про повернення позовної заяви
м. Вінниця
11 листопада 2025 р. Справа № 120/13249/25
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Маслоід Олена Степанівна, розглянувши матеріали позовної заяви
за позовом: Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 )
до: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 )
про: стягнення коштів,
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви Військової частини НОМЕР_1 (далі - позивач) до ОСОБА_1 про стягнення коштів.
Ухвалою суду від 29.09.2025 позовну заяву залишено без руху та надано позивачеві строк для усунення недоліків шляхом надання доказів сплати судового збору в розмірі 5 038 грн 80 коп.
Позивачем подано до суду заяву, у якій він просив звільнити військову частину від сплати судового збору на підставі п. 6 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір", оскільки збитки державі завдані внаслідок дій відповідача, які підпадають під ознаки кримінального правопорушення. У разі незадоволення вказаного клопотання, позивач просив продовжити строк на усунення недоліків позовної заяви на підставі ст. 121 КАС України.
Ухвалою суду від 22.10.2025 заяву військової частини НОМЕР_1 про звільнення від сплати судового збору залишено без задоволення; продовжено військовій частині НОМЕР_1 до 06.11.2025 строк для усунення недоліків шляхом подання доказу про сплату судового збору в розмірі 5 038 грн 80 коп.
06.11.2025 за вх.№70228/25 до суду позивачем подано заяву, в якій він повторно просить звільнити від сплати судового збору на підставі п. 6 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір", а в разі незадоволення вказаного клопотання - продовжити строк на усунення недоліків позовної заяви на підставі ст. 121 КАС України.
Розглянувши подану позивачем заяву, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Продовження строку є надання нового строку на вчинення процесуальної дії, яка не була з поважної причини вчинена у заздалегідь встановлений судом строк.
Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом в тому числі й органів державної влади.
За змістом положень ч. 3 ст. 2 КАС України одним із принципів адміністративного судочинства є рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом.
При цьому ч. 2 ст. 44 КАС України покладає на учасників справи обов'язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Отже, положеннями КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки учасника справи, який зобов'язаний діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом.
Одним із таких процесуальних обов'язків учасників справи є надання особою, яка подає позовну заяву, документа про сплату судового збору одночасно з пред'явленням позовної заяви до суду (ч. 3 ст. 161 КАС України), на чому також наголошувалось в ухвалі суду про залишення позовної заяви без руху і для чого судом, власне, і був встановлений строк для усунення позивачем відповідного недоліку.
Відтак позивач, маючи намір добросовісно реалізувати належне йому право на подання адміністративного позову, повинен був ще на стадії оформлення позовної заяви для її пред'явлення у суд вжити необхідних заходів, спрямованих на виконання вимог закону щодо сплати судового збору, тим самим забезпечивши неухильне і своєчасне виконання вимог процесуального закону та своїх процесуальних обов'язків як особи, яка звертається до суду.
Крім того суд зауважує, що органи державної влади, що діють як суб'єкти владних повноважень від імені Держави та є учасниками процесу, повинні діяти сумлінно, своєчасно та у належний спосіб та не допускати затримок і невиправданого зволікання при виконанні своїх процесуальних обов'язків.
У даному ж випадку, заявляючи клопотання про продовження процесуального строку на усунення недоліків позовної заяви, представник військової частини НОМЕР_1 фактично просить суд відстрочити на невизначений строк виконання вимог ухвали від 29.09.2025, покликаючись на відсутність належного фінансування для сплати судового збору.
Надаючи оцінку поданій позивачем заяві, суд враховує, що питання можливості відстрочення сплати судового за подання позовної заяви з огляду на відсутність фінансування вже було предметом судової оцінки та вирішене в ухвалі від 22.10.2025, якою у задоволенні відповідного клопотання відмовлено. При цьому, враховуючи прохання позивача та беручи до уваги положення ч. 2 ст. 121 КАС України, позивачеві продовжено строк для усунення недоліків позовної заяви до 06.11.2025.
Суд зазначає, що в силу приписів ч. 2 ст. 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Тобто законом установлено максимально допустимий строк для усунення позивачем недоліків позовної заяви, який, за загальним правилом, не повинен перевищувати десяти днів. Водночас такий строк судом було продовжено з метою сприяння позивачу у виконанні своїх процесуальних обов'язків. Однак помилково вважати, що такий строк може бути продовжений судом на невизначений строк.
Ураховуючи вищевикладене, суд доходить висновку про відсутність фактичних і правових підстав для продовження позивачеві процесуального строку на усунення недоліків позовної заяви, оскільки це лише призведе до необґрунтованого затягування розгляду справи та не є гарантією виконання позивачем вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху.
Відтак у задоволенні відповідного клопотання позивача необхідно відмовити.
Щодо посилання на правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 18.02.2025 у справі № 560/16696/23, то суд зазначає, що така не є повністю релевантною до обставин цієї справи. Зокрема, у даному випадку суд сприяв особі (заявнику) у реалізації процесуального права та/або виконанні процесуального обов'язку у спосіб продовження ухвалою суду від 22.10.2025 строку на усунення недоліків позовної заяви. Натомість питання повторного продовження процесуального строку, що має місце у цій справі, не було предметом дослідження Верховним Судом у справі № 560/16696/23.
Водночас суд враховує, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини ("Пелевін проти України", № 24402/02, від 20 травня 2010 року, п. 27; "Наталія Михайленко проти України", № 49069/11, рішення від 30 травня 2013 року, п. 31) право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою: регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.
Згідно з іншою позицією ЄСПЛ, обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із пунктом першим статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти ("Kreuz v. Poland", № 28249/95, п. 55).
Поряд з цим встановлена законом вимога щодо судового збору сама собою не розглядається ЄСПЛ як порушення права на доступ до суду ("Urbanek v. Austria", № 35123/05).
За правилами, визначеними у п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Таким чином, оскільки станом на момент постановлення цієї ухвали недоліки позовної заяви, про які зазначено в ухвалі суду від 29.09.2025 позивачем не усунуто, суд дійшов висновку про наявність вищевказаних підстав для повернення позовної заяви.
Керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 248, 256, 293, 294 КАС України, суд
Позовну заяву Військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про стягнення коштів разом з доданими до неї матеріалами повернути особі, яка її подала.
Копію ухвали невідкладно надіслати особі, яка подала позовну заяву.
Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Маслоід Олена Степанівна