11 листопада 2025 рокуСправа №160/17034/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Серьогіної О.В., розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Південно-Східного міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги про зобов'язання вчинити певні дії, -
10.06.2025 року ОСОБА_1 звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовом до Південно-Східного міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги, в якому вона просить суд зобов'язати Південно-Східний міжрегіональний центр з надання безоплатної правничої допомоги призначити захисника (адвоката) в допомозі складання, написання касаційної скарги (подання перегляду справи), з урахуванням причин пропуску подання, як вид державних гарантій згідно Конституції України, законодавства України, для рівних можливостей доступу до правосуддя відповідно до статей Закону України "Про безоплатну правничу допомогу", - за місцем теперішнього перебування ОСОБА_1 .
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що не погоджується із рішенням Південно-Східного міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги з приводу ненадання захисника (адвоката) в допомозі написання касаційної скарги, правничої допомоги, яка гарантована державою згідно ст. 59 Конституції України. Відмова відповідача у наданні безоплатної правничої допомоги обумовлена тим, що особа використала всі національні засоби правового захисту у справі. Однак, позивач не погоджується із такою відмовою, оскільки вважає, що повернення касаційної скарги не позбавляє можливості повторного подання такої скарги. З огляду на викладене, просить суд задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.06.2025 року позовну заяву було залишено без руху та надано строк протягом десяти днів з дня отримання даної ухвали для усунення недоліків.
27.06.2025 року позивачем були усунені недоліки зазначені в ухвалі Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.06.2025 року.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.07.2025 року звільнено ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання даного адміністративного позову та відкрито провадження у даній справі та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами з 31.07.2025 року.
Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом, що підтверджується доказами, що містяться в матеріалах справи.
15.07.2025 року на адресу суду через підсистему «Електронний суд» від представника Південно-Східного міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги надійшов письмовий відзив на позов, в якому він вважає позовні вимоги ОСОБА_1 необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, з огляду на наступне. Наказ від 10.12.2024 року про відмову в наданні безоплатної вторинної правничої допомоги у справі № 607/10999/22 був виданий відповідно до пункту 3 частини першої статті 17, частини другої статті 19 та пункту 5 частини першої статті 20 Закону України «Про безоплатну правничу допомогу» № 3460-VI. Згідно з ухвалою Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 08.10.2024 року (провадження № 51-3955 ск 24), касаційна скарга була залишена без руху через невідповідність вимогам статті 426 КПК України, а згодом повернута через неусунення недоліків. Ухвалою від 08.11.2024 року Верховний Суд відмовив у відкритті касаційного провадження, посилаючись на пункт 2 частини другої статті 428 КПК України, оскільки підстав для задоволення скарги не було. Ця відмова свідчить про вичерпання позивачем усіх національних засобів правового захисту у справі № 607/10999/22, що є підставою для припинення надання безоплатної правничої допомоги відповідно до пункту 3 частини першої статті 17 Закону України «Про безоплатну правничу допомогу». З урахуванням вищенаведеного, просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.11.2025 року продовжено строк розгляду адміністративної справи до 11.11.2025 року.
Згідно з ч. ч. 5, 8 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Дослідивши матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини справи.
Судом встановлено, що в Державній установі "Водянська виправна колонія (№146)" відбуває покарання засуджена ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уроженка м. Почаїв, вул.Старотаразька, 4, Кременецького району Тернопільської області, вироком Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 27.02.2024 року за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст.111-1 ч.1, 436-2 ч.3 КК України. Визначено міру кримінального покарання строком на 5 (п'ять) років позбавлення волі, цей вирок набрав законної сили 15.05.2024 року. Початок строку покарання: 13.06.2024 року. Кінець строку покарання: 13.06.2029 року.
03.12.2024 року ОСОБА_1 звернулася до Південно-Східного міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги із заявою про надання безоплатної правничої допомоги з питання щодо оскарження вироку Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 27.02.2024 року по справі №607/10999/22 у касаційному порядку.
Наказом Південно-Східного міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги № 7В від 10.12.2024 року про відмову в наданні безоплатної вторинної правничої допомоги засудженій ОСОБА_1 був виданий відповідно до пункту 3 частини першої статті 17, частини другої статті 19 та пункту 5 частини першої статті 20 Закону України «Про безоплатну правничу допомогу» № 3460-VI, та враховуючи ухвали Верховного Суду від 08.10.2024 року та 08.11.2024 року по справі №607/10999/22, у зв'язку із тим, що особа використала всі національні засоби правового захисту у справі, з якої звертається за наданням безоплатної вторинної правничої допомоги.
Листом Південно-Східного міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги від 12.12.2024 року направлено позивачу копію рішення про відмову у наданні безоплатної вторинної правничої допомоги від 10.12.2024 року
Не погоджуючись із рішенням відповідача від 10.12.2024 року про відмову у наданні безоплатної вторинної правничої допомоги, позивач звернулась до суду із цим позовом за захистом своїх прав.
Надаючи правову оцінку спірним відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Як передбачено ч. 1 ст. 25 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» №5076-VI від 05.07.2012 року порядок та умови залучення адвокатів до надання безоплатної правової допомоги встановлюються законом.
Зміст права на безоплатну правничу допомогу, порядок реалізації цього права, суб'єктів, підстави та порядок надання безоплатної правничої допомоги, державні гарантії щодо надання безоплатної правничої допомоги, відповідно до Конституції України, визначає Закон України «Про безоплатну правову допомогу» №3460-VI від 02.06.2011 року (далі - Закон №3460).
Згідно вимог ч. 1 ст. 2 Закону №3460, цей Закон регулює правовідносини у сфері надання безоплатної правничої допомоги суб'єктам права на безоплатну первинну правничу допомогу та суб'єктам права на безоплатну вторинну правничу допомогу, що встановлені цим Законом.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 13 Закону №3460 безоплатна вторинна правова допомога - вид державної гарантії, що полягає у створенні рівних можливостей для доступу осіб до правосуддя. Безоплатна вторинна правова допомога включає такі види правових послуг: захист; здійснення представництва інтересів осіб, що мають право на безоплатну вторинну правову допомогу, в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами; складення документів процесуального характеру.
Як передбачено п. 9 ч. 1 ст. 14 Закону №3460 право на безоплатну вторинну правову допомогу згідно з цим Законом та іншими законами України мають особи, засуджені до покарання у виді довічного позбавлення волі, позбавлення волі на певний строк, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців або обмеження волі, - на всі види правничих послуг, передбачених частиною другою статті 13 цього Закону.
Частиною 1 статті 17 Закону №3460 передбачено, що Центр з надання безоплатної правничої допомоги: 1) надає правничі послуги безоплатної первинної правничої допомоги, визначені частиною другою статті 7 цього Закону; 2) здійснює правопросвітництво; 3) приймає рішення про надання безоплатної вторинної правничої допомоги або про відмову в наданні безоплатної вторинної правничої допомоги; 4) забезпечує складання процесуальних документів за зверненням суб'єктів права на безоплатну вторинну правничу допомогу; 5) забезпечує участь захисника під час здійснення досудового розслідування та судового провадження у випадках, якщо захисник відповідно до положень Кримінального процесуального кодексу України залучається для здійснення захисту за призначенням або проведення окремої процесуальної дії; 6) забезпечує участь захисника в розгляді справи про адміністративне правопорушення; 7) забезпечує здійснення представництва інтересів суб'єктів права на безоплатну вторинну правничу допомогу в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами; 8) укладає договори з адвокатами, включеними до Реєстру адвокатів, які надають безоплатну вторинну правничу допомогу, для надання такої допомоги; 9) видає доручення для підтвердження повноважень захисника або повноважень адвоката для здійснення представництва інтересів особи в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами; 10) приймає рішення про уповноваження працівника центру з надання безоплатної правничої допомоги на надання безоплатної вторинної правничої допомоги; 11) приймає рішення про заміну адвоката чи працівника центру з надання безоплатної правничої допомоги відповідно до статті 24 цього Закону; 12) подає клопотання до Координаційного центру з надання правничої допомоги про виключення адвоката з Реєстру адвокатів, які надають безоплатну вторинну правничу допомогу, у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 24 цього Закону; 13) приймає рішення про припинення надання безоплатної вторинної правничої допомоги; 14) забезпечує надання послуг з медіації у встановленому порядку; 15) подає до Координаційного центру з надання правничої допомоги звіти про свою діяльність; 16) виконує інші функції, передбачені Положенням про центри з надання безоплатної правничої допомоги.
Статтею 18 даного Закону №3460 передбачено, що звернення про надання одного з видів правничих послуг, передбачених частиною другою статті 13 цього Закону, подаються особами, які досягли повноліття, або їх представниками до центру з надання безоплатної правничої допомоги в письмовій формі за місцем фактичного проживання таких осіб незалежно від реєстрації місця проживання чи місця перебування особи або за місцезнаходженням органу, що здійснює дізнання, досудове розслідування, суду, слідчого судді, що розглядають справу.
У зверненні зазначаються прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання особи, яка потребує безоплатної вторинної правничої допомоги, поштова адреса, номери засобів зв'язку, викладається суть питання, для вирішення якого особа звертається за безоплатною вторинною правничою допомогою, та зазначається її належність до категорії осіб, які мають право на безоплатну вторинну правничу допомогу.
Письмове звернення підписується такою особою або її представником та подається до центру з надання безоплатної правничої допомоги особисто або надсилається поштою.
Разом із зверненням про надання безоплатної вторинної правничої допомоги подаються документи (копії документів, завірені в установленому порядку), що ідентифікують особу, яка потребує безоплатної вторинної правничої допомоги, та підтверджують її належність до однієї з категорій осіб, передбачених частиною першою статті 14 цього Закону.
Звернення про надання безоплатної вторинної правничої допомоги особам, зазначеним у пункті 9 частини першої статті 14 цього Закону, подається такими особами до центру з надання безоплатної правничої допомоги через адміністрацію установи виконання покарань.
Звернення про надання безоплатної вторинної правничої допомоги, оформлене без дотримання вимог, визначених цією статтею, повертається заявникові з відповідними роз'ясненнями протягом трьох робочих днів з дня його надходження для усунення недоліків. Після усунення недоліків звернення про надання безоплатної вторинної правничої допомоги може бути подано повторно. У такому разі забороняється відмовляти у прийнятті звернення про надання безоплатної вторинної правничої допомоги з підстав, про які не було зазначено раніше.
Приписами ч.1-2 ст. 19 Закону №3460 встановлено, що у разі звернення особи, яка належить до однієї з категорій фізичних осіб, визначених пунктами 1, 2, 9-29 частини першої статті 14 цього Закону, або її законного представника, патронатного вихователя / представника про надання безоплатної вторинної правничої допомоги центр з надання безоплатної правничої допомоги протягом 10 робочих днів з дня надходження звернення та документів, що підтверджують належність такої особи до відповідної категорії, приймає рішення про надання безоплатної вторинної правничої допомоги і надсилає такій особі або її законному представнику, патронатному вихователю / представнику копію зазначеного рішення, крім випадку, передбаченого абзацом другим цієї частини.
У разі отримання від адміністрації установи виконання покарань звернення особи з числа осіб, визначених пунктом 9 частини першої статті 14 цього Закону, про надання безоплатної вторинної правничої допомоги для здійснення представництва інтересів відповідної особи під час засідання дисциплінарної комісії центр з надання безоплатної правничої допомоги зобов'язаний невідкладно прийняти рішення про надання безоплатної вторинної правничої допомоги.
Якщо особа не має підстав для отримання безоплатної вторинної правничої допомоги, центр з надання безоплатної правничої допомоги протягом 10 робочих днів з дня надходження звернення приймає рішення про відмову в наданні такій особі безоплатної вторинної правничої допомоги і надсилає їй або її законному представнику, патронатному вихователю/представнику копію зазначеного рішення з одночасним роз'ясненням порядку оскарження такого рішення.
Підстави для відмови в наданні безоплатної вторинної правничої допомоги визначені у ст. 20 Закону №3460.
Так, особі може бути відмовлено в наданні безоплатної вторинної правничої допомоги за наявності хоча б однієї з таких підстав:
1) особа не належить до жодної з категорій осіб, передбачених частинами першою - третьою статті 14 цього Закону;
2) особа подала неправдиві відомості або фальшиві документи з метою віднесення її до однієї категорій осіб, які мають право на безоплатну вторинну правничу допомогу;
3) вимоги особи щодо захисту стосуються вчинення дій чи підготовки документів, що не передбачені законодавством;
4) особі раніше надавалася безоплатна вторинна правнича допомога з одного і того ж питання;
4-1) особа використала право на отримання безоплатної вторинної правничої допомоги відповідно до частини четвертої статті 14 цього Закону;
5) особа використала всі національні засоби правового захисту у справі, з якої звертається за наданням безоплатної вторинної правничої допомоги.
У разі якщо особі відмовлено в наданні безоплатної вторинної правничої допомоги на підставі пункту 5 частини першої цієї статті, до рішення про відмову додається письмове роз'яснення про порядок звернення до відповідних міжнародних судових установ чи відповідних органів міжнародних організацій, членом або учасником яких є Україна (ч. 2 ст. 20 Закону №3460).
Відтак, з аналізу наведеного вище слідує, що законом чітко визначено підстави для відмови у наданні безоплатної вторинної правничої допомоги, серед яких є обставина, коли особа використала всі національні засоби правового захисту у справі, з якої звертається за наданням безоплатної вторинної правничої допомоги.
Як встановлено судом, 03.12.2024 року ОСОБА_1 звернулася до Південно-Східного міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги із заявою про надання безоплатної правничої допомоги з питання щодо оскарження вироку Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 27.02.2024 року по справі №607/10999/22 у касаційному порядку.
Відповідачем винесено наказом № 7В від 10.12.2024 року про відмову в наданні безоплатної вторинної правничої допомоги засудженій ОСОБА_1 , у зв'язку із тим, що особа використала всі національні засоби правового захисту у справі, з якої звертається за наданням безоплатної вторинної правничої допомоги.
Також на вимогу ч. 2 ст. 20 Закону №3460, відповідач у листі від 12.12.2024 року роз'яснив позивачу порядок звернення до відповідних міжнародних судових установ чи відповідних органів міжнародних організацій, членом або учасником яких є Україна.
Також згідно з п4 ч. 1 ст. 23 Закону №3460 надання безоплатної вторинної правничої допомоги припиняється за рішенням центру з надання безоплатної правничої допомоги у разі, якщо особа використала всі національні засоби правового захисту у справі
Досліджуючи правомірність відмови позивачу у наданні безоплатної вторинної правової допомоги з тих, підстав, що особа використала всі національні засоби правового захисту у справі, з якої звертається за наданням безоплатної вторинної правничої допомоги, суд зазначає наступне.
Як убачається зі змісту листа Координаційного центру з надання правничої допомоги від 25.02.2025 року №Т-297/001/477 на підставі постанови органу досудового розслідування у серпні 2022 року з метою захисту ОСОБА_1 як підозрюваної у кримінальному провадженні № 12022211010000115 було призначено адвоката Чапаеву Г.М.
У межах виконання доручення адвокатом було підготовлено та подано касаційну скаргу на вирок Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 27.02.2024 року та ухвалу Тернопільського апеляційного суду від 15.05.2024 року.
Згідно з інформацією, отриманою з Єдиного реєстру судових рішень, з'ясовано, що ухвалою Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 08.11.2024 року подану захисником Ткачук О.С. касаційну скаргу на вирок Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 27.02.2024 року та ухвалу Тернопільського апеляційного суду від 15.05.2024 року повернуто, оскільки захисником не було усунуто недоліки касаційної скарги, про які йшлося в ухвалі суду касаційної інстанції від 02.09.2024 року.
Ухвалою від 08.11.2024 року Верховний Суд відмовив у відкритті касаційного провадження, посилаючись на пункт 2 частини другої статті 428 КПК України, оскільки підстав для задоволення скарги не було.
Слід зазначити, що повторне звернення із касаційною скаргою після постановлення ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження не допускається.
Відтак, ухвалений стосовно ОСОБА_1 вирок Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 27.02.2024 року (судова справа № 607/10999/22) набрав законної сили.
Також слід зазначити про дію принципу Res judicata - вирішена справа (res judicata pro veritate habetur) - судове рішення слід визначати за істину) означає остаточність рішення суду, яке набрало чинності і не може бути переглянуте. Принцип res judicata визнано на міжнародному рівні та зафіксовано, в тому числі, у п.1 ст.44 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Принцип остаточності рішення є складовою частиною верховенства права.
Згідно з п. 3 ч.1 ст. 17 Закону №3460 центр з надання безоплатної правничої допомоги приймає рішення про надання безоплатної вторинної правничої допомоги або про відмову в наданні безоплатної вторинної правничої допомоги.
З огляду на викладене, судом не встановлено порушень приписів чинного законодавства з боку відповідача та не встановлено порушення прав та законних інтересів позивача, тому рішення про відмову в наданні безоплатної вторинної правничої допомоги, у зв'язку із тим, що позивач вичерпала всі національні засоби правового захисту у справі, з якої звернулася за наданням безоплатної вторинної правничої допомоги є правомірним.
Відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Згідно з частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно із статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відтак, беручи до уваги вищевикладене, та оцінюючи наявні в матеріалах справи письмові докази в сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими, не ґрунтуються на положеннях чинного законодавства, а отже, задоволенню не підлягають.
У зв'язку з відмовою у задоволенні позовних вимог питання про розподіл судових витрат судом не вирішується.
Згідно із ч. 5 ст. 250 Кодексу адміністративного судочинства України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Керуючись ст.ст. 241-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Південно-Східного міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги про зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду оскаржується шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду.
Суддя О.В. Серьогіна