10 листопада 2025 року м. Житомир справа № 240/18303/25
категорія 112010203
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Єфіменко О.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом, в якому просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо не нарахування та невиплати йому, як особі з інвалідністю 3 групи, пов'язаної з наслідками аварії на ЧАЕС, державної пенсії, встановленої статтею 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в розмірі 6 мінімальних пенсій за віком;
- зобов'язати Головне управління Пенсійною фонду України в Житомирській області нарахувати та виплати йому державну пенсію у відповідності до ст.54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" як особі, віднесеної до 1 категорії, щодо якої встановлено зв?язок з Чорнобильською катастрофою, по 3 групі інвалідності в розмірі 6 мінімальних пенсій за віком щомісячно починаючи з 31.03.2025;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, виконати постанову негайно та подати до суду звіт про виконання судового рішення.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач наголосив, що є особою з інвалідністю, набутою внаслідок захворювання пов'язаного з впливом аварії на ЧАЕС та у зв'язку із прийняттям Конституційним Судом України рішення №1-р(ІІ)/2021 від 07.04.2021 має право на отримання пенсії у розмірах встановлених положеннями ч. 4 ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 №796-XII у редакції Закону України "Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 06.06.1996 №230/96-ВР. При цьому, наголошує, що всупереч вимогам чинного законодавства нарахування та виплату пенсій за спірний період відповідач здійснював у розмірах, передбачених постановою Кабінету Міністрів України, що порушило його право на належне соціальне забезпечення.
Ухвалою суду від 24.07.2025 провадження у справі відкрите за правилами спрощеного письмового провадження без виклику сторін (у письмовому провадженні).
Представник Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області до суду надіслав відзив на позов, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування своїх заперечень зазначив, що розмір і порядок отримання пенсії згідно з ст.54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" визначається Кабінетом Міністрів України і в даному випадку мала місце зміна законодавства, а отже відповідач правомірно здійснював нарахування і виплату позивачу його пенсії відповідно до вказаних норм. Повідомив, що управління здійснило перерахунок пенсії з врахуванням Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" щодо підвищення рівня пенсійного забезпечення окремих категорій осіб" №1584-IX, прийнятого на виконання рішення Конституційного Суду України від 07.04.2021 № 1-р(II)/2021, а тому підстав для задоволення позову немає. Просить залучити до участі у справі Міністерство соціальної політики України, в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача, оскільки участь Мінсоцполітики у розгляді справи сприятиме всебічному та повному дослідженню обставин справи та надасть можливість врахувати позицію державного органу, відповідального за цю сферу правовідносин.
Щодо викладеного у прохальній частині відзиву клопотання про залучення в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідачем, у порушення положення статей 166, 167 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) подане клопотання не викладено окремим письмовим документом із дотриманням вимог, визначених статтею 167 КАС України. Викладення відповідачем у прохальній частині відзиву інших клопотань не передбачено чинними нормами процесуального законодавства та суперечить вимогам статей 162, 164 КАС України. При цьому, недотримання суб'єктом владних повноважень чинних норм процесуального законодавства при поданні заяв по суті справи не має впливати на неналежне виконання стороною у справі своїх процесуальних обов'язків. Суд також звертає увагу відповідача, що недотримання суб'єктом владних повноважень норм процесуального законодавства при поданні відзиву на адміністративний позов, інших заяв та клопотань має наслідком застосування судом положень частини 2 статті 167 КАС України в частині повернення таких заяв по суті справи та інших клопотань без розгляду.
Крім того, суд вважає безпідставними доводи представника відповідача щодо залучення до участі у справі Міністерства соціальної політики України, в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача.
Положення ч.5 ст.262, ч.1 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Згідно з ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає про таке.
Позивач має статус потерпілого від наслідків Чорнобильської катастрофи 1 категорії, отримує пенсію по інвалідності, як інвалід 3 групи із захворювання пов'язаного з аварією на ЧАЕС.
Як зазначає позивач, він звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області із заявою про проведення перерахунку пенсії відповідно до ст.54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Однак, листом від 14.07.2025 Головне управління Пенсійного фонду України у Житомирській області повідомило позивача про те, що відповідно до ч.3 ст.54 Закону №796 із змінами, внесеними Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 29.06.2021 №1584-ІХ, які набрали чинності та передбачено, що в усіх випадках розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, не можуть бути нижчими, зокрема, для ІІІ групи інвалідності - 3 700,00 грн. Роз'яснено, що іншого розміру пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, особам, віднесеним до категорії 1, ніж визначений ч.3 ст.54 Закону №796, чинним законодавством не передбачено.
Не погоджуючись із відмовою, з метою захисту своїх прав та законних інтересів, позивач звернувся з цим адміністративним позовом до суду.
При вирішенні спору суд керується наступним.
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до положень статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Такі положення щодо громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи врегульовані Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 №796-ХІІ (далі - Закон України №796-ХІІ).
Відповідно до статті 49 цього Закону пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4 встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Згідно статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у редакції до 01.01.2015, пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, пов'язаного з аварією на Чорнобильській АЕС, можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно з законодавством.
В усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими: по I групі інвалідності - 10 мінімальних пенсій за віком; по II групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком; по III групі інвалідності - 6 мінімальних пенсій за віком; дітям-інвалідам - 3 мінімальних пенсій за віком.
Порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України.
Суд враховує, що Верховною Радою України 28.12.2014 прийнято Закон України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" № 76-VIII (далі - Закон України №76-VIII), яким текст статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" викладено у новій редакції. Зокрема, частину 3 та 4 замінено положеннями такого змісту: "Умови, порядок призначення та мінімальні розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначаються актами Кабінету Міністрів України з відповідних питань". Наведені зміни набрали чинності з 01.01.2015.
Конституційний Суд України 07.07.2021 за результатами розгляду справи №3-333/2018(4498/18) ухвалив рішення №1-р(ІІ)/2021, яким визнав такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною), частину 3 статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у редакції Закону України №76-VIII щодо уповноваження Верховною Радою України Кабінету Міністрів України визначати своїми актами мінімальні розміри пенсії за інвалідністю, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Відповідно до вказаного рішення Конституційного Суду України від 07.04.2021 наведена правова норма втрачає чинність через 3 місяці з дня його ухвалення, а Верховна Рада України протягом цього часу має привести нормативне регулювання відповідно до Конституції України та цього рішення.
Лише у разі неприведення нормативного регулювання у відповідність із Конституцією України та цим рішенням через три місяці з дня його ухвалення застосуванню підлягатиме частина 4 статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у редакції Закону України "Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 06.06.1996 №230/96-ВР: "В усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими: по I групі інвалідності - 10 мінімальних пенсій за віком; по II групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком; по III групі інвалідності - 6 мінімальних пенсій за віком; дітям-інвалідам - 3 мінімальних пенсій за віком".
На виконання рішення Конституційного Суду України 29.06.2021 Верховна Рада України прийняла Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" щодо підвищення рівня пенсійного забезпечення окремих категорій осіб" №1584-ІХ (далі - Закон України №1584-ІХ).
Пунктом 2 розділу І цього Закону частину 3 статті 54 Закону України №796-ХІІ викладено у новій редакції наступного змісту: "В усіх випадках розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, не можуть бути нижчими: для I групи інвалідності - 6000 гривень; для II групи інвалідності - 4800 гривень; для III групи інвалідності - 3700 гривень; для дітей з інвалідністю - 3700 гривень".
Також зазначену правову норму доповнено частинами 4 та 5, а саме: "Розміри пенсії, передбачені частиною третьою цієї статті, починаючи з 2022 року щороку з 1 березня індексуються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з урахуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до абзаців 2 і 3 частини 2 статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Порядок призначення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України".
Згідно пункту 1 розділу ІІ Закону України №1584-ІХ цей Закон набирає чинності з 01.01.2022, крім пункту 2 розділу І цього Закону та пункту 2 цього розділу, які набирають чинності з 01.07.2021.
Суд погоджується із доводами позивача, що Конституційний Суд України 13.09.2023 ухвалив рішення № 7-р(I)/2023 у справі № 3-51/2021(115/21), яким визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення пункту 26 розділу VI Прикінцеві та перехідні положення Бюджетного кодексу України у частині, за якою норми і положення статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" зі змінами застосовуються у порядку та розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного Кодексу України згідно із Законом № 79-VIII "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин" від 28.12.2014 № 79-VIII передбачали, окрім іншого, що норми і положення статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" зі змінами застосовуються у порядку та розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Вказані положення пункту 26 розділу VI Прикінцеві та перехідні положення Бюджетного Кодексу України утрачають чинність із дня ухвалення вказаного Рішення Конституційного Суду України від 13.09.2023 № 7-р(I)/2023 у справі № 3-51/2021(115/21).
Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суд в постанові від 10 грудня 2024 року у справі №240/1121/24 констатував, що законодавець вчергове порушив право на належний рівень соціального захисту та засадничий обов'язок держави щодо відшкодування завданої шкоди особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, у зв'язку з чим до спірних правовідносин у цій справі слід застосувати норми Закону № 796-XII у редакції Закону № 230/96-ВР.
Одночасно Верховний Суд в даній постанові зазначив, що висновки судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для застосування норми статті 54 Закону №796-XII у редакції, яка передбачає право позивача на отримання пенсії у розмірі шести мінімальних пенсій за віком, є необґрунтованими і такими, що не узгоджуються з положеннями чинного законодавства та позицією Верховного Суду.
В силу вимог ч. 5 ст. 242 КАС України такі висновки Верховного Суду підлягають врахуванню судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин по даній справі.
На підставі викладеного суд робить висновок про наявність підстав для застосування норми статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у редакції, яка б передбачала виплату позивачу пенсії у розмірі шести мінімальних пенсій за віком.
Порушене право позивача підлягає судовому захисту та поновленню шляхом визнання протиправною бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо не нарахування та невиплати позивачу з 31.03.2025 пенсії по інвалідності в розмірі шести мінімальних пенсій за віком відповідно до статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та зобов'язання відповідача здійснити такий перерахунок та виплати.
Щодо зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області виконати негайно рішення суду в межах суми платежу за один місяць, та подати звіт про виконання судового рішення протягом 10 днів з дня набрання ним законної сили суд вважає занеобхідне вказати настпуне.
Перелік судових рішень, які виконуються негайно, визначений статтею 371 КАС України.
Відповідно до ч. 1 ст. 371 КАС України негайно виконуються рішення суду про:
1) присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць;
2) присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць;
3) поновлення на посаді у відносинах публічної служби;
4) припинення повноважень посадової особи у разі порушення нею вимог щодо несумісності;
5) уточнення списку виборців;
6) усунення перешкод та заборону втручання у здійснення свободи мирних зібрань;
7) включення фізичних осіб, юридичних осіб та організацій до переліку осіб, пов'язаних з провадженням терористичної діяльності або стосовно яких застосовано міжнародні санкції, виключення фізичних осіб, юридичних осіб та організацій з такого переліку та надання доступу до активів, що пов'язані з тероризмом та його фінансуванням, розповсюдженням зброї масового знищення та його фінансуванням.
Негайно також виконуються рішення суду, прийняті в адміністративних справах, визначених пунктами 1, 5 частини першої статті 263, пунктами 1-4 частини першої статті 283, пунктами 1 і 2 частини першої статті 289 цього Кодексу.
Отже, виплати щодо ненарахування та невиплати пенсії по інвалідності відповідно до ст.54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" є виплатою, яка, з урахуванням положень статті 371 КАС України, не є підставою для негайного виконання судового рішення в частині її стягнення в межах місяця. З огляду на що, суд вважає, що підстави для допуску до негайного виконання рішення суду.
Таким чином, з огляду на обставини того, що у даному випадку судом вирішено питання щодо зобов'язання відповідача здійснити нарахування та виплату позивачу пенсії, а тому у суду відсутні підстави допущення судового рішення до негайного виконання.
Стосовно зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення суд вказує наступне.
Приписами ч. 5 ст.382 КАС України передбачено, що суд, за письмовою заявою заявника суд під час ухвалення рішення суду може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене таке рішення, подати звіт про його виконання.
Зі змісту наведеної правової норми випливає, що зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є правом суду, яке має застосовуватися у виключних випадках. Уданому випадку, підстави зобов'язувати суб'єкта владних повноважень подавати звіт про виконання судового рішення, як просить позивач у своєму позові, відсутні.
Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною другою статті77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (частина перша статті 90 КАС України).
З огляду на викладене, суд вважає, що позов є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.
За відсутності документально-підтверджених судових витрат, питання про їх розподіл суд не вирішує.
Керуючись статтями 6, 72-77, 90, 139, 244, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд
вирішив:
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 . РНОКПП/ЄДРПОУ: НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул. Ольжича, буд. 7, м.Житомир,10003. ЄДРПОУ: 13559341) про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії, задовольнити.
Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області донарахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію відповідно до статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №796-XII від 28.02.1991 в розмірі шести мінімальних пенсій за віком, визначених Законом України про Державний бюджет України на відповідний рік щомісячно з урахуванням раніше виплачених коштів, з 31.03.2025.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії передбаченої статтею 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №796-XII від 28.02.1991, в розмірі шести мінімальних пенсій за віком, визначених Законом України про Державний бюджет України на відповідний рік щомісячно з урахуванням раніше виплачених коштів, з 31.03.2025.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.В. Єфіменко
Повний текст складено: 10 листопада 2025 р.
10.11.25