10 листопада 2025 рокуСправа № 160/32062/25
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Юрков Едуард Олегович, перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
06 листопада 2025 року ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ПН НОМЕР_1 ) звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ; ПН НОМЕР_2 ), з вимогами:
- розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на підставі ст. 105,110,112 СКУ.
Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Перевіривши зміст адміністративного позову та додані до нього документи, суд приходить до висновку про те, що даний адміністративний позов підлягає поверненню позивачеві, виходячи з наступного.
Згідно із положеннями пункту 3 частини 4 статті 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
Отже, однією із підстав для повернення позовної заяви є факт її не підписання позивачем або представником позивача.
Суд акцентує увагу, що особистий підпис це власноручно виконаний зразок почерку, що дозволяє ідентифікувати особу, що його виконала. У той же час, відсутність особистого підпису не дає можливості встановити вираження справжньої волі особи на настання відповідних правових наслідків у зв'язку з подачею відповідної заяви. Наведене вказує на те, що письмові звернення особи, які не містять підпису, можуть бути подані поза волею такої особи, а отже не мають юридичної сили.
Як вбачається із позовної заяви, на ній відсутній підпис ОСОБА_1 , що свідчить про невиконання позивачем вимог процесуального закону при зверненні до суду. Також відсутній підпис позивача і на другому примірнику (копії) позовної заяви, який призначений для відповідача.
Отже, відсутність особистого підпису позивача на такій позовній заяві, цілком обґрунтовано дає підстави суду стверджувати про недотримання позивачем вимог, які є необхідними для реалізації права на звернення до суду, що згідно пунктом 3 частини 4 статті 169 КАС України є підставою для повернення позовної заяви.
При цьому суд вважає за необхідне звернути увагу позивача, положенням статті 2 частини 1 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Статтею 5 частиною 1 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
За визначенням, наведеним в статті 4 частини 1 пункту 1 КАС України адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір. В свою чергу, публічно-правовий спір - це спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи (стаття 4 частина 1 пункт 2 КАС України); суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (стаття 4 частина 1 пункт 7 КАС України).
Адміністративна юрисдикція визначається Кодексом адміністративного судочинства України за допомогою трьох критеріїв, а саме: предметної (родової), інстанційної (функціональної) та територіальної (просторової) (підсудності).
Предметна юрисдикція визначена Розділом І Глави 2 параграфом 1 Загальні положення КАС України. Так, згідно статті 19 частини 1 пункту 1 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Враховуючи суть спірних правовідносин та суб'єктний склад сторін у справі, суд зазначає, що даний спір не належить до юрисдикції адміністративних судів та повинен вирішуватися в порядку цивільного судочинства.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 169, 241, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - повернути позивачу.
Копію ухвали про повернення позовної заяви разом із позовною заявою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.
Роз'яснити позивачу, що відповідно до частини 8 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили в порядку статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена у строки встановлені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Е.О. Юрков