11 листопада 2025 рокуСправа №160/21418/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді Горбалінського В.В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними та скасування рішень та наказів,-
24.07.2025 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа: Військова частина НОМЕР_1 , в якій позивач просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 від 06.07.2025 року про проведення медичного огляду ОСОБА_1 ;
- визнати протиправним та скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 в частині призову на військову службу по мобілізації ОСОБА_1 ;
- визнати протиправним та скасувати наказ командира Військової частини НОМЕР_1 в частині зарахування ОСОБА_1 до списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 ;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 виключити ОСОБА_1 зі списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 .
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що позивача було вилучено військовий квиток та протиправно взято на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_1 , не зважаючи на те, що місце реєстрації позивача у Дніпропетровській області. Позивач наголошує, що він не мав при собі медичних документів, які підтверджують наявність захворювань, оскільки не готувався в цей день проходити військово-лікарську комісію. Позивач наголошує, що оскільки 29.11.2000 року позивач був знятий з військового обліку за станом здоров'я, то з цієї дати він є звільненим від виконання військового обов'язку, як особа, що в силу закону вважається непридатною до проходження військової служби. Позивач зауважив, що проходженню позивачем військово-лікарської комісії мала б обов'язково слідувати вручення йому відповідної повістки на таку дату, з метою надання часу належним чином звернутися до лікаря для отримання медичної картки амбулаторного хворого формою №025/о, а також підготувати та зібрати виписки з медичної документації тощо. Підсумовуючи позивач зауважив, що відповідач-1 не встановив належним чином придатність позивача до проходження військової служби, висновок відповідача-1 за результатами проведеного медичного огляду позивача міг бути іншим, за умови дотримання суб'єктом владних повноважень процедури, визначеної Положенням №402. Також позивач зазначив, що оскільки 06.07.2025 року фактичного медичного огляду стану здоров'я позивача проведено не було, на момент вирішення відповідачем-1 питання про призов позивача, начальник відповідача-1 не мав документів, що підтверджують придатність позивача до проходження військової служби. У зв'язку з чим позивач просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
29.07.2025 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
14.08.2025 року Військова частина НОМЕР_1 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із відзивом на позовну заяву.
В обґрунтування відзиву відповідач-2 зазначив, що позивач перебуває на військовому обліку, відомості про наявність відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» відсутні. Позивач був скерований на проходження військово-лікарської комісії, за результатами якої його визнано придатним до військової служби, що не заперечується позивачем. Копія довідки ВЛК з підписом про ознайомлення та датою видається особі, яка пройшла медичний огляд. Відповідач-2 зазначив, що позивач відмовився від підпису про ознайомлення з постановою ВЛК, що також не заперечується позивачем. Відповідач-2 зауважив, що можливий факт непроходження позивачем медичного огляду під час його призову не є свідченням непридатності позивача до військової служби та не є підставою для звільнення позивача з військової служби відповідно до ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», яка визначає виключний перелік таких підстав. У зв'язку з чим відповідач-2 просить відмовити в задоволенні позовних вимог.
18.08.2025 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із відповіддю на відзив Військової частини НОМЕР_1 .
В обґрунтування відповіді на відзив зазначено, що у даному відзиві не викладено заперечення проти позовних вимог із посиланням на відповідні докази та норми права, оскільки складається майже із цитування окремих положень законодавства про військовий обов'язок громадян України без індивідуалізації ситуації. В іншій частині позивач підтримав свою позицію та доводи, викладені у позовній заяві.
01.10.2025 року ІНФОРМАЦІЯ_2 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із відзивом на позовну заяву.
В обґрунтування відзиву відповідач-1 зазначив, що позивача взято на військовий облік в ІНФОРМАЦІЯ_1 06.07.2025 року та за результати військово-лікарської комісії позивач визнаний придатним до військової служби. На підставі зазначеного відповідач-1 прийняв наказ про призов позивача на військову службу. У зв'язку з чим відповідач-1 просить відмовити в задоволенні позовних вимог.
02.10.2025 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із відповіддю на відзив ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В даній відповіді на відзив позивач зазначив, що відзив поданий не у строк, встановлений судом. Також позивач зауважив, що у довідці ВЛК від 06.07.2025 відсутній підпис позивача про ознайомлення з постановою ВЛК та вручення йому копії довідки ВЛК. Також позивач зазначив, що картка медичного огляду не містить записів про проведення аналізів позивачу перед оглядом, медичні дослідження стосовно позивача не здійснені. Отже, відповідачем-1 не надано доказів, що ним дотримано відповідну процедуру проведення огляду позивача. Також позивач зазначив, що картка медичного обстеження та медичного огляду позивача та довідка ВЛК складені з порушенням п.3.8 глави 3 розділу II Порядку №402, оскільки у них відсутні підписи позивача у відповідних графах, що дає підстави взяти до уваги доводи позивача про те, що підписи у медичних документах про проходження ВЛК він не ставив, фактично медичний огляд не проходив.
Суд зазначає, що ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.07.2025 року встановлено відповідачам п'ятнадцятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для подання відзиву на позов.
ІНФОРМАЦІЯ_2 отримав копію ухвали суду від 29.07.2025 року - 30.07.2025 року, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа, яка наявна в матеріалах справи.
ІНФОРМАЦІЯ_2 направив до суду відзив на позовну заяву 26.09.2025 року, що підтверджується випискою за трекномером поштового відправлення.
В свою чергу відповідач-1 у відзиві на позовну заяву не заявив клопотання про поновлення строку для подання відзиву.
Відповідно до ч.5, 6 ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дасть змогу відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив до початку першого підготовчого засідання у справі.
У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
З огляду на вищевикладене, враховуючи той факт, що відзив на позовну заяву поданий відповідачем-1 з порушенням строку, встановленого судом, та не заявлено відповідачем-1 клопотання про поновлення такого строку, суд, під час розгляду справи по суті, не приймає до уваги доводи відповідача-1, викладені у відзиві на позовну заяву.
Дослідивши повно і всебічно письмові докази, які містяться в матеріалах справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, відзив на позовну заяву та відповідь на відзив, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
ОСОБА_1 взятий на військовий облік автоматично згідно змін від 01.04.2025 року до постанови Кабінету Міністрів України №932 від 16.08.2024 року.
06.07.2025 року ОСОБА_1 взято на військовий облік в ІНФОРМАЦІЯ_1 .
06.07.2025 року Військово-лікарською комісією ІНФОРМАЦІЯ_3 за результатом медичного огляду ОСОБА_1 , проведеного 06.07.2025 року, прийнято довідку військово-лікарської комісії №18/5267, якою визнано ОСОБА_1 придатним до військової служби.
Під час проведення медичного огляду ОСОБА_1 Військово-лікарською комісією ІНФОРМАЦІЯ_3 було складено картку обстеження та медичного огляду від 06.07.2025 року, відповідно до якої було проведено наступні дослідження: загальний аналіз крові; серологічний аналіз крові на ВІЛ - результат негативний, антиген до вірусу гепатита В - результат негативний, антитіла до вірусу гепатита С - результат негативний.
06.07.2025 року ІНФОРМАЦІЯ_2 прийнято наказ №182 про призов ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації.
06.07.2025 року Військовою частиною НОМЕР_1 прийнято наказ №199, яким ОСОБА_1 призначено на посаду водія господарчого відділення взводу матеріального забезпечення мотопіхотного батальйону Військової частини НОМЕР_1 .
Непогоджуючись із призовом на військову службу, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 року №2232-XII (далі - Закон №2232-ХІІ, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), частиною 1 статті 1 якого передбачено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Відповідно до п.81, 82 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №560 від 16.05.2024 року, (далі по тексту - Порядок №560, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) призов громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період здійснюють:
військовозобов'язаних та резервістів (крім резервістів, які уклали контракти на проходження служби у військовому резерві) - районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки;
військовозобов'язаних та резервістів, які добровільно виявили бажання проходити військову службу в обраній ними військовій частині, - командири військових частин або районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки. Перелік військових частин, командирами яких здійснюється призов військовозобов'язаних та резервістів (крім резервістів, які уклали контракт на проходження служби у військовому резерві) під час мобілізації, визначається Генеральним штабом Збройних Сил;
військовозобов'язаних, які добровільно виявили бажання проходити військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період в обраному ними підрозділі, органі, закладі, установі СБУ, - начальники підрозділів, органів, закладів, установ СБУ відповідно до переліку підрозділів, органів, закладів, установ СБУ, визначених Генеральним штабом Збройних Сил;
військовозобов'язаних та резервістів СБУ - Центральне управління або регіональні органи СБУ;
військовозобов'язаних та резервістів розвідувальних органів -керівники розвідувальних органів або визначені їх наказами керівники відповідних підрозділів;
резервістів, які уклали контракти на проходження служби у військовому резерві, - командири військових частин, з якими резервісти уклали такі контракти.
Призов громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період оформляється наказом керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, командира військової частини, керівника розвідувального органу або визначеного ним керівника відповідного підрозділу, Голови СБУ, його заступників чи керівника підрозділу, органу, закладу, установи СБУ.
У разі призову військовозобов'язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації, на особливий період не за місцем їх перебування на військовому обліку (крім тих осіб, що добровільно виявили бажання проходити військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період) такі особи перед призовом на військову службу беруться на військовий облік у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки, який здійснює їх призов. Відомості про взяття таких осіб на військовий облік вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів перед їх направленням на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду.
Наказ про призов військовозобов'язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації, на особливий період видається:
керівником районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки - в день відправлення військової команди до військової частини (установи);
командиром військової частини, керівником розвідувального органу або визначеним ним керівником відповідного підрозділу розвідувального органу, Головою СБУ, його заступниками чи керівником підрозділу, органу, закладу, установи СБУ - в день призову та зарахування до списків військової частини (підрозділу, органу, закладу, установи СБУ).
Згідно п.79, 81 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1487 від 30.12.2022 року (далі - Порядок №1487, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки:
організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці;
здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством;
виявляють призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які проживають на території адміністративно-територіальної одиниці, проте не перебувають на військовому обліку;
організовують оповіщення та у разі потреби можуть здійснювати безпосередньо через військових посадових осіб, військовослужбовців, державних службовців, працівників, визначених рішенням керівника відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, оповіщення призовників, військовозобов'язаних та резервістів за місцем їх проживання (роботи, навчання тощо) шляхом вручення повісток під їх особистий підпис (додаток 11) та/або рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення про їх виклик до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів і забезпечують здійснення контролю за їх прибуттям;
організовують взаємодію з державними органами, підприємствами, установами та організаціями щодо строків та способів звіряння даних списків персонального військового обліку та карток первинного обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а також їх оповіщення;
організовують та забезпечують зберігання облікової документації призовників, військовозобов'язаних та резервістів, персональних даних, які містяться в них;
зберігають протягом 10 років списки, які надходять від закладів освіти щодо жінок, які здобувають освіту за медичною або фармацевтичною спеціальністю (додаток 14);
письмово повідомляють державним органам, органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам та організаціям про осіб, які не виконали наказ (розпорядження) керівника зазначених органів, підприємств, установ та організацій та не прибули за викликом до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки;
інформують про стан військового обліку щороку до 5 січня районні, районні у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчі органи міських рад та вносять на їх розгляд пропозиції щодо його покращення;
здійснюють взяття на військовий облік жінок, які належать до категорій осіб, зазначених у частині одинадцятій статті 1 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу»;
забезпечують громадян військово-обліковими документами та зберігання зданих або вилучених у призовників, військовозобов'язаних та резервістів військово-облікових документів;
надсилають запити до органів реєстрації з метою встановлення адреси зареєстрованого (задекларованого) місця проживання призовників, військовозобов'язаних та резервістів (додаток 29);
розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов'язані з порушенням призовниками, військовозобов'язаними та резервістами, посадовими особами державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій правил військового обліку, законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а також зіпсуттям або недбалим зберіганням військово-облікових документів, яке спричинило їх втрату (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними та резервістами, які перебувають у запасі СБУ, розвідувальних органів);
повідомляють органам досудового розслідування про факти, які свідчать про вчинення кримінального правопорушення громадянами, які ухиляються від військового обліку або навчальних та спеціальних зборів, призову на базову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період (додаток 19);
звертаються в установленому законом порядку до органів Національної поліції (у разі неможливості складення протоколу про адміністративне правопорушення на місці його вчинення) для доставлення осіб, які скоїли адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, з метою складення протоколів про адміністративні правопорушення, до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, в якому ця особа перебуває (повинна перебувати) на військовому обліку, з урахуванням вимог абзацу третього пункту 56 цього Порядку;
повідомляють Національній поліції про відсутність підстав для адміністративного затримання та доставлення призовників, військовозобов'язаних та резервістів, щодо яких надсилалося звернення відповідно до вимог абзацу третього пункту 56 цього Порядку. Таке повідомлення має містити прізвище, власне ім'я та по батькові (за наявності), адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), дату народження, інші дані (за наявності), а також унікальний вихідний номер та кваліфікований електронний підпис уповноваженої особи;
виключають з військового обліку на підставі відповідних підтвердних документів осіб, які за рішенням суду визнані недієздатними, оголошені померлими (такими, що пропали безвісти), засуджені до позбавлення волі або померли;
проставляють у військово-облікових документах призовників, військовозобов'язаних та резервістів відповідні відмітки про взяття їх на військовий облік, зняття та виключення з нього;
виконують архівно-довідкову роботу з питань військового обліку;
виконують функції з ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів;
проводять щороку відповідно до графіків звіряння, затверджених розпорядженнями голів районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, міських голів, звіряння даних списків персонального військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які працюють (навчаються) в державних органах, на підприємствах, в установах та організаціях, а також даних карток первинного обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які перебувають на військовому обліку у виконавчих органах сільських, селищних, міських рад, з обліковими даними документів районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки;
проводять щороку відповідно до затверджених розпорядженнями голів відповідних районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, міських голів планів перевірки стану організації та ведення військового обліку в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах та організаціях (крім СБУ та розвідувальних органів);
складають за результатами перевірки акти, які в двадцятиденний строк з дня закінчення перевірки надсилають до державних органів, підприємств, установ та організацій, що перевірялися, а також до обласних, Київського міського територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для реагування і вжиття заходів згідно із законодавством. Результати перевірок вносяться до журналів обліку результатів перевірок (додаток 9) і журналу обліку перевірок стану військового обліку районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (додаток 30), який після закінчення зберігається сім років;
видають щороку до 20 січня накази про стан військового обліку в районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за минулий рік та завдання на наступний рік на підставі результатів аналізу звітних даних, проведених заходів та перевірок стану військового обліку за минулий рік. Витяги з наказів щороку до 20 січня надсилаються до відповідних обласних, ІНФОРМАЦІЯ_4 ;
організовують контроль та у разі потреби через військових посадових осіб, військовослужбовців, державних службовців, працівників, визначених рішенням керівника відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки можуть проводити перевірку дотримання призовниками, військовозобов'язаними та резервістами правил військового обліку (додаток 2).
Взяття на військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, відповідних підрозділах розвідувальних органів здійснюється за їх особистої присутності (крім випадків, визначених у пунктах 15, 15-1 цього Порядку та підпункті 10-1 пункту 1 додатка 2). При цьому взяття на військовий облік здійснюється за умови наявності паспорта громадянина України (паспорта громадянина України для виїзду за кордон у випадку подання заяви про взяття на військовий облік через закордонну дипломатичну установу України згідно з підпунктом 10-1 пункту 1 додатка 2) та військово-облікового документа у разі, якщо він видавався та не був втрачений.
Особиста присутність призовників, військовозобов'язаних та резервістів для зняття або виключення з військового обліку у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, відповідних підрозділах розвідувальних органів не обов'язкова.
Суд зазначає, що позивача було призвано на військову службу під час мобілізації, на особливий період не за місцем його попереднього перебування на військовому обліку. В свою чергу 06.07.2025 року позивача було постановлено на військовий облік в ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Отже відповідач під час постановки позивача на військовий облік діяв в межах положень, визначених пунктами 81 Порядку №560 та Порядку №1487.
При цьому суд зазначає, що факт призову позивача на військову службу не за місцем реєстрації та попереднього місця військового обліку не є порушенням процедури призову на військову службу, оскільки призову на військову службу в такому випадку передує постановка військовозобов'язаного у відповідному територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки на військовий облік.
Стосовно доводів позивача, що 29.11.2000 року позивач був знятий з військового обліку за станом здоров'я, то з цієї дати він є звільненим від виконання військового обов'язку, як особа, що в силу закону вважається непридатною до проходження військової служби, суд зазначає наступне.
Відповідно до п.17-1 Порядку реалізації експериментального проекту з автоматичної верифікації та перевірки відомостей про призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвредженого постановою Кабінету Міністрів України №932 від 16.08.2024 року, стосовно громадян України чоловічої статі віком від 16 до 60 років ДМС одноразово формує перелік відомостей, зазначених у підпунктах 1 - 11 пункту 5 цього Порядку, та передає їх Міноборони для внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів в установленому законодавством порядку з використанням засобів захисту інформації, що мають сертифікат відповідності або позитивний експертний висновок за результатами державної експертизи у сфері захисту інформації, з дотриманням вимог законодавства про захист персональних даних.
Подальше внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів і взяття на військовий облік громадян України чоловічої статі віком від 25 до 60 років, які на такому обліку не перебувають, здійснюється шляхом електронної інформаційної взаємодії Єдиного державного демографічного реєстру, відомчої інформаційної системи ДМС, інших інформаційних систем, реєстрів та баз (банків) даних відповідно до статті 14 Закону України “Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» та Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів з використанням засобів системи електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів “Трембіта».
На підставі відомостей, отриманих Міноборони відповідно до абзацу першого і другого цього пункту, здійснюється автоматичне взяття зазначених осіб на військовий облік.
Взяття на військовий облік громадян України, зазначених в абзаці першому і другому цього пункту, здійснюється за зареєстрованим/задекларованим їх місцем проживання, а у разі, коли місце проживання не зареєстровано/не задекларовано, - територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, визначеними Генеральним штабом Збройних Сил.
Взяття на військовий облік зазначених осіб проводиться без направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду.
Як встановлено судом з облікової картки до військового квитка серії НОМЕР_2 позивач взятий на військовий облік автоматично згідно змін від 01.04.2025 року до постанови Кабінету Міністрів України №932 від 16.08.2024 року.
Отже фактично станом на момент проходження медичного огляду позивач перебував на військовому обліку.
Таким чином вказані доводи позивача не можуть слугувати підставою для скасування оскаржуваних рішень.
Стосовно доводів позивача, що він при проведенні медичного огляду був позбавлений можливості надати членам військово-лікарської комісії медичну карту амбулаторного хворого за формою №025/о, суд зазначає наступне.
Відповідно до п.3.5 глави 3 розділу II Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України №402 від 14.08.2008 року, військовозобов'язаний під час проведення медичного огляду зобов'язаний надати членам ВЛК ТЦК та СП медичну карту амбулаторного хворого за формою № 025/о, затвердженою наказом МОЗ України від 14 лютого 2012 року № 110 «Про затвердження форм первинної облікової документації та Інструкцій щодо їх заповнення, що використовуються у закладах охорони здоров'я незалежно від форми власності та підпорядкування», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28 квітня 2012 року за № 661/20974 (далі - форма № 025/о), виписки з медичної документації щодо перенесених захворювань, отриманих травм, поранень тощо, якщо така інформація відсутня в ЕСОЗ.
Суд зазначає, що ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.10.2025 року витребувано у ОСОБА_1 належним чином завірену копію медичної карти амбулаторного хворого за формою №025/о стосовно ОСОБА_1 .
На виконання вказаної ухвали позивач надав пояснення, що медична карта амбулаторного хворого за формою №025/о для проведення медичного огляду не подавалась та не могла бути подана. Позивач наголосив, що єдиним документом, який містить відомості про стан здоров'я та який стосується обставин, що мають значення для вирішення справи, є довідка медичного огляду, проведеного 29.11.2000 року, військово-лікарської комісії №51/696 від 14.05.2024 року.
Суд зазначає, що вказаний висновок військово-лікарської комісії за результатом медичного огляду позивача, проведеного 29.11.2000 року, не свідчить про наявність вказаного захворення у позивача станом на 06.07.2025 року. При цьому суд наголошує, що позивачем на підтвердження означеного діагнозу не надано ані до суду, ані до відповідача-1 додаткових медичних документів, в тому числі медичної карти амбулаторного хворого за формою №025/о, яку витребовув суд.
Крім цього суд зазначає, що доводи позивача, що він при проведенні медичного огляду був позбавлений можливості надати членам військово-лікарської комісії медичну карту амбулаторного хворого за формою №025/о суперечать його поясненням, наданим на виконання ухвали суду від 23.10.2025 року, що медична карта амбулаторного хворого за формою №025/о для проведення медичного огляду не подавалась та не могла бути подана.
Таким чином суд доходить висновку, що вказані доводи позивача не можуть слугувати підставою для скасування оскаржуваних рішень.
Стосовно доводів позивача, що картка медичного огляду не містить записів про проведення аналізів позивачу перед оглядом, медичні дослідження стосовно позивача не здійснені, суд зазначає наступне.
Відповідно до п.3.1, 3.4 глави 3 розділу II Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України №402 від 14.08.2008 року (далі по тексті - Положення №402, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), медичний огляд військовозобов'язаних проводиться за рішенням керівників ТЦК та СП, командирів військових частин, начальників центрів рекрутингу Збройних Сил України на підставі направлення, яке формується відповідно до Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560, ВЛК при ТЦК та СП за місцем провадження медичної практики у закладах охорони здоров'я комунальної або державної форми власності, які мають договір із НСЗУ на пакет медичних послуг, включений до програми державних гарантій медичного обслуговування населення на відповідний рік щодо медичного огляду осіб, який організовується ТЦК та СП, лікарями, які входять до складу ВЛК при ТЦК та СП. При цьому особам віком до 45 років видається направлення з метою визначення їх придатності до служби у Десантно-штурмових військах, підрозділах спеціального призначення, на підводних човнах, надводних кораблях, у морській піхоті.
Перед оглядом військовозобов'язаних їм проводиться загальний аналіз крові, загальний аналіз сечі, серологічний аналіз крові на: антитіла до вірусу імунодефіциту людини (ВІЛ), поверхневий антиген до вірусу гепатиту «В» (HbsAg), загальні антитіла до вірусу гепатиту «С» (anti-HCV), реакція мікропреципітації з кардіоліпіновим антигеном або загальні антитіла до блідої трепонеми (RW); визначається група крові та резус-належність, проводяться рентгенологічне обстеження органів грудної клітки, ЕКГ. Особам старшим 40 років обов'язково проводиться вимір внутрішньоочного тиску, дослідження крові на цукор. Інші дослідження проводяться за показаннями.
Під час дії правового режиму воєнного стану проводиться рентгенологічне обстеження органів грудної клітки, ЕКГ виконується після досягнення 40-річного віку та за наявності медичних показань. Інші дослідження виконуються за показаннями.
Як встановлено судом, під час проведення медичного огляду ОСОБА_1 Військово-лікарською комісією ІНФОРМАЦІЯ_3 було складено картку обстеження та медичного огляду від 06.07.2025 року, відповідно до якої: було проведено наступні дослідження: загальний аналіз крові; серологічний аналіз крові на ВІЛ - результат негативний, антиген до вірусу гепатита В - результат негативний, антитіла до вірусу гепатита С - результат негативний.
Отже певні аналізи та дослідження медичного стану позивача було здійснено під час медичного огляду позивача, що фактично спростовує доводи позивача, що перед оглядом, медичні дослідження стосовно позивача не здійснені.
Однак судом встановлено, що вказана медична картка не містить відомостей про: загальний аналіз сечі, реакцію мікропреципітації з кардіоліпіновим антигеном або загальні антитіла до блідої трепонеми (RW); групу крові та резус-належність; рентгенологічне обстеження органів грудної клітки, ЕКГ, внутрішньоочного тиску, дослідження крові на цукор.
В свою чергу під час дії правового режиму воєнного стану: проводиться рентгенологічне обстеження органів грудної клітки, ЕКГ виконується після досягнення 40-річного віку та за наявності медичних показань. Інші дослідження виконуються за показаннями.
Отже не всі вищенаведені дослідження проводяться під час дії правового режиму воєнного стану.
Крім цього суд звертає увагу, що сам факт непроведення певних досліджень, за відсутності показань щодо необхідності проведення таких досліджень, які не надані під час проведення медичного огляду, в тому числі не надані до суду, не свідчить протиправність висновку за результатом медичного огляду позивача.
Також суд зазначає, що позивач фактично не наводить причинно-наслідкового зв'язку між непроведеними дослідженнями та його станом здоров'я станом на момент проведення медичного огляду.
При цьому суд зазначає, що позивач стверджує, що він не мав можливості надати додаткові документи про стан здоров'я, тим самим аргументує неповноту дослідження діагнозу позивача.
З цього приводу суд звертає увагу, що Верховний Суд у постанові від 12.06.2020 року справі №810/5009/18 дійшов висновку, що до повноважень суду не належить надання оцінки діагнозу на предмет того, чи підпадає він під дію статей розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби з посиланням на пункт 3.13 глави 3 розділу II Положення №402. Відповідно до цієї норми у спірних питаннях та складних випадках право на винесення остаточного рішення залишається за ЦВЛК. Для цього військовий комісаріат направляє в регіональну штатну ВЛК, на території якої проживає заявник, його заяву, медичні документи, які є в заявника або одержані військовим комісаріатом із цивільних (військових) лікувальних закладів, військовий квиток.
Відповідно до пп.2.3.4 п.2.3 глави 1 розділу І Положення №402 ЦВЛК має право, зокрема: оглядати військовослужбовців та інших осіб, зазначених у пункті 1.2 розділу I цього Положення; розглядати, переглядати, скасовувати, відміняти, затверджувати, не затверджувати, контролювати згідно з цим Положенням постанови будь-якої ВЛК (лікарсько-льотної комісії (далі - ЛЛК)) Збройних Сил України.
В свою чергу, матеріали справи не містять доказів звернення позивача до Центральної військово-лікарської комісії з метою перегляду постанови військово-лікарської комісії.
Отже суд доходить висновку, що вказані доводи не можуть слугувати підставою для скасування спірних рішень.
Щодо доводів позивача, що довідка військово-лікарської комісії не містить підпису позивача про ознайомлення, суд зазначає наступне.
Відповідно до п.22.5 глави 22 розділу II Положення №402 паперова копія документа з постановою ВЛК, що не потребує затвердження штатною ВЛК, видається особі, що пройшла медичний огляд, за її запитом в день звернення після закінчення медичного огляду у закладі охорони здоров'я, де проводився медичний огляд ВЛК, або у ТЦК та СП за місцем перебування на обліку. Паперова копія такого документа засвідчується печаткою закладу охорони здоров'я, де проводився медичний огляд (у разі звернення до закладу охорони здоров'я), або печаткою ТЦК та СП (у разі звернення до ТЦК та СП) та видається особі, що пройшла медичний огляд з її підписом про ознайомлення та датою. Паперова копія документа з постановою, що потребує затвердження штатною ВЛК, видається у ТЦК та СП за місцем перебування на обліку після отримання протоколу засідання штатної ВЛК у день звернення. Паперова копія документа з постановою засвідчується печаткою ТЦК та СП та видається особі з її підписом про ознайомлення та датою, разом з протоколом засідання штатної ВЛК, засвідченим печаткою штатної ВЛК.
Суд зазначає, що копія документа з постановою ВЛК видається особі, що пройшла медичний огляд, за її запитом в день звернення після закінчення медичного огляду у закладі охорони здоров'я, де проводився медичний огляд ВЛК, або у ТЦК та СП за місцем перебування на обліку.
В свою чергу матеріали справи не містять доказів звернення позивача до відповідача-1 із запитом щодо надання вищенаведених документів.
Крім цього суд зазначає, що дійсно в картці обстеження та медичного огляду відсутній підпис позивача в графі «Інформація щодо стану мого здоров'я надана мною в повному обсязі. Попереджений про надання неповної та недостовірної інформації».
Суд зазначає про відсутність взаємозв'язку між відсутністю підписку позивача у вказаній графі та відсутністю додаткових медичних документів, які не були надані ані до відповідача-1, ані до суду, в тому числі, які суд витребовував у позивача.
Таким чином, в контексті спірних правовідносин, станом на момент ухвалення рішення позивачем не доведено, а судом не встановлено протиправності довідки військово-лікарської комісії №18/5267 від 06.07.2025 року.
Щодо показань свідка, долучених позивачем до матеріалів справи, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.1-3 статті 91 Кодексу адміністративного судочинства України показаннями свідка є повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи.
Не є доказом показання свідка, який не може назвати джерела своєї обізнаності щодо певної обставини.
Якщо показання свідка ґрунтуються на повідомленнях інших осіб, то ці особи повинні бути також допитані. За відсутності можливості допитати особу, яка надала первинне повідомлення, показання з чужих слів не може бути допустимим доказом факту чи обставин, на доведення яких вони надані, якщо показання не підтверджується іншими доказами, визнаними допустимими згідно з правилами цього Кодексу.
Судом було досліджено вказані показання свідка, а саме: дружини позивача - ОСОБА_2 .
Показання свідка щодо обставин, які мають значення для справи, а саме: проведеного медичного огляду позивача, ґрунтуються на повідомленнях, наданих позивачем дружині.
В свою чергу позивач не заявляв клопотання про допит його в якості свідка в межах даної адміністративної справи.
За відсутності можливості допитати особа, яка надала первинне повідомлення, показання з чужих слів не може бути допустимим доказом факту чи обставин, на доведення яких вони надані, якщо показання не підтверджується іншими доказами, визнаними допустимими згідно з правилами цього Кодексу.
Суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні інші докази, які можуть підтвердити показання свідка, а саме: дружини позивача - ОСОБА_2 .
Таким чином, суд доходить висновку про відсутність підстав для врахування вказаних показань свідка в якості доказів в межах даної адміністративної справи.
З огляду на вищевикладене, суд доходить висновку, що доводи позивача, якими позивач обґрунтовує позовні вимоги, є необґрунтованими, та не можуть слугувати підставою для визнання протиправним та скасування наказу про призов позивача на військову службу.
Враховуючи відсутність підстав для визнання протиправною довідки військово-лікарської комісії №18/5267 від 06.07.2025 року та наказу про призов на військову службу, з огляду на те, що позивач обґрунтовує протиправність наказу №199 від 06.07.2025 року Військової частини НОМЕР_1 протиправністю призову на військову службу, суд доходить висновку про відсутність підстав для визнання протиправним та скасування наказу №199 від 06.07.2025 року.
Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п. 29).
Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та, враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку відсутність підстав для задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Відповідно до ст.90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Згідно ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Повно та всебічно дослідивши матеріали справи, проаналізувавши чинне законодавство України, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними та скасування рішень та наказів.
Керуючись ст.2, 72-77, 139, 243-246, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними та скасування рішень та наказів - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.В. Горбалінський