10 листопада 2025 року Справа 160/31639/25
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Ільков В.В., перевіривши у місті Дніпрі матеріали адміністративної справи за позовом Військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про стягнення збитків,-
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду через підсистему Електронний Суд надійшов позов Військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 , у яких позивач просить суд:
стягнути з ОСОБА_2 на користь держави в особі військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ) 32 301,34 грн. в якості відшкодування шкоди заподіяної державі не належним виконанням обов'язків військової служби.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема: чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.ст. 160, 161 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі (частина 2 стаття 171 КАС України).
Згідно із частиною першою статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Згідно із ч. 1, абз. 1 ч. 2 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень.
Також цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду (ч. 3 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України).
Частиною 5 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
У контексті спірного питання дотримання позивачем строку звернення до суду з цим позовом, суддя зазначає, що до спірних правовідносин належить застосовувати тримісячний строк звернення до суду з позовом, передбачений ч. 2 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки у цьому спорі з позовом до суду звернувся саме суб'єкт владних повноважень.
Такого ж висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 28.01.2021 у справі №140/6315/20, від 24.06.2021 у справі №420/4099/20, від 06.04.2023 у справі №320/7204/21 від 08.11.2024 у справі №420/13987/23.
Варто також врахувати правову позицію Верховного Суду, яка висловлена у постанові від 08.11.2024 року у справі №420/13987/23, де суд касаційної інстанції зокрема зазначив, що саме дата прийняття наказу «Про результати службового розслідування» є датою початку обчислення процесуального строку для звернення до суду у вказаних правовідносинах, який в цьому випадку має становити три місяці.
Так, позивач просить суд стягнути з ОСОБА_2 на користь держави в особі військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ) 32 301,34 грн. в якості відшкодування шкоди заподіяної державі не належним виконанням обов'язків військової служби.
У позові вказують, що відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №367 від 26.12.2024 солдата ОСОБА_2 , який прибув з військової частини НОМЕР_3 , зараховано до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 . Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №372 від 31.12.2024 солдата ОСОБА_3 призначено на посаду кулеметника третього стрілецького відділення першого стрілецького взводу сьомої стрілецької роти третього стрілецького батальйону. Відповідно до рапорту начальника речової служби тилу логістики військової частини НОМЕР_1 майора ОСОБА_4 (вх. №1157 від 11 березня 2025 року) під час зарахування на речове забезпечення до військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_3 було виявлено невідповідність речового майна, зазначеного у його речовому атестаті із фактичною наявністю. З акту приймання-передачі речового майна №10 від 01.01.2025 та речового атестату №78 від 04.01.2025 солдата ОСОБА_3 встановлено відсутність у вказаного військовослужбовця наступного речового майна: панама літня польова - 1 шт., шапка зимова - 1 шт., костюм літній польовий - 1 к-т, костюм утеплений (фліска) -1 шт., куртка вітровологозахисна зимова -1 шт., штани вітровологозахисні - 1 шт., рукавички зимові - 1 шт., шарф-труба літній - 1 шт., шарф-труба зимовий - 1 шт., білизна для холодної погоди - 2 к-т., шкарпетки зимові трекінгові - 3 пар., черевики з високим берцями зимові - 1 пара, черевики з високим берцями літні - 1 пара, ремінь брючний - 1 шт., рукавички тактичні - 1 пар, костюм вітровологозахисний демісезонний - 1 к-т., сумка транспортна індивідуальна - 1 шт., окуляри-маска захисні балістичні 1 шт., наколітники тактичні бойові - 1 пар., наколінники тактичні бойові 1 пар., бахіли утеплені - 1 пара., чоботи гумові - 1 пара., мішок спальний - 1 шт., килим спальний польовий ізоляційний - 1 шт., рюкзак бойовий індивідуальний - 1 шт., чохол до шолому ММ14 - 1 шт., казанок польовий індивідуальний - 1 шт., фляга польова індивідуальна - 1 шт., чохол до фляги польової індивідуальної - 1 шт., сидіння польове ізоляційне - 1 шт., рушник бавовняний (вафельний) - 2 шт., шолом - 1 шт., тактичний жилет + 2 шт. кулезахисні бронепластини IV рівня - 1 к-т. Опитати солдата ОСОБА_3 в ході проведення службового розслідування, призначеного за наказом командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) №2618 від 07.08.2025 не вдалося, оскільки даний військовослужбовець самовільно залишив військову частину, що підтверджується наказом командира військової частини НОМЕР_1 №1104 від 19.04.2025 «Про результати службового розслідування за фактом відсутності ОСОБА_2 ». Таким чином закріплене за солдатом ОСОБА_5 речове майно втрачене внаслідок неналежного виконання ним обов'язків військової служби, що визначені ст. 11 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України. Відповідно до довідки-розрахунку №182 вартість шкоди завданої державі внаслідок нестачі (псування, втрати) майна речової служби, яке рахується за солдатом ОСОБА_5 , складає 32 301,34 гривень.
Таким чином, саме з прийняттям наказу наказу «Про результати службового розслідування», слід розпочати тримісячний строк на звернення позивача до суду з відповідним позовом.
Такого ж висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 28.01.2021 року у справі №140/6315/20, від 24.06.2021 року у справі №420/4099/20, від 06.04.2023 року у справі №320/7204/21 від 08.11.2024 року у справі №420/13987/23.
Слід вказати про те, що позивачем наказ «Про результати службового розслідування» до матеріалів справи взагалі долучено не було.
Згідно з ч. 6 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Утім, разом з позовною заявою позивачем не надано до суду клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 123 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Враховуючи викладене, суддя робить висновок, що позивачу необхідно надати до суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду із вказаним позовом із зазначенням обставин, які б свідчили про поважність причин пропуску вказаного строку та докази на підтвердження таких обставин.
Також, відповідно до п. 4, п. 5, п. 8 ч. 5 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви.
Суддя звертає увагу, що право на звернення до суду із даним позовом обґрунтовано, зокрема, Положенням про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду, заподіяну державі, затверджену постановою ВР України від 23.06.1995 №243/95-ВР, яка втратила чинність 31.10.2019. Наразі чинними є норми Закону України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі» від 03.10.2019 №160-IX (далі - Закон №160-IX).
Згідно з ст. 3 Закону №160-IX підставою для притягнення до матеріальної відповідальності є шкода, завдана неправомірним рішенням, невиконанням чи неналежним виконанням особою обов'язків військової служби або службових обов'язків, крім обставин, визначених статтею 9 цього Закону, які виключають матеріальну відповідальність.
Відповідно до ч.ч. 1, 2, 6, 7 ст. 8 Закону №160-IX посадові (службові) особи зобов'язані письмово доповісти командиру (начальнику) про всі факти завдання шкоди протягом доби з моменту виявлення таких фактів. У разі виявлення факту завдання шкоди командир (начальник) протягом трьох діб після отримання відповідної письмової доповіді посадових (службових) осіб письмовим наказом призначає розслідування для встановлення причин завдання шкоди, її розміру та винних осіб. Щодо шкоди, завданої командиром (начальником), розслідування призначається письмовим наказом старшого за службовим становищем командира (начальника). За результатами проведення розслідування складається акт (висновок), який подається командиру (начальнику), що призначив розслідування, на розгляд. До акта (висновку), складеного за результатами розслідування, додаються довідка про вартісну оцінку завданої шкоди за підписом начальника відповідної служби забезпечення і фінансового органу (головного бухгалтера) військової частини, установи, організації, закладу та/або акт оцінки збитків, що складається суб'єктами оціночної діяльності. Якщо вину особи доведено, командир (начальник) не пізніше ніж у п'ятнадцятиденний строк із дня закінчення розслідування видає наказ про притягнення винної особи до матеріальної відповідальності із зазначенням суми, що підлягає стягненню. Наказ доводиться до винної особи під підпис.
Згідно з ч.ч. 3, 4 ст. 10 Закону №160-IX відшкодування шкоди, завданої військовозобов'язаним чи резервістом під час проходження ним зборів, здійснюється в судовому порядку за позовом військової частини, установи, організації, закладу або в іншому встановленому законом порядку в разі відмови військовозобов'язаного чи резервіста від її добровільного відшкодування. Відшкодування шкоди, визначеної частиною другою статті 6 цього Закону, здійснюється в судовому порядку за позовом військової частини, установи, організації, закладу в разі відмови особи від її добровільного відшкодування. Відшкодування такої шкоди, завданої командиром (начальником), здійснюється в судовому порядку за позовом військової частини, установи, організації, закладу, командир (начальник) якої (якого) старший за службовим становищем, у разі відмови особи від її добровільного відшкодування.
На підставі аналізу вказаних норм слідує, що для звернення до суду із даним позовом про притягнення винної особи до матеріальної відповідальності передує проведення службового розслідування, а також відмови особи від її добровільного відшкодування.
При цьому, до позову не було додано докази відмови відповідача від добровільного відшкодування матеріальної шкоди.
З огляду на викладене, позивачу необхідно надати до суду всі докази/матеріали проведення службового розслідування, а також докази відмови відповідача від добровільного відшкодування матеріальної шкоди.
За таких обставин вважаю за необхідне залишити без руху подану позовну заяву з наданням часу для усунення зазначених недоліків.
Керуючись статтями 160, 161, 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Позовну заяву Військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про стягнення збитків - залишити без руху.
Встановити позивачеві десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання (вручення) цієї ухвали шляхом надання до суду:
- заяви про поновлення строку звернення до суду із зазначенням обставин, які б свідчили про поважність причин пропуску вказаного строку та докази на підтвердження таких обставин;
- всі матеріли службового розслідування, у т. ч. наказ «Про результати службового розслідування» та доказів відмови відповідача від добровільного відшкодування матеріальної шкоди.
Роз'яснити позивачеві, що позовна заява має відповідати вимогам, що встановлені ч.5 ст. 160 та ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Роз'яснити позивачеві, що в разі невиконання вимог, зазначених в ухвалі, позовна заява буде вважатись неподаною та буде повернута позивачу.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Позивач: Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ).
Відповідач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя В.В. Ільков