07 листопада 2025 року ЛуцькСправа № 140/10158/25
Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Валюха В.М., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Військової частини НОМЕР_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Волинській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_1 про визнання протиправними та скасування постанов, зобов'язання вчинити дії,
Військова частина НОМЕР_1 (далі - ВЧ НОМЕР_1 ) звернулася з позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Волинській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (далі - Відділ ПВР) про визнання протиправними та скасування постанов від 05.08.2025 про стягнення виконавчого збору, від 05.08.2025 про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження у виконавчому провадженні ВП № 78770523, та зобов'язання відповідача зупинити виконавче провадження ВП № 78770523 до завершення дії воєнного стану в Україні.
Позовні вимоги, з урахуванням нової редакції позовної заяви (а. с. 39-44), обґрунтовані тим, що рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 10.06.2024 у справі № 140/1850/24 зобов'язано ВЧ НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату (з урахуванням виплачених сум) ОСОБА_1 індексації-різниці за період з 01.03.2018 по 09.06.2020 відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку № 1078, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Постановою головного державного виконавця Відділу ПВР від 05.08.2025 на підставі виконавчого листа від 23.07.2025 № 4707/2025 відкрито виконавче провадження ВП № 78770523.
Також головний державний виконавець Відділу ПВР 05.08.2025 винесла постанови: про стягнення виконавчого збору в розмірі 32000,00 грн; про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження в розмірі 236,85 грн.
Позивач вказує, що відповідно до абзацу двадцять другого підпункту 5 пункту 10-2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIII (далі - Закон № 1404-VIII), зупиняється у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, вчинення виконавчих дій у виконавчих провадженнях з виконання рішень (крім рішень за позовами фізичних осіб про стягнення заробітної плати, грошового забезпечення військовослужбовців, його перерахунку, щодо забезпечення військовослужбовців житлом), боржниками за якими є підприємства оборонно-промислового комплексу, визначені в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, органи військового управління, з'єднання, військові частини, вищі військові навчальні заклади, військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти, установи та організації, які входять до складу Збройних Сил України, рішень про стягнення з фізичної особи заборгованості за житлово-комунальні послуги на території територіальних громад, що належать до територій, на яких ведуться активні бойові дії, або тимчасово окупованих територій відповідно до переліку, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику з питань тимчасово окупованої Російською Федерацією території України, або якщо стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги здійснюється щодо нерухомого майна, яке є місцем постійного проживання такої фізичної особи і було знищено або пошкоджено внаслідок воєнних (бойових) дій.
ВЧ НОМЕР_1 є військовим формуванням, яке входить до складу Сухопутних військ Збройних Сил України та з 24.02.2022 залучена до складу Сил та засобів стримування збройної агресії РФ проти України. Виконавчий лист, виданий судом 23.07.2025 за № 4707/2025, не стосується безпосереднього стягнення з ВЧ НОМЕР_1 сум індексації-різниці, а отже спірні правовідносини не стосуються виключного випадку, передбаченого положеннями пункту 10-2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1404-VIII, що в свою чергу свідчить про протиправність рішень Відділу ПВР щодо стягнення виконавчого збору та визначення розміру мінімальних витрат виконавчого провадження.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 20.10.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за цим позовом, залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_1 , та ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з повідомленням сторін, з урахуванням § 2 глави 11 розділу ІІ Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) (а. с. 51).
В поданому до суду відзиві на позовну заяву (а. с. 60-65) відповідач позов не визнав та просить відмовити у його задоволенні з підстав правомірності оскаржуваних постанов. При цьому, виконання рішення про перерахунок та виплату індексації-різниці грошового забезпечення належить до виключних випадків, передбачених абзацом двадцять другим підпункту 5 пункту 10-2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1404-VIII.
Копія ухвали від 20.10.2025 про відкриття провадження в адміністративній справі була надіслана третій особі рекомендованою кореспонденцією, проте, поштове відправлення не було вручене та підлягає поверненню на адресу суду із відділення поштового зв'язку з причини «одержувач відсутній за вказаною адресою 06.11.2025» (а. с. 77), тобто, в розумінні пункту 5 частини шостої статті 251 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) вказана ухвала є врученою третій особі 06.11.2025. Третя особа письмових пояснень щодо позову та відзиву на позов до суду не подала.
Інших заяв по суті справи від учасників справи до суду не надходило.
Стосовно заявленого у відзиві клопотання про заміну відповідача суд зазначає, що за змістом статті 162 КАС України у відзиві на позовну заяву відповідач викладає виключно заперечення проти позову, відзив не може містити будь-яких заяв чи клопотань, позаяк заяви та клопотання учасники справи подають окремо у письмовій формі із зазначенням підстав та з дотриманням інших вимог статті 167 КАС України. Отже, вказане клопотання не підлягало судом вирішенню по суті. Крім того, клопотання про заміну відповідача заявлене виключно з покликанням на постанову Кабінету Міністрів України «Деякі питання міжрегіональних територіальних органів Міністерства юстиції» від 06.05.2025 № 517 (пунктами 1, 2 якої передбачено перейменування Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції на Івано-Франківське міжрегіональне управління Міністерства юстиції України та утворення як юридичної особи публічного права Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України), проте доказів утворення Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Волинській області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції та початку його діяльності суду не надано. Суд також звертає увагу, що за змістом статті 52 КАС України заміна сторони її правонаступником можлива на будь-якій стадії судового процесу.
З урахуванням приписів частини третьої статті 268 КАС України, та враховуючи норму частини четвертої статті 229 КАС України, у зв'язку із неприбуттям в судове засідання на 10:00 07.11.2025 учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час та місце розгляду справи (а. с. 52-56), а також поданою представником позивача заяви про розгляд справи без його участі (а. с. 57), судовий розгляд справи проведено в порядку письмового провадження.
Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд дійшов висновку, що позов не підлягає до задоволення з таких мотивів та підстав.
Судом встановлено, що рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 10.06.2024 (залишене без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04.03.2025) у справі № 140/1850/24 за позовом ОСОБА_1 до ВЧ НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії позов задоволено повністю. Визнано протиправною бездіяльність ВЧ НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати в повному розмірі ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 09.06.2020. Зобов'язано ВЧ НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 із застосуванням місяця підвищення тарифної ставки (окладу) для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року. Зобов'язано ВЧ НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату (з урахуванням виплачених сум) ОСОБА_1 індексації-різниці за період з 01.03.2018 по 09.06.2020 відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку № 1078, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
23.07.2025, на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 10.06.2024 у справі № 140/1850/24, Волинський окружний адміністративний суд видав стягувачу ОСОБА_1 виконавчий лист за № 4707/2025 (а. с. 69).
Постановою головного державного виконавця Відділу ПВР Грицені Г.Г. від 05.08.2025 ВП № 78770523 відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа № 4707/2025, виданого 23.07.2025 Волинським окружним адміністративним судом про зобов'язання ВЧ НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату (з урахуванням виплачених сум) ОСОБА_1 індексації-різниці за період з 01.03.2018 по 09.06.2020 відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку № 1078, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні (а. с. 71).
Постановою головного державного виконавця Відділу ПВР Грицені Г.Г. від 05.08.2025 ВП № 78770523 про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження стягнуто з боржника ВЧ НОМЕР_1 витрати виконавчого провадження в сумі 236,85 грн (а. с. 73).
Постановою головного державного виконавця Відділу ПВР Грицені Г.Г. від 05.08.2025 ВП № 78770523 про стягнення виконавчого збору стягнуто з боржника ВЧ НОМЕР_1 виконавчий збір у розмірі 32000,00 грн (а. с. 75).
Відповідно до частини першої статті 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Згідно із пунктом 1 частини другої статті 287 КАС України позовну заяву може бути подано до суду: у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
Копію оскаржуваних постанов від 05.08.2025 про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження та про стягнення виконавчого збору були скеровані позивачу листами від 05.08.2025 № 12743, № 12754 (а. с. 72, 74) та боржником отримані 26.08.2025, про що свідчить запис у журналі реєстрації вхідних документів (а. с. 21-22). Враховуючи, що позовну заяву направлено поштовим зв'язком до суду 03.09.2025 (а. с. 14), тому суд дійшов висновку про дотримання позивачем десятиденного строку звернення до суду з цим позовом.
При вирішенні спору суд застосовує такі нормативно-правові акти.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Пунктом 1 частини першої статті 3 Закону № 1404-VIII відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
Згідно із частинами п'ятою, шостою статті 26 Закону № 1404-VIII виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону. За рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).
За приписами частин першої, третьої, четвертої статті 27 Закону № 1404-VIII виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України. За примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи. Державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).
Відповідно до частини п'ятої статті 27 Закону № 1404-VIII виконавчий збір не стягується:
1) за виконавчими документами про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів (крім виконавчих документів про стягнення аліментів, за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців), накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог, за виконавчими документами, що підлягають негайному виконанню (крім спеціальної виписки з Реєстру аграрних нот);
2) у разі виконання рішень Європейського суду з прав людини;
3) якщо виконання рішення здійснюється за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду в порядку, встановленому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень";
4) за виконавчими документами про стягнення виконавчого збору, стягнення витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених виконавцем відповідно до вимог цього Закону;
5) у разі виконання рішення приватним виконавцем;
6) за виконавчими документами про стягнення заборгованості, яка підлягає врегулюванню відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення" та Закону України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу", а також згідно з постановами державних виконавців, винесеними до набрання чинності зазначеними законами.
Згідно із частинами першою - третьою статті 42 Закону № 1404-VIII кошти виконавчого провадження складаються з: 1) виконавчого збору, стягнутого з боржника в порядку, встановленому статтею 27 цього Закону, або основної винагороди приватного виконавця; 2) авансового внеску стягувача; 3) стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження. Витрати органів державної виконавчої служби та приватного виконавця, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень, є витратами виконавчого провадження. Витрати виконавчого провадження органів державної виконавчої служби здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України та коштів виконавчого провадження, зазначених у пунктах 2 і 3 частини першої цієї статті. Витрати виконавчого провадження приватних виконавців здійснюються за рахунок авансового внеску стягувача, стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження. Витрати виконавчого провадження можуть здійснюватися приватним виконавцем за рахунок власних коштів. Розмір та види витрат виконавчого провадження встановлюються Міністерством юстиції України.
Відповідно до абзацу двадцять другого підпункту 5 пункту 10-2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1404-VIII зупиняється у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, вчинення виконавчих дій у виконавчих провадженнях з виконання рішень (крім рішень за позовами фізичних осіб про стягнення заробітної плати, грошового забезпечення військовослужбовців, його перерахунку, щодо забезпечення військовослужбовців житлом), боржниками за якими є підприємства оборонно-промислового комплексу, визначені в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, органи військового управління, з'єднання, військові частини, вищі військові навчальні заклади, військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти, установи та організації, які входять до складу Збройних Сил України, рішень про стягнення з фізичної особи заборгованості за житлово-комунальні послуги на території територіальних громад, що належать до територій, на яких ведуться активні бойові дії, або тимчасово окупованих територій відповідно до переліку, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику з питань тимчасово окупованої Російською Федерацією території України, або якщо стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги здійснюється щодо нерухомого майна, яке є місцем постійного проживання такої фізичної особи і було знищено або пошкоджено внаслідок воєнних (бойових) дій.
Положення, передбачені абзацом двадцять другим цього пункту, не поширюються на рішення, стягувачами за якими є держава, органи Пенсійного фонду України, інші державні цільові фонди, суб'єкти, визначені в абзаці двадцять другому цього пункту, а також на рішення про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю внаслідок кримінального правопорушення (абзац двадцять третій підпункту 5 пункту 10-2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1404-VIII).
Пунктом 8 розділу ІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 № 512/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02.04.2012 за № 489/20802 (зі змінами; далі - Інструкція № 512/5), визначено, що стягнення виконавчого збору здійснюється у порядку, визначеному статтею 27 Закону. Про стягнення з боржника виконавчого збору та його розмір державний виконавець зазначає у постанові про відкриття виконавчого провадження. Виконавчий збір стягується з боржника на підставі постанови про стягнення виконавчого збору, у якій зазначаються розмір та порядок стягнення нарахованого виконавчого збору. Постанову про стягнення виконавчого збору державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження (крім виконавчих документів про стягнення аліментів) та не пізніше наступного робочого дня після її винесення надсилає сторонам виконавчого провадження.
Згідно із пунктом 2 розділу VI Інструкції № 512/5 витрати виконавчого провадження складаються з мінімальних та додаткових витрат виконавчого провадження. Виконавець виносить постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження (крім виконавчих проваджень щодо виконання рішень Європейського суду з прав людини) та надсилає її сторонам виконавчого провадження не пізніше наступного робочого дня після її винесення.
Відповідно до пункту 17 розділу ІІІ Інструкції № 512/5 за наявності обставин, передбачених статтею 34, пунктами 1-4, 1-5, 10-2, підпунктом 1 пункту 10-3, підпунктом 1 пункту 10-4, пунктом 10-5 розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону, виконавець виносить постанову про зупинення вчинення виконавчих дій, крім випадків, визначених Законом.
Отже, відповідно до абзацу двадцять другого підпункту 5 пункту 10-2 розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1404-VIII, пункту 17 розділу ІІІ Інструкції № 512/5 у період дії воєнного стану в Україні виконавець виносить постанову про зупинення вчинення виконавчих дій з виконання рішень, боржниками за якими є військові частини, які входять до складу Збройних Сил України, крім рішень за позовами фізичних осіб: - про стягнення заробітної плати, - про стягнення грошового забезпечення військовослужбовців, - про перерахунок грошового забезпечення, - щодо забезпечення військовослужбовців житлом.
Згідно із пунктом 2 статті 9 «Грошове забезпечення військовослужбовців» Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-XII (далі - Закон № 2011-XII) до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Абзацом другим пункту 3 статті 9 «Грошове забезпечення військовослужбовців» Закону № 2011-XII передбачено, що грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
У рішенні Конституційного Суду України від 15.10.2013 № 9-рп/2013 зазначено, що індексація заробітної плати як складова належної працівникові заробітної плати спрямована на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у зв'язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги. Тому індексація грошового забезпечення, як складова грошового забезпечення військовослужбовців, є однією з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, а отже підлягає обов'язковому нарахуванню і виплаті (вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 20.11.2019 у справі № 620/1892/19).
На думку суду, оскільки рішення Волинського окружного адміністративного суду від 10.06.2024 у справі № 140/1850/24 є фактично судовим рішенням, постановленим за результатом розгляду позову військовослужбовця ОСОБА_1 про перерахунок грошового забезпечення з урахуванням індексації-різниці за період з 01.03.2018 по 09.06.2020 відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку № 1078, тому правові підстави для винесення постанови про зупинення вчинення виконавчих дій, які визначені абзацом двадцять другим підпункту 5 пункту 10-2 розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1404-VIII та пунктом 17 розділу ІІІ Інструкції № 512/5, у виконавчому провадженні № 78770523 відсутні.
Відтак, оскаржувані постанови від 05.08.2025 про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження та про стягнення виконавчого збору є правомірними та відсутні підстави для їх скасування з мотивів того, що виконавець не зупинив вчинення виконавчих дій. Судом не встановлено правових підстав для задоволення позовних вимог про визнання протиправними зазначених постанов та зобов'язання зупинити виконавче провадження. Крім того, що позовна вимога про зобов'язання відповідача зупинити виконавче провадження № 78770523 до завершення дії воєнного стану в Україні не може бути задоволена також тому, що згідно із статтею 38 Закону № 1404-VIII зупинення виконавчого провадження можливе лише у разі поновлення судом строку подання апеляційної скарги або прийняття такої апеляційної скарги до розгляду, проте така підстава для зупинення зазначеного виконавчого провадження відсутня.
З урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд у цій справі дійшов висновку про те, що оскаржувані постанови у виконавчому провадженні № 78770523 від 05.08.2025 про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження та про стягнення виконавчого збору прийняті з дотриманням вимог Закону № 1404-VIII, Інструкції № 512/5, правові підстави для винесення постанови про зупинення вчинення виконавчих дій, які визначені абзацом двадцять другим підпункту 5 пункту 10-2 розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1404-VIII та пункту 17 розділу ІІІ Інструкції № 512/5, у виконавчому провадженні № 78770523 відсутні, а оскаржувані у цій справі дії та постанови головного державного виконавця Відділу ПВР Грицені Г.Г. є такими, що вчинені/прийняті відповідно до вимог частини другої статті 2 КАС України, тому у задоволенні позову належить відмовити повністю.
Керуючись статтями 229, 243 - 246, 268, 287 КАС України, суд
В задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга може бути подана безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня з дня складення повного судового рішення.
Суддя В.М. Валюх
Повний текст рішення складений 10 листопада 2025 року