11 листопада 2025 р. Справа № 120/11184/25
Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Сала Павла Ігоровича, розглянувши у місті Вінниці в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
11.08.2025 через підсистему "Електронний суд" до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про:
- визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області від 23.06.2025 № 172050007445 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 із зниженням пенсійного віку на 5 років відповідно до ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", як особі, яка є постраждалою внаслідок аварії на ЧАЕС;
- зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області з 20.06.2025 призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах із зменшенням пенсійного віку на п'ять років на умовах визначених абз. 4 п. 2 ч. 1 ст. 55 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та з врахуванням вимог до наявного страхового стажу відповідно до ч. 2 ст. 56 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Ухвалою суду від 18.08.2025 вказану позовну заяву залишено без руху, водночас позивачці встановлено 10-денний строк з дня вручення (отримання) копії ухвали для усунення виявлених судом недоліків, а саме уточнення суб'єктного складу учасників справи та/або заявлених позовних вимог.
25.08.2025 до суду надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви, якою позивачка уточнює позовні вимоги та просить суд:
- визнати протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 23.06.2025 № 172050007445 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 із зниженням пенсійного віку на 5 років відповідно до ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", як особі, яка є постраждалою внаслідок аварії на ЧАЕС;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області з 20.06.2025 призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах із зменшенням пенсійного віку на п'ять років на умовах визначених абз. 4 п. 2 ч. 1 ст. 55 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та з врахуванням вимог до наявного страхового стажу відповідно до ч. 2 ст. 56 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Ухвалою суду від 04.09.2025 відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 та вирішено здійснювати її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
15.09.2025 та 16.09.2025 до суду надійшли відзиви на позовну заяву, в яких відповідач позов заперечує та просить відмовити у його задоволенні.
Відповідач зазначає, що страховий стаж позивачки становить 20 років 06 днів. Необхідний страховий стаж, в разі наявності права на зменшення пенсійного віку на 5 років, становить 27 років. За доданими документами, до страхового стажу роботи заявниці не зараховано період догляду за дитиною 11.09.2001 р.н. до досягнення 3-річного віку в 2004 році, оскільки відсутня довідка з Управління праці та соціального захисту населення про факт здійснення такого догляду. Загальний період проживання в зоні посиленого радіологічного контролю згідно наданих документів становить 19 років 8 місяців 25 днів, станом на 01.01.1993 ? 01 рік 04 місяці 11 днів. До проживання в зоні посиленого радіологічного контролю не зараховано період з 07.09.1987 по 15.07.1994, оскільки заявниця працювала на території, яка не відноситься до даної зони. За результатами розгляду поданих із заявою документів позивачці відмовлено у призначені пенсії зі зменшенням пенсійного віку через не підтвердження факту роботи та проживання в зоні посиленого радіологічного контролю станом на 01.01.1993 не менше чотирьох років.
Згідно з ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Вивчивши матеріали справи, оцінивши наведені сторонами доводи на підтримку своїх вимог та заперечень, суд встановив такі обставини.
14.06.2025 позивачка звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області із заявою про призначення пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку, як потерпілій від аварії на Чорнобильській АЕС, на підставі положень ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
За принципом екстериторіальності заяву розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області, яким прийнято рішення від 23.06.2025 № 172050007445 про відмову у призначенні вказаної пенсії.
Позивачка з таким рішенням не погоджується та зазначає, що станом на 1 січня 1993 року вона фактично постійно проживала та працювала на території зони посиленого радіологічного контролю більше 4 років, у зв'язку з чим їй було видано посвідчення громадянина (громадянки), який постійно проживає на території посиленого радіоекологічного контролю (категорія 4) серія НОМЕР_1 . Зазначене посвідчення не відмінене і не скасоване та дає право на пільги і компенсації, встановлені Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", зокрема право на призначення пенсії із зменшенням пенсійного віку.
Крім того, довідкою виконавчого комітету Рафалівської селищної ради № 530 від 20.05.2025 підтверджено проживання позивачки у смт. Рафалівка, віднесеному до зони посиленого радіоекологічного контролю, з 17.08.1982 по теперішній час, що додатково підтверджує її право на зменшення пенсійного віку за ст. 55 Закону № 796-XII.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам та встановленим обставинам справи, суд керується такими мотивами.
Частиною другою статті 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення, визначає Закон України від 28 лютого 1991 року № 796-XII "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі - Закон № 796-ХІІ).
Статтею 49 цього Закону визначено, що пенсії особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4 встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Приписами статті 55 вказаного Закону передбачені умови призначення пенсій за віком особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення.
Зокрема, особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV), за наявності відповідного страхового стажу, зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку, але не менше 15 років страхового стажу.
Згідно з абзацом 6 пункту 2 частини 1 статті 55 Закону № 796-XII особи, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні посиленого радіологічного контролю за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 4 років, мають право на зниження пенсійного віку на 2 роки та додатково на 1 рік за 3 роки проживання або роботи, але не більше 5 років.
При цьому початкова величина зниження пенсійного віку встановлюється лише особам, які постійно проживали або постійно працювали у зазначених зонах з моменту аварії по 31 липня 1986 року незалежно від часу проживання або роботи в цей період.
Частиною 3 статті 55 Закону № 796-XII визначено, що призначення та виплата пенсій названим категоріям провадиться відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" і цього Закону.
Згідно з пунктом 13 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону № 1058-IV у разі якщо особа має право на отримання пенсії відповідно до Законів України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та цього Закону, призначається одна пенсія за її вибором. Порядок фінансування цих пенсій встановлюється відповідними законами.
Системний аналіз наведених правових норм свідчить про те, що призначення та виплата пенсій особам, які працювали або проживали в зоні посиленого радіологічного контролю, провадиться згідно з нормами Закону № 1058-IV і з урахуванням додаткових пільг, встановлених Законом № 796-XII.
Отже, норми спеціального закону у даному випадку застосовуються субсидіарно із нормами загального закону, доповнюють і конкретизують їх.
Таким чином, особа, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи та яка постійно проживала або постійно працювала в зоні посиленого радіологічного контролю з моменту аварії на ЧАЕС до 01 січня 1993 року протягом не менше 4-х років, має право на призначення пенсії за віком із зменшенням пенсійного віку.
При цьому постійне проживання такої особи або постійна робота у зазначеній зоні з моменту аварії по 31 липня 1986 року, незалежно від часу проживання або роботи в цей період, дає особі право на призначення пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку на 2 роки (початкова величина), а також додатково 1 рік за кожні три повні роки проживання або роботи на такій території, але не більше 5 років.
Відповідно до частини 2 статті 55 Закону № 796-ХІІ пенсійний вік за бажанням особи може бути знижено тільки за однією підставою, передбаченою цією статтею, якщо не обумовлено інше. При цьому відповідне зниження пенсійного віку, передбачене цією статтею, застосовується також до завершення періоду збільшення віку виходу на пенсію до 1 січня 2022 року.
Період збільшення віку виходу на пенсію передбачений статтею 26 Закону № 1058-IV, згідно з якою особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - не менше 32 років.
Згідно з частиною 2 статті 56 Закону № 796-XII право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 процентів заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком № 1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85 процентів заробітку, у разі призначення пенсії на умовах частини другої статті 27 Закону № 1058-ІV.
Як зазначено в оскаржуваному рішенні про відмову у призначенні пенсії, згідно з наданими документами не підтверджено право ОСОБА_1 на зниження пенсійного віку, оскільки період її проживання в зоні посиленого радіологічного контролю до 01.01.1993 становить 01 рік 04 місяці 11 днів.
Надаючи оцінку вказаним висновкам пенсійного органу, суд зазначає таке.
Право на пенсію зі зниженням пенсійного віку мають потерпілі від Чорнобильської катастрофи, зокрема особи, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють в зоні посиленого радіологічного контролю за умови, що вони станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 4 років, мають право на зниження пенсійного віку на 2 роки та додатково на 1 рік за 3 роки проживання або роботи, але не більше 5 років (абзац 6 частини 1 статті 55 Закону № 796-XII).
Під час розгляду справи судом встановлено, що позивачка є особою, яка постійно проживала на території посиленого радіологічного контролю 4 категорії, а тому має право на пільги і компенсації встановлені для осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджується відповідним посвідченням серії НОМЕР_1 .
Крім того, позивачка посилається на довідку виконавчого комітету Рафалівської селищної ради Вараського району Рівненської області № 530 від 20.05.2025, відповідно до якої вона фактично проживала у смт Рафалівка за адресою: вул. Спортивна, з 17.08.1982 по 30.04.2003, з 03.06.2005 по 20.05.2010, а також з 21.05.2010 і до теперішнього часу.
Зазначений населений пункт включено до Переліку населених пунктів, віднесених до зони посиленого радіоекологічного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів Української РСР від 23 липня 1991 року № 106.
Таким чином, довідка підтверджує безперервне проживання позивачки на території, що зазнала радіоактивного забруднення, що є додатковим доказом її права на зменшення пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону № 796-XII.
Отже, доведеним суд вважає той факт, що позивачка проживала в зоні посиленого радіологічного контролю (4 категорія) більше чотирьох років з моменту аварії на ЧАЕС, а відтак має право на призначення пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку на 2 роки (початкова величина), а також додатково на 1 рік за кожні три повні роки проживання на такій території, тобто загалом на 5 років.
Щодо наявного страхового стажу, то суд зазначає, що відповідно до матеріалів справи страховий стаж позивачки становить 20 років 06 днів, що підтверджено даними персоніфікованого обліку Пенсійного фонду України. Водночас в оскаржуваному рішенні пенсійного органу від 23.06.2025 № 172050007445 відображено, що до страхового стажу не зараховано період догляду за дитиною 2001 року народження до досягнення нею трирічного віку через відсутність довідки з Управління праці та соціального захисту населення.
Утім, в межах цієї справи позивачка не оспорює правильність визначення їй загального страхового стажу, а заявлені позовні вимоги стосуються виключно протиправності відмови у призначенні пенсії із зниженням пенсійного віку.
Відтак, виходячи з принципу диспозитивності, питання зарахування до страхового стажу позивачкиперіоду догляду за дитиною не є предметом судового розгляду у даній справі, а тому не підлягає правовій оцінці в межах цього позову.
Але, незважаючи на це, наявний у позивачки стаж є достатнім для реалізації права на призначення пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку на п'ять років, оскільки перевищує мінімально необхідний 15-річний стаж, передбачений частиною другою статті 55 Закону № 796-XII та частиною першою статті 26 Закону № 1058-IV.
З огляду на викладене суд доходить висновку про протиправність прийнятого Головним управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області рішення за від 23.06.2025 № 172050007445 про відмову у призначенні позивачці пенсії зі зниженням пенсійного віку.
Також, беручи до уваги відсутність правових і фактичних перешкод для призначення позивачці пенсії відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", задоволенню підлягає й похідна від основної вимоги щодо зобов'язання відповідача призначити позивачці таку пенсію з дня досягнення нею відповідного віку, тобто з 20.06.2025.
За змістом частини 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
В силу приписів частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Перевіривши обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єктів владних повноважень на підтвердження правомірності своїх рішеня та дій і докази, надані позивачкою, суд приходить до переконання, що адміністративний позов ОСОБА_1 належить задовольнити.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Зважаючи на задоволення позовних вимог, понесені позивачкою судові витрати у виді сплаченого судового збору в сумі 968,96 грн стягуються на її користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст.ст. 242, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 23.06.2025 № 172050007445 щодо відмови у призначенні пенсії ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", починаючи з 20.06.2025.
Стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 968,96 грн (дев'ятсот шістдесят вісім гривень 96 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області.
Рішення набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо справу розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Інформація про учасників справи:
1) позивачка: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 );
2) відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (код ЄДРПОУ 13322403, місцезнаходження: вул. Зодчих, 22, м. Вінниця, 21005).
Повне судове рішення складено 11.11.2025.
Суддя Сало Павло Ігорович