11 листопада 2025 року Справа № 280/7196/25 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сіпаки А.В., розглянувши в письмовому проваджені адміністративну справу за правилами спрощеного позовного провадження за позовом Запорізької районної державної лікарні ветеринарної медицини (69089, м. Запоріжжя, вул. Героїв 37-го батальйону, 88; код ЄДРПОУ 00699164) до Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці (49064, м. Дніпро, вул. Коксохімічна, 1; код ЄДРПОУ 44729283), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Головне управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області (69036, м. Запоріжжя, вул. Примаченко Марії, 20-А; код ЄДРПОУ 40311343) про визнання протиправними та скасування наказу та припису,
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Запорізької районної державної лікарні ветеринарної медицини (далі - позивач) до Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці (далі - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Головне управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області (далі - третя особа), в якій позивач просить суд:
визнати протиправним та скасувати наказ Південно-Східного міжрегіонального управління державної служби з питань праці від 22.04.2025 № 282/ПС-ЗК про проведення позапланової перевірки Запорізької районної державної лікарні ветеринарної медицини;
визнати протиправним та скасувати припис про усунення виявлених порушень законодавства у сферах охорони праці, промислової безпеки, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничного нагляду № ПС/ЗП/13911/0477/П/ОП, виданий головним державним інспектором відділу з питань безпеки праці центрального регіону управління інспекційної діяльності у Запорізькій області Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці Тимошенко Юлією Володимирівною Запорізькій районній державній лікарні ветеринарної медицини.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 08.04.2025 на території лікарні трапився нещасний випадок, після чого було сформовано комісію та розпочато розслідування нещасного випадку на виробництві. Наказом відповідача № 282/ПС-ЗК від 22.04.2025 призначено позапланову перевірку, предметом якої стало додержання законодавства у сфері охорони праці у звязку з настанням смерті потерпілого ОСОБА_1 внаслідок нещасного випадку. 28.04.2025 відповідачем складено акт за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду, однак перевірка проводилась не відносно порушень законодавства про працю з боку позивача по факту нещасного випадку на виробництві, а стосовно загальної господарської діяльності установи та загального стану охорони праці. 28.04.2025 відповідачем видано припис про усунення виявлених порушень законодавства у сферах охорони праці, промислової безпеки, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду № ПС/ЗП/13911/0477/ОП. Позивач вважає, що відповідач протиправно вийшов за межі предмету перевірки, визначеного оскаржуваним наказом та направленням на перевірку. Також позивач вважає протиправним п. 2 припису, в якому зазначено, що Запорізька районна державна лікарня ветеринарної медицини не надавала заявку щодо визначення категорій працівників, які підлягають попередньому (періодичним) медичному огляду, відповідно до п. 2.2, п. 2.3 Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 21.05.2007 № 246, оскільки у цих пунктах вищезазначеного наказу передбачено, що поіменні списки працівників, які підлягають періодичним оглядам надсилаються, в тому числі, до закладу державної санітарно-епідеміологічної служби, яка на день винесення припису ліквідована. Просить позов задовольнити.
Ухвалою суду від 25.08.2025 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви 10 днів від дня одержання відповідної ухвали.
Ухвалою судді від 02.09.2025 відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
13.10.2025 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву. Так відповідачем зазначено, що позивачем було допущено до проведення перевірки посадових осіб відповідача, а тому питання оскарження наказу вважає недоречним. Окрім того, що стосується предмету перевірки та виявлених порушень, то наголошує на правомірності здійснення заходу державного нагляду та винесення припису. Просить у задоволенні позову відмовити.
17.09.2025 до суду надійшли пояснення третьої особи, де вказано, що у зв'язку з тим, що нещасний випадок не пов'язаний з виробництвом, у відповідача були відсутні підстави для проведення позапланового заходу державного нагляду. Окрім того, зазначає, що відповідачем проведено не лише безпідставну перевірку, але й перевірено ті питання, які не були підставою для здійснення позапланового заходу державного нагляду. В свою чергу оскаржуваний припис не відповідає вимогам, встановленим ч. 9 ст. 7 Закону № 877, оскільки не містить термінів усунення виявлених порушень.
Ухвалою суду від 11.11.2025 закрито провадження в адміністративній справі №280/7196/25 за позовом Запорізької районної державної лікарні ветеринарної медицини (69089, м. Запоріжжя, вул. Героїв 37-го батальйону, 88; код ЄДРПОУ 00699164) до Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці (49064, м. Дніпро, вул. Коксохімічна, 1; код ЄДРПОУ 44729283), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Головне управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області (69036, м. Запоріжжя, вул. Примаченко Марії, 20-А; код ЄДРПОУ 40311343) про визнання протиправними та скасування наказу та припису в частині позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування наказу Південно-Східного міжрегіонального управління державної служби з питань праці від 22.04.2025 № 282/ПС-ЗК про проведення позапланової перевірки Запорізької районної державної лікарні ветеринарної медицини.
Суд, всебічно та повно встановивши обставини справи, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв'язок у сукупності, приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що Південно-Східним міжрегіональним управлінням Державної служби з питань праці у звязку з настанням смерті потерпілого ОСОБА_1 внаслідок нещасного випадку 22.04.2025 було видано наказ на проведення позапланового заходу зі здійснення державного нагляду № 282/ПС-ЗК, яким посадовій особі відповідача доручено у період з 25.04.2025 по 28.04.2025 провести позаплановий захід зі здійснення державного нагляду у формі перевірки щодо додержання законодавства у сфері охорони праці у Запорізькій районній державній лікарні ветеринарної медицини за адресою: вул. Іванова, буд. 97, м. Запоріжжя.
На підставі вказаного наказу видано направлення на проведення заходу № ПС/3.1/7852-25 від 22.04.2025, в якому предметом здійснення заходу визначено - додержання законодавства у сфері охорони праці у зв'язку з настанням смерті потерпілого ОСОБА_1 внаслідок нещасного випадку, на підставі абз. 9 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», наказ Міністерства економіки України «Про здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) протягом періоду воєнного стану» від 16.06.2023 № 5782.
За результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання вимог законодавства у сферах охорони праці складено Акт від 28.04.2025 № ПС/ЗП/13911/0477 та виявлено наступні порушення: 1) ст. 18 Закону № 2694, п. 5.1 та п. 3.16 Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, затвердженого наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 26.01.2005 № 15, а саме виконуючий обовязки начальника Запорізької районної державної лікарні ветеринарної медицини ОСОБА_2 не пройшов навчання і перевірку знань з питань охорони праці під час прийняття на роботу, один раз на три роки, згідно із Типовим тематичним планом і програмою навчання з питань охорони праці посадових осіб; 2) ст. 13, 17 Закону № 2694, пунктів 2.2, 2.3 Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 21.05.2007 № 246, а саме роботодавець не надавав заявку щодо визначення категорій працівників, які підлягають попередньому (періодичним) медичному огляду.
28.04.2025 Південно-Східним міжрегіональним управлінням Державної служби з питань праці винесено Припис про усунення виявлених порушень законодавства у сферах охорони праці, промислової безпеки, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду № ПС/ЗП/13911/0477/П/ОП, яким зобов'язано в.о. начальника Запорізької районної державної лікарні ветеринарної медицини Павлова С.В. усунути наступні порушення: 1) ст. 18 Закону № 2694, п. 5.1 та п. 3.16 Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, затвердженого наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 26.01.2005 № 15; 2) ст. 13, 17 Закону № 2694, пунктів 2.2, 2.3 Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 21.05.2007 № 246. Термін усунення порушень не зазначений.
Не погоджуючись із винесеним приписом позивач звернувся до суду із цим позовом.
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05 квітня 2007 року № 877-V (далі - Закон № 877-V), відповідно до частини першої статі 2 якого дія цього Закону поширюється на відносини, пов'язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Статтею 6 Закону № 877-V установлено, що підставами для здійснення позапланових заходів є, зокрема, настання аварії, пожежі, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов'язано з діяльністю суб'єкта господарювання.
Під час проведення позапланового заходу з'ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов'язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю).
Суб'єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю).
За положеннями статті 7 Закону № 877-V для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.
На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові і засвідчується печаткою.
У посвідченні (направленні) на проведення заходу зазначаються: найменування органу державного нагляду (контролю), що здійснює захід; найменування суб'єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід; місцезнаходження суб'єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу, щодо діяльності яких здійснюється захід; номер і дата наказу (рішення, розпорядження), на виконання якого здійснюється захід; перелік посадових осіб, які беруть участь у здійсненні заходу, із зазначенням їх посади, прізвища, ім'я та по батькові; дата початку та дата закінчення заходу; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд, інспектування тощо); підстави для здійснення заходу; предмет здійснення заходу; інформація про здійснення попереднього заходу (тип заходу і строк його здійснення).
Перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов'язані пред'явити керівнику суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноваженій ним особі (фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі) посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб'єкту господарювання копію посвідчення (направлення).
Суб'єкт господарювання має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходу, якщо вони не пред'явили документів, передбачених цією статтею.
За результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім'я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.
Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб'єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.
У разі створення суб'єктом господарювання перешкод органу державного нагляду (контролю) чи його посадовим особам при здійсненні заходів державного нагляду (контролю) в акті обов'язково зазначається опис дій чи бездіяльності, що призвели до створення таких перешкод, з посиланням на відповідні норми закону.
В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб'єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом.
Якщо суб'єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями.
Зауваження суб'єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід'ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю).
У разі відмови суб'єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис.
Один примірник акта вручається керівнику чи уповноваженій особі суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі в останній день заходу державного нагляду (контролю), а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю).
На підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.
Припис - обов'язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб'єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб'єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.
Розпорядчий документ органу державного нагляду (контролю) щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, повинен містити такі відомості: дату складення; тип заходу (плановий чи позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); термін усунення порушень; посилання на акт, у якому були зазначені виявлені під час заходу державного нагляду (контролю) порушення; найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім'я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування та місцезнаходження суб'єкта господарювання, а також прізвище, ім'я та по батькові його керівника чи уповноваженої ним особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід; прізвище, ім'я та по батькові інших осіб, які взяли участь у здійсненні заходу.
Розпорядчий документ органу державного нагляду (контролю) щодо усунення порушень складається у двох примірниках: один примірник не пізніше п'яти робочих днів з дня складення акта надається суб'єкту господарювання чи уповноваженій ним особі для виконання, а другий примірник з підписом суб'єкта господарювання або уповноваженої ним особи щодо погоджених термінів усунення порушень вимог законодавства залишається в органі державного нагляду (контролю).
У разі відмови суб'єкта господарювання або уповноваженої ним особи від отримання розпорядчого документа щодо усунення порушень вимог законодавства він направляється рекомендованим листом або у випадках, передбачених законом, - за допомогою електронного кабінету або іншої інформаційної системи, користувачами якої є відповідний орган державного нагляду (контролю) та суб'єкт господарювання, який ним перевірявся, а на копії розпорядчого документа, який залишається в органі державного нагляду (контролю), проставляються відповідний вихідний номер і дата направлення.
Суб'єкту господарювання надано право, серед іншого, перевіряти наявність у посадових осіб органу державного нагляду (контролю) службового посвідчення та посвідчення (направлення) і одержувати копію посвідчення (направлення) на проведення планового або позапланового заходу, а також не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення державного нагляду (контролю), якщо: державний нагляд (контроль) здійснюється з порушенням передбачених законом вимог щодо періодичності проведення таких заходів; посадова особа органу державного нагляду (контролю) не надала копії документів, передбачених цим Законом, або якщо надані документи не відповідають вимогам цього Закону; суб'єкт господарювання не одержав повідомлення про здійснення планового заходу державного нагляду (контролю) в порядку, передбаченому цим Законом; посадова особа органу державного нагляду (контролю) не внесла запис про здійснення заходу державного нагляду (контролю) до журналу реєстрації заходів державного нагляду (контролю) (за наявності такого журналу в суб'єкта господарювання); тривалість планового заходу державного нагляду (контролю) або сумарна тривалість таких заходів протягом року перевищує граничну тривалість, встановлену частиною п'ятою статті 5 цього Закону, або тривалість позапланового заходу державного нагляду (контролю) перевищує граничну тривалість, встановлену частиною четвертою статті 6 цього Закону; орган державного нагляду (контролю) здійснює повторний позаплановий захід державного нагляду (контролю) за тим самим фактом (фактами), що був (були) підставою для проведеного позапланового заходу державного нагляду (контролю); органом державного нагляду (контролю) не була затверджена та оприлюднена на власному офіційному веб-сайті уніфікована форма акта, в якій передбачається перелік питань залежно від ступеня ризику; у передбачених законом випадках посадові особи не надали копію погодження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики з питань державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, або відповідного державного колегіального органу на здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) (частина перша статті 10 Закону № 877-V).
Згідно з частиною першою статті 11 Закону № 877-V суб'єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) зобов'язаний допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю) за умови дотримання порядку здійснення державного нагляду (контролю), передбаченого цим Законом.
З ухваленням Кабінетом Міністрів України 13 березня 2022 року постанови №303 «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану» (далі - постанова № 303) припинено проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) на період воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 «Про введення воєнного стану в Україні».
Пунктом 2 постанови № 303 передбачено, що за наявності загрози, що має негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров'я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави, а також для виконання міжнародних зобов'язань України протягом періоду воєнного стану дозволити здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) на підставі рішень центральних органів виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у відповідних сферах.
За позицією позивача, викладеної в позовній, відповідачем порушено процедуру призначення позапланового заходу.
Виходячи зі змісту наказу відповідача від 22 квітня 2025 року № 282/ПС-ЗК «Про проведення позапланового заходу зі здійснення державного нагляду (контролю)», підстав призначення перевірки - абз. 9 ч. 1 ст. 6 Закону № 877-V (настання аварії, пожежі, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов'язано з діяльністю суб'єкта господарювання).
У виданому на підставі наказу від 22 квітня 2025 року № 282/ПС-ЗК направленні на проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) від 22 квітня 2025 року вказано предмет здійснення заходу: додержання законодавства у сфері охорони праці у зв'язку з настанням смерті потерпілого ОСОБА_1 внаслідок нещасного випадку, та підстава - абз. 9 ч. 1 ст. 6 Закону №877-V.
Отже, у направленні на проведення позапланового заходу зазначено питання, яке підлягало з'ясуванню під час перевірки, - додержання законодавства у сфері охорони праці у зв'язку з нещасним випадком, який стався 08 квітня 2025 року на території установи із ОСОБА_1 .
При цьому суд зауважує, що відсутність у направленні конкретних питань, які мали бути з'ясовані під час позапланової перевірки, не є порушенням вимог Закону № 877-V.
З цього питання суд вважає за необхідне ще раз звернути увагу на приписи статті 7 Закону № 877-V, відповідно до яких у посвідченні (направленні) на проведення заходу зазначаються: найменування органу державного нагляду (контролю), що здійснює захід; найменування суб'єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід; місцезнаходження суб'єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу, щодо діяльності яких здійснюється захід; номер і дата наказу (рішення, розпорядження), на виконання якого здійснюється захід; перелік посадових осіб, які беруть участь у здійсненні заходу, із зазначенням їх посади, прізвища, ім'я та по батькові; дата початку та дата закінчення заходу; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд, інспектування тощо); підстави для здійснення заходу; предмет здійснення заходу; інформація про здійснення попереднього заходу (тип заходу і строк його здійснення).
У цьому випадку у направленні зазначені усі перелічені у наведеній правовій нормі реквізити, зокрема, правові підстави для здійснення заходу (абз. 9 ч. 1 ст. 6 Закону № 877-V) та предмет здійснення заходу (додержання законодавства у сфері охорони праці у зв'язку настанням смерті потерпілого ОСОБА_1 внаслідок нещасного випадку).
Отже, у направленні чітко зазначений предмет здійснення заходу.
Доводи позивача про те, що таке формулювання предмету здійснення заходу не відповідає вимогам абз. 12 ч. 1 ст. 6 Закону 877-V, суд відхиляє як необґрунтовані.
Законодавцем у абзаці 12 частини першої статті 6 Закону 877-V передбачено, що під час проведення позапланового заходу з'ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов'язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю).
Виходячи зі змісту акту перевірки, під час перевірки управлінням Держпраці з'ясовувались виключно питання додержання Запорізькою районною державною лікарнею ветеринарної медицини законодавства у сфері охорони праці саме у зв'язку з нещасним випадком, який стався 08 квітня 2025 року із ОСОБА_1 ..
Суд зауважує, що приписи абзацу 12 частини першої статті 6 Закону 877-V слід розуміти так, що під час проведення позапланового заходу з'ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов'язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю), тобто якщо, як в цьому випадку, підлягали з'ясуванню питання додержання законодавства у сфері охорони праці у зв'язку з нещасним випадком, який стався на території установи, то під час такої перевірки не повинні з'ясовуватися, наприклад, питання дотримання законодавства щодо оплати праці.
Суд зауважує, що, з огляду на підставу призначення перевірки, заздалегідь передбачити конкретні питання для з'ясування причин нещасних випадків не вбачається можливим, а тому суд вважає, що в направленні було достатнім чином окреслено предмет перевірки.
Отже, матеріали справи свідчать, що захід державного нагляду (контролю) пов'язаний із настанням нещасного випадку, що відповідає меті здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю).
Суд відхиляє також доводи позивача про те, що його не було ознайомлено з наказом про проведення позапланового заходу державного нагляду, із таких підстав.
Відповідно до частини 3 статті 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» № 877-V суб'єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю).
Тобто надсилання примірника направлення суб'єкту господарювання засобами поштового зв'язку не передбачено.
Позивачем не заперечується той факт, що про наказ про проведення позапланового заходу державного нагляду він дізнався, коли отримав направлення на проведення позапланового заходу державного нагляду.
У свою чергу жодних заперечень проти проведення перевірки чи відсутності у неї повноважень інспекторам не було заявлено. Більш того, уповноважена особа позивача брала участь у проведенні заходу державного нагляду.
Стосовно твердження третьої особи про те, що згідно наказу Південно-Східного міжрегіонального управління від 10.04.2025 № 912/ПС було проведено спеціальне розслідування нещасного випадку, за результатами якого комісія дійшла висновку, що даний нещасний випадок не пов'язаний з виробництвом суд зазначає таке.
Так судом встановлено, що підставою для проведення позапланового заходу державного нагляду слугувало настання смерті ОСОБА_1 внаслідок нещасного випадку.
Відповідно до приписів ч. 1 ст. 3 Закону № 877-V державний нагляд (контроль) здійснюється за принципами, зокрема пріоритетності безпеки у питаннях життя і здоров'я людини, функціонування і розвитку суспільства, середовища проживання і життєдіяльності перед будь-якими іншими інтересами і цілями у сфері господарської діяльності.
У постанові від 24.09.2023 у справі №620/18817/21 Верховний Суд виснував:
« 33. Частиною першої статті 8 Закону №877-V установлено, що орган державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, під час здійснення державного нагляду (контролю), зокрема, має право надавати (надсилати) суб'єктам господарювання обов'язкові для виконання приписи про усунення порушень і недоліків.
34. Отже, виходячи із основних засад та принципів, визначених Законом №877-V позапланова перевірка є особливою формою контролю, спрямованого на попередження у майбутньому подій, що передували нещасному випадку, що здійснюється незалежно від інших заходів, що зазвичай проводяться у таких випадках.
35. Водночас, основні положення щодо реалізації конституційного права працівників на охорону їх життя і здоров'я у процесі трудової діяльності, на належні, безпечні і здорові умови праці, визначені Законом України від 14 жовтня 1992 року №2694-ХІІ "Про охорону праці" (далі - Закон №2694-ХІІ), який регулює за участю відповідних органів державної влади відносини між роботодавцем і працівником з питань безпеки, гігієни праці та виробничого середовища і встановлює єдиний порядок організації охорони праці в Україні.
36. Цим же Законом №2694-ХІІ передбачено відшкодування шкоди у разі ушкодження здоров'я працівників або у разі їх смерті (стаття 9) та запроваджено процедуру розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій (стаття 22).
37. Так, за приписами частин першої, другої статті 22 Закону №2694-ХІІ роботодавець повинен організовувати розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій відповідно до положення, що затверджується Кабінетом Міністрів України за погодженням з всеукраїнськими об'єднаннями профспілок. За підсумками розслідування нещасного випадку, професійного захворювання або аварії роботодавець складає акт за встановленою формою, один примірник якого він зобов'язаний видати потерпілому або іншій заінтересованій особі не пізніше трьох днів з моменту закінчення розслідування.
- …
41. За правилами пункту 10 Порядку №337 спеціальному розслідуванню, підлягають, зокрема, нещасні випадки із смертельними наслідками.
42. Держпраці та/або її територіальним органом утворюється комісія із спеціального розслідування (далі - спеціальна комісія). Спеціальна комісія утворюється протягом одного робочого дня після отримання від роботодавця письмового повідомлення про нещасний випадок або за інформацією, отриманою з інших джерел (органу досудового розслідування, звернень потерпілого або членів його сім'ї чи уповноваженої ними особи, первинних організацій і територіальних об'єднань профспілок) (пункт 14 Порядку №337).
43. Обов'язки та права такої комісії визначені пунктами 33,38 Порядку №337.
…
52. Ураховуючи те, що за приписами Закону №877-V, діяльність органів державного контролю є превентивною і, у першу чергу, спрямована на виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства шляхом вжиття відповідних заходів реагування, до яких відносяться і позапланові перевірки, Верховний Суд дійшов висновку, що проведення спеціального розслідування відповідно до приписів Порядку №337 жодним чином не впливає на обов'язок контролюючого органу організувати окрему позапланову перевірку з підстав, передбачених статтею 6 Закону №877-V та не обмежує в часі проведення такого заходу».
Отже, з'ясування причин настання нещасних випадків та запобігання їм у майбутньому потребує максимальної залученості як органу контролю, так і роботодавця.
Щодо невідповідності припису вимогам ст. 7 Закону № № 877-V, а саме відсутності терміну усунення порушень суд зазначає наступне.
Суд зазначає, що відсутність терміну усунення порушень в оскаржуваному приписі не можуть перешкоджати виконанню покладених на Управління Держпраці функцій та завдань у сфері державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства про працю та зайнятість населення, нівелювати результати здійснених цим органом контрольних заходів та не може бути самостійною підставою для визнання недійсними рішень контролюючого органу, прийнятих на підставі акта перевірки, при відсутності порушень правил проведення перевірки. Це стосується випадків, коли обставини, викладені в акті, не знайдуть підтвердження в суді.
Верховний Суд у постанові від 25 липня 2023 року у справі № 160/6457/22 зазначав, що поняття "пуризм" прийнято розуміти як надмірне прагнення до чистоти, переваги форми над змістом.
57. Поняття "правового пуризму" було введено в правовий обіг Європейським судом з прав людини (далі також ЄСПЛ).
58. Зокрема, у рішенні у справі "Сутяжник проти Росії" (№ 8269/02) ЄСПЛ зробив висновок про те, що не може бути скасоване правильне по суті судове рішення та не може бути відступлено від принципу правової визначеності лише задля правового пуризму, судове рішення може бути скасоване лише з метою виправлення істотної судової помилки. У цій справі рішення арбітражного суду, яке набрало законної сили, було скасовано в порядку нагляду з припиненням провадження у справі суто з підстави того, що спір не підлягав розгляду арбітражними судами, хоча у подальшому вимоги заявника були задоволені судом загальної юрисдикції. Ухвалюючи рішення ЄСПЛ виходив з того, що, хоча як принцип, правила юрисдикції повинні дотримуватися, однак, враховуючи обставини даної справи, була відсутня соціальна потреба, яка б виправдовувала відступлення від принципу правової визначеності.
59. Таким чином, "правовий пуризм" на відміну від обставин "істотного та непереборного характеру" завжди призводить до порушення принципу правової визначеності; "правовий пуризм" - невідступне слідування вимогам процесуального закону при вирішенні питання щодо застосування чи скасування таких, що набрали законної сили, судових рішень без врахування того, чи призведе це у подальшому до реального, а не формального усунення допущених судових помилок; надмірно формальне, бюрократичне застосування правових норм й вчинення дій, що мають юридичне значення, безвідносне врахування їх доцільності, виходячи з обставин конкретної справи й необхідності забезпечення ефективного захисту прав, свобод та інтересів в цивільному або іншому судочинстві, що призводить до порушення права на справедливий судовий розгляд; "правовий пуризм" може носити як добровільний характер й проявлятися в діяльності окремих посадових осіб, так і бути вимушеним через санкціонування державою, яка обмежує реалізацію дискреційних повноважень суб'єктів правозастосування, не допускаючи відступ від правових приписів.
60. Суд вважає, що зазначений підхід підлягає застосуванню і стосовно оцінки адміністративним судом рішень суб'єктів владних повноважень, особливо тих, які стосуються значного суспільного інтересу, зокрема, питань благоустрою та містобудування, екології, безпеки, конституційних прав та свобод громадян тощо.
З огляду на викладене, враховуючи, суд вважає, що відповідачем дотримано процедуру призначення та проведення перевірки.
Стосовно доведеності порушень вимог законодавства про охорону праці, установлених в ході перевірки, та правомірності припису як розпорядчого документу суд зазначає таке.
Наказом Держнаглядохоронпраці України від 26 січня 2005 року №15 затверджено Типове положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці
(НПАОП 0.00-4.12-05), відповідно до пунктів 3.16 та 5.1 якого не допускаються до роботи працівники, у тому числі посадові особи, які не пройшли навчання, інструктаж і перевірку знань з питань охорони праці та Перелік посад посадових осіб, які проходять навчання і перевірку знань з питань охорони праці (додаток 3), під час прийняття на роботу і періодично, один раз на три роки, навчаються згідно з Типовими тематичним планом і програмою навчання з питань охорони праці посадових осіб (додаток 4) відповідно.
Доказів того, що виконуючий обовязки начальника Запорізької районної державної лікарні ветеринарної медицини ОСОБА_2 пройшов навчання і перевірку знань з питань охорони праці під час прийняття на роботу, один раз на три роки, згідно з типовим тематичним планом і програмою навчання з питань охорони праці посадових осіб, в матеріалах справи відсутні. Більш того, позивач цей факт не заперечує.
Відповідно є правомірним припис, винесений відповідачем з метою усунення порушень, виявлених в ході позапланової перевірки в цій частині.
Стосовно п. 2 оскаржуваного припису суд зазначає таке.
Так в ході проведення перевірки встановлено порушення ст. 13, 17 Закону № 2694, пунктів 2.2, 2.3 Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 21.05.2007 № 246, норми яких передбачають, що заклади державної санітарно-епідеміологічної служби
щорічно за заявкою роботодавця (його представника), за участю
представника первинної профспілкової організації або уповноваженої
працівниками особи визначають категорії працівників, які
підлягають попередньому (періодичним) медичному огляду та до 1
грудня складають Акт визначення категорій працівників, які
підлягають попередньому (періодичним) медичному огляду за формою,
зазначеною у додатку 1. На підставі Акта визначення категорій працівників, які
підлягають попередньому (періодичним) медичному огляду,
роботодавець складає протягом місяця у чотирьох примірниках
поіменні списки працівників, які підлягають періодичним медичним
оглядам, за формою, зазначеною у додатку 2 на паперовому та
електронному носіях, узгоджує їх у санітарно-епідеміологічній
станції. Один примірник списку залишається на підприємстві (у
відповідальної за організацію медогляду посадової особи), другий -
надсилається до закладів охорони здоров'я, третій - до закладу
державної санітарно-епідеміологічної служби, четвертий - до
робочого органу виконавчої дирекції Фонду.
На спростування позиції відповідача позивач зазначив, що станом на сьогоднішній день Державна санітарно-епідеміологічна служба ліквідована, а тому виконати пункт 2 оскаржуваного припису не вбачається можливим.
Разом з тим, суд зазначає, що позивачем не надано, та матеріали справи не містять доказів виконання чи вчинення будь-яких дій на виконання п. 2.2, 2.3. Наказу №246 в частині узгодження їх у санітарно-епідеміологічній станції, та відсутні відомості щодо погодження на надсилання таких списків до закладу державної санітарно-епідеміологічної служби.
Окрім того, суд наголошує на тому, що дійсно постановою КМУ від 29 березня 2017 року № 348 «Деякі питання Державної санітарно-епідеміологічної служби» ліквідовано Державну санітарно-епідеміологічну службу. При цьому позивачем не враховано те, що п. 3 вказаної постанови передбачено покласти на Державну службу з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів завдання і функції з реалізації державної політики у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення та із здійснення контролю (нагляду) за дотриманням вимог санітарного законодавства (крім функцій з реалізації державної політики у сфері епідеміологічного нагляду (спостереження) та у сфері гігієни праці та функцій із здійснення дозиметричного контролю робочих місць і доз опромінення працівників). Тобто функції ліквідованої Державної санітарно-епідеміологічної служби перебрали на себе Міністерство охорони здоров'я, Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, а також Державна служба України з питань праці.
Таким чином, позивачем не доведено відсутність порушення відповідних вимог законодавства на момент проведення перевірки та складання спірного припису, у зв'язку з чим у задоволенні позовних вимог щодо скасування п. 2 оскаржуваного припису також слід відмовити.
Ухвалюючи дане судове рішення суд керується ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини (рішення "Серявін та інші проти України") та Висновком № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини по справі "Серявін та інші проти України"(п.58) суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до частини 1 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно статті 73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
За приписами статті 74 КАС України, суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно із положеннями статті 75 КАС України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. При цьому в силу положень статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно частини 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, в адміністративному процесі, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень тягар доказування правомірності своїх рішень, дій чи бездіяльності покладається на відповідача - суб'єкта владних повноважень, який повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, що можуть бути використані як докази у справі.
За наведеного вище суд вважає, що надані сторонами письмові докази є належними та достатніми для постановлення судового рішення про відмову у задоволенні адміністративного позову.
Керуючись статтями 241, 243-246, 250 КАС України, суд,
У задоволенні позовної заяви Запорізької районної державної лікарні ветеринарної медицини (69089, м. Запоріжжя, вул. Героїв 37-го батальйону, 88; код ЄДРПОУ 00699164) до Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці (49064, м. Дніпро, вул. Коксохімічна, 1; код ЄДРПОУ 44729283), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Головне управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області (69036, м. Запоріжжя, вул. Примаченко Марії, 20-А; код ЄДРПОУ 40311343) про визнання протиправними та скасування наказу та припису - відмовити повніст.
Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.
Рішення складено у повному обсязі та підписано 11.11.2025.
Суддя А.В. Сіпака