10 листопада 2025 року ЛуцькСправа № 140/642/25
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Волдінера Ф.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,
До суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області, відповідно до якого просить суд:
1) визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо виплати щорічної разової грошової допомоги до Дня Незалежності України за 2024 рік ОСОБА_2 , як члену сім'ї загиблого ветерана війни, у меншому розмірі, ніж передбачено статтею 15 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (в редакції від 25.12.1998);
2) зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області здійснити ОСОБА_2 перерахунок та виплату щорічної разової грошової допомоги, як члену сім'ї загиблого ветерана війни, за 2024 рік відповідно до статті 15 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (в редакції від 25.12.1998), у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми такої допомоги.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що є учасником бойових дій та відповідно до статті 12 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту від 22.10.1993 №3551-XII, має право на отримання щорічної одноразової грошової допомоги в розмірі 5 мінімальних пенсій за віком. Натомість у 2024 році Головним управлінням Пенсійного фонду України у Волинській області було виплачено позивачу разову грошову допомогу до Дня Незалежності за 2024 рік, як учаснику бойових дій у розмірі - 1000 грн. З виплатою щорічної разової грошової допомоги до Дня Незалежності України за 2024 рік у зазначеному розмірі позивач не погоджується, через що звернувся до суду з цим позовом.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 24.01.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за цим позовом та розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до частини першої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 24.01.2025 зупинено провадження у справі №140/467/25 до набрання законної сили судовим рішенням касаційної інстанції у справі №440/14216/23.
У відзиві на позовну заяву відповідач позовних вимог не визнав та просить суд відмовити позивачу в задоволені позовних вимог, оскільки позивачу разова грошова допомога до Дня Незалежності України в 2024 році виплачена в належному розмірі відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 02.04.2024 №754.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 04.09.2025 провадження у справі поновлено.
Інші заяви по суті справи від сторін не надходили.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, з'ясувавши всі обставини справи, перевіривши їх дослідженими доказами, суд встановив наступне.
Не погоджуючись із розміром вказаної виплати, позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області із заявою про нарахування та виплату їй вказаної допомоги у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
Однак, листом від 01.11.2024 Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області відмовило позивачу у виплаті щорічної разової грошової допомоги у збільшеному розмірі, посилаючись на постанову Кабінету Міністрів України від 21.07.2023 №754 та відсутність підстав для виплати разової грошової допомоги у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
Не погодившись з нарахуванням та виплатою щорічної разової грошової допомоги у меншому розмірі, ніж передбачено Законом №3551-XII, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спеціальним законом, який визначає правовий статус ветеранів війни та створення належних умов для їх життєзабезпечення є Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» № 3551-XII від 22 жовтня 1993 року.
Відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону № 3551-XII (у редакції, чинній з 15 квітня 2023 року з урахуванням змін, внесених Законом України від 20 березня 2023 року №2983-IX) щороку до Дня Незалежності України учасникам бойових дій виплачується разова грошова виплата у порядку та розмірах, визначених Кабінетом Міністрів України в межах відповідних бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2023 №754, установлено, що разова грошова виплата до Дня Незалежності України виплачується до 24 серпня 2023 року у таких розмірах:
особам з інвалідністю внаслідок війни та колишнім малолітнім (яким на момент ув'язнення не виповнилося 14 років) в'язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, визнаних особами з інвалідністю від загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин:
- I групи - 3100 гривень;
- II групи - 2900 гривень;
- III групи - 2700 гривень;
учасникам бойових дій, постраждалим учасникам Революції Гідності та колишнім неповнолітнім (яким на момент ув'язнення не виповнилося 18 років) в'язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, а також дітям, які народилися в зазначених місцях примусового тримання їх батьків, - 1000 гривень;
особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, - 3100 гривень;
членам сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, статус яким установлено згідно з пунктом 1 статті 10 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту, членам сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України, дружинам (чоловікам) померлих осіб з інвалідністю внаслідок війни, які не одружилися вдруге, дружинам (чоловікам) померлих учасників бойових дій, учасників війни та жертв нацистських переслідувань, визнаних за життя особами з інвалідністю від загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин, які не одружилися вдруге, - 650 гривень;
учасникам війни та колишнім в'язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, особам, яких було насильно вивезено на примусові роботи, дітям партизанів, підпільників, інших учасників боротьби з націонал-соціалістським режимом у тилу ворога - 450 гривень.
Як свідчать матеріали справи, позивачу виплачено разову грошову допомогу до Дня Незалежності України за 2023 рік у розмірі, передбаченому постановою Кабінету Міністрів України №754 від 21.07.2023.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що відповідачем дотримані норми положень Закону №3551-XII та постанови Кабінету Міністрів України №754 від 21.07.2023.
За таких обставин, суд вважає помилковими доводи позивача про те, що він має право на отримання щорічної одноразової грошової допомоги до Дня Незалежності України за 2023 рік в більшому розмірі, оскільки виплата спірної грошової допомоги мала здійснюватися в розмірі, що встановлений постановою Кабінету Міністрів України №754 від 21.07.2023.
Такий висновок відповідає позиції, висловленій у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.05.2025, ухваленій за результатами розгляду зразкової справи №440/14216/23.
Відповідно до ч. 3 ст. 291 КАС України при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.
Враховуючи висновки Великої Палати Верховного Суду у постанові від 14.05.2025 по справі №440/14216/23, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 2, 244-246, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Ф.А. Волдінер