10 листопада 2025 рокуСправа №160/18421/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Бухтіярової М.М.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, про визнання протиправною та скасування постанови, зобов'язання вчинити певні дії, -
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), в якій позивач просить:
-визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Ус Віти Олегівни від 17.04.2025 ВП №75564064 про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа №160/13179/21, виданого 25.10.2021 Дніпропетровським окружним адміністративним судом;
-зобов'язати головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Ус Віту Олегівну відновити виконавче провадження №75564064 з виконання виконавчого листа №160/13179/21, виданого 25.10.2021 Дніпропетровським окружним адміністративним судом.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що на виконанні у Відділі примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) перебуває виконавче провадження № 75564064 з примусового виконання виконавчого листа № 160/13179/21, виданого 25.10.2021 Дніпропетровським окружним адміністративним судом, про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату пенсії з 01 грудня 2019 року відповідно до статей 43, 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», на підставі довідки виданої державною установою «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Дніпропетровській області» Сектор із соціально-гуманітарних питань про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії № 33/24/С-Г348 від 15.06.2021 року, у розмірі відповідних сум грошового забезпечення виходячи з розрахунку 90% від суми щомісячного грошового забезпечення з урахуванням раніше виплачених сум. Однак, не досягнувши виконання судового рішення, державним виконавцем було закінчено виконавче провадження №75564064. Позивач не погоджується з такою постановою державного виконавця та зауважує, що Законом України «Про виконавче провадження» визначено вичерпний перелік обставин, за яких виконавче провадження закінчується. Рішення суду боржником не виконано, здійснено лише перерахунок пенсії стягувачу, виплати в повному обсязі не здійснено. Державний виконавець не вжив усіх заходів примусового виконання рішення. Накладення штрафу, направлення повідомлення про притягнення до кримінальної відповідальності боржника не може свідчити про вичерпання заходів примусового виконання рішення й не свідчить про його виконання. Таким чином, постанова державного виконавця про закінчення виконавчого провадження винесена передчасно й за відсутності доказів, які б підтверджували факт реального виконання судового рішення чи вжиття вичерпних заходів з його виконання, тому просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
При вирішенні питання про відкриття провадження у справі встановлено, що позов подано без додержання вимог, встановлених ст.161 КАС України.
Ухвалою суду від 30.06.2025 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу для усунення недоліків.
28.07.2025 позивачем на виконання вимог ухвали суду подано заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду.
Ухвалою суду від 04.08.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №160/18421/25; визнано причини пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними та поновлено позивачу строк звернення до адміністративного суду із цим позовом у адміністративній справі №160/18421/25; справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін з урахуванням особливостей, передбачених статтею 287 КАС України, а також встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.
Цією ж ухвалою суду залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, а також встановлено третій особі строк для надання пояснень.
Ухвалою про відкриття провадження у справі витребувано усі докази на обґрунтування правових підстав для прийняття постанови, що оскаржується; матеріали виконавчого провадження №75564064.
Учасники належним чином повідомлені про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом, що підтверджується доказами, що містяться в матеріалах справи.
13.08.2025 Південним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (м. Одеса) подано відзив на позовну заяву, в якому проти задоволення позовних вимог заперечує та просить у їх задоволенні відмовити з наступного. На виконанні у відділі примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області перебувало виконавче провадження АСВП № 75564064 по виконанню вимог виконавчого листа №160/13179/21, виданий 25.10.2021 Дніпропетровським окружним адміністративним судом, про зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити, перерахунок та виплату пенсії відповідно до статті 63 закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХІІ у розмірі 90% суми грошового забезпечення, починаючи з 01.01.2018 року, з урахуванням проведених виплат. Зобов'язати головне управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату пенсії з 01 грудня 2019 року відповідно до статей 43, 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», на підставі довідки виданої державною установою «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Дніпропетровській області» Сектор із соціально-гуманітарних питань про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії № 33/24/С-Г348 від 15.06.2021 року, у розмірі відповідних сум грошового забезпечення виходячи з розрахунку 90 % від суми щомісячного грошового забезпечення з урахуванням раніше виплачених сум. Державним виконавцем відділу примусового виконання рішень 18.07.2024 винесена постанова про відкриття виконавчого провадження АСВП № 75564064, копії якої, згідно з супровідним листом направлено сторонам виконавчого провадження. Відповідно до офіційного листа Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.09.2021 по справі 160/13179/21 проведений перерахунок пенсії стягувача. Доплата за період з 01.01.2018 по 31.01.2022 у розмірі 314 059,21 грн. буде здійснена при надходженні відповідного фінансування для виплат сум, нарахованих за рішеннями суду, в порядку черговості виконання рішень суду за датою набрання ними законної сили. Постановою від 12.11.2024 на боржника накладено штраф у розмірі 5100 грн. з наданням повторного 10-денного строку для виконання. Між тим, боржник у виконавчому провадженні - Головне управління пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, протиправно та необґрунтовано не здійснив в повному обсязі дії, спрямованих на повне та своєчасне виконання судового рішення, тому державним виконавцем 26.03.2025 винесена постанова про накладення на боржника штрафу у подвійному розмірі у сумі 10 200,00 грн. Інших заходів для примусового виконання рішень немайнового характеру законодавством не визначено, рішення без участі боржника виконати неможливо, тому керуючись вимогами пунктом 11 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження підлягало завершенню. Таким чином, враховуючи викладене, державним виконавцем виконанні всі вимоги статей 63 та 75 Закону України «Про виконавче провадження», порушень вимог законодавства при прийнятті оспорюваної постанови не було, вона є правомірною, а позовні вимоги є необґрунтованими та безпідставними.
До відзиву долучено копію матеріалів виконавчого провадження.
Інших заяв чи клопотань по суті справи учасниками справи до суду не подано.
Відповідно до частини п'ятої та восьмої статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.
Згідно з частиною п'ятою статті 250 КАС України датою ухвалення судового рішення у порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною. Розумність строків є одним із основоположних засад (принципів) адміністративного судочинства відповідно до пункту 8 частини третьої статті 2 КАС України.
Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним уважається строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального і процесуального права.
Дослідивши матеріали справи та надані докази, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд доходить висновку про часткове задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , документований паспортом громадянина України серії НОМЕР_1 , виданого 15.04.2000 Царичанський РВ УМВС України в Дніпропетровській області; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.09.2021 у справі № 160/13179/21 позовну заяву ОСОБА_1 - задоволено частково.
Визнано протиправними дії головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області щодо зменшення розміру пенсії з 90% до 70 % відповідних сум грошового забезпечення при здійсненні її перерахунку ОСОБА_1 .
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області здійснити ОСОБА_1 , перерахунок та виплату пенсії відповідно до статті 63 закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХІІ у розмірі 90% суми грошового забезпечення, починаючи з 01.01.2018 року, з урахуванням проведених виплат.
Визнано протиправними дії головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області щодо відмови здійснити перерахунок пенсії з 01 грудня 2019 року ОСОБА_1 відповідно до статей 43, 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», на підставі довідки виданої державною установою «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Дніпропетровській області» Сектор із соціально-гуманітарних питань про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії № 33/24/С-1348 від 15.06.2021 року, станом на листопад 2019 року відповідних сум грошового забезпечення.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату пенсії з 01 грудня 2019 року ОСОБА_1 відповідно до статей 43, 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», на підставі довідки виданої державною установою «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Дніпропетровській області» Сектор із соціально-гуманітарних питань про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії № 33/24/С-1348 від 15.06.2021 року, у розмірі відповідних сум грошового забезпечення виходячи з розрахунку 90 % від суми щомісячного грошового забезпечення з урахуванням раніше виплачених сум.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.09.2021 у справі № 160/13179/21 набрало законної сили 19.10.2021.
25.10.2021 судом у даній справі оформлено та видано виконавчі листи.
16.07.2024 ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою про примусове виконання рішення.
18.07.2024 на підставі заяви стягувача головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Ус В.О. прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження №75564064 з примусового виконання виконавчого листа №160/13179/21, виданого Дніпропетровським окружним адміністративним судом 25.10.2021, про «Зобов'язати головне управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області здійснити ОСОБА_1 , перерахунок та виплату пенсії відповідно до статті 63 закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХІІ у розмірі 90% суми грошового забезпечення, починаючи з 01.01.2018 року, з урахуванням проведених виплат. Зобов'язати головне управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату пенсії з 01 грудня 2019 року ОСОБА_1 відповідно до статей 43, 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», на підставі довідки виданої державною установою «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Дніпропетровській області» Сектор із соціально-гуманітарних питань про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії № 33/24/С-Г348 від 15.06.2021 року, у розмірі відповідних сум грошового забезпечення виходячи з розрахунку 90 % від суми щомісячного грошового забезпечення з урахуванням раніше виплачених сум.».
Також, у вказаній постанові зазначено про необхідність виконання боржником рішення суду протягом 10 робочих днів.
Копію постанови направлено сторонам виконавчого провадження, отримання якої не заперечуються учасниками.
Листом від 25.10.2024 №0400-010806-5/213957 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повідомлено державного виконавця, що на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.09.2021 у справі № 160/13179/21 проведений перерахунок пенсії ОСОБА_1 . Згідно з пунктами 20 та 29 частини першої статті 116 Бюджетного кодексу України, взяття зобов'язань без відповідних бюджетних асигнувань та здійснення видатків бюджету з перевищенням бюджетних призначень є порушенням бюджетного законодавства. Доплата ОСОБА_1 за період з 01.01.2018 по 31.01.2022 у розмірі 314059,21 грн буде здійснена при надходженні відповідного фінансування для виплати сум, нарахованих за рішеннями суду, у порядку черговості виконання рішень суду за датою набрання ними законної сили.
12.11.2024, керуючись статтями 63, 75 Закону України «Про виконавче провадження», головним державним виконавцем Ус В.О. винесено постанову про накладення штрафу на боржника у розмірі 5100,00 грн. та зобов'язано виконати рішення протягом десяти робочих днів та попереджено про кримінальну відповідальність за умисне невиконання рішення.
Листом від 13.11.2024 №0400-010801-5/225845 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повідомлено державного виконавця, що на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.09.2021 у справі № 160/13179/21 проведений перерахунок пенсії ОСОБА_1 . Доплата ОСОБА_1 за період з 01.01.2018 по 31.01.2022 у розмірі 314059,21 грн буде здійснена при надходженні відповідного фінансування для виплати сум, нарахованих за рішеннями суду, у порядку черговості виконання рішень суду за датою набрання ними законної сили. Покладені судом зобов'язання вчинити певні дії виконані Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.
26.03.2025, керуючись статтями 63, 75 Закону України «Про виконавче провадження», головним державним виконавцем Ус В.О. винесено постанову про накладення штрафу у подвійному розмірі 10200,00 грн. за невиконання рішення суду та зобов'язано боржника виконати рішення суду протягом десяти днів, а також попереджено про кримінальну відповідальність за умисне невиконання рішення суду.
14.04.2025 головним державним виконавцем Ус В.О. направлено до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення, передбаченого статтею 382 Кримінального кодексу України.
17.04.2025 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Ус В.О. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження №75564064 на підставі пункту 11 частини першої статті 39, статті 40 Закону України Про виконавче провадження».
Вказана постанова обґрунтована наступним. Станом на теперішній час рішення суду боржником не виконано у повному обсязі. До боржника застосовано штрафні санкції. Повідомлення про вчинення кримінального правопорушення боржником скеровано державним виконавцем до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області. Інших заходів для примусового виконання рішень немайнового характеру законодавством не визначено, рішення без участі боржника виконати неможливо.
Вважаючи постанову про закінчення виконавчого провадження протиправною, позивач звернувся до суду із цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зважає на наступне.
Положення статті 19 Конституції України встановлюють, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
При цьому кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб (стаття 55 Конституції України).
Право на судовий захист відображене і у частині першій статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Завданням адміністративного судочинства є ефективний захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. Відповідно, у випадку звернення зацікавленої особи з позовом до суду, адміністративний суд повинен надати правову оцінку діям суб'єкта владних повноважень при прийнятті того чи іншого рішення та перевірити його відповідність критеріям правомірності, які пред'являються до рішень суб'єктів владних повноважень та які закріплені у статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
За змістом частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
За приписами статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.
Згідно із статтею 255 КАС України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.
Відповідно до статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Частиною другою статті 129-1 Конституції України встановлено, що держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VІІІ (далі - Закон № 1404-VІІІ) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Пунктом 1 частини першої статті 3 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема, виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
Згідно з частиною першою статті 5 Закону №1404-VІІІ примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
Відповідно до частин першої статті 13 Закону №1404-VІІІ під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (частина перша статті 18 Закону №1404-VІІІ).
Згідно із пунктом 1 частини другої статті 18 Закону №1404-VІІІ виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
За змістом частини третьої статті 18 Закону №1404-VІІІ виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: 1) проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; 3) з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну; 6) накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; 8) здійснювати реєстрацію обтяжень майна в процесі та у зв'язку з виконавчим провадженням; 14) викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що перебувають у виконавчому провадженні. У разі якщо боржник без поважних причин не з'явився за викликом виконавця, виконавець має право звернутися до суду щодо застосування до нього приводу; 16) накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом; 18) вимагати від матеріально відповідальних і посадових осіб боржників - юридичних осіб або боржників - фізичних осіб надання пояснень за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження; 22) здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом.
Згідно пунктом 1 частини першої статті 26 Закону №1404-VІІІ виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Відповідно до частини п'ятої статті 26 Закону №1404-VІІІ виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.
У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.
За рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (частина шоста статті 26 Закону №1404-VІІІ).
Відповідно до частини четвертої статті 19 цього Закону сторони зобов'язані невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також про виникнення обставин, що обумовлюють обов'язкове зупинення вчинення виконавчих дій, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а боржник - фізична особа - також про зміну місця роботи.
Боржник зобов'язаний утримуватися від вчинення дій, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення; своєчасно з'являтися на вимогу виконавця; надавати пояснення за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження (частина п'ята статті 19 Закону).
За змістом частини першої статті 63 Закону №1404-VІІІ за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність (частина друга статті 63 Закону №1404-VІІІ).
Відповідно до частини третьої статті 63 Закону №1404-VІІІ виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.
У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.
У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.
Стаття 75 Закону України «Про виконавче провадження» визначає відповідальність за невиконання рішення, що зобов'язує боржника вчинити певні дії, та рішення про поновлення на роботі.
Згідно із частиною першою статті 75 Закону, у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення (частина друга статті 75 Закону).
Згідно з пунктом 11 частини першої статті 39 Закону №1404-VІІІ виконавче провадження підлягає закінченню у разі надіслання виконавчого документа до суду, який його видав, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 63 цього Закону.
Аналіз зазначених правових норм дає підстав для висновку, що державний виконавець, як суб'єкт владних повноважень, в силу положень Основного Закону, повинен виконувати свої повноваження лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, та зобов'язаний вчинити всі заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання судового рішення. Прийняттю державним виконавцем постанови про закінчення виконавчого провадження мають передувати певні дії відносно боржника, послідовність яких визначена Законом №1404-VІІІ. Лише після здійснення всіх необхідних заходів, спрямованих на примусове виконання рішення суду, державний виконавець має можливість винести постанову про закінчення виконавчого провадження.
Предметом спору у даній справі є постанова про закінчення виконавчого провадження №75564064 від 17.04.2025, що прийнята відповідно до пункту 11 частини першої статті 39 Закону № 1404-VIII.
В ході судового розгляду справи встановлено та матеріалами справи підтверджено, що головним державним виконавцем Ус В.О. виконано певні дії, передбачені ст.ст. 18, 63, 75 Закону №1404-VІІІ з примусового виконання виконавчого листа, виданого 25.10.2021 Дніпропетровським окружним адміністративним судом у справі №160/13179/21, а саме: направлено боржнику постанову про відкриття виконавчого провадження із встановленням строку протягом 10 робочих днів для виконання рішення суду, згідно з постановами від 12.11.2024 та 26.03.2025 накладено штрафи на боржника, попереджено боржника про кримінальну відповідальність за умисне невиконання рішення суду, що набрало законної сили, а також 14.04.2025 направлено до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення.
Як вбачається з оскаржуваної постанови від 17.04.2025 у ВП №75564064, фактичною підставою для її прийняття стало повідомлення державного виконавця від 14.04.2025 органу досудового розслідування про вчинення боржником кримінального правопорушення, передбаченого статтею 382 Кримінального кодексу України, посилаючись на частину третю статті 63 Закону України «Про виконавче провадження».
Проте, суд вважає, що відповідачем не вчинено всіх дій, направлених на примусове виконання судового рішення, позаяк державний виконавець не скористався своїм правом, передбаченим частиною третьої статті 18 Закону №1404-VІІІ, та з метою захисту інтересів стягувача не одержав від посадових осіб боржника довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну, з приводу виконання рішення суду, не викликав посадових осіб з приводу виконавчого документу, що перебуває на примусовому виконанні у виконавчому провадженні, не вимагав від матеріально відповідальних боржника пояснень за фактами невиконання рішення або законних вимог виконавця тощо.
При цьому, суд наголошує, що частина третя статті 63 Закону №1404-VIII встановлює обов'язок виконавця закінчити виконавче провадження лише у випадку неможливості здійснення примусового виконання рішення немайнового характеру без участі боржника.
Водночас, у справі, що розглядається, судове рішення, яке примусово виконується, містить зобов'язання здійснити позивачу не лише перерахунок, а виплату пенсії у розмірі 90% суми грошового забезпечення, починаючи з 01.01.2018, з урахуванням проведених виплат, а також виплату пенсії з 01.12.2019 на підставі довідки № 33/24/С-Г348 від 15.06.2021, у розмірі відповідних сум грошового забезпечення, виходячи з розрахунку 90 % від суми щомісячного грошового забезпечення з урахуванням раніше виплачених сум, що виключає його приналежність до рішень немайнового характеру.
Крім того, суд наголошує, що накладення на боржника повторного штрафу та звернення до правоохоронних органів із повідомленням про притягнення боржника до кримінальної відповідальності є лише заходами з метою притягнення до відповідальності боржника за невиконання без поважних причин виконавчого документа.
За цією позицією накладення штрафів та внесення повідомлення правоохоронним органам не є достатніми заходами виконання рішення суду, якщо при цьому відсутні докази, які б підтверджували факт реального виконання судового рішення чи вжиття вичерпних заходів з його виконання. Тож звернення з таким повідомленням до правоохоронних органів не є підставою для висновку про те, що державним виконавцем ужито всіх можливих заходів для виконання рішення суду та встановлено неможливість його виконання.
Направлення повідомлення про притягнення до кримінальної відповідальності боржника не є останньою дією після вчинення державним виконавцем усіх можливих дій із виконання рішення суду, після якої державний виконавець повинен винести постанову про закінчення виконавчого провадження, а свідчить лише про вжиття ним передбачених Законом заходів щодо повідомлення уповноважених органів про невиконання обов'язкового рішення суду.
Аналогічний правовий висновок неодноразово виснувався Верховним Судом, зокрема, у постанові від 13.12.2022 у справі №340/5200/21, від 09.11.2023 у справі №520/10601/2020, та враховується судом відповідно до частини п'ятої статті 242 КАС України.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що головним державним виконавцем Ус В.О. не було вжито всіх можливих та необхідних заходів щодо виконання судового рішення, тому не було законних підстав для закінчення виконавчого провадження відповідно до пункту 11 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження».
Суд також звертає увагу, що за наслідками прийняття оскаржуваної постанови про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа №160/13179/21 не лише залишилось невиконаним рішення суду, а й не буде виконаним у майбутньому, що суперечить основним завданням виконавчого провадження.
Суд акцентує увагу на тому, що відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З огляду на викладене, з урахуванням наведених судом законодавчих норм, висновків Верховного Суду та встановлених обставин, суд дійшов висновку, що постанова головного державного виконавця Ус В.О. від 17.04.2025 про закінчення виконавчого провадження №75564064 з примусового виконання виконавчого листа №160/13179/21, виданого 25.10.2021 Дніпропетровським окружним адміністративним судом, прийнята не на підставі та не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, не відповідає критеріям, визначених частиною другою статтею 2 КАС України, тому є протиправною та підлягає скасуванню, і такий спосіб захисту є належним та достатнім для відновлення порушених прав позивача у спірних правовідносинах.
Позовні вимоги в частині зобов'язання відповідача відновити виконавче провадження №75564064 не підлягають задоволенню, оскільки матеріали справи не містять доказів порушеного права в цій частині позовних вимог.
Згідно частиною першою статті 41 Закону України «Про виконавче провадження», у разі якщо постанова виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована в установленому законом порядку, виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення.
Таким чином, скасування судом постанови про закінчення виконавчого провадження є підставою для поновлення виконавчого провадження шляхом винесення державним виконавцем постанови про відновлення виконавчого провадження не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення.
Суд зазначає, що наразі рішення суду у цій справі в частині скасування постанови відповідача про закінчення виконавчого провадження №75564064 від 17.04.2025 не набрало законної сили, а позивачем не надано доказів на підтвердження наміру відповідача на ухилення від виконання судового рішення, у разі набрання ним законної сили. Водночас, судовому захисту підлягають лише реально порушені права, захист не порушених прав не узгоджується із завданням та принципами адміністративного судочинства.
При вирішенні спору суд зобов'язаний надати оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до суду.
Відповідний правовий висновок викладений Верховним Судом у постанові від 15.05.2024 у справі №160/14647/22.
Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного способу захисту способам, визначеним законодавством, є підставою для відмови у задоволенні позову.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Частиною першою статті 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з'ясування всіх обставин у справі, відповідно до якого розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
За змістом положень частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачем не доведено правомірності свого рішення у спірних правовідносинах.
Враховуючи викладене, на підставі наданих доказів у їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, суд вважає, що позовна заява підлягає частковому задоволенню.
Відповідно частини третьої статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Зважаючи на часткове задоволення позовних вимог, суд дійшов висновку про стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судових витрат зі сплати судового збору в сумі 605,60 грн.
Керуючись ст.ст.9, 72-90, 242-246, 250, 255, 287, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (код ЄДРПОУ 43315529, місцезнаходження: 49027, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Старокозацька, буд. 56), за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427, місцезнаходження: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26) про визнання протиправною та скасування постанови, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Ус Віти Олегівни від 17.04.2025 про закінчення виконавчого провадження №75564064.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути з Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (код ЄДРПОУ 43315529, місцезнаходження: 49027, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Старокозацька, буд. 56) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 605,60 грн. (шістсот п'ять гривень 60 копійок).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 272 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строк, передбачений частиною 6 статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду.
Суддя М.М. Бухтіярова