Україна
Донецький окружний адміністративний суд
11 листопада 2025 року Справа№200/2505/25
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Троянової О.В., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним і скасування наказу
Позивачка, ОСОБА_1 звернулася до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним і скасування наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 31 грудня 2024 року №4649 «Про результати службового розслідування за фактом відсутності раніше створених офіційних сторінок у соціальних мережах «Telegram», «Instagram», «TikTok»», яким ОСОБА_1 оголошено догану.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 18 квітня 2025 року позовну заяву відкрито провадження у адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні). Задоволено заяву позивачки про визнання поважними причин пропуску процесуального строку звернення до суду з адміністративним позовом та його поновлення. Визнано поважними причини пропуску ОСОБА_1 процесуального строку звернення до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу. Поновлено ОСОБА_1 процесуальний строк звернення до Донецького окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу. Витребувано у Військової частини НОМЕР_1 належним чином засвідчені копії наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 05.12.2024 №4106 «Про призначення службового розслідування за фактом відсутності раніше створених офіційних сторінок у соціальних мережах «Telegram», «Instagram», «TikTok»; матеріалів службового розслідування згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 05.12.2024 №4106 «Про призначення службового розслідування за фактом відсутності раніше створених офіційних сторінок у соціальних мережах «Telegram», «Instagram», «TikTok».
До Донецького окружного адміністративного суду надійшов відзив на позовну заяву та матеріали службового розслідування від відповідача.
Розпорядженням від 16 травня 2025 року № 226 повторно автоматично розподілено справу у зв'язку зі звільненням судді ОСОБА_2 з посади.
Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями зазначену справу було передано на розгляд судді Донецького окружного адміністративного суду Трояновій О.В.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 21 травня 2025 року суд прийняв до провадження адміністративну справу №200/2505/25, призначив її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні) без виклику учасників справи.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 24 липня 2025 року вирішено проводити розгляд справи за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 06 серпня 2025 року.
06 серпня 2025 року суд у підготовчому засіданні продовжив строк підготовчого провадження у справі на 30 днів.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 06 серпня 2025 року відкладено підготовче засідання на 10 вересня 2025 року. Витребувано у Військової частини НОМЕР_1 наказ про створення офіційних сторінок в мережі інтернет, посадову інструкцію ОСОБА_1 (з доказами ознайомлення), наказ про закріплення за ОСОБА_1 повноважень щодо ведення офіційних сторінок в мережі інтернет, пояснення та докази ознайомлення з матеріалами та результатами службового розслідування ОСОБА_1 .
10 вересня 2025 року підготовче засідання не відбулося у зв'язку з перебуванням судді Троянової О.В. на лікарняному.
Судом призначено підготовче засідання на 22 жовтня 2025 року.
22 жовтня 2025 року в судовому засіданні представник позивача не заперечував проти закриття підготовчого провадження та продовження розгляду справи в письмовому провадженні, про що подав відповідну заяву.
Представники відповідача в судове засідання не з'явились, заяв, клопотань по суті розгляду справ суду не надали, документи, витребувані судом також надані не були.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2025 року закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті в порядку письмового провадження в межах строків, визначених КАС України для розгляду справи.
В обґрунтування позовних вимог, позивачка зазначила, що наказом командира військової частини НОМЕР_1 № 4649 від 31.12.2024 року її притягнуто до дисциплінарної відповідальності та накласти дисциплінарне стягнення у вигляді оголошення догани. Зазначила, що висновки та матеріали службового розслідування містять не достовірну інформацію, оскільки поданий рапорт тимчасово виконуючого обов'язки начальника відділення комунікацій військової частини НОМЕР_1 майора ОСОБА_3 від 03.12.2024 року про встановлений ним 02.12.2024 року факт відсутності раніше створених офіційних сторінок у соціальних мережах «Telegram», «Instagram», «TikTok» не відповідає дійсності, оскільки вказані сторінки є дійсними та активними. Крім того, наказ № 4206 від 05.12.2024 року «Про призначення службового розслідування за фактом відсутності раніше створених офіційних сторінок у соціальних мережах «Telegram», «Instagram», «TikTok»» не містить жодного посилання на відповідний пункт або частину п. 1 розділу ІІ Порядку № 608, на підставі чого проводиться службове розслідування у вказаному наказі відсутні, чим порушені вимоги п. 3 розділу ІІ Порядку № 608. Крім того, зазначила, що спірний наказ не містить жодної обставини, з якою метою, проводиться службове розслідування, а отже службове розслідування проведене формально. Крім того, під час проведення перевірки не було залучено до проведення службового розслідування фахівця в сфері ІТ технологій, а також в матеріалах службового розслідування відсутнє посилання на наказ щодо створення офіційних сторінок та визначення відповідального за їх ведення. При цьому, відповідно до висновків службового розслідування не доведено провину позивачки, та не встановлено сам факт наявності обставин, на підставі яких було призначено службове розслідування. Матеріали службового розслідування базуються лише на поясненнях майора ОСОБА_4 та його підлеглих, що, на думку позивачки, ставить під сумнів висновки службового розслідування, щодо всебічного, неупередженого, повного і об'єктивного розслідування обставин вчиненого правопорушення. Спірний наказ відповідача вважає протиправним, просила задовольнити позов.
Відповідач надав відзив на позовну заяву, відповідно до якого просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог. Зазначив, що службовим розслідуванням встановлено, що капітан ОСОБА_1 , будучи військовослужбовцем військової служби за контрактом, проходячи службу на посаді старшого офіцера відділення комунікацій, у порушення пунктів 11, 16, 37 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України у частині обов'язку кожного військовослужбовця свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, знати та сумлінно виконувати свої обов'язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України, виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою, обов'язку виконати відданий наказ, через особисту недисциплінованість та несумлінне ставлення до службових обов'язків, не забезпечила належне адміністрування офіційних Інтернет ресурсів бригади, що є порушенням пункту 2.2. розділу 2 додатку 3 до наказу командира НОМЕР_2 окремої аеромобільної бригади (з основної діяльності) від 01.08.2024 №26/нод/дск, тобто функціональних обов'язків доручених за посадою, та призвело до унеможливлення підготовки текстових, фото- та відео- матеріалів з районів виконання бойових завдань бригадою для подальшого висвітлення на офіційних Інтернет-ресурсах ІНФОРМАЦІЯ_5. Вчинення даного правопорушення підтверджується фактами та обставинами, що встановлені в ході проведення службового розслідування та зазначені в розділі 3 акту. Правопорушення має прямий причинно-наслідковий зв'язок з проходженням військової служби. За підсумками проведеного службового розслідування наказом командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 31.12.2024 №4649 позивачку притягнуто до дисциплінарної відповідальності.
Крім того, позивачка подала до суду відповідь на відзив, відповідно до якого зазначила, що відповідач до матеріалів службового розслідування не долучив наказ командира військової частини НОМЕР_1 щодо створення офіційних сторінок, сайтів військової частини НОМЕР_1 , яким також ОСОБА_1 визначено відповідальною за їх ведення та супроводження, крім того вказаний наказ не надано і суду. До матеріалів службового розслідування долучено витяг з функцій (завдань) та функціональних обов'язків (посадових інструкцій) відділення комунікацій НОМЕР_2 окремої аеромобільної бригади. Але доказів того, що ОСОБА_1 була ознайомлена під підпис з вказаними функціональними обов'язками, ні матеріали службового розслідування, ні матеріали судової справи не містять. Крім того, зазначила, що в матеріалах службового розслідування відсутній Наказ командира військової частини, про прийняття майором ОСОБА_5 , а капітаном ОСОБА_1 здачу посади начальника відділення комунікацій військової частини НОМЕР_1 , відсутній акт приймання-передачі посади, справ, також вищевказаний наказ та акт приймання передачі відсутній в матеріалах справи. Крім того, під час службового розслідування, заступником начальника штабу з мобілізаційної роботи військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_6 , жодних заходів спрямованих на особисту перевірку обставин вказаних в поясненнях ОСОБА_7 та обставин, які підлягають встановленню під час проведення службового розслідування, ні проведено. В матеріалах службового розслідування відсутній акт огляду сторінок у соціальних мережах, які на момент подання цього позову існували.
Суд звертає увагу, що в установлений судом строк відповідачем не подано суду витребувані ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 06 серпня 2025 року докази.
Відповідно до ч.9 ст.80 КАС України у разі неподання суб'єктом владних повноважень витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з'ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами, а у разі неподання доказів позивачем - також залишити позовну заяву без розгляду.
Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними доказами у справі.
Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , є громадянином України (паспорт серії НОМЕР_4 , виданий Слов'янським МВ ГУДМС України в Донецькій області 10.04.2014 року) та учасником бойових дій (посвідчення серії НОМЕР_5 від 26 серпня 2021 року).
Відповідач - Військова частина НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_6 ) у розумінні п. 7 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України є суб'єктом владних повноважень, який в даних правовідносинах згідно ст. 43 Кодексу адміністративного судочинства України має адміністративну процесуальну дієздатність.
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 24.02.2020 року №55 ОСОБА_1 , призначену наказом командувача Десантно-штурмових військ Збройних Сил України від 11 лютого 2020 року №18 на посаду офіцера прес-служби військової частини НОМЕР_1 , зараховано до списків особового складу частини та на всі види забезпечення.
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 30.07.2024 року №224 ОСОБА_1 , начальника служби зв'язків з громадськістю, призначена наказом командувача Десантно-штурмових військ Збройних Сил України від 23 липня 2024 року №213 на посаду старшого офіцера відділення комунікацій, приступила до виконання обов'язків з 30 липня 2024 року.
Згідно п.2.2 розділу 2 витягу з функцій (завдань) та функціональних обов'язків (посадових інструкцій) відділення комунікацій НОМЕР_2 окремої аеромобільної бригади, старший офіцер відділення комунікацій зобов'язаний адмініструвати офіційні Інтернет-ресурси бригади (web-сайти бригади та додатки до нього, офіційних сторінок у соціальних мережах «Facebook», «Telegram», «Instagram» тощо).
03.12.2024 року тимчасово виконуючий обов'язки начальника відділення комунікацій військової частини НОМЕР_1 майор ОСОБА_8 звернувся до командира військової частини НОМЕР_1 з рапортом від 03.12.2024 року, яким повідомив, що 02.12.2024 року він встановив факт відсутності раніше створених офіційних сторінок у соціальних мережах «Telegram», «Instagram», «TikTok», адміністрування яких відповідно до положення про відділення комунікацій займалася старший офіцер відділення комунікацій капітан ОСОБА_1 . Просив призначити службове розслідування за вищезазначеним фактом.
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 05.12.2024 року №4106 «Про призначення службового розслідування за фактом відсутності раніше створених офіційних сторінок у соціальних мережах «Telegram», «Instagram», «TikTok» відповідно до вимог статті 85 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, Порядку проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 21.11.2017 №608 (зі змінами), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.12.2017 за №1503/31371 та на підставі рапорту №54940 від 03.12.2024 тимчасово виконуючого обов'язки начальника відділення комунікацій військової частини НОМЕР_1 майора ОСОБА_9 , з метою уточнення причин і умов, що сприяли неналежному виконанню службових обов'язків, а також встановлення ступеня вини старшого офіцера відділення комунікацій капітана ОСОБА_1 , чиї дії (бездіяльність) стали причиною правопорушення, призначено службове розслідування, проведення якого доручено заступнику штабу з мобілізаційної роботи військової частини НОМЕР_1 майору ОСОБА_10 .
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 21.12.2024 року №4289 продовжено строк проведення службового розслідування до 05.01.2025 року.
31.12.2024 року ОСОБА_1 надала пояснення, відповідно до яких позивач повідомила, що отримала усне розпорядження стосовно передачі офіційних сторінок ІНФОРМАЦІЯ_5 у соціальних мережах «Telegram», «Instagram», « TikTok », «Facebook» від ТВО начальника відділення комунікацій майора ОСОБА_5 02.12.2024 року передала останньому офіційні сторінки ІНФОРМАЦІЯ_5, що підтверджується в Історії керування сторінкою. Станом на 02.12.2024 року офіційного підтвердження про блокування сторінок немає. Крім того, зазначено про відсутність наказу про передачу офіційних сторінок майору ОСОБА_5 , оскільки відповідно до посадових обов'язків робота з соціальними мережами належить старшому офіцеру відділення комунікацій. Передача офіційних сторінок соціальних мереж відбулася під тиском майора ОСОБА_9 , який погрожував черговим дисциплінарним стягненням за невиконання усного наказу командира військової частини НОМЕР_1 стосовно передачі офіційних соціальних мереж ІНФОРМАЦІЯ_5.
31.12.2024 року заступником начальника штабу з мобілізаційної роботи військової частини НОМЕР_1 складено та погоджено начальником помічником командира з правової роботи - начальником юридичної служби військової частини НОМЕР_1 акт службового розслідування.
Службовим розслідуванням встановлено, що 02.12.2024 року тимчасово виконуючим обов'язки начальника відділення комунікацій військової частини НОМЕР_1 майором ОСОБА_5 отримано усний наказ командира військової частини НОМЕР_1 про передачу (з наданням всіх прав адміністрування) капітаном ОСОБА_1 офіційних сторінок військової частини в соціальних мережах «Telegram», «Instagram», «TikTok» та «Facebook». 03.12.2024 тимчасово виконуючий обов'язки начальника відділення комунікацій військової частини НОМЕР_1 майор ОСОБА_5 здійснив доповідь у формі рапорту на ім'я командира військової частини НОМЕР_1 про встановлення факту відсутності раніше створених офіційних сторінок у соціальних мережах «Telegram», «Instagram», «TikTok» та «Facebook», адміністрування яких відповідно до положення про відділення комунікацій займалася старший офіцер відділення комунікацій капітан ОСОБА_1 . Вказаний факт підтверджують у своїх письмових поясненнях капітан ОСОБА_11 , капітан ОСОБА_12 після проведення моніторингу. Станом на 27.12.2024 офіційні сторінки бригади у соціальних мережах були відновлені та передані з повним правом адміністрування майору ОСОБА_5 , що підтверджують посадові особи у власних письмових поясненнях. Висновки: капітан ОСОБА_1 , яка проходить службу на посаді старшого офіцера відділення комунікацій, у порушення пунктів 11, 16, 37 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України через особисту недисциплінованість та несумлінне ставлення до службових обов'язків не забезпечила належне адміністрування офіційних Інтернет-ресурсів бригади, що є порушенням п. 2.2 розділу 2 додатку 3 до наказу командира НОМЕР_2 окремої аеромобільної бригади (з основної діяльності) від 01.08.2024 №26/нод/дск, тобто функціональних обов'язків доручених за посадою, та призвело до унеможливлення підготовки текстових, фото- та відео-матеріалів з районів виконання бойових завдань бригадою для подальшого висвітлення на офіційних Інтернет-ресурсах ІНФОРМАЦІЯ_5. Вина військовослужбовця виражена у формі необережності.
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 31.12.2024 року №4649 «Про результати службового розслідування за фактом відсутності раніше створених офіційних сторінок у соціальних мережах «Telegram», «Instagram», «TikTok»» ОСОБА_1 оголошено догану.
Не погоджуючись з наказом відповідача позивачка звернулася до суду з даним позовом.
Розглядаючи справу по суті, суд виходить з такого.
Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правовою основою військового обов'язку і військової служби є Конституція України, Закон України «Про військовий обов'язок і військову службу», Закон України «Про збройні Сили України», Закону України «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію», інші закони України, а також прийняті відповідно до них укази Президента України та інші нормативно-правові акти щодо забезпечення обороноздатності держави, виконання військового обов'язку, проходження військової служби, служби у військовому резерві та статусу військовослужбовців, а також міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Статтею 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 23.05.1992 №2232-XII (далі - Закон №2232-XII) визначено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Відповідно до частини першої статті 2 Закону №2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Порядок проходження військової служби, права та обов'язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами (частина 4 статті 2 Закону №2232-XII).
Законом України від 24.03.1999 №551-XIV «Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України» затверджено Дисциплінарний статут Збройних Сил України (далі - Дисциплінарний статут ЗСУ у редакції на час спірних відносин), який визначає сутність військової дисципліни, обов'язки військовослужбовців щодо її додержання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, права командирів щодо їх застосування, а також порядок подання і розгляду заяв, пропозицій та скарг.
Відповідно до вимог статей 1, 2 Дисциплінарного статуту ЗСУ військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених статутами Збройних Сил України та іншим законодавством України.
Військова дисципліна ґрунтується на усвідомленні військовослужбовцями свого військового обов'язку, відповідальності за захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, на їх вірності Військовій присязі.
Статтею 4 Дисциплінарного статуту ЗСУ визначено, що військова дисципліна зобов'язує кожного військовослужбовця: додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги статутів Збройних Сил України, накази командирів; додержуватися визначених статутами Збройних Сил України правил взаємовідносин між військовослужбовцями, зміцнювати військове товариство; виявляти повагу до командирів і один до одного, бути ввічливими і додержуватися військового етикету; поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків.
За стан військової дисципліни у з'єднанні, військовій частині (підрозділі), закладі та установі відповідає командир. Інтереси захисту Вітчизни зобов'язують командира постійно підтримувати військову дисципліну, вимагати її додержання від підлеглих, не залишати поза увагою жодного дисциплінарного правопорушення (стаття 5 Дисциплінарного статуту ЗСУ).
За приписами статті 7 Дисциплінарного статуту ЗСУ застосовувати заохочення та накладати дисциплінарні стягнення можуть тільки прямі командири та командири, визначені в розділі 3 цього Статуту.
Загальні права та обов'язки військовослужбовців Збройних Сил України і їх взаємовідносини, обов'язки основних посадових осіб бригади (полку, корабля 1 і 2 рангу, окремого батальйону) та її підрозділів, правила внутрішнього порядку у військовій частині та її підрозділах визначає Статут внутрішньої служби Збройних Сил України, затверджений Законом України від 24 березня 1999 року № 548-XIV (далі - Статут внутрішньої служби ЗСУ у редакції на час спірних відносин).
Згідно з статтею 11 Статуту внутрішньої служби ЗСУ необхідність виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, а також завдань, визначених міжнародними зобов'язаннями України покладає на військовослужбовців такі обов'язки: свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок; бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим; беззастережно виконувати накази командирів (начальників) і захищати їх у бою, як святиню оберігати Бойовий Прапор своєї частини; постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, знати та виконувати свої обов'язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України; знати й утримувати в готовності до застосування закріплене озброєння, бойову та іншу техніку, берегти державне майно; дорожити бойовою славою Збройних Сил України та своєї військової частини, честю і гідністю військовослужбовця Збройних Сил України; поважати бойові та військові традиції, допомагати іншим військовослужбовцям, що перебувають у небезпеці, стримувати їх від вчинення протиправних дій, поважати честь і гідність кожної людини; бути пильним, суворо зберігати державну таємницю; вести бойові дії ініціативно, наполегливо, до повного виконання поставленого завдання; виявляти повагу до командирів (начальників) і старших за військовим званням, сприяти їм у підтриманні порядку і дисципліни; додержуватися правил військового вітання, ввічливості й поведінки військовослужбовців, завжди бути одягненим за формою, чисто й охайно.
Про все, що сталося з військовослужбовцем і стосується виконання ним службових обов'язків, та про зроблені йому зауваження військовослужбовець зобов'язаний доповідати своєму безпосередньому начальникові, крім тих обставин, щодо надання яких є пряма заборона у законі (таємниця сповіді, лікарська таємниця, професійна таємниця захисника, таємниця нарадчої кімнати тощо) (пункт 12 Статуту внутрішньої служби ЗСУ).
Із службових та особистих питань військовослужбовець повинен звертатися до свого безпосереднього начальника, а якщо він не може їх вирішити - до наступного прямого начальника (пункт 14 Статуту внутрішньої служби ЗСУ).
Кожний військовослужбовець зобов'язаний виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов'язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями (пункт 16 Статуту внутрішньої служби ЗСУ).
Пунктом 127 Статуту внутрішньої служби ЗСУ визначено, що солдат (матрос) (далі - солдат) у мирний і воєнний час відповідає за точне та вчасне виконання покладених на нього обов'язків і поставлених йому завдань, особисту бойову готовність, утримання своєї зброї та дорученої техніки у справному стані, збереження виданого йому майна.
Відповідно до пункту 128 Статуту внутрішньої служби ЗСУ солдат зобов'язаний: підтримувати на високому рівні особисту бойову готовність, досконало володіти закріпленою за ним зброєю і технікою, тримати їх завжди справними, чистими, готовими до бою; зразково виконувати свої службові обов'язки, засвоювати все, чого навчають командири (начальники), постійно вдосконалювати свої знання за фахом, уміння та навички; знати посади, військові звання і прізвища своїх безпосередніх та прямих начальників (до командира бригади включно); додержуватися військової дисципліни, бути хоробрим та ініціативним, не допускати негідних вчинків і стримувати від них інших військовослужбовців; виявляти повагу до командирів (начальників) і старших за військовим званням військовослужбовців, шанувати честь і гідність товаришів по службі, додержуватися правил військової ввічливості, поведінки та військового вітання; своєчасно доповідати командирові відділення про захворювання, надзвичайні події та факти порушення військової дисципліни, випадки втрати чи несправності озброєння, техніки та інших матеріальних засобів; виконувати розпорядок дня військової частини; точно, вчасно та сумлінно виконувати накази командирів (начальників); у разі потреби відлучитися питати дозволу в командира відділення, а після повернення доповідати йому про прибуття; під час перебування поза розташуванням військової частини поводитися з гідністю і честю, не допускати порушень громадського порядку та негідних вчинків.
За статтею 26, 27 Статуту внутрішньої служби ЗСУ військовослужбовці залежно від характеру вчиненого правопорушення та провини несуть з урахуванням бойового імунітету, визначеного Законом України «Про оборону України» дисциплінарну, адміністративну, матеріальну, цивільно-правову та кримінальну відповідальність згідно із законом. Військовослужбовці, на яких накладається дисциплінарне стягнення за вчинене правопорушення, не звільняються від матеріальної та цивільно-правової відповідальності за ці правопорушення.
Згідно зі статтею 45 Дисциплінарного статуту ЗСУ, у разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов'язків порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов'язки служби, а за необхідності - накласти дисциплінарне стягнення.
За вчинення адміністративних правопорушень військовослужбовці несуть дисциплінарну відповідальність за цим Статутом, за винятком випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення. За вчинення правопорушень, пов'язаних із корупцією, військовослужбовці несуть відповідальність згідно з Кодексом України про адміністративні правопорушення. У разі вчинення кримінального правопорушення військовослужбовець притягається до кримінальної відповідальності.
Відповідно до статті 48 Дисциплінарного статуту ЗСУ на військовослужбовців можуть бути накладені такі дисциплінарні стягнення: а) зауваження; б) догана; в) сувора догана; г) позбавлення чергового звільнення з розташування військової частини чи з корабля на берег (стосовно військовослужбовців строкової військової служби та курсантів вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти); ґ) попередження про неповну службову відповідність (крім осіб рядового складу строкової військової служби); д) пониження в посаді; е) пониження у військовому званні на один ступінь (стосовно осіб сержантського (старшинського) та офіцерського складу); є) пониження у військовому званні з переведенням на нижчу посаду (стосовно військовослужбовців сержантського (старшинського) складу); ж) звільнення з військової служби через службову невідповідність (крім осіб, які проходять строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, а також військовозобов'язаних під час проходження навчальних (перевірочних) і спеціальних зборів та резервістів під час проходження підготовки та зборів).
Статтями 84, 85 та 87 Дисциплінарного статуту ЗСУ визначено, що прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування. Воно проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини. Службове розслідування призначається письмовим наказом командира (начальника), який прийняв рішення притягти військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності. Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення командиром (начальником). У необхідних випадках цей термін може бути продовжено командиром (начальником), який призначив службове розслідування, або старшим командиром (начальником), але не більш як на один місяць.
Дисциплінарне стягнення має бути накладене не пізніше ніж за 10 діб від дня, коли командирові (начальникові) стало відомо про правопорушення, а у разі провадження службового розслідування - протягом місяця від дня його закінчення, не враховуючи часу перебування військовослужбовця на лікуванні або у відпустці. Під час накладення дисциплінарного стягнення командир не має права принижувати гідність підлеглого.
Дисциплінарне стягнення не може бути накладено після шести місяців з дня виявлення правопорушення. До зазначеного строку не зараховується час проведення службового розслідування, перебування військовослужбовця на лікуванні, у відпустці, під вартою, а також час відсутності на службі без поважних причин.
Дисциплінарне стягнення виконується, як правило, негайно, а у виняткових випадках - не пізніше ніж за три місяці від дня його накладення. Після закінчення зазначеного строку стягнення не виконується, а лише заноситься до службової картки військовослужбовця. До зазначеного строку не зараховується час перебування військовослужбовця на лікуванні та у відпустці (стаття 96 Дисциплінарного статуту ЗСУ).
Відповідно до статті 97 Дисциплінарного статуту ЗСУ про накладені дисциплінарні стягнення військовослужбовцям може бути оголошено особисто, у письмовому наказі (розпорядженні), на нараді чи перед строєм військовослужбовців, які мають військові звання (обіймають посади) не нижче за військове звання (посаду) військовослужбовця, який вчинив правопорушення. Оголошувати про дисциплінарні стягнення командирам у присутності підлеглих заборонено.
Статтею 98 Дисциплінарного статуту ЗСУ встановлено, що під час оголошення дисциплінарного стягнення до відома військовослужбовця доводять, в чому полягає порушення ним військової дисципліни чи громадського порядку.
Аналіз наведених правових норма дає підстави для висновку, що у разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов'язків, командир повинен нагадати йому про обов'язки служби, а за необхідності - накласти дисциплінарне стягнення за видами, встановленими статтею 48 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України. При цьому, що прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування, яке має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення командиром (начальником). У необхідних випадках цей термін може бути продовжено командиром (начальником), який призначив службове розслідування, або старшим командиром (начальником), але не більш як на один місяць, і дисциплінарне стягнення має бути накладене (у разі провадження службового розслідування) - протягом місяця від дня його закінчення, не враховуючи часу перебування військовослужбовця на лікуванні або у відпустці.
Саме з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення та визначення ступеня вини, прийняттю рішення про накладення на військовослужбовця дисциплінарного стягнення може передувати проведення службового розслідування.
Наказом Міністерства оборони України від 21.11.2017 №608, затверджено Порядок проведення службового розслідування у Збройних Силах України (далі - Порядок №608).
Згідно з абзацом 4 пункту 2 розділу I Порядку №608 службове розслідування - комплекс заходів, які проводяться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, а також встановлення ступеня вини особи (осіб), чиї дії або бездіяльність стали причиною вчинення правопорушення.
Вимогами п. 1 розділу ІІ Порядку № 608 передбачено випадки, коли може призначатися службове розслідування. Визначено також, що службове розслідування може проводитися і в інших випадках з метою уточнення причин та умов, що сприяли правопорушенню, та встановлення ступеня вини посадових (службових) осіб.
Пунктом 3 розділу ІІ Порядку №608 визначено, що службове розслідування проводиться для встановлення: неправомірних дій військовослужбовця, яким вчинено правопорушення; причинного зв'язку між правопорушенням, з приводу якого було призначено службове розслідування, та виконанням військовослужбовцем обов'язків військової служби; ступеня вини військовослужбовця; порушень нормативно-правових актів, інших актів законодавства; причин та умов, що сприяли вчиненню правопорушення; причин виникнення матеріальної шкоди, її розміру та винних осіб (у разі виявлення факту її заподіяння).
Пунктами 1, 3 розділу ІІІ Порядку №608 установлено, що рішення про призначення службового розслідування приймається командиром (начальником), який має право видавати письмові накази та накладати на підлеглого дисциплінарне стягнення.
Службове розслідування призначається письмовим наказом командира (начальника), у якому зазначаються підстава, обґрунтування або мета призначення службового розслідування, особа, стосовно якої воно проводиться, строк проведення службового розслідування, а також визначаються посадова (службова) особа, якій доручено його проведення, або голова та члени комісії з проведення службового розслідування (далі - особи, які проводять службове розслідування).
Днем початку службового розслідування вважається день видання наказу про його призначення. Днем закінчення службового розслідування вважається день надання командиру (начальнику), який призначив службове розслідування, акта службового розслідування та матеріалів на розгляд, визначений в наказі про призначення службового розслідування.
Відповідно до пункту 7 розділу ІІІ Порядку №608 залучення за потреби фахівців до проведення службового розслідування здійснюється на підставі звернення (запиту) до відповідного командира (начальника).
Згідно з пунктами 8, 9 розділу ІІІ Порядку №608 особи, які проводять службове розслідування, відповідають за всебічність, повноту, своєчасність та об'єктивність його проведення, додержання законодавства України, а також за нерозголошення інформації, яка стосується службового розслідування.
Посадові (службові) особи Збройних Сил зобов'язані надавати письмові пояснення по суті предмета службового розслідування та поставлених їм питань, а за попередньою згодою керівника - документи чи матеріали відповідно до своїх службових обов'язків.
Відповідно до положень пунктів 13-14 розділу ІІІ Порядку №608 службове розслідування має бути завершено протягом одного місяця з дня його призначення командиром (начальником). В окремих випадках цей строк може бути продовжено командиром (начальником), який призначив службове розслідування, або старшим командиром (начальником), але не більше ніж на один місяць.
Загальний строк службового розслідування не може перевищувати двох місяців.
До строку службового розслідування не зараховується час перебування військовослужбовця, стосовно якого проводиться розслідування, у відпустці, на лікуванні або час відсутності з інших документально підтверджених поважних причин. Перенесення строків проведення службового розслідування здійснюється за відповідним наказом посадової особи, яка призначила службове розслідування.
Відповідно до пунктів 1, 3 розділу ІV Порядку №608 особи, які проводять службове розслідування, зобов'язані:
дотримуватися вимог законодавства України, вживати всіх передбачених законодавством заходів для всебічного, повного, своєчасного і об'єктивного розслідування обставин вчиненого правопорушення;
виявляти (з'ясовувати) обставини, які підтверджують або спростовують інформацію щодо скоєння правопорушення, а також встановлювати обставини, які пом'якшують або обтяжують відповідальність правопорушника;
розглядати заяви і клопотання військовослужбовця, правопорушення якого підлягає службовому розслідуванню, що були подані під час проведення службового розслідування та стосуються його проведення.
У разі відмови військовослужбовця надати письмові пояснення по суті службового розслідування особа, яка проводить службове розслідування, складає акт про відмову, який засвідчується підписами не менше двох присутніх осіб.
Військовослужбовець, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право: знати підстави проведення службового розслідування; бути ознайомленим про свої права та обов'язки під час проведення службового розслідування; відмовитися давати будь-які пояснення щодо себе, членів своєї сім'ї чи близьких родичів, коло яких визначається законом; давати усні, письмові або за допомогою технічних засобів пояснення, подавати документи, які стосуються службового розслідування, вимагати опитування (додаткового опитування) осіб, які були присутні під час вчинення правопорушення або яким відомі обставини, що стосуються правопорушення; з дозволу командира (начальника) отримувати копії документів, які стосуються службового розслідування, та долучати їх до власних пояснень; порушувати клопотання про витребування та долучення нових документів, видань, інших матеріальних носіїв інформації; висловлювати письмові зауваження та пропозиції щодо проведення службового розслідування, дій або бездіяльності посадових (службових) осіб, які його проводять; ознайомлюватися з актом службового розслідування (у частині, що його стосується) після розгляду командиром (начальником); оскаржувати рішення, прийняте за результатами службового розслідування, у строки та у порядку, визначені законодавством України.
(тут можно написать, что она не обращалась с ходатайством для привлечения іт-специалиста, а в иске требует)
За змістом пункту 1 розділу V Порядку №608 за результатами службового розслідування складається акт службового розслідування, який містить вступну, описову та резолютивну частини.
У вступній частині акта службового розслідування зазначаються підстави призначення та проведення службового розслідування.
В описовій частині акта службового розслідування зазначаються: посада, військове звання, прізвище, ім'я та по батькові, рік народження, освіта, термін військової служби та термін перебування на останній посаді військовослужбовця, стосовно якого проведено службове розслідування; неправомірні дії військовослужбовця; зв'язок правопорушення з виконанням військовослужбовцем обов'язків військової служби (якщо такий є); вина військовослужбовця; причинний зв'язок між неправомірними діями військовослужбовця та подією, що трапилась; вимоги нормативно-правових актів, інших актів законодавства, які було порушено; причини та умови, що сприяли правопорушенню; заперечення, заяви та клопотання особи, стосовно якої проведено службове розслідування, мотиви їх відхилення чи підстави для задоволення.
У резолютивній частині акта службового розслідування зазначаються: висновки службового розслідування; пропозиції щодо притягнення винної особи (винних осіб) до відповідальності; інші заходи, спрямовані на усунення причин та умов, що призвели до правопорушення, які пропонується здійснити.
Згідно з вимогами пункту 6 розділу V Порядку №608 після підписання акт службового розслідування подається на розгляд командиру (начальнику), який призначив розслідування.
До акта службового розслідування додаються всі матеріали службового розслідування.
Пунктом 1 розділу VІ Порядку №608 визначено, що за результатами розгляду акта та матеріалів службового розслідування, якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир (начальник) приймає рішення про притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності, визначає вид дисциплінарного стягнення та призначає особу, якій доручає підготувати проект відповідного наказу.
Вид дисциплінарного стягнення визначається особисто службовою особою, яка призначила службове розслідування, в аркуші резолюції або на висновку за результатами службового розслідування або безпосередньо в наказі про притягнення до дисциплінарної відповідальності.
Відповідно до вимог пункту 2 розділу VІ Порядку №608 дисциплінарне стягнення накладається у строки, визначені Дисциплінарним статутом Збройних Сил України.
Наказ (витяг з наказу) про притягнення до відповідальності доводиться до військовослужбовця у частині, що його стосується, під підпис із зазначенням дати доведення.
Доведення здійснює безпосередній командир (начальник) військовослужбовця, який вчинив дисциплінарне правопорушення, або старший (за підпорядкуванням) командир (начальник). У разі відмови військовослужбовця поставити свій підпис про ознайомлення з наказом (витягом з наказу) про притягнення його до відповідальності складається акт про відмову. Зміст акта про відмову засвідчується підписами не менше двох свідків цього факту.
Згідно з вимогами пункту 3 розділу VІ Порядку №608, якщо військовослужбовець вважає, що не вчинив правопорушення, він має право протягом місяця з дня накладення дисциплінарного стягнення подати скаргу старшому командиру (начальнику) або звернутися до суду у визначений законом строк.
Стосовно твердження позивачки про те, що у наказі № 4106 від 05.12.2024 року, яким призначено службове розслідування, відсутнє посилання на відповідний пункт або частину п. 1 розділу ІІ Порядку № 608, на підставі чого проводиться службове розслідування, а також у спірному наказі № 4649 від 31.12.2024 року не вказано обставини, з якою метою проводиться службове розслідування, згідно п. 3 розділу ІІ Порядку №608, суд зазначає таке.
Так, у наказі № 4106 від 05.12.2024 року «Про призначення службового розслідування за фактом відсутності раніше створених офіційних сторінок у соціальних мережах «Telegram», «Instagram», «TikTok» зазначено, що службове розслідування призначається на підставі рапорту №54940 від 03.12.2024 тимчасово виконуючого обов'язки начальника відділення комунікацій військової частини НОМЕР_1 майора ОСОБА_5 , з метою уточнення причин і умов, що сприяли неналежному виконанню службових обов'язків, а також встановлення ступеня вини старшого офіцера відділення комунікацій капітана ОСОБА_1 , чиї дії (бездіяльність) стали причиною правопорушення.
При цьому, суд зауважує, що зміст правопорушення викладений в самій назві вищезазначеного наказу, а саме відсутність раніше створених офіційних сторінок військової частини НОМЕР_1 у соціальних мережах «Telegram», «Instagram», «TikTok».
Отже, у вищезазначеному наказі на виконання п. 3 розділу ІІІ Порядку №608 відповідач зазначив підставу та мету призначення службового розслідування.
Окрім того, у спірному наказі від 31.12.2024 року №4649 «Про результати службового розслідування за фактом відсутності раніше створених офіційних сторінок у соціальних мережах «Telegram», «Instagram», «TikTok»» відповідач зазначив, що службове розслідування проводиться з метою встановлення посадових осіб, уточнення причин і умов, що спричинили відсутність раніше створених офіційних сторінок в соціальних мережах «Telegram», «Instagram», «TikTok», а також ступеня вини посадових осіб, чиї дії стали причиною вчинення правопорушення. Фактичною підставою для проведення службового розслідування став рапорт тимчасово виконуючого обов'язки начальника відділення комунікацій військової частини НОМЕР_1 майора ОСОБА_5 № 54940 від 03.12.2024.
Таким чином, на виконання пункту 1 розділу V Порядку №608 відповідач у спірному наказі вказав підстави призначення та проведення службового розслідування.
Суд зауважує, що вищезазначені накази дають змогу встановити мету, з якою призначено та проведено службове розслідування.
Стосовно твердження позивачки про те, що заступником начальника штабу з мобілізаційної роботи військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_6 , не було залучено до проведення службового розслідування фахівця в сфері ІТ технологій, суд зазначає таке.
Так, згідно з пунктом 8 розділу ІІІ Порядку №608 особи, які проводять службове розслідування, відповідають, зокрема, за всебічність, повноту, своєчасність та об'єктивність його проведення, додержання законодавства України.
Відповідно до пункту 7 розділу ІІІ Порядку №608 залучення за потреби фахівців до проведення службового розслідування здійснюється на підставі звернення (запиту) до відповідного командира (начальника).
При цьому, відповідно до пункту 3 розділу ІV Порядку №608 військовослужбовець, стосовно якої проводиться службове розслідування, має право, зокрема, порушувати клопотання про витребування та долучення нових документів, видань, інших матеріальних носіїв інформації; висловлювати письмові зауваження та пропозиції щодо проведення службового розслідування, дій або бездіяльності посадових (службових) осіб, які його проводять.
Таким чином, у разі наявності сумніву стосовно можливості особи, якій доручено проведення службової перевірки, встановити факт відсутності раніше створених сторінок військової частини НОМЕР_1 у соціальних мережах «Telegram», «Instagram», «TikTok», а також обґрунтованого припущення щодо можливого стороннього втручання невідомих осіб в роботу вказаних сторінок військової частини у соціальних мережах, позивачка не була позбавлена висловити письмові зауваження про необхідність залучення необхідних фахівців до проведення службового розслідування.
У такому разі, посадова особа, якій доручено проведення службового розслідування на підставі пункту 3 розділу V Порядку №608 повинен був би викласти в описовій частині акт службового розслідування мотиви їх відхилення чи підстави для задоволення.
Водночас, позивачка не скористалася відповідним правом на подання відповідних письмових зауважень та пропозицій під час проведення службового розслідування, дій або бездіяльності посадових (службових) осіб, які його проводять.
Стосовно тверджень позивачки про те, що в матеріалах службового розслідування відсутнє посилання на наказ щодо створення офіційних сторінок та хто з військовослужбовців цим наказом визначений відповідальним за їх ведення, суд зазначає таке.
Так, постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 11.09.2025 року у справі №200/8795/24 встановлено таке.
Відповідно до п. 1 Функцій (завдань) та функціональних обов'язків (посадові інструкції) відділення комунікацій НОМЕР_2 окремої аеромобільної бригади, відділення комунікацій є структурним підрозділом НОМЕР_2 окремої аеромобільної бригади Десантно-штурмових військ Збройних сил України (далі ЗС України), який призначений для планування, організації, координації та реалізації заходів комунікацій у НОМЕР_2 окремій аеромобільній бригаді.
Відділення комунікацій відповідно до організаційно-штатної структури підпорядковано командиру НОМЕР_2 окремої аеромобільної бригади.
Основними завданнями відділення комунікацій НОМЕР_2 окремої аеромобільної бригади є:
організація проактивного інформування громадськості, міжнародної спільноти та медіа про діяльність НОМЕР_2 окремої аеромобільної бригади;
виявлення потенційних інформаційних загроз, що призводять до погіршення іміджу НОМЕР_2 окремої аеромобільної бригади.
Відділення комунікацій відповідно до покладених на нього основних завдань:
здійснює проведення інформаційних заходів, а також спільних заходів з питань комунікацій з іншими підрозділами Десантно-штурмових військ ЗС України;
відповідає за дотримання єдиної інформаційної політики (єдиного голосу) у сфері оборони;
бере участь в інформаційних та психологічних операцій за участю військових частин та підрозділів Десантно-штурмових військ ЗС України;
здійснює аналіз інформаційного простору України;
забезпечення взаємодії із медіа та громадськістю для реалізації заходів демократичного цивільного контролю у бригаді;
оприлюднює в установленому порядку офіційну позицію НОМЕР_2 окремої аеромобільної бригади, її керівного складу через медіа, web-портал НОМЕР_2 окремої аеромобільної бригади в мережі Інтернет та офіційні сторінки в соціальних мережах;
здійснює заходи проактивної комунікації, забезпечує першість, як джерела інформації в умовах кризових ситуацій, та реагування на випередження для недопущення іміджевих втрат;
проводить із представниками медіа, журналістами та інформаційно-активною громадськістю (лідери громадських думок, оглядачі, медійні експерти) постійну роз'яснювальну роботу з питань державної інформаційної політики, дотримання журналістської етики та недопущення висвітлення інформації з обмеженим доступом, а також відомостей, які можуть призвести до обізнаності противника;
організовує розробку медіа-продукту;
застосовує інші форми поширення офіційної інформації, що не суперечать законодавству України;
розвиває і підтримує партнерські відносини з представниками медіа, громадськістю, міжнародними організаціями та іншими зацікавленими сторонами для сприяння ефективній комунікації та взаємодії;
здійснює інші повноваження за напрямком діяльності відповідно до законодавства та доручень командира бригади.
У разі відсутності начальника відділення комунікацій, старший офіцер відділення комунікацій виконує його обов'язки.
Він відповідає за:
своєчасне та повне виконання відділенням комунікацій завдань за призначенням, військову дисципліну, морально-психологічний стан підлеглого особового складу, внутрішній порядок, стан і збереження озброєння та військової техніки, обладнання та майна, забезпечення охорони державної таємниці, технічний захист інформації та захист іншої інформації з обмеженим доступом, додержання принципів соціальної справедливості;
своєчасне та якісне виконання завдань, покладених на відділення комунікацій;
внутрішній порядок, стан і збереження матеріальних засобів, закріплених за службою.
Він зобов'язаний:
забезпечувати готовність відділення комунікацій до виконання завдань за призначенням;
організовувати індивідуальну підготовку військовослужбовців, підвищення професійної кваліфікації, здійснювати контроль та аналіз стану військової, трудової та виконавської дисципліни у відділенні комунікацій, вживати заходів щодо їх покращення;
забезпечувати охорону державної таємниці відповідно до вимог режиму секретності, технічного захисту інформації, захисту іншої інформації з обмеженим доступом та здійснювати постійний контроль за станом цих питань у відділенні комунікацій;
організовувати роботу щодо дотримання особовим складом відділення комунікацій вимог законодавства України з охорони праці;
організовувати роботу щодо запобігання та протидії корупції, виявлення та припинення її проявів;
забезпечувати внутрішній порядок, організовувати належну експлуатацію та зберігання матеріально-технічних засобів відділення комунікацій;
організовувати дотримання у відділенні комунікацій принципів соціальної справедливості та гендерної рівності;
здійснювати інші повноваження відповідно до вимог чинного законодавства України.
Він має право:
давати підпорядкованому особовому складу обов'язкові до виконання доручення з питань виконання завдань, що належать до компетенції відділення комунікацій;
вносити у встановленому порядку подання про заохочення військовослужбовців відділення комунікацій;
накладати дисциплінарні стягнення в межах визначених повноважень;
у встановленому порядку надавати пропозиції щодо призначення на посади та звільнення з посад військовослужбовців відділення комунікацій;
ініціювати та організовувати розробку публікацій з питань, що належать до компетенції відділення комунікацій; […].
Відповідно до п.2.2. функціональні обов'язки старшого офіцера відділення комунікацій НОМЕР_2 окремої аеромобільної бригади. Старший офіцер відділення комунікацій призначається з числа військовослужбовців, який призначається на посаду та звільняється з посади в установленому законодавством порядку. Старший офіцер відділення комунікацій безпосередньо підпорядковується начальнику відділення комунікацій. У разі відсутності начальника відділення комунікацій, старший офіцер відділення виконує його обов'язки, або інша визначена посадова особа.
Він відповідає за: особисту бойову готовність і військову дисципліну, рівень своєї підготовки; аналіз узагальнення та підготовку донесень (звітів) НОМЕР_2 окремої аеромобільної бригади згідно напрямку своєї роботи; збереження і стан особистої зброї, засобів інформатизації та інших матеріальних засобів, які за ним закріплені.
Він зобов'язаний: знати і виконувати вимоги керівних документів з питань бойової готовності, організації роботи відділення комунікацій за напрямом діяльності, охорони державної таємниці та інформації з обмеженим доступом; особисто опрацювати у визначені терміни донесення (звітності) за напрямком інформаційних заходів за напрямком діяльності; адміністрування офіційних Інтернет-ресурсів бригади (web-сайт бригади та додатки до нього, офіційних сторінок у соціальних мережах Facebook, Telegram, Instagram тощо); взаємодіяти із медіа в інтересах об'єктивного висвітлення життя та діяльності бригади, підвищення престижу військової служби; дотримуватись вимог антикорупційного законодавства; знати і виконувати вимоги нормативних актів про охорону праці та навколишнього середовища, дотримується норм, методів і прийомів безпечного виконання завдань за призначенням; виконувати інші завдання за вказівками начальника відділення комунікацій.
Він має право: виносити на розгляд начальника відділення комунікацій проблемні питання відповідно до своїх обов'язків, та шляхи їх вирішення; подавати начальнику відділення комунікацій документи, підготовлені на його рішення; ознайомлюватися з документами, що визначають права та обов'язки за займаною посадою, критерії оцінки якості виконання посадових обов'язків; здійснювати підготовку текстових, фото та відео матеріалів з районів виконання бойових завдань бригадою для подальшого висвітлення на офіційних Інтернет-ресурсах бригади, цивільних та військових медіа; брати участь у заходах щодо уведення в оману (приховування) діяльності бригади; підвищувати свою професійну кваліфікацію; В ході роботи використовує відомості за окремими показниками в цілому щодо бригади про зміст документів з управління військами, систему бойової, мобілізаційної готовності, рівень готовності (здатності) військ до виконання завдань за призначенням, бойові комплекси, бойовий та чисельний склад військ відповідно до ст. 1.1.6 ЗВДТ зі ступенем секретності інформації Таємно.
Дані посадові інструкції підписані начальником штабу заступником командира ІНФОРМАЦІЯ_5.
Відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Суд встановив, що позивачка обіймала станом на 02.12.2024 року посаду старшого офіцера відділення комунікацій військової частини НОМЕР_1 та зазначене не є спірною обставиною у справі.
Так, в процесі проведення службового розслідування ОСОБА_1 надала пояснення 31.12.2024 року, відповідно до яких позивачка власноруч підтвердила, що згідно Положення про відділення комунікацій військової частини НОМЕР_1 Десантно-штурмових військ ЗС України старший офіцер відділення комунікацій зобов'язаний, «… адмініструвати офіційні Інтернет-ресурси військової частини НОМЕР_1 ( web -сайт військової частини НОМЕР_1 та додатки до нього, офіційні сторінки у соціальних мережах Facebook, Instagram, Telegram тощо)» Додатково, позивачка в графі «Клопотання, заяви та пропозиції щодо проведення службового розслідування» підтвердила, що відповідно до посадових обов'язків робота з соціальними мережами належить старшому офіцеру відділення комунікацій.
Крім того, суд враховує відомості звіту щодо інформаційних заходів з активізації процесу призову громадян України на військову службу під час мобілізації від 06.10.2024 року №692/12869, складений ОСОБА_1 , відповідно до якого позивачка здійснювала публікацію інформації на офіційних сторінках в соціальних мережах: Facebook: ІНФОРМАЦІЯ_4 (Facebook: ІНФОРМАЦІЯ_5); Instagram: ІНФОРМАЦІЯ_6; Telegram: ІНФОРМАЦІЯ_5; Tik-Tok: ІНФОРМАЦІЯ_7.
Отже, позивачка була обізнана про функціональні повноваження та обов'язки як старшого офіцера відділення комунікацій Військової частини НОМЕР_1 , зокрема, щодо адміністрування створених сторінок Військової частини НОМЕР_1 в соціальних мережах «Facebook», «Instagram», «Telegram».
Крім того, під час проведення службового розслідування позивачка підтвердила у своїх поясненнях, що адміністрування офіційних сторінок Військової частини НОМЕР_1 належить до її повноважень як старшого офіцера відділення комунікацій.
Окрім того, під час проведення службового розслідування позивачка не заперечувала факт створення військовою частиною НОМЕР_1 офіційних сторінок в соціальних мережах «Facebook», «Instagram», «Telegram», а також закріплені за нею обов'язки щодо адміністрування вказаних сторінок.
При цьому, стосовно посилання позивачки на окремі недоліки проведення службового розслідування, суд звертає увагу на висновки Верховного Суду в постанові від 22 травня 2020 року у справі №825/2328/16, відповідно до яких порушення процедури прийняття рішення суб'єктом владних повноважень саме по собі може бути підставою для визнання його протиправним та скасування у разі, коли таке порушення безпосередньо могло вплинути на зміст прийнятого рішення.
Певні дефекти адміністративного акта можуть не пов'язуватись з його змістом, а стосуватися процедури його ухвалення. У такому разі можливі дві ситуації: внаслідок процедурного порушення такий акт суперечитиме закону (тоді акт є нікчемним), або допущене порушення не вплинуло на зміст акта (тоді наслідків щодо його дійсності не повинно наставати взагалі).
Отже, саме по собі порушення процедури прийняття акта не повинно породжувати правових наслідків для його дійсності, крім випадків, прямо передбачених законом.
Виходячи із міркувань розумності та доцільності, деякі вимоги до процедури прийняття акта необхідно розуміти не як вимоги до самого акта, а як вимоги до суб'єктів владних повноважень, уповноважених на їх прийняття.
Дефектні процедури прийняття адміністративного акта, як правило, тягнуть настання дефектних наслідків (ultra vires action - invalid act). Разом із тим, не кожен дефект акта робить його неправомірним.
Стосовно ж процедурних порушень, то в залежності від їх характеру такі можуть мати наслідком нікчемність або оспорюваність акта, а в певних випадках, коли йдеться про порушення суто формальні, останні взагалі не впливають на його дійсність.
Так, у відповідності до практики Європейського Суду з прав людини, скасування акта адміністративного органу з одних лише формальних мотивів не буде забезпечувати дотримання балансу принципу правової стабільності та справедливості.
Таким чином, ключовим питанням при наданні оцінки процедурним порушенням, допущеним під час прийняття суб'єктом владних повноважень рішення, є співвідношення двох базових принципів права: «протиправні дії не тягнуть за собою правомірних наслідків» і, на противагу йому, принцип «формальне порушення процедури не може мати наслідком скасування правильного по суті рішення».
Межею, що розділяє істотне (фундаментальне) порушення від неістотного, є встановлення такої обставини: чи могло бути іншим рішення суб'єкта владних повноважень за умови дотримання ним передбаченої законом процедури його прийняття.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 23.04.2020 року у справі №813/1790/18.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд вважає за необхідне наголосити, що підставою для дисциплінарної відповідальності є дисциплінарний проступок, склад якого включає суб'єкт, суб'єктивну сторону, об'єкт і об'єктивну сторону.
Для притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності необхідно, щоб був зафіксований факт порушення, вину військовослужбовця повністю доведено, встановлено ступінь його вини та з'ясовано причини і умови, що сприяли вчиненню ним правопорушення.
При цьому, особи, які проводять службове розслідування, зобов'язані: дотримуватися вимог законодавства України, вживати всіх передбачених законодавством заходів для всебічного, повного, своєчасного і об'єктивного розслідування обставин вчиненого правопорушення; виявляти (з'ясовувати) обставини, які підтверджують або спростовують інформацію щодо скоєння правопорушення, а також встановлювати обставини, які пом'якшують або обтяжують відповідальність правопорушника; розглядати заяви і клопотання військовослужбовця, правопорушення якого підлягає службовому розслідуванню, що були подані під час проведення службового розслідування та стосуються його проведення.
Командир має право прийняти рішення про притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності за результатами розгляду акта та матеріалів службового розслідування лише, якщо вину військовослужбовця повністю доведено.
Так, висновки акту службового розслідування ґрунтуються на поясненнях тимчасово виконуючого обов'язки начальника відділення комунікацій майора ОСОБА_5 про те, що йому приблизно о 21:10 стало відомо про відсутність офіційних сторінок військової частини НОМЕР_1 в соціальних мережах «Facebook», «Instagram», «Telegram».
Крім того, останній долучив до матеріалів службового розслідування знімок екрану власного мобільного пристрою від 02.12.2024 станом на 23:36, на якому, згідно висновків акту службового розслідування, міститься повідомлення від одного з підписників на офіційну сторінку військової частини НОМЕР_1 в соціальній мережі «Telegram» на момент спроби входу на вказану сторінку.
При цьому, з вказаного знімку екрана неможливо встановити адресанта вказаного повідомлення, оскільки контактні дані є прихованими.
Окрім того, в матеріалах службового розслідування наявні пояснення капітана ОСОБА_12 , який з 03.12.2024 року виконував обов'язки офіцера відділення комунікацій, відповідно до яких останній не виявив активну сторінку військової частини НОМЕР_1 у соціальній мережі «Instagram». Додатково зазначено, що станом на 27.12.2024 року офіційні сторінки у соціальних мережах «Facebook», «Instagram» передані з повним правом адміністрування йому та майору ОСОБА_5 .
При цьому, вказані пояснення не містять дати та часу, о який капітан ОСОБА_12 не виявив сторінку військової частини НОМЕР_1 у соціальній мережі «Instagram».
Крім того, в матеріалах службового розслідування наявні пояснення офіцера відділення психологічної підтримки персоналу військової частини НОМЕР_1 капітана ОСОБА_13 , відповідно до яких останній орієнтовно о 21:20 виявив, що сторінки у соціальних мережах «Telegram», «Instagram» та «TikTok» зникли із соціальних мереж або заблоковані та не відображаються в списках доступних у відповідних мобільних застосунках.
Окрім того, суд звертає увагу, що в матеріалах справи міститься знімок екрану, на якому відображені публікації ІНФОРМАЦІЯ_5 в соціальній мережі «Telegram» (посилання: «ІНФОРМАЦІЯ_8») станом на 02.12.2024 о 21:11.
Суд додатково встановив, що на вказаній сторінки військової частини НОМЕР_1 містяться записи, опубліковані 02.12.2024 року о 21:43, 22:05, 22:38 та 23:06.
Крім того, в матеріалах справи міститься знімок екрану, на якому відображені публікації ІНФОРМАЦІЯ_5 в соціальній мережі «Instagram» (посилання: « ІНФОРМАЦІЯ_3 ») станом на 06.12.2024.
Так, суд встановив вище, що позивачка під час службового розслідування надала пояснення від 31.12.2024 року, відповідно до яких остання 02.12.2024 року передала ТВО начальника відділення комунікацій майора ОСОБА_5 офіційні сторінки ІНФОРМАЦІЯ_5, що підтверджується в Історії керування сторінкою. Станом на 02.12.2024 офіційного підтвердження про блокування сторінок ІНФОРМАЦІЯ_5 немає.
Водночас, в порушення п. 3 розділу V Порядку №608 акт службового розслідування не містить заперечень позивачки як посадової особи, стосовно якої проведено службове розслідування, мотиви їх відхилення чи підстави для задоволення.
Вирішуючи чи є вказане порушення істотним суд зазначає, що особа, яка проводила службове розслідування, не здійснила огляд Історії керування сторінкою на предмет передання прав адміністрування офіційних сторінок військової частини НОМЕР_1 в соціальних мережах «TikTok», «Instagram», «Telegram» тимчасово виконуючому обов'язки начальника відділення комунікацій майора ОСОБА_5 , про що зазначила позивачка у власних поясненнях.
Суд зауважує, що вказані обставини є важливими для встановлення вини позивачки, а також ступеня її вини, оскільки службовим розслідуванням не було здійснено огляд офіційних сторінок військової частини НОМЕР_1 в соціальних мережах «TikTok», «Instagram», «Telegram», не досліджено можливе передання прав адміністрування на вказані сторінки від позивачки до тимчасово виконуючого обов'язки начальника відділення комунікацій майора ОСОБА_5 зі встановленням дати і часу такого передання.
Водночас, встановлені обставини щодо дати та часу публікацій, зокрема, в соціальній мережі «Telegram», не відповідають твердженням тимчасово виконуючого обов'язки начальника відділення комунікацій майора ОСОБА_5 , офіцера відділення психологічної підтримки персоналу військової частини НОМЕР_1 капітана ОСОБА_13 та тимчасово виконуючого обов'язки офіцера відділення комунікацій капітана ОСОБА_12 .
Крім того, в матеріалах службового розслідування відсутні будь-які інші докази відсутності офіційних сторінок військової частини НОМЕР_1 в соціальних мережах «TikTok», «Instagram», «Telegram» станом на 02.12.2024 року.
Більш того, вищезазначені особи в своїх поясненнях стверджували про відсутність офіційних сторінок військової частини НОМЕР_1 в соціальних мережах «TikTok», «Instagram», «Telegram», проте особа, яка проводила службове розслідування, дійшла висновку про неналежне адміністрування позивачкою, зокрема, офіційної сторінки військової частини НОМЕР_1 в соціальній мережі «Facebook».
Суд звертає увагу, що для вирішення питання про притягнення до дисциплінарної відповідальності суб'єкт владних повноважень має з'ясувати обставини та факти вчинення дисциплінарного проступку, які мають бути підтверджені належними та допустимими доказами, проте, з матеріалів справи вбачається, що наявні в матеріалах службового розслідування докази не підтверджують факт порушення та вину позивачки у його вчиненні.
Враховуючи викладене, відповідач не вжив усіх заходів для всебічного, повного, своєчасного і об'єктивного розслідування обставин неналежного виконання службових обов'язків позивачкою, а також притягнення її до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани, а отже спірний наказ №4649 від 31.12.2024 командира військової частини НОМЕР_1 «Про результати службового розслідування за фактом відсутності раніше створених офіційних сторінок у соціальних мережах «Telegram», «Instagram», «TikTok»», яким старшого офіцера відділення комунікацій Військової частини НОМЕР_9 ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності та накладено дисциплінарне стягнення у виді догани є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують.
Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 09.12.1994, серія A, N 303-A, п.29).
Згідно пункту 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.
Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з нормами частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до вимог пункту 4 частини першої статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Відповідно до вимог частин першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Нормами частини другої зазначеної статті встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд, відповідно до положень частини п'ятої статті 77 КАС України, вирішує справу на підставі наявних доказів.
Відповідно до пункту 10 частини 2 статті 245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
За наслідками судового розгляду, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.
Відповідно до положень статті 139 КАС України розподіл судових витрат не здійснюється, оскільки позивачка звільнена від сплати судового збору як учасник бойових дій.
На підставі вищевикладеного та керуючись статтями 2-15, 19-21, 72-79, 90, 94, 132, 159-161, 164, 192-194, 224-228, 241-247, 255, 253-262, 293-295 КАС України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним і скасування наказу - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати наказ командира Військової частини НОМЕР_1 №4649 від 31.12.2024 «Про результати службового розслідування за фактом відсутності раніше створених офіційних сторінок у соціальних мережах «Telegram», «Instagram», «TikTok»», яким старшого офіцера відділення комунікацій Військової частини НОМЕР_9 ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності та накладено дисциплінарен стягнення у виді догани.
Рішення прийнято в порядку письмового провадження 11 листопада 2025 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя О.В. Троянова