11 листопада 2025 року Справа №160/17771/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лозицької І.О., розглянувши у порядку письмового провадження в місті Дніпрі заяву представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду в адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо припинення виплати позивачу пенсії за віком на банківський рахунок з 01.01.2024 року, переведення виплати пенсії на пошту, не за адресою постійного проживання позивача, припинення виплати пенсії з 01.07.2024 року без повідомлення позивача, відмови у поновленні виплати пенсії з 01.01.2024 року, згідно із заявою від 13.05.2025 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області відновити позивачу виплату пенсії за віком з моменту припинення її виплати - з 01.01.2024 року, як непрацюючому пенсіонеру, з одночасним перерахунком та індексацією пенсії, відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV, компенсацією втрати доходу за затримку строків виплати пенсії за період з 01.01.2024 року по момент виплати заборгованості по пенсії, на визначений позивачем банківський рахунок;
- відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 371 КАС України, допустити негайне виконання рішення суду в повному обсязі заявлених позовних вимог, шляхом стягнення одним платежем заборгованості по пенсії, з компенсацією втрати доходу за затримку строків виплати пенсії, за період з 01.01.2024 року по момент виплати заборгованості по пенсії;
- відповідно до ч.6 ст. 246, ч. 1 ст. 382 КАС України, зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області у 14-денний строк надати до суду звіт про виконання судового рішення, зверненого до негайного виконання.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.08.2025 у справі №160/17771/25 позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено частково.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо припинення виплати позивачу пенсії за віком на банківський рахунок з 01.01.2024 року, переведення виплати пенсії на пошту, не за адресою постійного проживання позивача, припинення виплати пенсії з 01.07.2024 року без повідомлення позивача, відмови у поновленні виплати пенсії з 01.01.2024 року, згідно із заявою від 13.05.2025 року.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області відновити позивачу виплату пенсії за віком з моменту припинення її виплати - з 01.01.2024 року, як непрацюючому пенсіонеру, з одночасним перерахунком та індексацією пенсії, відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV на визначений позивачем банківський рахунок.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 23.10.2025 апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області - залишено без задоволення, а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.08.2025 в адміністративній справі №160/17771/25 - залишено без змін.
Відтак, рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.08.2025 у справі №160/17771/25 набрало законної сили 23.10.2025.
Представник позивача звернувся до суду із заявою про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, в якій просить суд:
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області в строк до 15 днів з дня винесення ухвали подати суду звіт про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного від 01.08.2025 у справі №160/17771/25.
В обґрунтування заяви зазначено, що звернення позивача до відповідача від 24.10.2025 №Веб-04001-ф-з-25-248148 на веб-порталі ПФУ, щодо надання даних про хід виконання рішення у справі, залишено без відповіді. Зі звернення позивача на гарячу лінію ПФУ 01.11.2025 та ознайомлення з даними електронної пенсійної справи на веб-порталі ПФУ з'ясувалося, що будь-які докази здійснення відповідачем дій щодо виконання судового рішення відсутні. Таким чином, станом на 02.11.2025 відповідач не приступив до виконання судового рішення.
Суд, перевіривши матеріали справи, вивчивши доводи представника позивача, прийшов до наступних висновків.
Метою судового контролю є встановлення судом факту виконання судового рішення, яке набрало законної сили.
Під час розгляду заяви в порядку статті 382 КАС України суд не надає правову оцінку діям відповідача, вчиненим на виконання рішення суду, а встановлює лише факт невиконання такого рішення.
Статтею 129 Конституції України встановлено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Таким чином право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень складовою права на справедливий судовий захист.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях виклав правову позицію, що право на справедливий суд є примарним, якщо судове рішення є невиконаним.
У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року зазначено: виконання судового рішення як завершальна стадія судового провадження є невід'ємним елементом права на судовий захист.
З метою забезпечення виконання судового рішення статтею 382 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено дві форми судового контролю за виконанням судового рішення: 1) зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання рішення суду; 2) накладення на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штрафу в сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Так, відповідно до положень статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. За наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Аналіз зазначених положень дає підстави для висновку, що встановлення судового контролю за виконанням судових рішень є заходом превентивного впливу на відповідача у справі з метою своєчасного виконання своїх зобов'язань у межах відповідної справи.
Отже використання, передбачених статтею 382 КАС України, інструментів здійснюється у випадках, коли є ознаки неналежного виконання суб'єктом владних повноважень рішення суду у відповідній справі.
Відповідно до статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
У свою чергу суд зазначає, що відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Отже, рішення суду, яке набрало законної сили є обов'язковим для учасників справи. Це забезпечується, в першу чергу, через примусове виконання судових рішень відповідно до Закону України «Про виконавче провадження». Судовий контроль у формі зобов'язання подати звіт, також є формою забезпечення виконання судових рішень.
Суд наголошує, що завершальною стадією судового провадження з примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) є виконавче провадження (стаття 1 Закону України «Про виконавче провадження»).
При цьому, у разі відсутності добровільного виконання судових рішень, приписами Закону України «Про виконавче провадження» врегульований порядок дій та заходів, що спрямовані на примусове виконання таких рішень.
Вказаний порядок встановлений ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження», зокрема в ч. 1 цієї статті зазначено, що за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
Частиною 2 статті 63 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що у разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Згідно з ч. 3 ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.
У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.
У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.
Разом з тим, у матеріалах справи відсутні докази на підтвердження звернення позивача до органів Державної виконавчої служби з метою примусового виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.08.2025 у справі №160/17771/25.
Таким чином, суд вважає, що примусовий порядок виконання рішення не завершений, оскільки відсутні примусові дії Державної виконавчої служби стосовно відповідача, та без надання належної оцінки відповідним органом, суд не може стверджувати, що встановлені законом заходи примусового виконання рішення суду наразі є вичерпаними.
Відтак, станом на день подання представником позивача заяви, що розглядається, судом не встановлено, що загальний порядок виконання судового рішення не дав очікуваного результату.
Разом з тим, у матеріалах справи відсутні докази звернення представника позивача до відповідача від 24.10.2025 №Веб-04001-ф-з-25-248148, на яке представник позивача посилається у поданій заяві.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про недоцільність встановлення судового контролю за виконанням судового рішення та зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення, у зв'язку із чим, відсутні підстави для задоволення заяви представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду в адміністративній справі №160/17771/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Керуючись статтями 241, 243, 248, 256, 295, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні заяви представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду в адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Копію ухвали направити сторонам по справі.
Ухвала набирає законної сили відповідно до вимог ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена у порядку та строки визначені ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя І.О. Лозицька