05 серпня 2025 року Справа № 160/12772/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого суддіЦарікової О.В.
за участі секретаря судового засіданняОсуховської Ж.С.
за участі:
представника позивача: представника відповідачів: Клименко О.І., Попової І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЕКСПРОМ" (51250, Дніпропетровська обл., Новомосковський р-н, селище міського типу Губиниха, вул. Берегового, 37; ЄДРПОУ 32679601) до Державної податкової служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8; ЄДРПОУ 43005393), Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (49031, м. Дніпро, пр-т. Олександра Поля, 57; ЄДРПОУ 43968079) про визнання рішень протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
05.05.2025 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЕКСПРОМ» до Державної податкової служби України, Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, в якому позивач просить:
- визнати протиправним та скасувати Рішення комісії Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №12001165/32679601 від 04.11.2024 про відмову у реєстрації податкової накладної №3865 від 07.12.2023 року;
- зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну ТОВ «Алекспром» №3865 від 07.12.2023 року в Єдиному реєстрі податкових накладних датою подання до реєстрації;
- визнати протиправним та скасувати Рішення комісії Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №12001166/32679601 від 04.11.2024 про відмову у реєстрації податкової накладної №3868 від 08.12.2023 року;
- зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну ТОВ «Алекспром» №3868 від 08.12.2023 року в Єдиному реєстрі податкових накладних датою подання до реєстрації;
- визнати протиправним та скасувати Рішення комісії Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №12001167/32679601 від 04.11.2024 про відмову у реєстрації податкової накладної №3863 від 05.12.2023 року;
- зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну ТОВ «Алекспром» №3863 від 05.12.2023 року в Єдиному реєстрі податкових накладних датою подання до реєстрації;
- визнати протиправним та скасувати Рішення комісії Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №12001168/32679601 від 04.11.2024 про відмову у реєстрації податкової накладної №3866 від 07.12.2023 року;
- зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну ТОВ «Алекспром» №3866 від 07.12.2023 року в Єдиному реєстрі податкових накладних датою подання до реєстрації;
- визнати протиправним та скасувати Рішення комісії Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №12001169/32679601 від 04.11.2024 про відмову у реєстрації податкової накладної №3864 від 05.12.2023 року;
- зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну ТОВ «Алекспром» №3864 від 05.12.2023 року в Єдиному реєстрі податкових накладних датою подання до реєстрації;
- визнати протиправним та скасувати Рішення комісії Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про реєстрацію/відмову в податкових накладних №12001170/32679601 від 04.11.2024 про відмову у реєстрації податкової накладної №3867 від 07.12.2023 року;
- зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну ТОВ «Алекспром» №3867 від 07.12.2023 року в Єдиному реєстрі податкових накладних датою подання до реєстрації;
- визнати протиправним та скасувати Рішення комісії Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №12001196/32679601 від 04.11.2024 про відмову у реєстрації податкової накладної №3871 від 11.12.2023 року;
- зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну ТОВ «Алекспром» №3871 від 11.12.2023 року в Єдиному реєстрі податкових накладних датою подання до реєстрації;
- визнати протиправним та скасувати Рішення комісії Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №12001198/32679601 від 04.11.2024 про відмову у реєстрації податкової накладної №3869 від 08.12.2023 року;
- зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну ТОВ «Алекспром» №3869 від 08.12.2023 року в Єдиному реєстрі податкових накладних датою подання до реєстрації;
- визнати протиправним та скасувати Рішення комісії Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №12001199/32679601 від 04.11.2024 про відмову у реєстрації податкової накладної №3870 від 10.12.2023 року;
- зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну ТОВ «Алекспром» №3870 від 10.12.2023 року в Єдиному реєстрі податкових накладних датою подання до реєстрації.
Також в позовній заяві позивач просить встановити судовий контроль в порядку ст.382 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом зобов'язання Державної податкової служби України (ідентифікаційний код юридичної особи 43005393) подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 15 травня 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Алекспром» (далі - Позивач) уклало з Приватним підприємством «РЕГІОН-ДНІПРО» (код 38950384), що є замовником, договір перевезення вантажів №15.05_2023.
У зв'язку з виконанням позивачем свого обов'язку по перевезенню вантажу, що визначено відповідним господарським договором укладеним з ПП «РЕГІОН-ДНІПРО», позивач протягом грудня 2023 року здійснив перевезення вантажу замовника. У зв'язку з виконанням зобов'язань за вищезазначеним договором та відповідно до ст. 201 Податкового кодексу України, позивачем були виписані податкові накладні: №3868 від 08.12.2023, №3867 від 07.12.2023, №3866 від 07.12.2023, №3865 від 07.12.2023, №3864 від 05.12.2023, №3863 від 05.12.2023, №3869 від 08.12.2023, №3870 від 10.12.2023, №3871 від 11.12.2023 і направлені до органів Державної податкової служби України для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Але, реєстрація зазначених податкових накладних була зупинена після подачі їх на реєстрацію. У квитанціях (у кожній окремо) до податкових накладних причиною зупинення реєстрації зазначено таке: «Реєстрація податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. ПН складена та подана платником податку, який відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку (додаток 1 Порядку). Пропонуємо надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних».
Позивачем на адресу податкового органу були надіслані Повідомлення про надання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено, Пояснення до повідомлення про надання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків, яких зупинено, в яких останнім надано інформацію про походження товару, про всі операції, які виконувались товаром який відвантажений в адресу контрагента позивача, та надав копії документів для підтвердження законності даних операцій (договорів поставки, видаткові накладні, довіреності, товарно-транспортні накладні, договори на закупівлю товарів, платіжні доручення).
Однак за результатами розгляду пояснень ТОВ «АЛЕКСПРОМ», відповідачем-2 були прийняті Рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових/накладних розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних: №12001165/32679601 від 04.11.2024; №12001166/32679601 від 04.11.2024; №12001167/32679601 від 04.11.2024; №12001168/32679601 від 04.11.2024; №12001169/32679601 від 04.11.2024; №12001170/32679601 від 04.11.2024; №12001196/32679601 від 04.11.2024; №12001198/32679601 від 04.11.2024; №12001199/32679601 від 04.11.2024. Відповідач-2 аргументував прийняте рішення тим, що платник податку надав копії документів, що складені/оформлені з порушенням законодавства, а саме: в актах надання послуг ПП «РЕГІОН-ДНІПРО» відсутнє місце складання Акту.
Позивач вважає прийняті відповідачем-2 рішення протиправними, оскільки, у рішеннях комісії Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків не міститься жодних юридичних підстав для відмови у реєстрації накладних, окрім того, що було зазначено про надання позивачем копій документів складених з порушенням законодавства. Але реальних порушень визначених законодавством не було наведено, оскільки відповідач-2 посилався лише на ті обставини, які або не визначаються законодавством такими, що є обов'язковими, або на обставини які залежать від дій або бездіяльності контрагента позивача і не залежать від волі позивача щодо їх впорядкування.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.05.2025 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 10 червня 2025 року о 11:00.
22.05.2025 року від Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого вказано, що у видатковій накладній на контрагента-покупця не зазначена повна інформація щодо «Місця складання». Відповідач-2 аргументує свою позицію таким чином, що підставою відмови у реєстрації - є дефект первинної документації, яка складена із порушенням законодавства (ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»), яка не підтверджує настання подій, зазначених у податковій накладній, не відповідають нормі п.2.7 Положення №88, та не дає підстав для складання ТОВ податкової накладної за наслідками такої операції щодо транспортних послуг, при відсутності фактичної господарської операції, через ненадання контролюючому органу підтверджуючих документів з усіма реквізитами.
22.05.2025 року від Державної податкової служби України (далі - Відповідач-1) надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого вказано, що рішення про відмову у реєстрації податкової накладної було прийнято комісією регіонального рівня. Відповідач-1 вважає, що позовні вимоги про зобов'язання ДПС України зареєструвати вищезазначену податкову накладну є необґрунтованими, оскільки без надання правової оцінки рішенню комісії регіонального рівня, зобов'язання ДПС України зареєструвати податкову накладну є передчасним.
26.05.2025 року від позивача надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої вказано, що позивач заперечує всі доводи відповідачів, що наведені у відзивах на позовну заяву та вважає їх необґрунтованими та такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства.
10.06.2025 року від Відповідача-1 та Відповідача-2 надійшли додаткові пояснення, де наголошувалося, що в оскаржених рішеннях чітко зазначено підставу відмови у реєстрації податкової накладної - надання платником податку копій документів складених/оформлених із порушенням законодавства. У своїх доводах Відповідач-1 та Відповідач-2 зазначають, що надання платником податків копій документів, які складені з порушенням законодавства, є законною підставою для прийняття Комісією контролюючого органу рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.
12.06.2025 року від Позивача надійшла відповідь на додаткові пояснення від Відповідача-1 та Відповідача-2, відповідно до якої вказано, що неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для не визнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містить відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.
04.08.2025 року від Відповідача-1 та Відповідача-2 надійшли додаткові пояснення, де вважають доцільним звернути увагу суду на висновок Верховного Суду з подібних правовідносин, який викладений у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 24 липня 2025 року справа №420/14450/24 адміністративне провадження №K/990/41255/24 та підтримує позицію контролюючого органу. У справі, що розглядається, як зазначається, контролюючий орган не робив висновок про відмову у реєстрації податкових накладних з підстав ненадання чи часткового надання певних документів, а виходив з того що наданих відповідно до пункту 4 Порядку №520 документів було достатньо, проте вони були складені із порушенням законодавства, яке виявилось у певних дефектах їх оформлення. Таким чином, Відповідач-1 та Відповідач-2 вважають, що з урахуванням наданих повноважень та поданих платником податків документів, Комісія контролюючого органу, при прийнятті оскаржуваних рішень, діяла у межах та у спосіб, що передбачений законом та здійснює перевірку поданих платником податків копій документів.
04.08.2025 року від Позивача надійшла відповідь на додаткові пояснення від Відповідача-1 та Відповідача-2, де просить звернути увагу суду на те, що Акти наданих послуг до Договору перевезення вантажів містять обов'язкові реквізити передбачені вимогам діючого законодавства України та додаткові реквізити (печатка, номер документа, підстава для здійснення операції - Договір №15.05_2023). А тому просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
У судове засідання 05.08.2025 прибули представник позивача та представник відповідача.
Представник позивача вимоги позову підтримав та просив позов задовольнити у повному обсязі, посилаючись на доводи наведені у позові та у відповіді на відзив.
Представник відповідачів проти задоволення позову заперечив та просив у задоволенні позову відмовити, посилаючись на доводи, наведені у відзиві на позов.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтуються вимоги позову, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини справи.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.
Згідно з пунктом 185.1 статті 185 Податкового кодексу України (далі - ПК України) об'єктом оподаткування є операції платників податку зокрема з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу у володіння та користування лізингоодержувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.
Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг згідно з пунктом 187.1 статті 187 Податкового кодексу України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню; б) дата відвантаження товарів.
Відповідно до пункту 188.1 статті 188 Податкового кодексу України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів. До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До бази оподаткування включаються вартість товарів/послуг, які постачаються, та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо отримувачем товарів/послуг, поставлених таким платником податку.
Згідно з п. 197.1 ст. 197 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Згідно з пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.
Відповідно до пункту 12 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1246 від 29.12.2010 року (далі - Порядок №1246) після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 ПК України; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 ПК України (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України; дотримання вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «;Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
Відповідно до пункту 13 Порядку №1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).
Аналогічні приписи наведені у пункті 201.16 статті 201 ПК України, згідно з якими реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінету Міністрів України.
Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов'язки їх членів визначено Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 р. № 1165, який набрав чинності з 01.02.2020 року (далі Порядок № 1165).
Відповідно до пунктів 4, 5 Порядку №1165 у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/ розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.
Платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).
Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).
Згідно з пунктами 6, 7, 10, 11 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/ розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/ розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/ розрахунку коригування зупиняється.
Так, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації (пункт 11 Порядку №1165).
Так, реєстрацію податкових накладних позивача зупинено з тих підстав, що платник податків відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податків. У вказаних квитанціях запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.
Оцінюючи наведені в квитанціях про зупинення реєстрації податкової накладної підстави контролюючого органу, суд зазначає, що у додатку 3 до Порядку №1165, визначено критерії ризиковості здійснення операцій, зокрема, відповідно до пункту 1 відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/ розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов'язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 рази, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.
Згідно з п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість (додаток 1 до Порядку № 1165) у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній / розрахунку коригування.
З урахуванням положень наведених норм, суд звертає увагу, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної на підставі Критеріїв ризиковості здійснення операцій, контролюючий орган має витребувати від платника документи на спростування наявних у органу ДПС сумнівів, пов'язаних з легальністю діяльності юридичної особи, вказавши які саме аспекти належить висвітити платнику податків у своїх поясненнях.
Суд зазначає, що у квитанціях про зупинення реєстрації податкової накладної податковим органом не вказаний конкретний перелік документів, який платник податків має надати для обґрунтованого рішення щодо реєстрації податкової накладної в ЄРПН.
Крім того, при вирішенні справи суд також виходить із того, що спірні рішення Комісії є актами індивідуальної дії.
Правовий акт індивідуальної дії - це виданий суб'єктом владних повноважень документ, прийнятий із метою реалізації положень нормативно-правового акту (актів) щодо конкретної життєвої ситуації, який не містить загальнообов'язкових правил поведінки та стосується прав і обов'язків лише чітко визначеного суб'єкта (суб'єктів), якому (яким) він адресований.
Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Крім того, акти, що затверджують критерії ризиковості здійснення операцій мають на меті встановити норми права, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян, а відтак підлягають обов'язковій реєстрації у порядку, визначеному діючим законодавством.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 02.04.2019 р. у справі № 822/1878/18.
Суд вважає, що не наведення в квитанціях переліку документів, які необхідно надати призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкових накладних, а не будь-яких на власний розсуд.
Таким чином, не виконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості актів індивідуальної дії призводить до їх протиправності.
Натомість, надіслані позивачу квитанції містять вимогу щодо надання пояснень та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, без зазначення конкретної пропозиції щодо переліку документів, необхідних та достатніх для прийняття рішень про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН.
Таким чином, під час зупинення реєстрації податкових накладних відповідач-2 застосував критерії ризиковості здійснення операцій до податкових накладних та розрахунків коригування, що не відповідає приписам пунктів 6, 7 Порядку № 1165 та свідчить про відсутність обґрунтованих підстав для зупинення реєстрації податкової накладної.
Крім того, суд зазначає, що відповідачем-2 не підтверджено факт виявлення під час моніторингу об'єктивних ознак неможливості здійснення позивачем операцій з постачання товару, дані про який зазначено у податковій накладній, та/або ймовірності уникнення позивачем виконання свого податкового обов'язку, які б свідчили про ризик порушення ним норм податкового законодавства.
Наказом Міністерства фінансів України №520 від 12.12.2019 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.12.2019 року за №1245/34216, затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №520), який визначає механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пунктів 2-4 Порядку №520 прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).
Комісія регіонального рівня протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.
У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної розрахунку коригування в Реєстрі.
Пунктом 5 Порядку № 520 визначено перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:
договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;
договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;
первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;
розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.
Пунктами 6, 7 Порядку №520 передбачено, що письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування.
Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)).
Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв'язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
Відповідно до п. 10 Порядку № 520 Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:
ненадання / часткового надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, при отриманні Повідомлення;
та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
Пунктом 12 Порядку №520 визначено, що рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.
Таким чином, судом встановлено, що позивачем подані для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні, щодо яких заявлено позовні вимоги. Відповідачем-2 за наслідком проведеного моніторингу зупинено реєстрацію зазначених податкових накладних та запропоновано позивачу надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішень про реєстрацію податкових накладних та розрахунків коригування. Позивачем надіслано повідомлення про надання пояснень та копій документів щодо податкових накладних, реєстрацію яких зупинено, що підтверджено матеріалами справи.
Проте, в порушення наведених вимог законодавства спірні рішення містять лише загальне твердження про ненадання платником податку копій документів без конкретизації, які саме документи складено з порушенням законодавства, які документи не надано, що не дозволяють приймати їх до податкового і бухгалтерського обліку, та не конкретизовано, які саме документи не надано на підтвердження яких операцій.
Рішення суб'єкта владних повноважень не містять чіткого визначення підстав та мотивів для прийняття рішень про відмову в реєстрації податкових накладних, що свідчить про їх необґрунтованість.
Суд відзначає, що акти надання послуг до договору перевезення вантажів містять всі обов'язкові реквізити, передбачені вимогами діючого законодавства України, а не зазначення в означених актах місця їх складання не є підставою для відмови у реєстрації податкових накладених в ЄРПН.
Таким чином, оскаржені рішення є необґрунтованими, оскільки платником податків надано необхідні документи, які засвідчують підставу для реєстрації податкових накладних, а отже контролюючий орган не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкових накладних.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що оскаржені рішення комісії Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №12001165/32679601 від 04.11.2024; №12001166/32679601 від 04.11.2024; №12001167/32679601 від 04.11.2024; №12001168/32679601 від 04.11.2024; №12001169/32679601 від 04.11.2024; №12001170/32679601 від 04.11.2024; №12001196/32679601 від 04.11.2024; №12001198/32679601 від 04.11.2024; №12001199/32679601 від 04.11.2024 та про відмову у реєстрації податкових накладних №3868 від 08.12.2023, №3867 від 07.12.2023, №3866 від 07.12.2023, №3865 від 07.12.2023, №3864 від 05.12.2023, №3863 від 05.12.2023, №3869 від 08.12.2023, №3870 від 10.12.2023, №3871 від 11.12.2023 прийняті не у спосіб визначений законом, а отже, є протиправними та підлягають скасуванню.
Щодо вимоги про покладення на Державну податкову службу України обов'язку зареєструвати податкові накладні: №3868 від 08.12.2023, №3867 від 07.12.2023, №3866 від 07.12.2023, №3865 від 07.12.2023, №3864 від 05.12.2023, №3863 від 05.12.2023, №3869 від 08.12.2023, №3870 від 10.12.2023, №3871 від 11.12.2023, фактичною датою їх подання на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних, суд зазначає таке.
Так, Відповідачем-1 у відзиві на позовну заяву вказано, що вимоги щодо зобов'язання зареєструвати податкову накладну є дискреційними повноваженнями відповідача.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Згідно ч.4 ст.245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Тобто, законодавець передбачив обов'язок суду змусити суб'єкт владних повноважень до правомірної поведінки, а не вирішувати питання, які належать до функцій і виключної компетенції останнього (дискреційні повноваження), тому втручання в таку діяльність є формою втручання в дискреційні повноваження наведеного органу та виходить за межі завдань адміністративного судочинства.
При цьому, суд зазначає, що дискреційні повноваження - це комплекс прав і зобов'язань представників влади як на державному, так і на регіональному рівнях, у тому числі представників суспільства, яких уповноважили діяти від імені держави чи будь-якого органу місцевого самоврядування, що мають можливість надати повного або часткового визначення і змісту, і виду прийнятого управлінського рішення.
Тобто, дискреційні повноваження це законодавчо встановлена компетенція владних суб'єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають в застосуванні суб'єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень.
У разі відсутності у суб'єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов'язання судом суб'єкта прийняти рішення конкретного змісту не можна вважати втручанням у дискреційні повноваження, адже саме такий спосіб захисту порушеного права є найбільш ефективним та направлений на недопущення свавілля в органах влади.
Відповідно до Рекомендацій Ради Європи №R(80)2 щодо здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятих Кабінетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він уважає найкращим за конкретних обставин, та яке захистить або відновить порушене право.
Водночас, адміністративний суд під час розгляду та вирішення публічно-правових спорів перевіряє, чи рішення суб'єкта владних повноважень прийняте у межах законної дискреції.
Відповідно до правил правозастосування практики Європейського суду з прав людини, суд не може своїм рішенням підмінити рішення суб'єкта владних повноважень.
Згідно з абзацом 3 пункту 10.3 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20.05.2013 року № 7 «Про судове рішення в адміністративній справі», суд може ухвалити постанову про зобов'язання відповідача прийняти рішення певного змісту, за винятком випадків, коли суб'єкт владних повноважень під час адміністративних процедур відповідно до закону приймає рішення на основі адміністративного розсуду.
Крім того, суд за зазначає, що постановою Верховного Суду України від 16 вересня 2015 року № 21-1465а15 встановлено, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Положеннями КАС України визначено, що кожна особа має право звернутися до суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Адміністративний позов може містити вимоги про зобов'язання відповідача суб'єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії.
У разі задоволення позову суду надано право прийняти рішення про зобов'язання відповідача вчинити певні дії.
З викладеного слідує, що законодавством передбачено право суду у випадку встановлення порушення прав позивача зобов'язувати суб'єкта владних повноважень приймати рішення або вчиняти певні дії.
Крім того, суд зазначає, що Податковим кодексом України визначено правові наслідки відсутності факту реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. Така податкова накладна не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.
Виявлення розбіжностей даних податкової накладної та Єдиного реєстру податкових накладних, у свою чергу, є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.
Отже, відсутність реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних впливає на правовий стан платників податків. Покупець товарів позбавляється права на формування податкового кредиту за рахунок відповідних сум, а продавець може зазнати небажаних для нього наслідків у вигляді проведення його позапланової перевірки.
Таким чином, законодавством не передбачений інший ефективний спосіб захисту порушеного права у спірних правовідносинах, відмінний від зобов'язання ДПС зареєструвати податкові накладні в ЄРПН, у зв'язку з чим, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявленого позивачем способу захисту права, порушеного оскаржуваними рішеннями.
У даному випадку, задоволення позовної вимоги щодо зобов'язання ДПС зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні: №3868 від 08.12.2023, №3867 від 07.12.2023, №3866 від 07.12.2023, №3865 від 07.12.2023, №3864 від 05.12.2023, №3863 від 05.12.2023, №3869 від 08.12.2023, №3870 від 10.12.2023, №3871 від 11.12.2023, є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.
При цьому, відповідно до пунктів 19 та 20 Порядку №1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструються у день: 1) прийняття комісією рішення про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; 2) набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до Державної фіскальної служби відповідного рішення суду).
У разі надходження до Державної фіскальної служби рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому, датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду (пункт 20 Порядку № 1246).
Таким чином, для відновлення порушених прав позивача, суд вважає за необхідне, зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати податкові накладні: №3868 від 08.12.2023, №3867 від 07.12.2023, №3866 від 07.12.2023, №3865 від 07.12.2023, №3864 від 05.12.2023, №3863 від 05.12.2023, №3869 від 08.12.2023, №3870 від 10.12.2023, №3871 від 11.12.2023 року датою їх фактичного отримання.
Щодо клопотання позивача встановити контроль за виконанням рішення суду, суд зазначає таке.
Так, ч.1 ст. 382 КАС України встановлено, що суд, який ухвалив рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Згідно з частиною 2 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З аналізу вищевикладеного вбачається, що повноваження адміністративного суду накладати на суб'єкта владних повноважень зобов'язання подати звіт про виконання рішення суду є правом суду, а не його обов'язком, реалізація якого можлива у випадку доведення позивачем або встановлення судом під час розгляду справи, що за відсутності такого контролю рішення суду залишиться не виконаним, чи для його виконання доведеться докласти значних зусиль.
Суд зазначає, що обґрунтованих пояснень щодо необхідності покладення на відповідача додаткового обов'язку під час виконання судового рішення позивач у позовній заяві не зазначив. Судом під час розгляду справи обставин, які б вимагали встановлення судового контролю, також не встановлено.
Таким чином, суд не вбачає підстав для встановлення судового контролю за виконанням рішення суб'єктом владних повноважень, і в цій частині вимог слід відмовити.
Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Згідно ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовної заяви.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду у розмірі 21801,60 грн, що документально підтверджується платіжною інструкцією №432 від 22.04.2025 року.
Таким чином, за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України, Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків підлягають стягненню на користь позивача документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору в розмірі по 10900,80 грн пропорційно розміру задоволеним позовним вимогам.
Керуючись ст.ст. 241-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЕКСПРОМ» (51250, Дніпропетровська область, Новомосковський район, смт.Губиниха, вул.Берегового, 37, код ЄДРПОУ 32679601) до Державної податкової служби України (04053, м.Київ, Львівська площа, буд.8, код ЄДРПОУ 43005393), Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (49031, м.Дніпро, пр-т Олександра Поля, 57, код ЄДРПОУ 43968079) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити повністю.
Визнати протиправними та скасувати рішення комісії Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних: №12001165/32679601 від 04.11.2024; №12001166/32679601 від 04.11.2024; №12001167/32679601 від 04.11.2024; №12001168/32679601 від 04.11.2024; №12001169/32679601 від 04.11.2024; №12001170/32679601 від 04.11.2024; №12001196/32679601 від 04.11.2024; №12001198/32679601 від 04.11.2024; №12001199/32679601 від 04.11.2024 про відмову у реєстрації податкових накладних: №3868 від 08.12.2023, №3867 від 07.12.2023, №3866 від 07.12.2023, №3865 від 07.12.2023, №3864 від 05.12.2023, №3863 від 05.12.2023, №3869 від 08.12.2023, №3870 від 10.12.2023, №3871 від 11.12.2023.
Зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати податкові накладні Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЕКСПРОМ»: №3868 від 08.12.2023, №3867 від 07.12.2023, №3866 від 07.12.2023, №3865 від 07.12.2023, №3864 від 05.12.2023, №3863 від 05.12.2023, №3869 від 08.12.2023, №3870 від 10.12.2023, №3871 від 11.12.2023 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою їх фактичного подання на реєстрацію.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “АЛЕКСПРОМ» (код ЄДРПОУ 32679601) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 10900 (десять тисяч дев'ятсот) грн. 80 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (04053, м.Київ, Львівська площа, буд.8, код ЄДРПОУ 43005393).
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “АЛЕКСПРОМ» (код ЄДРПОУ 32679601) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 10900 десять тисяч дев'ятсот) грн. 80 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (49031, м.Дніпро, пр-т Олександра Поля, 57, код ЄДРПОУ 43968079).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення суду складений 13 серпня 2025 року.
Суддя О.В. Царікова