11 листопада 2025 рокуСправа №160/31500/25
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Юрков Е.О., розглянувши клопотання Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про розгляд справи в порядку загального провадження або за правилами спрощеного провадження з повідомленням та викликом сторін в адміністративній справі №160/31500/25 за позовом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Павлоград Буддеталь" про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна, -
31 жовтня 2025 року Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, буд. 17а, м. Дніпро, 49005; ІК в ЄДРПОУ 44118658) в особі представника Натолоки Юлії Віталіївни через систему "Електронний суд" звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Павлоград Буддеталь" (вул. Терьошкіна, буд. 17, м. Павлоград,Дніпропетровська обл., Павлоградський р-н, 51400; ІК в ЄДРПОУ 35984515), з вимогами:
- надати дозвіл на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Павлоград Буддеталь» (код ЄДРПОУ 35984515), що перебуває у податковій заставі.
Ухвалою суду від 04.11.2025 було відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, відповідно до вимог частини 6 статті 12, частини 2 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України.
07.11.2025 через систему «Електронний суду» від представника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до суду надійшло клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження або за правилами спрощеного провадження з повідомленням та викликом сторін. В обґрунтування заяви зазначено, що у випадку розгляду справи в порядку спрощеного провадження відповідач може бути позбавлений касаційного перегляду справи.
Суд, розглянувши зазначене клопотання, проаналізувавши норми Кодексу адміністративного судочинства України, прийшов до таких висновків.
Статтею 1 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначено, що цей Кодекс визначає юрисдикцію та повноваження адміністративних судів, встановлює порядок здійснення судочинства в адміністративних судах.
Відповідно до положень частин 1, 4 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі.
За змістом частин 1, 2 статті 12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Відповідно до положень частини 2 статті 257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Частиною 4 статті 257 КАС України визначено, що за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах:
1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;
2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;
4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує: для юридичних осіб - п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; для фізичних осіб та фізичних осіб - підприємців - сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років";
6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.
Згідно з частиною 3 статті 257 КАС України, при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Згідно вимог пункту другого частини 6 статті 262 КАС України, суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, зокрема, якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Аналіз вищевикладених норм показує, що КАС України визначає право адміністративного суду на призначення справи до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням сторін за їх клопотанням або загального позовного провадження, з урахуванням встановлених КАС України обмежень.
Суд зауважує, що частиною 4 статті 12 КАС України визначено, що виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах:
1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;
2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;
4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує: для юридичних осіб - п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; для фізичних осіб та фізичних осіб - підприємців - вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років";
6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.
Проте, спірним у даному випадку є дозвіл на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Павлоград Буддеталь» (код ЄДРПОУ 35984515), що перебуває у податковій заставі.
Щодо права на касаційне оскарження судового рішення суд вказує, що Кодекс адміністративного судочинства України не обмежує стороні у справі на подання касаційної скарги на судове рішення у разі оскарження судового рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження. Так, є певні обмеження, проте розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження не є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження.
Суд зазначає, що характер спірних правовідносин та предмет доказування, є незначної складності та не вимагає проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Тому суд вважає за необхідне залишити без задоволення клопотання Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про розгляд справи в порядку загального провадження або за правилами спрощеного провадження з повідомленням та викликом сторін.
Керуючись ст. ст. 12, 257, 260, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Клопотання Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про розгляд справи в порядку загального провадження або за правилами спрощеного провадження з повідомленням та викликом сторін в адміністративній справі №160/31500/25 за позовом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Павлоград Буддеталь" про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна - залишити без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Е.О. Юрков