Україна
Донецький окружний адміністративний суд
10 листопада 2025 року Справа№200/6237/25
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Тарасенка І.М., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління національної поліції в Донецькій області (юридична адреса: 85302, Донецька область, м. Покровськ, вул. Мандрика, 7, код ЄДРПОУ 40109058); Краматорське районне управління поліції ГУНП в Донецькій області (юридична адреса: 84333, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Академічна, 25) про визнання протиправним та скасування наказу,
ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління національної поліції в Донецькій області про визнання протиправним та скасування наказу.
Позивач просить суд: визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Донецькій області № 524 від 21.07.2025 року «Про застосування до капітана поліції ОСОБА_1 начальника сектору адміністративної практики Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області дисциплінарного стягнення у вигляді обмеження доганою, яку було оголошено наказом Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області від 10.07.2025 року № 504, нею і обмежитись та без встановлення премії у липні 2025 року».
В обґрунтування позову зазначено, що позивач не погоджується із висновком службового розслідування проведеного дисциплінарною комісією на підставі наказу Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області від 16.07.2025 року № 515 та подальшою реалізацією накладеного дисциплінарного стягнення, оскільки сама подія, надходження вищевказаної інформації, її перевірка, а відтак і сама реалізація дисциплінарного стягнення у вигляді догани була здійснена відповідачем протиправно, необґрунтовано, а висновки службового розслідування проведеного дисциплінарною комісією не ґрунтуються на перевірених і встановлених фактах, спірний наказ № 524 від 21.07.2025 року про застосування дисциплінарного стягнення у вигляді обмеження раніше накладеним дисциплінарним стягненням у вигляді догани від 10.07.2025 року № 504 та без встановлення премії у липня 2025 року, є необ'єктивним, у зв'язку з чим оскаржуваний наказ підлягає скасуванню.
20 серпня 2025 року відкрито провадження по справі та її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження. В ухвалі було запропоновано відповідачу у п'ятнадцятиденний строк з моменту отримання ухвали про відкриття провадження у справі надати суду відзив на позовну заяву зі всіма доказами на його підтвердження, які наявні у відповідача.
Ухвалою від 03 вересня 2025 року залучено до участі у справі у якості співвідповідача - Краматорське районне управління поліції ГУНП в Донецькій області.
Представник Головного управління національної поліції в Донецькій області надав суду відзив на позовну заяву, в якій зазначив що дисциплінарною комісією в рамках службового розслідування було зібрано та вивчено матеріали, якими підтверджується факт вчинення позивачем дисциплінарного проступку.
За результатами службового розслідування, дисциплінарною комісією складено висновок службового розслідування від 21.07.2025 року, на підставі якого видано наказ Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області від 21.07.2025 року № 524 «Про порушення службової дисципліни начальником сектору адміністративної практики Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області капітаном поліції С. Мельничуком та його покарання», в якому зазначено: підлягає притягненню до дисциплінарної відповідальності начальник сектору адміністративної практики Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області капітан поліції ОСОБА_1 , але враховуючи те, що наказом Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області від 10.07.2025 року № 504 останньому оголошено догану, нею і обмежитись та повністю позбавити премії у липні 2025 року.
Відповідачем зазначено, що преміювання поліцейських Головного управління в Донецькій області провадиться відповідно до Положення про преміювання поліцейських Головного управління Національної поліції в Донецькій області, затверджених наказом Головного управління Національної поліції в Донецькій області від 22.12.2015 року № 142, відповідно до якого, здійснення преміювання поліцейських є правом керівника органу.
Зі змісту Положення вбачається, що керівники органів поліції мають право преміювати поліцейських відповідно до особливостей проходження служби та особистого внеску поліцейського в загальні результати служби з урахуванням специфіки і особливостей виконання покладених на нього завдань з урахуванням специфіки і показників преміювання та у межах асигнувань, затверджених на грошове забезпечення для утримання Національної поліції України.
Таким чином нормами законодавства визначено сукупність підстав, що впливають на встановлення розміру премій поліцейському.
Крім того, встановлення премій є правом керівника, а не його обов'язком, при цьому, встановлення цих премій можливе лише при наявності відповідних бюджетних асигнувань.
Представником Головного управління національної поліції в Донецькій області зазначено, що вищевказаними нормами не визначено фіксований розмір премії, який має встановлюватися щомісяця.
Премія виплачуються в залежності від особистого внеску службовця в загальний результат роботи державного органу, а встановлення її розміру є виключною компетенцією відповідних органів.
У відповідності до ст. 29 Дисциплінарного статуту Національної поліції України: у разі встановлення за результатами службового розслідування в діях поліцейського дисциплінарного проступку видається письмовий наказ про застосування до нього одного з видів дисциплінарного стягнення з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Дисциплінарні стягнення застосовуються в порядку зростання від менш суворого, яким є зауваження, до більш суворого - звільнення зі служби в поліції.
Визначення виду дисциплінарного стягнення є виключною компетенцією особи, якій законом надано право притягувати до дисциплінарної відповідальності. Отже, виходячи з фактичних обставин скоєного проступку, та особи порушника, в даному випадку, начальник Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області мав законодавчо передбачене дискреційне право застосувати до позивача саме такий вид дисциплінарного впливу, як обмеження раніше оголошеним дисциплінарним стягненням догана, без встановлення премії у липні 2025 року.
Крім того, представником відповідача зазначено, що дисциплінарною комісією Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області повністю дотримано порядок та норми проведення службового розслідування.
Службове розслідування було проведено у встановлений законом строк протягом 15 днів та затверджено начальником Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області 21.07.2025 року.
Під час проведення службового розслідування дотримано право позивача надати письмове пояснення щодо обставин справи, яке міститься у матеріалах службового розслідування.
Наказ Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області від 21.07.2025 року № 524 про порушення службової дисципліни начальником сектору АП Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області капітаном поліції ОСОБА_2 та його покарання підписаний начальником Краматорського РУП, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного впливу, в межах строку.
У зв'язку з перебуванням ОСОБА_1 на лікарняному, останнього з виданим наказом було ознайомлено 19.08.2025 року через месенджер WhatsApp.
Таким чином, представник Головного управління національної поліції в Донецькій області вказує на те, що процедуру проведення службового розслідування та вимог законодавства щодо застосування дисциплінарного впливу до позивача порушено не було.
Враховуючи вищевикладене, представник відповідача вважає, що керівником Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області правомірно обрано позивачу такий вид дисциплінарного впливу як обмеження раніше оголошеним дисциплінарним стягненням догана та повністю позбавити премії у липні 2025 року.
Такий захід дисциплінарного впливу застосовано обґрунтовано, розсудливо, пропорційно, тобто з урахуванням балансу між несприятливими наслідками та цілями, на досягнення яких він спрямований.
Крім того, представник Головного управління національної поліції в Донецькій області наполягає на тому, що премія за своїм змістом є засобом заохочення поліцейських та не є обов'язковими платежем, хоча і входять до структури грошового забезпечення поліцейського.
З огляду на викладене у відзиві, Головне управління Національної поліції в Донецькій області просить суд відмовити ОСОБА_1 у задоволенні його позовних вимог.
Краматорське районне управління поліції ГУНП в Донецькій області також надало суду відзив на позовну заяву ОСОБА_1 , в якому просили у задоволенні його позовних вимог відмовити.
За приписами частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення сторін.
Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступне.
Позивач - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, що підтверджується паспортом серії НОМЕР_2 , учасник бойових дій відповідно до посвідчення серії НОМЕР_3 .
ОСОБА_1 з 29 грудня 2015 року по теперішній час перебуває на службі в поліції та Національної поліції України, останній період на посаді начальника сектору адміністративної практики Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області у званні капітана поліції.
10 липня 2025 року за вх. 4924 до сектору документального забезпечення Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області надійшов супровідний лист начальника відділу поліції № 4 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області полковника поліції В. Матюшенко про те, що 08.07.2025 року під час здійснення перевірки БП «Семенівка» т.в.о. заступника начальника відділу поліції з превентивної діяльності ВП № 4 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області капітаном поліції ОСОБА_3 , було виявлене можливе порушення службової дисципліни ОСОБА_1 . Викладені обставини стали підставою для призначення службового розслідування.
Службове розслідування призначено наказом начальника Покровського РУП ГУНП в Донецькій області, якому надані повноваження із застосування до поліцейського стягнення, від 16.07.2025 року № 515.
Комісією було вивчено рапорт т.в.о. заступника начальника ВП з ПД ВП № 4 Краматорського РУП капітана поліції Євгена Козоброда, в якому зазначено, що 08.07.2025 року у період часу з 16.00 до 16.20 було здійснено перевірку несення служби на БП «Семенівка». Під час перевірки було встановлено що начальник САП Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області капітан поліції ОСОБА_1 ніс службу на направленні Краматорськ - Миколаївка без спеціальних засобів, а саме без гумового кийку, засобів споряджених речовинами сльозогінної та дратівної дії, кайданками, чим порушив наказ ГУНП в Донецькій області від 23.01.2023 року № 104 «Про забезпечення охорони публічного порядку та безпеки на території Донецької області».
В ході службового розслідування опитаний ОСОБА_1 пояснив, що надає пояснення за порушення, яке не скоював, а саме чергування без спеціальних засобів. 08.07.2025 року він заступив на чергування на БП «Семенівка» з усіма, які повинні бути в наявності, спеціальними засобами: кайданками, засобами спорядженими речовинами сльозогінної та дратівної дії, гумовим кийком, які закріплені за БП та постійно при ньому перебували під час його чергування. Спеціальні засоби він ніде не залишав, а після закінчення чергування передавав іншому напарнику. При отримані автоматичної зброї йому постійно казали, що спеціальні засоби отримувати не потрібно, оскільки вони знаходяться на блокпості, тому у своїх діях провини не вбачає. У разі притягнення його до неправомірної відповідальності, буде оскаржувати таке рішення.
Під час проведення службового розслідування, ОСОБА_1 були задані додаткові уточнюючі питання членом дисциплінарної комісії, однак останній відповідати на них відмовився.
Також було опитано т.в.о. заступника начальника ВП з превентивної діяльності ВП № 4 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області капітана поліції Козоброда Є.О., який надав пояснення аналогічні його рапорту.
Опитаний старший ДОП СП ВП № 4 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області капітан поліції ОСОБА_4 пояснив, що ним було здійснено перевірку відеореєстраторів, які використовуються працівниками поліції під час несення служби на блокпостах на території обслуговування ВП № 4 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області. Відповідно до Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС України від 18.12.2018 року № 1026, було проведено перегляд відеозаписів портативних відеореєстраторів, які використовуються під час несення служби на БП «Семенівка», а саме 08.07.2025 року в період часу з 11:00-13:00, 15:00-17:00, 19:00-21:00, коли ніс службу ОСОБА_1 , який не здійснював відеозаписів службової діяльності, у зв'язку з чим відео відсутнє.
Дисциплінарною комісією вивчено довідку ВП № 4 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області від 22.07.2025 року № 8115/205/05-2025, в якій зазначено, що відповідно до Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС України від 18.12.2018 року № 1026, було проведено перегляд відеозаписів портативних відеореєстраторів, які використовуються під час несення служби на БП «Семенівка», а саме 08.07.2025 року в період часу з 11:00-13:00, 15:00-17:00, 19:00-21:00
Переглядом встановлено, що у вказаний період часу відеозаписи не здійснювались, у зв'язку з чим відео відсутнє.
Також комісією було досліджено розрахунок несення служби особового складу ВП № 4 Краматорського РУП по забезпеченню публічної безпеки і порядку та перепускного режиму на блокпостах на 08.07.2025 року, затвердженого 07.07.2025 року, в якому зазначено, що ОСОБА_1 ніс службу на БП «Семенівка» з 08.00 до 08.00.
Вивченням усіх наявних матеріалів службового розслідування, дисциплінарна комісія дійшла висновку, що підтвердити або спростувати факт перебування ОСОБА_1 під час несення служби на БП «Семенівка», а саме на ділянці проїжджої частини дороги, де останній здійснював заходи з перевірки транспортних засобів та осіб, які перетинають блокпост, без спеціальних засобів, а саме гумового кийка, засобів споряджених речовинами сльозогінної та дратівної дії, кайданок, не надається можливим, у зв'язку з чим порушень вимог наказу ГУНП в Донецькій області від 23.01.2023 №104 «Про забезпечення охорони публічного порядку та безпеки на території Донецької області» в діях останнього не встановлено.
Однак, в ході проведення службового розслідування вбачається порушення ОСОБА_1 . Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних засобів, що мають функцію фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС України від 18.12.2018 року № 1026 та доручення ГУНП в Донецькій області від 08.04.2025 року № 1166/01/55-2025 «Про вжиття заходів щодо забезпечення контролю за станом застосування підрозділами поліції ГУНП в області технічних приладів і технічних засобів» в частині нездійснення безперервної відеофіксації на портативний відеореєстратор під час перевірки останнім транспортних засобів та осіб, які перетинали блокпост.
На підставі наявних матеріалів службового розслідування дисциплінарною комісією було прийнято рішення про наявність складу дисциплінарного проступку в діянні позивача, що підтверджується поясненнями, зібраними в ході службового розслідування.
За результатами службового розслідування, дисциплінарною комісією складено висновок службового розслідування від 21.07.2025 року, на підставі якого видано наказ Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області від 21.07.2025 року № 524 «Про порушення службової дисципліни начальником сектору адміністративної практики Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області капітаном поліції ОСОБА_2 та його покарання», в якому зазначено: підлягає притягненню до дисциплінарної відповідальності начальник сектору адміністративної практики Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області капітан поліції ОСОБА_1 , але враховуючи те, що наказом Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області від 10.07.2025 року № 504 останньому оголошено догану, нею і обмежитись та повністю позбавити премії у липні 2025 року.
На підставі наданих до УФЗБО ГУНП в Донецькій області наказу Краматорського районного управління поліції від 21.07.2025 року № 524 «Про порушення службової дисципліни начальником сектору адміністративної практики Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області капітаном поліції ОСОБА_2 та його покарання», пропозицій щодо преміювання особового складу Краматорського районного управління поліції за липень 2025 року, наказом ГУНП в Донецькій області від 24.07.2025 року № 1182 «Про встановлення у липні 2025 року премії та додаткових видів виплат працівникам апарату ГУНП в Донецькій області та територіальних підрозділів поліції» начальнику сектору адміністративної практики Краматорського районного управління поліції ГУНП в Донецькій області ОСОБА_1 встановлено премію у розмірі 0%.
Позивач вважає, що дисциплінарне стягнення у вигляді обмеження раніше накладеним дисциплінарним стягненням у вигляді догани від 10.07.2025 року № 504 та без встановлення премії у липня 2025 року застосоване до нього, з підстав порушення службової дисципліни начальником сектору адміністративної практики Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області капітаном поліції С. Мельничуком, є необ'єктивним та упередженим, а тому наказ про застосування дисциплінарного стягнення слід скасувати.
Надаючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд зважає на наступне.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 року № 580-VIII (далі Закон № 580-VIII).
Відповідно до частини першої статті 1 Закону № 580-VІІІ, Національна поліція України (поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
Згідно з частиною першою статті 17 Закону № 580-VІІІ поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу в поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.
За змістом частини першої статті 59 Закону № 580-VІІІ служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.
Згідно з пунктами 1, 2 частини першої статті 18 Закону № 580-VIII поліцейський зобов'язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва.
Відповідно до статті 23 Закону № 580-VIII, поліція відповідно до покладених на неї завдань, зокрема, здійснює превентивну та профілактичну діяльність, спрямовану на запобігання вчиненню правопорушень; виявляє причини та умови, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, вживає у межах своєї компетенції заходів для їх усунення; вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення; здійснює своєчасне реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події; здійснює оперативно-розшукову діяльність відповідно до закону.
На підставі частин першої та другої статті 19 Закону № 580-VІІІ, у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону, а також з урахуванням бойового імунітету, визначеного Законом України «Про оборону України». Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження, визначає Дисциплінарний статут Національної поліції України, затвердженим Законом України від 15.03.2018 року № 2337-VІІІ (далі Дисциплінарний статут).
За змістом преамбули Дисциплінарного статуту дія останнього поширюється на поліцейських, які повинні неухильно додержуватися його вимог.
Статтею 1 Дисциплінарного статуту визначено, що службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов'язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов'язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.
Згідно із ч. 1 ст. 11 Дисциплінарного статуту, за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
Статтею 12 Дисциплінарного статуту визначено, що дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Відповідно до частин 1-3 статті 13 Дисциплінарного статуту, дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.
Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.
До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.
Враховуючи наведені приписи, підставою для дисциплінарної відповідальності є дисциплінарний проступок, сутність якого полягає у порушенні поліцейським службової дисципліни та означає недотримання Конституції і законів України, інших нормативно-правових актів, наказів Національної поліції України, Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників, а так само у невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського, вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Приписами статті 14 Дисциплінарного статуту передбачено, що з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків проводиться службове розслідування. Службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.
Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, медіа (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку. Службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою. Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.
Положеннями статті 15, 16 Дисциплінарного статуту визначено, що проведення службових розслідувань за фактом порушення поліцейським службової дисципліни здійснюють дисциплінарні комісії. За результатами проведеного службового розслідування дисциплінарна комісія приймає рішення у формі висновку. Службове розслідування вважається завершеним у день затвердження керівником, який призначив службове розслідування, чи особою, яка його заміщує, висновку за результатами службового розслідування.
Розділу V встановлює особливості проведення службового розслідування в період дії воєнного стану.
Так, частини перша та друга ст. 26 Дисциплінарного статуту визначає, що у період дії воєнного стану службове розслідування проводиться з дотриманням вимог цього Статуту з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.
Службове розслідування призначається та проводиться у формі письмового провадження.
Службове розслідування за фактом порушення поліцейським службової дисципліни може проводитися як дисциплінарною комісією, так і однією особою, у тому числі безпосередньо уповноваженим керівником, який одноособово здійснює передбачені Статутом повноваження дисциплінарної комісії (далі - уповноважена особа).
Службове розслідування має бути завершене протягом 15 календарних днів з дня його призначення уповноваженим керівником. У разі потреби цей строк може бути продовжений керівником, який призначив службове розслідування, але не більш як на 15 календарних днів (ч. 3 ст. 26 Дисциплінарного статуту).
Частина 5 статті 26 Дисциплінарного статуту передбачає, що за результатами службового розслідування уповноважена особа складає висновок. У разі проведення службового розслідування безпосередньо керівником, який його призначив, висновок не складається, а обставини вчинення дисциплінарного проступку відображаються в наказі про притягнення до дисциплінарної відповідальності або в довідці про відсутність в діях поліцейського ознак дисциплінарного проступку.
Службове розслідування вважається завершеним у день затвердження керівником, який призначив службове розслідування, чи особою, яка його заміщує, висновку за результатами службового розслідування. У разі проведення службового розслідування безпосередньо керівником, який його призначив, днем завершення службового розслідування є день підписання наказу про притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності або довідки про відсутність в діях поліцейського дисциплінарного проступку, яка підлягає реєстрації в органі поліції (ч. 6 ст. 26 Дисциплінарного статуту).
Частини 1, 2 ст. 27 Дисциплінарного статуту під час проведення службового розслідування уповноважена особа зобов'язана запропонувати поліцейському або іншій особі, обізнаній з обставинами вчинення дисциплінарного проступку, надати пояснення.
У разі відсутності поліцейського на службі уповноважена особа зобов'язана викликати його для надання пояснень. Виклик здійснюється шляхом його безпосереднього вручення поліцейському або надсилання поштовим зв'язком чи з використанням електронної комунікації.
Якщо поліцейський, викликаний уповноваженою особою у визначеному цією статтею порядку, не з'явився та не повідомив про наявність поважних причин свого неприбуття, він вважається таким, що відмовився від надання пояснень, про що уповноваженою особою складається акт (ч. 3 ст. 27 Дисциплінарного статуту).
Частиною 1 статті 29 Дисциплінарного статуту встановлено, що у разі встановлення за результатами службового розслідування в діях поліцейського дисциплінарного проступку видається письмовий наказ про застосування до нього одного з видів дисциплінарного стягнення з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 року № 893 (далі Порядок № 893), визначає процедуру проведення службового розслідування стосовно поліцейського, права учасників службового розслідування, порядок оформлення його результатів, прийняття та реалізації рішень за результатами службового розслідування.
Згідно з пунктами 4, 7, 13, 14 розділу V Порядку № 893, службове розслідування має встановити: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; обставини, що пом'якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; вид і розмір заподіяної шкоди; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.
Розгляд справи дисциплінарною комісією проводиться зазвичай у формі письмового провадження.
Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, та інші особи можуть надавати усні або письмові пояснення (у тому числі з накладанням електронного цифрового підпису) щодо відомих їм відомостей про діяння, яке стало підставою для призначення службового розслідування.
Під час розгляду справи у формі письмового провадження поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, надає пояснення в письмовій формі.
Отже, в ході службового розслідування з'ясовуються обставини, з приводу яких воно було призначене, встановлюється наявність чи відсутність вини порушника у вчиненні дисциплінарного проступку, обставини, що пом'якшують чи обтяжують ступінь його відповідальності, а також ставлення до скоєного, та в разі підтвердження факту вчинення дисциплінарного проступку виконавцем службового розслідування вноситься пропозиція про застосування до винної особи конкретного дисциплінарного стягнення.
Згідно з пунктами 1, 2 розділу VI Порядку № 893 зібрані під час проведення службового розслідування матеріали та підготовлені дисциплінарною комісією документи формуються нею у справу. Підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія.
Пунктом 7 розділу V Порядку № 893 передбачено, що збирання та перевірка матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського у разі розгляду справи у формі письмового провадження здійснюються зазвичай шляхом: одержання пояснень щодо обставин справи від поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та від інших осіб; одержання в органах, закладах, установах поліції та їх підрозділах чи за запитом в інших органах державної влади та органах місцевого самоврядування необхідних документів або їх копій та долучення до матеріалів справи; отримання консультацій спеціалістів з питань, що стосуються службового розслідування. У разі розгляду справи у формі письмового провадження рішення дисциплінарною комісією приймається без повідомлення та (або) виклику інших учасників службового розслідування на підставі наявних у справі матеріалів.
Пунктами 1 та 4 розділу VII Порядку № 893 встановлено, що у разі якщо за результатами розгляду матеріалів службового розслідування (справи) дисциплінарна комісія встановить наявність у діях (бездіяльності) поліцейського дисциплінарного проступку, керівнику, який призначив службове розслідування, вносяться пропозиції щодо накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення.
Поліцейський має право оскаржити застосоване до нього дисциплінарне стягнення в порядку та строки, визначені статтею 24 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Як встановлено судом, підставою для проведення службового розслідування слугував рапорт т.в.о. заступника начальника ВП з ПД ВП № 4 Краматорського РУП капітана поліції Євгена Козоброда.
Службове розслідування призначено наказом начальника Покровського РУП ГУНП в Донецькій області, якому надані повноваження із застосування до поліцейського стягнення, від 16.07.2025 року № 515
В ході проведення службового розслідування вбачається порушення ОСОБА_1 . Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних засобів, що мають функцію фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС України від 18.12.2018 року № 1026 та доручення ГУНП в Донецькій області від 08.04.2025 року № 1166/01/55-2025 «Про вжиття заходів щодо забезпечення контролю за станом застосування підрозділами поліції ГУНП в області технічних приладів і технічних засобів» в частині нездійснення безперервної відеофіксації на портативний відеореєстратор під час перевірки останнім транспортних засобів та осіб, які перетинали блокпост.
Суд, надаючи оцінку правомірності прийнятого наказу від 21.07.2025 року № 524 «Про порушення службової дисципліни начальником сектору адміністративної практики Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області капітаном поліції С. Мельничуком та його покарання», яким застосовано до позивача дисциплінарне стягнення у виді догани, виходить з такого.
Застосування органами, підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції автоматичної фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, доступ до відеозаписів працівників поліції та інших осіб, порядок зберігання, видачу та приймання технічних приладів і технічних засобів, а також зберігання, видалення та використання інформації, отриманої з цих приладів, врегульовано Інструкцією, яка затверджена наказом МВС від 18.12.2018 року № 1026 (далі Інструкція).
Відповідно до п. 1 Інструкції ця Інструкція не поширюється на здійснення працівниками поліції фото- і кінозйомки, відеозапису процесуальних дій відповідно до вимог статті 107 Кримінального процесуального кодексу України, негласних слідчих (розшукових) дій, оперативно-розшукових заходів, застосування в системі фіксації адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху в автоматичному режимі відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 10 листопада 2017 року № 833 «Про функціонування системи фіксації адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху в автоматичному режимі».
Застосування працівниками поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, здійснюється з метою: 1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення; 2) охорони громадської безпеки та власності; 3) забезпечення безпеки осіб; 4) забезпечення публічної безпеки і порядку (п. 2 Інструкції).
Відповідно до п. 4 та 5 Інструкції під час здійснення повноважень поліцейськими портативний відеореєстратор закріплюється на його форменому одязі на грудях (ближче до плечового суглоба) так, щоб не створювати перешкод діям поліцейського. У випадках, пов'язаних з необхідністю якісної фіксації подій, поліцейські можуть тримати портативний відеореєстратор у руках. Дозволяється закріплення портативного відеореєстратора на екіпіруванні (шоломі) або зброї, якщо їх конструкцією передбачені відповідні кріплення. Включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов'язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.
На підставі викладеного, суд зазначає, що портативний відео реєстратор підлягає включенню поліцейським з моменту початку виконання службових обов'язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення.
Отже, службовим розслідуванням встановлений факт того, що позивачем 08.07.2025 року не здійснювалась безперервна відеофіксація на портативний відеореєстратор під час перевірки останнім транспортних засобів та осіб, які перетинали блокпост.
Верховним Судом у постанові від 10.09.2020 року у справі № 360/4790/19 зроблено правовий висновок, що питання обрання виду стягнення за дисциплінарний проступок перебуває у площині дискреційних повноважень суб'єкта його накладення, але при цьому необхідно враховувати певні обставини. Суд здійснює правову оцінку рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень за критеріями частини другої статті 2 КАС України, які є межею для дискреційних повноважень останніх. Правова оцінка правильності та обґрунтованості рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності повинна перевірятися судами насамперед у тому, чи таке рішення прийнято у межах повноважень, у порядку та спосіб, встановлені Конституцією та законами України, чи дійсно у діях особи є встановлені законом підстави для застосування дисциплінарного стягнення, чи є застосований вид стягнення пропорційним (співмірним) із учиненим особою діянням.
Під час розгляду справи відповідачем було доведено факт порушення позивачем чинного законодавства.
Водночас, суд зауважує, що порушення процедури при прийнятті рішення суб'єктом владних повноважень саме по собі може бути підставою для визнання його протиправним та скасування у разі, коли таке порушення безпосередньо могло вплинути на зміст прийнятого рішення.
Певні дефекти адміністративного акта можуть не пов'язуватись з його змістом, а стосуватися процедури його ухвалення. У такому разі можливі дві ситуації: внаслідок процедурного порушення такий акт суперечитиме закону (тоді акт є нікчемним), або допущене порушення не вплинуло на зміст акта (тоді наслідків для його дійсності не повинно наставати взагалі).
Отже, саме по собі порушення процедури прийняття акта не повинно породжувати правових наслідків для його дійсності, крім випадків, прямо передбачених законом.
Виходячи із міркувань розумності та доцільності, деякі вимоги до процедури прийняття акта необхідно розуміти не як вимоги до самого акта, а як вимоги до суб'єктів владних повноважень, уповноважених на їх прийняття.
Так, дефектні процедури прийняття адміністративного акта, як правило, тягнуть настання дефектних наслідків (ultra vires action - invalidact). Разом із тим, не кожен дефект акта робить його неправомірним.
Стосовно ж процедурних порушень, то в залежності від їх характеру такі можуть мати наслідком нікчемність або оспорюваність акта, а в певних випадках, коли йдеться про порушення суто формальні, взагалі не впливають на його дійсність.
У відповідності до практики Європейського Суду з прав людини, скасування акта адміністративного органу з одних лише формальних мотивів не буде забезпечувати дотримання балансу принципу правової стабільності та справедливості.
Тобто, ключовим питанням при наданні оцінки процедурним порушенням, допущеним під час прийняття суб'єктом владних повноважень рішення, є співвідношення двох базових принципів права: «протиправні дії не тягнуть за собою правомірних наслідків» і, на противагу йому, принцип «формальне порушення процедури не може мати наслідком скасування правильного по суті рішення».
Межею, що розділяє істотне (фундаментальне) порушення від неістотного, є встановлення такої обставини: чи могло бути іншим рішення суб'єкта владних повноважень за умови дотримання ним передбаченої законом процедури його прийняття.
Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.04.2020 року у справі № 813/1790/18.
Отже, суд, не применшуючи значення необхідності дотримання встановленої законодавством процедури ухвалення того чи іншого рішення, вважає, що навіть за умови порушення відповідачем процедури проведення службового розслідування, а також інших процедурних питань, які не були дотримані відповідачем під час прийняття оскаржуваного наказу, не може потягнути за собою безумовне скасування оскаржуваних наказів, за умови наявності факту вчиненого дисциплінарного проступку.
Вказана позиція викладена у постанові Верховного Суду від 31 жовтня 2019 року у справі № 826/9858/18.
Невиконання чи неналежне виконання поліцейським службової дисципліни є дисциплінарним проступком, вчинення якого є підставою для дисциплінарної відповідальності.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 05.03.2020 року по справі № 815/4478/16 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 88062004).
Верховним Судом у постанові від 02.10.2018 року по справі № 815/4463/17 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 76889399) сформована правова позиція щодо того, що в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, порушення яких утворює факт порушення Присяги. Під порушення Присяги працівника поліції слід розуміти скоєння працівником поліції проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як носія влади, що призводить до приниження авторитету поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків.
Суд звертає увагу на те, що як охоронець громадського порядку, держава має моральне зобов'язання бути взірцевою, вона повинна стежити за тим, щоб такими були й державні органи, що захищають публічний порядок (рішення ЄСПЛ від 19.06.2001 року у справі «Звежинський проти Польщі» (заява № 34049/96), рішення ЄСПЛ від 19.04.2007 року у справі «Вільхо Ескелінен та інші проти Фінляндії» (заява № 63235/00).
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 12.01.2012 року у справі «Горовенки та Бугара проти України» зазначив, що уряди та правоохоронні органи забезпечують те, щоб усі посадові особи з підтримання правопорядку мали відповідні моральні, фізичні та психологічні якості для ефективного виконання своїх функцій і проходили безперервну та ретельну професійну підготовку. Необхідно періодично здійснювати перевірку їхньої придатності для виконання таких функцій.
Суд повторив, що від держав очікується встановлення високих професійних стандартів у рамках їх правоохоронних систем і забезпечення того, щоб особи, які перебувають на службі в таких системах, відповідали необхідним критеріям (рішення від 17.06.2008 року у справі «Абдулла Їлмаз проти Туреччини»).
Отже, в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, порушення яких утворює факт порушення присяги. У зв'язку з чим, складаючи присягу, працівник поліції покладає на себе не тільки певні службові зобов'язання, але й моральну відповідальність за їх виконання.
Під порушенням присяги працівника поліції слід розуміти скоєння працівником поліції проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як носія влади, що призводить до приниження авторитету поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків.
Отже, підставою для дисциплінарної відповідальності є дисциплінарний проступок, сутність якого полягає у невиконанні чи неналежному виконанні особою службової дисципліни. Такими обставинами є виключно фактичні дані, що свідчать про реальну наявність у діях особи ознак дисциплінарного проступку, зокрема, протиправної поведінки, шкідливих наслідків та причинного зв'язку між ним і дією (бездіяльністю) порушника дисципліни.
Підпунктом 2 пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України № 988 від 11 листопада 2015 року, надано право керівникам органів, закладів та установ Національної поліції в межах затверджених для них асигнувань на грошове забезпечення, здійснювати преміювання поліцейських відповідно до їх особистого внеску в загальний результат служби.
Відповідно до пункту 12 розділу ІІ Порядку № 260 керівники органів поліції мають право преміювати поліцейських відповідно до особливостей проходження служби та особистого внеску поліцейського в загальні результати служби з урахуванням специфіки і особливостей виконання покладених на нього завдань та в межах асигнувань, затверджених на грошове забезпечення для утримання Національної поліції України.
Рішення керівників органів поліції про преміювання оформлюється наказом, який видається до 25 числа кожного місяця, згідно із затвердженим положенням про преміювання та на підставі списків керівників структурних або відокремлених підрозділів органу поліції. Рішення керівників органів поліції про преміювання заступників керівника органу поліції, керівників структурних підрозділів та відокремлених структурних підрозділів здійснюється на підставі наказу.
Залежно від виконання показників преміювання (у тому числі успішного виконання службових обов'язків, допущення проступків, застосування до поліцейських дисциплінарного стягнення в установленому законодавством порядку), які можуть впливати на розмір премії, до наказу про преміювання за відповідний місяць можуть уноситися відповідні зміни та проводитися перерахунок премії на підставі мотивованого рапорта (звернення) керівника.
Преміювання поліцейських Головного управління в Донецькій області провадиться відповідно до Положення про преміювання поліцейських Головного управління Національної поліції в Донецькій області, затверджених наказом Головного управління Національної поліції в Донецькій області від 22.12.2015 року № 142, відповідно до якого, здійснення преміювання поліцейських є правом керівника органу.
Зі змісту вказаного Положення вбачається, що керівники органів поліції мають право преміювати поліцейських відповідно до особливостей проходження служби та особистого внеску поліцейського в загальні результати служби з урахуванням специфіки і особливостей виконання покладених на нього завдань з урахуванням специфіки і показників преміювання та у межах асигнувань, затверджених на грошове забезпечення для утримання Національної поліції України.
Таким чином нормами законодавства визначено сукупність підстав, що впливають на встановлення розміру премій поліцейському.
Крім того, встановлення премій є правом керівника, а не його обов'язком, при цьому, встановлення цих премій можливе лише при наявності відповідних бюджетних асигнувань.
У свою чергу, вищевказаними нормами не визначено фіксований розмір премії, який має встановлюватися щомісяця.
Премія виплачуються в залежності від особистого внеску службовця в загальний результат роботи державного органу, а встановлення її розміру є виключною компетенцією відповідних органів
У разі встановлення за результатами службового розслідування в діях поліцейського дисциплінарного проступку видається письмовий наказ про застосування до нього одного з видів дисциплінарного стягнення з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Дисциплінарні стягнення застосовуються в порядку зростання від менш суворого, яким є зауваження, до більш суворого - звільнення зі служби в поліції.
Щодо застосування положень статті 29 Дисциплінарного статуту, якою урегульовано особливості застосування дисциплінарних стягнень у період дії воєнного стану, Верховним Судом у постанові від 23.11.2023 у справі № 420/14443/22, з урахуванням усталеної практики, зазначено, що обрання виду стягнення за дисциплінарний проступок перебуває у площині дискреційних повноважень суб'єкта його накладення. Застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби є крайнім заходом дисциплінарного впливу, проте його застосування здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахуванням обставин у справі та не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень.
З урахуванням обставин справи, визначення виду дисциплінарного стягнення є виключною компетенцією особи, якій законом надано право притягувати до дисциплінарної відповідальності. Отже, виходячи з фактичних обставин скоєного проступку, та особи порушника, в даному випадку, начальник Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області мав законодавчо передбачене дискреційне право застосувати до позивача саме такий вид дисциплінарного впливу, як обмеження раніше оголошеним дисциплінарним стягненням догана, без встановлення премії у липні 2025 року.
Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління національної поліції в Донецькій області; Краматорське районне управління поліції ГУНП в Донецькій області про визнання протиправним та скасування наказу, є такими що не підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 72-77, 139, 241-246, 255, 263, 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління національної поліції в Донецькій області (юридична адреса: 85302, Донецька область, м. Покровськ, вул. Мандрика, 7, код ЄДРПОУ 40109058); Краматорське районне управління поліції ГУНП в Донецькій області (юридична адреса: 84333, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Академічна, 25) про визнання протиправним та скасування наказу - відмовити.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя І.М. Тарасенко