11 листопада 2025 року ЛуцькСправа № 140/7316/25
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Ксензюка А.Я.,
розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся в суд з позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі - В/ч НОМЕР_1 , відповідач) щодо визнання протиправною бездіяльність щодо ненарахування та невиплати передбачених чинним законодавством грошових виплат; зобов'язання нарахувати та виплатити додаткову винагороду в розмірі 100 000 гривень на місяць та заробітну плату пропорційно часу перебування на лікуванні у зв'язку із захворюванням, пов'язаним із захистом Батьківщини за квітень 2022 року, травень 2022 року, вересень 2022 року, жовтень 2022 року, листопад 2022 року, грудень 2022 року, січень 2023 року, квітень 2023 року, травень 2023 року, червень 2023 року, липень 2023 року, серпень 2023 року, вересень 2023 року, грошову компенсацію за невикористані дні щорічної основної відпустки за 2021 рік (20 днів), за 2022 рік (30 днів), за 2023 рік (30 днів), грошову компенсацію за невикористану додаткову оплачувану відпустку для учасників бойових дій за 2023 рік (14 днів), матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2021 рік, за 2022 рік, за 2023 рік.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що був прийнятий на військову службу на підставі контракту 30.04.2021. У період з 30.04.2021 по 27.09.2023 проходив службу у військовій частині НОМЕР_1 .
Зазначає, що згідно з довідкою №9959 від 31.08.2023 брав участь у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах Донецької, Луганської, Херсонської областей та в період здійснення зазначених заходів з 04.06.2021 по 06.04.2022, з 20.06.2022 по 19.07.2022, з 08.08.2022 по 22.08.2022, з 23.08.2022 по 16.09.2022.
27.09.2023 позивача було звільнено з військової служби у відставку за станом здоров'я на підставі висновку військово-лікарської комісії про непридатність до служби з виключенням з військового обліку (пункт «б» пункту 3 частини п'ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу»), що підтверджується витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 247 від 27.09.2023.
На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначає, що після отримання 04.04.2022 та 15.09.2022 поранень, пов'язаного з захистом Батьківщини перебував на стаціонарному лікуванні з 06.04.2022 по 21.04.2022 , з 21.04.2022 по 13.05.2022 , з 16.09.2022 по 23.09.2022 , з 18.10.2022 по 05.01.2023, з 14.04.2023 по 01.05.2023 , з 01.05.2023 по 18.09.2023 тому має право на нарахування та виплати йому додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» (далі постанова № 168) у розмірі до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування його на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я, проте військова частина, у якій він проходив службу, протиправно не здійснила йому виплату такої додаткової грошової винагороди.
Також позивач зазначає, що має на підставі витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 247 від 27.09.2023 йому передбачено здійснення наступних виплат, а саме: грошова компенсація за невикористані дні щорічної основної відпустки за 2021 рік (20 днів), за 2022 рік (30 днів), за 2023 рік (30 днів); грошова компенсація за невикористану додаткову оплачувану відпустку для учасників бойових дій за 2023 рік (14 днів); матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань за 2021 рік, за 2022 рік, за 2023 рік; одноразова грошова допомога по звільненню; грошова компенсація за неотримане речове майно. Водночас, згідно з випискою з банківського рахунку за період з 01.09.2022 по 28.05.2025, з усіх передбачених виплат фактично було одержано лише одноразову грошову допомогу при звільненні в розмірі 91 420,25 грн. та грошову компенсацію за неотримане речове майно в розмірі 19 503,13 грн. Таким чином вважає, що В/ч НОМЕР_1 не здійснила виплату всіх належних сум грошового забезпечення.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 22.07.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за цим позовом та розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін відповідно до частини п'ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (а.с.85-86).
У відзиві на позовну заяву від 28.07.2025 представник відповідача проти позову заперечив у зв'язку з наступними обставинами (а.с.89-104).
Вказує, що згідно наказу №260 Міністерства Оборони України «Грошове забезпечення за останніми займаними посадами виплачується за період звільнення від виконання службових обов'язків у зв'язку з хворобою та перебуванням на лікуванні в лікарняних закладах та у відпустці для лікування у зв'язку з хворобою (відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва)) (далі - відпустка для лікування у зв'язку з хворобою), але не більше чотирьох місяців із дня вибуття з військової частини (крім випадків, передбачених чинним законодавством України, більш тривалих строків перебування на лікуванні. При цьому, грошове забезпечення після чотирьох місяців безперервного перебування на лікуванні в лікарняних закладах виплачується на підставі висновку лікарняного закладу (військово-лікарської комісії), рішення командира військової частини про продовження перебування в лікарняних закладах та відповідно до вимог чинного законодавства.»
Представник відповідача вказує, що додаткова винагорода була виплачена ОСОБА_1 за квітень 2022 року: додаткову винагороду з розрахунку 100 000,00 грн було нараховано за період 01.04.2022 - 30.04.2022. На картковий рахунок перераховано 98 500,00 грн (після утримання військового збору) у травні 2022 року. За травень 2022 року: додаткову винагороду з розрахунку 30 000,00 грн нараховано за період 01.05.2022 - 31.05.2022. Виплачено 29 550,00 грн (після утримання військового збору) у червні 2022 року.
При цьому додаткова винагорода з розрахунку 100 000 грн за період лікування в першій половині травня 2022 року, а також починаючи з жовтня 2022 року по вересень 2023 року, не була виплачена у зв'язку з відсутністю документів (виписних епікризів), які б підтверджували факт перебування на лікуванні у зв'язку з пораненням (травмою, контузією, каліцтвом), пов'язаних з Захистом Батьківщини, що передбачено Постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» (зі змінами) та вимагається відповідно до Окремого доручення Міністра Оборони України, доведеного телеграмою від 23.06.2022 №912/з/23.
Разом з тим, представник відповідача вказав, що додаткова грошова винагорода також була виплачена:
за вересень 2022 року: за період 01.09.2022 - 15.09.2022 нараховано з розрахунку 100 000,00 грн. Виплата здійснена у жовтні 2022 року;
за період 16.09.2022-16.09.2022 нараховано з розрахунку 30 000,00 грн. Виплата здійснена у жовтні 2022 року;
за період 17.09.2022 - 23.09.2022 спочатку нараховано з розрахунку 30 000,00 грн, виплачено у жовтні 2022 року. У грудні 2022 року за цим же періодом проведено доплату з розрахунку 70 000,00 грн. (різниця між 100 000 грн та 30 000 грн), та донараховано 16 333,33 грн. Доплата у сумі 16 088,33 грн (після утримання військового збору) була перерахована на картковий рахунок у грудні 2022 року. Ця сума входить до загальної виплати у грудні 2022 року у розмірі 45 638,33 грн.;
за період 24.09.2022 - 30.09.2022 нараховано з розрахунку 30 000,00 грн. Виплата здійснена у жовтні 2022 року. Загалом за вересень 2022 року нараховано 81333,33 грн. Виплата здійснена після вирахування військового збору у жовтні 2022 року в сумі 64025,00 грн. та доплата здійснена у грудні 2022 року в сумі 16088,33 грн.;
за жовтень 2022 року: додаткову винагороду з розрахунку 30 000,00 грн нараховано за період 01.10.2022 - 31.10.2022 виплачено 29 550,00 грн у листопаді 2022 року4
за листопад 2022 року: додаткову винагороду з розрахунку 30 000,00 грн нараховано за період 01.11.2022 - 30.11.2022. Виплачено 29 550,00 грн у грудні 2022 року (частина з суми 45 638,33 грн);
за грудень 2022 року: додаткову винагороду з розрахунку 30 000,00 грн нараховано за період 01.12.2022 - 31.12.2022. Виплачено 29 550,00 грн у січні 2023 року;
за січень 2023 року: додаткову винагороду з розрахунку 30 000,00 грн нараховано за період 01.01.2023 - 31.01.2023. Виплачено 29 550,00 грн у лютому 2023 року;
за лютий - вересень 2023 року: додаткова винагорода не нараховувалась та не виплачувалась.
При цьому, додаткова винагорода з розрахунку 100 000 грн за період лікування починаючи з жовтня 2022 року по вересень 2023 року не була виплачена у зв'язку з тим, що ОСОБА_1 перебував на лікуванні у зв'язку з діагнозом посттравматичний стресовий розлад (що відноситься до психічних хвороб і підтверджується наданими медичними документами), тоді як додаткова винагорода, передбачена Постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» (зі змінами), в частині виплат з розрахунку 100 000 грн на місяць у зв'язку з перебуванням на лікуванні виплачується виключно у разі проходження такого лікування у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, а не у зв'язку з перебуванням на лікуванні через наявність психічних захворювань.
Крім того, представник відповідача зазначив, що матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань за 2021 рік нарахована в сумі 740,00 грн. Виплата здійснена після утримання військового збору у грудні 2021 року в сумі 728,90 грн. За 2022 рік нарахована в сумі 10770,00 грн. Виплата здійснена після утримання військового збору у грудні 2022 року в сумі 10608,45 грн. За 2023 рік виплата не здійснювалась, оскільки не було надано рапорт військовослужбовця щодо здійснення такої виплати з зазначенням підстави для здійснення виплати. При цьому, окремого доручення Міністра Оборони України, доведеного телеграмою від 01.02.2023 №2683/з виплата матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань у 2023 році здійснювалася виключно у разі наявності вичерпного переліку підстав. Згідно наказу Міністерства Оборони України №260 виплата матеріальної допомоги здійснюється за рапортом військовослужбовця на підставі наказу командира (начальника). Рапорт військовослужбовця у 2023 році на виплату матеріальної допомоги не було надано та зареєстровано, а тому нарахування та виплата такої допомоги не була здійснена.
Стосовно компенсації за невикористану відпустку вказав, що у жовтні 2023 року було здійснено виплату компенсації за невикористані дні щорічної відпустки за 2021, 2022 та 2023 роки - загалом 80 днів. Нарахування склали 59 692,80 грн. Також у жовтні 2023 року було виплачено компенсацію за невикористані дні додаткової відпустки для учасників бойових дій - 14 днів. Нарахування склали 10 446,24 грн. Виплата компенсацій за відпустки була здійснена на картковий рахунок одночасно з розрахунком при звільненні та є складовою суми 91 420,25 грн, перерахованої на картковий рахунок у жовтні 2023 року.
Представник відповідача вважає, що оскільки позивач отримав всі виплати, то позовні вимоги до задоволення не підлягають.
У відповіді на відзив від 28.07.2025 позивач підтримав доводи, викладені у позовній заяві, та додатково зазначив, що відповідач посилається на нібито відсутність виписних епікризів за періоди травня 2022 року та жовтень 2022 - вересень 2023. Це не відповідає дійсності, оскільки до позовної заяви долучені виписки та епікризи, що підтверджують лікування у цей період (виписний епікриз від 13.05.2022 року, виписка із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого від 23.09.2022 року, виписний епікриз від 05.01.2023 року, виписний епікриз із медичної картки стаціонарного хворого № 1923 від 01.05.2023 року, виписка із медичної картки стаціонарного хворого №2529 від 18.09.2023 року). Посилання на «відсутність документів» є безпідставним і спростовується матеріалами справи.
Крім того, вказав, що відповідач заявляє, що позивачу нібито виплачено компенсацію за всі невикористані відпустки, проте жодних підтверджень таких виплат - платіжних доручень, виписок з рахунків - не надано. Позивач не отримував у повному обсязі коштів за 20 днів 2021 року, 30 днів 2022 року, 30 днів 2023 року та 14 днів додаткової відпустки учасника бойових дій. Витяг з Наказу №247 із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №247 від 27.09.2023 року прямо визначає право позивача на компенсацію, і це не заперечується відповідачем.
Разом з тим, зазначив, що відповідач вважає невиплату матеріальної допомоги за 2023 рік правомірною через відсутність рапорту. Така позиція суперечить наказу Міністерства оборони України №260, який встановлює щорічну виплату матеріальної допомоги всім військовослужбовцям, звільненим за станом здоров'я. Позивач у 2023 році перебував на стаціонарному лікуванні та фактично не мав можливості подати рапорт, а командир, знаючи про стан здоров'я та обставини звільнення, повинен був ініціювати виплату. Більше того, Наказ №247 прямо включає матеріальну допомогу за 2023 рік до переліку належних виплат. Її невиплата є протиправною бездіяльністю.
Враховуючи наведене просив повторно позов задовольнити.
Інших заяв по суті справи на адресу суду не надходило.
Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд дійшов висновку про те, що у задоволенні позову необхідно відмовити з таких мотивів та підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 проходив військову службу у В/ч НОМЕР_1 та наказом командира військової частини НОМЕР_1 №247 від 27.09.2023 був виключений зі списків особового складу та всіх видів забезпечення у зв'язку з звільненням у відставку за підпунктом «б»(за станом здоров'я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку) пункту 3 частини п'ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (а.с.30).
Згідно довідки №4134 від 07.07.2022, виданою В/ч НОМЕР_1 про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) сержант ОСОБА_1 04.04.2022 одержав відкриту травму задньої частини садно-волосиситої частини голови, струс головного мозку, акубаротравму та згідно довідки, виданої В/ч НОМЕР_1 №9396 від 14.11.2022 сержант ОСОБА_1 14.09.2022 одержав мінно-вибухову травму, струс головного мозку, акубаротравму, контузію лівої барабанної перетинки, дотичне осколкове поранення області лоба. Зазначено, що отримані поранення військовослужбовцем пов'язані з виконанням ним обов'язків військової служби під час захисту Батьківщини та не є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння або навмисного спричинення собі телесного ушкодження (а.с.15, 19).
Довідкою про безпосередню участь особи у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України №9959 від 31.08.2023, виданою В/ч НОМЕР_1 підтверджено, що сержант ОСОБА_1 дійсно в період з 04.06.2021 по 06.04.2022, з 20.06.2022 по 19.07.2022, з 08.08.2022 по 22.08.2022 та з 23.08.2022 по 16.09.2022 брав участь у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах Донецької, Луганської, Херсонської областей та в період здійснення зазначених заходів (а.с.25).
Згідно довідкою №168 від 13.04.2023, виданою КП «Волинська обласна психіатрична лікарня м. Луцька» Волинської обласної ради сержант за контрактом ОСОБА_1 проведено медичний огляд позаштатною ВЛК при УП «ВОПЛ м. Луцька» 13.04.2023 та встановлено діагноз та постанову ВЛК про причинний зв'язок захворювання: наслідки вибухових травм, закритих черепно-мозкових травм (04.04.2022, 15.09.2022), струсів головного мозку у вигляді вестибулоатактичного, цефалічного синдромів і вегетативної дисфункції. Вертеброгенна люмбалгія (а.с.22).
З матеріалів справи слідує, що позивач проходив стаціонарне лікування, зокрема:
- з 21.04.2022 по 13.05.2022 перебував на лікуванні у відділені медичної реабілітації В/ч НОМЕР_2 (а.с.14);
- з 16.09.2022 по 23.09.2022 перебував на лікуванні в інфекційному відділені у В/ч НОМЕР_1 (а.с.18);
- з 18.10.2022 по 05.01.2023 згідно виписного епікризу перебував на стаціонарному лікуванні в Комунальному некомерційному підприємстві Львівської обласної ради «Львівська обласна клінічна психіатрична лікарня» (а.с.20-21);
- з 14.04.2023 по 01.05.2023 проходив стаціонарне лікування в КП «Луцька центральна районна лікарня» Підгайцівської сільської ради, що підтверджується виписним епікризом із медичної картки стаціонарного хворого №1923 (а.с.24);
- з 01.05.2023 по 18.09.2023 проходив лікування в стаціонарі в КП «волинська обласна психіатрична лікарня м. Луцька» Волинської обласної ради, що підтверджено випискою №2529 із медичної картки стаціонарного хворого (а.с.28-29);
- з 20.12.2023 по 30.12.2023 проходив стаціонарне лікування в Науково-дослідному інституті реабілітації осіб з інвалідністю ВНМУ імені М.І. Пирогова, що підтверджується випискою з медичної картки стаціонарного хворого №6398 (а.с.36);
- з 06.03.2024 по 26.03.2024 перебував на лікуванні в КП «Медичний центр реабілітації учасників бойових дій Луцької міської територіальної громади», що підтверджується випискою із медичної картки амбулаторного хворого №1256 (а.с.40);
- з 08.04.2024 по 18.04.2024 перебував на лікуванні у Волинському обласному госпіталі ветеранів, що підтверджено випискою із медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого №1541 (а.с.41);
- з 25.04.2025 по 02.05.2025 перебував на лікуванні в КП «Волинський обласний госпіталь ветеранів» Волинської обласної ради, що підтверджено випискою із медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого №1751 (а.с.45).
Разом з тим, за свідоцтва про хворобу №56 та продовження свідоцтва про хворобу №56, слідує, що 28.06.2023 позаштатна ВЛК КП «ВОПЛ м. Луцька» за розпорядженням військової частини НОМЕР_1 від 26.05.2023 №33877 було проведено огляд ОСОБА_1 та п.12 підтверджено, що він отримав травми, так пов'язані із захистом Батьківщини на підставі довідок про обставини травми від 07.07.2022 №4134 та від 14.09.2022 №9396 (а.с.26-27).
Крім того, як слідує з витягу з наказу командира В/ч НОМЕР_1 №247 від 27.09.2023 (по стройовій частині) позивачу не надавалася щорічна основна відпустка за 2021, 2022, 2023 роки, так само як і не надавалася додаткова оплачувана відпустка за 2023 рік та зазначено, що матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань позивач не отримував.
При вирішенні спору суд керується такими нормативно-правовими актами.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їхніх сімей визначені Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 № 2011-XII (далі - Закон №2011-XII).
Відповідно до частини першої та другої статті 9 Закону №2011-XII, держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.
До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України (частина 4 статті 9 вказаного вище Закону).
Механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України визначений Порядком виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженим наказом Міністерства оборони України №260 від 07.06.2018, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.06.2018 за №745/32197 (далі - Порядок №260).
Згідно з пунктом 2 вказаного Порядку №260, грошове забезпечення військовослужбовця включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.
До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років. До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади, пов'язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту; премія. До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: винагороди (крім винагороди військовослужбовцям, які обіймають посади, пов'язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту); допомоги.
Пунктом 3 Порядку №260 встановлено, що підставами для розрахунку та виплати основних і додаткових видів грошового забезпечення є: штат військової частини (установи, організації) (далі - військова частина); накази про призначення на посаду та зарахування до списків особового складу військової частини, про вступ до виконання обов'язків за посадою, в тому числі тимчасово, про зарахування в розпорядження; накази про встановлення та виплату основних і додаткових видів грошового забезпечення; накази про присвоєння військових звань; грошовий атестат або довідка про грошові виплати (за винятком осіб, призваних (прийнятих) на військову службу за контрактом, у тому числі під час проходження строкової військової служби).
Пунктом 10 Порядку №260 визначено, що у період дії воєнного стану до наказів про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень також включаються військовослужбовці, які у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних),- з дня отримання такого поранення, включаючи час переміщення до лікарняного закладу (в тому числі з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого), або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії.
Підставою для видання наказу про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, є довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), форму якої визначено додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року №402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 року за № 1109/15800, видана командиром військової частини, де проходить службу або перебуває у відрядженні військовослужбовець, яка містить інформацію про обставини отримання військовослужбовцем поранення (травми, контузії, каліцтва) під час захисту Батьківщини.
Така довідка видається відповідно до наказу командира військової частини про отримання поранення (травми, контузії, каліцтва) військовослужбовцем (пункт 11 Порядку №260).
Згідно пункту 12 Порядку №260 керівниками військово-лікарських (лікарсько-експертних) комісій закладів охорони здоров'я в системі Міністерства оборони України під час надання рекомендацій про потребу у відпустці за станом здоров'я військовослужбовцям, які одержали поранення (травму, контузію, каліцтво) під час захисту Батьківщини, після закінчення стаціонарного лікування у військовому (цивільному) лікарняному закладі (у тому числі закордонному) одночасно надаються медичні висновки про ступінь важкості поранення для прийняття рішення командирами військових частин цих військовослужбовців щодо надання їм відпустки для лікування після тяжкого поранення та виплати винагороди у розмірі 100 000 гривень за час цієї відпустки.
Відповідно до положень пункту 1 розділу XXVIII Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого Наказом Міністерства оборони України №260 від 07.06.2018, грошове забезпечення військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), зарахованим у розпорядження відповідних командирів або звільненим від посад, виплачується в розмірі грошового забезпечення, яке військовослужбовці отримували за займаними посадами до зарахування в розпорядження, але не більше ніж два місяці.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022, затвердженим Законом України №2102-IX, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану", введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який триває на даний час.
На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64 "Про введення воєнного стану в Україні" та №69 "Про загальну мобілізацію" Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову від 28 лютого 2022 р. №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" (далі - Постанова КМУ №168).
Пунктом 1 Постанови КМУ №168 установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, включати осіб, зазначених у цьому пункті, у тому числі тих, які: у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.
Відповідно до абзацу 2 частини четвертої статті 9 Закону № 2011-ХІІ порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту України та деяким іншим особам, визначений Порядком виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженим наказом Міністерства оборони України №260 від 07.06.2018, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.06.2018 за №745/32197 (далі - Порядок №260).
Пунктом 2 розділу І вказаного Порядку визначено, що грошове забезпечення включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.
До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років.
До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади, пов'язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту; премія.
До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: винагороди (крім винагороди військовослужбовцям, які обіймають посади, пов'язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту); допомоги.
За змістом пункту 3 розділу І Порядку №260 підставами для розрахунку та виплати основних і додаткових видів грошового забезпечення є: штат військової частини (установи, організації) (далі - військова частина); накази про призначення на посаду та зарахування до списків особового складу військової частини, про вступ до виконання обов'язків за посадою, в тому числі тимчасово, про зарахування в розпорядження; накази про встановлення та виплату основних і додаткових видів грошового забезпечення; накази про присвоєння військових звань; грошовий атестат або довідка про грошові виплати (за винятком осіб, призваних (прийнятих) на військову службу за контрактом, у тому числі під час проходження строкової військової служби).
Відповідно до пункту 17 розділу І Порядку №260 на період дії воєнного стану виплата грошового забезпечення особам офіцерського, старшинського, сержантського та рядового складу може встановлюватися за окремим рішенням Міністра оборони України.
З метою врегулювання виплати військовослужбовцям додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168, Міністром оборони України телеграмою від 25.03.2022 № 248/1298 доведено до відома Першому заступнику, заступникам Міністра оборони України, Державному секретарю Міністерства оборони України, Головнокомандувачу Збройних Сил України, начальнику Генерального штабу Збройних Сил України, командиру військової частини, голові Державної спеціальної служби транспорту, командувачам видів (родів військ, сил) Збройних Сил України/керівникам структурних-підрозділів апарату Міністерства оборони України, Головнокомандувача Збройних Сил України та Генерального штабу Збройних Сил України, командирам (начальникам) військових частин, установ, вимогу про те, що виплата додаткової винагороди військовослужбовцям у розмірі 100000,00грн. або 30000,00грн. здійснюється на підставі наказів командирів (начальників) військових частин (військових навчальних закладів, установ, організацій) особовому складу військової частини; керівника вищого органу військового управління командирам військових частин (пункт 5). У період дії воєнного стану, військовослужбовцям, які отримали поранення (контузії, травми, каліцтва), пов'язані із захистом Батьківщини, додаткову винагороду виплачувати у розмір 100000,00грн. за весь час безперервного перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), за час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого та перебування у відпустці у зв'язку з хворобою або для лікування тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської комісії (пункт 8).
23.06.2022 з метою врегулювання виплати військовослужбовцям додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінетом Міністрів України від 28.02.2022 р. №168, Міністром оборони України видано Окреме доручення від 23.06.2022 № 912/з/29, яке є обов'язковим для виконання посадовими особами військових частин Збройних Сил України та застосовується з 01.06.2022.
За змістом пункту 7 Окремого доручення у період дії воєнного стану, до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень також, включати військовослужбовців, які: у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), - з дня отримання такого поранення, включаючи час переміщення до лікарняного закладу (в тому числі з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого), або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної комісії).
Підставою для видання наказу щодо виплати додаткової винагороди в розмірі 100 000 грн. є довідка про отримання поранення (травми, контузії, каліцтва), визначена додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402 (далі - довідка), видана командиром військової частини, де проходить службу або перебуває у відрядженні військовослужбовець, яка містить інформацію про обставини отримання військовослужбовцем поранення (травми, контузії, каліцтва), під час захисту Батьківщини.
У довідці обов'язково зазначати: військове звання, прізвище, ім'я, по батькові, рік народження військовослужбовця, який отримав поранення (контузію, травму, каліцтво), пов'язаного із захистом Батьківщини; інформацію про поранення (контузію, травму, каліцтво) (дату отримання, вид, характер і локацію поранення (контузії, травма, каліцтва)), яка вносяться на підставі медичного висновку спеціаліста; обставини, за яких було отримано поранення (контузію, травму, каліцтво) під час захисту Батьківщини, із зазначенням бойових (спеціальних) завдань, які виконував військовослужбовець під час отримання ним травм (поранення, контузії, каліцтва); підстави видачі довідки (наказ командира військової частини про отримання поранення (травми, контузії, каліцтва) військовослужбовцем, виданий на підставі журналу обліку бойових дії, бойового донесення, тощо).
Керівникам військово-лікарських (лікарсько-експертних) комісій закладів охорони здоров'я в системі Міністерства оборони України при наданні рекомендацій про потребу у відпустці за станом здоров'я військовослужбовцям, які одержали поранення (травму, контузію, каліцтво) під час захисту Батьківщини, після закінчення стаціонарного лікування у військовому (цивільному) лікувальному закладі (в тому числі закордонному) одночасно надавати медичні висновки про ступінь важкості поранення для прийняття рішення командирами військових частин цих військовослужбовців щодо надання їм відпустки для лікування після тяжкого поранення та виплати винагороди у розмірі 100 000 грн. за час цієї відпустки.
Наказом Міністерства оборони України від 25.01.2023 № 44 внесено зміни до «Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам», затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260, та доповнено Порядок № 260 новим розділом. Виплата додаткової винагороди на період дії воєнного стану.
Так, відповідно до пункту 10 розділу XXXIV Порядку № 260 встановлено, що у період дії воєнного стану до наказів про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень також включаються військовослужбовці, які:
загинули (померли внаслідок отриманих після введення воєнного стану в Україні поранень та травм, пов'язаних із захистом Батьківщини),- виплата здійснюється за весь місяць, у якому військовослужбовець загинув (помер);
захоплені в полон (крім тих, які добровільно здалися в полон) або є заручниками, а також інтерновані в нейтральні держави або безвісно відсутні (у разі, коли зазначені події сталися як до введення воєнного стану, так і після його введення),- за час перебування в полоні (заручниках) та до дня звільнення включно або за час перебування в інтернуванні та до дня повернення до України або за час безвісної відсутності;
у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних),- з дня отримання такого поранення, включаючи час переміщення до лікарняного закладу (в тому числі з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого), або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії.
Згідно із пунктом 11 Розділу XXXIV Порядку № 260 підставою для видання наказу про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, є довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), форму якої визначено додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року №402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 року за № 1109/15800, видана командиром військової частини, де проходить службу або перебуває у відрядженні військовослужбовець, яка містить інформацію про обставини отримання військовослужбовцем поранення (травми, контузії, каліцтва) під час захисту Батьківщини.
Така довідка видається відповідно до наказу командира військової частини про отримання поранення (травми, контузії, каліцтва) військовослужбовцем.
Пунктом 12 Розділу XXXIV Порядку №260 керівниками військово-лікарських (лікарсько-експертних) комісій закладів охорони здоров'я в системі Міністерства оборони України під час надання рекомендацій про потребу у відпустці за станом здоров'я військовослужбовцям, які одержали поранення (травму, контузію, каліцтво) під час захисту Батьківщини, після закінчення стаціонарного лікування у військовому (цивільному) лікарняному закладі (у тому числі закордонному) одночасно надаються медичні висновки про ступінь важкості поранення для прийняття рішення командирами військових частин цих військовослужбовців щодо надання їм відпустки для лікування після тяжкого поранення та виплати винагороди у розмірі 100 000 гривень за час цієї відпустки.
Висновки щодо правозастосування.
Згідно з частиною другою статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Предметом цього позову є відмова у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 додаткової винагороди до 100 000 гривень за періоди перебування на лікуванні у зв'язку із захворюванням, пов'язаним із захистом Батьківщини за квітень 2022 року, травень 2022 року, вересень 2022 року, жовтень 2022 року, листопад 2022 року, грудень 2022 року, січень 2023 року, квітень 2023 року, травень 2023 року, червень 2023 року, липень 2023 року, серпень 2023 року, вересень 2023 року.
З системного аналізу наведених норм права слідує, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям, які отримали поранення (контузії, травми, каліцтва), пов'язані із захистом Батьківщини, встановлено додаткову винагороду в розмірі 100000,00 грн. за весь час безперервного перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), за час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого та перебування у відпустці у зв'язку з хворобою або для лікування тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської комісії.
З аналізу норм Постанови № 168 вбачається встановлення лише двох умов, необхідних для виплати збільшеної до 100000 гривень винагороди, а саме: пов'язаність поранення (контузії, травми, каліцтва), із захистом Батьківщини, а також факт перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних) внаслідок такого поранення або перебування у відпустці у зв'язку із отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.
При цьому, суд зауважує, що Постанова № 168 не містить жодних обмежень щодо періоду та/або кількості перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я, пов'язаних із пораненням, одержаним при захисті Батьківщини, за які виплачується винагорода у розмірі 100 000 гривень.
Під час проходження служби у військовій частині НОМЕР_1 згідно довідки №4134 від 07.07.2022, виданою В/ч НОМЕР_1 про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) сержант ОСОБА_1 04.04.2022 одержав відкриту травму задньої частини садно-волосиситої частини голови, струс головного мозку, акубаротравму та згідно довідки, виданої В/ч НОМЕР_1 №9396 від 14.11.2022 сержант ОСОБА_1 14.09.2022 одержав мінно-вибухову травму, струс головного мозку, акубаротравму, контузію лівої барабанної перетинки, дотичне осколкове поранення області лоба. Зазначено, що отримані поранення військовослужбовцем пов'язані з виконанням ним обов'язків військової служби під час захисту Батьківщини та не є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння або навмисного спричинення собі телесного ушкодження (а.с.15, 19).
Також, судом встановлено та визнається сторонами, що в результаті отриманих травм ОСОБА_1 проходив стаціонарне лікування:
- з 21.04.2022 по 13.05.2022 перебував на лікуванні у відділені медичної реабілітації В/ч НОМЕР_2 (а.с.14);
- з 16.09.2022 по 23.09.2022 перебував на лікуванні в інфекційному відділені у В/ч НОМЕР_1 (а.с.18);
- з 18.10.2022 по 05.01.2023 згідно виписного епікризу перебував на стаціонарному лікуванні в Комунальному некомерційному підприємстві Львівської обласної ради «Львівська обласна клінічна психіатрична лікарня» (а.с.20-21);
- з 14.04.2023 по 01.05.2023 проходив стаціонарне лікування в КП «Луцька центральна районна лікарня» Підгайцівської сільської ради, що підтверджується виписним епікризом із медичної картки стаціонарного хворого №1923 (а.с.24);
- з 01.05.2023 по 18.09.2023 проходив лікування в стаціонарі в КП «волинська обласна психіатрична лікарня м. Луцька» Волинської обласної ради, що підтверджено випискою №2529 із медичної картки стаціонарного хворого (а.с.28-29);
- з 20.12.2023 по 30.12.2023 проходив стаціонарне лікування в Науково-дослідному інституті реабілітації осіб з інвалідністю ВНМУ імені М.І. Пирогова, що підтверджується випискою з медичної картки стаціонарного хворого №6398 (а.с.36);
- з 06.03.2024 по 26.03.2024 перебував на лікуванні в КП «Медичний центр реабілітації учасників бойових дій Луцької міської територіальної громади», що підтверджується випискою із медичної картки амбулаторного хворого №1256 (а.с.40);
- з 08.04.2024 по 18.04.2024 перебував на лікуванні у Волинському обласному госпіталі ветеранів, що підтверджено випискою із медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого №1541 (а.с.41);
- з 25.04.2025 по 02.05.2025 перебував на лікуванні в КП «Волинський обласний госпіталь ветеранів» Волинської обласної ради, що підтверджено випискою із медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого №1751 (а.с.45).
Разом з тим, за свідоцтва про хворобу №56 та продовження свідоцтва про хворобу №56, слідує, що 28.06.2023 позаштатна ВЛК КП «ВОПЛ м. Луцька» за розпорядженням військової частини НОМЕР_1 від 26.05.2023 №33877 було проведено огляд ОСОБА_1 та п.12 підтверджено, що він отримав травми, так пов'язані із захистом Батьківщини на підставі довідок про обставини травми від 07.07.2022 №4134 та від 14.09.2022 №9396 (а.с.26-27).
Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що позивач має право на отримання збільшеної до 100 000,00 грн винагороди протягом усього строку перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я, включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, у зв'язку з отриманням травми.
Відповідачем згідно поданого до суду відзиву на позовну заяву та письмових пояснень лише повідомлено про відсутність підстав для виплати позивачу відповідної додаткової винагороди за спірний період, з посиланням на перевищення позивачем 4-місячного строку безперервного лікування, після якого місячне грошове забезпечення та додаткова винагорода не виплачуються.
Аналізуючи зазначені доводи відповідача та обставини даної справи, суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 11 ст. 10-1 Закону №2011-ХІІ (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) військовослужбовцю на підставі висновку військово-лікарської комісії надається відпустка для лікування у зв'язку з хворобою або відпустка для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) із збереженням грошового та матеріального забезпечення. Тривалість такої відпустки визначається характером захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва). Відпустка надається без урахування часу, необхідного для проїзду в межах України до місця проведення відпустки та назад, але не більше двох діб в один кінець. Загальний час безперервного перебування військовослужбовця в закладах охорони здоров'я та у відпустці для лікування у зв'язку з хворобою або у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) із збереженням грошового та матеріального забезпечення не може перевищувати 12 місяців поспіль. Огляд військово-лікарською комісією для вирішення питання про потребу у тривалому лікуванні проводиться не пізніше ніж через чотири місяці від початку лікування. Якщо відповідно до медичних документів закладу охорони здоров'я іноземної держави, до якого військовослужбовця направлено в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, хвороба або поранення (контузія, травма або каліцтво) військовослужбовця перешкоджає йому прибути до військово-лікарської комісії для проведення огляду з метою визначення потреби у тривалому лікуванні, такий огляд проводиться дистанційно в порядку, встановленому Міністерством оборони України. Висновок військово-лікарської комісії про потребу у тривалому лікуванні є підставою для продовження часу перебування військовослужбовця в закладах охорони здоров'я та у відпустці для лікування у зв'язку з хворобою або у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) із збереженням грошового та матеріального забезпечення на строк, визначений у такому висновку.
Аналогічно абзац 2 пункту 9 розділу І Порядку №260 визначає, що грошове забезпечення за останніми займаними посадами виплачується за період звільнення від виконання службових обов'язків у зв'язку з хворобою та перебуванням на лікуванні в лікарняних закладах та у відпустці для лікування у зв'язку з хворобою (відпустці за станом здоров'я) (далі - відпустка для лікування у зв'язку з хворобою), але не більше чотирьох місяців із дня вибуття з військової частини (крім випадків, передбачених чинним законодавством України, більш тривалих строків перебування на лікуванні).
Грошове забезпечення після чотирьох місяців безперервного перебування на лікуванні в лікарняних закладах виплачується на підставі висновку лікарняного закладу (військово-лікарської комісії), рішення командира військової частини про продовження перебування в лікарняних закладах та відповідно до вимог чинного законодавства (абзац 3 пункту 9 розділу І Порядку №260).
Відповідно до пункту 15 розділу І Порядку №260 грошове забезпечення не виплачується, зокрема, за час перебування на лікуванні в лікарняних закладах понад встановлені чинним законодавством строки. Призупинення та поновлення виплати грошового забезпечення оголошується наказом командира військової частини.
Отже, відповідно до законодавства, чинного на момент виникнення спірних правовідносин, висновок лікарняного закладу (військово-лікарської комісії) є підставою для прийняття командиром військової частини рішення про продовження часу перебування військовослужбовця в закладах охорони здоров'я із збереженням грошового та матеріального забезпечення.
Матеріали справи містять висновок ВЛК від 13.04.2023 про потребу позивача в продовженні лікування. (а.с.22)
Відповідно до довідки МСЕК серії 12 ААГ №588671 ОСОБА_1 встановлено ІІІ групу інвалідності з 29.01.2024 у зв'язку з захворюванням пов'язаним з проходженням військової служби (а.с.38).
Крім того, в матеріалах справи наявна індивідуальна програма реабілітації інваліда №183), видана обласною МСЕК 29.01.2024, що підтверджує потребу позивача в довготривалому реабілітаційному лікуванні (а.с.39).
Отже, судом встановлено, що матеріали справи містять належні документи, що засвідчують потребу позивача в продовженні лікування та в довготривалому лікуванні після отриманих 04.04.2022 та 14.09.2022 поранень, а саме відповідні довідки військово-лікарської комісії, що, у відповідності до положень п. 11 ст. 10-1 Закону № 2011-ХІІ та Порядку № 260, є підставою для продовження позивачу виплати грошового та матеріального забезпечення, в тому числі додаткової винагороди відповідно до постанови КМУ № 168 пропорційно часу перебування на лікуванні після 12-місячного строку безперервного лікування.
Отже, відповідач, В/ч НОМЕР_1 , невірно застосував закон, тому суд вважає позов в цій частині обґрунтованим та його задовольняє.
Стосовно позовної вимоги щодо виплати грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки за 2021 рік (20 днів), за 2022 рік (30 днів), за 2023 рік (30 днів), грошової компенсації за невикористану додаткову оплачувану відпустку для учасників бойових дій за 2023 рік (14 днів), матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2021 рік, за 2022 рік, за 2023 рік, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини другої - третьої статті 9 Закону України від 20.11.1991 № 2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011-ХІІ) до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону. Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Відповідно до частин першої, другої статті 125 Кодексу цивільного захисту України держава гарантує достатнє грошове забезпечення особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту з метою створення умов для належного та сумлінного виконання ними службових обов'язків.
Порядок та умови грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 3 розділу І Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 20.07.2018 № 623 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 серпня 2018 року за № 936/32388 (далі Інструкція № 623), грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Абзацом першим пункту 9 розділу І Інструкції № 623 визначено, що грошове забезпечення виплачується особам рядового і начальницького складу за місцем їх постійної служби.
Згідно із абзацом першим пункту 13 розділу І Інструкції № 623 грошове забезпечення, що належить особам рядового і начальницького складу і своєчасно їм не виплачено або виплачено в меншому, ніж належало, розмірі, виплачується за весь період, упродовж якого особи рядового і начальницького складу мали право на нього.
У рік звільнення зі служби особам рядового і начальницького складу в разі невикористання ними щорічних основної та додаткової відпусток виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також додаткової відпустки особам рядового і начальницького складу, які мають дітей або повнолітню дитину - особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А І групи, у тому числі за невикористані дні щорічних відпусток у минулі роки (пункт 3 розділу ХХVІІ Інструкції № 623).
Згідно із абзацом першим пункту 6 розділу ХХVІІ Інструкції № 623 при виплаті грошової компенсації за невикористані в році звільнення щорічної основної відпустки, а також додаткової відпустки особам рядового і начальницького складу, які мають дітей або повнолітню дитину - особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А І групи, у тому числі за невикористані дні щорічних основних відпусток у минулі роки, до розрахунку береться грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу, яке вони отримували на день звільнення зі служби цивільного захисту.
Особам рядового і начальницького складу за рішенням керівника (начальника) органу управління (підрозділу) в межах фонду грошового забезпечення, затвердженого в кошторисі органу управління (підрозділу), один раз на рік надається матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань у розмірі, що не перевищує місячного грошового забезпечення (пункт 1 розділу ХХІХ Інструкції № 623).
Як встановлено судом з витягу з наказу командира В/ч НОМЕР_1 №247 від 27.09.2023 (по стройовій частині) позивачу не надавалася щорічна основна відпустка за 2021, 2022, 2023 роки, так само як і не надавалася додаткова оплачувана відпустка за 2023 рік та зазначено, що матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань позивач не отримував (а.с.30).
Відповідачем у відзиві на позовну заяву належними доказами не спростовано факт невиплати зазначених сум грошового забезпечення.
Отже, відповідачем не доведено правомірність своїх дій, тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню, та з метою належного відновлення порушених прав позивача слід зобов'язати військову частину здійснити позивачу нарахування та виплату грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки за 2021 рік (20 днів), за 2022 рік (30 днів), за 2023 рік (30 днів), грошової компенсації за невикористану додаткову оплачувану відпустку для учасників бойових дій за 2023 рік (14 днів), матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2021 рік, за 2022 рік, за 2023 рік.
Крім того, зважаючи на відсутність документально підтверджених судових витрат пов'язаних із розглядом справи, питання про їх розподіл судом не вирішується.
Керуючись статтями 2, 72-77, 244-246, 255, 262, 295 КАС України, суд
Позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії, задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану", у розмірі 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні, внаслідок отримання травми, пов'язаної із захистом Батьківщини за квітень 2022 року, травень 2022 року, вересень 2022 року, жовтень 2022 року, листопад 2022 року, грудень 2022 року, січень 2023 року, квітень 2023 року, травень 2023 року, червень 2023 року, липень 2023 року, серпень 2023 року, вересень 2023 року а також грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки за 2021 рік (20 днів), за 2022 рік (30 днів), за 2023 рік (30 днів), грошової компенсації за невикористану додаткову оплачувану відпустку для учасників бойових дій за 2023 рік (14 днів), матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2021 рік, за 2022 рік, за 2023 рік відповідно до наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №247 від 27 вересня 2023 року.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану", у розмірі 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні, внаслідок отримання травми, пов'язаної із захистом Батьківщини за квітень 2022 року, травень 2022 року, вересень 2022 року, жовтень 2022 року, листопад 2022 року, грудень 2022 року, січень 2023 року, квітень 2023 року, травень 2023 року, червень 2023 року, липень 2023 року, серпень 2023 року, вересень 2023 року а також грошову компенсацію за невикористані дні щорічної основної відпустки за 2021 рік (20 днів), за 2022 рік (30 днів), за 2023 рік (30 днів), грошову компенсацію за невикористану додаткову оплачувану відпустку для учасників бойових дій за 2023 рік (14 днів), матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2021 рік, за 2022 рік, за 2023 рік відповідно до наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №247 від 27 вересня 2023 року, з урахуванням виплачених сум та висновків суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ).
Відповідач: Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ).
Суддя А.Я. Ксензюк