про відмову у задоволенні клопотання
07 листопада 2025 року ЛуцькСправа № 140/9820/25
Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Каленюк Ж.В., розглянувши у письмовому провадженні клопотання ОСОБА_1 про застосування заходів процесуального примусу в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся з позовом до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності щодо ненарахування та невиплати за період з 01 лютого 2020 року по 22 травня 2020 року грошового забезпечення, а також виплачених за вказаний період грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, премії, компенсації невикористаних щорічної основної та додаткової відпусток, одноразової грошової допомоги при звільненні, визначивши їх розмір виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» станом на 01 січня 2020 року, на відповідні тарифні коефіцієнти згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року №44; зобов'язання здійснити перерахунок грошового забезпечення за період з 01 лютого 2020 року по 22 травня 2020 року, а також виплачених за вказаний період грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, премії, компенсації невикористаних щорічної основної та додаткової відпусток, одноразової грошової допомоги при звільненні, визначивши їх розмір виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» станом на 01 січня 2020 року на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року №44.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, її розгляд визначено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. Цією ж ухвалою витребувано у відповідача - Військової частини НОМЕР_1 належним чином засвідчену копію наказу про виключення ОСОБА_1 зі списків частини та всіх видів забезпечення (у зв'язку із звільненням з військової служби) та довідку про нараховані і виплачені у зв'язку із звільненням суми грошового забезпечення (в розрізі складових).
29 вересня 2025 року до суду від Військової частини НОМЕР_1 надійшов відзив на позовну заяву, до якого також долучено наказ командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 28 травня 2020 року №108 про виключення ОСОБА_1 зі списків частини та картку особового рахунку військовослужбовця за 2020 рік.
22 жовтня 2025 року через систему “Електронний суд» від позивача надійшло клопотання про застосування до відповідача заходів процесуального примусу з підстав неподання суду витребуваних документів.
Відповідно до частини третьої статті 166 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.
Розгляд клопотання за встановленим судом порядком проведено у письмовому провадженні.
При вирішенні цього клопотання суд зазначає про таке.
Згідно з пунктами 6, 7 частини п'ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Відповідно до частини шостої статті 80 КАС України будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.
Частинами восьмою та дев'ятою статті 80 КАС України передбачено, що у випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені цим Кодексом.
У разі неподання суб'єктом владних повноважень витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з'ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами, а у разі неподання доказів позивачем - також залишити позовну заяву без розгляду.
Відповідно до частини першої статті 144 КАС України заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених в суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов'язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства.
Заходами процесуального примусу є, з-поміж інших, тимчасове вилучення доказів для дослідження судом; штраф (пункти 3, 4 частини першої статті 145 КАС України).
Як установлено частиною першою статті 149 КАС України, суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід Державного бюджету України з відповідної особи штрафу у сумі від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, зокрема, у випадках: 1) невиконання процесуальних обов'язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу; 2) зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству; 3) неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин суб'єктом владних повноважень.
Згідно з частиною першою статті 147 КАС України у разі неподання без поважних причин письмових, речових чи електронних доказів, що витребувані судом, або неповідомлення причин їх неподання суд може постановити ухвалу про тимчасове вилучення цих доказів державним виконавцем для дослідження судом.
З аналізу зазначених норм вбачається, що процесуальний закон передбачає можливість застосування заходів впливу на особу у разі неподання без поважних причин письмових, речових чи електронних доказів, право вибору цих заходів належить суду.
Постановлення ухвали про застосування заходів процесуального примусу є правом суду, яке здійснюється за ініціативою суду у визначених КАС України випадках.
Суд зауважує, що статті 147, 149 КАС України містять диспозитивні норми та закріплюють право, а не обов'язок суду щодо постановлення відповідних ухвал.
Між тим Військова частина НОМЕР_1 на виконання вимог ухвали суду від 08 вересня 2025 року у строк для подання відзиву на позов надала суду наказ командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 28 травня 2020 року №108 про виключення ОСОБА_1 зі списків частини та картку особового рахунку військовослужбовця за 2020 рік, яка містить відомості про нараховані і виплачені у зв'язку із звільненням суми грошового забезпечення (в розрізі складових).
З огляду на викладене клопотання позивача про застосування заходів процесуального примусу не підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 166, 248 КАС України, суд
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про застосування заходів процесуального примусу в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена окремо від рішення суду.
Суддя Ж.В. Каленюк