11 листопада 2025 рокуСправа №160/32773/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сластьон А.О. розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецький області про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії.
Суть спору: 12.12.2024 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного в Чернівецькій області, в якій позивач просить суд:
-визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (код ЄДРПОУ 40329345) про відмову у призначенні пенсії;
-зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (код ЄДРПОУ 40329345) зарахувати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР НОМЕР_1 ) до стажу роботи за вислугою років період роботи з 08.04.1993 до 30.06.2011 за посадою помічника машиніста локомотива залізничного цеху (як помічник машиніста тепловоза) згідно довідок від 05.11.2024 №71, виданих ПАТ "ДТЗ" та період моєї роботи з 01.08.2017 до 30.11.2017, з 01.10.2019 до 22.11.2019;
-зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (код ЄДРПОУ 40329345) повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії за вислугу років від 06.11.2024.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачем зазначено, що йому протиправно відмовлено у зарахуванні до страхового та пільгового стажу спірних періодів трудової діяльності, що призвело до протиправної відмови у призначенні пенсії.
08.01.2025 ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
24 січня 2025 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов відзив на позовну заяву із запереченнями проти заявлених позовних вимог. Зокрема, відповідач вказує, що підстави для призначення пенсії за вислугу років відсутні, оскільки позивач не має необхідного пільгового стажу. Зазначає, що до страхового стажу не зараховано період роботи з 01.08.2017 до 30.11.2017, з 01.10.2019 до 22.11.2019, оскільки в даних персоніфікованого обліку відсутня інформація про сплату страхових внесків. За доданими документами до пільгового стажу не зараховано періоди роботи згідно з довідкою від 05.11.2024 №71, оскільки зазначена у довідці посада не відповідає тій, що зазначена в трудовій книжці. Крім того, в довідці від 27.09.2023 №62 інформація відповідає даним первинних документів, де заявник займає посаду помічника машиніста локомотиву, проте не відповідає назві посади згідно зі списком професій і посад робітників локомотивних бригад і окремих категорій працівників, які безпосередньо здійснюють організацію перевезень і забезпечують безпеку руху на залізничному транспорті (затверджений постановою КМУ від 12.10.1992 №583). Відповідач вважає, що в його діях не вбачається будь-яких порушень. З цих підстав просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
Відповідно до частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.
З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -
ОСОБА_1 , громадянин України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , на обліку в територіальних органах Пенсійного фонду України не перебуває та пенсію не отримує.
Відповідно до довідки від 27.09.2023 №62 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відстуності трудової книжки або відповідних записів у ній ОСОБА_1 у період з 08.04.1993 до 31.12.2008 працював на посаді помічника машиніста локомотиву (як помічник машиніста тепловозу); у період з 01.01.2009 до 28.02.2009 працював на посаді помічника машиніста локомотиву (як помічник машиніста тепловозу) у ПАТ «ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ТРУБНИЙ ЗАВОД».
Згідно з додатком до довідки ОСОБА_1 згідно цехової довідки про фактичний час, що дає право на пенсію за вислугу років у залізничному цеху позивач працював у період з 01.01.2009 до 28.02.2009; у період з 01.07.2011 до 30.11.2012; у період з 01.12.2012 до 22.11.2019.
Відповідно до довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 27.09.2023 №62 ОСОБА_1 працював у період з 01.03.2009 до 30.06.2011 на посаді помічника машиніста локомотиву (як помічник машиніста тепловозу); у період з 01.07.2011 до 30.11.2012 на посаді машиніста тепловозу.
Довідкою про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів від 27.09.2023 №62 підтверджено, що ОСОБА_1 у період з 01.12.2012 до 22.11.2019 працював на посаді машиніста тепловозу.
Згідно з довідкою про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 05.11.2024 №71 ОСОБА_1 працював у період з 08.04.1993 до 31.12.1997 на посаді помічника машиніста локомотиву (як помічник машиніста тепловозу); у період з 01.01.1998 до 31.12.2008 на посаді помічника машиніста тепловозу.
Також, довідкою про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 05.11.2024 №71 ОСОБА_1 працював у період з 01.01.2009 до 28.02.2009 на посаді помічника машиніста тепловозу; з 01.03.2009 до 30.06.2011 на посаді помічника машиніста тепловозу.
Відповідно до довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відстуності трудової книжки або відповідних записів у ній від 05.11.2024 №71 ОСОБА_1 у період з 01.07.2011 до 22.11.2019 працював на посаді машиніста тепловозу.
Згідно з відомостями, викладеними у трудовій книжці серії НОМЕР_2 позивач з 08.04.1993 до 22.11.2019 працював на посаді помічника машиніста локомотиву та на посаді машиніста тепловозу.
06.11.2024 ОСОБА_1 звернувся до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за вислугою років на піставі пункту «а» статті 5 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Розглянувши подані позивачем документи, Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецький області 13.11.2024 прийняло рішення №045650017364 про відмову в призначенні позивачу пенсії. В обґрунтування відмови у призначені пенсії відповідач зазначив, що при опрацюванні наданих Позивачем документів страховий стаж склав 40 років 3 місяці 6 днів. Пільговий стаж особи становить 06 років 01 місяць. До страхового стажу не зараховано період роботи з 01.08.2017 до 30.11.2017, з 01.10.2019 до 22.11.2019, оскільки в даних персоніфікованого обліку відсутня інформація про сплату страхових внесків. За доданими документами до пільгового стажу не зараховано періоди роботи згідно довідки від 05.11.2024 №71 з 08.04.1993 до 30.06.2011, оскільки зазначена посада в довідці не відповідає посаді, зазначеній в трудовій книжці. Крім того, згідно з актом перевірки про відповідність даних про факт роботи первинним документам від 05.04.2024 №0400-011003-1/8056, в довідці від 27.09.2023 №62 інформація відповідає даним первинних документів, де заявник займає посаду помічника машиніста локомотиву, проте назва посади не відповідає назві посади згідно зі списком професій і посад робітників локомотивних бригад і окремих категорій працівників, які безпосередньо здійснюють організацію перевезень і забезпечують безпеку руху на залізничному транспорті (затверджений постановою КМУ від 12.10.1992 №583). Заявник не працює.
Вважаючи протиправним рішення від 13.11.2024 №045650017364 про відмову у призначені пенсії за вислугою років на підставі пункту «а» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», позивач звернувся до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.
За приписами п. п. 2-1, 16 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону №1058-ІV, положення Закону №1788-ХІІ застосовуються в частині визначення права на пенсію за вислугу років для осіб, які на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" від 03.10.2017 №2148-VІІІ (далі Закон №2148-VІІІ) мають вислугу років та стаж, необхідний для призначення пенсії за вислугу років, передбаченими статтями 52, 54, та 55 Закону №1788-Х11. Пенсія за вислугу років призначається за зверненням таких осіб з дотриманням умов, передбачених Законом №1788-ХІІ.
Пунктом "а" ст. 55 Закону №1788-ХІІ, із змінами, внесеними Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02.03.2015 №213-VIІІ (далі Закон №213-VIII) та Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 24.12.2015 № 911-VIII (далі Закон № 911-VIII) було передбачено окремі категорії працівників інших галузей народного господарства, які мають право на пенсію за вислугу років з дотриманням певних умов, зокрема робітники локомотивних бригад і окремі категорії працівників, які безпосередньо здійснюють організацію перевезень і забезпечують безпеку руху на залізничному транспорті та метрополітенах, - за списками професій і посад, що затверджуються в порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України пенсії призначаються після досягнення працівниками 55 років і за стажу роботи: для чоловіків - не менше як 30 років, з них не менш як 12 років шість місяців на такій роботі; для жінок - не менш як 25 років, з них не менш як 10 років на такій роботі. За відсутності стажу роботи в чоловіків - 30, у жінок - 25 років, у період до 01 квітня 2024 року, пенсія за вислугу років названим особам призначається за наявності стажу роботи в залежності від періоду звернення.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.1992 №583 "Про затвердження нормативних актів з питань пенсійного забезпечення" затверджено, зокрема, Список професій і посад робітників локомотивних бригад і окремих категорій працівників, які безпосередньо здійснюють організацію перевезень і забезпечують безпеку руху на залізничному транспорті та в метрополітенах і користуються правом на пенсію за вислугу років (далі Список № 583), до якого включено наступні професії та посади: бригадири магістральних залізниць, зайняті на поточному утриманні, ремонті колій та штучних споруд на дільницях з інтенсивним рухом поїздів; електромонтери і електромеханіки контактної мережі магістральних залізниць; кондуктори вантажних поїздів; кочегари паровозів і парових кранів на залізничному ходу; майстри (шляхові, мостові, тунельні) магістральних залізниць, зайняті на поточному утриманні, ремонті колій і штучних споруд на дільницях з інтенсивним рухом поїздів; машиністи автомотрис і мотовозів; машиністи і помічники машиністів паровозів і парових кранів на залізничному ходу; машиністи і помічники машиністів тепловозів; машиністи і помічники машиністів електровозів; машиністи і помічники машиністів дизель-поїздів; машиністи і помічники машиністів електропоїздів (секцій); машиністи-інструктори локомотивних бригад; механіки рефрижераторних поїздів (секцій); монтери колії магістральних залізниць, зайняті на поточному утриманні, ремонті колій і штучних споруд на дільницях з інтенсивним рухом поїздів; оглядачі вагонів магістральних залізниць, зайняті на пунктах технічного (технічного і комерційного) обслуговування вагонів станцій позакласних, 1 та 2 класу; оглядачі-ремонтники вагонів магістральних залізниць, зайняті на пунктах технічного (технічного і комерційного) обслуговування вагонів станцій позакласних, 1 та 2 класу; поїзні диспетчери і старші поїзні диспетчери; регулювальники швидкості руху вагонів; ремонтники штучних споруд магістральних залізниць на дільницях з інтенсивним рухом поїздів; складачі поїздів; слюсарі по ремонту рухомого складу магістральних залізниць, зайняті на пунктах технічного (технічного і комерційного) обслуговування вагонів станцій позакласних, 1 та 2 класу; чергові по станціях позакласних і 1 класу, зайняті прийманням відправленням і пропусканням поїздів на дільницях магістральних залізниць з особливо інтенсивним рухом; чергові та оператори сортувальних гірок на станціях позакласних і 1 класу.
Отже, у Списку професій і посад робітників локомотивних бригад і окремих категорій працівників, які безпосередньо здійснюють організацію перевезень і забезпечують безпеку руху на залізничному транспорті та в метрополітенах і користуються правом на пенсію за вислугу років, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 1992 року №583 наявна посада "Машиністи і помічники машиністів тепловозів".
Відповідно до положень статті 44 Закону №1058-ІV, заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
Пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 передбачено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
У цій справі спір між сторонами виник у зв'язку з відмовою позивачу в призначенні пенсії за вислугу років через незарахування до стажу, що дає право на призначення пенсії за вислугу років періоду роботи на посадах: помічника машиніста локомотиву та машиніста тепловозу, у зв'язку із відсутністю посади помічник машиніста локомотива в Постанові Кабінету Міністрів України від 12.10.1992 №583.
Так, згідно з роз'ясненням Міністерства соціального забезпечення України від 18.11.1992 №25 "Про деякі питання призначення пенсій на пільгових умовах та пенсій за вислугу років", відповідно до ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" право на пенсію за вислугу років мають зазначені в ній категорії працівників згідно з затвердженими Кабінетом Міністрів України переліками і списками. Якщо в ці переліки і списки включені професії та посади під загальною назвою, то правом на пенсію за вислугу років користуються працівники всіх найменувань по цих професіях та посадах, тобто старші, головні, провідні, а також помічники.
Постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження нормативних актів з питань пенсійного забезпечення" від 12.10.1992 року №583 затверджено Список професій і посад робітників локомотивних бригад і окремих категорій працівників, які безпосередньо здійснюють організацію перевезень і забезпечують безпеку руху на залізничному транспорті та в метрополітенах і користуються правом на пенсію за вислугу років.
При цьому, цим Списком передбачено, що право на призначення пенсії за вислугою років мають особи, які працювали на посаді чергового по станціях позакласних і 1 класу, зайняті прийманням відправленням і пропусканням поїздів на дільницях магістральних залізниць з особливо інтенсивним рухом. Однак, посада чергового по залізничній станції відсутня в даному Списку.
Водночас, у додатку до Класифікатора професій ДК 003:2005 Національного класифікатора професій, прийнятим наказом Держспоживстандатру України від 26.12.2005 №375, який розроблений на виконанняпостанови Кабінету Міністрів України від 04.05.1993 №326, вказано, що він призначений для застосування центральними органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, Федерацією роботодавців України, всіма суб'єктами господарювання під час запису про роботу у трудові книжки працівників, а також зазначено, що останніми можуть утворюватися та застосовуватися похідні слова до професій, за умови збереження галузевої та функціональної належності, кваліфікаційних вимог, виключення дублювання, збереження коду професії.
Тобто, назви професій можуть бути розширені за потреби користувача для внутрішнього використання термінами та словами, які уточнюють місце роботи, виконувані роботи, сферу діяльності за умови фактичного дотримання лаконічності викладення та якщо інше не передбачено у самому Класифікаторі професій чи відповідних нормативно-правових актах.
Крім того, згідно роз'яснень Міністерства соціального забезпечення України від 18.11.1992 №25 "Про деякі питання призначення пенсій на пільгових умовах та пенсій за вислугу років, відповідно достатті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення " право на пенсію за вислугу років мають зазначені в ній категорії працівників згідно з затвердженими Кабінетом Міністрів України переліками і списками. Якщо в ці переліки і списки включені професії та посади під загальною назвою, то правом на пенсію за вислугу років користуються працівники всіх найменувань по цих професіях та посадах, тобто старші, головні, провідні, а також помічники.
Тобто, професія «помічник машиніста локомотива» відноситься до професій і посад робітників локомотивних бригад і окремих категорій працівників, які безпосередньо здійснюють організацію перевезень і забезпечують безпеку руху на залізничному транспорті та метрополітенах і користуються правом на пенсію за вислугу років.
Згідно з додатком до довідки ОСОБА_1 про фактичний час, що дає право на пенсію за вислугу років, позивач працював у залізничному цеху у період з 01.01.2009 до 28.02.2009; у період з 01.07.2011 до 30.11.2012; у період з 01.12.2012 до 22.11.2019.
Відповідно до довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 27.09.2023 №62 ОСОБА_1 працював у період з 01.03.2009 до 30.06.2011 на посаді помічника машиніста локомотиву (як помічник машиніста тепловозу); у період з 01.07.2011 до 30.11.2012 на посаді машиніста тепловозу.
Довідкою про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів від 27.09.2023 №62 підтверджено, що ОСОБА_1 у період з 01.12.2012 до 22.11.2019 працював на посаді машиніста тепловозу.
Згідно з довідкою про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 05.11.24 №71 ОСОБА_1 працював у період з 08.04.1993 до 31.12.1997 на посаді помічника машиніста локомотиву (як помічник машиніста тепловозу); у період з 01.01.1998 до 31.12.2008 на посаді помічника машиніста тепловозу.
Також довідкою про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 05.11.2024 №71 ОСОБА_1 працював у період з 01.01.2009 до 28.02.2009 на посаді помічника машиніста тепловозу; з 01.03.2009 до 30.06.2011 на посаді помічника машиніста тепловозу.
Відповідно до довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відстуності трудової книжки або відповідних записів у ній ОСОБА_1 у період з 01.07.2011 до 22.11.2019 працював на посаді машиніста тепловозу.
Згідно з відомостями, викладеними у трудовій книжці серії НОМЕР_2 , позивач з 08.04.1993 до 22.11.2019 працював на посаді помічника машиніста локомотиву та на посаді машиніста тепловозу.
Отже, посади «помічник машиніста локомотива» та «машиніст локомотива», на яких працював позивач у спірний період належить до посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років.
Відтак, період роботи з 08.04.1993 до 30.06.2011 повинен бути зарахований до стажу роботи, що дає право на пенсію за вислугу років на підставі пункту «а» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Отже, в цій частині вимоги підлягають задоволенню.
Щодо вимоги позивача про зобов'язання відповідача зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи: з 01.08.2017 до 30.11.2017, з 01.10.2019 до 22.11.2019, то суд вказує, що відповідно до Трудової книжки серії НОМЕР_2 позивач безперервно у період з 08.04.1993 до 22.11.2019 працював у ПАТ «Дніпропетровський трубний завод».
Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затверджено постановою Кабінету Міністрів України №637 від 12.08.1993 (надалі, також - Порядок №637).
Згідно з пунктом 1 Порядку №637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. Відповідно до пункту 20 Порядку №637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. Відповідно до п. 3 вказаного Порядку за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Виходячи з приписів Порядку №637, підтвердження трудового стажу потрібне у разі відсутності трудової книжки, необхідних записів в трудовій книжці, а також якщо містяться неправильні й неточні записи про періоди роботи.
Згідно з п. 2.2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 № 58 (далі - Інструкція № 58) заповнення трудової книжки вперше проводиться власником або уповноваженим ним органом не пізніше тижневого строку з дня прийняття працівника на роботу або прийняття студента вищого, учня професійно-технічного навчального закладу, що здобули професію (кваліфікацію) за освітньо-кваліфікаційним рівнем «кваліфікований робітник», «молодший спеціаліст», «бакалавр», «спеціаліст» та продовжують навчатися на наступному освітньо-кваліфікаційному рівні, на стажування.
До трудової книжки вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім'я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіх у роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України; відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв'язку з цим винагороди.
Пунктом 2.4 Інструкції №58 визначено, що усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження). Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення. Відповідно до абзацу 2 пункту 6.1 Інструкції № 58, у разі невірного первинного заповнення трудової книжки або вкладиша до неї, а також псування їх бланків внаслідок недбалого зберігання, вартість зіпсованих бланків сплачується підприємством.
Працівник не несе відповідальності за правильність заповнення трудової книжки, оскільки записи у його трудову книжку вносяться відповідальним працівником підприємства, а не особою самостійно. Більше того, окремі недоліки заповнення трудової книжки, навіть якщо вони мають місце, не є підставою вважати відсутніми чи недоведеними відповідні періоди трудового стажу. Трудовим законодавством України не передбачено обов'язку працівника здійснювати контроль за веденням обліку та заповнення роботодавцем, іншими органами трудової книжки, тому працівник не може нести негативних наслідків порушення порядку заповнення його трудової книжки.
Верховний Суд у постанові від 24.05.2018 у справі №490/12392/16-а звернув увагу на те, що певні недоліки заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.
Судом встановлено, що записи про роботу позивачки у спірні періоди у трудовій книжці виконані без перекреслень, виправлень, у чіткій послідовності та з відповідністю дати. Доказів того, що записи про роботу позивачки є неправильними або непідтвердженими, відповідачами суду не надано.
Згідно з додатком до довідки ОСОБА_1 про фактичний час, що дає право на пенсію за вислугу років у залізничному цеху позивач працював у період з 01.01.2009 по 28.02.2009; у період з 01.07.2011 по 30.11.2012; у період з 01.12.2012 до 22.11.2019. Даною довідкою підтвердженно робочі дні позивача у період з 01.12.2012 до 22.11.2019.
Відтак, підлягають задоволенню позовні вимоги щодо зарахування до стажу роботи? що дає право на пенсію за вислугу років на підставі пункту «а» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», періодів трудової діяльності з 01.08.2017 до 30.11.2017 та з 01.10.2019 до 22.11.2019.
Щодо непідтвердження індивідуальними відомостями про застраховану особу даних про сплату страхових внесків в період з 01.08.2017 до 30.11.2017 та з 01.10.2019 до 22.11.2019.
Відповідно до довідки ОК-5 у період з 01.08.2017 до 30.11.2017 та у пероід з 01.10.2019 до 22.11.2019 позивачу нараховувалася заробітна плата.
За визначенням ст. 1 Закону №1058, страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього Закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону №1058, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Згідно з ст. 20 Закону №1058, страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі.
Обчислення страхових внесків застрахованих осіб, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.
Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.
Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.
Відповідно до положень ст. 106 Закону №1058, відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник, оскільки здійснює нарахування страхових внесків із заробітної плати застрахованої особи.
Отже, за змістом вищезазначених норм вбачається, що обов'язок по сплаті страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків законом покладено на страхувальника.
Так, умовою зарахування до страхового стажу позивача періоду допомоги по безробіттю або періоду отримання матеріальної допомоги є утримання з таких сум страхових внесків.
При цьому, несвоєчасна сплата страхових (єдиного) внесків, за умови підтвердження роботи особи на такому підприємстві, отримання заробітної плати та утримання з неї єдиного соціального внеску не повинні порушувати законні права та інтереси застрахованої особи, зокрема, право на належне пенсійне забезпечення, оскільки обов'язок своєчасної сплати страхових внесків до Пенсійного фонду покладено на роботодавця або особу, яка виплачувала позивачу заробітну плату.
Відтак, несплата страхових внесків не може позбавляти працівників права на зарахування періоду трудової діяльності до страхового стажу, фактично позбавляючи особу права на пенсію в належному розмірі.
З огляду на викладене, суд вважає, що рішення про відмову у призначенні пенсії, що ґрунтується на незарахуванні періодів трудової діяльності до страхового та пільгового стажу, протиправним та підлягає скасуванню.
Також, порушені права позивача підлягають захисту шляхом зобов'язання відповідача зарахувати ОСОБА_1 до стажу роботи за вислугою років період роботи з 08.04.1993 до 30.06.2011, з 01.08.2017 до 30.11.2017 та з 01.10.2019 до 22.11.2019, з повторним розглядом заяви позивача про призначення пенсії.
Відповідно до ст.90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Згідно ч.1ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Згідно з ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Повно та всебічно дослідивши матеріали справи, проаналізувавши чинне законодавство України, враховуючи висновки Верховного Суду, суд дійшов висновку про задоволення позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецький області про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити певні дії.
Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України сплачений позивачем судовий збір в розмірі 1211,20 грн. необхідно стягнути на його користь позивача солідарно за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області.
Керуючись ст.77, 90, 139, 241-246, 250, 251, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецький області (Ідентифікаційний код: 40329345, місцезнаходження: 58002, м. Чернівці, площа Центральна, буд. 3) про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області від 13.11.2024 №045650017364 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області здійснити з 06.11.2024 зарахування ОСОБА_1 до стажу роботи за вислугою років періоди трудової діяльності з 08.04.1993 до 30.06.2011, з 01.08.2017 до 30.11.2017, з 01.10.2019 до 22.11.2019.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області повторно розглянути заяву позивача від 06.11.2024 про призначення пенсії за вислугу років.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецький області (Ідентифікаційний код: 40329345, місцезнаходження: 58002, м. Чернівці, площа Центральна, буд. 3) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 1211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя А.О. Сластьон