про повернення позовної заяви
м. Вінниця
11 листопада 2025 р. Справа № 120/14792/25
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Комар Павло Анатолійович, розглянувши матеріали позовної заяви за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.
Ухвалою судді від 27.10.2025 позовну заяву залишено без руху у зв'язку із недотриманням вимог КАС України, а саме:
- до позовної заяви не надано суду копію наказу про виключення позивача зі списків особового складу військової частини та всіх видів забезпечення, а також належним чином засвідченої копії адвокатського запиту до відповідача;
- пропуску строку звернення до суду із позовними вимогами за період з 19.07.2022 по 11.01.2023;
- представник позивача жодним чином не обґрунтував позовні вимоги, не зазначив яким чином порушені права довірителя.
Представник позивача на виконання вимог зазначеної вище ухвали подав заяву про усунення недоліків позовної заяви. Так, представник позивача щодо обґрунтування позовних вимог та опису порушеного права зазначив, що в позовній заяві ним "чітко зазначено, що позивач не згоден з сумами грошового забезпечення нарахованого та виплаченого за період з 12.03.2022 по 11.01.2023 в частині бази обрахунку складових грошового забезпечення".
Оцінюючи приведення позовної заяви у відповідність до вимог ст. 160 КАС України, суддя вказує таке.
Так, залишаючи позовну заяву без руху, судом, зокрема, вказано стороні позивача на те, що в порушення вимог п. 5 ч. 5 ст 160 КАС України представник позивача жодним чином не обґрунтував позовні вимоги, не зазначив яким чином порушені права довірителя.
Зазначено судом також, що посилання представника позивача на довідку про грошове забезпечення з супровідним листом №09/11517-25 від 12.09.2025 за період з 12.03.2022 по 11.01.2023 жодним чином не підтверджують посилання представника позивача на не вірне обчислення ви виплату грошового забезпечення без урахування посадового окладу та окладу за військове званню, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт, згідно додатків Постанови КМУ №704.
За змістом ч. 1 ст. 160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Відповідно до п.п. 4, 5 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Крім того, в силу приписів ч. 4 ст. 161 КАС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Наведені обов'язки позивача при оформленні та поданні до суду позовної заяви узгоджуються з його обов'язками як учасника справи, визначеними у статті 77 КАС України.
Так, згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Суд не може витребовувати докази у позивача в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, окрім доказів на підтвердження обставин, за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів (ч. 5 ст. 77 КАС України).
Отже, разом з позовною заявою позивач повинен надати суду докази на підтвердження тих обставини, якими обґрунтовуються заявлені позовні вимоги і за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав та інтересів суб'єктом владних повноважень.
Звертаючись до суду з цим позовом, представник позивача у позовній заяві зазначив, що на його запит було отримано довідку про грошове забезпечення з супровідним листом №09/11517-25 від 12.09.2025 за період з 12.03.022 по 11.01.2023 з якої слідує, що відповідачем не вірно обраховано та виплачено грошове забезпечення, а саме без урахування посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осі, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт.
Разом з тим, на підтвердження вказаної обставини надав довідку про грошове забезпечення з супровідним листом №09/11517-25 від 12.09.2025 за період з 12.03.2022 по 11.01.2023 з якої слідує про нарахування позивачу грошового забезпечення в сумах, разом з тим, з така жодним чином не підтверджує обґрунтування позовних вимог щодо обрахунку грошового забезпечення без урахування посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осі, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт.
На сторону позивача при звернення до суду покладено обов'язок відповідно до приписів ч. 4 ст. 161 КАС України додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Відповідно до висновку, що сформований у постанові Верховного Суду України від 15.11.2016 року у справі № 800/301/16, гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване в законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб твердження про порушення прав було обґрунтованим. Обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
Відсутність спору, у свою чергу, виключає можливість звернення до суду, оскільки відсутнє право, що підлягає судовому захисту.
Звернення до суду є способом захисту порушених суб'єктивних прав, а не способом відновлення законності та правопорядку у публічних правовідносинах.
Аналізуючи подану заяву про усунення недоліків суд акцентує увагу, що позивачем не в повній мірі усунуто недоліки позовної заяви та не виконано вимоги, які зазначені в ухвалі Вінницького окружного адміністративного суду від 27.10.2025 року.
Необхідно зауважити, що суд не є інструментом в руках учасників справи, зокрема, і в аспекті збирання доказів в обґрунтування порушеного права.
Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк, вона повертається позивачеві.
При цьому, звертаю увагу на те, що статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом. Аналогічна норма міститься й у статті 2 КАС України.
За правилами передбаченими частинами 5 та 6 статті 169 КАС України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків. Про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу.
Відповідно до положень частини 8 статті 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Керуючись ч. 4 ст. 169, ст.ст. 248, 256 КАС України, -
1. Позовну заяву ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії разом з доданими до неї матеріалами повернути особі, яка її подала.
2. Копію ухвали невідкладно надіслати особі, яка подала позовну заяву.
Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Комар Павло Анатолійович