Україна
Донецький окружний адміністративний суд
11 листопада 2025 року Справа №200/6367/25
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Чучко В.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справ за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
20 серпня 2025 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління ДПС у Донецькій області (надалі - ГУ ДПС у Донецькій області, відповідач), про визнання протиправними та скасування:
- податкових повідомлень-рішень форми «Ф» від 11 жовтня 2023 року № 296556-2414-0516-UA14160050000083011, № 296557-2414-0516-UA14160050000083011;
- податкових повідомлень-рішень форми «Ф» від 23 лютого 2022 року № 287117-2411-0516-UA14160050000083011, № 287118-2411-0516-UA14160050000083011 та від 21 березня 2024 року № 381013-2414-0516-UA14160050000083011, № 381014-2414-0516-UA14160050000083011.
- податкових повідомлень-рішень форми «Ф» від 12 жовтня 2023 року № 0442085-2414-0516-UA14160150000038750, № 0442086-2414-0516-UA14160210000011148, №0442084-2414-0516-UA14160210000011148 та від 01 травня 2024 року № 0362302-2411-0516-UA14160210000011148.
Ухвалою від 27.08.2025 року, відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику осіб, відповідно до частин 1, 2 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, визначено розглянути клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду під час розгляду справи, зобов'язано відповідача надати суду докази направлення спірних податкових повідомлень-рішень позивачу.
Клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду обґрунтовано тим, що позивач не отримувала оскаржувані ППР, про їх існування стало відомо лише після ознайомлення представника з матеріалами справи по рішенню Донецького окружного адміністративного суду від 25 квітня 2025 року у справі №200/2310/25, яким з позивача стягнуто податковий борг. Жодного з оскаржуваних ППР не отримувала і не могла отримувати за адресою АДРЕСА_1 , адже з 2022 проживає по АДРЕСА_2 , де взята на облік як внутрішньо переміщена особа (довідка №6117-5002260382 від 21.10.2022). Зважаючи на похилий вік та відсутність знань в галузі юриспруденції, позивачка звернулася до адвоката Кавійчик Віти Петрівни для надання їй консультацій та подальшого представництва інтересів.
У відзиві на позов представник відповідача зазначив, що спірні ППР з орендної плати були направлені ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) рекомендованими листами з повідомленням про вручення: трек-номер 8530207155207 - повернуто поштою трек-номер 8530600296009 з відміткою «вручено особисто», трек-номер 8530207153859 - повернуто поштою трек-номер 8530600296025 з відміткою «вручено особисто» та трек-номер 0600929892426 - повернуто поштою трек-номер 0690055102658 з відміткою «повертається за закінченням терміну зберігання 20.07.2024».
У відповіді на відзив представник позивача вказує, що позивач категорично заперечує доводи відповідача щодо нібито направлення на його адресу податкових повідомлень-рішень (ППР). Жодних податкових повідомлень-рішень позивач особисто чи через уповноважених осіб не отримував, а самі посилання відповідача на окремі трек-номери без жодних підтверджуючих додатків не можуть вважатися належним доказом у розумінні процесуального законодавства. В матеріалах справи відсутні поштові квитанції, повідомлення про вручення, описи вкладення, скан-копії конвертів з відмітками оператора поштового зв'язку чи будь-які інші документи, що б підтверджували факт пересилання та вручення позивачу оскаржуваних рішень. Більше того, за наведеними відповідачем трек-номерами на офіційному сайті АТ «Укрпошта» немає жодної інформації про рух поштових відправлень чи факт їх вручення, що підтверджує безпідставність посилань відповідача.
Вирішуючи клопотання позивача про поновлення строків звернення до суду, суд виходить з наступного.
Згідно з частиною першою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Зазначеною статтею визначаються строки звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом з метою досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
Строк звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом - проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. Дотримання строку звернення з адміністративним позовом є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах, яка дисциплінує учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, запобігає зловживанням.
Тобто, Законом визначений спеціальний строк звернення до суду у справах щодо захисту прав, свобод та інтересів особи та початок строку звернення визначено альтернативно - це день, коли особа: дізналася або повинна була дізнатися про порушення. При цьому, йдеться не про те, коли особа з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням, а про те, коли вона дізналася про ці рішення, дії чи бездіяльність.
Чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів строком. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
Частиною першою статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Критеріями оцінки причин поважності пропуску строку звернення до суду є: 1) обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк (є причиною); 2) обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла або тривала протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом. В свою чергу, поважною може бути визнано причину, яка носить об'єктивний характер, та з обставин незалежних від позивача унеможливила звернення до суду з адміністративним позовом.
Такий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 27 листопада 2018 року у справі №473/2236/17.
Відповідно до пункту 58.3 статті 58 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
За приписами пункту 42.2 статті 42 Податкового кодексу України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
Разом з цим, податковою адресою фізичної особи платника податків є її місце проживання, а актуальна інформація про цю адресу міститься в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, що адмініструється ДПС України.
Вказуючи в позовній заяві на факт неотримання поштової кореспонденції із спірними податковими повідомленнями-рішеннями, які направлялися відповідачем, позивач не вказує чи вчинялися з її сторони дії щодо повідомлення податкового органу про можливу зміну місцезнаходження або місця проживання платника податків.
Пунктом 42.5 статті 42 Податкового кодексу України, зазначено, що у разі якщо платник податків не подав заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, листування з платником податків здійснюється шляхом надіслання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручаються платнику податків (його представнику).
У разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв'язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.
Як вбачається з матеріалів справи, Головним управлінням ДПС у Донецькій області засобами поштового зв'язку направлялися позивачу податкові повідомлення-рішення:
- від 11 жовтня 2023 року № 296556-2414-0516-UA14160050000083011, № 296557-2414-0516-UA14160050000083011, які вручені 22.02.2024 року;
- від 23 лютого 2022 року № 287117-2411-0516-UA14160050000083011, № 287118-2411-0516-UA14160050000083011 та від 21 березня 2024 року № 381013-2414-0516-UA14160050000083011, № 381014-2414-0516-UA14160050000083011, проте поштові відправлення повернуті відправнику за закінченням терміну зберігання 20.07.2024 року;
- від 12 жовтня 2023 року № 0442085-2414-0516-UA14160150000038750, № 0442086-2414-0516-UA14160210000011148, №0442084-2414-0516-UA14160210000011148 та від 01 травня 2024 року № 0362302-2411-0516-UA14160210000011148, проте поштові відправлення повернуті відправнику за закінченням терміну зберігання 14.10.2024 року.
Оскаржувані повідомлення - рішення надіслані податковим органом на адресу позивача, а саме: АДРЕСА_3 , яка також зазначена позивачем у позовній заяві.
Позивач звернулася до адміністративного суду з цим позовом лише 20.08.2025, тобто із пропуском шестимісячного строку звернення до адміністративного суду.
Отже, наведені позивачем у позовній заяві доводи не є достатніми для висновку про наявність підстав для поновлення строку звернення до суду, оскільки доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення позивачем до суду не надано.
Суд зазначає, що законодавче обмеження строку звернення до адміністративного суду обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Тобто, встановлення законом процесуальних строків передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Право на доступ до суду реалізується на підставах і в порядку, встановлених законом. Процесуальний кодекс установлює обмеження щодо відповідних судових процедур.
Зазначені обмеження спрямовані на дотримання оптимального балансу між правом людини на судовий захист і принципами юридичної визначеності, ефективності й оперативності судового процесу.
А отже, поновлення встановленого процесуальним законом строку для звернення до адміністративного суду здійснюється у розумних межах та лише у виняткових, особливих випадках, виключно за наявності обставин об'єктивного і непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права звернення до адміністративного суду за захистом порушених прав, свобод або законних інтересів.
Аналогічний висновок щодо застосування норм права викладено Верховним Судом у постанові від 04.10.2019 у справі №820/4188/18.
Таким чином, позивачем не наведено достатніх та переконливих аргументів на підтвердження наявності об'єктивних, непереборних та істотних перешкод для звернення до суду протягом встановленого законом строку.
Відтак, позивачу необхідно надати заяву про поновлення строку звернення із зазначенням інших підстав, що свідчать про поважність причин пропуску строку, з наданням доказів, що підтверджують неможливість такого звернення у вказаний проміжок часу.
Відповідно до частини 13 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Приймаючи до уваги вищенаведене, позовна заява підлягає залишенню без руху із наданням позивачу строку для усунення вказаних недоліків, шляхом надання заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із відповідними доказами в обґрунтування поважності причин пропуску такого строку.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 122, 123 Кодексу адміністративного судочинства України, -
1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - залишити без руху.
2. Позивачу у п'ятиденний строк з моменту отримання копії даної ухвали усунути недоліки поданого адміністративного позову шляхом надання до суду заяви про поновлення строку звернення із зазначенням інших підстав, що свідчать про поважність причин пропуску строку, з наданням доказів, що підтверджують неможливість такого звернення у вказаний проміжок часу.
3. У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде вважатися неподаною і буде повернута позивачу.
4. Копію ухвали направити позивачу.
5. Текст ухвали розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Ухвала оскарженню в апеляційному порядку не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя В.М. Чучко