10 листопада 2025 року ЛуцькСправа № 140/7990/25
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Андрусенко О. О.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного до ОСОБА_1 про стягнення коштів,
Національна академія сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного (далі - Академія, позивач) звернулася з позовом до ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , відповідач) про стягнення витрат, пов'язаних з його утриманням у зазначеному закладі вищої освіти у розмірі 681487,84 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що підставою звернення позивача до суду стало дострокове розірвання контракту через небажання відповідача ОСОБА_1 продовжувати навчання (за власним бажанням), що обумовлює обов'язок відшкодування останнім витрат на його утримання у вищому навчальному закладі у зв'язку з припиненням відносин публічної служби відповідно до частини десятої статті 25 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу».
Так, відповідачем після дострокового розірвання контракту про проходження навчання не було відшкодовано витрати, пов'язані з його утриманням у вищому навчальному закладі, у загальному розмірі 681487,84 грн, а тому вказані кошти підлягають примусовому стягненню у судовому порядку.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 23.07.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
У відзиві на позовну заяву представник відповідача зазначив, що ОСОБА_1 визнає позовні вимоги частково, а саме в частині стягнення витрат, пов'язаних з утриманням під час навчання по продовольчому, медичному забезпеченні та за спожиті комунальні послуги та енергоносії, що складає суму 117527,57 грн. В той же час, вважає безпідставними та такими, що не підлягають до задоволення, позовні вимоги про стягнення з нього витрат по грошовому забезпеченні у розмірі 563960,27 грн, з огляду на те, що відповідач як до початку навчання (2023 рік), так і після відрахування з навчання проходив та продовжує проходити військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , у свою чергу, навчання курсантів у вищих навчальних закладах є також одним із видів військової служби. Відтак, оскільки його навчання, як курсанта, є військовою службою і не виключало виконання під час навчання завдань військової служби, а грошове забезпечення військовослужбовця, за своїм змістом, є винагородою за державну службу особливого характеру, тому вважає, що грошове забезпечення не відноситься до витрат, пов'язаних із утриманням відповідача у навчальному закладі, а є видатками у сфері соціального забезпечення військовослужбовця, які виплачені за період військової служби (навчання). Крім того, вказав, що позивач припустився помилки в обрахунках і включив до розрахунку суми грошового забезпечення за липень 2024 року у розмірі 22307,10 грн, яка відповідачем фактично не була отримана.
У відповіді на відзив позивач підтримав позовні вимоги з підстав, наведених у позовній заяві, та просив їх задовольнити повністю. Додатково зазначив, що ОСОБА_1 за час проходження навчання в Академії отримував грошове забезпечення курсанта вищого військового навчального закладу, що пов'язане з його утриманням у навчальному закладі, а відтак підлягає відшкодуванню. Щодо виплати грошового забезпечення за липень 2024 року, то зауважив, відповідно до картки особового рахунку ОСОБА_1 сума грошового забезпечення за липень становить 22307,10 грн., сума до виплати (з урахуванням утриманих податків та зборів) - 21972,49 грн, і така сума грошового забезпечення зарахована на рахунок відповідача 11.07.2025, про що свідчить довідка з «Приватбанку».
Перевіривши доводи позовної заяви наявними у матеріалах справи письмовими доказами в їх сукупності, суд встановив такі обставини.
Судом встановлено, що наказом начальника Академії від 25.07.2023 №21-КС (по особовому складу) солдата ОСОБА_1 зараховано на перший курс денної форми навчання до Академії (а.с.18).
Наказом начальника Академії від 26.08.2023 №270 (по стройовій частині) солдата ОСОБА_1 з 26.08.2023 зараховано до списків особового складу Академії та на всі види забезпечення (а.с.19).
26.08.2023 між Міністерством оборони України в особі начальника Академії та солдатом ОСОБА_1 укладено контракт про проходження військової служби (навчання) у Збройних Силах України курсантами вищого військового навчального закладу. Згідно з пунктом 1 вказаного контракту відповідач зобов'язувався, зокрема, відшкодовувати Міністерству оборони України витрати, пов'язані із його утриманням у вищому військовому начальному закладі, в якому проходить військову службу (навчання), в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або недисциплінованість чи відмови від подальшого проходження військової служби після закінчення цього закладу (а.с.20).
22.05.2025 солдат ОСОБА_1 подав рапорт про відрахування його з числа курсантів Академії через небажання продовжувати навчання (за власним бажанням). Крім того, у даному рапорті відповідач зазначив про свою обізнаність із обов'язком відшкодувати витрати, пов'язані із його утриманням у навчальному закладі, на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 12.07.2006 №964 “Про затвердження порядку відшкодування курсантами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах» та зобов'язався їх відшкодувати (а.с. 21).
Наказом начальника Академії від 11.06.2025 №39-КС (по особовому складу) відповідно до частини одинадцятої статті 25 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу», та пунктів 3, 7 розділу II Особливостей відрахування, поновлення та переведення курсантів, слухачів, ад'юнктів закладів фахової передвищої військової освіти, вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти та наукових установ у системі Міністерства оборони України, затверджених наказом Міністерства оборони України №877 від 31.12.2024, солдата ОСОБА_1 , курсанта навчального курсу інституту психологічної підтримки персоналу спеціальності “Забезпечення військ (сил)» спеціалізації “Морально-психологічне забезпечення у підрозділах, на кораблях (за видами збройних сил)» відраховано з числа курсантів другого курсу через небажання продовжувати навчання (за власним бажанням), достроково розірвано контракт про проходження військової служби (навчання) у Збройних Силах України курсантами вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу закладу вищої освіти, звільнено від займаної посади та вважати таким, що проходить військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період (а.с.29).
Наказом начальника Академії від 16.06.2025 №168 (по стройовій частині) солдата ОСОБА_1 з 16.06.2025 виключено зі списків особового складу Академії та всіх видів забезпечення. Вказаним наказом також зобов'язано відповідача визначено відшкодувати витрати, пов'язані з його утриманням в Академії за період з 26.08.2023 по 16.06.2025 в сумі 681487,84 грн (а.с. 30).
Того ж дня солдата ОСОБА_1 під підпис було ознайомлено із довідкою-розрахунком №77 від 16.06.2025 про відшкодування витрат, пов'язаних з його утриманням в Академії за період з 26.08.2023 по 16.06.2025 в сумі 681487,84 грн та останній зобов'язався такі витрати відшкодувати (а.с. 31).
Витрати, пов'язані з утриманням відповідача в Академії, складаються з витрат на: грошове забезпечення 563960,27 грн; продовольче забезпечення 74002,20 грн; медичне забезпечення 719,00 грн; спожиті комунальні послуги та енергоносії 42806,37 грн (а.с. 31).
У зв'язку з невідшкодуванням відповідачем витрат, пов'язаних з його утриманням в Академії, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходив з наступного.
Закон України “Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 №2232-XII (далі - Закон №2232-XII) здійснює правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби.
За приписами частини першої статті 2 Закону №2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів та закладів вищої освіти, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки (далі - вищі військові навчальні заклади та військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти), а також закладів фахової передвищої військової освіти, є видом військової служби (частина шоста статті 2 Закону №2232-XII).
Згідно з пунктом 3 частини першої, частини третьої статті 24 Закону №2232-XII початком проходження військової служби вважається день призначення на посаду курсанта закладу фахової передвищої військової освіти, вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу закладу вищої освіти - для громадян, які не проходили військову службу, та військовозобов'язаних. Закінченням проходження військової служби вважається день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби громадянами України.
За правилами частин третьої та п'ятої статті 25 Закону №2232-XII зарахування громадян України до закладів фахової передвищої військової освіти, вищих військових навчальних закладів та військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти проводиться на добровільних засадах відповідно до особистих заяв після успішного складення вступних іспитів та відповідних випробувань. З громадянами України - курсантами закладу фахової передвищої військової освіти, вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу закладу вищої освіти укладається контракт про проходження військової служби (навчання) на строки, передбачені абзацом четвертим частини другої статті 23 цього Закону.
Указом Президента України від 10.12.2008 № 1153/2008 затверджено Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України (далі - Положення № 1153/2008).
Відповідно до пункту 15 розділу ІІ Положення № 1153/2008 одним із видів контрактів, які укладаються з громадянами, які добровільно вступають на військову службу, є контракт про проходження військової служби (навчання) у Збройних Силах України курсантами вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу закладу вищої освіти (далі - контракт про навчання) - письмова угода, що укладається між громадянином і державою, від імені якої виступає Міністерство оборони України, для встановлення правових відносин між сторонами під час проходження військової служби (навчання).
Судом встановлено, що відповідно до абзацу шостого пункту 1 Контракту про проходження військової служби (навчання) у Збройних Силах України, укладеного 26.08.2023 між Міністерством оборони України, в особі начальника Академії, і ОСОБА_1 , останній взяв на себе зобов'язання відшкодувати Міністерству оборони України витрати, пов'язані з утриманням у закладі, в якому проходить військову службу (навчання), в разі дострокового розірвання Контракту через небажання продовжувати навчання або недисциплінованість чи відмови від подальшого проходження військової служби після закінчення цього закладу у випадках, визначених частиною десятою статті 25 Закону №2232-XII.
Так, частиною десятою статті 25 Закону №2232-XII передбачено, що курсанти в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість, систематичне невиконання умов контракту військовослужбовцем, невиконання освітньої програми (індивідуального навчального плану - за його наявності), в інших випадках, передбачених законом, та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб сержантського, старшинського або офіцерського складу після закінчення відповідно закладу фахової передвищої військової освіти, вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу закладу вищої освіти, а також особи офіцерського складу, які звільняються з військової служби протягом п'яти років (десяти років - для осіб офіцерського складу, які оволоділи спеціальностями льотного складу авіації) після закінчення вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу закладу вищої освіти відповідно до підпунктів "д", "е", "з", "и" пункту 1, підпунктів "д", "е", "ж", "з" пункту 2 та підпункту "в" пункту 3 частини п'ятої статті 26 цього Закону, відшкодовують Міністерству оборони України та іншим центральним органам виконавчої влади, яким підпорядковані ці заклади освіти, витрати, пов'язані з їх утриманням у закладі фахової передвищої військової освіти, вищому військовому навчальному закладі, військовому навчальному підрозділі закладу вищої освіти, відповідно до порядку та умов, встановлених Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється в судовому порядку.
Механізм відшкодування курсантами в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або недисциплінованість, систематичне невиконання умов контракту військовослужбовцем, невиконання освітньої програми (індивідуального навчального плану - за наявності), у зв'язку з припиненням громадянства України та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб сержантського, старшинського або офіцерського складу після закінчення відповідно закладу фахової передвищої військової освіти, вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу закладу вищої освіти, а також особами офіцерського складу, які звільняються з військової служби протягом п'яти років (10 років - для осіб офіцерського складу, які оволоділи спеціальностями льотного складу авіації) після закінчення вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу закладу вищої освіти відповідно до підпунктів “д», “е», “з», “и» пункту 1, підпунктів “д», “е», “ж», “з» пункту 2 і підпункту “в» пункту 3 частини п'ятої статті 26 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу», витрат, пов'язаних з їх утриманням у закладах фахової передвищої військової освіти, вищих військових навчальних закладах, військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти (далі - витрати) визначає Порядок відшкодування курсантами та особами офіцерського складу витрат, пов'язаних з їх утриманням у закладах фахової передвищої військової освіти, вищих військових навчальних закладах, військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2006 №964 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 14.02.2025 № 167) (далі - Порядок №964).
Відповідно до пункту 3 Порядку №964 встановлено, що відшкодування здійснюється в розмірі фактичних витрат, пов'язаних із: грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням; перевезенням до місця проведення канікулярної відпустки та у зворотному напрямку; оплатою комунальних послуг. Порядок розрахунку витрат встановлюється Міноборони та центральними органами виконавчої влади, яким підпорядковані заклади фахової передвищої військової освіти, вищі військові навчальні заклади, військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти.
Як передбачено пунктом 6 Порядку №964, у разі відмови курсанта або особи офіцерського складу добровільно відшкодувати витрати таке відшкодування здійснюється в судовому порядку.
Відповідно до пункту 7 вказаного Порядку суми відшкодованих курсантами та особами офіцерського складу витрат перераховуються Міноборони та центральним органам виконавчої влади, яким підпорядковані заклади фахової передвищої військової освіти, вищі військові навчальні заклади, військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти, із подальшим їх перерахуванням до загального фонду державного бюджету за кодом класифікації доходу бюджету 24060300 “Інші надходження». Зарахування сум, відшкодованих курсантами та особами офіцерського складу, витрат, що будуть надходити за рішеннями судів, прийнятими до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 14 лютого 2025 р. № 167 “Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 12 липня 2006 р. № 964», продовжується до повного погашення боргу із подальшим перерахуванням їх до загального фонду державного бюджету.
З метою впорядкування діяльності посадових осіб та органів військового управління щодо відшкодування курсантами, які проходять підготовку на посади осіб офіцерського складу, Міністерству оборони України, Міністерству внутрішніх справ України, Державній прикордонній службі України, Управлінню державної охорони України, Службі безпеки України та Державній спеціальній службі транспорту України (далі - міністерства) витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищому військовому навчальному закладі, військовому навчальному підрозділі вищого навчального закладу, у разі дострокового розірвання контракту про проходження військової служби (навчання) через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість, а також у разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах офіцерського складу у військових формуваннях, правоохоронних органах або органах спеціального призначення після закінчення ВНЗ розроблено Порядок розрахунку витрат, пов'язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах, затверджений наказом Міністерства оборони України, Міністерства фінансів України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, Служби безпеки України від 16.07.2007 №419/831/240/605/537/219/534, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30.07.2007 за N 863/14130 (далі - Порядок №419).
Як передбачено пунктом 1.2 Порядку №419 зобов'язання про добровільне відшкодування курсантом витрат, пов'язаних з його утриманням, зазначається в контракті під час його укладання.
Відповідно до пункту 2.1 Порядку №419 відшкодування здійснюється в розмірі фактичних витрат, пов'язаних з утриманням курсантів у вищому навчальному закладі, а саме витрат на: грошове забезпечення; продовольче забезпечення; речове забезпечення; медичне забезпечення; перевезення до місця проведення щорічної основної та канікулярної відпустки та назад; оплату комунальних послуг та спожитих енергоносіїв.
Згідно з пунктом 2.1.1 Порядку №419 витратами на грошове забезпечення є отримане курсантом щомісячне грошове забезпечення за весь період навчання, яке визначається з посадового окладу та додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу та надбавки), передбачених чинним законодавством для цієї категорії військовослужбовців. Фактичні дані беруться з розрахункових відомостей та інших передбачених документів, що підтверджують виплату щомісячного грошового забезпечення курсанту.
Відповідно до пункту 2.1.2 Порядку №419 витратами на продовольче забезпечення є витрати, пов'язані із забезпеченням курсанта продовольством згідно з нормами харчування, які провадяться на підставі довідки-розрахунку, складеної начальником продовольчої служби.
Згідно з пунктом 2.1.4. Порядку №419 витратами на медичне забезпечення є витрати, пов'язані з наданням медичної допомоги, у тому числі стоматологічної, безпосередньо у вищому навчальному закладі, та вартість лікування у військових госпіталях.
Відповідно до пункту 2.1.6. Порядку №419 до спожитих курсантом вищого навчального закладу комунальних послуг та енергоносіїв належать тепло, гаряча та холодна вода, водовідведення та електроенергія.
Відповідно до пункту 2.3 Порядку №419, у разі дострокового розірвання контракту відповідні служби (підрозділи) забезпечення навчального процесу здійснюють остаточний розрахунок фактичних витрат за відповідними видами забезпечення, складають довідки-розрахунки та подають їх до кадрового підрозділу вищого навчального закладу.
Період навчання, за який здійснюється відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням, визначається з дня зарахування по день виключення курсанта зі списків особового складу вищого навчального закладу.
У наказі про звільнення курсанта сума відшкодування відображається узагальнено та вноситься до книги обліку нестач вищого навчального закладу.
Як встановлено судом вище, наказом начальника Академії від 11.06.2025 №39-КС (по особовому складу) солдата ОСОБА_1 відраховано з числа курсантів другого курсу через небажання продовжувати навчання (за власним бажанням), достроково розірвано з ним контракт про проходження військової служби (навчання) у Збройних Силах України (а.с.29)
Наказом начальника Академії від 16.06.2025 №168 (по стройовій частині) солдата ОСОБА_1 з 16.06.2025 виключено зі списків особового складу Академії та всіх видів забезпечення, визначено відшкодувати витрати, пов'язані з його утриманням в Академії за період з 26.08.2023 по 16.06.2025 в сумі 681487,84 грн (а.с. 30).
Згідно довідки-розрахунку від 16.06.2025 №77 загальна сума визначених до відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням дня солдата ОСОБА_1 за період з 26.08.2023 по 16.06.2025, становить 681487,84 грн та такі витрати складаються: грошове забезпечення - 563960,27 грн; продовольче забезпечення - 74002,20 грн; медичне забезпечення - 719,00 грн; оплата за спожиті комунальні послуги та енергоносії - 42806,37 грн (а.с. 31).
З відповідним розрахунком коштів на відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням в навчальному закладі, відповідач був ознайомлений 16.06.2025, про що свідчить його особистий підпис, та останній зобов'язався такі витрати відшкодувати в касу або на рахунок Академії (а.с. 31).
В матеріалах справи також містяться довідки-розрахунки витрат на грошове забезпечення, продовольче забезпечення, медичне забезпечення та на оплату комунальних послуг та спожитих енергоносіїв (а.с. 32-37).
Відтак, Академією відповідно до вимог Порядку №964 та Порядку №419 розраховані фактичні витрати, пов'язані з утриманням відповідача з дня його зарахування до Академії по день виключення зі списків особового складу вищого навчального закладу, загальна сума яких, згідно з довідкою-розрахунком від 16.06.2025 №77, складає 681487,84 грн, з якою ОСОБА_1 був ознайомлений під власноручний підпис.
При цьому, відповідач доказів добровільної сплати зазначених коштів до суду не подав.
Суд зазначає, що згідно з контрактом, укладеним 26.08.2023 між Міністерством оборони України в особі начальника Академії та відповідачем, останній був ознайомлений із законами та іншими нормативно-правовими актами, які регулюють порядок проходження військової служби (навчання), і відповідач добровільно взяв на себе певні зобов'язання.
При цьому, як встановлено з матеріалів справи, кошти, які просить стягнути позивач, не є вартістю навчання, а є вартістю утримання у навчальному закладі.
Таким чином, будучи обізнаним під час підписання контракту про необхідність відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням в навчальному закладі у разі дострокового розірвання контракту, зокрема через небажання продовжувати навчання, відповідач на даний час не відшкодував кошти, які витрачені на його утримання. При цьому, відповідач самостійно визнав свій обов'язок, підписавши зобов'язання у письмовому вигляді.
Суд критично оцінює доводи представника відповідача про те, що навчання курсанта є військовою службою і не виключає виконання завдань військової служби, а тому виплачене грошове забезпечення не може вважатися витратами, пов'язаними з його утриманням у навчальному закладі.
Відповідно до частини першої статті 25 Закону №2232-XII час навчання у вищому військовому навчальному закладі є особливим видом проходження військової служби військовою службою (навчанням). Тобто законодавець відмежовує службу за призначенням у військовій частині від навчання у вищому військовому навчальному закладі, встановлюючи спеціальний правовий режим для курсантів.
Стаття 25 цього ж Закону прямо передбачає, що держава забезпечує курсантів грошовим, продовольчим, речовим та медичним забезпеченням, а також наданням житла та комунальних послуг. Такі видатки класифікуються не як елемент соціального забезпечення військовослужбовців у широкому розумінні, а саме як витрати на утримання курсантів у процесі їх навчання. Вони мають цільове призначення - забезпечити можливість здобуття освіти й підготовки фахівців для потреб Збройних Сил України.
Положення пункту 3 Порядку №964, прямо відносять до складу таких витрат грошове забезпечення, виплачене курсанту. Отже, доводи позивача суперечать прямій нормі підзаконного акта, виданого на виконання Закону.
Грошове забезпечення курсанта під час навчання є частиною комплексу державного утримання курсанта (разом із харчуванням, речовим майном, проживанням, медичним забезпеченням). Це не є «заробітною платою» чи суто соціальною виплатою, а є фінансуванням державою процесу його навчання та підготовки як військового фахівця.
Отже, грошове забезпечення, що виплачувалося відповідачу під час його навчання в Академії, є складовою частиною витрат держави на його утримання як курсанта, і тому підлягає відшкодуванню у випадках дострокового розірвання контракту.
Також доводи представника відповідача на те, що позивач протиправно включив до розрахунку витрат на грошове забезпечення суми грошового забезпечення за липень 2024 року у розмірі 22307,10 грн, так як ОСОБА_1 така сума не була виплачена, суд відхиляє з огляду на таке. В матеріалах справи наявна картка особового рахунку ОСОБА_1 за 2024 рік, зі змісту якої слідує, що нарахована сума грошового забезпечення відповідача за липень 2024 року становить 22307,10 грн., сума до виплати (з урахуванням утриманих податків та зборів) - 21972,49 грн (а.с. 82). У свою чергу, довідкою Приватбанку про виконання реєстру зарахування коштів на рахунок одержувачів (а.с.81) підтверджується, що 11.07.2025 на рахунок відповідача було зараховано заробітну плату (грошове забезпечення) у розмірі 21972,49 грн. Вказана обставина також підтверджується долученою до відзиву на позовну заяву випискою з Приватбанку від 30.07.2025 (а.с.60).
Таким чином, враховуючи те, що ОСОБА_1 не відшкодовано у добровільному порядку витрати в розмірі 681487,84 грн, пов'язані з утриманням в Академії, а тому такі підлягають до стягнення в судовому порядку.
Виходячи з вищенаведеного, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, не спростовані відповідачем, а отже підлягають до задоволення в повному обсязі.
Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз. Оскільки позивачем не надано доказів понесення витрат пов'язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, тому понесені позивачем судові витрати йому не відшкодовуються.
Керуючись статтями 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного витрати, пов'язані з утриманням у зазначеному закладі вищої освіти у розмірі 681487,84 грн (шістсот вісімдесят одна тисяча чотириста вісімдесят сім грн 84 коп.).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: Національна академія сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного (79026, Львівська область, місто Львів, вулиця Героїв Майдану, 32, код ЄДРПОУ 08410370).
Відповідач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ).
Суддя О. О. Андрусенко