11 листопада 2025 року Справа №160/16843/25
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Сластьон А.О., розглянувши звіт ІНФОРМАЦІЯ_1 про виконання рішення суду в адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2025 року у справі №160/16843/25 позов задоволено.
Визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо невиготовлення та ненаправлення до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії ОСОБА_1 станом на 01.01.2023.
Зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_2 оформити та надати до Головного управління Пенсійного фонду в Дніпропетровській області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії ОСОБА_1 , станом на 01.01.2023 відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу і окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2023 року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до вказаної постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017, з включенням процентної надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення перерахунку основного розміру пенсії з 01.02.2023.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.09.2025 у справі №160/16843/25 набрало законної сили 09.10.2025.
13.10.2025 до суду надійшла заява позивача від 10.10.2025 про встановлення судового контролю за виконанням рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.09.2025 у справі №160/16843/25 шляхом зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_2 подати звіт про виконання рішення суду від 08 вересня 2025 року у справі №160/16843/25 із наданням детального розрахунку, який був здійснений відповідачем при оформленні довідки про розмір грошового забезпечення на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2025 року у справі №160/16843/25.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2025 року зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_2 подати у 20-денний термін звіт про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2025 року у справі №160/16843/25 із наданням розрахунку зазначеного у довідці грошового забезпечення позивача.
04 листопада 2025 року від ІНФОРМАЦІЯ_1 надійшов звіт про виконання рішення суду.
Звіт обґрунтований тим, що на виконання рішення суду від 08.09.2025 ІНФОРМАЦІЯ_3 було підготовлено та направлено до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області довідку №ФД79178 від 20.10.2025 про грошове забезпечення ОСОБА_1 . Також, надано до суду, окрім зазначеної довідки, докази її направлення до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.
Відповідно до ст.129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до ч. 2-3 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Порядок здійснення судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах встановлено статтею 382 КАС України, частиною 1 якої передбачено, що суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Згідно частин 2, 3, 4 статті 382 Кодексу за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З аналізу зазначених норм законодавства слідує, що судом можуть бути вжиті заходи реагування судового контролю за невиконанням судових рішень в адміністративних справах у формі встановлення нового строку для подачі звіту та накладення штрафу на особу відповідальну за виконання рішення суду.
При цьому, під час розгляду звіту про виконання рішення суду, суд зобов'язаний надавати правову оцінку кожному доводу суб'єкта владних повноважень стосовно підстав невиконання судового рішення, та, у разі відсутності доказів, які б підтверджували сукупність послідовних та регулярних дій суб'єкта владних повноважень, які б свідчили, що відповідач дійсно бажає реалізувати свій обов'язок стосовно виконання судового рішення в найкоротші строки, застосовувати відповідний штраф.
За висновками Верховного Суду, викладеними зокрема у постанові від 01.02.2022 у справі №420/177/20, переслідуючи мету забезпечення реалізації конституційного принципу обов'язковості судових рішень, зокрема, у публічно-правових спорах, адміністративні суди повинні зважено підходити до вибору процесуальних засобів такого забезпечення, щоб це не призводило до порушення основоположних засад адміністративного судочинства та щоб такі засоби не були надмірними за визначених умов та не призводили до порушення прав, гарантованих Конституцією та законами України, а також Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод. Це означає, що негативні наслідки недобровільного виконання судового рішення мають бути пропорційними та збалансованими, а санкції, накладені судом у зв'язку з невиконанням судового рішення, не повинні бути надмірними; при цьому мають враховуватися усі обставини, які стали причиною невиконання судового рішення, надаватися оцінка діям боржника, спрямованих на таке виконання, міру його вини тощо.
Судом встановлено, що на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2025 року у справі №160/16843/25 ІНФОРМАЦІЯ_3 було підготовлено та листом від 20.10.2025 №7/28167/9 направлено до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області довідку про грошове забезпечення №ФД79178 від 20.10.2025.
Однак, як вбачається з наданої ІНФОРМАЦІЯ_3 довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 №ФД79178 від 20.10.2025, додаткові складові грошового забезпечення, зокрема, надбавка за особливості проходження служби, надбавка за таємність та премія розраховані з урахуванням прожиткового мінімуму 1762,00 грн., а не з розрахунку прожиткового мінімуму у розмірі 2684,00 грн.
З цього приводу суд зазначає таке.
Згідно з підпунктом 1) пункту 5 постанови №704 Кабінетом Міністрів України надано право керівникам державних органів здійснювати виплату надбавки за особливості проходження служби військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) та особам рядового і начальницького складу в розмірі до 100 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років.
З довідки від 20.10.2025 №ФД79178 вбачається, що розмір посадового окладу становить 7090,00 грн., окладу за військове звання - 2150,00 грн., відсоткової надбавки за вислугу років - 4620,00 грн.
Тобто, надбавка за особливості проходження служби повинна складати за 2023 рік - 65% від (7090,00+2150,00+4620,00) х 0,65 = 9009, 00 грн. Проте, відповідач у довідці розрахував зазначену надбавку на рівні 5908,50 грн.
Приписами постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 установлено здійснювати преміювання військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу відповідно до їх особистого внеску в загальний результат служби у межах фонду преміювання, утвореного в розмірі не менш як 10 відсотків (для військовослужбовців розвідувальних органів - не менш як 30 відсотків) посадових окладів та економії фонду грошового забезпечення.
Вказана премія у випадку позивача повинна складати за 2023 рік 140% від посадового окладу 7090,00 грн., = 9926, 00 грн. Натомість, відповідач розрахував премію виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 01.01.2018, а не станом на 01.01.2023, як визначено рішенням суду.
Положеннями пп.6) ч. 6 постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017 передбачена виплата надбавки за виконання функцій державного експерта з питань таємниць та надбавку за службу в умовах режимних обмежень військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу - у розмірах та порядку, визначених законодавством.
Порядок виплати надбавки військовослужбовцям, які працюють в умовах режимних обмежень визначений у ч. 2 Розділі XI Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженому наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 №260.
Так, військовослужбовцям, яким надано доступ до державної таємниці та які виконують службові обов'язки в умовах режимних обмежень у зв'язку з роботою, що передбачає доступ до державної таємниці відповідно до функціональних обов'язків, займаються розробкою, виготовленням, обліком, зберіганням і використанням документів, виробів та інших матеріальних носіїв секретної інформації, приймають рішення з цих питань або здійснюють постійний контроль за станом охорони державної таємниці, виплачується надбавка до посадових окладів.
Розмір надбавки військовослужбовцям, які працюють в умовах режимних обмежень, установлюється у відсотках до посадових окладів залежно від ступеня секретності інформації.
Вказана надбавка для позивача повинна була складати:
За 2023 рік 10% від посадового окладу 7090,00 грн.= 709,00 грн.
Натомість, розмір зазначеної у довідці надбавки складає 465,00 грн., що свідчить про те, що відповідачем при розрахунку зазначеного додаткового виду грошового забезпечення використано розмір посадового окладу, розрахованого виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 01.01.2018, а не станом на 01.01.2023, як визначено рішенням суду.
Відтак, складення відповідачем довідки про розмір грошового забезпечення у такий спосіб, а саме: з використанням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 01.01.2018, свідчить про те, що рішення суду у справі №160/16843/25 не виконано.
Суд наголошує, що виконання суб'єктом владних повноважень рішення суду в довільній формі призводить до невиправданого порушення прав особи, яку це рішення мало б захистити, а також нівелює ефективність здійснення правосуддя.
З Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що така недобросовісна практика суб'єкта владних повноважень є непоодинокою та набула системного характеру.
Попри визнання судами протиправності дій суб'єктів владних повноважень, в тому числі ІНФОРМАЦІЯ_4 , в частині видачі довідок про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 із застосуванням при розрахунку додаткових складових грошового забезпечення прожиткового мінімуму станом на 01.01.2018, висновки суб'єктом владних повноважень не зроблені, що дає суду не тільки право відмовити у прийнятті звіту, але і зобов'язує накласти штраф на керівника суб'єкта владних повноважень.
З аналізу рішень Європейського суду з прав людини (остаточні рішення у справах "Алпатов та інші проти України", "Робота та інші проти України", "Варава та інші проти України", "ПМП "Фея" та інші проти України"), якими було встановлено порушення пункту 1 статті 6, статті 13 Конвенції та статті 1 Першого протоколу до Конвенції, слідує однозначна позиція про те, що правосуддя не може вважатися здійсненим доти, доки не виконане судове рішення, а також констатується, що виконання судового рішення, як завершальна стадія судового процесу, за своєю юридичною природою є головною стадією правосуддя, що повністю узгоджується з нормою статті 129-1 Конституції України.
Тому, обов'язковою складовою судового процесу, є фактичне втілення судових присуджень у певні матеріальні блага, яких особа була протиправно позбавлена до отримання судового захисту.
Відтак, судовий акт, який набрав законної сили, підлягає обов'язковому та безумовному виконанню стороною, на яку покладено відповідний обов'язок.
Право на суд було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін.
Це означає, що учасник справи, якому належить виконати судовий акт, повинен здійснити достатні дії задля організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.
Відповідно до ч. 2 ст. 382 КАС України за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Отже, судовий контроль здійснюється судом шляхом зобов'язання відповідача надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту на виконання постанови суду першої інстанції, а в разі неподання такого звіту - встановленням нового строку для подання звіту та накладенням штрафу.
Згідно з ч. ч. 3-4 статті 382-3 КАС України у разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб'єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.
Половина суми штрафу стягується на користь заявника, інша половина - до Державного бюджету України.
Відповідно до частини 3 статті 144 КАС України про застосування заходів процесуального примусу суд постановляє ухвалу.
За змістом частини 4 статті 149 КАС України ухвалу про стягнення штрафу може бути оскаржено в апеляційному порядку до суду вищої інстанції. Оскарження такої ухвали не перешкоджає розгляду справи. Постанова суду апеляційної інстанції за результатами перегляду ухвали про накладення штрафу є остаточною і оскарженню не підлягає. Ухвала Верховного Суду про стягнення штрафу оскарженню не підлягає.
Суд вважає за необхідне роз'яснити відповідачу, що в силу положень частини 3 статті 145 КАС України, застосування до особи заходів процесуального примусу не звільняє її від виконання обов'язків, встановлених КАС України.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» встановлено у 2025 році прожитковий мінімум для працездатних осіб в розрахунку на місяць у розмірі з 01 січня 2025 року - 3 028,00 гривень.
З огляду на викладене та встановлені фактичні обставини справи, враховуючи принцип співрозмірності вчиненого порушення, суд вважає за належне стягнути з керівника відповідача - штраф у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб:
10 прожиткових мінімумів для працездатних осіб на користь ОСОБА_1 та
10 прожиткових мінімумів для працездатних осіб в дохід Державного бюджету України.
З наявного в матеріалах справи витягу з наказу командувача Сухопутних військ ЗСУ від 15.09.2023 №838 вбачається, що на посаду начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 Оперативного командування " ІНФОРМАЦІЯ_5 " призначено ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 ).
Враховуючи те, що відповідачем не виконано рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2025 року у справі №160/16843/25, суд вважає, що існують підстави для неприйняття цього звіту та накладення на керівника суб'єкта владних повноважень штрафу за невиконання рішення суду.
Керуючись статтями 243, 315, 316, 321, 322, 325, 378 КАС України, суд, -
У прийнятті звіту ІНФОРМАЦІЯ_1 за наслідком виконання рішення суду у справі №160/16843/25, - відмовити.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 подати звіт про повне належне виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2025 року у справі №160/16843/25 - до 18.11.2025.
Роз'яснити, що звіт суб'єкта владних повноважень про виконання судового рішення повинен відповідати вимогам, встановленим частинами 2, 3 статті 382-2 КАС України.
Накласти на ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) штраф у сумі двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 60560 (шістдесят тисяч п'ятсот шістдесят) грн. 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) в дохід Державного бюджету України (стягувач Державна судова адміністрація України, отримувач коштів: ГУК у м.Києві/Печерс.р-н/21081100; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA118999980313090106000026007, код класифікації доходів бюджету: 21081100; призначення платежу: *;101;_________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Штраф (як засіб процесуального примусу) накладений на ___________ (ПІБ чи назва установи, організації з якої стягується штраф), за рішенням №_/_/__(номер рішення про стягнення штрафу)) штраф у розмірі 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 30 280, 00 гривень (тридцять тисяч двісті вісімдесят гривень 00 копійок).
Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) штраф у розмірі 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 30 280, 00 гривень (тридцять тисяч двісті вісімдесят гривень 00 копійок).
Ухвала є виконавчим документом відповідно до вимог частини 5 статті 149 КАС України.
Стягувач: Державна судова адміністрація України (місцезнаходження: 00020, м. Київ, вул. Липська, 18/5, ідентифікаційний код: 26255795).
Стягувач: ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ).
Боржник: ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) .
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 256 КАС України та може бути оскаржена в строки, передбачені статтею 295 КАС України.
Суддя А.О. Сластьон