Ухвала від 11.11.2025 по справі 280/8333/25

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
ПРО ЗАКРИТТЯ ПРОВАДЖЕННЯ У СПРАВІ

11 листопада 2025 року Справа № 280/8333/25 м. Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Семененко М.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

23.09.2025 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач), в якій позивач просить суд визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 у виплаті грошової компенсації вартості за неотримане речове майно та зобов'язати військову частину НОМЕР_1 виплатити грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно, що не була здійснена в день виключення зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 , у відповідності до вимог п.3 “Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.2016 року № 178 у розмірі, що встановлений у довідці №343 про вартість речового майна, що належить до видачі сержанту ОСОБА_1 від 21.08.2025.

Позовна заява подана представником позивача адвокатом Кулею В.С., який діє на підставі ордеру на надання правничої (правової) допомоги від 02.07.2025 серія ВН №1533105.

Ухвалою суду від 29.09.2025 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 13.10.2025 відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

28.10.2025 представник відповідача подав відзив на позовну заяву, в якому крім іншого зазначив, що на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 17.10.2025 №463/агд «Про виплату грошової компенсації вартості за не отримане речове майно ОСОБА_1 » 22.10.2025 на банківський рахунок ОСОБА_1 було зараховано грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно у розмірі 66 285,60 грн. з утриманням військового збору 1,5%. Отже, військовою частиною НОМЕР_1 у повному обсязі виплачено належні позивачу суми компенсації вартості за неотримане речове майно.

На підтвердження вказаних обставин представником відповідача надано копію платіжної інструкції №1550 від 21.10.2025 із призначенням платежу: перерах. коштів на виплату грош. комп. за неотрим. речове майно в/сл. за жовтень 2025 року.

Таким чином, судом встановлено, що після подання даного позову до суду відповідач усунув причини, які зумовили звернення позивача до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 05.11.2025 позивачу запропоновано висловити свою позицію щодо обставин, викладених у відзиві на позовну заяву, стосовно повноти відновлення його законних прав та інтересів, шляхом подання до суду письмових пояснень.

10.11.2025 представником позивача подано заяву, за змістом якої зазначено, що у питанні закриття провадження у справі №280/8333/25 позивач покладається на розсуд судді. Просить суд здійснити розподіл судових витрат, у тому числі, судового збору та витрат на правничу професійну допомогу.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 238 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд закриває провадження у справі щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо оскаржувані порушення були виправлені суб'єктом владних повноважень і при цьому відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправними після такого виправлення.

Зважаючи на те, що оскаржувана позивачем бездіяльність усунена відповідачем самостійно шляхом задоволення рапорту позивача та виплати грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, і при цьому відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправними після такого виправлення, суд вбачає підстави для закриття провадження у справі.

Відповідно до частини 2 статті 238 КАС України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету. Ухвала суду про закриття провадження у справі може бути оскаржена.

Пунктом 5 частини першої статті 7 Закону України “Про судовий збір» від 08.07.2011 року №3674-VI передбачено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

З матеріалів справи судом встановлено, що позивачем за подання даного адміністративного позову сплачено судовий збір у сумі 968,96 грн, що підтверджується копією квитанції №9651-7580-3940-4230 від 06.10.2025, яка долучена до матеріалів справи, який підлягає поверненню позивачу з Державного бюджету України відповідно до вимог пункту 5 частини першої статті 7 Закону України “Про судовий збір».

При цьому, вимоги позивача про покладення судових витрат зі сплати судового збору на відповідача задоволенню не підлягають, адже Законом України «Про судовий збір» прямо встановлено порядок відшкодування особі сплаченого судового збору у випадку закриття провадження у справі шляхом повернення.

Отже, клопотання представника позивача про стягнення судових витрат в частині судового збору підлягає частковому задоволенню.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить з того, що судові витрати на професійну правничу допомогу підлягають розподілу внаслідок закриття провадження у справі на підставі пункту 8 частини 1 статті 238 КАС України (вказане питання вирішувалось Верховним Судом в постановах від 17.11.2022 у справі №440/5567/21, від 29.09.2022 у справі №826/23168/15, від 08.09.2022 у справі №8256/6378/17 тощо).

Відповідно до статті 16 КАС України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Згідно з частиною 1 статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Пунктом 1 частини третьої статті 132 КАС України визначено, що до витрат пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

У відповіді на відзив представником позивача заявлено клопотання про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 16 000,00 грн.

Відповідно до положень статті 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (частина 1).

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката (частина 2).

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (частина 3).

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 4).

Частиною 7 статті 139 КАС України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Згідно з усталеною правовою позицією Верховного Суду (постанови від 17.03.2021 у справі №280/1266/19, від 25.03.2021 у справі №645/3044/17, від 09.03.2021 у справі №200/10535/19-а тощо), при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи. Суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат (у даному випадку, за наявності заперечень учасника справи), що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

При цьому, необхідно враховувати, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

В обґрунтування понесених витрат на професійну правничу допомогу до матеріалів справи надано копії таких документів:

- Додаткова угода №2 до договору про надання правової допомоги №200525-2д від 20.05.2025 від 20.09.205 відповідно до якої адвокат Куля Володимир Сергійович (далі - Адвокат) з однієї сторони та ОСОБА_1 (далі - Клієнт), з другої сторони, обумовили вартість надання наступних юридичних послу: 1. Ознайомлення з матеріалами справи, формування правової позиції, пошук та аналіз актуальної судової практики, написання та подання до суду позовної заяви щодо невиплати військової частиною НОМЕР_1 грошової компенсації невиданого речового майна після звільнення Клієнта 12 000,00 грн, один документ/вісім годин; 2. Написання та подання до суду відповіді на відзив у справі за позовом щодо невиплати військовою частиною НОМЕР_1 грошової компенсації невиданого речового майна після звільнення Клієнта 4 000,00 грн, один документ/три години; 3. Представництво та захист інтересів Клієнта у судових засіданнях по справі за позовом щодо невиплати військовою частиною НОМЕР_1 грошової компенсації невиданого речового майна після звільнення Клієнта 4 000,00 грн одне судове засідання; 4. Подання заяв, клопотань, пояснень у справі за позовом щодо невиплати військовою частиною НОМЕР_1 грошової компенсації невиданого речового майна після звільнення Клієнта 2 500,00 грн один документ/дві години.

- Акт прийому-передачі (юридичних послуг) від 31.10.2025, відповідно до якого на виконання Договору про надання правової допомоги №200525-2д від 20.05.2025 Адвокатом було передано, а Клієнтом прийнято та здійснено оплату за наступні адвокатські послуги: Здійснено ознайомлення з матеріалами справи, сформовано правову позицію, здійснено пошук та проаналізовано актуальну судову практику, написано, погоджено з клієнтом Клієнта та подано до Львівського окружного адміністративного суду позовну заяву, вартість наданої послуги 12000,00 грн;

- Прибутковий касовий ордер №200525-2д/3 від 31.10.2025 відповідно до якого адвокат Куля В.С. прийняв від ОСОБА_1 12 000,00 грн, підстава: Додаток №1 Акт прийому-передачі юридичних послуг від 31.10.2025 до Додаткової угоди №2 до договору №200525-2д від 20.05.2025 про надання правової допомоги.

Водночас, слід зазначити, що відповідно до положень статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час.

Отже, розмір винагороди адвоката за надання професійної правничої допомоги визначається за погодженням адвоката з клієнтом в договорі про надання правової допомоги.

До матеріалів справи позивачем не надано договір про надання правової допомоги, що унеможливлює визначення обґрунтованості заявлених витрат.

Крім того, відповідно до прийому-передачі (юридичних послуг) від 31.10.2025 представником позивача зазначено, що Адвокатом було передано, а Клієнтом прийнято та здійснено оплату, крім іншого за подання позовної заяви до Львівського окружного адміністративного суду, однак зазначена справа була подана та розглядалась в Запорізькому окружному адміністративному суді, отже не підтверджено зв'язок наданих послуг професійної правничої допомоги з розглядом даної справи.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення на користь позивача заявлених витрат на професійну правничу допомогу у зв'язку з їх недоведеністю.

Керуючись ст.ст. 142, 189, п.8 ч.1 238, 256, 294 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Закрити провадження в адміністративній справі №280/8333/25 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії.

Повернути ОСОБА_1 (адреса реєстрації АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 968,96 грн (дев'ятсот шістдесят вісім гривень 96 коп.), сплачений відповідно до квитанції №9651-7580-3940-4230 від 06.10.2025.

У задоволенні клопотання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу - відмовити.

Копію даної ухвали направити учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено 11.11.2025.

Суддя М.О. Семененко

Попередній документ
131700015
Наступний документ
131700017
Інформація про рішення:
№ рішення: 131700016
№ справи: 280/8333/25
Дата рішення: 11.11.2025
Дата публікації: 13.11.2025
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Запорізький окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; звільнення з публічної служби, з них; військової служби
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (11.11.2025)
Дата надходження: 23.09.2025
Учасники справи:
суддя-доповідач:
СЕМЕНЕНКО МАРИНА ОЛЕКСАНДРІВНА