м. Вінниця
11 листопада 2025 р. Справа № 120/6364/23
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чернюк Алли Юріївни, розглянувши в письмовому проваджені звіт про виконання судового рішення в справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії
У провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.
Рішенням суду від 04.10.2023 року позов задоволено, зокрема зобов'язано Військову частині НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення за період з 29.01.2020 по 08.04.2021, виходячи з розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020 та 01.01.2021 (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року) на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.07.2017 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб", із урахуванням виплачених сум.
15.07.2025 року до суду надійшла заява позивача про зобов'язання відповідача подати звіт про виконання вказаного рішення суду, оскільки, на переконання заявника, воно в добровільному порядку не виконано.
Ухвалою суду від 30.07.2025 року вказану заяву прийнято та призначено до розгляду в порядку письмового провадження. Даною ухвалою також встановлено відповідачу строк для подання заперечення щодо поданої заяви про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду.
05.08.2025 року представником відповідача подано пояснення, в яких він вказує, що 08.04.2024 року військовою частиною НОМЕР_1 було виконано рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 04.10.2023 року по справі № 120/6364/23, а саме нараховано та виплачено ОСОБА_1 грошовове забезпечення за період з 29.01.2020 року по 08.04.2021 року, виходячи з розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020 та на 01.01.2021 (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року) на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30.07.2017 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб» із урахуванням виплачених сум, що підтверджується платіжними інструкціями № 420, №421, №422, №423 від 08.04.2024 року та відповідними довідкою-перерахунком №1106/163/3/139/пс від 08.03.2024 року і роздавальною відомістю №61 від 08.04.2024 року.
Ухвалою суду від 29.09.2025 року зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 у місячний строк з дня отримання цієї ухвали подати до Вінницького окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення суду від 04.10.2023 у справі № 120/6364/23 та на підтвердження виконання надати відповідні докази.
17.10.2025 року представником відповідача подано звіт про виконання рішення, в якому він вказує про виконання рішення суду на підставі платіжної інструкції №420 від 08.04.2024 року.
24.10.2024 року від позивача до суду надійшли письмові пояснення в яких він просить суд відмовити в прийнятті вказаного звіту.
24.10.2025 року представником відповідача подано інший звіт про виконання рішення суду у справі №120/6364/23, в якому зазначено про нарахування позивачу грошового забезпечення, виплата якого буде здійснена після виділення коштів з державного бюджету за кодом видатків КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки».
Відповідно до частини 1 статті 382-2 КАС України, суд розглядає звіт суб'єкта владних повноважень про виконання судового рішення протягом десяти днів з дня його надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням сторін - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду питання, не перешкоджає судовому розгляду.
З огляду на наведене положення норм права, суд вважає за можливе здійснити розгляд поданого відповідачем звіту про виконання судового рішення без повідомлення сторін в порядку письмового провадження.
Перевіривши правову та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених відповідачем в основу звіту про виконання судового рішення, дослідивши докази подані до такого звіту, а також матеріали справи, суд зазначає наступне.
Відповідно до частин 1-2 статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Згідно з частинами 1-2 статті 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
За змістом частин 1-2 статті 382-3 КАС України, за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п'ятої статті 382-1 цього Кодексу. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання. Суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб'єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення. Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2 цього Кодексу.
В ході розгляду заяви та вирішення питання про прийняття звіту відповідача судом встановлено, що на виконання рішення суду Військовою частиною НОМЕР_1 включено суму коштів за виконанням судового рішення на користь позивача у Розрахунок потреби в коштах для військовослужбовців, звільнених з військової служби, виконання рішень судів та видатків за КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки», що підтверджується довідкою фінансово-економічної служби Військової частини НОМЕР_1 №1106/163/3/516пс від 23.10.2025 року.
Станом на момент подачі звіту на виконання рішення у справі №120/6364/23 до Військової частини НОМЕР_1 бюджетні асигнування не надходили.
Отже причинами, які унеможливлюють повністю виконати рішення суду від 04.10.2023 у справі №120/6364/23, є відсутність фінансування КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки» розпорядником бюджетних коштів.
З огляду на вказане суд зазначає, що частиною першою статті 87 Бюджетного кодексу України визначено, що до видатків що здійснюються з Державного бюджету України, належать видатки на національну оборону (крім заходів та робіт з мобілізаційної підготовки місцевого значення).
З урахуванням статей 10 та 22 Бюджетного кодексу України, Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік», відомчої класифікації видатків та кредитування державного бюджету, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 14.01.2011 № 11*, головним розпорядником бюджетної програми за КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки», є Міністерство оборони України.
Згідно з частинами першою, другою статті 23 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет України.
Відповідно до пунктів 20, 29 частини першої статті 116 Бюджетного кодексу України взяття зобов'язань без відповідних бюджетних асигнувань та здійснення видатків бюджету з перевищенням бюджетних призначень є порушенням бюджетного законодавства.
З огляду на наведене, саме Міністерство оборони України, забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері грошового забезпечення військовослужбовців та є головним розпорядником коштів за бюджетною програмою за КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки».
Таким чином, згідно поданого звіту, рішення суду у даній справі в повному обсязі буде виконане після виділення бюджетних коштів за кодом видатків КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки», а матеріалами справи підтверджено, що відповідачем виконано рішення суду в межах їх повноважень.
Відповідно до частини 1 статті 382-3 КАС України, за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини 5 статті 382-1 цього Кодексу.
З наданого до суду звіту і доданих документів вбачається, що рішення суду відповідачем виконано в межах його повноважень.
За таких обставин, суд вважає за можливе прийняти поданий відповідачем звіт.
Керуючись ст.ст. 248, 256, 382 КАС України, -
Прийняти поданий Військовою частиною НОМЕР_1 звіт про виконання рішення суду по справі №120/6364/23.
Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Чернюк Алла Юріївна