11 листопада 2025 року Справа № 280/4994/25 :
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сіпаки А.В., розглянувши у письмовому провадженні заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
В провадженні Запорізького окружного адміністративного суду перебувала справа за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 19.08.2025 у справі №280/4994/25 позов задоволено.
Визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не розгляду заяви ОСОБА_1 від 20.05.2025 про надання йому відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п. 1 ч. 3 ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".
Зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_2 розглянути заяву ОСОБА_1 від 20.05.2025 про надання йому відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п. 1 ч. 3 ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" та прийняти рішення за результатами розгляду цієї заяви про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації або мотивовану відмову у наданні такої відстрочки.
Від представника позивача 29.10.2025 на адресу суду надійшла заява, в якій заявник посилається на приписи ст. ст. 132, 134, 252 КАС України та просить ухвалити додаткове судове рішення по справі №280/4994/25, та стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 понесені судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4000,00 грн.
Ухвалою суду від 30.10.2025 вказану заяву призначено до розгляду у письмовому провадженні, запропоновано відповідачу надати письмові пояснення щодо заяви.
Відповідач правом на надання пояснень/заперечень не скористався.
Враховуючи положення ч. 3 ст. 252 КАС України та оскільки рішення від 19.08.2025 було ухвалено судом в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, суд вважає за можливе розглянути заяву про ухвалення додаткового рішення у письмовому провадженні без виклику сторін.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось на підставі частини четвертої статті 229 КАС України.
Розглянувши заяву про ухвалення додаткового рішення, суд зазначає наступне.
Згідно з ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Частиною 3 ст. 132 КАС України встановлено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, серед іншого, витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з положенням ч. 1, 2 ст. 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Відповідно до ч. 3 ст. 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
За ч. 4 ст. 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до ч. ч. 7, 9 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Суд зазначає, що на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Вказане узгоджується з правовою позицією, викладеною в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16, а також постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 17 вересня 2019 року (справа №810/3806/18, справа №810/2816/18, справа №810/3806/18), від 22 листопада 2019 року (справа №810/1502/18).
Для вирішення питання про відшкодування витрат на правову допомогу мають бути надані, зокрема, докази, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку - квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення або інший банківський документ, касові чеки тощо.
Таким чином, витрати сторони на правничу допомогу мають бути фактично понесеними (здійсненими) та підтвердженими відповідними належними, достовірними, достатніми та допустимими доказами.
На підтвердження оплати наданих послуг до заяви долучено рахунок на оплату, однак даний документ не може бути підтвердженням здійснення оплати. Рахунок на оплату носить інформаційний характер, оскільки містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перераховувати грошові кошти в якості оплати за надані послуги.
Дослідивши заяву про розподіл судових витрат та додані до неї документи, суд дійшов висновку про відсутність документально підтверджених витрат на правничу допомогу, оскільки не надано документів, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки).
Враховуючи відсутність документів, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, суд не вбачає підстав для задоволення заяви представника позивача та ухвалення додаткового рішення.
Відповідно до ч. 4 ст. 252 КАС України, про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу.
Керуючись статтями 132, 134, 139, 241-246, 252, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні заяви представника ОСОБА_1 про стягнення судових витрат на правничу допомогу по справі № 280/4994/25 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.
Суддя А.В. Сіпака