10 листопада 2025 рокуСправа №160/15076/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Рищенка А.Ю., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до 2 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
23.05.2025 ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до 2 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області (далі - відповідач), в якій просить:
- визнати протиправною бездіяльність 2 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області з охорони об'єктів щодо невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати грошового забезпечення за період з 30.01.2020 року по 21.01.2021 року з урахуванням дня фактичної виплати 25.04.2025 року виплаченої на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 2 жовтня 2024 року у справі № 160/17297/24;
- зобов'язати 2 Державний пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області з охорони об'єктів нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати грошового забезпечення за період з 30.01.2020 року по 21.01.2021 року з урахуванням дня фактичної виплати 25.04.2025 року виплаченої на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 2 жовтня 2024 року у справі № 160/17297/24.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.10.2024 у справі №160/17297/24 відповідача зобов'язано здійснити перерахунок та виплату місячного грошового забезпечення за період з 30.01.2020 по 21.01.2021. Виплату коштів відповідачем було здійснено 25.04.2025 року. Проте, відповідачем в порушення статті 4 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» не виплачено на користь позивача компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.05.2025 відкрито провадження у справі № 160/15076/25 та призначено розгляд останньої за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
03.06.2025 на адресу суду від представника відповідача надійшов письмовий відзив на позовну заяву, в якому останній проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що в матеріалах справи відсутні докази звернення позивача до відповідача із заявою про виплату компенсації, відповідно до Закону №2050-ІІІ та Порядку №159, та у свою чергу відмови відповідача у виплаті відповідної компенсації, а тому право позивача на даний час не порушено суб'єктом владних повноважень. Звернення позивача до суду з цим позовом є передчасним.
Згідно положень ст. 262 КАС України, суд розглянув справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що відповідно до витягу із наказу від 20.01.2021 №25, згідно з положенням про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу звільнити із служби цивільного захисту: у відставку за пунктом 176 підпунктом 4 (у зв'язку із скороченням штатів): молодшого сержанта служби цивільного захисту ОСОБА_1 диспетчера 38 державної пожежно-рятувальної частини 5 державного пожежно-рятувального загону ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області, виключити з кадрів Державної служби України з надзвичайних ситуацій 21 січня 2021 року.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.10.2024 у справі №160/17297/24 адміністративний позов ОСОБА_1 - задоволено.
Визнано протиправними дії 2 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області з охорони об'єктів щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 : місячного грошового забезпечення за період з 30.01.2020 року по 21.01.2021 року; грошової допомоги на оздоровлення за 2020 рік; грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки; грошової допомоги при звільненні; без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом станом на 01 січня 2020 року у розмірі 2102,00 гривні та на 01 січня 2021 року у розмірі 2270,00 гривні.
Зобов'язано 2 Державний пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області з охорони об'єктів (код ЄДРПОУ 08681755, 51909, Дніпропетровська обл., м. Кам'янське, вул. Горобця С.Х., буд. 8-1) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) місячного грошового забезпечення за період з 30.01.2020 року по 21.01.2021 року; грошової допомоги на оздоровлення за 2020 рік; грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки; грошової допомоги при звільненні; з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом станом на 01 січня 2020 року у розмірі 2102,00 гривні та на 01 січня 2021 року у розмірі 2270,00 гривні, на відповідний тарифний коефіцієнт, та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум.
На виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.10.2024 у справі №160/17297/24 відповідачем була здійснена виплата позивачу грошового забезпечення в сумі 33 198,55 грн., що підтверджується випискою по картці ОСОБА_1 .
У зв'язку з не нарахуванням та невиплати позивачу компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення, він звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зважає на таке.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст.ст. 1, 2, 3, 4, 7 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» від 19.10.2000 року №2050-III(далі - Закон №2050-III) підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру:
- пенсії або щомісячне довічне грошове утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством);
- соціальні виплати;
- стипендії;
- заробітна плата (грошове забезпечення);
- сума індексації грошових доходів громадян;
- суми відшкодування шкоди, заподіяної фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я;
- суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди у разі втрати годувальника.
Сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).
Виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
Відмова власника або уповноваженого ним органу (особи) від виплати компенсації може бути оскаржена громадянином у судовому порядку.
Відповідальність власника або уповноваженого ним органу (особи) за несвоєчасну виплату доходів визначається відповідно до законодавства.
З метою реалізації Закону №2050-ІІІ КМУ прийнято постанову №159 від 21.02.2001 року, якою затверджено Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати (далі - Порядок №159).
Відповідно до п.2 Порядку №159 компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати (далі - компенсація) проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 1 січня 2001 року.
Пункти 1, 2 Порядку №159 кореспондуються з положеннями Закону №2050-ІІІ і конкретизують підстави та механізм виплати компенсацій.
Компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру:
- пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, щомісячної державної грошової допомоги та компенсаційних виплат);
- соціальні виплати (допомога сім'ям з дітьми, державна соціальна допомога інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам, допомога по безробіттю, матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, матеріальна допомога по безробіттю, допомога по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною), допомога по вагітності та пологах, щомісячна грошова сума в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, допомога дитині, яка народилася інвалідом внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання її матері під час вагітності, тощо);
- стипендії;
- заробітна плата (грошове забезпечення).
Згідно із пунктом 4 Порядку №159 сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.
При цьому кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати, мають компенсаторний характер, спрямовані на забезпечення достатнього життєвого рівня та купівельної спроможності особи у зв'язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.
Використане у статті 3 Закону №2050-ІІІ та пункті 4 Порядку формулювання, що компенсація обчислюється як добуток "нарахованого, але не виплаченого грошового доходу" за відповідний місяць, означає, що має існувати обов'язкова складова обчислення компенсації невиплачений грошовий дохід, який може бути або нарахований, або який можна нарахувати, зокрема, і на підставі судового рішення.
Зміст і правова природа спірних правовідносин у розумінні положеньстатей 1-3 вказаного Закону № 2050-IIIдають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але не виплачені.
Аналогічна правова позиція наведена у постановах Верховного Суду від 22.06.2018 р. у справі № 810/1092/17, від 13.01.2020 р. у справі № 803/203/17, від 15.10.2020р. у справі №240/11882/19, від 15.10.2020 р. у справі № 240/11439/19 та від 29.04.2021 р.у справі №240/6583/20.
Таким чином, із вищевикладеного слід дійти висновку, що у випадку бездіяльності роботодавця щодо нарахування та виплати працівнику грошового забезпечення, така особа має право на компенсацію втрати доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати. При цьому, донарахування належних громадянину сум компенсації втрати доходів має здійснюватися до дня фактичної виплати заборгованості, щодо якої порушені строки виплати.
При цьому, відповідачем не спростовано факту не нарахування та не виплати позивачу компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати заборгованості по грошовому забезпеченню.
Щодо доводів відповідача про передчасність звернення позивача до суду з позовом, оскільки останній не звертався до Головного управління ДСНС у Дніпропетровській області за отриманням компенсації та відмова у виплаті компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати не приймалась, суд зазначає, що норми Закону №2050-ІІІ і Порядку №159 не покладають на особу, якій несвоєчасно виплатили компенсацію втрати частини доходів, обов'язку додатково звертатися до роботодавця за виплатою такою компенсації.
Аналіз норм статей 1, 2, 4 Закону № 2050-ІІІ та Порядку № 159 свідчить, що ними фактично встановлено (визначено) обов'язок відповідного підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання, у разі порушення встановлених строків виплати доходу (в тому числі пенсії) громадянам провести їх компенсацію (нарахувати та виплатити) у добровільному порядку в тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості з перерахованої пенсії.
Верховний Суд у постанові від 02.04.2024 року у справі №560/8194/20 також виснував, що відмова відповідача у виплаті компенсації громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати у розумінні статті 7 Закону №2050-ІІІ не обов'язково має висловлюватися через ухвалення окремого акта індивідуальної дії, оскільки це не передбачено законодавством.
Зазначену норму варто тлумачити у її системному зв'язку з нормами статей 2-4 Закону № 2050-ІІІ, які визначають, що компенсація втрати частини доходів через порушення строку їх виплати повинна нараховуватись, у цій справі органами Пенсійного фонду України, у місяці, в якому проведено виплату заборгованості. Відповідно, невиплата компенсації у вказаний період свідчить про відмову виплатити таку згідно із Законом № 2050-ІІІ і не потребує оформлення відмови окремим рішенням.
Посилання відповідача на постанову Верховного Суду від 11 липня 2017 року №2а-1102/09/2670, від 20.05.2020 у справі №815/2454/18, від 31.03.2020 у справі 817/621/18 та від 26.02.2020 у справі №826/8319/16, судом не приймаються, з огляду на таке.
Відповідно до частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Водночас, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 30 січня 2019 року у справі № 755/10947/17 зазначила, що незалежно від того чи перераховані усі постанови, у яких викладена правова позиція, від якої відступила Велика Палата Верховного Суду, суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Великої Палати Верховного Суду.
Застосовуючи наведений Великою Палатою Верховного Суду принцип, суд враховує саме останню правову позицію Верховного Суду, що викладена в постанові від 02.04.2024 у справі № 560/8194/20.
Отже, суд дійшов висновку про те, що відповідачем допущена протиправна бездіяльність щодо не нарахування та невиплати позивачу компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати грошового забезпечення на виконання рішення суду від 02.10.2024 року у справі №160/17297/24, тому позовні вимоги підлягають задоволенню.
Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а за змістом ст. 90 цього Кодексу суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Беручи до уваги вище вказані обставини, суд дійшов висновку про задоволення позову.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі Закону України «Про судовий збір», з відповідача судові витрати, відповідно до статті 139 КАС України, не стягуються.
Керуючись ст. ст. 241-246, 250 КАС України, суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до 2 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність 2 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області з охорони об'єктів щодо невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати грошового забезпечення за період з 30.01.2020 року по 21.01.2021 року з урахуванням дня фактичної виплати 25.04.2025 року виплаченої на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 2 жовтня 2024 року у справі № 160/17297/24.
Зобов'язати 2 Державний пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області з охорони об'єктів нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати грошового забезпечення за період з 30.01.2020 року по 21.01.2021 року з урахуванням дня фактичної виплати 25.04.2025 року виплаченої на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 2 жовтня 2024 року у справі № 160/17297/24.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 255 КАС України та може бути оскаржене в строки, передбачені ст. 295 КАС України.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя А. Ю. Рищенко