “Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Одночасно, військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, Командуванню об'єднаних сил Збройних Сил України, командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з'єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування приписано запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України “Про правовий режим воєнного стану» заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.
Указами Президента України строк дії режиму воєнного стану неодноразово продовжувався.
На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 року №64 “Про введення воєнного стану в Україні» та №69 “Про загальну мобілізацію», Кабінетом Міністрів України 28 лютого 2022 року прийнята Постанова №168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», (далі - Постанова №168) пунктом 1 якої, в редакції від 20 червня 2024 року було установлено, що на період воєнного стану особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, розмір такої додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Відповідно до пункту 1-1 Постанови №168 в редакції від 20 червня 2024 року, установлено, що на період воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту (далі - військовослужбовці), які беруть безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, щомісяця виплачується додаткова винагорода у розмірі 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. У разі виконання бойових (спеціальних) завдань під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до ротного опорного пункту включно, а також на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора в районах ведення воєнних (бойових) дій та на території противника військовослужбовцям додатково виплачується одноразова винагорода в розмірі 70000 гривень за кожні 30 днів (сумарно обчислених) виконання таких завдань.
Згідно з пунктом 1-2 Постанови №168 виплата додаткової винагороди та одноразової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Нарахування та сплата податків, зборів, внесків до відповідних бюджетів здійснюється у порядку, визначеному законодавством як для грошового забезпечення.
Порядок №260 у вересні 2023 року доповнено новим розділом XXXIV (Особливості виплати додаткової винагороди на період дії воєнного стану).
Відповідно до пункту другого цього розділу в редакції, чинній станом на 05 червня 2024 року, на період дії воєнного стану військовослужбовцям додаткова винагорода згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» виплачується в таких розмірах:
100 000 гривень - тим, які беруть безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби та курсантам), та виконують бойові (спеціальні) завдання (у розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах):
під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, у тому числі зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно (у тому числі тим, що визначені в абзаці чотирнадцятому цього пункту);
у районах ведення воєнних (бойових) дій з виявлення повітряних цілей противника;
із здійснення польотів в повітряному просторі областей України, на територіях яких ведуться воєнні (бойові) дії;
з вогневого ураження противника у складі підрозділу (засобу) ракетних військ і артилерії, підрозділу (засобу) протиповітряної оборони;
на території противника (у тому числі на території між позиціями військ противника та своїх військ, тимчасово окупованих (захоплених) противником територіях);
з вогневого ураження повітряних, морських цілей противника;
з виводу повітряних суден з під удару противника з виконанням зльоту;
кораблями, катерами, суднами в морській, річковій акваторії (поза межами внутрішніх акваторій портів, пунктів базування, місць тимчасового базування);
у районах ведення воєнних (бойових) дій медичному персоналу медичних частин та підрозділів (медичних підрозділів підсилення);
з відбиття збройного нападу (вогневого ураження противника) на об'єкти, що охороняються, звільнення таких об'єктів у разі їх захоплення або насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою;
у районах ведення воєнних (бойових) дій з розмінування (виявлення, знешкодження та знищення) вибухонебезпечних предметів у місцях виконання завдань за призначенням згідно з бойовими розпорядженнями;
50 000 гривень - військовослужбовцям, які виконують бойові (спеціальні) завдання у складі органу військового управління, штабу угруповання військ (сил) або штабу тактичної групи до пункту управління оперативно-стратегічного угруповання військ включно, а також у складі командування та штабу військової частини (зведеного підрозділу) (у тому числі поза районами ведення бойових (воєнних) дій), який здійснює оперативне (бойове) управління військовими частинами та підрозділами, що ведуть воєнні (бойові) дії на лінії бойового зіткнення на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно (у розрахунку на місяць пропорційно часу участі в таких діях та заходах).
Перелік цих органів військового управління (управлінь (штабів) угруповань військ (сил)), затверджується Головнокомандувачем Збройних Сил України або начальником Генерального штабу Збройних Сил України;
30 000 гривень - військовослужбовцям, які виконують бойові (спеціальні) завдання згідно з бойовими наказами (розпорядженнями) (у розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань):
з інтенсивної підготовки для ведення воєнних (бойових) дій у складі військових частин (підрозділів), включених до складу резерву Головнокомандувача Збройних Сил України сил оборони держави;
з управління угрупованнями військ (сил) у складі розгорнутих пунктів управління Генерального штабу Збройних Сил України;
з управління підпорядкованими силами та засобами відповідно до завдань, які покладаються на Адміністрацію Державної спеціальної служби транспорту, у складі розгорнутих пунктів управління Державної спеціальної служби транспорту;
у складі робочої групи або одиночним порядком, визначені Головнокомандувачем Збройних Сил України, начальником Генерального штабу Збройних Сил України, у межах областей України, на територіях яких ведуться воєнні (бойові) дії;
з розмінування (виявлення, знешкодження та знищення) вибухонебезпечних предметів поза районами ведення бойових дій;
у складі діючих угруповань військ (сил) сил оборони держави згідно з переліком завдань, затвердженим Міністром оборони України;
із всебічного забезпечення діючих угруповань військ (сил) сил оборони держави безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій;
з протиповітряного прикриття та наземної оборони об'єктів критичної інфраструктури (у тому числі об'єктів транспортної інфраструктури - військовими частинами та підрозділами Державної спеціальної служби транспорту);
Військовослужбовцям, зазначеним у розділах ХХХIV, ХХХV цього Порядку, які одночасно мають право на отримання додаткової винагороди за різними умовами, ця додаткова винагорода виплачується в більшому розмірі.
Згідно пункту 4 розділу XXXIV Порядку № 260 підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях, виконанні бойового (спеціального) завдання або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії (далі - бойові дії або заходи), у період здійснення зазначених дій або заходів здійснюється на підставі таких документів:
бойовий наказ (бойове розпорядження);
журнал бойових дій (вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення або постова відомість (під час охорони об'єкта, на який було здійснено збройний напад);
рапорт (донесення) командира підрозділу (групи), корабля (судна), катера про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.
Разом із тим, доданими до матеріалів справи письмовими доказами підтверджується що стосовно включених до наказів № 374 від 07.08.2024 та № 504 від 04.10.2024 про виплату додаткової винагороди в розмірі 100000 грн відповідно до Постанови №168 військовослужбовців, про яких зазначено в розділах 3.1, 3.11 - 3.15 Акту, відсутні відомості в журналах ведення бойових дій ВЧ НОМЕР_4 (надані відповідачем до матеріалів справи) про безпосередню участь у бойових діях або виконанні завдання на лінії бойового зіткнення першого ешелону оборони, а визначені бойовими розпорядженнями командира ВЧ НОМЕР_4 завдання не передбачали залучення вказаних військовослужбовців до безпосередньої участі у бойових діях або виконанні завдань на лінії бойового зіткнення.
Встановлені службовим розслідуванням обставини підтверджені наданими до матеріалів справи письмовими доказами та не спростовані позивачем.
З огляду на викладене, суд вважає, що відповідач дійшов обґрунтованого висновку про те, що позивач, як посадова особа, яка очолює підрозділ з обліку особового складу військової частини, та є відповідальною за підготовку проєктів наказів командира військової частини щодо встановлення та виплати доплат, надбавок, винагород, одноразових видів грошового забезпечення та заробітної плати, преміювання військовослужбовців, працівників Збройних Сил України, правильність і своєчасність передачі штабом військової частини фінансовому органу довідок, витягів із наказів командира військової частини та інших документів, перевірку відповідності розрахунково-платіжних відомостей обліковому складу і штату (штатному розпису) військової частини, допустив неналежне виконання своїх службових обов'язків, що стало причиною протиправних дій у ВЧ НОМЕР_4 .
Аргументів із вказаного приводу позовна заява не містить.
Спірними наказами командира ВЧ НОМЕР_4 від 23.05.2025 №648 (з основної діяльності) «Про результати службового розслідування за фактом безпідставного нарахування додаткової винагороди у військовій частині НОМЕР_4 » та від 28.05.2025 №672 (з адміністративно-господарської діяльності) «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» притягнуто позивача до дисциплінарної відповідальності з підстав неналежного виконання обов'язків військової служби або службових обов'язків, що зафіксовано відповідним Актом службового розслідування, які підтверджують вчинення позивачем дисциплінарного проступку.
Підстави для тверджень про недотримання посадовою особою військової частини, яка проводила службове розслідування, вимог Порядку № 608 відсутні, адже з матеріалів справи вбачається, що під час проведення службового розслідування головою комісії вчинялись дії щодо отримання документів та пояснень, у тому числі позивача, в межах повноважень, наданих пунктом 6 та пунктом 9 розділу ІІІ Порядку № 608.
Накладення дисциплінарного стягнення відбулося у відповідності до норм Дисциплінарного статуту, а застосований вид дисциплінарного стягнення у вигляді догани є співмірним із учиненим діянням.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про правомірність спірних наказів у відповідній частині та про відсутність підстав для їх скасування.
Що стосується доводів позивача про те, що за надлишкові виплати під час виконання обов'язків військової служби або службових обов'язків не передбачена матеріальна відповідальність, оскільки останні не віднесені до переліку способів завдання шкоди в розумінні п. 4 ст. 1 Закону № 160-IX, суд зазначає таке.
Підстави та порядок притягнення військовослужбовців та деяких інших осіб до матеріальної відповідальності за шкоду, завдану державному майну, у тому числі військовому майну, майну, залученому під час мобілізації, а також грошовим коштам, під час виконання ними службових обов'язків визначає Закон № 160-IX.
За визначеннями, наведеними у статті 1 Закон № 160-ІХ:
матеріальна відповідальність - вид юридичної відповідальності, що полягає в обов'язку військовослужбовців та деяких інших осіб покрити повністю або частково пряму дійсну шкоду, що було завдано з їх вини шляхом знищення, пошкодження, створення нестачі, розкрадання або незаконного використання військового та іншого майна під час виконання обов'язків військової служби або службових обов'язків, а також додаткове стягнення в дохід держави як санкція за протиправні дії у разі застосування підвищеної матеріальної відповідальності;
пряма дійсна шкода - збитки, завдані військовій частині, установі, організації, закладу шляхом знищення, пошкодження, створення нестачі, розкрадання або незаконного використання військового та іншого майна, погіршення або зниження його цінності, а також витрати на відновлення чи придбання військового та іншого державного майна замість пошкодженого або втраченого, надлишкові виплати під час виконання обов'язків військової служби або службових обов'язків. До шкоди не включаються доходи, які могли бути одержані за звичайних обставин, якщо таких збитків не було б завдано.
Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону № 160-ІХ підставою для притягнення до матеріальної відповідальності є шкода, завдана неправомірним рішенням, невиконанням чи неналежним виконанням особою обов'язків військової служби або службових обов'язків, крім обставин, визначених статтею 9 цього Закону, які виключають матеріальну відповідальність.
За приписами частини другої ст. 3 Закону № 160-ІХ умовами притягнення до матеріальної відповідальності є: 1) наявність шкоди; 2) протиправна поведінка особи у зв'язку з невиконанням чи неналежним виконанням нею обов 'язків військової служби або службових обов'язків; 3) причинний зв'язок між протиправною поведінкою особи і завданою шкодою; 4) вина особи в завданні шкоди.
Пунктом 1 частини 1 статті 6 Закону № 160-ІХ визначено, що особа несе матеріальну відповідальність у повному розмірі завданої з її вини шкоди в разі виявлення нестачі, розкрадання, умисного знищення, пошкодження чи іншого незаконного використання військового та іншого майна, у тому числі переданого під звіт для зберігання, перевезення, використання або для іншої мети, здійснення надлишкових виплат грошових коштів чи вчинення інших умисних протиправних дій.
За унормуванням ч. 2 ст. 8 Закону № 160-ІХ у разі виявлення факту завдання шкоди командир (начальник) протягом трьох діб після отримання відповідної письмової доповіді посадових (службових) осіб письмовим наказом призначає розслідування для встановлення причин завдання шкоди, її розміру та винних осіб.
Розслідування повинно бути завершено протягом одного місяця з дня його призначення. В окремих випадках зазначений строк може бути продовжено командиром (начальником), який призначив розслідування, але не більше ніж на один місяць. (ч.3 ст.8 Закону 160-ІХ).
Частиною 7 ст. 8 Закону № 160-ІХ передбачено, якщо вину особи доведено, командир (начальник) не пізніше ніж у п'ятнадцятиденний строк із дня закінчення розслідування видає наказ про притягнення винної особи до матеріальної відповідальності із зазначенням суми, що підлягає стягненню.
Відшкодування шкоди, завданої особою, здійснюється на підставі наказу командира (начальника) шляхом стягнення сум завданої шкоди з місячного грошового забезпечення винної особи, крім випадків, передбачених частинами третьою, четвертою та п'ятою цієї статті та частиною першою статті 12 цього Закону (ч.1 ст.10 Закону №160-ІХ).
Отже, за змістом положень Закону №160-ІХ надлишкові виплати під час виконання обов'язків військової служби або службових обов'язків відносяться до прямої дійсної шкоди, яка підлягає відшкодуванню військовослужбовцями у випадку, якщо таку шкоду заподіяно з їх вини, що спростовує доводи позивача про те, що за надлишкові виплати під час виконання обов'язків військової служби або службових обов'язків не передбачена матеріальна відповідальність.
Відтак, в межах підстав позову судом не встановлено протиправності оскаржуваних позивачем приписів Наказу № 648. При цьому, суд зазначає, що спірний п.7 Наказу №648 взагалі не стосується позивача, оскільки він відсутній в переліку осіб, щодо яких командиром ВЧ НОМЕР_4 надано доручення про направлення повідомлення про кримінальні правопорушення до Державного бюро розслідувань.
При цьому, аналізуючи позовні вимоги позивача, суд звертає увагу, що позовна заява не містить аргументів з приводу незгоди зі спірним наказом по суті висновків службового розслідування про відсутність підстав для нарахування додаткової винагороди військовослужбовцям ВЧ НОМЕР_4 відповідно до наказів № 374 від 07.08.2024 та № 504 від 04.10.2024, а також щодо визначеного розміру завданої шкоди військовому майну (коштам), а інші доводи і аргументи сторін, викладені в заявах по суті справи, не впливають на оцінку спірних правовідносин судом.
Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
Відповідно до частин 1 та 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
На підставі системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
З урахуванням положень статті 139 КАС України, підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 2, 6, 8-10, 14, 90, 139, 143, 241-246, 250, 295, 297 КАС України, суд
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання протиправними та скасування наказів в частині - відмовити.
Розподіл судових витрат не здійснюється.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.
Повне судове рішення складено 11.11.2025.
Суддя М.О. Семененко