про залишення позовної заяви без руху
10 листопада 2025 року ЛуцькСправа № 140/12932/25
Суддя Волинського окружного адміністративного суду Костюкевич С.Ф., вивчивши позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними та скасування наказів, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу ІНФОРМАЦІЯ_1 від 03.09.2025 в частині призову на військову службу під час мобілізації; визнання протиправним та скасування наказу в/ч НОМЕР_1 (по стройовій частині) в частині зарахування до списків особового складу військової частини; зобов'язання в/ч НОМЕР_1 виключити позивача зі списків особового складу військової частини.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161 цього Кодексу.
Позовна заява не відповідає вимогам, встановленим статтею 161 КАС України, та містить наступні недоліки.
Відповідно до частини третьої статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Як установлено частиною першою статті 3 Закону України “Про судовий збір», судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством. Відповідно до частини першої статті 4 зазначеного Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України “Про судовий збір» визначено, що ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою - 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.
Законом України “Про Державний бюджет України на 2025 рік» з 01.01.2025 встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 3 028 грн.
Відповідно до частини третьої статті 6 Закону України “Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Як вбачається із прохальної частини позовної заяви, позивачем заявлено 2 позовні вимоги немайнового характеру, які повинні бути оплачені судовим збором в розмірі 2 422 грн 40 коп. (1 211 грн 20 коп. х 2).
Проте, в порушення вимог частини третьої статті 161 КАС України до позовної заяви не долучено документ про сплату судового збору.
Водночас, представник позивача, не подаючи окремого клопотання, окремо в позовній заяві заявляє про наявність підстав для звільнення від сплати судового збору на підставі п. 12 ч. 1 ст. 5 Закону України “Про судовий збір».
З даного приводу суд вважає за необхідне вказати наступне.
Пунктом 12 ч. 1 ст. 5 Закону України “Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VI встановлено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються військовослужбовці, військовозобов'язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов'язаних з виконанням військового обов'язку, а також під час виконання службових обов'язків.
Відповідно до ч. 9 ст. 1 Закону України “Про військовий обов'язок та військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII, щодо військового обов'язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники особи, які підлягають приписці до призовних дільниць; призовники особи, приписані до призовних дільниць; військовослужбовці особи, які проходять військову службу; військовозобов'язані особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.
За положеннями частини першої статті 2 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу» військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Отже, оскільки військовозобов'язані та резервісти не є військовослужбовцями, законодавець виділив їх в окрему категорію осіб, звільнених від сплати судового збору під час призову на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори.
Аналіз п. 12 ч. 1 ст. 5 Закону України “Про судовий збір» вказує на те, що військовослужбовці, військовозобов'язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори звільняються від сплати судового збору у справах, пов'язаних з виконанням військового обов'язку, а також під час виконання службових обов'язків.
Отже, сама по собі наявність статусу військовослужбовця, військовозобов'язаного чи резервіста, який призваний на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори не гарантує звільнення від сплати до бюджету судового збору з усіх спорів.
Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 призваний на військову службу під час мобілізації.
Судом не встановлено, що позивач є військовослужбовцем, військовозобов'язаним та резервістом, який призваний на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та спір пов'язаний з виконанням військового обов'язку, та також під час виконання службових обов'язків.
Отже, позивач не надає доказів того, що його як військовослужбовця призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, а зміст заявлених вимог свідчить, що вони не пов'язані з виконанням позивачем військових обов'язків та не стосуються його службових обов'язків, а тому судовий збір повинен сплачуватися на загальних підставах.
Крім того, пунктами 4, 5, 8 частини п'ятої статті 160 КАС України передбачено, що в позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Згідно з частиною першою статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Правову категорію «зміст позовних вимог» слід розуміти як дію суду, про вчинення якої позивач просить ухвалити судове рішення та яка спрямована на задоволення певної матеріально-правової вимоги.
Обов'язок з визначення (формулювання) позовних вимог, з якими особа звертається до суду за захистом своїх прав, на етапі подання позовної заяви процесуальним законом покладено саме на позивача і задля цього законодавцем визначені вимоги до позовної заяви, що містяться в статті 160 КАС України.
Як слідує із матеріалів позовної заяви, ОСОБА_1 звернувся суд з позовом, в якому просить визнати протиправними та скасувати наказ ІНФОРМАЦІЯ_1 від 03.09.2025 в частині призову на військову службу під час мобілізації та наказ командира в/ч НОМЕР_1 про зарахування до списків особового складу військової частини, при цьому в прохальній частині позовної заяви не конкретизовано реквізити оскаржуваних наказів, зокрема, не вказано порядкового номеру та дати.
Також, згідно із частиною четвертою статті 161 КАС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Частиною першою статті 77, частиною першою статті 79 КАС України установлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.
Як слідує з прохальної частини позовної заяви позивач просить, зокрема, визнати протиправним та скасувати наказ ІНФОРМАЦІЯ_1 від 03.09.2025 та наказ в/ч НОМЕР_1 про зарахування до списків особового складу військової частини, однак до матеріалів позову не долучено такі накази.
Відтак, позивачу також необхідно долучити до матеріалів справи оскаржувані ним накази.
Разом із тим, згідно із даними автоматизованої системи документообігу «Діловодство спеціалізованого суду» встановлено, що ОСОБА_1 вже звертався з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_2 , військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу ІНФОРМАЦІЯ_2 в частині призову на військову службу під час мобілізації; визнання протиправним та скасування наказу в/ч НОМЕР_1 (по стройовій частині) в частині зарахування до списків особового складу військової частини; зобов'язання в/ч НОМЕР_1 виключити позивача зі списків особового складу військової частини (справа №140/10496/25).
Як слідує з наявного в матеріалах справи №140/10496/25 листа в/ч НОМЕР_1 від 27.10.2025 №25/22970, станом на 27.10.2025 ОСОБА_1 не проходить і не проходив раніше військову службу у в/ч НОМЕР_1 .
Наведене вказує на недотримання позивачем вимог частини четвертої статті 161 КАС України в частині надання доказів в обґрунтування позовних вимог про порушення прав рішенням, діями чи бездіяльністю відповідача - саме в/ч НОМЕР_1 .
Крім того, як визначено частиною першою статті 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до пункту 17 частини першої статті 4 КАС України публічна служба діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
Отже, військова служба є різновидом публічної служби.
Частина п'ята статті 122 КАС України передбачає, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Таким чином, процесуальним законом визначено місячний строк звернення до суду у справах щодо проходження публічної служби, в тому числі і військової служби.
Враховуючи те, що спірні відносини пов'язані із призовом ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації, тому строк звернення до суду із даним позовом становить один місяць з дня, коли позивач дізнався про порушення його прав.
Так, предметом даного адміністративного спору є, зокрема, наказ ІНФОРМАЦІЯ_3 в частині призову на військову службу під час мобілізації від 03.09.2025, однак позивач з даним позовом звернувся до суду 05.11.2025, тобто з пропуском строку звернення до суду.
В порушення вимог частини шостої статті 161 КАС України позивач не додав до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до частини першої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Згідно з частинами першою, другою статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Оскільки позовна заява не відповідає зазначеним вище вимогам, встановленим статтею 161 КАС України, її належить залишити без руху, встановивши позивачу строк для усунення недоліків - десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Позивачу у зазначений строк необхідно усунути зазначені недоліки позовної заяви шляхом подання до суду: 1. доказів про сплату судового збору в розмірі 2 422 грн 40 коп. або інших доказів щодо наявності підстав для звільнення від сплати судового збору; 2. нової редакції позовної заяви, в якій чітко викласти зміст позовних вимог та вказати належних відповідачів, з наданням доказів в обґрунтування позовних вимог про порушення прав рішенням, діями чи бездіяльністю відповідного відповідача; 3. копії наказу ІНФОРМАЦІЯ_3 в частині призову ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації від 03.09.2025 та наказу в/ч НОМЕР_1 (по стройовій частині) в частині зарахування його до списків особового складу військової частини; 4. заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із наведенням інших підстав (поважних причин) пропуску такого строку та надання доказів на підтвердження таких обставин.
Керуючись статтями 122, 123, 161, 169, 171, 248 КАС України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними та скасування наказів, зобов'язання вчинити дії, - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз'яснити позивачеві, що у випадку невиконання вимог цієї ухвали, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачеві.
Копію ухвали надіслати особі, що звернулася із позовною заявою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена.
Суддя С.Ф. Костюкевич