11 листопада 2025 р.Справа №160/17511/25
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Бондар М.В., розглянувши заяву позивача про забезпечення позову в адміністративній справі №160/17511/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними дій, скасування податкових повідомлень-рішень та зобов'язання вчинити певні дії,
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду через систему «Електронний суд» надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якій позивач просить суд визнати протиправними та скасувати:
1) визнати протиправними дії ГУ ДПС у Дніпропетровській області щодо нарахування земельного податку фізичній особі ОСОБА_1 ;
2) скасувати ППР:
- №2687957-2413-0417-UA12020250000010438,
- №2687958-2413-0417-UA12020250000010438,
- №2687857-2413-0417-UA12020250000010438;
3) зобов'язати ГУ ДПС виключити земельну ділянку з об'єктів оподаткування для фізичних осіб.
Ухвалою суду від 02.07.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи на підставі статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України.
11.11.2025 до суду від позивача надійшла заява про забезпечення позову шляхом:
- зупинення дії рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 15.10.2025 №0033630-1310-0436 про опис майна у податкову заставу до набрання законної сили рішенням суду у справі №160/17511/25;
- заборони Головному управлінню ДПС у Дніпропетровській області:
а) вчиняти будь-які дії щодо реалізації податкової застави, описаної за рішенням від 15.10.2025 №0033630-1310-0436;
б) нараховувати земельний податок ОСОБА_1 за земельну ділянку з кадастровим номером 1221455800:01:044:0001 за періоди після 13.05.2025;
в) виносити нові податкові повідомлення-рішення щодо земельного податку та/або мінімального податкового зобов'язання для ОСОБА_1 за земельну ділянку з кадастровим номером 1221455800:01:044:0001 до набрання законної сили рішенням суду у справі №160/17511/25;
- заборони державному/приватному виконавцю вчиняти виконавчі дії за виконавчими документами, виданими на підставі оскаржуваних у справі №160/17511/25 податкових повідомлень-рішень та рішення про податкову заставу від 15.10.2025 №0033630-1310-0436.
Розглянувши заяву про забезпечення позову та перевіривши подані матеріали, суд зазначає таке.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Згідно з частиною 1 статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Відповідно до частини 4 статті 152 Кодексу адміністративного судочинства України до заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Пунктом 6 частини 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що за подання до адміністративного суду заяви про забезпечення позову встановлюється ставка судового збору у розмірі 0,3 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет на 2025 рік» передбачено, що з 01.01.2025 прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3028 гривень.
Відповідно до частини 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Отже, за подання до адміністративного суду заяви про забезпечення позову заявником має бути сплачений судовий збір у сумі 908,40 грн (3028 х 0,3), а у разі подання заяви через систему «Електронний суд», з урахуванням коефіцієнту 0,8 - у розмірі 726,72 грн.
На підтвердження сплати судового збору за подання до суду заяви про забезпечення позову ОСОБА_1 долучено квитанцію від 05.09.2025 №4706-6613-1899-3623 на суму 1211,20 грн.
Суд звертає увагу, що вказана квитанція є доказом сплати судового збору за подання адміністративного позову у справі №160/17511/25 та не може вважатись доказом сплати судового збору за подання до суду заяви про забезпечення позову.
Відповідно до частини 7 статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 152 цього Кодексу або подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 18 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, повертає її заявнику без розгляду, про що постановляє ухвалу.
Враховуючи те, що заяву про забезпечення позову заявником подано без додержання вимог статті 152 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про необхідність повернення такої заяви без розгляду.
Керуючись статтями 150-154, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову - повернути без розгляду.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтями 295 та 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя М.В. Бондар