про повернення позовної заяви в частині позовних вимог
10 листопада 2025 року ЛуцькСправа № 140/10693/25
Суддя Волинського окружного адміністративного суду Каленюк Ж.В., вивчивши позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправними дій щодо припинення з 01 січня 2025 року нарахування та виплати доплати як непрацюючому пенсіонеру, який постійно проживає у зоні гарантованого добровільного відселення у розмірі, визначеному статтею 45 Закону України від 19 листопада 2024 року №4059-ІХ «Про Державний бюджет України на 2025 рік»; зобов'язання здійснити нарахування та виплату доплати як непрацюючому пенсіонеру, який постійно проживає у зоні гарантованого добровільного відселення у розмірі, визначеному статтею 45 Закону України від 19 листопада 2024 року №4059-ІХ «Про Державний бюджет України на 2025 рік», що дорівнює 2361,00 грн, з 01 січня 2025 року та до зміни законодавчого регулювання цих правовідносин.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2025 року позовну заяву залишено без руху та позивачу встановлено десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду заяви про поновлення строку звернення до суду у частині позовних вимог за період поза межами шестимісячного строку звернення до суду з позовом (тобто за період з 01 січня 2025 року по 15 березня 2025 року), у якій вказати підстави для поновлення строку, надати докази поважності причин пропуску цього строку, або нової редакції позовної заяви з урахуванням положень частини другої статті 122 КАС України щодо шестимісячного строку звернення до суду.
Позивач ухвалу про залишення позовної заяви без руху отримав 24 жовтня 2025 року, проте станом на 03 листопада 2025 року (останній день строку, встановленого судом для усунення недоліків позовної заяви) на адресу суду не надходило будь-яких документів на виконання ухвали від 24 вересня 2025 року, як і заяв (клопотань) про продовження строку, установленого судом для усунення недоліків позовної заяви.
Згідно з пунктами 1, 9 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк; у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Позовну заяву в частині позовних вимог належить повернути позивачеві з таких мотивів і підстав.
Відповідно до частин першої, другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
З урахуванням висновків у постанові Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав від 31 березня 2021 року у справі №240/12017/19 стосовно застосування строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 КАС України, з огляду на щомісячний характер пенсійної виплати позивач повинен був дізнатися про порушення своїх прав у зв'язку із неотриманням доплати у розмірі 2361,00 грн як непрацюючому пенсіонеру, який постійно проживає у зоні гарантованого добровільного відселення, у розмірі, визначеному статтею 45 Закону України від 19 листопада 2024 року №4059-ІХ «Про Державний бюджет України на 2025 рік», після отримання пенсії за січень 2025 року. При цьому отримання позивачем листа відповідача від 19 серпня 2025 року №11117-10256/З-02/8-0300/25 не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли він почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду у цьому випадку.
У постанові від 28 жовтня 2025 року №420/19263/24 Верховний Суд застосував той же підхід для встановлення моменту початку строку для звернення до суду для перерахунку пенсії та вказав, що позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме з цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. Водночас триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
У Рішенні Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року №17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, зумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків зумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Позивач із позовом звернувся до суду 16 вересня 2025 року (дата на конверті, у якому надійшла позовна заява).
Позивач, звертаючись із позовом, не подав заяву про поновлення строку звернення до суду (у частині позовних вимог за період, що передує шестимісячному строку звернення до суду з позовом), чим не дотримав вимог частини шостої статті 161 КАС України.
Позивач заяву про поновлення строку звернення до суду в частині позовних вимог за період з 01 січня 2025 року по 15 березня 2025 року, доказів наявності обставин, які перешкоджали своєчасному зверненню до суду не подав і на пропозицію суду від 24 вересня 2025 року усунути такий недолік.
Оскільки позивач у строк, встановлений ухвалою судді від 24 вересня 2025 року, не подав заяву про поновлення строку звернення до суду у вказаній частині позовних вимог, тому на підставі пункту 9 частини четвертої статті 169, частини другої статті 123 КАС України позов в частині позовних вимог про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії за період з 01 січня 2025 року по 15 березня 2025 року необхідно повернути позивачеві.
Керуючись частиною другою статті 123, частинами четвертою-п'ятою статті 169, статтею 248 КАС України,
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії в частині позовних вимог, які стосуються нарахування та виплати підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який постійно проживає у зоні гарантованого добровільного відселення, за період з 01 січня 2025 року по 15 березня 2025 року повернути позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Суддя Ж.В. Каленюк