Україна
Донецький окружний адміністративний суд
10 листопада 2025 року Справа№200/5520/25
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кошкош О.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити певні дії
Адвокат Черников Денис Юрійович (ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) в інтересах ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ) звернувся через систему “Електронний Суд» до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_4 , АДРЕСА_2 ) про визнання протиправною бездіяльність щодо нарахування та виплати одноразової грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах із розрахунку 1/6 від 1 млн гривень за кожні 30 днів безпосередньої участі у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій (сумарно обчислених до пункту 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2025 р. № 153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану»); зобов'язання нарахувати та виплатити одноразову грошову винагороду за тривалість проходження служби в бойових умовах із розрахунку 1/6 від 1 млн. гривень за кожні 30 днів безпосередньої участі у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій (сумарно обчислених до відповідно до пункту 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2025 р. № 153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану»). В обґрунтування зазначено, що позивач у віці 22 років уклав контракт про проходження громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі України на посадах сержантського та старшинського складу. З 10 квітня 2024 року по теперішній час Позивач проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 ( НОМЕР_5 прикордонний загін Державної прикордонної служби України). Під час проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_1 брав безпосередню участь в бойових діях, зокрема в червні, липні, серпні, вересні, жовтні, листопаді, грудні 2024 року та січні, лютому 2025 року. Підставою для звернення позивача з даним адміністративним позовом стали протиправні дії щодо відмови у нарахуванні та виплаті одноразової грошової винагороди у відповідності до пункту 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 №153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану».
30 липня 2025 року ухвалою суду прийнято до розгляду позовну заяву, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. Зазначив, що ОСОБА_1 укладено контракт про проходження громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі України на посадах осіб сержантського та старшинського складу періодом дії якого є 18.07.2019 - 17.07.2022. Отже, станом на введення в дію військового стану (24.02.2022) контракт був чинним. Подальше укладання контракту на термін з 18.07.2022 по 17.07.2023 не є початком нової військової служби, а є продовженням проходження військової служби, яка розпочалась 18.07.2019, ще на один рік. Вважає, що оскільки ОСОБА_1 станом на 24.02.2022, з дати запровадження воєнного стану на всій території України (який діє по теперішній час на всій території України) був діючим військовослужбовцем за контрактом осіб сержантського та старшинського складу в Державній прикордонній службі України, починаючи з 18.07.2019 та термін дії контракту про проходження військової служби, закінчувався 17.07.2022, підстави для виплати одноразової винагороди відсутні. Просив відмовити у задоволені позовних вимог.
За правилами частини 5 та частини 8 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив таке.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 26 квітня 2022 року підписав контракт про проходження військової служби в Державній прикордонній службі України з начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 полковником ОСОБА_2 . Контракт набрав чинності 18.07.2022, є строковим, та таким, що укладено на один рік з 18.07.2022 по 17.07.2023.
На виконання вимог ухвали суду від 30.07.2025 відповідачем у поясненнях від 18.08.2025 повідомлено про те, що головний сержант ОСОБА_1 виконував бойові (спеціальні) завдання, а також брав безпосередню участь в бойових діях або заходах в складі четвертої прикордонної комендатури швидкого реагування, яка включена до складу сил та засобів ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (БР Головнокомандувача ЗС України від 04.04.2024 № 4152, БР АДПСУ від 28.03.2024 №63(гриф)), акт прийому-передачі від 26.04.2024 № 132(гриф)/х) безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій на території АДРЕСА_3 ); головний сержант ОСОБА_1 , захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних під час захисту Вітчизни не отримував; за час проходження служби в НОМЕР_5 прикордонному загоні, головний сержант ОСОБА_1 до дисциплінарної чи адміністративної відповідальності не притягувався.
ОСОБА_1 учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_6 , виданим 14.06.2025 ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Позивач звернуся із рапортом від 23.06.2025, в якому просив прийняти рішення про нарахування та виплату одноразової грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах у розмірі 1 млн. грн.
У відповідь на рапорт від 23.06.2025 НОМЕР_5 прикордонним загоном Державної прикордонної служби України надана відповідь про те, що право на отримання вказаної винагороди мають особи рядового, сержантського і старшинського складу, які на момент набрання чинності цією Постановою були молодші 25 років та були прийняті або призвані на військову службу під час воєнного стану, тобто у період з 24 лютого 2022 року до 12 лютого 2025 року. Водночас військовослужбовцям, які станом на 24 лютого 2022 року вже перебували на військовій службі, виплата винагороди не передбачена. Враховуючи те, що ОСОБА_1 прийнято на військову службу за контрактом з 18 липня 2019 року (наказ командира військової частини НОМЕР_7 від 18.07.2019 №194-ОС) та станом на 24 лютого 2022 року така особа вже перебувала на військовій службі, підстави для виплати одноразової грошової винагороди, передбаченої пунктом 4 Постанови № 153 відсутні.
Щодо виконання бойових завдань, відповідачем на виконання на виконання вимог ухвали суду від 23.10.2025 повідомлено про те, що згідно журналів бойових дій № 28/46 (гриф) від 26.04.2025, № 28/108 (гриф) від 20.01.2025 головний сержант ОСОБА_3 19.05.2024, 28.05.2024, в період з 01.06.2024 по 07.07.2024, з 01.08.2024 по 01.11.2024, з 12.11.2024 по 09.12.2024, а також з 04.01.2025 по 13.02.2025 в складі розвідувальної прикордонної застави брав безпосередню участь в бойових діях або заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України в межах батальйонного району оборони загальною кількістю 200 днів, тобто сумарно більше шести місяців.
В листі від 15.07.2025 №02.5/18131-25-Вих ІНФОРМАЦІЯ_5 на звернення позивача, повідомлено про те, що 1) ОСОБА_1 , згідно наявних обліків у ІНФОРМАЦІЯ_6 не брав участі у бойових діях; 2) згідно наявних обліків ІНФОРМАЦІЯ_7 , за вказані періоди, випадки притягнення до кримінальної відповідальності, адміністративної відповідальності або до дисциплінарної відповідальності за порушення військової дисципліни, захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних під час захисту Вітчизни, та фактів перебування у полоні ОСОБА_1 відсутні; 3) старший сержант ОСОБА_1 вибув для подальшого проходження військової служби до НОМЕР_5 прикордонного загону Державної прикордонної служби України, згідно наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України від 05.04.2024 № 586-ОС.
В листі від 14.07.2025 №08/11796-25-Вих на звернення позивача НОМЕР_5 прикордонним загоном Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_1 ), повідомлено про те, що право на отримання винагороди, визначеної п.4 Постанови №153, мають особи рядового, сержантського і старшинського складу, які на момент набрання чинності цією Постановою були молодші 25 років та були прийняті або призвані на військову службу під час воєнного стану, тобто у період з 24 лютого 2022 року до 12 лютого 2025 року. Водночас, право на виплату такої винагороди у ОСОБА_1 відсутнє, оскільки станом на 24 лютого 2022 року він вже перебував на військовій службі. Дата початку військової служби припадає на 18 липня 2019 року, тобто період до введення в дію військового стану. Повідомлено, що наказом начальника НОМЕР_5 прикордонного загону від 11.04.2025 №418-ОС старший сержант ОСОБА_4 зарахований у списки особового складу НОМЕР_5 прикордонного загону Державної прикордонної служби України, з 10 квітня 2024 року, прибув для подальшого проходження військової служби з ІНФОРМАЦІЯ_7 (військова частина НОМЕР_8 ).
Не погоджуючись із бездіяльністю відповідача щодо виплати винагороди згідно із п.4 Постанови №153 позивач звернувся до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.
Згідно зі ст. 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України.
Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Закон України Про військовий обов'язок і військову службу від 25.03.1992 №2232-XII (далі Закон № 2232, у редакції, чинній на момент спірних правовідносин) здійснює правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби
Згідно із ст.1 Закону № 2232 захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Військовий обов'язок включає, зокрема: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби;
Відповідно до ч.ч. 2, 6, 7 ст.2 Закону № 2232 проходження військової служби здійснюється: громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом), за направленням або за призовом. Видами військової служби, зокрема, є: базова військова служба; військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період; військова служба за контрактом осіб рядового складу;
Базову військову службу громадяни України проходять відповідно до законів України у Збройних Силах України та інших військових формуваннях з метою здобуття військово-облікової спеціальності, набуття практичних навичок і умінь для збройного захисту Вітчизни.
Згідно із ст.4 Закону № 2232 збройні Сили України та інші військові формування комплектуються військовослужбовцями шляхом: призову (направлення) громадян України на військову службу; прийняття громадян України на військову службу за контрактом.
За приписами ст.20 Закону № 2232 на військову службу за контрактом приймаються громадяни, які пройшли професійно-психологічний відбір і відповідають установленим вимогам проходження військової служби: особи рядового складу з числа військовослужбовців базової військової служби, які пройшли базову загальновійськову підготовку, проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, резервісти, військовозобов'язані, які не мають військових звань сержантського, старшинського і офіцерського складу, особи віком від 18 років, які мають вищу, фахову передвищу, професійну (професійно-технічну), повну або базову загальну середню освіту, та не досягли граничного віку перебування на військовій службі та/або пройшли базову загальновійськову підготовку - на військову службу за контрактом осіб рядового складу.
11 лютого 2025 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану» (далі Постанова №153), якою затверджено Порядок реалізації експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану (далі Порядок № 153).
Пунктом 3 вказаної постанови установлено, що учасниками експериментального проекту є, зокрема: громадяни України віком від 18 до 25 років, які приймаються на військову службу за контрактом до Збройних Сил, Національної гвардії або Державної прикордонної служби на посади рядового складу; Збройні Сили.
Абзацом другим пункту 4 Постанови №153 установлено, що особам рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які до набрання чинності цією постановою у віці до 25 років були прийняті або призвані на військову службу під час воєнного стану, введеного Указом Президента України Про введення воєнного стану в Україні від 24 лютого 2022 р. № 64, затвердженим Законом України Про затвердження Указу Президента України Про введення воєнного стану в Україні від 24 лютого 2022 р. № 2102-IX, проходять військову службу та брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора (далі - бойові дії в районах ведення воєнних (бойових) дій), строком, що за сукупністю становить не менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою, виплачується одноразова грошова винагорода за тривалість проходження служби в бойових умовах (далі - винагорода) у розмірі 1 млн. гривень;
військовослужбовцям, зазначеним в абзаці другому цього пункту, які брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою, винагорода виплачується пропорційно часу проходження військової служби із розрахунку 1/6 від 1 млн. гривень за кожні 30 днів безпосередньої участі у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій (сумарно обчислених) (абзац третій пункту 4).
Порядок № 153 визначає механізм реалізації експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Держприкордонслужбі під час воєнного стану (далі - експериментальний проект) та особливості залучення під час воєнного стану на військову службу за контрактом до Збройних Сил, Національної гвардії та Держприкордонслужби на посади рядового складу громадян України віком від 18 до 25 років, проходження ними військової служби, а також створення для цього відповідних умов.
Метою експериментального проекту є підвищення рівня укомплектованості особовим складом бойових військових частин (підрозділів) Збройних Сил, Національної гвардії та Держприкордонслужби шляхом удосконалення механізму залучення громадян України віком від 18 до 25 років до проходження військової служби за контрактом та створення додаткових мотиваційних чинників для цього (пункт 1 Порядку №153).
За приписами п.2 Порядку № 153 під час воєнного стану в рамках реалізації експериментального проекту на військову службу за контрактом до Збройних Сил, … на посади рядового складу строком на один рік можуть бути прийняті громадяни України віком від 18 до 25 років (далі - окремі категорії громадян).
Згідно із п.4 Порядку № 153 окремі категорії громадян укладають контракт, форма якого затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2025 р. № 153 Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану.
Відповідно до п. 13, 15 Порядку № 153 однією з обов'язкових умов проходження військової служби є безпосередня участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком не менше шести місяців за сукупністю протягом дії контакту.
Військовослужбовцям, які уклали контракт відповідно до цього Порядку, виплачується одноразова грошова допомога після укладення контракту, проходження відповідної підготовки та вступу до виконання обов'язків за посадою у військових частинах відповідно до переліку, затвердженого Генеральним штабом Збройних Сил, Головним управлінням Національної гвардії або Адміністрацією Держприкордонслужби (далі - одноразова грошова допомога), у розмірі 1 млн. гривень, яка виплачується трьома частинами:
перша частина - 200000 гривень протягом п'яти робочих днів після підписання контракту та вступу до виконання обов'язків за посадою, на яку призначений;
друга частина - 300000 гривень протягом п'яти робочих днів після проходження відповідної підготовки та залучення до виконання бойових (спеціальних) завдань, про що оголошується наказом командира військової частини;
третя частина - 500000 гривень у день виключення із списків особового складу військової частини, а у разі продовження військової служби за новим контрактом - в останній день дії контракту, укладеного відповідно до цього Порядку.
У цій справі спірним питанням є виплата позивачу одноразової грошової винагороди відповідно до Постанови № 153, ураховуючи, що до укладення відповідного контракту, він перебував на строковій військовій службі.
Суд звертає увагу, що застосовним у спірних правовідносинах є саме пункти 3, 4 вказаної постанови, оскільки Порядок № 153 передбачає укладення контракту за відповідною формою, натомість пункти 3, 4 Постанови №153 регламентує випадки укладення контракту до набрання законної сили відповідними постановою та порядком.
Разом з цим, пункти 3, 4 Постанови № 153 у якості ознак відповідності визначає такі вимоги:
особа рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань (в т.ч. Державної прикордонної служби),
до набрання чинності цією постановою у віці до 25 років були прийняті або призвані на військову службу під час воєнного стану;
проходять військову службу та брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора (далі - бойові дії в районах ведення воєнних (бойових) дій),
строк, що за сукупністю становить не менше 30 днів безпосередньої участі у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій (сумарно обчислених) станом на дату набрання чинності цією постановою (13.02.2025).
За час проходження військової служби ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , виконував бойові завдання, приймав безпосередню участь у бойових діях, безпосередньо в районах введення бойових дій у періоди 30.05.2024 - 30.06.2024, 21.07.2024 - 27.07.2024, 21.07.2024, 26.07.2024 - 01.11.2024, 12.11.2024 - 09.12.2024, 04.01.2025 - 13.02.2025, 10.05.2024 - 18.05.2024, перебуваючи на території н.п Красний Яр Вовчанської міської територіальної громади Чугуївського району Харківської області, сумарно більше шести місяців, що підтверджується витягами з журналу бойових дій розвідувальної прикордонної застави четвертої прикордонної комендатури швидкого реагування і прикордонного загону від 26.04.2024 №28/46 (гриф), засвідченими заступником начальника Олегом Барабашем.
Крім того, позивач до кримінальної, адміністративної відповідальності за військові адміністративні правопорушення, дисциплінарних відповідальності не притягався, про що повідомлено відповідачем.
Отже, позивач повністю відповідає вимогам п. 3,4 Постанови та має право на виплату відповідної винагороди.
Позаяк, інше тлумачення, на переконання суду, не відповідатиме меті прийняття Постанови № 153 підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах під час воєнного стану та матиме ознаки дискримінації.
Щодо розміру винагороди, суд зазначає, що оскільки позивач проходив військову службу та брав безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора строком, що за сукупністю становить більше 200 днів (тобто не менше шести місяців) станом на дату набрання чинності Постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 №153, одноразова грошова винагорода за тривалість проходження служби в бойових умовах (далі - винагорода) виплачується у розмірі 1 млн. гривень.
Згідно з положеннями частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Отже, суди, перевіряючи рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, у першу чергу повинні з'ясувати, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з нормами частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За приписами частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.
Розглянувши подані документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та задоволення позову у спосіб визнання протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 , яка полягає у невиплаті ОСОБА_1 грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах у розмірі 1 млн. гривень, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 №153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану», зобов'язання здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах у розмірі 1 млн. гривень згідно із п.4 Постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 №153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану».
Оскільки позивач є звільненим від сплати судового збору, судові витрати не розподіляються.
Керуючись статтями 2-17, 19-20, 42-47, 55-60, 72-77, 90, 94-99, 122, 124-125, 132, 139, 143, 159-165, 168, 171, 173, 192-196, 224, 225-228, 229-230, 241, 243, 245, 246, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 , яка полягає у невиплаті ОСОБА_1 грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах у розмірі 1 млн. гривень, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 №153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану».
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_4 , АДРЕСА_2 ) здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ) одноразової грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах у розмірі 1 млн. гривень згідно із п.4 Постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 №153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану».
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляд справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.О. Кошкош